МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації


НазваМЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації
Сторінка14/24
Дата22.02.2016
Розмір3.3 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
bibl.com.ua > Психологія > Методичні рекомендації
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   24



Календарно-тематичне планування здійснюється у відповідності із чинними вимогами щодо оформлення ділової документації з предмету за навчальною літературою, рекомендованою МОНУ.

Підкреслюємо, що розроблене календарно-тематичне планування автентичних НМК, рекомендованих МОНУ, потребує включення розділів, передбачених чинною програмою (Україна, Київ, свята та традиції, розвиток науки та техніки в Україні, тощо).

Відповідно до авторських концепцій, автори підручників пропонують по закінченню вивчення розділів та тем завдання для узагальнюючого контролю. Зазначаємо, що подані авторами завдання не передбачають проведення обов’язкових контрольних робіт. Рекомендуємо використовувати зазначені завдання для проведення тренувальних, поточних та самостійних робіт.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов

Наказом Міністерства освіти і науки України №371 від 05.05.2008 внесено зміни до критеріїв навчальних досягнень учнів, а саме: уточнені схеми і критерії оцінювання письма, оскільки формат завдань з іноземних мов носить компетентнісний характер і в тій чи іншій мірі охоплює всі компоненти комунікативної компетенції в якості об’єктів контролю.

Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика текстів для аудіювання та читання; обсяг монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична наповнюваність для говоріння; обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності для письма визначається вчителем відповідно до Програмових вимог для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).

Для виконання всіх видів навчальних робіт з іноземної мови учням рекомендується мати зошити:

  • з першого року навчання (2 клас) – 2 зошити один з яких може бути з друкованою основою;

  • для виконання тематичних, підсумкових, контрольних робіт окремі зошити не заводяться.

При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі (2-4 класи) вчитель виправляє помилки і пише зверху правильний варіант слова, виразу. Зошити, у яких виконуються навчальні класні та домашні роботи, перевіряються після кожного уроку у всіх учнів з виставленням оцінок.

У 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.

У 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи, але з таким розрахунком, щоб один раз на місяць перевірялись роботи всіх учнів.

Всі записи у зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог:

  • писати акуратно та розбірливо;

  • записувати дату виконання роботи (число та місяць). Дата в зошитах з іноземних мов записується так, як це прийнято у країні, мова якої вивчається. Після дати необхідно вказати де виконується робота (класна чи домашня робота);

  • вказати номер вправи або вид роботи, що виконується.

Зошити та словники підписуються мовою, яка вивчається.

Словники перевіряються один раз в семестр. Вчитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.

Звертаємо увагу, що наказом МОНУ від 03.06.08 №496 затверджено Інструкцію з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета» (відповідно до Методичних рекомендацій ОІППО щодо ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів (класні журнали), див. с. 30-32).

Не менш важливим на сьогоднішній день у сучасній школі є самооцінювання. Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні є Європейське мовне портфоліо.

Використовуючи Європейське мовне портфоліо у своєму іншомовному навчанні, учні знайомляться із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, вчаться працювати з ними. Отже, за допомогою Європейського мовного портфоліо спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів, в тому числі під час формуючого чи підсумкового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до Загальноєвропейських рівневих стандартів.

Така форма оцінювання індивідуальних досягнень учнів та визначення рівня готовності до продовження навчання за певним профілем, як портфоліо, може бути використана у 9-х класах основної школи.

Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може фокусуватися на трьох аспектах. Перший – це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навчаються взагалі, на певному етапі та наскільки успішно виконують індивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект для самооцінюванняце учнівські комунікативні уміння, відповідно до рівнів і дескрипторів, розроблених Радою Європи. Третій аспект – це лінгвістична компетенція учня. Використовуючи саооцінювання, учні вчаться контролювати свій лінгвістичний здобуток і виправляти помилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми, які використовуються під час оцінювання іншими. Таким чином, вони починають глибше розуміти методи оцінювання, що може допомогти їм краще скласти підсумкові іспити (тести).

На сьогодні розроблено український варіант Європейського мовного портфоліо, який проходить апробацію у п’яти регіонах України (Харків, Одеса, Донецьк, Чернівці, Тернопіль) та підготовлено і видруковано методичний посібник «Європейське Мовне Портфоліо: Методичний посібник. – Тернопіль: Лібра Терра,2008.».

Більш детально ознайомитися з основними положеннями щодо використання Європейського мовного портфоліо можна на сайтах: www.coe.int/portfolio; www.cilt.org.uk/elp.htm; www.nacell.org.uk/elp.htm; www.eelp.gap.it; www.europeestaalportfolio.nl та безпосередньо звернувшись до національного експерта проекту Карпюк О.Д. за адресою: karpiuk@i.ua

Проблематику використання Європейського мовного портфоліо, його багато аспектність рекомендуємо розглянути на засіданні методичних обєднань.

Самооцінювання та традиційне оцінювання не можуть замінити один одного, але в ідеалі вони повинні доповнювати один одного. Самооцінювання базується на учнівській розвинутій здібності рефлексії з метою оцінити свої знання, уміння й досягнення. Оцінювання іншими надає більшої об’єктивності у вимірювані тих же знань, навичок і досягнень. Використання цих двох видів оцінювання сприятиме розвитку учнівської автономії, впровадженню компетентістного підходу у навчання іноземних мов, кращого розуміння загальноєвропейських оціночних стандартів.

З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документу можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev .
Кафедра методики

викладання філологічних

дисциплін


Історія і правознавство
Вивчення історії у школах в 2009/2010 навчальному році буде здійснюватися за програмами, затвердженими Міністерством освіти і науки України для 11-річної школи у 10-11 класах і програмами для 12-річної школи у 5-9 класах. Для 10-11 класів шкіл універсального профілю чинною є програма «Історія України. Всесвітня історія». 5–11 класи (Київ, «Шкільний світ». 2001р.).

Продовжуватиметься профілізація школи. Для класів суспільно-гуманітарного профілю чинними є програми з історії України (журнал «Історія в школах України», №4, 2003р.), всесвітньої історії (журнал «Історія в школах України», №2, 2002 р.), а також видані окремою брошурою у видавництві «Педагогічна преса», 2005 р.).

У 2009/2010 навчальному році учні 5-9 класів навчатимуться за програмою 12-річної школи «Історія України. Всесвітня історія». 5–12 класи (Київ, «Перун», 2005 р.).

Чинними з курсів «Людина і суспільство» та «Людина і світ» (11 клас) й надалі залишаються програми, видрукувані у 2001 році (Київ, «Шкільний світ», 2001р.). а для профільних класів (10 – 11 класи) – програма «Правознавство для ліцеїв, гімназій, класів з поглибленим вивченням правознавства»» (журнал «Історія в школах України», №5, 2002) та програма з курсів «Людина і світ» (10 клас, 70 год.) та «Людина і суспільство» (11 клас, 70 год) та «Основи філософії» (10 клас, 70 год.), надруковані у видавництві «Педагогічна преса» в 2005 році.

Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу, але вивчення кожної теми, зазначеної у програмі, є обов’язковим.

Курси історії України і всесвітньої історії можна читати як паралельно, так і послідовно, однак при підготовці учнів до ІІ етапу учнівської олімпіади з історії треба враховувати, що їх зміст укладений, виходячи із паралельного вивчення історії України і всесвітньої історії.

Варто звернути увагу і на вивчення окремих тем та засвоєння учнями різних аспектів шкільної суспільствознавчої освіти. Це перш за все стосується такої проблематики і тем, як:

  • хрещення Київської Русі, поширення християнства та всесвітньо-історичного значення цього процесу для українського народу (7 клас);

  • проблематика українського державотворення і національно-визвольного руху через призму 360-ліття подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття (8 клас);

  • військова і державницька діяльність сподвижників Богдана Хмельницького, перш за все гетьмана Івана Виговського та перемоги очолюваного ним війська у Конотопській битві в контексті відзначення 350-річчя цієї події (8 клас);

  • роль гетьмана Івана Мазепи, Полтавської битви та Конституції Пилипа Орлика в українській історії (8 клас);

  • 90-ліття подій Української революції, та її роль у вітчизняній історії (10 клас);

  • 100-ліття від дня народження С.Бандери та 80-річчя заснування Організації українських націоналістів (10 клас);

  • 70-річчя початку та 65-річчя закінчення Другої світової війни, її вплив на хід світової та вітчизняної історії, значенні в історії нашого краю;

  • 20-річчя Народного Руху України та його роль у здобутті Україною незалежності;

  • 20-річчя європейських революцій кінця 80-х років та початку новітнього етапу європейської інтеграції, вплив цих подій на Україну.

У контексті підготовки до переходу в режим 12-річного навчання та з метою подальшої передпрофільної підготовки рекомендуємо ознайомлюватися з програмами профільного викладання історії, правознавства та курсу «Людина і світ», розміщеними на сайті Міністерства освіти і науки України за інтернет-адресою: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/average/prog12

У 2009/2010 навчальному році особливу увагу варто звернути на вивчення історії та правознавства у 9 класі. Наказом МОН України № 56 від 02.02. 2009р. визначені переможці конкурсу підручників для 9 класу 12-річної школи:

  1. Історія України (авт. Реєнт О.П., Малій О.В.) видавництво «Генеза»;

  2. Історія України (авт. Струкевич О.К.) видавництво «Грамота»;

  3. Історія України (авт. Турченко Ф.Г., Мороко В.М.) видавництво «Генеза»;

  4. Всесвітня історія (авт. Бердичевський Я.М., Щупак І.Я., Морозова Л.В.) видавництво «Прем’єр»;

  5. Всесвітня історія (авт. Гісем О.В., Мартинюк О.О.) видавництво «Ранок»;

  6. Всесвітня історія (авт. Осмоловський С.О., Ладиченко Т.В.) видавництво «Генеза»;

  7. Правознавство (практичний курс) (авт. Наровлянський О.Д.) видавництво «Грамота»;

  8. Правознавство (практичний курс) (авт. Пометун О.І., Ремех Т.О.) видавництво «ТОВ «Літера ЛТД»;

  9. Правознавство (практичний курс) (авт. Сутковий В.Л., Філіпенко Т.М.) видавництво «Генеза».

Центральні проблеми курсу історії у 9 класі (як всесвітньої, так і вітчизняної) – становлення індустріального суспільства та формування націй, у т.ч. української нації. Тому на засвоєння учнями закономірностей цих взаємозв’язаних процесів потрібно звертати пріоритетну увагу. У варіанті історії України це проблематика національно-визвольного руху, його особливості в різних частинах України, етапи, рубіжні події, провідні діячі, основні ідеї програмних документів, географія і соборність .

Перелік рекомендованих Міністерством освіти і науки підручників і посібників для всіх класів опублікований. Важливими складовими навчально-методичного комплексу з історії є педагогічні програмні засоби, карти та атласи. Нарощування навчально-методичного забезпечення та його використання на уроках для всебічної підготовки учнів має постійно перебувати в полі уваги вчителів.

Забезпечення високого рівня якості освіти школярів – наше ключове завдання. Узагальнення зворотного зв’язку від відвіданих уроків, співбесід з учнями та вчителями, аналіз контрольних замірів та робіт учасників ІІІ етапу олімпіади з історії та правознавства показують, що в цілому стан справ із забезпечення школярам рівного доступу до якісної освіти є задовільним.

Так, на ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з історії учням було запропоновано шість типів завдань, що оцінювались максимальною кількістю у 100 балів. Рівень виконаних олімпіадних завдань становить:

  • високий рівень (76-100 балів) 1%; достатній рівень (51-75 балів) – 25%; середній рівень (26-50 балів) 64%; низький рівень (0-25 балів) 10% учнів. Тобто на високому і достатньому рівні із завданнями справився фактично кожен четвертий учасник обласної олімпіади, а кожен десятий показав результат на початковому рівні.

Більш-або менш благополучною є картина по таких видах роботи, як складання плану, порівняння історичних подій, явищ та процесів, відповіді на відкриті завдання.

Разом з тим, потрібно констатувати і серйозні прогалини у рівні підготовки учасників ІІІ етапу олімпіади з історії. Зокрема, це стосується не тільки рівня історичних знань (хронологічна, інформаційна, мовленнєва, просторова, логічна компетентності), але й рівня набутих у школі базових компетентностей, зокрема громадянської, та питання цінностей, які культивуються в молодіжному середовищі (аксіологічна компетентність). І тут ми виходимо на такі важливі складові шкільної історичної освіти як проблематика українського національно-визвольного руху та сторико-краєзнавча робота. Стосовно змісту завдань ІІІ етапу олімпіади, то варто відзначити, що 50% учнів – учасників олімпіади виконали завдання щодо складання портрета історичної особи на низькому рівні (пропонувалося скласти короткий історичний портрет гетьмана Петра Сагайдачного (8 клас), Михайла Драгоманова (9 клас), Степана Смаль-Стоцького (10 клас), Слави Стецько (11 клас). Зазначимо, що це знакові постаті української історії, а дві із них напряму пов’язані з історією нашого краю.

Слабкими є результати і по такій складовій, як робота з історичним документом. Жоден учень старшої школи не справився із завданням такого типу на високому рівні. Тільки 12% учасників інтелектуальних змагань справилися із завданням на середньому рівні, а решта – 88% на початковому рівні навчальних досягнень.

Серйозну стурбованість викликає і рівень готовності школярів до виконання тестових завдань як етапу підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання – жоден з учасників олімпіади не виконав завдання такого типу на високому рівні. Тільки кожен п’ятий учень 8-9 класів справилися з ними на достатньому рівні, а серед учнів старшої школи таких взагалі не було. 53% всіх учнів показали результати середнього рівня, а 36% – початкового. Особливу стурбованість викликає той факт, що на початковому рівні справилися із завданнями 81% учнів випускного, 11 класу.

Жодна з команд адміністративно-територіальних одиниць області не показала не те що високого, а навіть достатнього рівня якості підготовки учасників (більше 50% балів) Можна відзначити як кращих команди м. Чернівців, Заставнівського та Кельменецького районів, якісний показник яких перевищує 40%. Вище середньообласного показника (38%) і результат команди Хотинського району, на середньообласному рівні – у команди Кіцманського району.

У минулому навчальному році було проведено заочну олімпіаду з базових дисциплін. У заочній олімпіаді з історії взяли участь 23 школярі. На ІІІ етап було запрошено тільки одну ученицю, яка на ІІІ етапі олімпіади виборола ІІ місце.

Покращили свої результати учнівські команди Заставнівського, Герцаївського, Глибоцького районів та м. Новодністровська (вперше за три останні роки здобули призове місце). Стабільно добре за останні роки виступають команди м. Чернівців, Хотинського, Новоселицького та Вижницького районів.

Схожа картина і з правознавства. На ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з правознавства учням було запропоновано чотири типи завдань, що оцінювались максимальною кількістю балів – 100. Рівень виконаних олімпіадних завдань становить:

високий рівень (76-100 балів) – 2% учнів; достатній рівень (51-75 балів) – 26%; середній рівень (26-50 балів) – 66%; низький рівень (0-25 балів) – 6% учнів.

По рівню підготовленості кращих учнів області з різних аспектів шкільної правознавчої освіти більш-менш благополучною є картина щодо уміння аналізувати правові ситуації (на високому і достатньому рівні з цим видом роботи справились 53% учасників олімпіади) та вміння вирішувати тестові завдання – цей же показник складає 49% чисельності учасників змагань.

Водночас по двох інших видах роботи ситуація виглядає менш благополучною: з відповіддю на відкриті питання на високому і достатньому рівні справилось 28% учнів, а знання юридичної термінології на високому і достатньому рівні показало 40% учасників олімпіади.

Високий рівень якості знань не показала жодна з команд. Достатній рівень підготовки у команд Хотинського, Кіцманського, Глибоцького та Сокирянського районів. Команди цих територій вибороли 17 призових місць, у тому числі 3 із 5 перших місць. Найбільшу кількість призових місць вибороли школярі Хотинського району (7) та м. Чернівців (5).

У заочній олімпіаді з правознавства взяли участь 26 школярів. На ІІІ етап не було запрошено жодного учасника змагань через низькі результати ІІ етапу заочної олімпіади. Це є свідченням того, що вчителі не надали учням належної підтримки при підготовці відповідей на завдання. Саме це – неналежна організація роботи на низовому рівні з пошуку та відбору обдарованих дітей, їх виведення на ІІІ етап олімпіади є визначальною причиною незадовільного виступу команди області на ІV етапі Всеукраїнської олімпіади з правознавства, адже команда на ІV етап олімпіади формується з учасників її ІІІ етапу.

Не підлягає сумніву і те, що у цій роботі тон мають задавати профільні заклади та школи нового типу.

Ефективною формою роботи у цьому напрямку є турніри. Досвід проведення обласних турнірів з історії це довів. Очевидно, що його варто поширити і на правознавство. Пропонується провести обласний турнір з історії на осінніх канікулах 2009/2010 навчального року.

Специфікою 2009/2010 навчального року є те, що 9 клас переходить на навчання за програмою 12-річної школи. Згідно її Типового навчального плану у ранг державного компоненту переведений курс «Практичне право», котрий раніше викладався як курс за вибором у 8 класі.

Програма курсу «Правознавство (практичний курс)» для 9-х класів навчальних закладів з українською мовою навчання (35 годин, 1 година на тиждень) затверджена Міністерством освіти і науки і оприлюднена на сайті МОН України за інтернет-адресою http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/average.

Скоригована і програма з основ правознавства для 10 класу 11-річної школи, (35 год.), авторами, якої є І.І. Котюк та Н.Й. Палійчук.

При вивченні правознавства особливо пильну увагу треба звертати на викладання основ теорії держави і права, розуміння та оволодіння ними юридичною термінологією. При вивченні основ галузевого законодавства віддавати пріоритет конституційному законодавству. Стосовно профілюючих галузей права: цивільного, адміністративного, кримінального, трудового, земельного, житлового, котрі мають прикладне значення, зауважимо, що вони є дуже динамічними. Найкраще зміст чинного нормативно-правового акта можна вивчити, користуючись першоджерелом. Для цього варто залучати також Інтернет-ресурси, зокрема, сайти:

Верховної Ради (http://zakon.rada.gov.ua);

Президента (http://www.president.gov.ua);

Кабінету Міністрів (http://www.kmu.gov.ua/control);

системи НАУ (http://www.nau.kiev.ua).

У цьому зв’язку першорядне значення має ріст фахової майстерності вчителів через самоосвіту, роботу методичних об’єднань, курсову перепідготовку та роботу у міжкурсовий період, участь у проектах і конкурсах.

У навчальних закладах, де викладання не здійснюється за кабінетною системою, варто провести закріплення навчальних аудиторій за дисциплінами суспільного циклу з метою нарощування навчально-методичного забезпечення викладання історії, правознавства та філософських курсів.

Зрозуміло, що потрібно виконувати вимоги нормативної бази стосовно ведення журналів, поточного та рубіжного контролю успішності учнів, підготовки випускників до зовнішнього незалежного оцінювання протягом навчального року.

У цьому контексті корисними можуть бути рекомендації, вміщені у статті С.Терно «Пробне незалежне оцінювання з історії України – 2009 (як готувати учнів до ЗНО)», опублікованій у журналі «Історія в школах України», 2009 р., № 3. Варто нагадати, що журнал «Історія в школах України» є центральним фаховим виданням МОН України для вчителів суспільствознавців, тому його передплата, це можливість для вчителя не тільки завжди бути в курсі справ стану та перспектив нашої освітньої галузі, але й друкувати в ньому свої напрацювання.

Важливим резервом модернізації змісту суспільствознавчої освіти є недержавний компонент навчальних планів. Відповідні рекомендації надіслані на місця, тут лише повторимо важливе значення загальнодержавних курсів «Громадянська освіта» / «Ми – громадяни України» (9-11 та 9(10) класи), «Основи політології» (10-11 класи), програма якого опублікована у журналі «Історія в школах України», № 4, 2007 р.

Окремо слід виділити історико-краєзнавчу роботу. Підготовка і відзначення 600-річчя першої письмової згадки про м. Чернівці, проведений конкурс програм курсів за вибором надали серйозного імпульсу цій роботі. Оптимальним, на наш погляд, є формат курсу за вибором /факультативу обсягом 17 годин. На часі підготовка і підручників з історії рідного краю для 7-12 класів в обсязі 102 годин (17 годин на кожен із класів).

Назагал попереду у нас із вами, шановні колеги, цікавий і насичений навчальний рік.
В.Ф. Федорак,

методист історії і правознавства

Українознавство
Викладання українознавства у 2009/2010 р. у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за програмою «Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українознавство, 1-12 класи (автори Кононенко П.П., Касян Л.Г., Семенюченко О.В.) рекомендованою Міністерством освіти і науки України, лист № 1/ІІ-3517 від 30.09.08 р. з творчим використанням «Орієнтованого календарного планування з курсу «Українознавство», 5-11 кл.», автор Мінченко Т.А., затвердженою науково-методичною радою ОІППО (протокол № 3 від 13.10.2005 р.).

Курс «Українознавство» є надзвичайно важливим для становлення світогляду українських школярів, зокрема їхнього ставлення до світу (на основі українських національних цінностей). Українознавство сприяє становленню кожного школяра як творця себе, творця своєї родини, творця світу.

Метою та завданням українознавства як навчально-виховного предмету є виховання патріота, громадянина української держави, свідомого державо-творця, творчої особистості, яка співпрацюватиме зі світом на засадах кооперації, здатної реалізувати своє власне покликання та реалізовувати покликання української нації.

На українознавство в 1-4 класах відводиться по 0,5 годин за рахунок варіативної складової робочого навчального плану (лист ГУОН № 2/4-321 від 22.05.2009 р.), а в 5-11 кл. по 1 год. згідно ухвали Колегії Міносвіти (від 24 грудня 1997 р.) про введення українознавства до базового змісту освіти.

З метою вирішення основних завдань інтегрованого курсу «Українознавство» в 2008/2009 н.р. проведено семінари для вчителів українознавства на базі Шипинського ЗНЗ І-ІІІ ст. Кіцманського району на тему: «Формування світогляду, патріотичних почуттів, національного збагачення особистості на прикладах історичного розвитку і традицій української пісні», який присвятили 60-річчю з дня народження композитора В. Івасюка. «Українознавство через культуру слова, пісню, танець, музику». (З досвіду роботи династій педколективу та родин Котелівського НВК Новоселицького району (методисти РМК Олексюк Г.М., Житарюк Л.В.).

Для слухачів курсів підвищення кваліфікації з українознавства проведено практичні заняття на базі Бабинської, Ленковецької, Іванівецької шкіл Кельменецького району та Вашківського НВК Вижницького району.

Відповідно до наказу Головного управління освіти облдержадміністрації № 362 від 19.09.08 р. проведено районні та обласну олімпіаду з українознавства. В обласній олімпіаді брали участь 88 учнів, з них стали призерами 44.

Відповідно листа № 56 від 2 лютого 2009 р. Науково-дослідного інституту українознавства відбувся.

Міжнародний конкурс з українознавства, де переможці обласної олімпіади брали участь і вибороли такі місця: І місце – Кушнір Ірина, учениця 9 класу Шиловецького ЗНЗ Хотинського району, ІІ місце – Бажура Анастасія, учениця 8 класу Комарівського ЗНЗ Сторожинецького району, ІІІ місце – Конська Ганна, учениця 11 кл., Недобоївського НВК Хотинського району.

З метою удосконалення викладання українознавства та розвитку національної самосвідомості учнів в січні 2010 року планується проведення ХІ олімпіади з українознавства.

Олімпіада проводиться в чотири етапи:

І етап – у середніх загальноосвітніх закладів;

ІІ етап – у районах (містах);

ІІІ етап – обласний;

IV етап – на загальнодержавному рівні.

І етап олімпіад – конкурсу проводиться в жовтні місяці під час проведення тижня українознавства.

У травні 2010 року планується проведення Х обласного учнівського конкурсу на кращого знавця звичаїв, традицій та обрядів рідного краю (положення про конкурс надруковано в інформаційному збірнику управління совіти і науки облдержадміністрації та ОІППО № 35 вересень, 1998 р. та в навчально-інформаційному виданні «Скарбниця духовності Буковини 2005 р.» (упорядник Т.А. Мінченко).

Вже стало традиційним у жовтні (другий тиждень) проведення тижня українознавства, під час якого бажано провести такі заходи:

Уроки:

  • Мій рідний край – Буковина.

  • Від «дівчинки-перлинки» до прекрасної жінки.

  • Хто береже наш мир і спокій. 6 грудня. День українського козацтва. Виховання юного лицаря в наш час.

  • Мій рід і моя батьківщина. Внесок роду в розвиток міста (села).

  • Видатні люди села чи міста. Досягнення й сучасний розвиток села (міста).

  • Український національний характер. Почуття честі та національної гідності. Урок обміну думками.

  • Зв’язки діаспори з прабатьківщиною.

  • Пошанування померлих. Догляд за могилами.

Зустрічі з художниками та письменниками лауреатами обласної премії ім. С. Воробкевича, заслуженими художниками, письменниками та журналістами України – буковинцями.

Конференції:

  • Якого ми племені – роду. Історія твого роду. Твої прадіди. Родинні перекази.

  • Запорізька Січ. Ознайомлення з історією виникнення козацтва, його життям і боротьбою.

  • Терор в Україні. Масові репресії.

Диспути:

  • Моє місце на землі. Мої захоплення і вибір професії.

  • Знати народ – знати його духовну культуру.

Програма передбачає години на проведення підсумкових практичних занять – це підготовка до вечорів, ранків, різдвяних свят та їх проведення (Нового року, Івана Купала, Різдва Христового і т.д.), збирання народних прислів’їв, приказок, старовинних речей і виробів умільців, виготовлення дитячих іграшок, складання казочок, загадок, розповідей та віршів про рідний край, природу.

Рекомендуємо провести такі календарно-обрядові свята:

  1. Друга Пречиста дощем поливає (свято Різдва Пресвятої Богородиці – 21 вересня).

  2. До Дмитра дівка хитра (свято Дмитра 8 листопада).

  3. Колядниця (свято Різдва Христового) 7 січня.

  4. Ходить Ілля на Василя (свято Василя 14 січня). Обрядодійства, пов’язані зі святом Василя.

  5. На обертання птиця до гнізда повертається (9 березня) «Яка Явдоха, таке й літо» (14 березня).

  6. «Благослови, мати, весну закликати». Розучування веснянок, закликанок, гаївок, скоромовок. «На Благовіщення зими не лай» (7 квітня).

  7. Прийде Вербниця – назад зима вертається. Вербний тиждень – передостанній тиждень перед Великоднем.

  8. Розповідь про свято Великодня, його проведення в Україні.

Згідно Указу Президента України № 272/2009 «Про проведення Всеукраїнської молодіжної акції «Пам’ятати. Відродити. Зберегти» в 2009-2015 роках провести серед учнівської та студентської молоді освітньої, інформаційної роботи з вивчення, популяризації національної та культурної спадщини, ознайомлення з об’єктами культурної спадщини місцевого значення, залучення учнів та студентів до науково-дослідної, пошукової діяльності з виявлення та вивчення невідомих сторінок історії та культури рідного краю.

Буковина має цікаве минуле, витоки якого сягають у глибину сторіч. Кабінети українознавства, шкільні музеї – це матеріально-етнографічна база. Великий досвід в роботі музейної справи є в ЗНЗ № 12, 16 м. Чернівців, Заставнівської гімназії, Товтрівського ЗНЗ Заставнівського району, Ленківецького ЗНЗ Кельменецького району (завідуючі кабінетами Ковальчук Н.М., Сандуляк В.С., Маркевич Н.І., Стецька М.В.)

Але на жаль, не в усіх школах впорядковано правильно документи, тому в 2009-2010 н.р. потрібно упорядкувати систематизувати зібраний історичний фольклорно-етнографічний матеріал, який знаходиться в українознавчих світлицях.

В оформленні кабінету слід дотримуватись методичних рекомендацій «Основні вимоги щодо створення кабінету українознавства», розроблених ОІППО, див. методичні поради «Шкільні навчальні кабінети», науково-методичний супровід, 2006 р. упорядник Н.Й. Палійчук (Освіта Чернівеччини).

Знаменні та пам’ятні дати в 2009 році:

29 вересня – 100 років з дня смерті українського громадського та культурного діяча, педагога, перекладача Сергія Шпойнаровського (1858-1909).

15 жовтня – 50 років з дня смерті української письменниці, етнографа-фольклористки Євгенії Ярошинської (1868-1904).

3 листопада – 91 рік тому відбулося Буковинське народне віче (1918).

12 листопада – 140 років з дня смерті румунського і молдавського письменника, громадського діяча Георгія Асакі (1788-1869).

24 листопада – 125 років з дня смерті українського письменника, громадського діяча Григорія Воробкевича (псевдонім Наум Шрам) (1838-1884).

27 листопада – 65 років тому було відкрито літературно-меморіальний музей О. Кобилянської (1944).

19 грудня – 50 років від дня народження української поетеси, прозаїка, публіциста Марії Матіос (1959).

Навчальний матеріал у кожному класі подано за такими тематичними блоками:

  1. Я українець;

  2. Моя родина мій рід;

  3. Мій український народ;

  4. Моя держава – Україна;

  5. Україна та українці у світі.

Вони реалізують концентри з українознавства: Україна – етнос; Україна – природа; екологія; Україна – мова; Україна – культура; Україна ментальність, доля; Україна – нація, держава; Україна у міжнародних відносинах; Україна – історична місія.

При структуруванні навчального матеріалу враховано принципи наступності та посдовності вивчення тем від 1-го до 12-го класу та їхнє поступове ускладнення (відповідно до вікових особливостей), реалізовано міжпредметні зв’язки.

Ефективності сприйняття українознавства як навчально-виховного предмету сприятиме процес внутрішнього самооцінювання вчителя, учня та їхньої взаємокооперації.

При оцінюванні досягнень учнів з українознавства вчитель в першу чергу звертає увагу на гармонійне поєднання:

  • знань, умінь, навичок;

  • емоційно-ціннісного ставлення учня до себе, своєї родини, народу, держави, світу та Всесвіту;

  • творчої діяльності.

Оцінювання здійснюється за 12-ти бальною метою. Критерії оцінювання подані у програмі.

У 9-11 класах, розглядаючи запропоновані у навчальних темах тексти, учень розрізняє зміст, а також (спочатку за допомогою вчителя, далі самостійно) архітектоніку мислення автора, добі засобів (чим) та способів (як) вираження його думок (головних, допоміжних, мимобіжних і т. ін.), почувань, означення мотивів та цінностей, якими керувався автор.

У залежності від вікових особливостей учнів в класах ефективними видами роботи з текстами є самостійне складання тез, створення опорних конспектів, схем, таблиць і т. ін.

Підтеми окремих тем (наприклад 5 клас. Тема 5. Україна та українці у світі. Підтема: Міжнародні відносини України – взаємопроникнення культур.) конкретизуються прикладами життя (як творчість і діяльність) історичних постатей – представників українського народу – скіфський філософ Анахарсіс, Святослав Хоробрий, Анна Ярослава, Юрій Дрогобич, Іван Виговський, Ігор Сікорський та ін., які сприяють глибшому осягненню навчально-виховного матеріалу, активізують життєвий досвід, сприяють появі усвідомленого ставлення до минулого, сучасного та майбутнього своєї держави, здобутків українського народу.

Ознайомлення з прикладами творчості та діяльності історичних постатей передбачає звернення уваги на окремі епізоди життя визначних діячів, які чітко стосуються теми, сприяють зацікавленню учнів, а не зводяться до ретельного вивчення біографії.

Інформація про історичні постаті не повинна бути переобтяжена надмірною деталізацією. Вчитель має спонукати інтерес учнів, залишати простір для їхньої самостійної роботи.

У підготовці до уроків як вчитель, так і учні можуть використовувати різножанрові джерела, які висвітлюють тему під різними фокусами:

  • автобіографії;

  • щоденники;

  • листи;

  • документальні свідчення;

  • спогади;

  • біографічні нариси;

  • наукові дослідження;

  • художні твори та ін.

При викладанні українознавства у новому навчальному році рекомендується використовувати такі підручники та посібники:

  • у 1-4 класах: «Українознавство» (1-4 кл.) З.О. Сергійчик, – Київ. 1992; «Українознавство» (3 кл.) Н. Поклад, М. Кононенко; «Українознавство в початкових класах» Д. Жмундуляк, Р. Вержак; «Українська природа»: методичний посібник П.П. Кононенко, В.В. Сніжко, С.В.Кухарчук, М.П. Кононенко. – Київ. 2004;

  • у 5-11 класах: П.П Кононенко. «Українознавство». – К., 1994; П.П. Кононенко: «Свою Україну любіть». – К., 1996; В.С. Крисаченко. «Українознавство». – К., 1998; Г.К. Кожолянко «Етнографія Буковини»: І-ІІ-ІІІ т. – Чернівці, 2000, 2002, 2004; Т.А. Мінченко «Засіймо українонькою в душах» уроки з українознавства в 5 класі. – Чернівці, 2007 р. Т.А. Мінченко «Цілюще джерело української історії» уроки з українознавства в 6 класі. – Чернівці, 2008; Т.А. Мінченко, А.В. Ткач. «Слідами історії державності», уроки з українознавства в 7 класі. – Чернівці, 2008. Т.А. Мінченко, Д.М. Препіліца. «Українська культура». Посібник для 8 класу. – Чернівці, 2008.

Основні напрямки методичних об’єднань:

    1. Перспективи та стратегії викладання українознавства у 2009-2010 н.р. Програми з українознавства для дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів.

    2. Журнал «Українознавство» як посібник у навчальному процесі.

    3. Українознавство і реформування освіти в Україні.

    4. Українознавство і трансформація змісту національної освіти та виховання.

    5. Українознавство в образотворчому мистецтві, музиці, театрі, кіно.

    6. Українознавство в період побудови незалежної української держави.

    7. Українознавча концепція мовної освіти у творах І. Огієнка.

    8. Українознавство – життєдайне джерело буття українців.

    9. Народно-декоративне мистецтво як феномен культури України.

    10. Українська мова в системі українознавства.

    11. Фольклор Буковини.

    12. Українська література в системі українознавства.

Шлях українознавства до щасливого грядущого має починатися і розгортатися з осмислення джерел свого буття і свідомості, тобто – з дороги до власних глибин. Станемо собою – українцями! – то й далі будемо європейцями, рівноправними суб’єктами світової співдружності народів.

Т.А. Мінченко,

методист українознавства

ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИЙ ЦИКЛ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
Математика

Шкільний курс математики у 2009/2010 навчальному році в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків. Математика», видавництво «Навчальна книга», Київ, 2003 р. та у науково-методичному журналі «Математика в школі» ( № 4, 2002 р., № 6, 7, 2004 р., № 6, 2005 р.). Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для 10-11 класів, та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів, видрукувані в Інформаційному збірнику МОН № 13-14, 2005 – 2007 р., та у журналі «Математика в школі» (№ 6, 2005 – 2007 р.).

Навчання математики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009/2010 навчальному році буде здійснюватися за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи», видавництво «Перун», Київ, 2005р. та у науково-методичному журналі «Математика в школі» (№ 2, 2006 р.).

Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5 – 8 класах подано в Інформаційних збірниках МОН № 13-14, 2005-2008 р.р. , у журналі «Математика в школі» (№ 6 2005-2008 р.р.), у «Математичній газеті» № 6,7, 2006 – 2008 р., у методичних рекомендаціях ОІППО щодо викладання математики у 2008/2009 н.р.

Календарно-тематичне планування навчального матеріалу вимагає від учителя доброго осмислення програмового матеріалу, врахування кількості можливих тематичних оцінювань. Наголошуємо, що розподіл годин на вивчення окремих тем та кількість тематичних оцінювань (не менше трьох протягом семестру) може здійснюватись кожним вчителем, проте слід враховувати всі рекомендації Міністерства освіти і науки України та ОІППО. Водночас звертаємо увагу вчителів на розділ навчальної програми: «Зміст навчального матеріалу». Саме у ньому визначено зміст програми з математики для загальноосвітніх навчальних закладів, тобто той мінімальний обсяг матеріалу, який є обов’язковим для вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах. Частина матеріалу, зміст якого подано у квадратних дужках, не є обов’язковим для вивчення і він не повинен виноситися для контролю в самостійній чи контрольній роботах.

З урахуванням ролі математики в розвитку особистості школяра, рівня підготовки до обов’язкової державної атестації у 9-му та 11-му класах (окрім класів гуманітарного профілю), великої кількості учнів, що вибирають ЗНО з математики, та особливого відношення МОНУ до підвищення рівня якості вивчення предмета (30 жовтня 2008 року в МОНУ під головуванням Міністра освіти і науки Івана Вакарчука проведено Всеукраїнську нараду з питань розвитку фізико-математичної освіти «Сучасна фізико-математична освіта і наука: тенденції та перспективи») та згідно відповідних рекомендацій ОІППО, адміністрацією навчального закладу може бути збільшена кількість годин на її викладання за рахунок варіативної складової навчального плану.

При навчанні математики у новому 2009/2010 н.р., як і в минулому навчальному році, залишається важливим питанням оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне,
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   24

Схожі:

Методичні рекомендації щодо організації с истем и діловодства в загальноосвітньому...
Методичні рекомендації щодо організації системи діловодства в загальноосвітньому навчальному закладі
Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Методичні рекомендації Щодо дотримання вимог до оформлення протоколу м. Луцьк 2013 р
Методичні рекомендації розроблені з метою підвищення ефективності управлінської діяльності головного та територіальних управлінь...
Методичні рекомендації щодо організації та здійснення професійної...
...
Методичні рекомендації щодо організації та проведення ярмарків з...

Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в загальноосвітніх...

Методичні рекомендації щодо організації та проведення виховної роботи...

Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу...

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ
Методичні рекомендації щодо оформлення курсових, дипломних і магістерських робіт для студентів факультету іноземної філології / Уклад.:...
Методичні рекомендації щодо облаштування і використання
Розроблено на замовлення НМЦ організації розробки та виробництва засобів навчання Міністерства освіти i науки України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка