|
|
Скачати 3.18 Mb.
|
1. Статева і подружня етика та „знаки часу”1.1. Значення людської статевости в індивідуальному та суспільному життіЛюдина існує завжди як чоловік або жінка. Значення такого поділу на статі величезне, і це не лише заради продовження людського роду та існування людського виду. Хоча біологічною метою сексуальної відмінности є дітородження, однак цей факт належности до однієї зі статей має величезний вплив на життя кожної людини у всіх її аспектах: біологічному, психологічному, сімейному, релігійному, часто також професійному та суспільному. Такий поділ зумовлює існування жіночих і чоловічих рис, які визначають спосіб індивідуального й соціяльного функціювання, спонукають людей шукати „свою половинку” й у формі подружжя та сім’ї творити первинну й основну суспільну групу. Статева відмінність пов’язана із виконанням суспільних ролей, а також зі статевими стереотипами, які стосуються поведінки та культури одягання в різних середовищах. Важко уявити собі якусь сферу людського життя, на яку стать, тобто факт буття чоловіком або жінкою, не мала б більшого чи меншого впливу. Статевий розвиток – це завжди складний біопсихологічний процес, який впливає на світосприйняття особи та її самовираження3. 1.1.1. Основні поняття Найголовнішим поняттям у зазначеній проблематиці є „стать”. Стать – „сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує відтворення потомства і дозволяє розрізнити у більшості організмів чоловічі і жіночі особини, а також один із двох розрядів живих істот (чоловіків і жінок, самців і самок), що різняться за цими ознаками”4. Можна говорити про біологічну стать, зумовлену генетично (поєднання яйцеклітини зі сперматозоїдом, що несе в собі хромосоми Х або Y) та гормонально (завдяки пропорції чоловічих та жіночих гормонів в організмі); про „генітальну стать”, яка визначає тип зовнішніх статевих органів, та „психологічну стать”, відповідну до біологічної (генетично-генітальною) статі. Традиційно статеві ознаки поділяють на первинні та вторинні5. Анлійське слово „sex” перекладають як „стать” або „секс”. Це не ідентичні поняття. Адже не кожна дія, забарвлена статевою ознакою, має сексуальний характер. Під „сексом” розуміють назагал комплекс дій, пов’язаних із сексуальним життям, або комплекс статевих властивостей, що збудливо впливають на чуттєвість6. Поняття сексу часто відносять до „любови”, яку розуміють як прояв сексуального потягу, досвідчуваного на тілесному рівні. Дія сексуального характеру означає активізацію статевих органів. Із сексуальною сферою часто пов’язане поняття „еротики”, хоча воно означає багатшу й складнішу дійсність. Тлумачний словник подає, що еротика (еротизм) – це „надмірна чуттєвість, підвищена статева збудливість, підвищений інтерес до проблем статі”7. Еротична любов базується не лише на чуттєвому, а й на психічно-емоційному пережитті, вона охоплює як тілесно-чуттєву сферу, так і особовий та суспільний виміри людини. Іншим важливим поняттям, яке використовують як синонім до терміна сексуальність, є „статевість”. Статевість – це сукупність не лише анатомічних, фізіологічних, біохімічних, неврологічних, а й психічних, етичних і релігійних особливостей особи чоловіка і жінки. Як бачимо, статевість людини переходить біо-психологічний вимір існування людини і торкається інших, характерних для особи сфер буття та дії. У декларації „Persona humana” читаємо, що людська особа так глибоко позначена статевістю, що її слід вважати одним із факторів, які надають кожному індивідуальному життю основних визначальних рис8. До того ж важливо пізнати і значення, і призначення статевости в житті людини. Статевість людини осягає свою повноту щойно тоді, коли виражає любов, яка є взаємним даруванням чоловіка і жінки аж до смерти9. 1.1.2. Три підходи до людської статевости Розглядаючи теми, пов’язані зі статевістю, можна виділити три основні підходи: біологічний редукціонізм, суспільний конструктивізм та персоналістичний підхід. 1.1.2.1. Біологічний редукціонізм Біологічний редукціонізм підкреслює зумовлення статі та статевости біологічним аспектом. Біологічні пояснення статевости для цього погляду вирішальні. Основою такого розуміння людської статевости є анатомо-фізіологічні властивості жіночого і чоловічого організмів, які не підлягають запереченню і які вважають джерелом психологічних і суспільних різниць10. Прихильники біологічного редукціонізму зосереджуються на біологічних відмінностях чоловіка і жінки, при цьому звертають увагу на мозок – як на осередок, що керує організмом людини і людським життям11. Крайнім прикладом такого підходу до людської статевости є регулярні повідомлення в мас-медіях про відкриття гену, „відповідального” за подружню зраду, гомосексуальну поведінку тощо. 1.1.2.2. Суспільний конструктивізм Суспільний конструктивізм базується на основному твердженні, що статевість – це суспільний конструкт. Це не означає, що конструктивісти заперечують біологічні статеві відмінності між чоловіком і жінкою, однак у них є деякі застереження щодо інтерпретації цих відмінностей. Згідно з їхніми переконаннями спосіб розуміння статі, психологічні відмінності, а особливо статеві ролі, накинуті патріярхальним суспільством, – це все суспільний витвір. Стать просто зінструменталізовано і втягнуто в ідеологію, економіку та політику. Тому прихильники цього погляду намагаються розширити нове поняття – „ґендер”. Дослівно термін “ґендер” перекладається з англійської як рід у лінгвістичному сенсі цього слова. До наукового обігу поняття “ґендер” введено для розмежування понять біологічної статі (sex) та її культурних і соціяльних імплікацій (gender). Термін “ґендер” мав на меті заперечити біологічний детермінізм, який означував усі соціокультурні відмінності між статями лише через наявність біологічних статей у природі. Ґендерно зумовлені моделі конструює соціум, їх приписують соціяльні інститути й культурні настанови, тобто їх „конструює” суспільство. А те, що „суспільства спираються на відмінність між статями в царині репродукції, аби створити відмінності соціяльного порядку, не має схиляти до думки, що причина полягає в біологічній відмінності. Отже, якщо статеві особливості ставлять у залежність не від біологічних параметрів, а від соціяльно-культурних, то стосунки між статями не треба розуміти як репрезентацію природного порядку, а розглядати як репрезентацію внутрішньокультурних систем і правил. Деякі дослідники тлумачать ґендер саме як „соціяльне очікування від представників кожної статі”. Суспільство приписує індивідам відповідати визначеним соціокультурним запитам щодо прийнятих у цьому суспільстві “зразків” поведінки та зовнішнього вигляду – чоловічого і жіночого12. Дослідники, зокрема соціологи, виділяють чотири компоненти статевої ідентичности: біологічну стать, ґендерну ідентичність, ґендерні ідеали й сексуальні ролі. Біологічна стать охоплює первинні і вторинні статеві органи, характерні для чоловіків і жінок. Ґендерна ідентичність пов’язана з нашим уявленням про свою стать – чи ми відчуваємо себе чоловіком чи жінкою. Усвідомлення своєї статі не завжди відповідає біологічній статі людини. Ґендерні ідеали (стереотипи) втілюють культурні уявлення про чоловічу і жіночу поведінку. Четвертим компонентом статевої ідентичности є сексуальні ролі, пов’язані з поділом праці, правами та обов’язками чоловіків і жінок. Іншими словами, це ґендерні ролі, які донедавна (а в деяких культурах і сьогодні) були чітко визначені: чоловіки працювали, щоб забезпечувати свої сім’ї; жінки виконували домашню роботу – провадили господарство і виховували дітей. Прихильники цих поглядів підкреслюють однаковість і рівність статей і потребу переосмислити ґендерну ідентичність. 1.1.2.3. Персоналістичний підхід Персоналістична орієнтація базується на переконанні, що людська статевість – це основа для міжособової зустрічі, можливість відкритости на іншу людину. Саме тому статевіть варто розглядати як „фундаментальний компонент особистости, один зі способів її буття, самовиявлення, спілкування з іншими, почуттів, вираження та пережиття людської любови”13. Статевість, яка має особовий характер, описує чоловіка і жінку не лише на фізіологічному рівні, а також на психологічному і духовному, позначаючись на кожному їхньому вияві. Така відмінність, поєднана з комплементарністю (взаємодоповнюваністю) обох статей, дозволяє дати повну відповідь на Божий план відповідно до покликання кожної особи”14. Оскільки статевість є основою для міжособового спілкування, внутрішньо вона пов’язана з покликанням до любови. Мало того, вона зорієнтована на любов і має бути зінтегрована завдяки любові. Людська особа реалізується на трьох основних структурних рівнях: біологічному, психологічному та духовному – тому, намагаючись її охарактеризувати, не можна обминути жодного з них. Зважаючи на складну природу людської особи, треба підкреслити, що статевість – це енергія, яка еманує з цілої особи, з усіх рівнів її внутрішньої структури. Чим докладніше аналізуємо людську статевість, тим чіткіше можемо помітити, наскільки всі рівні між собою пов’язані (біологічний рівень інтерактивний з іншими елементами). Отож, у царині статевости досить важко, майже неможливо, відділити те, що нам „дано” (генетична спадковість), тобто біологічне підґрунтя, від того, що особа прийняла чи випрацювала. Важко сказати, скільки в статевості є біологічного елементу, а скільки – психологічно-духовного і суспільного. У цьому разі два елементи, тобто і природа, і культура (сюди належить і виховання), співзалежні. Подібна залежність стосується також сексуальної поведінки, про яку не можна сказати, що все залежить від біологічних зумовлень. Їх не можна заперечити, проте така поведінка залежатиме також від впливу особистости, сім’ї та середовища, в якому людина зростає15. |
| 2. Етику почали розглядати як науку що вивчає мораль Метою етики Емпірична, або описова етика. Нормативна етика як зведення вимог, теорія морального виховання, або педагогічна етика, Професійна... |
КУРСОВА РОБОТА Транспортні договори, їх система та правове регулювання ЗМІСТ Вступ Вступ с. 3-5 |
| RETRO 2012 < 11 — 16. 06. 12 < U У такий спосіб, базовим критерієм визначення чи є відношення між знаками інтерсеміотичними є відмінність знаків за їх субстанцією... |
МЕТАФІЗИКА АБСУРДУ ТА ЕТИКА ТРАГІЧНОГО СТОЇЦИЗМУ Його стійкий гуманізм, вузький і чистий, суворий і чуттєвий, вів сумнівну у своєму результаті битву проти нищівних і потворних віянь... |
| МЕТАФІЗИКА АБСУРДУ ТА ЕТИКА ТРАГІЧНОГО СТОЇЦИЗМУ Його стійкий гуманізм, вузький і чистий, суворий і чуттєвий, вів сумнівну у своєму результаті битву проти нищівних і потворних віянь... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять з особовим складом СДПЧ-1 по... ТЕМА Етика,як вчення про мораль. Категорії етики. Службова етика та культура поведінки працівників МНС |
| Лозовий В. О., Петришин О. В. Професійна етика юриста ТЕМА: Конфлікт інтересів на публічній службі. Поняття та зміст конфлікту інтересів |
Про вивчення курсів духовно-морального спрямування у 2008-2009 навчальному році України надає батькам право вибору вивчення дітьми курсів духовно-морального спрямування. Серед них: „Етика”, “Християнська етика”,... |
| 1. Поняття і зміст трудового договору Вступ |
Зміст трудового договору Зміст Вступ Розділ III. Поняття припинення трудового договору, підстави його припинення |