Конспект уроку української літератури у 5 класі «Любіте землю, трави І все життя… Любіте храм Краси і Слави, Природи співчуття»

Чернігівська область Коропський район Шабалинівська ЗОШ І - ІІІ ступенів Конспект уроку української літератури у 5 класі «Любіте землю, трави - І все життя… Любіте храм Краси і Слави, Природи співчуття» Учитель Іванченко В.В. 2013 Анотація. Даний урок з вивчення біографії та поезії П. Г. Тичини у 5 класі входить до тематичного блоку «Рідна Україна. Світ природи», тому він допоможе учителям на основі докладного ознайомлення з талановитим українським митцем, славним земляком, його пейзажною лірикою виховати в учнів патріотичні почуття, викликати захоплення красою природи рідного краю. Пропоную вчителям , що викладають літературу в основній школі. Урок української літератури у 5 класі «Любіте землю, трави - І все життя… Любіте храм Краси і Слави, Природи співчуття» Тема уроку. П. Тичина - талановитий поет Чернігівщини. Майстерне змалювання краси природи у поезії «Не бував ти у наших краях!» Мета уроку: подати учням основні відомості про поета та край, де він народився, навчати виразно і вдумливо читати поезію «Не бував ти у наших краях!; розвивати естетичні смаки, відчуття краси образного слова, вміння аналізувати художні твори; виховувати любов до природи, до рідної землі. Тип уроку: засвоєння нових знань. Обладнання: портрет Тичини, обрамлений вишитим рушником, мальовничі краєвиди Чернігівщини та рідного села (учнівська презентація) , комп’ютери, фотографії музею - квартири Тичини у Києві, головоломка (на дошці), аудіозапис пісні «Чому, сказати, й сам не знаю» на слова А. Малишка, муз. П.Майбороди, вислови - епіграфи до уроку про рідний край (на дошці), репродукція картини І. Шишкіна «Дубовий гай». Епіграфи до уроку: Забудеш рідний край - тобі твій корінь всохне. П. Тичина Чом, чом, земле моя, так люба ти мені? К. Малицька Хід уроку І. Організаційний момент. Емоційна підготовка учнів до роботи на уроці. Який чудовий і гарний сьогодні день. Весело всміхається сонечко і дарує всім усмішку. Тож і я бажаю вам доброго настрою, плідної творчої праці на уроці і відмінних результатів. ІІ. Мобілізація уваги учнів. «Ось і стежка моя, і струмок, і село, де зріс я… і калина - все та ж , що в дитинстві гойдали сни. Припаду до землі дорогого мого Полісся, нових сил почерпну із Убеді чи з Десни. Пахне плодом рілля. Що бентежніше є на світі? Помахаю лелекам, вклонюся травині тій, що за неї в одвіті, за все задля неї в одвіті на батьківській землі святій». Такими словами хочу розпочати наш урок, на якому ми будемо говорити про рідний край, про дорогу серцю землю батьків і прадідів наших. Адже рідна земля - це чарівний світ дитинства, невичерпне чудодійне джерело, що протягом усього життя живить душу людини спогадами про родину, щасливі миті дитинства і юності. Учень. Край, де ми народились, Де ростем - живемо, Батьківщиною ніжно І з любов’ю звемо. Рідний край наш, Україна наша. Різні в світі землі є, Але ти найкраща! ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм» 1) Згадайте художні твори, вивчені нещодавно, у яких змальовується краса рідного краю? (Т. Шевченко»Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе», К. Малицька «Чом, чом, земле моя…», Олена Пчілка «Сосонка») 2) До якого тематичного блоку у підручнику вони належать? ( «Рідна Україна. Світ природи») 3) Діти, а чи пригадуєте ви твори П. Тичини, вивчені у початкових класах? Учні читають вірші П. Тичини «А я у гай ходила», «Хор лісових дзвіночків», «Пробіг зайчик», «Гаї шумлять». (Зоровим тлом служить пейзаж, зображений на картині І. Шишкіна «Дубовий гай») 4) Що, на вашу думку, об’єднує ці твори? (Пейзажна лірика) І V. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку. 1. Слово вчителя. Отже, пригадали , що автором цих відомих творів є наш земляк, славетний український поет П. Г. Тичина. Сьогоднішній урок ми присвятимо докладнішому знайомству з талановитим українським митцем, його пейзажною лірикою. Славний поет П. Тичина лишається навіки чудесним співцем України» К.Федін - Яким був цей письменник, якщо судити лише із портрета? (Мудрий, зосереджений, серйозний, замислений) Кажуть, що поет починається, як і річка,- з джерела. Чи мав один з найкращих українських ліриків 20 століття Павло Григорович Тичина , з творчістю якого ми починаємо знайомитися у 5 класі, своє джерело? Так! Це волелюбний рідний край, напоєна мудрістю і силою древня загадкова Чернігівська земля, чарівна мова земляків, які говорили, як співали, сплітаючи воєдино мову і мелодію. П. Г. Тичина… Окраса української літератури. Обдарована особистість, поет, публіцист, критик та історик літератури, видатний громадський і державний діяч, академік, депутат, міністр. І все це одна людина. Чернігівщина свято шанує пам’ять про свого великого митця. На батьківщині поета, у селі Піски, до 90 - річчя від дня народження у 1981 році був відкритий літературно - меморіальний музей, а Києві - літературно - меморіальний музей - квартира П. Г. Тичини. Ось на фотографії одна з кімнат музею - квартири П. Тичини. У 2011 році громадськість України відзначала пам’ятну дату - 120 - річчя від дня народження славетного поета. 2. Виступи учнів - біографів. 1 - й учень. Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 року в селі Піски Козелецького повіту (тепер це Бобровицький район Чернігівської області) у сім'ї дяка, де у великих злиднях підростало 13 дітей. Павло був сьомою дитиною, мав уні­кальний слух і з малих літ прилучався до співу, тим більше, що батькові дуже подобалося керувати своїм власним дитячим хором, який ангельськими голосами виспівував пісню «Тече річка невелич­ка», а всі Тичинині сини ще й були незамінними співаками в церков­ному хорі. Григорій Тичина був людиною твердою, з крутим харак­тером, щосили пнувся «в люди», через це навіть примушував родину розмовляти тільки російською, але всі великопанські замашки сіль­ського дяка розбивалися об несказанні злидні й мізерні матеріальні можливості. Павлик з ранніх літ був незвичайною дитиною. По-перше, мав феноменальну пам'ять, яка закарбувала події ще з того часу, коли він лише спинався на ноги: «...Пробував спинатися на ноги й ходи­ти потроху — спочатку під столом, притримуючись за ніжки його, а потім і назустріч матері, захлинаючись рясним сміхом. У широко розкриті, рідні материнські руки». По-друге, Бог обдарував його талантом не лише музиканта й співака, а й художника. Любов до поезії прийшла значно пізніше, вже після розквіту цих захоплень юного Тичини. 2- й учень. У рідному селі майбутній поет почав ходити до школи. Його першою вчителькою була Серафима Миколаївна Морачевська, яка виявила у малому хлопчикові великий талант. Природа щедро обдарувала Тичину: він прекрасно малював, грав на багатьох струнних і духових інструментах, гарно співав. Ці нахили особливо розвинулися під час навчання в Чернігівській бурсі, а згодом — у духовній семінарії. Співочий талант приносив малому Павлові не лише насолоду, а й кусень хліба. За співання в монастирському хорі його нагороджували обідами та безкоштовним навчанням, а в семінарії він став регентом (керівником духовного хору). Проте, маючи дар співака, музиканта і живописця, він став поетом. Безперечно, у цьому немалу роль зіграв Михайло Коцюбинський, який підтримав молодого земляка. «На одній із «субот», коли я прочитав свого вірша ,- згадував П. Тичина, - він назвав мене поетом, що мене піднесло, обнадіяло, надало багато сил нових і заохотило до роботи над собою». 3. Доповнення вчителя. У 1912 році був надрукований перший вірш Павла Тичини "Що місяцю зіроньки кажуть...", а в 1918 році вийшла у світ перша збірка поезій — "Сонячні кларнети", яка стала справжньою подією не лише в українській, а й у європейській літературі. У ній органічно злилися поетичний талант, музичне обдаровання та тонке відчуття природи. Уже в цій книжці привертає увагу низка напрочуд прозорих, світлих, мелодійних поезій («Хор лісових дзвіночків», «А я у гай ходила»), у яких автор змальовує красу рідної природи. Ось як писав відомий літературознавець Л. Новиченко про його поезію: «Мальовничою, сповненою ніжної та чуйної душі постає в віршах П. Тичини українська природа - така рідна і близька (луки, ниви, гаї, верби, тополі, озера й струмки, соняшники і рожі, бджоли й метелики, голуби й ластівки) і водночас наче побачена з іншої висоти. А крім того, майже скрізь ніби оточена незримим космічним ореолом… Природа як повірниця настроїв поета, співучасниця його…життя… Вона така близька й рідна П. Тичині у всіх своїх відмінах…» 4. Виразне читання поезії «Не бував ти у наших краях!» 5. Робота над текстом. ● Як змальовує поет свій рідний край? ● З якими почуттями автор говорить про людей, що "зросли у степах"? Чи можна назвати його патріотом рідної землі? ● До кого, на вашу думку, звертається поет? Чому він не запитує, а стверджує: "Не бував ти у наших краях!" Доведіть свою думку, спираючись на текст. ● Яким настроєм пройнятий вірш? Зверніть увагу! Рядок "Не бував ти у наших краях!" дослівно повторюється кілька разів, утворюючи своєрідне обрамлення — кільце. Таких кілець у вірші є два. Як ви думаєте, з якою метою використав автор такий художній прийом? ● Уявний співрозмовник ліричного героя вірша Павла Тичини «Не бував ти у наших краях» — земляк, але людина слабкого харак­теру, ламкого духу, свідченням тому — згадки про постійні сльози, нарікання, ридання. Прочитайте відповідні рядки й скажіть, що про­тиставляє автор плачу й тузі? ● Якими постають українці із вірша «Не бував ти у наших краях»? ● Музикою якого характеру можна відобразити настрій ліричного героя? (Радісного) ● Яка спільна тема прослуханих усіх поезій П. Тичини? (Спільна тема - оспівування краси рідної природи; краса рідної землі) ● Якими почуттями пройнята поезія? (Життєрадісності, патріотичними почуттями) Учитель. Оспівуючи красу рідної природи, поет створює життєрадісний малюнок, світлі, мажорні картини. 6. Фізкультхвилинка. Створімо (уявним пензликом) мальовничу картину рідної природи, красою якої ми захоплюємося щодня. 7. Слово вчителя. Тичина палко любив свій рідний край, захоплювався красою природи, тонко відчував її. Поет пишається мужніми, працьовитими людьми, які «не люблять, не вміють ридати», «не можуть без пісні і нивки зорати», і ставить їх за приклад своєму незримому співрозмовникові, людині - песимісту, якого завжди бачить «в сльозах». - Звертаю увагу учнів на епіграф урок (слова К. Малицької) 8. Гра - змагання. «Хто перший розподілить художні засоби». Встановити відповідність між рядками з вірша та художніми засобами, вжитими у них. Блакитні простори, веснянії ночі метафора Там степи, там могили, як гори окличні речення Не бував ти у наших краях! обрамлення Серце б’ється епітет Не бував ти у наших краях! Не бував ти у наших краях. порівняння - Яка роль художніх засобів для розкриття теми та ідеї твору? 9. Рефлексія. Поділіться своїми спостереженнями, враженнями від почутої поезії. 10. Удосконалення навичок виразного читання поезії «Не бував ти у наших краях!» -Як сприймаються прослухані поезії П. Тичини? (Приємні для слуху, мелодійні) Словникова робота: V. Закріплення вивченого матеріалу. 1. Головоломка. Відгадайте головоломку, яка відображає основну думку вивченої поезії. і Де рід край рай ний тут 2. Слово вчителя. Кожному дорога своя домівка, свій рідний куточок. Це доводить і народна мудрість. Багато прислів’їв, у яких говориться про любов до рідного краю, склав народ. Бо навіть коли людина хоче забути рідні місця, викинути їх із пам’яті, то їй не вдається це зробити. Музична пауза. Аудіозапис пісні на слова А. Малишка «Чому, сказати, й сам не знаю» (муз. П. Майбороди) На які роздуми спонукає вас ця пісня? Звертаю увагу учнів на епіграф уроку - слова П. Тичини «Забудеш рідний край - тобі твій корінь всохне». 3. Метод «Прес» - А які ви знаєте прислів’я і приказки про рідний край? 4. Інтерактивна вправа «Конструювання» К ожному мила життя віддай За рідний край тут і рай Добре тому, своя сторона Вдома хто в своєму дому Кожен край і стіни гріють Рідна земля має свій звичай Де рідний край і в жмені мила 5. Учнівська презентація «Люби, шануй і знай свій рідний край» (див. додаток до уроку): а) слайдові фотоілюстрації до творів П. Тичини про природу; б) «Ота стежина в ріднім краї». VІ. Рефлексія навчальної діяльності. 1) Що нового ви дізналися про життя і творчість нашого земляка? 2) Над чим змусила задуматися поезія «Не бував ти у наших краях!» 3) Що найбільше запам’яталося з уроку? 4) Чим є для вас рідний край? VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання. Любіть свій рідний край, землю, на якій ви виросли, де проходить ваше дитинство. Ніколи не забувайте, звідки ви родом. Кожен з вас повинен свято берегти пам’ять про найкращий і найдорожчий куточок на землі. Живіть, творіть, радійте і дерзайте На цій землі - на рідній, на своїй. І школу, й отчий дім не забувайте, Й святі криниці маминих надій. Т. Корнецька VІІІ. Домашнє завдання. 1) Виразно читати вірш «Не бував ти у наших краях!», створити ілюстрації до нього. 2) Навчитися виразно читати поезії «Блакить мою душу обвіяла», «Гаї шумлять». 3) Учням , які працюють за високим рівнем , написати твір - мініатюру «П. Тичина - наш славетний земляк». Література 1. Альбом. П.Тичина. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях. – К.: Рад. школа, 1974.- 262 с. 2. Балагура Т. Мальована музика слова // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. – 2001. - № 12. – С. 51-55. 3. Грабовська О. Уроки української літератури у 5 класі. Посібник для вчителя. – Тернопіль, 2005.- С. 137-140. 4. Мовчан Р. Українська література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ґенеза, 2005. – С. 197-199. 5. Молочко С. Не людина, а музика // Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах. – 2004.- № 1. – С. 37-50. 6. Павленко М. У країні лісових дзвіночків. Нові підходи до використання творчості П.Тичини в навчально-виховних процесах початкової школи. Методичні рекомендації. - Умань, 2002. – 80 с. 7. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська література. 5-12 класи. – К., 2005. – С. 3-27. 8. Реп’ях С. Літературні музеї Чернігівщини. Короткий путівник. – К., 1983. - С. 93-102. 9. Тичина П. Твори. - К. : Вид-во ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1984.- 184с. 10. Чопик Л. Виразне читання творів П.Тичини // Вивчаємо українську мову та літературу . – 2007. - № 31. – С.33-35. Додаток 2 л «Ота стежина в ріднім краї» Тихо несе свої води красуня Десна Прилетіли лелеки у наші краї Зелений рай Знайома стежина У полоні свіжості та краси Вражає осені краса Золотий листопад Ялинки – красуні біля нашої школи Калина – окраса сільської садиби У зимовому лісі За селом Урочище Млинок

Схожі: