|
|
Скачати 1.66 Mb.
|
|
Квіти У гаю, на лузі, в полі — Скільки там квіток! Ми нарвали їх доволі, Потім посідали в полі, Щоб сплести... (вінок). Дзвіночки-перлинки на ніжці тоненькій Такі запашні і тендітні такі. В широкому листі, немов у гіллі Ховають від сонця голівки свої. (Конвалії) Я гордо голову тримаю І перед вітром не схиляю. Я жовтий, білий, полум'яний, І наче яблуко, рум'яний. В саду я квітну навесні. Скажи, яке ім'я мені? (Тюльпан) Дівчинка трима в руці Хмарку-пух на стебельці. Як подуєш ти на нього — Не залишиться нічого. (Кульбаба) Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло. Потім стало біле-біле І за вітром полетіло. (Кульбаба) Синьоока ця заброда В полі водить хороводи. Де вона вінки спліта — Пшениці рідкі й жита. (Волошка) Сповіщає рідний край: — Гей. Весна прийшла! Стрічай! (Підсніжник) Ту дівчину синьооку Завжди стрінеш край потоку. В неї ніжки вмиті в росах, В неї небо сяє в косах. (Незабудка) Я квітка ніжна, як весна, Я різні сукні маю. Все літо пишна й запашна, Я й осінь зустрічаю. Буваю кольору зорі, Лимона колір маю, І снігу зимної пори, І вишнею палаю. (Троянда) Осіння квітка сукню вділа рожеву, синю, ніжно-білу. Стоїть, неначе їжачок, у неї сотні пелюсток. (Айстра) У зеленім зіллі виросло дівчатко В неї вії білі й золоті очатка. (Ромашка) Я перший розцвітаю серед гаю І білий, наче сніг, я колір маю. Хто я? Відгадайте! Ви мене не ображайте, Не зривайте, не топчіть. Хочу довго-довго жить. То хто ж я? (Підсніжник) На стеблинці волохатій Шість пелюсток лілуватих. Гарна квітка — навіть в сні Усміхається мені. (Сон-трава) Стоїть в саду ця квіточка - біленька сорочка, золоте серденько (Ромашка). Лікувальну силу маю, Жовтим цвітом розцвітаю. Називають ключ весни! Як я звуся? Ти скажи! (Первоцвіт) Цвіте травневою порою, її знайдеш в затінку лісовому, На стебельці, як намистинки вряд, Квіти духмяні висять. (Конвалія) Я найперша розквітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка? Бо мене не стане влітку. (Пролісок) На просторах поля золотого Сині зірочки тремтять. Мов шматочки неба голубого, Виграють, виблискують, горять. (Волошки) Стебельце — шорстка драбинка, У середині чорна вуглинка, Пелюстки блискучі, як лак. Це квітує... (мак). Цвіте синьо, лист зелений квітник прикрашає. Хоч мороз усе побив — його не займає. (Барвінок) Білі горошини на зеленій стеблині. (Конвалії) Стоять красуні на воді, вінки в них білі й золоті. (Лілії водяні) Білі горошки на зеленій ніжці. (Конвалія). Він маленький, він біленький Має ніженьку тоненьку. З ним легенько вітер грає Все гойдає, колихає, Я на сонце дуже схожа — Золотиста, ніжна, гожа. Я щоранку розквітаю, Промінцями всіх вітаю. Відгадати всім не важко. Що за квітка я? (Ромашка) Стоїть паличка, на паличці булавочка, В тій булавочці людей не перелічиш. (Маківка) Стоїть півень на току в червонім ковпаку. (Мак) Стоять у полі сестрички: Жовте очко, білі вічка. (Ромашки) Червонію я сама, не знаю чого, А своєю красотою зупиняю кожного, В зеленій одежині ходжу, Стріли в боку ношу, — Відгадайте, хто я, прошу. (Рожа) Чудова квіточка така, Чорними брівками морга. (Чорнобривці) Стала на поляні, в жовтім сарафані,підросте, всміхнеться,для вітрів вбереться, в платтячко біленьке, пишне та легеньке. (Кульбаба). Овочі, фрукти та ягоди Сидить баба, у сто шуб одягнена. Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля). Сто одеж - і всі без застібок. (Капуста). Сидить дівчина в темниці, а коса на вулиці. (Морква). Сам червоний, цукровий – жупан зелений, бархатний. (Кавун). Без вікон, без дверей, повна світлиця людей. (Огірок). Червоненька сукня, біленьке серденько. (Малина). Плаття загубилось, а ґудзики залишились. (Ягоди горобини взимку). Вузлувата і листата, а доспіє – головата. (Капуста). У земляній сиджу коморі, а коса моя надворі. (Морква). Що за коні стоять на припоні: довгасті, зеленої масті, нікого не возять, не їдять, тільки п’ють та гладшають. (Огірок). Без вікон, без дверей, повна хата людей. (Кавун). Я не м’ясо і не хліб, не капуста і не біб, та смакую я усім: мене печуть, мене варять, мене їдять, мене хвалять. (Картопля). Не зламавши хаток, не звільнищ хлоп’яток, кругленьких, зелененьких, солоденьких. (Горох). Сім шкур має, сльози всім витискає. (Цибуля) Зверху кругленьке, а всередині червоненьке. (Кавун). Хвіст червоний у землі ховається, а волоссям зеленим вітер грається. (Морква). Довгий, зелений – добрий солений, добрий і сирий – хто він такий? (Огірок). Хто мене бачить, той гірко плаче. (Цибуля). І печуть мене, і варять, і їдять мне, і хвалять. Бо я добра. (Картопля). Одяг, взуття, їжа Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко) Від води народиться, а води боїться. (Сіль) Мене п'ють, мене ллють, усім потрібна я. Хто я така? (Вода) На полі народився, на заводі варився, на столі розчинився. (Цукор) Мене б’ють, товчуть, печуть, ріжуть, А я все терплю і всім добром плачу. (Хліб) Солодкий, як мед, білий, як сніг, у пошані у всіх; до рота попав, там і пропав. (Цукор) П'ять комірчин - одні двері. (Рукавичка) Невеликі дві хатини, в них м'які і теплі стіни. По пять братиків малих прожива в хатинках тих. (Рукавички) По стежині, по дорозі, бігти я у них не в змозі. По снігу не йдуть як слід, до вподоби тільки лід. (Ковзани) Сиджу верхи, не знаю - на кому, знайомого зустріну - зіскочу, привітаю. (Шапка) Два братики вусатики, В обох жовтенькі сорочки, Стоять у кутку, Повисували язички (Черевички) Плету хлівець на четверо овець, а на п’яту окремо. (Рукавиця) Невеличкі дві хатини, В них м’які і теплі стіни. По п’ять братиків малих Прожива в хатинах тих. (Рукавички) В одній діжці два тіста (Яйце) Білий як сніг,в пошані у всіх До рота попав, там і пропав. (Цукор) Як навколо об’їси – Серединки не проси. Ми такі гостинці: Дірка всерединці. (Бублики) Місили, місили, ліпили, ліпили А тоді – хіп, та в окріп! А вже на останку – в масло та сметанку. Хто зуміє відгадати, Того будем частувати. (Вареники) Людина На ніч два віконця самі закриваються, а зі сходом сонця самі відкриваються. (Очі). У двох матерів по п'ятьох синів, одне ім'я всім. (Пальці). Двоє ходять, двоє - дивляться, одна водить і наказує. (Людина). Ношу їх багато років, а кількість їх не знаю. (Волосся). Один говорить, двоє дивляться, двоє слухають. (Язик, очі, вуха). Все життя один одного наздоганяють, а обігнати один одного не можуть. (Ноги). Червоні двері в печери моєї, білі звірі сидять у дверей. І м'ясо, і хліб - усю здобич мою я з радістю цим звірам віддаю. (Рот і зуби). Тонкий, довгий, у траві не знайти. (Волос). Два братики через дорогу живуть, один одного не бачать. (Очі). Дві зірки весь світ бачать. (Очі). Якби не було його, не сказав би нічого. (Язик). По білій землі ходять - троє працюють, двоє наглядають, один міркує. ("Пишуть: пальці, очі, розум"). Хто ранком ходить на чотирьох ногах, удень - на двох, а ввечері - на трьох? (Людина). Не сіють, не саджають - самі виростають. (Волосся). Повен хлівець білих овець. (Рот). Що воно за штука, що день і ніч стука. (Серце). Ніде не купиш, на вагах не зважиш, сам здобуваєш, у комору складаєш. (Знання, розум). Носити легко, а рахувати важко. (Волосся). Було собі два брати, обоє Кіндрати, через доріжку живуть, а один одного не бачать. (Очі). Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик). Кожен його знає: хтось – м’яке, лагідне, хтось – холоне, кам’яне. (Серце). Його не сіють, а воно росте. (Волосся). Що в світі найшвидше? (Думка). Кругленькі, маленькі, а до неба достають. (Очі). Сопе, хропе, часом чхає, сюди-туди зазирає; на морозі замерзає, бо одежини не має. (Ніс). Весь вік ношу, а ліку не знаю. (Волосся). Віконця то зачиняються, То відчиняються. (Очі) Маленьке, кругленьке, А весь світ бачить. (Око) Кругле озеречко ніколи не замерзає. (Око) Дві матері по п’ять синів мають. (Руки) У хлівці два ряди баранців, І всі біленькі. (Зуби) Без рук, без ніг, А всіх кладе в постіль. (Сон) Предмети побуту Два кільця та два кінці, а посередині - гвоздик. (Ножиці). Чотири ноги має, а ходити не вміє. (Стіл). З ногами, а без рук, з боками, а без ребер, зі спинкою, а без голови. (Стілець). По річці-простинці плаває пароплав – то вперед,то назад. (Праска) Четверо братів під одним дахом живуть. (Стіл). Не гавкає, не кусає, а в будинок не пускає. (Замок). Висить груша - не можна з'їсти. (Лампа). Кінь сталевий, а хвіст з льону. (Голка). Влітку коні спочивають, взимку діточок катають. Коні ці не просять їжі. Хто ж вони? Звичайно ... (Лижі). Гладить все, чого торкається, а торкнеш – кусається. (Праска). Ходить ціле століття, а не людина. (Годинник). На чужій спині їде, а на своїй вантаж везе. (Сідло). Лежить на спині - не треба нікому. Притули до стіни – знадобиться вона. (Драбина). З подругами й сестрами вона приходить в дім. Оповідання і новини приносить зранку всім. (Газета). Не їсть, не п'є, а говорить і співає. (Радіо). Маленька собачка не гавкає, не кусає, а в будинок не пускає. (Замок). Два кінці, два кільця, посередині - гвинтик. (Ножиці). Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а розповідає. (Книга). Оце так будинок - одне вікно: щодня у вікні кіно. (Телевізор). Ніг нема і рук нема, а в сорочку вдягнута. (Подушка). Говорить вона беззвучно, а зрозуміло й не нудно. Чим частіше розмовляєш з нею – тим багатшим розум буде. (Книга). Стиснеш - клин, розтиснеш - млин. (Парасолька). Хвостик з кістки, а на спинці щетинки. (Зубна щітка). Чотири брати під одним капелюхом стоять, одним поясом обв'язані. ( Стіл). Книги читають, а грамоти не знають. Своїх очей не мають, а бачити світ допомагають. (Окуляри). Усім, хто прийде, і всім, хто піде, вони ручку подають. ( Двері). Йду по грядках, беру без ліку, на грядках не убуває, а в голові прибуває. (Читання книги). Свинка, золота щетинка, носик стальний, хвостик лляний. (Голка). Мию, мию без жалю, мию там, де брудно, цю роботу я люблю, хоч від неї худну. (Мило). Має зуби, а не кусається. (Гребінець). У кожному домі є озера прозорі, ми на них дивишся, щоб себе побачити. (Дзеркало). Ніг не маю, а ходжу; рота нема, а скажу; коли обідати, коли спати, коли роботу починати. (Годинник). Упаде в лободу – повік не знайду. (Голка). Лежить на полиці річ невелика, потреш її в руках, бруд умить зника. (Мило). Хто завжди правду каже? Який є, таким покаже, І без слів про розкаже. На нього дивишся, а себе бачиш. (Дзеркало). Хто вдень і вночі йде, а з місця не рухається. (Годинник). Хто дістане зубами потилицю? (Гребінець). Іншим шиє, сама гола. (Голка). Без ніг, а ходить. (Годинник) .Транспорт Землю рити я допомагаю, замість тисячі лопат я один копати рад. (Екскаватор) Не женуть, вівсом не годують, коли оре - сім плугів тягне. (Трактор) Маленькі будиночки по місту біжать, Хлопчики й дівчатка у будиночках сидять. (Трамвай) Полотно, а не доріжка, Кінь біжить сороконіжка (Поїзд) -Що це! Що це! – Всі кричать, - Парасольки он летять. (Парашути) Я літаю, Я зірки на крилах маю, І мотор у мене є, Що життя мені дає. (Літак) Ні сани, ні віз, А їде без коліс. (Човен) Ні корабель, ні човен Ні паруса, ні весла А пливе і не тоне. (Пліт) Біжить свинка, вирізана спинка, Оглянешся назад, А й сліду не знать. (Човен) І не сани, і не віз, Їхать добре, аби вліз. (Човен) Два брати спереду гудуть, За ними двоє ще женуться, Біжать ніяк не доженуть, Об землю спересердя б’ються. (Колеса) Йде з села до села, А з місця не зрушить. (Дорога) Тягнеться нитка, А в клубок не змотаєш. (Дорога) Впала стрічка через річку, Поєднавши береги. (Міст) У річці зав’яз, По пояс якраз, По спині їздять Туди сюди вози, Машини, поїзди. (Міст) По полю повзе, Траву гризе. (Сінокосарка) Стало на краю вулиці Опудало з трьома очима, На одній нозі. Де машини рухаються, Де зійшлись шляхи, Допомагає вулицю Людям перейти. (Світлофор) Підморгне зеленим оком – Ми йдемо, Підморгне червоним оком – Стоїмо. (Світлофор) По полю бродить, Зерно молотить Жне, косить – Хліба не просить. (Комбайн) В рот каміння набирає Без усяких перешкод Будувати помагає Довгу греблю і завод. Як він зветься – Відгадай – но? (Екскаватор) це, звичайно. У землі було, на заводі кувалося, На колгоспних ланах розгулялося. (Трактор) Там за степом, де тополі, Ралить землю в чистім полі. А в гарячу косовицю Косить травку – луковицю… Там жнива – то жне пшеницю… Опадуть сніги під ноги – Розчищає всім дороги. (Трактор) Що воно таке? Спробуй, відгадай! Чим більше з неї береш, тим більше вона стає. (Яма). Білий камінець потоншав сильно, а сліди на дошці видно. (Крейда). Дві сестри одна на одну дивляться, а разом не зійдуться ніяк. (Стеля й підлога). Висить сито, не руками звито. (Павутина). Без рук, без сокири побудована хата. (Гніздо). Чим їх більше, тим вага менша? Що це? (Дірки) Є капелюх, але нема голови, є нога, але нема черевика. (Гриб). Я йду - він залишається. (Слід). В домі червона корова почала ревти, до дахи чорне теля стало бігти. (Вогонь та дим). Мене б'ють, колотять, перевертають, ріжуть; Я все терплю й всім добром плачу. (Земля). Рота не має, а все поїдає. (Вогонь). Люди люблять молодця, А б’ють його без кінця. (М’яч). Жартівливі загадки Під яким деревом сидить заяць під час дощу? (Під мокрим!) Маленьке, сіре, на слона схоже? (Слоненятко.) Скільки місяців у році мають 28 днів? (Усі.) Домашня тварина, назва якої починається на літеру "Т". (Тарган). Коли чорній кішці легше за все потрапити у дім? (Коли двері відчинено). Чи може страус назвати себе птицею? (Ні: він же не вміє говорити). Як глибоко у ліс може забігти заєць? (До середини, далі він буде вибігати.) |
|
ПОЛОЖЕННЯ Управління фінансів Чуднівської районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації підпорядковується... |
Відділ освіти Богородчанської районної державної адміністрації і. к за ЄДРПОУ 02143471 |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО ВІДДІЛ ОСВІТИ ВІЛЬШАНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ |
УКРАЇНА ВІДДІЛ ОСВІТИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ... Хмельницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 7 вересня... |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ перший заступник голови Ульяновської районної державної адміністрації Відділ культури і туризму, відділ освіти, сектор з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю та у справах преси і інформації... |
На уроках біології” ВІДДІЛ ОСВІТИ КАТЕРИНОПІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ. РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ |
|
Головне управління Дніпропетровської обласної адміністрації Дніпропетровський... Братської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, педагог-тренер за програмою «Профілактика ризикової поведінки за проектом «Школа... |
Управління агропромислового розвитку Новомиргородської райдержадміністрації Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації,... |
|
М. Пятихатки вул. Петровського, 247 ... |
Відділ освіти Уманської районної державної адміністрації Боюс Галина Петрівна, учитель української мови та літератури Паланської ЗОШ І-ІІІ ступенів, перша кваліфікаційна категорія |