Конспект уроку-презентації з української літератури в 6 класі на тему: "Пригоди на острові Клаварен"

Конспект уроку-презентації з української літератури в 6 класі на тему: "Пригоди на острові Клаварен" Ірен Роздобудько (позакласне читання) Підготувала вчитель української мови та літератури НВК "ЗОШ І-ІІІст. №1-гімназія" – м.Хоростків Гусятинського району Тернопільської області Слободяник Ірина Степанівна Тема. Урок-презентація з позакласного читання Ірен Роздобудько "Пригоди на острові Клаварен" Мета: ознайомити шестикласників із дитячою українською прозою; розвивати навички аналізу художнього твору; удосконалювати навички виразного читання і зв'язного мовлення; виховувати справжніх шанувальників українського слова. Тип уроку: урок –презентація з позакласного читання. Методи та прийоми: розповідь учителя, робота в групах, презентація творчих пошуково-дослідницьких робіт. Обладнання: художній текст,комп'ютерна презентація, портрет і виставка книжок Ірен Роздобудько. Методичний коментар: учні об'єднуються у групи, повторюють правила роботи в групах, розподіляють ролі так, щоб у кожній групі були присутні "Біографи", "Юні актори", "Літературні критики". Індивідуальні завдання, що їх учні готували до уроку: "Біографи" збирають і систематизують відомості про творчість І.Роздобудько; "Літературні критики" готують учням запитання щодо розуміння змісту твору; "Юні актори" розподіляють ролі і готують інсценізацію епізодів твору. Мрії здійснюються Ірен Роздобудько Хід уроку Організаційний момент Привітання, створення позитивного емоційного настрою. Учитель. Добре слово душу зігріє. Зігрійте душу один одному добрим словом, записавши його в зошит сусіда по парті. ІІ. Актуалізація опорних знань *Розповідь з елементами бесіди Учитель. Діти, люди у своїх спогадах часто повертаються до дитинства, бо ті спогади мають над нами незбагненну і велику владу. Саме у дитинстві ми отримуємо найперший досвід пізнання світу і сильні враження, які надовго закарбовуються в пам'яті. Можливо, це відбувається тому, що той далекий час з висоти прожитих років здається наймилішим. Може, через те, що немає дороги назад, у країну дитинства. І тільки у снах чи спогадах можна знову відчути себе малим і заново пережити ті почуття, які колись так сильно хвилювали. А також дитинство – це пора мрій. А хто з нас не мріяв? 1.З якими поняттями асоціюються у вас твори Ж.Верна "П'ятнадцятирічний капітан", Д. Дефо "Робінзон Крузо", М. Твена "Пригоди Тома Сойєра"? 2.Поясніть власне розуміння слів "пригода", "романтика", "мрія". * Робота з тлумачним словником (лексичне значення слів надруковано на паперових носіях або робота з тлумачним словником за допомогою комп'ютера). Романтик – людина, яка схильна до мрійливості, ідеалізації людей і життя. Пригода – сюжет, наповнений великою кількістю незвичайних подій. 3. Пригадайте з курсу зарубіжної літератури, який твір називається пригодницьким? ( Пригодницький твір – це художній твір, сюжет якого наповнений великою кількістю пригод і незвичайних подій. Такі твори вирізняються нанизуванням нескіченної кількості окремих цікавих епізодів, у яких героєві раз у раз загрожує небезпека, але все закінчується добре.) ІІІ. Повідомлення теми уроку, мотивація навчальної діяльності *Метод "Мозковий штурм" Учитель. Чи є, на вашу думку, місце пригодам у посякденному житті? Учні.Звичайно, є. Можна переступити поріг власного дому і потрапити на цікаві пригоди. Учні. Ось, наприклад, ми їздили на екскурсію у Кам'янець-Подільськ та Хотин. Це також для нас була цікава і захоплююча пригода. Учні. А я б сказав так. Влітку з друзями ходжу рибалити. Коли хтось спіймає рибину, радіємо усі. Хіба це не пригода? Учитель. Ви праві. Наше життя цікаве і розмаїте, багате на пригоди, цікаві зустрічі, приємні враження. Але часто ми цього не помічаємо. А біжимо, поспішаємо і самі не підозрюємо, як багато важливого пройшло повз нас, не зачепило, не відклалося в душі. Письменники – це особливий народ, який має здатність підмічати багато чого, що ми не завважуємо, і розповідати про нього на сторінках своїх творів. "Усі дорослі спочатку були дітьми, тільки мало хто про це пам'ятає", - сказав колись відомий французький письменник Антуан Сент-Екзюпері. І, справді, справжнім дитячим письменником стає лише та людина, яка зберігає у серці увесь розмаїтий світ дитинства. Сьогодні ми поговоримо про твір, написаний нашою сучасницею. Ця цікава книга вийшла у видавництві "Грані – Т". Автор цієї книги пригод Ірен Роздобудько. Презентація відбулась 14 травня 2011 року у книжковому магазині "Читайка". Назва твору "Пригоди на острові Клаварен" (одночасно з розповіддю на мультимедійній дошці демонструються слайди, дивись презентацію №1). *Запис у зошитах теми й епіграфа уроку *Метод "Мікрофон" (коментар епіграфа) Діти зачитують прислів'я про мрію, романтику, пригоди. 1. Кожна пригода до мудрості дорога. 2. Хто в світі не бував, той і дива не видав. 3.Мріяти не шкідливо – шкідливо не мріяти. 4. Мрія не має терміну придатності. 5. Ніщо так не допомагає майбутньому, як сміливі мрії. 6. Давні пригоди боронять від шкоди. IV. Сприймання і засвоєння нових знань. Презентація проектів Учитель. Уявіть собі на хвилинку, що розповідь про письменницю нетрадиційна. Вона буде у вигляді інтерв'ю з нею у віртуальному кафе "Читач". І це інтерв'ю взяв представник ЗМІ групи "Біографів". Про що ж ви запитали Ірен Віталіївну? *Презентація групи "Біографів" 1. Доброго дня! Ірен Віталіївно, скажіть, будь ласка, де і коли Ви народились? Доброго дня! Я народилась 3 листопада 1962 року в м.Донецьку. (Відповіді демонструються на мультимедійній дошці ( дивись презентацію №2 ), а діти їх зачитують.) 2. Яку освіту Ви здобули? Після закінчення школи батьки радили вчитися на будівельника. Ніхто не йняв віри у те, що вступлю на журналістський факультет Київського національного університету. Та потрібно мріяти й рухатися до своєї мрії. 3. Коли і як Ви відчули прагнення писати? Чи пам'ятаєте свій перший твір? Все просто: пишу з шести років, бо було шалене бажання на те: фантазувати і все записувати. 4. Кажуть, що писати для дітей важче, ніж для дорослих. Що з цього приводу думаєте Ви? Важче. Тут варто не перейти межу з заграванням. Діти це одразу відчувають. 5. У своїх творах Ви пишете про себе? Я ніколи не пишу про себе – це не цікаво. Є такий вислів: поганий письменник пише про себе, добрий – про інших. Я б хотіла бути в другій категорії. 6. Коли письменник може сказати, що він популярний? Коли його люблять читачі. Інше – байдуже. 7. А яка Ваша рідна мова? Чому пишете українською, коли тільки всі й кричать, що це не так вигідно, як російською? Пишу українською з почуття любові і спротиву. А він зараз просто необхідний. 8. Ірен Віталіївно, яке у Вас хобі? Вишиваю бісером ікони. Малюю чорним по білому – графіка. Намагаюсь знімати анімацію. Читаю, читаю, читаю. І пишу, бо це теж хобі. 9.Дякуємо за цікаве спілкування. Нових Вам злетів і перемог! Учитель. Це нова книга Ірен Роздобудько. Але кожен твір має певну історію написання. Саме про це ми дізнаємось, коли прочитаємо звернення письменниці до читачів, яке вона помістила в книзі у спеціальній кишеньці. (Дивись додаток №1) А зараз нас чекає цікава подорож по сторінках твору. Слово бере група "Літературні критики", які підготували ряд цікавих запитань. Відповідь на них зможуть дати лише ті, хто уважно читав пригоди Клави і Рено. У процесі цієї роботи нам також буде допомагати група "Юні актори". *Бесіда за змістом твору 1. Хто є головними героями твору? (Це Клава і Рено – подруги-п'ятикласниці.) Учитель. Давайте познайомимось ближче з дівчатками. Надаємо слово групі "Юні актори". Слухаючи їхнє повідомлення, виконайте практичну роботу: складіть сенкан. І варіант до слова "Клава", ІІ – до слова "Рено". Клава. Це я – Клава. Висока дівчинка в окулярах, із довгою світлою косою, в темно-синіх джинсах. На плечах – рюкзак, у руці – великий сачок на довгій палиці. На руці великий батьків годинник, яким я дуже пишаюся. У школі мене дразнять за ім'я, воно чомусь усім видається несучасним. Доводиться пояснювати, що моє ім'я дуже красиве, й повністю звучить як Клавдія. Майже як у римських імператорів,або у топ-моделі Клавдії Шифер. Мрію стати дослідником-біологом, за це у класі прозвали "Професором".У мене є уже десяток зошитів, де записую свої спостереження над живою природою. Я дуже серйозна і все люблю обмірковувати наперед, зараз хвилююся, бо довелось поцупити в батька човен для нашої подорожі. Але чого не зробиш заради дружби. Рено. А це – я, Рено, насправді мене звуть Ірина. Але через те, що ходжу на секцію фехтування і захоплююся пригодами піратів і мушкетерів, у класі почали називати скороченим і майже хлопчачим іменем – Рен, а вже згодом Клава вигадала це ім'я – Рено. Я люблю фантазувати, але і негайно втілювати ці фантазії в життя. У мене також є зошит, але у ньому не спостереження за природою, а малюнки. Говорять, що я чудово малюю, і усі полюбляють роздивлятись цей зошит. У ньому портрети однокласників, ілюстрації до прочитаних творів. Складання сенканів Клава. Серйозна, вдумлива. Обмірковує, допомагає, спостерігає. Майбутній професор біології. Шаман у скельцях. Рено. Енергійна, завзята. Захоплюється, діє, мріє. Шукачка пригод. Фантазерка. 2. Подорож почалася. Що помітили дівчата, опинившись біля дамби? (Дівчата помітили, що гілля нависало над низьким горизонтальним отвором, який здіймався над поверхнею води приблизно на метр. Із нього віяло холодом.) 3. Як зреагували Клава і Рено на те, що побачили? (Подруги мовчали й навіть намагалися не дивитися одна одній у вічі. Тепер вони – боягузки, і подорож закінчено. Нарешті Рено зиркнула на Клаву, а Клава поглянула на Рено й посміхнулась. Наче вгадавши думки подруги, Рено рішуче розвернула човен.) 4.Коли човен уже стояв посеред круглого гроту, Клава прошепотіла:"Мені страшно!" Чому вона так сказала? (Стіни печери відгукувалися моторошним шипінням. Це шипіння було скрізь . Воно ходило колами довкруж стін. Печера здригнулася. Човен кидало, немов друзку, й нарешті винесло у відкритий простір.) 5. Що трапилось з дівчатами? (Течія сповільнилась, човен ішов рівно посеред безкрайнього водного простору. Невдовзі він наблизився до землі, але несподіваний краєвид відкрився перед очима дівчат. Білий, ніби розсипаний цукор, пісок, високі пальми, густі зарості та якісь пагорби вдалині, а вода була незвичайного для їхньої ріки прозоро-синього кольору. До речі, на білому піску не було ніяких людських слідів. Клава скептично одізвалась:"Що це – безлюдний острів?" Так, це був безлюдний острів.) 6. Дівчата перебувають на безлюдному острові. Яка дивна знахідка потрапила до їхніх рук? (Рено стояла під горою на протилежному березі широкого струмка і вказувала рукою на те, що стояло позаду. На гладкому камені Клава побачила невеличку дерев'яну скриньку з кованими застібками.) 7. Який скарб приховувала дерев'яна скринька? (У скриньці лежав жовтий сувій. Коли дівчата повністю розмотали згорток, стало зрозуміло, що це довга чоловіча сорочка. У неї був загорнутий шкіряний мішечок. Рено розв'язала ще доволі міцну мотузку й витягла звідти два кинджали, телескопічну трубу і пласку шкатулку. Клава взяла шкатулку до рук і обережно розстібнула. Там був невеликий, завбільшки з долоню, шматок твердого картону чи, радше, дощечка, загорнута в шовковий носовичок. У кутку носовичка були вишиті якісь літери. Розгорнувши його, дівчата побачили портрет жінки у старовинному одязі.Під згортком лежав складений удвічі аркуш паперу. Його було списано дрібним каліграфічним почерком.) Учитель. Прочитаємо послання. (На мультимедійній дошці демонструється послання: дивись додаток №2.) Опинившись на безлюдному острові, зрозумівши, що допомоги чекати немає ні від кого, дівчата дають клятву. Послухаємо її. Рено взяла Клаву за руку. - Повторюй за мною і додавай своє! Ми, Рено та Клава, потрапили на цей безлюдний острів! - Ми знаємо, що тут на нас чекають труднощі й, можливо, небезпека. Невідомо, коли ми зможемо звідси вибратися…- Клава перевела дух. Її слова підхопила Рено:" Але що б не сталося, ми обіцяємо до кінця боротися за своє життя. А ще більше – за життя друга!" - І все ж, незважаючи на труднощі, ми маємо залишатися культурними й цивілізованими людьми! А це означає, що ми повинні вести щоденникові записи, розчісувати волосся, чистити зуби і…і… - І стежити за своєю мовою. А також не вбивати тварин, не руйнувати пташиних гнізд! - А найголовніше,- перебила Клава,- завжди й у будь-яких обставинах залишатися справжніми друзями! Клянемось! - Клянемось!- луною відгукнулась Рено. Учитель. Прошу, продовжуйте свої запитання. 8. Рено мовчки кивнула на море. На горизонті з'явився величезний вітрильник. Дівчата вирішили, що це – кіно,але через деякий час зрозуміли, що це не кіно. Які докази були перед очима подруг? ( Семеро чомусь брутально виштовхували зі шлюпки трьох, одягнутих інакше. Двоє в синіх мундирах якось незграбно рухалися, як виявилося, через те, що їхні руки були зв'язані за спинами. Хлопчик ( один із трьох) вистрибнув зі шлюпки сам, але його міцно тримав за руку один із моряків у чорному капелюсі. Моряки повели людей у мундирах до найближчих дерев, притулили їх спинами до стовбурів і прив'язали до них. Хлопчика чоловік у капелюсі просто штовхнув на пісок. Дівчаткам скоро спало на думку, що перед ними справжні пірати.) Учитель. Невдовзі хлопець утік. Дівчата повільно позадкували за пагорб. Вони хотіли зустріти втікача. Хто ж він, цей незнайомець? Я, Альберт, народився у провінції на півночі Франції – Бретоні, моє містечко Сен-Мало. Серед наших мешканців дуже багато моряків. Але я, певно, ніколи не потрапив би у справжню подорож, якби не батько. Одного разу він приєднався до команди галеона, що вирушав на пошуки нових земель. Більше ми його не бачили. Відтоді почалися злидні. Я збирав на березі устриці і дуже хвилювався за маму, бо хотів, щоб вона була щаслива. Ще малим вирішив, що обов'язково знайду батька й поверну його додому. Як тільки випала нагода, тобто в наш порт зайшов корабель, втік з дому. Попросився туди юнгою. Капітан – пан Флоріан де Добс дуже добра людина, він узяв мене з собою.Спершу все було добре. Але за місяць від дня нашої подорожі на кораблі почалися чвари. А все через матроса на прізвисько Криве Око. Разом із навігатором на прізвисько Рудий Лис умовили команду змінити курс і стати піратами. Негідників виявилась рівно половина. Позавчора вночі, коли всі спали, вони напали на решту й узяли під варту. Тепер вони сподіваються вмовити пана Добса та пана Бенігса приєднатися до них. Але ті не згоджуються. І ось тепер нас привезли на цей безлюдний острів. Учитель. Діти, чи всі слова у розповіді Альберта вам зрозумілі? (Діти називають слова, і на мультимедійній дошці демонструються пояснення.) А зараз, я думаю, час познайомитися із командою корабля. Я – капітан, Флоріан Добс. Багато років водив свій корабель морськими шляхами. Сьогодні від мене вимагають вийти в море під піратським прапором, але я цього не зроблю. Я- Бенігс, кок на кораблі, однією рукою можу завалити п'ятьох супротивників. Але найбільше я люблю готувати чудові страви. Сьогодні вийшов знаменитий "Черепакос", смакота із черепашачих яєць та кокосових горіхів. Я – моряк Криве Око, і теж був морським офіцером. Але зрозумів, що у світі немає справедливості! За неї треба боротися під будь-яким прапором. Тому запропонував пану капітану очолити команду й вийти в море під новим прапором – прапором славного Морського Товариства Флібустьєрів, обіцяв, що все награбоване будемо віддавати бідним селянам, які живуть на узбережжях. Я мандрую ось уже дванадцятий рік. Доля носить мене світами, мов осінній листок. Просто я втомився. Я- Рудий Лис. У мене нещодавно народився онук, і я мрію скоріше повернутися додому та вирізати для нього дерев'яного коника. Я – Джон-Пострибайчик. Усі називають мене неабияким забіякою. Але маю бажання якнайшвидше повернутися до своїх батьків. Учитель. Раді знайомству, але продовжуємо подорож сторінками твору. 9. Який план виник у капітана? (Бенігс повинен запропонувати свої кулінарські послуги – тоді його розв'яжуть. Капітан бачив, що з корабля привезли бочку з ромом. Смачну вечерю, приготовлену Бенігсом, запиватимуть саме ним. І, звісно, скоро поснуть. Тоді і буде можливість врятуватися – сісти в човен, доплисти до галеону і звільнити з-під варти команду. 10. Чому план вдалося виконати наполовину? (Звільнитися, тобто втекти, вдалося Альберту і Рено). 11. Що обговорювали на Великій Раді піратів? Криве Око дістав із кишені куртки грамоту. Розгорнув її і почав так: "Цей важливий документ уклав славнозвісний сер Джон Філіпс, капітан судна "Ривендж". Це – судовий статут, який має підписати кожен із членів команди. Це – закон для кожного морського вовка". 12.Що трапилося з Клавою і яка пропозиція прозвучала з уст Джона-Пострибайчика? (Клава допомогла Альберту і Рено зникнути в темних джунглях, але з примусу лихої долі присутня на Великій Раді. Дівчинка відчувала, що зміст документа не подобається піратам, вони не хочуть його підписувати. І знову Джон-Пострибайчик звернув увагу на Клаву, запропонувавши, щоб "шаман зі скельцями" підписав його спочатку. У дівчинки від обурення аж дух перехопило. Мало того, що її безпідставно вважають за хлопця, так ще змушують приєднатися до розбійників. Вона розгнівалася, бо вона – панянка, синьйорина, міс, фройлян, мадмуазель. У відчаї розплела свою тугу косу. Це викликало здивування). 13. Що робити із дівчиною? (Різні були пропозиції: залишити лікарем на кораблі, просто викинути в море, бо жінка на кораблі – це лихо. Все вирішив Криве Око. Він захистив її, бо вона вилікувала його око.) 14. Рено повідомила: "Альберт, ми знайшли твого батька!" –" Як це?"-запитав хлопець. Дайте відповідь на запитання Альберта. (Рено повела хлопця до дерева, біля якого була зарита скринька. Він із хвилюванням розгорнув сорочку. Обережно взяв до рук те, що було в ній: шкіряний мішечок. Там побачив портрет мами і останній лист батька. Щ було у посланні ми уже знаємо.) 15. Рено ще раз повторила ім'я батька Альберта – "Бартолом'ю Андре", як обоє заклякли й перезирнулися. Чому? (Їм виразно пригадався нещодавній вигук Кривого Ока:"Я не буду Бартолом'ю Андре…) 16. Чому Рено і Альберт пішли до розбійників? (Вони хотіли показати лист Бартолом'ю. Альберт дістав із кишені листа. Зробив кілька кроків, наблизився до Кривого Ока. Той узяв листа й розгорнув його. Це був почерк його брата – Франсуа Андре). 17. Чи змінило нове повідомлення поведінку Кривого Ока і чому? (Змінило, бо він зрозумів, що найкраща справа для справжніх чоловіків – оберігати свої родини та підтримувати вогонь у домашньому вогнищі. Якщо такого вогнища немає, людина стає самотнім вовком. А точніше – розбійником і приносить зло іншим, але розплачується за це. Довгі роки Криве Око був самотнім блукальцем, але віднині його не існує. Замість нього є Бартолом'ю Андре, який знайшов свого сина, свою родину). 18. Чому Клава та Рено принишкли, коли всі були задоволені? Клава. Я уявляла, що назавжди залишусь у середньовічному селищі, збиратиму молюски та хмиз, розпалюватиму вогнище… І ніколи не побачу ні комп'ютера, ні телевізора, ні навіть суворої вчительки математики, не кажучи вже про батьків. Рено. Я ж міркувала так. Перевдягнусь у хлопця і поступлю до мушкетерської школи. Або буду запобігати багатьом негараздам. Наприклад, застерігати сильних світу цього від злочинних учинків та небезпечних рішень. Але ще також потрібно написати батькам та бабусі листа в майбутнє. Перезирнувшись, дівчата одночасно скрикнули: -Ні! Нам треба повернутися додому. Але яким чином? 19. Рішення про повернення дівчат додому виникло несподівано. Розкажіть про це. (Капітан і Бартолом'ю сиділи, схилившись над картою. Дівчата тихо підійшли до них і почули, що острів, на якому вони знаходяться новий, ще ніким не відкритий. Поряд протока Зустрічних Течій – найпотужніше місце на цьому відтинку, тут зникають кораблі. Можливо, це течія принесла Клаву і Рено сюди. Дівчата відразу навперебій розповіли їм про свою дивну мандрівку. Зараз потрібно зробити так само, як і тоді. Лягти на дно човна, і нехай несе їх потоком назад). 20."Ну ось і все," – сказав Бартолом'ю. -Хіба все? - заперечила Клава. – А чи не варто дати цьому острову назву?"( Капітан міцно прив'язав до найближчого дерева дощечку, взяв із згаслого вогнища вуглинку і вивів " Острів Клаварен"). Учитель. І ось повернення додому. Прошу, дівчатка, розкажіть, як це було. Клава. Нас несло так швидко, ніби ми летіли в ракеті. Нам було лячно. Але ось і печера. Потік відніс нас назад. Усе вийшло. Рено. Ми розплющили очі і побачили над собою кам'яну стелю. Згодом стеля почала наближатися, це означало, що коридор звужується. Ще за кілька хвилин потік зупинився. Піднявши руки вгору, ми почали відштовхуватися від стелі, допомагаючи човну просуватися вперед. Клава. І ось останній ривок до тьмяного світла, яке закривало зарості очерету. Під тиском човна вони повільно розсунулися. Яскраве світло засліпило нам очі. Човен виплив із печери. Рено взялася за весла. До берега було недалеко. Рено. Ми згорнули човен. Потім повільно попленталися до свого двору. Нам так хотілося, щоб ця дорога була якомога довшою. Ми попрощалися й стрімголов розбіглися по своїх під'їздах. Учитель. Сповнені вражень, ми повернулися із мандрівки в часі, але наше знайомство з твором продовжується. Прослухайте виразне читання останнього розділу твору і зробіть висновок. *Виразне читання Висновок. Мрія пригод – це завжди прекрасно, але найдорожче для людини – дім, батьки, родина. Де б ми не були, як би нам не було хороше, але тут для нас найкращий і найбезпечніший причал життя. Учитель. У кожного в дитинстві були мрії. Не полишали ці мрії, звичайно, і наших головних героїв – Клаву і Рено. Але найбільшою мрією для них була цікава подорож, під час якої проявилися риси їхнього характеру. *Гра "Чарівний ланцюжок" (учні добирають слова для характеристики героїв):добра, довірлива, життєрадісна, смілива, поступлива, вихована, ерудована, запальна, стримана, активна, енергійна, рішуча, допитлива, спостережлива, розсудлива, вірна, винахідлива, кмітлива, рішуча, товариська, спритна, любляча, ласкава, розумна, наполеглива ). * Теорія літератури Учитель. З'ясуємо і запишемо тему твору. (Повість описує пригоди Клави і Рено, які ніколи не сидять на місці, завжди діяльні, ось і зараз вони опинились на невідомому острові у протоці Зустрічних Течій ). Учитель. Визначимо проблематику та ідею твору. Хочу нагадати, що проблема – це питання, що порушується й художньо розв'язується автором, який ставить його собі й нам, читачам. Проблема, або кілька проблем, проймає весь художній твір. Отож сформулюємо основні проблеми. Людина повинна мати мрію і повинна прагнути зробити її реальністю. Добро і зло у житті. Велике значення сім'ї, родинного тепла для людини. Учитель. Молодці! Все правильно ви сказали. В житті, діти, виникає дуже багато запитань, і про все хочеться дізнатися, в усе вникнути. Особливо це важливо в дитинстві. Тоді навіть незначна перемога робить тебе велетнем, і здається, що виросли крила – крила мрії, як це сталося з героями книги Ірен Роздобудько. Отже, авторка своїм твором нас вчить, заставляє думати, робити висновки. Чого ж навчає нас Ірен Віталіївна своєю книгою? *Навчає читачів зберігати дружбу, допомагати людям. *Впевнено йти до здійснення своєї мрії, так як це зробила письменниця: написала книгу, згадавши про дитячий зошит із занотованими уявними дивовижними пригодами. *Радить уважно придивлятися до навколишнього світу і пам'ятати, що в житті всього буває: крім добрих людей, трапляються негідники. З ними потрібно боротися. Учитель. У мене в руках книга І. Роздобудько "Пригоди на острові Клаварен" видавництва "Грані-Т". Чи звернули ви увагу на цікаві ілюстрації? Чи допомагають вони читачам зрозуміти зміст повісті, настрої героїв, їхню поведінку, думки? А хто автор цих малюнків? (Наталія Дойчева-Бут). *Завдання "Весела мозаїка" Учитель. Відновіть послідовність розкиданих ілюстрацій до повісті (дивись додаток №3 ). V.Підсумок уроку Учитель. Веселий час – дитинство! Воно сповнене пригод, справжніх переживань і почуттів, і воно назавжди залишається в нашій душі світлим образом, що з теплотою згадуємо в дорослому житті. Бо такого в нас більше не буде, а воно було найкраще, найправдивіше, найдивовижніше. Такий незгладимий слід залишило дитинство і в душі Ірен Роздобудько, бо тільки людина, яка вміє зберегти в пам'яті миті дитячого життя, могла написати "Пригоди на острові Клаварен". Яснооке дитинство буде супроводжувати вас усе життя. Саме в цю безтурботну пору ви робите перші кроки в невідомий, широкий світ. Тож нехай вашими супутниками будуть доброта, співчуття, милосердя, турбота і, звичайно, мрія. Усім дякую за спільну працю зі мною на уроці, бо вже така доля вчителя, успіх залежить від учнів. VI. Домашнє завдання Написати відгук на прочитаний твір або лист авторці повісті й висловити свої думки відносно прочитаного. Література 1.Голик О.В. Українська література. Інтерактивні технології на уроках. 5-12 клас. – Тернопіль:Мандрівець,2008. 2.Когут о.І. Інноваційні технології навчання української мови та літератури. – Тернопіль: Астон,2005. 3.Роздобудько І.В. Пригоди на острові Клаварен. – Київ: Грані-Т,2011. Додаток №1 Додаток №2 «Ось уже майже десять років ми живемо на цьому забутому Богом та людьми острові. Ось уже майже десять років ми помираємо повільною смертю на самоті, відрізані від світу та рідно) землі. Сьогодні настав час залишити це послання в невідомість... У ніч із 28 на 29 вересня, року 1700-го від Різдва Христового, злою долею під час жахливого шторму ми були викинуті на ці береги. Нас було двоє: я - Франсуа Андре, боцман торговельного судна «Мати Марія», та матрос - Сем Бенц. Бідака Сем загинув під час обвалу. Й ось уже більше року, як я залишився сам... Тепер помираю і я. Тепер ніч. Тьмяний самотній місяць дивиться на мене. На ранок ми обоє згаснемо... Я так вирішив. Але перед тим, як піти з життя, я хочу звернутися до тих, хто коли-небудь ступить на цю землю. Панове! Ви прибули туди, де впродовж багатьох років я мучився від голоду та спеки, де я молився й сподівався на диво. Отже, прошу вас віддати належне нещасному та самотньому відлюднику: поховайте моє тіло за християнським звичаєм. Ви знайдете мене на південному боці від Великого Пагорба - там, де я побудував свою хижу. І ще одне прохання! Прошу сповістити про мене за цією адресою: Франція. Провінція Бретонь. Селище Сен-Мало. Таверна «Золота устриця». Марі Андре. Перекажіть їй, що до останнього вдиху я думав про неї, в кожній молитві вимовляв її ім'я... Але це не все. Закінчуючи свої дні й не сподіваючись повернутися, маю відкрити таємницю, яку беріг багато років. І через яку почуваюся винним перед коханою дружиною та братом. Тому все, що напишу, прошу вас донести до їхніх вух, і нехай Господь мене простить... Отже, нас у родині було двоє - я і мій брат Бартолом'ю. Доля схотіла, щоб ми закохалися в одну дівчину. Я був старший і дужчий. До того ж, більшу частину спадку батько заповів мені. Але Марі любила Бартолом'ю. І збиралася заміж за нього. Я не міг цього стерпіти! Я обдурив їх. Одного разу вночі я викликав на побачення нашу служницю, переодягнуту в сукню Марі. А братові наказав спостерігати за нами у вікно. Від горя він утік із дому й подався в моряки. Його доля мені невідома, але, гадаю, він загинув... Марі народила хлопчика. Щоб урятувати її від бідності й ганьби, я запропонував їй руку й серце. І ростив маленького Альберта як власного сина. Я розумію, що вчинив злочин, обдуривши брата. Він так і не дізнався, що в нього народився малюк. Отже, панове! Благаю, оприлюдніть цю сумну історію. Можливо, мій брат Бартолом'ю Андре ще живий і не знає, що у Бретоні на нього чекають дружина та син. А мені вже немає на що сподіватися. І тому я прошу вибачення в тих, кого скривдив у цьому житті. Нехай здійсниться правосуддя Боже! Амінь».

Схожі: