|
|
Скачати 105.4 Kb.
|
| 5 кл. Тема: Рідна Україна. Світ природи. Т.Г.Шевченко. Розповідь про поета. Мета: ознайомити учнів з дитинством Т. Г.Шевченка, яке минуло на мальовничій Черкащині; з його збіркою поезій «Кобзар»; розвивати спостережливість, образне мислення, уміння аналізувати і робити висновки, зацікавити учнів постаттю Кобзаря; виховувати пошану до славного сина України. Тип: урок засвоєння нових знань. Обладнання: портрет Т. Г. Шевченка, збірки поезій «Кобзар». Зростає покоління молоде, Нові вогні горять на небокраї, Та в далеч з наймолодшими іде Пророк зорі, що землю всю осяє. М. Рильський Хід уроку На дошці портрет Т. Г. Шевченка, під ним — епіграф. І. Аутотренінг.Очі заплющені, руки на колінах. Учні пошепки повторюють за вчителем: — Я прийшов до школи вчитися... — Треба бути уважним... — Треба бути спокійним... — У класі друзі... — Вони мене люблять... — Мені приємно... — Я легко дихаю... — У класі сонце, сонце... — Я добре працюю... II. Актуалізація опорних знань учнів. Діти, скажіть, будь ласка, чи знають у ваших родинах вірші Т. Г. Шевченка? Які? Чи люблять їх? За що? Чи є у ваших оселях портрети Т. Г. Шевченка? — А які вірші Тараса Григоровича ви пам’ятаєте? III. Повідомлення теми, завдань уроку. На цьому уроці, тема якого «Наш Тарас Шевченко», ви поглибите свої знання про дитинство великого Кобзаря, ознайомитесь зі збіркою поетичних творів «Кобзар», пригадаєте поезії, які вам найбільше подобаються. (Читає епіграф.) —Як ви розумієте цей вислів? (Відповідь учнів.) IV. Сприймання і засвоєння учнями навчального матеріалу. 1. Слово вчителя. Подивіться на дошку, де записані слова, які ми будемо використовувати у своєму мовленні на уроці, прочитайте їх. Учні читають: кобза, кобзар, «Кобзар», кріпак, пророк. • Чи відомі вам ці слова? • Що б ви сказали про їх значення? (Учні пояснюють, використовуючи словнички). Т. Г. Шевченко — гордість українського народу, його слава. Своїми діями, своїми творами він заслужив всенародну шану. Ця людина, діти, знана в усіх куточках світу, а твори його відомі кожному серцю. Трагічною була доля Шевченка. Перші двадцять чотири роки життя він був кріпаком, терпів знущання, самодурство свого пана. Десять років мучився на засланні в далеких аральських, прикаспійських та оренбурзьких степах, куди його відправили рядовим солдатом. Незламною була сила великого поета. Він своєю пророчою пристрастю внутрішньо розкріпачував людей і вчив їх бути людьми. Зверніть, будь ласка, увагу на дошку. Перед вами — портрет благородного, мудрого захисника рідного народу. Подивіться уважно. Погляд спрямований твердо вперед. У глибині очей причаївся ледь помітний смуток. У смуткові — уболівання за долю народу. Наш урок — це урок, на якому ви розпочинаєте знайомитись з людиною, життя якої є великим подвигом. А зараз «Хвилинка ерудита». 2. «Хвилинка ерудита». Про які цікаві факти з життя Тараса Григоровича ви дізналися? (По- відомлення учнів.) Надаю слово літературознавцям, читцям-декламаторам, які готували повідомлення про дитячі роки Т. Шевченка, фрагменти з віршів, в яких поет згадує дитинство. 3. Коментар вчителя. Ці роки Тарасового життя були зігріті теплом материнської ласки і батькової турботи. Уже будучи відомим поетом, Шевченко згадував ту «школу», куди привела його тяжка кріпацька доля. (Учень читає вірш «Козачковському»). 3. Коментар вчителя. Доки жили батьки, хлоп’я не усвідомлювало жаху кріпосницької дійсності. Були безтурботні дитячі забавки. Одного разу Тарас пішов шукати залізні стовпи, котрі, як йому розповідали, підпирають небо. Він ішов, ішов, поки його не підібрали чумаки й привезли додому. Мрійливість, допитливість, любов до життя були характерними рисами Т. Шевченка. Часто в село заходили мандрівні сліпі співці-кобзарі. Вони співали пісні про історичне минуле України, про її поневолювачів — турків, татар, польську шляхту, про козаків, як вони билися з ворогами.— Серед слухачів був і Тарас. Про це розповідав хлопцеві і його дід Іван. Слухати діда збиралась не тільки сім’я Шевченків, а й сусіди. Його розповіді про те, як люди карали панів-гнобителів, справляли на Тарасика величезне враження, яке згодом він переніс у твір «Гайдамаки». (Учитель читає «Епілог» з поеми «Гайдамаки»). Коли померла мати, батько, залишаючись із п’ятьма дітьми на руках, привів у хату мачуху. Це була недоброї вдачі жінка, яка особливо погано ставилась до Тараса, її дратувала його мрійність, волелюбність. Із втратою матері, а потім і батька у маленькому дитячому серці відкриється невигойна рана. Мати, материнство залишатимуться для Тараса найсвятішими. (Учні читають поезії: «У нашім раї...», «Сон»). Дуже рано виявилися в Тараса здібності до малярства. Ще змалку крейда, вуглина були для нього великою радістю. Прагнучи стати художником, Тарас побував у трьох церковних малярів, проте жоден з них не виявив у нього таланту. У мене в руках Шевченків «Кобзар». Дивишся на нього і мимоволі спадає на думку: яке довголітнє і прекрасне у нього життя — 140 років. Цю безсмертну книгу читали ще сучасники Тараса Григоровича, далі їх діти, внуки, правнуки... Сьогодні в «Кобзар» вчитуєтесь ви, діти XXI століття. «Кобзар» — це книга Правди, дорога всім поколінням. (Демонструє «Кобзар», виданий у різні роки.) Як ви гадаєте, чому Тарас Григорович назвав збірку поезій «Кобзар»? Розгорніть «Кобзар», вчитайтеся в прекрасні поетичні рядки. 4. Читання учнями вголос поезій «Садок вишневий коло хати», уривок з поеми «Княжна», уривок з балади «Причинна», уривок з поеми «Сон», «Сонце заходить, гори чорніють...». - Що ж можна почути у віршах Шевченка? Що можна побачити в тексті, якщо уявити описані картини? - Який, на вашу думку, настрій поезій? Перша пара — «Майстри слова». Підготуйте читання поезії, яка вам найбільше припала до душі. Друга пара — «Юні художники». Яку б ілюстрацію ви намалювали до уривка з балади «Причинна», що починається словами: «Реве та стогне Дніпр широкий». Третя пара — «Юні фольклористи». Зі слів, записаних на дошці, складіть і запишіть прислів’я: «Кобзарі», шукай, в, правду, Тарасове, глибоко, око, бачить. Зачитування учнями прислів’їв, записаних на дошці: • Мучили Шевченка, карали та духу його не зламали. • Щоб народу служити, треба так, як Шевченко жити. • Тарасів «Кобзар» — народу великий дар. V. Підсумок уроку. 1. Бесіда за питаннями: • Що нового ти дізнався про Т. Г. Шевченка, його дитинство? • Що тебе зацікавило? • Що здивувало тебе? • Що схвилювало? • Що змусило задуматись? • Що найбільше тобі запам’яталось? VI. Домашнє завдання. Прочитати уважно повість «Широкий шлях», виписати в зошити опис хати батьків Тараса. 5 6 7 8 1) Прізвище українського художника, з яким Т. Шевченко познайомив- ся у Петербурзі у «Літньому саду». (Сошенко) 2) Прізвище пана, кріпаками якого були Шевченки. (Енгельгардт) 3) У яке місто було перевезено прах Шевченка? (Канів) идорирп тівС .анїаркУ андіР213 4) Як називається гора, де знаходиться могила поета? (Чернеча) 5) Як, за прадавньою традицією, місцеві жителі називали село Кири- лівку? (Керелівка) 6) Ім’я матері та старшої сестри Тараса. (Катерина) 7) Як називається перша збірка поезій? (Кобзар) 8) Як називає Т. Г. Шевченка український народ? (Кобзар) 2. Повторення відомостей з теорії літератури. 1) Віршована мова, рима, строфа, віршований ритм. 2) Художні засоби мови: метафора, епітет, порівняння. троп Визначення Приклади Епітет Від гр. «ерitheton» — додаток. Художнє означення найбільш суттєвої риси явища або пред- мета, які зображуються. Епітет може виражатися різними час- тинами мови. «Береза плакуча», «сві- те вольний, несповитий», «грім залізний», «синь про- зора» Метафора Від гр. «metaphora» — перене- сення. Вид тропа, що побудо- ваний за принципом подібнос- ті, ґрунтується на зображенні предметів за різними ознаками Стояла я і слухала весну. Весна мені багато говорила (Леся Українка). Спив я горя повний келих (П. Грабовський) Порівняння Пояснює малознайомий пред- мет через зіставлення його з іншим, більш знайомим, предметом або явищем Зашипіли, мов гядюки (Т. Шевченко). Привітаю вас, як діток (Т. Шевченко) ІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу 1. Вступне слово. Батьківщина... Що ми вкладаємо у це поняття? Це знайома стежи- на до школи, левада біля річки, берізка під вікном, птахи в небі, вірний пес. Тобто це все те, що ми не можемо не любити, як маму, тата, без чого ми не можемо жити, як без води, повітря, сонця. Це те, що ми повинні берегти, плекати, бо це і є наша рідна земля, наша Україна. Коли людина далеко від Батьківщини, то надзвичайно близьки- ми і милими її серцю є спогади про рідний край, батьківську хату, ма- льовничу природу. 5 квітня 1847 р. Т. Г. Шевченка було заарештовано як члена Кирило-Мефодіївського братства, 17 квітня поета привезли 214 Усі уроки української літератури в 5 класі до Петербурга й ув’язнили у казематі Петропавлівської фортеці (казе- мат — це приміщення у фортецях, де тримали в’язнів). Крім допитів, були ще довгі дні й ночі в одиночній камері, майже півтора місяця. Що переживав, передумав поет у тій похмурій самотині, ми б так ніколи й не довідалися, якби не поезія. Шевченкові пощастило роздобути великий аркуш паперу. Склав- ши аркуш учетверо, написав на ньому 13 віршів. Справжнім шедевром серед цих поезій справедливо вважається вірш «Садок вишневий коло хати...». Ця поезія — одна з найсонячніших струн Шевченкової пейзаж- ної лірики. Як у жахливих казематних умовах міг бути створений такий сонячний твір? У оповіданні Володимира Дарди «Сильніший за долю», так уявляється психологічний стан Шевченка: «Коли виводили його з камери, глибоко вдихав пропахле весною повітря. Одного разу йому навіть вловились добре знані ще з далекого дитинства пахощі набубня- вілого навесні вишняку. Ті запахи не облишили його і в камері, вперто витали довкола, аж поки не зринула перед очима до щему в серці мила картина. Пливла, розмірено погойдуючись, безкрая ніч, а в камері буяла розкішна весна, і пошерхлі вуста натхненно шепотіли...» (Виразне декла- мування вірша «Садок вишневий коло хати»). 2. Виразне читання поезії учнями. 3. Бесіда з учнями. • Чи є у цьому вірші художні засоби мови (метафори, епітети, порів- няння)? (У ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв, а вечір в Україні постає перед нами в усій красі. Про такі твори го- ворять, що вони написані так майстерно, що майстерності не вид- но зовсім.) • Завдяки ж чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської сім’ї? (За допомогою зорових і слухових образів, які створює поет.) • То що ж ми бачимо, читаючи поезію? (Садок вишневий, батьківську хату, плугатарів з плугами, сім’ю, що вечеряє коло хати, вечірню зі- роньку...) • А чуємо? (Хрущі над вишнями гудуть, співають дівчата, витьохкуван- ня соловейка, тишу...) Де ще людина почуватиметься спокійнішою і щасливішою, як не се- ред такої природи. Шевченко змальовує ідеальну, досконалу для людини идорирп тівС .анїаркУ андіР215 модель життєвого устрою — це дружна сім’я, де панує гармонія люди- ни і природи, людини і мистецтва, людини і Бога. Цей вірш написаний у фольклорному стилі, тому не дивно, що став народною піснею, покла- дений на музику Я. Степовим. Слухаємо запис, або підготовлені учні з допомогою учителя музики вико- нують цю пісню. «За сонцем хмаронька пливе» — це теж пейзажна поезія Т. Шевчен- ка. Послухайте її і скажіть: • Яким настроєм пройнятий цей вірш? • Розкажіть про свої власні відчуття, викликані цією поезією. • Виразне читання поезії (вчителем, кількома учнями). • За таблицею ви повторили засоби образної мови. Чи є вони у цьому вірші? (Учні виписують у зошити.) Епітети: червоні поли, синє море, рожевою пеленою, хмароньку ро- жевую, туман сивий, тьмою німою. Метафори: хмаронька пливе, поли розставляє, сонце спатоньки зове, серце одпочине, серце заговорить, туман оповиє душу. Порівняння: мов мати дитину, неначе ворог, мов матері діти. ІІІ. Підсумок уроку На дошці намальоване «дерево пізнання». Учні на липких аркушах записують, про що вони дізналися на двох уроках, коли вивчали твор- чість Т. Г. Шевченка, зачитують написане і приклеюють аркуш на гілках намальованого дерева. IV. Домашнє завдання Вивчити напам’ять вірші «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе». 216 Усі уроки української літератури в 5 класі В. Г. Тушевська Урок № 51. КОстянтинА МАлицьКА «чОМ, чОМ, зЕМлЕ МОя...». РОзПОВіДь ПРО ПисьМЕнницю Мета: ознайомити учнів із життям Костянтини Малицької та її вір- шем-піснею «Чом, чом, земле моя...»; вчити розуміти лірич- ність вірша-пісні; розвивати вміння визначати художні засо- би, використані в поезії, пояснювати роль питальних речень; формувати навички аналізу поетичного твору; удосконалю- вати навички виразного читання поезії; виховувати почуття патріотизму як вагомого життєвого стимулу для людини. Обладнання: портрет письменниці, малюнки із зображенням природи, фонозапис пісні «Чом, чом, земле моя...». тип уроку: урок-дослідження. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо, горда і вродлива, З |
|
Конспект уроку української літератури у 5 класі «Любіте землю, трави... Тичини у 5 класі входить до тематичного блоку «Рідна Україна. Світ природи», тому він допоможе учителям на основі докладного ознайомлення... |
Богдан-Ігор Антонич. Основні відомості про поета. «Назустріч», «Весна». Єдність людини і природи Мета. Ознайомити учнів з основними відомостями про Б.І. Антонича, з програмовими творами поета «Назустріч», «Весна», розкрити взаємозв’язок... |
|
Урок читання Тема : Т. Г. Шевченко співець краси рідного краю «Тарас Шевченко» (про нього) Т. Г. Шевченко – «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати» |
Урок читання Тема : Т. Г. Шевченко співець краси рідного краю «Тарас Шевченко» (про нього) Т. Г. Шевченко – «Вітер з гаєм розмовляє…», «Садок вишневий коло хати» |
|
Тема: Т. Г. Шевченко співець краси рідного краю ... |
Квітни мово, наша рідна. Дмитро Білоус. Віра поета в неминуче відродження... ... |
|
Тарас Шевченко. Розповідь про письменника. Україна часів Тараса ІІІевченка МЕТА: ознайомити учнів із віхами життєвого шляху Т. Шевченка, зокрема його дитинством; Україною часів Тараса Шевченка; розвивати... |
Марійка Підгірянка «Розмова про сонце» Тема уроку. «Рідна домівка, рідна сім’я – тут виростає доля моя». Іван Гнатюк «Наша хата» |
|
Рідна Мати, Мати Божа Мати Україна Вся моя родина. Перша мати то рідненька Що на світ зродила Що пестила, доглядала Добра правди вчила. Друга мати Україна Рідная землиця.... |
Урок № Тема : В. Симоненко. Розповідь про письменника. «Лебеді материнства» Так писав Василь Симоненко – великий син України, її геніальний поет. Його світлій пам'яті і ніжному палкому слову присвячується... |