|
|
Скачати 3.18 Mb.
|
|
1.2.2. Здеформований погляд на статевість та її суть Усі обговорені вище явища і тенденції мають своє віддзеркалення у погляді на статевість, а також на подружжя та сім’ю20. Церква має знати ці людські проблеми, аби краще на них відповісти й відповідно спрямувати своє проповідування, тим більше, що вплив певних тенденцій і явищ, особливо через засоби масової інформації, ускладнює прийняття повного християнського заклику стосовно статевости, подружжя і сім’ї. 1.2.2.1. «Сексуальна революція» – пропаганда сексуальної свободи У багатьох середовищах, навіть у тих, де люди виразно декларують свою належність до Церкви, можна зауважити пермісивні позиції в житті. «Сексуальна революція», яка відбулася в 60-х роках минулого століття в західних країнах, уже належить до історії. Однак основні її ідеї живуть до сьогодні, зокрема коли йдеться про те, аби в ім’я свободи відділити сексуальні стосунки від подружжя, а в самому подружжі – відділити їх від дітородження. Це стимул до розвитку контрацептивного виробництва, а надалі – збільшення кількості абортів. Маємо змогу також побачити наслідки „сексуальної революції”: це передусім втрата віковічних сімейних цінностей, а крім того – зовнішній, поверхневий, інколи жорстокий секс (порнографія, секс-шопи), який сучасна цивілізація приймає і пропагує (ЗМІ). „Сексуальна революція” намагалася визволити жінку від дискримінаційних обмежень у статевих стосунках та від „тягаря материнства” (адже за наслідки переважно відповідальна жінка), даючи їй гормональні контрацептивні та абортивні препарати. Крайні феміністки боролися за жіночі права і свободу, обстоюючи також право на аборти. Як підсумок – криза і жіночости, і чоловічости, незрозуміння свого покликання бути чоловіком чи жінкою, зневіра в гармонійні стосунки між ними. 1.2.2.2. «Десакралізація» та комерціялізація статевости Можна говорити про сучасну „десакралізацію” статевости. Йдеться не лише про те, що її відірвано від надприродного покликання людини і що багато хто вже не бачить у ній дару Творця. Статевість відірвано від інтегрального погляду на людську особу і зведено тільки і виключно до статевого потягу. Статевість стає в такому разі „товаром” для обміну між людьми. Із цим пов'язане явище комерціялізації людської статевости. Створено потужну „промисловість” дозвілля, що приносить великі прибутки, метою яких є торгівля людською статевістю (людьми) на різний спосіб. Багато людей в такому підході до власної сексуальности вбачає шанс на вигідніше життя, більший заробіток або швидке кар’єрне зростання. Треба зважити на те, що на молодих людей, які хочуть жити в чистоті і зберегти незайманість до шлюбу, очікують неабиякі труднощі. На кожному кроці не бракує сексуальних стимулів (наприклад, реклами різних предметів чи продуктів із сексуальним підтекстом). Зауважуємо надмір сексуальних стимулів, які нагромаджуються в людині і творять штучні потреби та нездійсненні сексуальні очікування. Із надміром таких стимулів підліток чи молода людина не завжди в силі впоратися. Наслідком є автоеротизм, який у наш час є більш інтенсивним та універсальним явищем, ніж раніше21. 1.2.2.3. Статевість як розважальна сфера Кожна людина прагне любови і шукає її у своєму житті. Проте однією із помилок на цьому шляху пошуків є те, що вона має хибне уявлення про любов. Серед молоді побутує думка, що любов зводиться до сексу і що різноманітні та випадкові сексуальні зв’язки це нормально. За такого розуміння любови, звичайно, зміцнюється переконання, що любов не може бути тривалою, що це лише форма розваги і задоволення потреб людини. У цьому контексті і статевість сприймають як розважальну сферу, тобто сферу, яка дає насолоду. Перебільшене зосередження на особистих відчуттях насолоди не дозволяє вчасно задуматися над результатами такої поведінки. Це природно, що людина прагне відчувати приємність і шукає її. Само прагнення приємности не має морального характеру, але місце, яке людина визначає приємності в єрархії цінностей і спосіб, яким її осягає, – це вже цілковито моральне питання. Проблемно, коли людина ставить приємність на вершині піраміди цінностей, нехтуючи для її досягнення власною гідністю та гідністю іншої людини, благами людської особи. „Нема нічого нового під сонцем” (Проп. 1, 9), – писав Когелет. Гедонізм як теорія, що проголошує пріоритет приємности в людському житті, своїми коріннями сягає грецької античної філософії. Він з’являється в межах філософської течії, званої евдемонізмом, за якою щастя є найвищою метою життя. Гедоністичний тип евдемонізму віднайшов свій найповніший відбиток у вченні Арістіппа з Кирени. Цей грецький філософ не лише ствердив, що люди найбільше в житті прагнуть насолоди, тобто екстремальної приємности, а й визнав, що насолода – це те, до чого треба прямувати. Серед різного типу приємностей особливе місце в його поглядах відведено сексуальній насолоді. Згідно з Арістіппом, насолода і приємність є найбільшою цінністю. Християнська мораль відкинула гедоністичну оцінку приємности. Однак аксіологічний гедонізм повертається час від часу в різних філософських роздумах над життям, а серйознішого значення набуває починаючи від половини ХVIII сторіччя в межах утилітарних теорій. Найпоширеніші гасла, які пропагують таку теорію, – це „любов”, „цілковита свобода”, „справжні почуття”. 1.2.2.4. Мітологізація сексу В суспільстві, в якому живемо, побутує багато різних мітів, у тому числі на тему статевости і сексу. Брак належних знань і доброго статевого виховання є причиною того, що люди беззастережно приймають ці міти, а потім пожинають плоди фізичної, духовної та моральної руйнації свого життя. Під впливом фройдизму вважають, що лібідо є основою усього психічного життя, а головною засадою життя є приємність. Це призводить до абсолютизації сексу. Таке явище називається „пансексуалізмом” – для підкреслення, що всі виміри людського життя зводяться до сексу. Це відбито в гаслах „сексуального визволення”. Відкинення всіляких моральних норм в ділянці людської статевости – як нібито шлях до визволення – мало б підкреслити фундаментальне право свободи. Зі згаданим статевим визволенням пов’язується інший сучасний міт: вимога спонтанности в царині статевих дій. Дехто твердить, що введення будь-яких моральних принципів в царину людської статевости перешкоджає спонтанності і позбавляє справжньої радости. За тим криється виразно споживацька концепція статевости. Секс стає тоді засобом гри і дозвілля (як було сказано вище). Добре відомі три великі сучасні обмани, що їх пропонують багато знаменитостей та ЗМІ, а саме що «секс безпечний», «секс цікавий» і що «всі цим займаються». ЗМІ творять фантастичну фікцію, в яку люди наївно вірять: дії, показані в ЗМІ, не мають жодних негативних наслідків (люди вживають алкоголь, але не п’яніють і не спричиняють автокатастроф; палять цигарки, але ніколи не хворіють на рак легенів; ведуть невпорядковане статеве життя, але не заражаються хворобами і не мають психологічних травм тощо). Ці міти використовують творці програм і фільмів, через що ЗМІ стають місцем насильства і сексуального використання, а також реклами неправильної, часто хворобливої поведінки22. Поширюється також міт толерантности. Він полягає в такому розумінні толерантности: треба приймати людину і всіляку поведінку (також і погану) такою, як вона є. Отже, до гомосексуалістів (чи інших сексуальних викривлень) треба ставитися «толерантно», без дискримінації, гомосексуальним парам варто надати такі ж права, як і гетеросексуальним подружжям, бо цього вимагає толерантність. Але це далеко не так. Латинський термін «tolerantia» означає витривалість, зрозуміння, терпеливість у ставленні до іншого, рівне трактування осіб з іншими поглядами, переконаннями, релігійними віруваннями, поведінкою. Толерантність наказує погодитися з тими фактами попри рішуче їх несхвалення. Толерантність – це не компроміс, в якій хтось має зректися чогось суттєвого. Правдиве розуміння толерантности – це коли людина виразно відкидає помилку і не зрікається правди. Попри те особам, які інакше мислять й інакше поводяться, виявляє повагу і через діялог робить спробу показати їм шлях до повноти добра і правди. Група абсурдних мітів пов’язана зі збереженням незайманости до шлюбу, контрацепцією чи абортами: нібито людина мусить „займатися сексом”, бо стриманість шкодить здоров’ю, контрацепція не має негативного впливу на стан здоров’я жінки чи на подружні взаємини або що аборт не є шкідливим і не є вбивством дитини тощо. 1.2.3. Причини здеформованого погляду на людську статевість Викривлений погляд на статевість та її суть має безпосередній зв’язок з різними „слабкостями” подружжя та сім’ї, які виявляються в браку усвідомлення сутности подружжя, незрілості до виконання подружніх обов’язків, прийнятті подружжя як місця задоволення власних потреб, хибному розумінні незалежности членів подружжя, практичних труднощах сім’ї, у розлученні, контрацептивній та абортивній ментальності23. Немає якоїсь однієї визначеної причини, яка пояснювала б такий стан речей. Однак видається, що тут багато важить хибне розуміння свободи та відсутність доброго статевого і морального виховання. 1.2.3.1. Хибне розуміння свободи Свобода – це умова моральности. Міра відповідальности за вчинки завжди пропорційна до міри свободи людини. Отже, свобода є дуже важливою цінністю в житті людини, але не абсолютною, і вона пов’язана з іншими, зокрема з любов’ю, правдою та добром. „Свобода є можливість діяти чи не діяти, а отже, здійснювати з власної ініціативи свідомі вчинки. Вона осягає досконалість своєї дії, коли спрямована до Бога, Найвищого Добра”24. Що більша відданість Богові і Його волі, то більша свобода. Людина, на жаль, може мати неправильне уявлення про свободу. Воно виявляється у двох крайнощах: або її недооцінка („у своїй суті людина запрограмована”) або перебільшення („у своїй суті людина може бути творцем себе”. У першому випадку людина стає „заручником” власних пристрастей і потягів або дозволяє іншим маніпулювати собою. У другому – вважає свою свободу необмеженою і не сприймає її як здатність до реалізації правдивого Божого замислу, а як автономну силу, яка допомагає в прямуванні до егоїстичних прагнень25. Людині видається, що в такий спосіб вона утверджує свою свободу, проте це не так, адже „вибір непослуху і зла є зловживанням свободою й провадить до «рабства гріха»”26. Саме викривлене пережиття свободи спричинює невластивий підхід до людської статевости. Тим більше, що сім’я, яка переживає багатогранну кризу, не вміє передати властивої єрархії цінностей, справжнього розуміння свободи та доброго статевого виховання. 1.2.3.2. Брак доброго статевого виховання в сім’ї Ця ситуація в подружжі і сім’ї впливає на підхід – як теоретичний, так і практичний – до питань людської статевости. Брак доброго статевого виховання в сім’ї також є причиною такого, а не інакшого негативного підходу до справ статевости або перебільшеного зосередження на ній. На деякі аспекти сучасної ситуації звернув увагу документ Священної Конгрегації Католицького Виховання «Виховні дороговкази в людській любові» (1983). У ньому насамперед підкреслено небезпеку, яка випливає з „неясного морального клімату”: „Можна спостерегти – також і серед християн – що існують помітні відмінності стосовно статевого виховання. У сучасному кліматі моральної дезорієнтації виникає небезпека чи то шкідливого конформізму, чи упередження, що фальсифікує найглибшу природу людського буття, яке вийшло цілісним з рук Творця”27. Документ підкреслює необхідність статевого виховання, але зазначає, що на практиці виявляються розбіжності щодо предмету і методів виховання. Ні батьки, ні школа не готові до цих завдань. Школа дуже часто спрощує проблему статевого виховання або взагалі легковажить нею, вважаючи, що людина сама для себе її розв’яже (пор. № 8–11). Дуже часто клімат уніфікації, який панує в школі, не сприяє переданню цінностей. Статеве виховання не скоординоване з вихованням загалом і стає певного роду інструкцією на тему механізмів людської сексуальности та способів її безпечного використання. Проблематику статі розглядають без її природного контексту – концепції особи і людського життя, любови і подружжя. Інколи складається враження, що йдеться про свідому маніпуляцію, яка мала б вести до відкидання християнських цінностей. У цьому контексті виразно видно не лише недостатність, а й навіть негативний вплив давніх моделей статевого виховання. Мовчання батьків і вихователів, відсутність позитивного погляду на статевість, що виявляється в репресивному характері статевого виховання (заборони і накази), ускладнюють молодій людині відкриття повної правди про статевість. |
| 2. Етику почали розглядати як науку що вивчає мораль Метою етики Емпірична, або описова етика. Нормативна етика як зведення вимог, теорія морального виховання, або педагогічна етика, Професійна... |
КУРСОВА РОБОТА Транспортні договори, їх система та правове регулювання ЗМІСТ Вступ Вступ с. 3-5 |
| RETRO 2012 < 11 — 16. 06. 12 < U У такий спосіб, базовим критерієм визначення чи є відношення між знаками інтерсеміотичними є відмінність знаків за їх субстанцією... |
МЕТАФІЗИКА АБСУРДУ ТА ЕТИКА ТРАГІЧНОГО СТОЇЦИЗМУ Його стійкий гуманізм, вузький і чистий, суворий і чуттєвий, вів сумнівну у своєму результаті битву проти нищівних і потворних віянь... |
| МЕТАФІЗИКА АБСУРДУ ТА ЕТИКА ТРАГІЧНОГО СТОЇЦИЗМУ Його стійкий гуманізм, вузький і чистий, суворий і чуттєвий, вів сумнівну у своєму результаті битву проти нищівних і потворних віянь... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять з особовим складом СДПЧ-1 по... ТЕМА Етика,як вчення про мораль. Категорії етики. Службова етика та культура поведінки працівників МНС |
| Лозовий В. О., Петришин О. В. Професійна етика юриста ТЕМА: Конфлікт інтересів на публічній службі. Поняття та зміст конфлікту інтересів |
Про вивчення курсів духовно-морального спрямування у 2008-2009 навчальному році України надає батькам право вибору вивчення дітьми курсів духовно-морального спрямування. Серед них: „Етика”, “Християнська етика”,... |
| 1. Поняття і зміст трудового договору Вступ |
Зміст трудового договору Зміст Вступ Розділ III. Поняття припинення трудового договору, підстави його припинення |