Зміст Вступ Статева і подружня етика та „знаки часу”

Моральне богослов’я, с. 240-241.

326 T. Zadykowicz. Dewiacje seksualne, s. 254.

327 Там само, с. 254.

328 Там само, 256-257. “Дивовижний нерозум людський! Коли спіткає нас лихо – хоч би з нашої власної вини, - ми обвинувачуємо в цьому сонце, місяць та зорі. Виходить, ніби ми – мерзотники з неминучості, дурні – за небесним велінням, падлюки, злодії, зрадники – під впливом небесних сфер, п’яниці, брехуни й розпусники – тільки тому, що мусимо коритись силам планет, а всі нещастя, які на нас спадають, ідуть від Божих рук. Премудра вигадка розпусної людини, що складає вину за свою хтивість на зірки! Мій батько впав у блуд з моєю матір’ю під сузір’ям Дракона, я народився під Великою Ведмедицею, – з цього виходить, що я жорстокий і хтивий. А тим часом я був би тим, чим є, якби й найвідочніша в небі зірка сяяла тоді, коли мене незаконно зачинали” (В. Шекспір. Король Лір. Переклад М. Рильського. Київ 1986, с. 250).

329 J. Jeżyna. Autoerotyzm (masturbacja, ipsacja, onanizm, samogwałt) // Płciowość ludzka w kontekście miłości. Przesłanie moralne Kościoła. Red. J. Nagórny, M. Pokrywka. Lublin 2005, s. 193.

330 Пор.: K. Wiśniewska-Roszkowska. Eros Zabłąkany. Warszawa 1989, s. 143.

331 Священна Конгрегація у справах віровчення. Декларація про деякі питання статевої етики Persona humana, ІХ.

332 ККЦ, № 2352.

333 Священна Когрегація Католицького Виховання. Виховні дороговкази в людській любові, № 99.

334 Л. Гридковець. Світ подружнього життя, с. 72.

335 Священна Когрегація Католицького Виховання. Виховні дороговкази в людській любові, № 96.

336 Термін впровадив у 1869 р. угорський лікар Karl Maria Kertbeny. Пор.: K. Imiliński. Seksiatria. Warszawa 1990, s. 247.

337 W. Bołoz. Etyka seksualna, s. 147-148.

338 Під кінець ХІХ ст. німецький психіятр Richard Freiher von Krafft-Ebing висунув теорію, що гомосексуалізм є психічним захворюванням. Під кінець життя він змінив думку і сформулював теорію, згідно з якою гомосексуалізм – це ефект патологічних змін у мозку людини під час пренатального періоду. Див. P. H. Kieniewicz. Homoseksualizm // Płciowość ludzka w kontekście miłości. Przesłanie moralne Kościoła. Red. J. Nagórny, M. Pokrywka. Lublin 2005, s. 203-204.

339 Пор.: T. LaHalye. Homoseksualizm. Co każdy powinien o nim wiedzieć. Lublin 1994, s. 135.

340 Пор.: J. Augustyn. Homoseksualizm. Kraków 1997, s. 17.

341 Уже тоді Іван Павло ІІ в одній зі своїх промов казав: “Резолюція вимагає узаконення морального безладу… Морально недопустимим є надання юридичної санкції гомосексуальним діям… Парламент незаконно надає юридичний характер викривленій поведінці, суперечній з Божим замислом… Не можна створити справжньої сім’ї на основі союзу двох чоловіків або двох жінок” (Jan Paweł II, Anioł Pański (20 II 1994), „L’Osservatore Romano” 1994 nr 4 s. 39).

342 Пор.: J. Bancroft. Human sexuality and its Problems. Edinburg 1989, p. 196.

343 J. Nielsen. Gender role-identity and sexual bahavior in person with sex chromosome aberration. Danish Med. Bulletin 1972, nr 19, 74.

344 Пор.: W. Bołoz. Etyka seksualna, s. 154, який посилається на дослідження Stella Hu et al. Linkage between Sexual Orientation and Chromosome Xq28 in Males But Not in Females // “Nature Genetics II” (1995), 248-256.

345 Пор.: P. Cameron. Co jest przyczyną skłonności homoseksualnej – czy może ona ulec przemianie? // Kościół wobec homoseksualizmu. Opracowania – świadectwa – dokumenty. Red. T. Huk. Warszawa 1996, s. 81.

346 Пор.: W. Bołoz. Etyka seksualna s. 156-157; Richard A. Isay. Essere omosessuali. Omosessualita maschile e sviluppo psichico. Milano 1996; P. H. Kieniewicz. Homoseksualizm, s. 203-217; J. F. Harvey. Prawda o homoseksualizmie. Wołanie wiernych. Tłum. M. Majdan. Warszawa 1999.

347 Див.: W. Bołoz. Etyka seksualna, s. 157-159.

348 Священна Конгрегація у справах віровчення. Декларація про деякі питання статевої етики Persona humana, VIII.

349 Там само. Найчастішою формою гомосексуальних контактів є взаємна мастурбація, анальні й оральні контакти. Часті зміни партнерів є причиною поширення різних захворювань, які передаються статевим шляхом.

350 Попередній документ: Конгрегація Науки Віри. Лист до Єпископів Католицької Церкви на тему душпастирства гомосексуальних осіб (1986), OR 1986 nr 10, s. 3-4.

351 R. Cohen. Wyjść na prostą. Rozumienie i uzdrawianie homoseksualizmu. Kraków 2002.

352 W. Bołoz. Etyka seksualna, s. 163-164. Por. J. Augustyn. Homoseksualizm a miłość. Kraków 1997, s. 73-100; G. Van den Aardweg. Homoseksualizm i nadzieja. Stowarzyszenie Kulturalne Fronda, Warszawa (bez roku wydania).

353 Пункт опрацьовано на основі: J. Wróbel. Transseksualizm (Aspekt etyczny). „Ateneum kapłańskie” 85:1993, t. 120, z. 2 (504), s. 302-317.

354 Орган, який є предметом операції, не загрожує здоров’ю цілого організму. Тому тут маємо дивне розуміння цього принципу. Цей принцип є виправданий, коли під словом «цілість» розуміємо не тільки організм, а й особу як цілість (отже, і психічну сферу). Таку інтерпретацію підтримує вчення Вселенського Уряду Церкви.

355 J. Gocko. Pornografia jako zagubienie sensu ludzkiej cielesności i płciowości // Płciowość ludzka w kontekście miłości. Przesłanie moralne Kościoła. Red. J. Nagórny, M. Pokrywka. Lublin 2005, s. 221.

356 Пор.: там само, s. 233-240.

357 Пор.: ККЦ, № 2354.

358 Пор.: S. Luft. Medycyna pastoralna. Warszawa 2002, s. 80.

359 Пор.: А. Kokoszka. Moralność życia seksualnego, s. 247.

360 Пор.: W. Połtawska. Rola rodziców w wychowaniu seksualnym młodzieży // Rodzina wspólnotą miłości. Kraków 1999, s. 9; Іван Павло ІІ. Лист до сімей, с. 155-161.

361 Слід пам’ятати, що, окрім позитивних рис статевого виховання, в сім’ї з’являються також негативні – особливо коли в сім’ї існують викривлені стосунки. Якщо здорова сім’я сприяє розвитку статевости дітей, то розбита може провадити до викривлень і відхилень. Молодь у віці дозрівання шукає в сімейній спільноті підтримки й допомоги. Це важко віднайти в сім’ї, в якій панує насильство, негативне ставлення одне до одного тощо.

362 Пор.: К. Майснер. Звідки беруться діти? Як розмовляти з дітьми про передавання життя. Львів 2005.

363 Пор.: J. Wilk. Pedagogika rodziny. Zagadnienia wybrane. Lublin 2002, s. 152-164.

364 Д. Мак-Давел. Ні! Допоможи своїй дитині подолати сексуальний тиск. Львів 2005, с. 32.

365 Пор.: J. Augustyn. Wychowanie seksualne w rodzinnie і w szkole. Kraków 1999, s. 46-48.

366 Папська Рада у справах сім’ї. Правда про людську статевість та її суть, № 18.