Заняття


Скачати 0.51 Mb.
Назва Заняття
Сторінка 3/5
Дата 19.04.2013
Розмір 0.51 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Спорт > Документи
1   2   3   4   5


Ручне зіставлення зміщенних уламків може бути успішним, якщо місце перелому доступно для безпосереднього доступу рук. До таких переломів відносяться переломи фаланг пальців кисті, стопи, п’ясткових кісток, деякі переломи ключиці, кісток передпліччя, кісточок, епіметафізарні переломи верхньої кінцівки, стегнової, великогомілкової кісток.

Протипоказання: а) нестабільні переломи (косі, гвинтові, скалкові, деякі епіметафізарні переломи нижньої кінцівки, кісток таза); б) при ушкодженні судин та нервів; в) наявність ран, міхурів, захворювань шкіри (виразки, дерматит, екзема); г) важкий загальний стан.

Б. Метод постійного витягання (екстензій ний метод лікування).

Показання: усі нестабільні або важко утримуванні переломи (косі, гвинтоподібні, суглобові, відкриті переломи кінцівок зі зміщенням уламків), ускладненні ушкодженням м’яких тканин, внутрішньо-суглобові переломи, переломи кісток тазу, переломо-вивихи хребта (особливо шийного відділу). Цей метод передбачає, як співставлення уламків, так і утримання їх до утворення кісткової мозолі. Репозицію дистального уламка слід направляти по осі проксимального, поступово збільшуючи вантаж для розтягу м’язів.

Для скелетного витягання (рис. 5) потрібен набір стерильних інструментів: спиця Кіршнера, ручна, або електрична дриль. Перед проведенням спиці проводиться пошарове знеболення шкіри, підшкірної клітковини, м’язів, окістя 0,5% розчином новокаїну в місці припущеного введення і виходу спиці. При переломі стегнової кістки спицю проводять через надвиростки або горбистість великогомілкової кістки. При цьому спицю проводять ззовні до середини. При переломах кісток гомілки – через п’яткову кістку виміром на 2 см донизу від вершини зовнішньої кісточки і 1,5 см назад. При переломі плечової кістки – через ліктьовий відросток, відступаючи на 2 см від його вершини із середини назовні. Після виходу спиці з кістки в підшкірну клітковину шкіру проколюють вручну щоб спиця не намотала шкіри, а в місцях входу і виходу спиці фіксують стерильні марлеві кульки. Для попередження міграції спиці її закріплюють спеціальними фіксаторами на дузі Кіршнера спицю натягують, щоб вона не прогиналась і не прорізала м’які тканини, нижню кінцівку укладають в фізіологічному положенні на шині Белера, верхню – підвішують на апараті №1. Маса вантажу визначається масою пацієнта, розвитком м’язів, величиною зміщення уламків. Однак при переломах стегнової кістки величина вантажу дорівнює 15% від маси тіла, при переломах кісток гомілки – 10%, або дорівнює першій цифрі ваги пацієнта, а при переломі стегнової кістки ще додати половину цього значення.

Скелетне витягання дозволяє постійно спостерігати за кінцівкою, проводити рухи в суглобах, покращувати кровообіг в кінцівці. Цей метод називається функціональним.

У дітей до 5 років витяг проводиться за допомогою манжеток, які фіксуються до шкіри, цинкожелатиновою пастою Уна або за допомогою лейкопластирного витягання.

При переломах шийного відділу хребта використовується петля Гліссона, або спеціальна клема для витягу за голову.
Оперативне лікування переломів.

Розрізняють абсолютні і відносні показання для оперативного лікування переломів. Абсолютні показання – інтерпозиція м’яких тканин між уламками, ускладнені переломи (ушкодження кістковими уламками великих судин, нервів, головного або спинного мозку), відкриті переломи із значним ушкодженням м’яких тканин, внутрішньосуглобові переломи з порушенням конгруентності суглобових поверхонь.

Відносні показання – гвинтоподібні, косі, скалкові переломи, поперечні переломи плечової кістки, діафізарні переломи із зміщенням уламків по ширині.

Для остеосинтезу уламків використовуються металеві стрижні (інтрамедулярний остеосинтез), пластинки (екстрамедулярний або накістний остеосинтез), гвинти, апарати зовнішньої фіксації уламків (позавогнищевий компресійно-дистракційний спосіб), який використовується при відкритих переломах із значним дефектом м’яких тканин, супутніх запальних процесах, несправжніх суглобах та інше
(рис. 6). Принципи остеосинтезу: точне співставлення уламків, стабільне їх утримання на весь період зрощення, рання лікувальна гімнастика – реабілітаційне лікування.

При відкритих переломах проводиться первинна хірургічна обробка рани, активне дренування рани з постійним промиванням її асептичними розчинами на протязі 8–10 днів, антибіотикотерапія.

Для утворення сприятливих умов зрощення переломів необхідне повноцінне харчування з включенням білків, вітамінів, мінералів (кальцію, фосфору).
Наслідки лікування переломів.

Ускладнення переломів.

А. Ранні:

  • шок (особливо при поєднаній травмі, відкритих переломах із значною крововтратою);

  • циркуляторні розлади, що призводять до гангрени кінцівки (підколінна ділянка при роздроблених переломах кісток гомілки);

  • ушкодження нервів (променевого, загального малогомілкового, сідничного нервів);

  • жирова емболія (частота 0,5 до1%) може розвинутись через декілька годин до днів протягом двох тижнів. Жирова емболія розвивається частіше легень, рідше головного мозку;

  • раньова інфекція при відкритих переломах у вигляді нагноєння рани, флегмони, гострого остеомієліту.

Б. Пізні

  • сповільнене зрощення уламків;

  • формування несправжніх суглобів;

  • дефекти кісток;

  • остеомієліт;

  • деформації;

  • нейродистрофічні розлади;

  • порушення функції в суглобах (контрактури, анкілози, обмеження рухів);

  • укорочення кінцівки.

Сповільнена консолідація уламків характеризується наявністю рухомості в місці перелому, збільшенням терміну зрощення перелому в 1,5 рази, рентгенологічно є щілина між уламками, вільна прохідність кістково-мозкового каналу уламків.

Несправжній суглоб характеризується можливою рухомістю уламків, більшим терміном зрощення в 1,5–2 рази, рентгенологічно – щілиною між уламками, склерозом і зарощенням кістково-мозкового каналу.

Якщо лікування сповільненої консолідації можна продовжити консервативно (продовження іммобілізації, масаж, електрофорез, дозоване подразнююче навантаження кінцівки), то лікування несправжнього суглоба тільки оперативне – видалення сполучної тканини між уламками, розкриття прохідності кістково-мозкового каналу, фіксація апаратами зовнішньої фіксації, застосування кісткової ауто та алопластики.


Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю

(таблиці, схеми, малюнки, графіки) додаються
Б. Задачі для самоконтролю:
1. У пацієнта доставленого в приймальне відділення після ДТП виявлено рану по зовнішній поверхні правої гомілки розміром 3 х 5 см, заповненої згустком крові, повздовжня вісь гомілки деформована. В ділянці рани визначається патологічна рухомість, кісткова крепітація. Пульс 96 уд/хв, ритмічний, слабкого наповнення, артеріальний тиск 100/60 мм. рт. ст. Вкажіть попередній діагноз.

A. Відкритий перелом малогомілкової кістки.

B. Відкритий перелом кісток правої гомілки, флегмона гомілки, що розпочинається.

C. Відкритий перелом кісток правої гомілки, травматичний шок І ступеню.

D. Синдром тривалого розчавлення з переломом кісток правої гомілки.

E. Відкритий перелом кісток правої гомілки.
2. В травматологічне відділення поступив пацієнт із скаргами на біль в правому стегні, порушення функції. При огляді стегна відмічається гематома, набряк в середній третині, укорочення кінцівки на 5 см., кінцівка фіксована шиною Дітеріхса. Артеріальний тиск 85/60 мм. рт. ст., пульс 105 уд/хв. Яке обстеження необхідно провести пацієнту?

A. Огляд пацієнта, функціональні проби, консультація суміжних спеціалістів.

B. Рентгенографію стегна, загальний аналіз крові, сечі, цукор крові, визначити величину крововтрати.

C. Без обстеження, відразу взяти на операційний стіл для проведення ургентної операції.

D. Рентгенографію черепа, органів грудної порожнини та обох стегон.

E. Ультрасонографія ушкодженої ділянки, органів черевної порожнини, час згортання крові, протромбінів індекс.
3. Пацієнтка С., 65 років, послизнулася на вулиці і впала на випрямлену ліву руку після чого виник різкий біль в ділянці променево-зап’ясткового суглоба. При огляді визначається деформація променево-зап’ясткового суглоба, значний набряк, підшкірна гематома. При осьовому навантаженні відчуває різкий біль. Який з достовірних симптомів буде свідчити про наявність перелому?

А. Біль, набряк, гематома.

В. Наявність пружності травмованого сегменту кінцівки.

С. Кісткова крепітація, патологічна рухливість уламків.

D. Деформація травмованого сегменту.

С. Вкорочення кінцівки.
4. Пішохід Л, 35 років, госпіталізований у травматологічне відділення після автомобільної аварії з діагнозом «перелом діафіза правої великогомілкової кістки у середній третині з незначним зміщенням уламків.» Який термін іммобілізації кінцівки треба витримати:

А. 3 місяці.

В. 1 місяць.

С. 4 місяці.

D. 6 місяців.

С. 3 тижні.
5. У пацієнта М., 40 років клінічно і рентгенологічно діагностовано закритий косий перелом нижньої третини плечової кістки зі зміщенням уламків по довжині на 1 см. Кисть звисає, пацієнт не може повністю розігнути її та відвести перший палець. Яка лікувальна тактика?

А. Відкрита репозиція уламків, металоостеосинтез, ревізія променевого нерву.

В. Накладання логнетної гіпсової пов’язки з фіксацією кисті.

С. Застосування скелетного витягання за ліктьовий відросток.

D. Позавогнищевий металоостеосинтез. Еластичне бинтування.

Е. Еластичне бинтування верхньої кінцівки, холод на ділянку перелому.
6. Лікар, оглядаючи пацієнтку К., 39 років, з підозрою на перелом лівого передпліччя, виявив локальну болючість у середній третині передпліччя, гематому, крепітацію уламків; передпліччя набрякле, деформоване. Активні рухи в променево-зап’ястковому суглобі відсутні. Який достовірний симптом вказує на перелом?

А. Крепітація.

В. Гематома.

С. Локальна болючість.

D. Набряк і деформація.

С. Відсутність рухів у променево-зап’ястковому суглобі.
7. Пацієнт К., 40 років, звернувся у травмпункт зі скаргами на біль у правому надпліччі. При огляді ділянка надпліччя згладжена. Ліва половина плечового поясу вкорочена, конфігурація ключиці змінена. При пальпації – локальна болючість, при значному натисканні відмічається крепітація. Дихання пацієнта не порушене. Активні рухи в плечовому суглобі різко обмежені. Ваш попередній діагноз?

А. Перелом ключиці.

В. Вивих акроміального кінця ключиці.

С. Вивих плеча.

D. Вивих стернального кінця ключиці.

С. Перелом головки плечової кістки.
8. Пацієнтка К., 43 років, поступила в приймальне відділення зі скаргами на біль в правому плечі, порушення функції кінцівки. При огляді відмічається різка болючість у ділянці плеча, його патологічна рухомість, викривлення осі, вкорочення, крепітація. Ваш попередній діагноз.

А. Перелом діафіза плечової кістки.

В. Перелом ключиці.

С. Вивих плеча.

D. Вивих акроміального кінця ключиці.

С. Забій м’яких тканин правого плеча.
9. Після падіння на спину у потерпілого виник різкий біль у хребті. При пальпації визначається різке напруження м’язів та деформація в нижньогрудному відділі хребта. Яка перша медична допомога необхідна потерпілому?

A. Введення знеболюючих і транспортування у напівлежачому положенні.

B. Накласти шину Дітеріхса.

C. Провести туге еластичне бинтування тулуба.

D. Введення знеболюючих і транспортування на іммобілізаційному щиті.

E. Транспортування на щиті в положенні «жабки».
10. У пацієнта з переломом нижньої третини плечової кістки відсутні активні рухи в променево-зап’ястковому суглобі. Яка тактика сімейного лікаря, який надає першу медичну допомогу?

A. Гіпсова пов’язка на 6 тижнів.

B. Накласти тугу еластичну пов’язку, консультація нейрохірурга.

C. Накласти стандартну транспортну шину, динамічне спостереження.

D. Накласти імпровізовану транспортну шину, негайна консультація травматолога.

Е. Холод на уражену кінцівку, нестероїдні протизапальні препарати, протинабрякова терапія.
11. У пацієнта клінічно і рентгенологічно діагностовано закритий косий перелом нижньої третини плечової кістки із зміщенням уламків по довжині на 1 см. Кисть звисає, пацієнт не може повністю розігнути кисть та відвести перший палець. Якою має бути лікувальна тактика?

A. Накладання лонгетної гіпсової пов’язки з клиноподібною подушкою, кисть фіксувати в положенні тильної флексії.

B. Накладання скелетного витягання за ліктьовий відросток.

C. Позавогнищевий остеосинтез компресійно-дистракційним апаратом.

D. Мікрохірургічний шов променевого нерву, відкрита репозиція уламків, металоостеосин­тез.

Е. Од­номоментна ручна репозиція уламків, накладання гіпсової лонгети, лікувальна фізкультура з 3-ї доби.
12. Пацієнт 66 років скаржиться на біль в ділянці правої плечової кістки, порушення функції кінцівки. Рік тому консервативно лікувався з приводу поперекового перелому правої плечової кістки (закрита репозиція, гіпсова іммобілізація). Об’єктивно: відмічається без болюча рухливість в ділянці перелому. Рентгенологічно: щілина між кістковими уламками, остеосклероз і зарощення кістково-мозкового каналу. Ваш діагноз?

A. Хронічний остеомієліт.

B. Нейродистофія кінцівки.

C. Сповільнене зрощення уламків.

D. Несправжній суглоб.

E. Патологічний перелом.
13. Пацієнт 68 років поступив в травматологічний стаціонар з діагнозом: Перелом шийки правої стегнової кістки. Пацієнту було накладене скелетне витягання. Вага пацієнта 80 кг. Якою повинна бути вага грузу для скелетного витягання в даному випадку?

А. 5 кг.

В. 8 кг.

С. 12 кг.

D. 18 кг.

E. 20 кг.
14. Після ручної репозиції та накладання гіпсової лонгети, у пацієнта з переломами кісток передпліччя виник набряк кисті та пальців, біль, порушення чутливості. Якою має бути першочергова тактика лікаря?

A. Це закономірне явище, набряк самостійно зменшиться через добу.

B. Повторити репозицію.

C. Зняти гіпсову лонгету на годину.

D. Розрізати бинт, яким фіксовано лонгету.

E. Призначити анальгетики та сечогінні.
15. У пацієнта М., 1938 р.н., після ендопротезування кульшового суглобу на третю добу виникли наступні симптоми: раптове погіршення загального стану, різке падіння артеріального тиску, задуха, почуття тиску за грудиною, нестача повітря, крила носа приймають участь в диханні. Об’єктивно: обличчя бліде, наявність на блідій ціанотичній шкірі бузковатого відтінку папул на щоках, бокових поверхнях живота, грудей. Аускультативно: вологі хрипи. Температура підвищенна. Рентгенологічно: тяжистість і ущільнення по ходу бронхіального дерева. Яке ускладнення трапилося у пацієнта?

A. Геморрагічний шок.

B. Жирова емболія мозку.

C. Жирова емболія легень.

D. Інфаркт міокарду.

Е. Жирова емболія правого передсердя.
16. Жінка 44 роки, під час автомобільної катастрофи отримала забійну рану волосистої частини голови і закритий перелом лівого стегна в середній третині. Об’єктивно: загальний стан середньої важкості. Артеріальний тиск 110/70 мм. рт. ст., пульс 100 уд/хв. Ліва нижня кінцівка деформована, відмічається різкий біль при рухах. Вкажіть лікарський засіб, який необхідний для профілактики травматичного шоку та вид транспортної іммобілізації для потерпілої?

А. Анальгін, довга дробинчата шина Крамера.

В. Совкаїн, фанерна транспортна шина.

С. Промедол, екстензій на шина Дітеріхса.

D. Атропін, фіксація ушкодженої кінцівки до здорової (аутоіммобілізація).

Е. Дікаїн, фіксація на дерев’яному щиті із зігнутими колінними суглобами в позі “жаби”.
17. Юнак при падінні з висоти на помірно зігнуті ноги відчув різку біль нижче колінного суглоба. Скаржиться, що гомілки "не слухаються" при виконанні кроку вперед. При пальпації горбистості великогомілкової кістки – значний біль, надколінник змістився догори. Поставте попередній діагноз та визначтесь з лікувальною тактикою.
А. Багатоуламковий перелом великогомілкової кістки. Оперативне лікування.

В. Перелом обох кісток гомілок без значного зміщення. Скелетне витягання.

С. Відрив надколінника. Оперативне лікування

D. Відрив горбистості великогомілкової кістки. Оперативне лікування.

Е. Розрив зв’язок колінного суглобу. Гіпсова іммобілізація.
18. Літній чоловік при падінні вдарився передньою поверхнею колінного суглоба. Турбує різкий біль в колінному суглобі, суглоб потовщений з наявністю рідини, при пальпації – поглиблення в середній ділянці надколінника, підняти випрямлену ногу не може. Вкажіть діагноз ушкодження.

А. Перелом надколінника.

В. Вивих надколінника.

С. Розрив зв’язок колінного суглоба.

D. Відрив медіального виростку великогомілкової кістки.

Е. Вивих в колінному суглобі.
19. У пацієнта 40 років поперековий закритий перелом діафізу плечової кістки. Була виконана закрита репозиція перелому, накладання циркулярної гіпсової пов’язки. Який повинен бути термін гіпсової іммобілізації в даному випадку?

А. 30–40 діб.

В. 50–55 діб.

С. 60–70 діб.

D. 80–100 діб.

Е. 100–120 діб.
20. Пацієнта 33 років протягом тижня лікували за допомогою скелетного витягу з приводу косого перелому діафізу плечової кістки в дистальній третині. Однак, усунути зміщення уламків по ширині не вдалось. На 10-ту добу було проведено відкриту репозицію уламків з подальшим остеосинтезом металевою пластинкою. Наступного дня після операції при огляді виявлено, що пацієнт не може активно розігнути пальці і кисть, а також відвести перший палець. Чому пацієнт не може активно розігнути пальці, кисть і відвести перший палець?

А. Ушкодження серединного нерву.

В. Ушкодження променевого нерву.

С. Ушкодження ліктьового нерву.

D. Ушкодження плечового сплетення.

Е. Ушкодження пахвового нерву.
21. Пацієнт К., 23 років, впав на праву руку. Скаржиться на кволість, біль в руці, нудоту. Об’єктивно: шкіра і видимі слизові оболонки бліді, праве передпліччя кутоподібно зігнуте в середній третині, де в проекції променевої кістки є рана розміром 5 на 3 см., з якої виступає уламок кістки та спостерігається значна кровотеча. Діагностовано відкритий перелом кісток правого передпліччя. З чого почнете надання невідкладної допомоги?

А. Введення серцевих препаратів.

В. Введення анальгетиків.

С. Зупинка зовнішньої кровотечі.

D. Відновлення ОЦК.

Е. Здійснення транспортної іммобілізації.
22. Після автомобільної катастрофи пацієнт В., 33 роки, скаржиться на біль в правій половині таза. При огляді – показники гемодинаміки стабільні, асиметрії таза немає, виражена припухлість і крововилив у правій паховій ділянці. Виберіть оптимальний спосіб транспортування хворого в лікарню.

А. Транспортування сидячи.

В. Транспортування на твердій поверхні на лівому боці.

С. Ортопедична укладка на твердій поверхні з підставленим валиком під підколінні ямки.

D. Транспортування на твердій поверхні на правому боці.

Е. Транспортування напівсидячи.
23. Пацієнт К., 32 років, упав з висоти 2,5 метрів на ліву руку і ногу. При приїзді карети швидкої медичної допомоги, скаржиться на сильний біль у ділянці лівого плеча і стегна. Об’єктивно: шкіра і видимі слизові бліді, АТ–110/75 мм. рт. ст., пульс – 88 за хв. Ліве плече і стегно в середній третині деформовані. У цих сегментах відмічається патологічна рухомість і крепітація. Діагностовано закриті переломи плеча і стегна. Яка транспортна іммобілізація найдоцільніша в даному випадку?

А. Прибинтувати ногу до здорової.

В. Одна шина Крамера – на руку, друга – на ногу.

С. Шина Крамера – на стегно, іммобілізація плеча косинкою.

D. Шина Дітеріхса – на ногу, шина Крамера – на руку.

Е. Дві шини Крамера – на ногу, іммобілізація руки косинкою.
24. Пацієнта Р., 32 років, доставлено в травмпункт районної лікарні з відкритим переломом нижньої третини плеча. Фельдшер наклав шину Крамера, попередньо змоделювавши на здоровій руці, що захоплювала плече, передпліччя і кисть до п’ястково-фалангових суглобів. Рука підвішена на хустці. Яку помилку допустив фельдшер?

А. Не наклав асептичну пов’язку.

В. Неправильне моделювання шини.

С. Не потрібно хустки.

D. Недоцільно використовувати шину Крамера.

Е. Помилка відсутня.

В. Тести для самоконтролю:
1. Які клінічні симптоми переломів відносяться до достовірних?

А. Патологічна рухомість уламків сегмента, крепітація.

В. Порушення функції кінцівки.

С. Деформація кінцівки.

D. Вкорочення кінцівки.

Е. Біль, припухлість.
2. Які ускладнення переломів слід вважати ранніми?

А. Нейродистрофічні розлади.

В. Травматичний шок.

С. Тугорухомість в суглобах з атрофією м’язів.

D. Сповільнене зрощення переломів.

Е. Несправжній суглоб.
3. Сповільнена консолідація переломів проявляється клінічними симптомами:

А. Не зрощення кісткових уламків.

В. Збільшення терміну зрощення в 1,5 рази.

С. Набряк тканин навколо перелому.

D. Закриття кістково-мозкового каналу на рентгенограмі.

Е. Склероз кінців уламків.
4. При відкритих переломах на догоспітальному етапі слід виконувати:

А. Зупинку кровотечі, транспортну іммобілізацію.

Б. Знеболення та наступне зашивання шкіри.

С. Репозицію уламків.

D. Накладання тимчасового скелетного витягання.

Е. Виконання первинної хірургічної обробки рани.
5. Які транспортні шини відносяться до екстензійних?

А. Шина Крамера.

В. Фанерна шина.

С. Шина Єланського.

D. Праща підборідна.

Е. Шина Дітеріхса.
6. Контрольна рентгенографія вперше після накладання гіпсової пов’язки здійснюється:

А. Протягом першої доби.

В. На 2–3 добу.

С. На 6–8 добу.

D. На 10–14 добу.

Е. Не раніше другого тижня.
7. Причиною вторинних ранніх кровотеч являється:

А. Евакуація тромбу з кровоносної судини.

В. Аррозія судини.

С. Розщеплення тромбу.

D. Тромбоцитопенія.

Е. Неспроможність факторів згортання крові.
8. Переломовивихом називається стан, який характеризується одночасним:

А. Переломом та зміщенням кісткових уламків.

В. Переломом та інтерпозицією м’язів між уламками.

С. Переломом з вклиненням уламків.

D. Вивихом однієї кістки и переломом іншої.

Е. Вивихом і переломом суглубових та біля суглобових відділів кості.
9. У пацієнта відкритий перелом кісток гомілки внаслідок удару переднім бампером автомобіля. Якого виду перелом при цьому найбільш вірогідний?

А. Вклинений.

В. Компресійний.

С. Багатоскалковий.

D. Відривний.

Е. Гвинтоподібний.

10. Виключить невірно вказаний шар кісткової мозолі:

А. Параоссальний.

В. Периоссальний.

С. Інтермедіарний.

D. Ендостальний.

Е. Кістковомозковий.
11. Назвіть симптоми закритого перелому кістки:

А. Підшкірна емфізема.

В. Патологічна рухливість.

С. Збільшення абсолютної довжини кінцівки.

D. Кровотеча.

Е. Пружній опір в найближчому суглобі.

12. Які повинні бути межі транспортної іммобілізації у потерпілого при переломі плечової кістки ?

А. Пальці – лопатка здорової сторони.

В. Кисть – лопатка ураженої сторони.

С. Променево-зап’ястковий суглоб – лопатка ураженої сторони.

D. Променево-зап’ястковий суглоб – плечовий суглоб ураженої сторони.

Е. Передпліччя – плече ураженої сторони.

13. Вкажіть елемент першої допомоги на місці пригоди потерпілому з переломом довгої трубчатої кістки:

А. Використати шину Белера.


В. Накласти гіпсову пов’язку.
1   2   3   4   5

Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з тактичної підготовки з начальницьким...
ТЕМА ЗАНЯТТЯ №2 : Гасіння пожеж на об’єктах елеваторно-складского господарства, млинових і комбікормових підприємствах
Тема заняття: Модель здоров’я. Мета заняття
Мета заняття: розширити інформацію про поняття «здоров’я», та фактори, що впливають на його формування
Програми роботи гуртка МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА ЗАНЯТТЯ ГУРТКА
У методичній розробці заняття «Програмне забезпечення для опрацювання мультимедійних даних Windows Movie Maker. Створення кліпів»...
Онищук В. А. Типы, структура и методика заняттяа в школе
Заняття, що є складними педагогічними утвореннями, як і всі складні явища, можуть бути поділені на типи за різними ознаками. Заняття...
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ЛІНІЙНОЇ АЛГЕБРИ на тему «Тема заняття.»

Тема заняття
Мета заняття: навчити учнів створювати WEB- документи засобами текстового редактора Word
Зміст Назва заняття
Заняття для батьків учні яких здійснюють вибір профілю у 7 (3) класі Сарненської гімназії
Перше заняття Вступна бесіда
Очікувані результати: Готовність до роботи в певному режимі і за темою, усвідомлення учасниками сенсу заняття
ЗАНЯТТЯ
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Організація роботи ГДЗС при високих і низьких температурах. Відпрацьовування нормативів ГДЗС №5; 7
Заняття гуртка з теми «Життя як подвиг» Мета заняття
Обладнання: картки з висловами вченого, таблиці для заповнення учнями, портрет Д. Менделєєва, комп’ютер, стікери, диск з презентаціями,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка