|
|
Скачати 1.66 Mb.
|
|
ІІ. Особливості використання загадок у процесі розумового виховання дошкільнят. 1.Форми та методи роботи над загадкою Загадка, на відміну від прислів'їв і приказок, не містить яскраво виражених етичних цінностей, що визначають поведінку, спілкування і діяльність людини. Вона спрямована на знаходження тотожності або схожості різних предметів і явищ. Найчастіше в загадках фігурують тварини, предмети, що оточують дитину, а також явища природи. За змістом загадки дуже динамічні і змінюються не тільки залежно від регіону, але і від побуту окремого села і навіть сім'ї. Загадки можна визначити як своєрідні тести на кмітливість. Вони сприяють розвитку пам'яті дитини, її образного мислення, швидкості розумових реакцій, адже загадуються вони всім дітям, і кожна дитина окремо прагне першою дати правильну відповідь . Загадка вчить дитину порівнювати ознаки різних предметів, знаходити загальне в них і тим самим формує у неї уміння класифікувати предмети, відкидати їх неістотні ознаки. Іншими словами, за допомогою загадки формуються основи творчого мислення. Загадка завжди дивовижна. Вона базується на спостережливості дитини. Чим більш спостережлива дитина, тим вона краще орієнтується в секретах загадок, тим швидше створює свої. Мисленнєвий процес якраз і активізується у свідомості дитини, коли вона швидко знаходить схожість між дідом, в сто шуб одягненим, і цибулиною або між дівчиною, що сидить в темниці з косою на вулиці, і морквиною . Загадки супроводжують дитину і в казках, оскільки нема казки, якщо в ній немає таємниці, яка сама в певному значенні є загадкою. Героям казки доводиться відгадувати зазвичай три загадки, щоб зберегти своє життя або здобути який-небудь предмет (голку, меч і т. п.). У літературі загадка визначається як «хитромудрий поетичний опис якого-небудь предмету або явища, що випробовує кмітливість відгадувача» . Саме у їх своєрідну форму діти нерідко намагаються вкласти свої питання про навколишній світ, явища природи, предмети праці і побуту, із задоволенням самі намагаються відгадувати, якщо їх цьому навчили. Розгадування загадок – справа не тільки захоплююча, але і достатньо важка. Для дітей світ загадок не так доступний, як, наприклад, казки, пісні або ігри. Тут не можна розраховувати тільки на пам'ять або природну кмітливість. Разом з тим загадки деколи розуміються дорослими як спосіб виявлення розумових здібностей дитини . При цьому далеко не кожен дорослий швидко і правильно дає відповіді на достатньо прості загадки. Та й в кількісному плані знання останніх дуже обмежені. Уміння відгадувати загадки не є природженим, даним людині від природи, а припускає певну систему навчання з раннього віку. Навчання слід починати з розвитку спостережливості за тим, що оточує дитину. Так само, як засвоєння казок починається з найпростішої «Ріпки», так і уміння відгадувати загадки починається із спостереження за найпростішими і зрозумілішими для дітей предметами, їх порівняння з іншими предметами за аналогією. При навчанні умінню розгадувати загадки батькам і педагогам необхідно враховувати деякі методичні рекомендації:
Тому спершу дітям можна пропонувати загадки, які, крім всього іншого, допомагають дитині текстом відгадки, що римується. Наприклад На жердині палац, В палаці – співак, А звуть його… (Шпак.) Пізніше ці загадки ускладнюються. Важливо тільки, щоб діти не просто запам'ятовували відповіді на ті або інші загадки, а намагалися самі додавати якісь характерні для того або іншого предмету риси, якості, щоб загадки пробуджували їх уяву . Наприклад Рук немає, а будувати собі будинок уміє. (Птах.) Для розвитку спостережливості дітей можна проводити заняття-спостереження. Тематичні – за основу тут можуть бути взяті пори року, дерева і квіти, небо і вода, тварини і багато що іншого . На подібних заняттях головними питаннями стають: «На що це схоже?», «Що це вам нагадує?» і т. п. Якщо це літо, то, гуляючи галявиною, можна запропонувати дітям порівняти її з чимось. Відповіді з'являться тут же. «На картину», – скаже один; «на хустку» бабусі, – скаже інший», «на наш килим» і т. п. Якщо заняття проходить взимку, то предметом спостереження можуть стати сніг, лід, сніжинки і т. п., порівнювати які можна за кольором, формою і розмірам, навіть на смак і ін. Діти порівнюють сніг, наприклад, по білизні з папером і цукром; формою – з ковдрою, яка вкриває землю; по вазі – з ватою і пухом і т. п. Тому і загадки повинні бути запропоновані відповідні: Ковдра біла Не руками зроблена. Не ткалася і не кроїлася, З неба на землю повалилася. (Сніг.) Наочні бесіди, коли отримані знання допомагають малюкам «в упізнаванні» даного предмету, тварини, явища природи, в знаходженні правильних відповідей на загадки, в розширенні їх уявлень про природу. Діти дуже люблять спостерігати за тваринами, гратися з ними. Тому і темою бесід можуть стати кішки, собаки, їжаки. Наприклад, з'ясувавши у дошкільнят, хто бачив їжака живого або на картинці, слід разом з ними пригадати про те, чим він цікавий. Можна розповісти про характерні особливості життя їжаків в лісі, звичках і тій користі, яку вони приносять. Далі можна послухати дітей, які напевно зуміють доповнити вашу розповідь якими-небудь цікавими історіями, про які вони чули або учасниками яких були самі. На завершення бесіди можна запропонувати хлоп'ятам не просто назвати відмінні риси їжачка, але і зробити якісь порівняння. І, напевне, діти тут же почнуть пропонувати різні варіанти: «колючий, як голки», «любить молоко, як кішка», «любить яблука, як я», «вдень спить, а вночі будинок вартує, як собака»… Відповіді можуть бути різними. Саме вони і допоможуть педагогові зрозуміти, якою мірою діти готові до розгадування загадок, чи потрібні якісь додаткові відомості, щоб вони краще справилися з майбутньою роботою. Довге вухо, Грудочка пуху. Стрибає без спочину, Любить морквину. (Зайчик.) Можна запропонувати дітям декілька загадок про один предмет (півня, їжака, ромашки) і попросити назвати ту з них, яка сподобалася їм найбільше. Це ще раз примусить їх задуматися і придивитися до загадок. Природно, що не всі діти зможуть швидко і точно давати відповіді, на, здавалося б, прості загадки. Важливо, щоб розвинені діти йшли далі, пробували складати загадки з батьками, товаришами,вихователем. Менш сприйнятливим до цього жанру дітям слід надавати допомогу, вдаючись додатково до віршів, спеціальних малюнків і т. п. Дуже корисні логічні бесіди, коли розмова з дітьми дозволяє звернути їх увагу на певні наслідки тієї або іншої дії, поведінки, спілкування з природою . На подібних заняттях діти засвоюють необхідність дотримання тих або інших правил спілкування з природою, а пізніше засвоюють їх як етичні норми. Але в основі цього, як і раніше, «закладені» загадки, які роблять процес їх засвоєння найцікавішим і ускладнюються залежно від успіхів дітей. Наприклад, своєрідні заборони: Ах, не чіпай мене! Обпалю і без вогню! (Кропива.) Для молодших дошкільнят цілком логічними будуть загадки, в яких доречне запитання «чому?» Росте вона вниз головою Не літом росте, а зимою. Але сонце її припече Заплаче вона і помре. (Бурулька.) Як жанр народної творчості, загадка сприяє збереженню народних традицій, святково-ігрової культури. Вона дозволяє і сьогодні оцінити колорит і гумор народної мови . І хоча сьогодні разом з народними ми маємо багато авторських, тобто літературних загадок, але вони жодною мірою не зменшують значення перших, – а лише продовжують багато в чому народні традиції. Також велике значення у розвитку мислення дошкільників при використанні загадок мають повчальні бесіди, на яких діти отримують знання про типи загадок, опановують основними уміннями їх складання і повинні бути ознайомлені з наступними моментами: – за основу загадки може бути узятий будь-який предмет. Досить пригадати, що народні загадки складалися і про народження, і про смерть, про сокиру і чобіт, батьків і дітей, про природу і тварин. Тепер же, з появою нових предметів (радіо, пилосос, телевізор, метро і т. п.), з'явилися і нові загадки. Наприклад, «Пилу нема – я мовчу, а з'явиться – забурчу і проковтну»; – опис вибраного предмету повинен бути коротким за формою і складатися з однієї-двох пропозицій, в яких подані характерні риси: «Взимку і літом одного кольору» (Ялинка), «Червона дівчина сидить в темниці, а коса на вулиці» (Морква) і т. п.; – у самому описі предмету може бути поміщене питання загадки: «Кого один раз в році наряджають?» (Ялинку); – у загадку може бути включена не одна, а декілька характерних ознак: «Червона, соковита, запашна, росте низько, до землі близько» (Суниця); – загадка може будуватися на зіставленнях: «Білий, та не цукор, ніг немає, та йде» (Сніг), «Чорний, а не ворон, рогатий, а не бик, з крилами, а не птах» (Жук) . Але опис предмету повинен містити в собі і певну трудність для розгадки. Важливо пам'ятати, що в складанні загадок можуть брати участь не окремі (творчі) діти, а вся група, що робить сам процес складання найбільш привабливим і цікавим, а результат загальним. Складання загадок може супроводжуватися малюванням вибраного предмету, тобто намальований предмет береться за основу загадки . Значну допомогу в цьому процесі можуть надати батьки, якщо їх ознайомити з методичними рекомендаціями. Тоді удома у дітей з'являється ще одна можливість поуправлятися в розгадуванні і складанні загадок. Але необхідно, щоб батьки не дуже захоплювалися, не забігали вперед, «натренувавши» своїх дітей. Вони повинні допомагати дитині в закріпленні того матеріалу, який вона засвоїла на заняттях в дошкільному закладі. Загадка містить у собі великі можливості для розвитку кмітливості, уваги і уяви, асоціативного мислення дітей, формування в них умінь виділяти і уподібнювати істотні ознаки об'єктів. Використання загадок на занятті посилює його емоційну насиченість, активність малят, їх зацікавленість до навколишнього. Цьому значною мірою сприяє предметність, яскравість і конкретність факту чи образу, що лежать в основі загадки і відповідають психологічним особливостям сприймання дитиною всього, що оточує її. Загадки можна використовувати з метою постановки проблеми, здобування нових знань, закріплення вивченого матеріалу. Зміст загадок різноманітний. Нашу увагу привертають ті, у яких виявилися спостереження людини над рослинами, тваринами, змінами в природі протягом року, прагнення відобразити різні пори року та характерні для кожної з них явища природи. Приклади загадок. Постійного місця не має, День і ніч бродить, Весь світ обходить. (Сонце). Гарне, добре, на всіх людей дивиться, а людям на себе дивитися не дозволяє. (Сонце). Він і гріє, і пече, І, як зайчик, грається, Схочеш взять його – втече І мерщій сховається. (Сонячний промінь). Чорна корова всіх людей поборола, а білий віл всіх людей підвів. (Ніч і день). Голубий шатер увесь світ накрив. (Небо). Бачиш край, а не дійдеш. (Горизонт). Без сокири, без долота, а мости будує. (Мороз). Без рук, без олівця малює без кінця. (Мороз). Білим килимом все поле вкрило. (Сніг). Чимало розповідається в загадках про диких і свійських тварин. Наприклад: маленьке, сіреньке, а хвостик, як шило. (Миша). Сіреньке, маленьке, хоч якого кота з місця стягне. (Миша). Маленький, сіренький по гаях літає, уночі співає. (Соловейко); Котиться клубочок зовсім без ниточок. Замість ниточок – триста голочок. (Їжак). Хто на собі ліс носить? (Олень). В окремих загадках звертається увага дітей на повадки тварин, середовище, у якому вони живуть, пристосованість до умов навколишнього середовища, спосіб харчування, користь, яку вони приносять людям. Хто хвіст залишає, а від ворога втікає? (Ящірка). Вірно людям я служу, їм дерева стережу. Дзьоб міцний і гострий маю, шкідників ним здобуваю. (Дятел). Хто мене вб'є, свою кров проллє. (Комар). Хто все йде, а все в хаті сидить? (Слимак). Є крила, а не літає, без ніг – а не доженеш. (Риба). У воді купалася, а сухою зосталася. (Гуска, качка). Хто з води сухий виходить? (Гуска, качка), У загадках про рослини йдеться про їхній зовнішній вигляд, смак, запах, умови, у яких вони перебувають, зміни, що відбуваються з ними протягом року, тощо. Зимою чорний, весною і літом зелений, а осінню жовтий. (Ліс). Ніхто їх не лякає, а вони тремтять. (Осикові листки). Стоять у лузі сестрички, золотенькі очі, білії вії. (Ромашки). Стоять красуні на воді, вінки на них білі й золоті. (Водяні лілії). Не вогонь, а печеться. (Кропива). Хто на зиму роздягається, а на літо одягається? (Листяні рослини). Зимою спить, а літом шумить. (Дерево). Зимою – як літом, літом – як зимою. (Сосна, ялина). Загадка здебільшого містить в собі метафору, коли якість, ознака чи дія одного предмета переноситься на інший, наприклад: В чистім полі він росте, На високих ніжках, В зелених панчішках. Квіточки блакитні, Оченьки привітні. (Льон). Метафоричність загадки не є її обов'язковою властивістю, оскільки будуються й загадки у формі прямого запитання. Бувають загадки, в яких предмети і явища характеризуються з різних боків. Наприклад, у загадці: Сонце пече, липа цвіте, жито доспіває. Коли це буває? – названі три характерні ознаки літа: висока температура повітря, цвітіння липи, дозрівання хлібів. Є загадки, у яких характеристика об'єкта обмежується однією-двома ознаками: Рук не має, а будувати вміє. Окремі загадки ґрунтуються на заперечному паралелізмі. Для таких загадок характерним є однотипність синтаксичних конструкцій, складові частини, яких протиставлені одна одній: не мотор, а шумить, не пілот, а летить, не змія, а жалить. (Бджола, оса); Летить, а не птиця, виє, а не звір. (Жук). Нерідко загадка спеціально складається незакінченою. Це загадки-примовки, у яких при загадуванні не називається останнє слово – відгадка, що добре римується з попередніми словами . Наприклад: У садочку понад тином Я зробив йому хатину, Він навколо обдивився, Засміявся й оселився. Здогадались ви, однак, – Поселився у нас… (Шпак). За структурними компонентами загадку можна віднести до пізнавальних завдань . Загадка, як і пізнавальні завдання, містить в собі умову і запитання, відповіддю на яке має бути відгадка. Щоб дитина відгадала загадку, їй потрібно виконати ряд мислительних операцій. Наприклад, найпоширеніший тип загадок – це метафоричні загадки, відгадування яких є розшифровування метафори . Проникаючи в її зміст, дитині необхідно: зосередити увагу на тих ознаках, властивостях об'єкта, які подані в метафорі; підшукати в навколишньому середовищі об'єкт природи, який за своїми ознаками подібний до описаного в загадці, чимось нагадує його; виділити істотні ознаки знайденого об'єкта; співвіднести риси метафоричного образу загадки і відшуканого відповідного йому об'єкта природи; встановити спільні ознаки між ними; довести правильність відгадки. Щоб відгадати загадку, яка містить у собі явне або приховане запитання чи перелік істотних ознак об'єкта, треба: виділити ті ознаки природного об'єкта, про які йдеться в загадці, пригадати, яким об'єктам природи властиві такі ознаки, назвати відгадку і довести її правильність. Отже, процес відгадування загадок усіх видів складається з таких мислительних дій, як аналіз, синтез, порівняння, доведення, узагальнення. Щоб діти вміли самостійно відгадувати загадки, слід спочатку навчити їх розглядати навколишні об'єкти з різних боків, виділяти найістотніші ознаки в предметах і явищах, встановлювати взаємозв'язки між ними. Ці вміння здебільшого формують у ході систематичних спостережень в природі. Під час такої роботи малята спостерігають за рослинами, тваринами, явищами природи. Наприклад, ранньої осені під час прогулянки або екскурсії в ліс чи парк увагу дітей необхідно звернути на такі зміни в природі: як гріє сонце; яким стало листя на деревах, кущах; як воно опадає в тиху і вітряну погоду. Можна запропонувати дітям пробігтись по опалому листі, прислухатись до звуків, які утворюються від цього. Звичайні після цього малюкам буде зрозумілою загадка: Жовте листячко летить. Під ногами шелестить. Сонце вже не припікає, Коли це буває? Узимку, коли бувають сильні морози, доцільно запропонувати дітям поспостерігати за візерунками, розмальованими на вікнах – це добре ілюструє загадку: Без рук, без олівця, малює без кінця. І в іншому варіанті: Без рук, без фарб вікна розмалює, або: Зроду рук своїх не має, а узори вишиває. У природі відбувається багато явищ, які змінюються залежно від пір року. Загадки про такі явища побудовані на основі узагальнень тривалих спостережень, наприклад: У жнива – гіркі, а в мороз – солодкі. Що це за ягідки? Щоб діти могли самостійно відгадувати такі загадки, вони повинні спостерігати в природі об'єкти протягом року. При цьому необхідно звертати увагу дітей на зміни, які відбуваються з природним об'єктом кожної пори року. Так, спостерігаючи за змінами, які відбуваються па річці протягом року, дошкільники легко відгадають і зуміють довести правильність відгадки в такій загадці: Літом біжить, зимою спить, весна прийшла – знову біжить . У ході спостережень за тваринами увагу дітей слід звертати на частини тіла (голова, дзьоб, шия, тулуб, крила, хвіст, ноги), особливості їх будови, характер покриву та його забарвлення; спосіб життя, повадки (де живе, чим живиться, як здобуває їжу, як захищається від ворогів, як пересувається, які звуки подає та ін.). Спостерігаючи, наприклад, за лелекою, діти відмічають, що у нього довгий дзьоб, яким він дістає з води жаб, довга, шия, довгі ноги; лелека будує своє гніздо на дахах будівель. Знання цих особливостей допоможе малюку відгадати загадку про лелеку: Які ноги заввишки, Такий ніс завдовжки, Хату на хаті має. Жабам рахунок знає. Або, коли діти спостерігають, як пташка в'є гніздо, мурашки споруджують мурашник, павук тче павутину, то для них буде не важко відгадати таку, наприклад, загадку: Рук не має, а будувати вміє. Щоб відгадати загадки: Ніжна зірка сніжно-біла На рукав згори злетіла. Поки ніс її сюди, Стала краплею води; Надворі горою, у хаті водою; У вогні не горить, у воді не тоне, – одних спостережень недостатньо, необхідно провести досліди із сніжинками, снігом, льодом. Щоб діти самостійно і свідомо відгадували загадки, необхідно пояснити їм, що загадка є своєрідним художнім відображенням явищ навколишнього світу, а також з'ясувати прийоми, за допомогою яких відгадуються загадки . У першому випадку діти аналізують загадки, у другому – засвоюють необхідну послідовність дій, з яких складається прийом. Щоб розкрити дітям специфіку загадки, слід враховувати, що в основі багатьох загадок лежить переносна назва предметів або явищ, і найтиповішим способом створення образу є заміна предмета, що загадується, іншим, з певними характерними ознаками чи діями . Зважаючи на це, малятам пропонують у відгаданій загадці знайти слова, які не прямо, а переносно називають предмет, пояснити, чому він має таку назву, вказати, чим він подібний до задуманого предмета. Покажемо це на прикладі роботи над загадкою про грака: Чорномазий, білодзьобий, Він за плугом важно ходить, Черв'ячків, жучків знаходить – Сторож вірний, друг полів, Перший вісник теплих днів. Хто це? Аналіз проводиться у формі запитань під час бесіди:
Закріплювати й розширювати знання дітей про ознаки та властивості рослин і тварин, розвивати кмітливість, швидкість реакції можна за допомогою загадок. Відгадуючи загадки, дитина пізнає навколишнє, порівнює різні явища, об'єкти, виділяє серед численних особливостей істотні, вчиться встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, робити певні висновки. Загадки потрібно підбирати так, щоб вони розкривали властивості тварин, явищ природи, рослин. Для малят молодшого віку краще підбирати поетичні, римовані загадки, які характеризуються конкретним викладом, виразністю і влучністю визначень. Варто підібрати для занять читання загадки типу «Підкажи словечко». Вихователь читає загадки у віршах. Діти хором підхоплюють відповідь. Наприклад: Я падаю на ваші хати. Я білий-білий, волохатий. Я прилипаю вам до ніг, І називаюсь просто… (сніг). Після відгадування вихователь ілюструє загадку, доповнює відомостями про тварину, рослину чи предмети неживої природи. У відгадуванні загадок важливий не лише результат, а й його обґрунтування, доведення правильності відповіді. Для цього треба постійно запитувати: «Як здогадалися? Чому так вирішили? Поясніть, як міркували» . – Як ще називають грака? (Першим вісником теплих днів). – Чому його так називають? (І раки першими прилітають до нас, ще в березні, вони сповіщають, що прийшов кінець довгій і холодній зимі). – Які ще слова допомагають відгадати загадку? (Чорномазий, білодзьобий; ходить за плугом, шукає жучків і черв'ячків). – Чому ж це грак, а не ворона? (У ворони дзьоб, голова, шия, крила, хвіст і ноги чорні, а решта оперення сіра. Грак має чорне оперення, дзьоб світлий. Про нього і в загадці говориться: «чорномазий, білодзьобий». Ворона взимку залишається в нас, а грак відлітає в теплі краї. Повертається він ранньої весни. У загадці про це сказано так: «перший вісник теплих днів»). Розглянемо ще один приклад: В земній сиджу, коморі, а коса моя надворі . Спершу слід запропонувати дітям уважно прослухати загадку, потім визначити, що говориться в ній про задуманий предмет. (Частина його знаходиться в земляній коморі, а друга частина – надворі); назвати, що це може бути за предмет. (Це може бути рослина, одна частина якої росте в землі, а друга – над землею); пригадати рослину, яка б так росла. (Після деяких міркувань діти відповідають, що це морква); довести, чому саме морква. (Та частина моркви, яку споживають люди, росте в землі, тобто знаходиться в земляній коморі, а її розкішне листя, неначе коса, росте над землею). Аналогічно малята відгадують інші загадки. Доцільність використання загадок на занятті незаперечна. Діти люблять працювати над ними. Найбільш природний шлях опанування загадок – відгадування їх. Можна запропонувати доповнити загадку потрібною частиною, наприклад: За лісом, за пралісом… золота діжа сходить. (Сонце). Ревнув віл… на сто діл. (Грім). Сімсот солов'ят… на подушці сидять. (Бджолиний рій, соняшник). Плету хлівець на четверо овець,… а на п'яту окремо. (Рукавичка). У цій роботі важливо підвести дошкільнят до розуміння такого мовного явища, як вживання слів у переносному значенні. Робота над загадкою повинна тривати і на інших заняттях. Так, на заняттях з образотворчої діяльності під час малювання, ліплення або аплікації мотивація навчальної діяльності може бути такою: – Про те, чим ми займатимемося, скажете, коли відгадаєте загадку: Звірок маленький, Взимку біленький. Влітку сіренький. По полю стриб-стриб, По снігу тик-тик. (Заєць). Робота над твором-загадкою охоплює такі етапи: 1. Відгадування і спостереження за будовою загадки, її специфікою. Вихователь звертає увагу на особливості загадок, зокрема на те, що називається не сам предмет, а інший, схожий, та найвиразніші ознаки. Тому дорослий добирає такі загадки, де риси жанру виявляються досить виразно. Такі заняття активізують знання малят про предмет, його ознаки, дії. 2. Спостереження й аналіз побудови загадки. Цей етап потребує від вихователя , по-перше, проаналізувати загадку, з'ясувати, на основі чого її створено: зовнішній вигляд предмета, його властивість тощо. По-друге, звернути увагу на образність загадки: морква – дівчина з косою; їжак – клубочок, кактус, кожушок із голочок; місяць – скибка дині, окраєць хліба, шматок золота, білий лебідь та ін. Розглядаючи предмет, діти виявляють найбільш суттєві ознаки, і добирають предмети, які можна було б використати для іномовлення. 3. Створення власної загадки (спочатку колективне, потім самостійне). Якщо діти відчувають римовану форму, то вони можуть спробувати її застосувати. Наведемо фрагмент заняття , метою якого є навчити вихованців складати загадки . Вихователь пропонує відгадати кілька загадок близької тематики, скажімо, про тварин. Вступні слова вихователя були: – Діти, ви всі любите відгадувати загадки, а сьогодні ви спробуєте самі створити такі загадки. Хочете? Тож перш ніж скласти загадку, давайте пригадаємо, як вона будується. (Малята пригадують). А тепер спробуємо відгадати кілька з них: Хто на кактус схожий трішки, Хоч і є у нього ніжки? З лісу я його приніс – Він тікає знову в ліс. – Як ви дізналися, що це їжак? (Їжак схожий на кактус). Чим схожий їжачок на кактус? (Бо він, як і кактус, має голочки). Яка ж особливість загадки? (В загадці називається схожий на нього предмет. Коли відгадуємо загадку, то звертаємо увагу на ознаки предмета). Перевіримо ще раз цю особливість. Відгадайте загадку: У кубельце фрукти носить. Стріне вас – ховає носик. Кожушок із голочок – Хто скажіть це?… (їжачок). Проводиться робота, як і над першою загадкою. 4. Наступний етап – спостереження предмета, виділення його основних ознак, порівняння їх з ознаками інших предметів. – Ви згадали, як побудована загадка, спробуємо тепер колективно створити свою. Нехай наша перша загадка буде про цю квітку (на дошці кольорова картинка, де зображена конвалія). – Що це за квітка? Уважно подивіться картину й уявіть цю квітку. Що в ній особливого? Назвіть її основні ознаки. (Багато біленьких маленьких квіточок на одному стеблі, має приємний запах, квіточки схожі на дзвіночки). – Ви назвали всі ознаки? Але в нас нема однієї важливої деталі, потрібної в загадці. Якої? На що схожі квіточки конвалії? (На дзвоники горошинки, на кульки, на ліхтарики). 5. Створення загадки. – З чим порівнюємо конвалію? (З дзвіночками). Назвемо ознаки цих дзвоників. (Біленькі, малі…) Отже, який перший рядок: Біленькі дзвоники малі…. Де знаходяться дзвоники? (На стеблі). Тепер потрібно якось дзвоники приєднати до стебла. Підшукайте слово, яке б підійшло. Тож якою буде друга частина загадки: Ростуть разом на стеблі, висять поруч на стеблі, живуть дружно на стеблі тощо. Ось і вийшла загадка: Білі дзвоники малі живуть дружно на стеблі. Ось яку загадку склали діти: Білі горошинки, але не сніжинки. На одній ніжці всі висять, весною в ліс кличуть малят. Наведемо зразки колективних загадок, створених малюками: багато ниток має, а в клубок їх ніхто не змотає (Павук). Не решето, а сплетено. (Павутина). Маленький залізний, а без нього в дім не ввійдеш (Ключ). Який зайчик вовка не боїться. (Coнячний). Ось які вийшли зразки до теми «Овочі і фрукти»: Сидить баба, одягнулась, В сто сорочок загорнулась, Ціле літо достигає, До нас в борщик поспішає. (Капуста). Я кругленький хлопчик, Як у мишки хвостик, Червоненький я на вроду, Хочу в борщик із городу. (Буряк). Створені загадки потрібно не лише зачитувати, а й аналізувати. Діти мають зрозуміти, що вони не розважаються, а вчаться засвоювати певний жанр творів, який має свої закони. Під час роботи над загадкою діти набувають умінь виділяти найсуттєвіші ознаки предмета, порівнювати його з іншими, схожими, знаходити найбільш точні, виразні слова для опису . Саме з цих позицій і потрібно аналізувати дитячі загадки, щоб малята не припускалися помилок. Можливий ще один варіант: перетворення у загадку художнього тексту-опису. У цьому випадку ознаки предмета подані в тексті, діти мають їх побачити і використати для складання своєї загадки. Наведемо фрагмент такої роботи на занятті: Вихователь читає тексти: Барвінок Недавно ще гула метелиця, іще лежить в низинах сніг, а вже барвінку листя стелиться зеленим килимом до ніг. Воно під снігом і під кригою всю зиму зелень берегло і перше стрінуло з відлигою весняне сонце і тепло. (Наталя Забіла) Життя квітів починається з барвінку. Барвінок – квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату льодову скоринку пнеться тремтливий вічнозелений листочок барвінку. Все захоплює, все вкриває войовничий, невідступний, швидкий барвінок. (За Ю. Смоличем). Перед вами два тексти про барвінок. Чи можна їх назвати загадками? (Ні, вони побудовані інакше. В загадці предмет не називається, а тут він названий – барвінок). Чи є в цих текстах щось спільне з загадкою? Що? (В них, як і в загадці, образно змальовано барвінок, говориться про його специфічні ознаки: листя килимом вкриває землю, воно вічнозелене і зберігає зелень під снігом. У другому тексті підкреслено характер квітки: смілива й нетерпляча, войовнича і швидка. В обох текстах вона схожа на зелений килим). – Давайте на основі цих текстів складемо загадку про барвінок. Можна доповнити власними ознаками. Ще раз перечитайте самостійно, доберіть ознаки, які можете використати в загадці. Які ознаки ви дібрали? Звертається увага на порівняння, інші мовні засоби, якими змальовується барвінок. Потім діти створюють загадку, після чого йде обговорення. Ось кілька дитячих загадок: Зелений килим і влітку, і взимку, а квіти – голубі. Лежу зелений під сніговою скоринкою, а сонце і тепло друге народження мені дало. Всю зиму зелень бережу в лісі, а з теплом – синім цвітом зацвітаю. Цвіте синьо, лист зелений квітник прикрашає. Хоч мороз усе побив – його не займає . Зробити процес розгадування загадки цікавим заняттям для дитини – важливе завдання дошкільного закладу. Методика роботи із загадкою передбачає, що навчати відгадувати загадки слід починати не з загадування, а з виховання уміння сприймати предмети і явища з різних боків, бачити світ у різноманітних зв’язках і залежностях, у кольорах, звуках, русі, зміні. Ці знання висловлюються влучним, образним словом, під час спостережень дітей спонукають до пошуку потрібних слів, які б точно відбивали побачене . Тематичний принцип подання загадок полегшує відгадування. Не слід під час одного заняття пропонувати дітям загадки різної тематики. Головною умовою, що забезпечить правильне розуміння загадок і їх відгадування, є попереднє ознайомлення дітей з тими предметами й явищами, про які йдеться у загадках . Наведемо основні прийоми роботи над загадкою. 1. Порівняй і впізнай (Вихователь показує вихованцям олівець, ляльку Буратіно й іграшку «півник». Пропонує уважно розглянути предмети і сказати, на що схожий олівець. Після того, як діти поміркують, вихователь промовляє загадку і просить розгадати її – знайти докази, чому це той, а не інший предмет. Дерев'яний та довгенький, маю носик я гостренький. На білому слід лишаю, і всіх діток потішаю. (Г. Бойко) 2. Подивись, пригадай, відгадай. (Діти уважно розглядають ілюстрацію (схематичний малюнок на дошці), пригадують загадку. Тоді роблять припущення, що це може бути і чому. Відгадують загадку: хлопчик, пеньок, голова, брильок; Марушка, кожушки, сльози. Стоїть хлопчик під пеньком, Накрив голову брильком. Сидить Марушка в семи кожушках, Хто її розглядає, той сльози проливає. 3. Як відгадувати загадки або скільки може бути відгадок (Цим прийомом користуються тільки тоді, коли діти вже мають певний досвід відгадування загадок) . Вихователь пропонує послухати і відгадати кілька нових. Після цього в ході бесіди з'ясовується, що не кожна загадка може мати однозначну відповідь. Слід звернути увагу дітей на ті особливості змісту загадки, які свідчать про існування лише одного варіанту відгадки. Робота над загадками сприяє формуванню навичок самостійно виконувати різноманітні пізнавальні завдання і вміння порівнювати предмети, виділяти їх істотні ознаки, встановлювати взаємозв'язки між ними, а також розкриває красу навколишнього світу, образність рідної мови та сприяє формуванню зв’язного мовлення дітей дошкільного віку. |
|
ПОЛОЖЕННЯ Управління фінансів Чуднівської районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації підпорядковується... |
Відділ освіти Богородчанської районної державної адміністрації і. к за ЄДРПОУ 02143471 |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО ВІДДІЛ ОСВІТИ ВІЛЬШАНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ |
УКРАЇНА ВІДДІЛ ОСВІТИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ... Хмельницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 7 вересня... |
|
ЗАТВЕРДЖУЮ перший заступник голови Ульяновської районної державної адміністрації Відділ культури і туризму, відділ освіти, сектор з питань внутрішньої політики, зв'язків з громадськістю та у справах преси і інформації... |
На уроках біології” ВІДДІЛ ОСВІТИ КАТЕРИНОПІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ. РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ |
|
Головне управління Дніпропетровської обласної адміністрації Дніпропетровський... Братської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, педагог-тренер за програмою «Профілактика ризикової поведінки за проектом «Школа... |
Управління агропромислового розвитку Новомиргородської райдержадміністрації Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації є структурним підрозділом районної державної адміністрації,... |
|
М. Пятихатки вул. Петровського, 247 ... |
Відділ освіти Уманської районної державної адміністрації Боюс Галина Петрівна, учитель української мови та літератури Паланської ЗОШ І-ІІІ ступенів, перша кваліфікаційна категорія |