Методичні рекомендації щодо облаштування і використання


НазваМетодичні рекомендації щодо облаштування і використання
Сторінка1/6
Дата05.04.2013
Розмір0.67 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
bibl.com.ua > Інформатика > Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Науково-методичний центр організації розробки та виробництва засобів навчання

Міністерства освіти i науки України

 

 

 

 

 

Методичні рекомендації щодо облаштування і використання
кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій
загальноосвітніх навчальних закладів


 

 

Посібник для вчителів

 

 

 

 

 

Розроблено на замовлення НМЦ організації розробки та виробництва засобів навчання Міністерства освіти i науки України

 

 

 

 

Київ

 

2004

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
УДК 372.868

 

 

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України  №1/11-1927 від 06.05.04

 

 

Методичні рекомендації щодо облаштування і використання кабінету інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів.- Посібник для вчителів. - К.: ”НПУ імені М.П.Драгоманова“ 2004.- 2,1 др.ар.

 

Укладачі: 

проф., доктор пед. наук, академік АПН України  Жалдак М.І. – науковий керівник

доц., канд. фіз.-мат. наук Лапінський В.В. – відповідальний виконавець

доц. канд. пед. наук Жук Ю.О.

ст.н.с., канд. техн. наук Пилипчук А.Ю.

ст.н.с.,  канд. техн. наук Оскома Б.І.

ст.н.с.,  Сухомлинський С.В.

 

 

 

Методичні рекомендації для вчителів та адміністративно-управлінського персоналу загальноосвітніх навчальних закладів, інших установ містить стислий виклад педагогічних, санітарно-гігієнічних та інших вимог до організації, облаштування та експлуатації кабінетів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій.

Для вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

 

 

 

 

 

© НМЦ організації розробки та виробництва засобів навчання Міністерства освіти i науки України, 2004

 

СКОРОЧЕННЯ

ЕОМ, ПЕОМ—електронна обчислювальна машина, персонально обчислювальна машина .

НКК—навчальний комп’ютерний комплекс.

ОЗП — оперативний запам'ятовуючий пристрой.

ЗНЗ—загальноосвітній навчальний заклад.

КВ—комплект вчителя.

КУ – комплект учня.

ЗЗП — зовнішнїй запам'ятовуючий пристрій.

ПМК—програмно-методичний комплект.

КПКТ— кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій.

ППЗ —педагогічне програмне забезпечення, спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання у навчально-виховному процесі.

ЛОМ—локальна обчислювальна мережа.

МП—материнська плата, плата, на якій. монтуються основні складові апаратного забезпечення – центральний процесор, пристрої керування, внутрішня пам’ять (разом із цими складовими).

ДНАОП Н 10.02.1999 р. № 21 — Держнаглядохоропраці, наказ від 10.02.1999р. №21.МВС Н 20.02.2002 р. №779— Міністерство внутрішніх справ, наказ від 20.02.2002 р. № 779.

НЖМД, вінчестер—накопичувач на жорсткому магнітному диску.

НІТН—нові інформаційні технології нанавчання.

МОН Н 20.02.2002р. №128—Міністерство освіти і науки, наказ від 20.02.2002 р.

№ 128.

Терміни та іх визначення

Відмова—нероботоздатність ЛОМ, або КВ, або одночасно двох КУ, або іншого обладнання колективного використання, якщо при цьому виникає потреба у зміні будь-якого елементу (блоку).

Відеопам’ять – частина пам’яті, в якій зберігається цифрове подання зображення, яке виводиться на екран дисплея.

Вінчестер (жорсткий диск) – накопичувач на магнітному диску (основний засіб енергонезалежного зберігання інформації: даних та програмного забезпечення).

Ергономіка – галузь науки, яка вивчає діяльність людини (груп людей) в умовах виробництва з метою удосконалення умов, засобів і організації процессу праці.

Збій – короткочасна втрата робото здатності будь-якого вузла або пристрою, для усунення якогї користувачу достатньо правильно повторити ті операції, що призвели до збою або виконати деякі службові операції для ініціалізації подальшої роботи.

Ідентефікація підсистеми комплексу – процесс визначення коду (послідовність символів, якій ставиться у відповідність певна сукупність програмно-апаратних засобів) або процесс визначення належності об’єктів до певної підсистеми.

Інтерфейс користувача — програмно-апа­ратна складова обчислювальної системи, яка забезпечує уведення/виведення даних та ко­манд (командних впливів) користувача.

Інформатизація освіти — процес упрова­дження у систему освіти інформаційно-кому­нікаційних технологій і результат упровадження.

Інформаційна надійність—стійкість інфор­маційної системи і/або її складових стосовно факторів впливу, зовнішніх по відношенню до системи.

Інформація — первинне поняття інформа­тики, яке визначає сукупність описань реаль­них або ідеальних об'єктів, явищ, поданих у формі певних повідомлень.

Інформаційна технологія—сукупність про­грамно-технічних засобів, а також прийомів, способів і методів їх застосування при виконанні функцій збирання, зберігання, опрацювання, передавання і використання даних в конкретній предметній галузі.

Кабінет інформатики та інформаціино-комунікаційних технологій (КПКТ, кабінет інформатики) —приміщення та його обладнан­ня закладу освіти, призначені для забезпечен­ня умов формування освітньо-інформаційного середовища.

Когнітивність — властивість об'єкту або явища, яка, при відображенні у свідомості лю­дини, вимагає доосмислення, реконструкції і/ або встановлення асоціацій між його складовими.

Комплект викладача (КВ)— сукупність апа­ратно-програмних засобів, які встановлені на робочому місці викладача (вчителя) і викорис­товуються переважно ним.

Комплект учня (КУ)—сукупність апаратно-програмних засобів, які встановлені на ро­бочому місці учня і використовуються переваж­но ним.

Локальна обчислювальна мережа (ЛОМ)— технічні (програмно-апаратні) засоби, за допо­могою яких виконується обмін даними між складовими НКК, які входять до різних КВ і КУ; сукупність програмно-апаратних засобів, які забезпечують обмін даними між комп'юте­рами, розташованими на незначних відстанях один від одного.

Меню—перелік умовних назв, дій або опцій програмного засобу (його складової), апаратно­го забезпечення.

Модем - пристрій, який викинує перетворення сигналів задля створення каналу зв’язку.

Мультизадачний (мультипрограмний) режим - одночасне (квазіодночасне) виконання обчислювальною системою більше однієї задачі (програми).

Навчальний комп'ютерний комплекс (НКК, комплекс) — сукупність програмно-апаратних засобів, які утворюють навчальне середовище.

Опція меню - позначена у меню позиція, з якою пов’язані наперед обумовлені способи опрацювання даних, подій або область дії програмного засобу.

Принцип відкритої системи—така побудо­ва архітектури складної системи, для якої явно описано формати сигналів, якими обмінюють­ся підсистеми.

Протокол—сукупність правил і погоджень, які регламентують формати і процедури обміну даними між двома або кількома незалежними пристроями або процесами.

Реактивність (обчислювальної) системи — час, протягом якого системою генерується дія (реакція), спричинена подією (подією вважається поява сигналу як від користувача, так і від фізичного пристрою).

Ресурс — логічна або фізична частина обчис­лювальної системи, яка може бути виділена користувачу або процесу.

Сервер:

• програма для мережевого комп'ютера, яка забезпечує надання ресурсів одного комп'юте­ра іншому комп’ютеру. Комп'ютери, що обслуговуються, з'єднуються із сервером-програмою за допомогою користувацької програми (клієнт-програми);

- комп'ютер у мережі, який надає свої ресур­си іншим, тобто такий, що виконує певні функції за запитами інших.

Сканер— пристрій для оцифровування нерухомого зображення.

Специфікація—перелік складових техніч­ної системи, пристрою, який містить дані для їх однозначноі ідентифікаціі.

Структура системи— сукупність елементів системи і способи їх об'єднання

Телекомунікація – процесс передавання даних між розділеними у просторі суб'єктами, інформаційними системами, складовими інфор­маційних систем.

Ефективність використання кабінету інфор­матики та інформаційно-комунікаційних тех­нологій (далі КПКТ, кабінет) у навчально-ви­ховному процесі залежить не тільки від сучас­ності його обладнання, наповненості програм­но-апаратними засобами навчання та іншими навчально-методичними матеріалами, а й знач­ною мірою від комплексу організаційно-мето­дичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності навчального процесу, які прово­дяться у навчальному закладі.

Насамперед треба зазначити, що КПКТ не слід розглядати як навчальне середовище, при­значене тільки для навчання інформатики та проведення занять з інших навчальних дис­циплін освітньої галузі «Технології». Облад­нання кабінету (комп'ютери, програмні засоби загального призначення і педагогічні програмні засоби, дидактичні матеріали у твердій та елект­ронній копіях) має тенденцію до швидкого мо-рального старіння. Заданими провідних вироб­ників програмного й апаратного забезпечення, тривалість ефективного використання апарат­ного забезпечення— орієнтовно 3—5 років, а програмного забезпечення — не більше п'яти років, тому програмно-апаратне забезпечення слід використовувати якомога інтенсивніше

Тільки у загальноосвітніх навчальних зак­ладах, навчальні плани яких передбачають вивчення відповідних навчальних дисциплін у 7— 12-х класах та які мають дві паралелі класів з наповнюваністю, яка дає змогу ділити клас на дві підгрупи, тижневе навантаження на КПКТ досягає прийнятної межі—18—20 год, тому можна (формально) говорити про повно­цінне використання ресурсів КПКТ.

У інших випадках це навантаження стано­вить 10—12 год (якщо враховувати тільки години інформатики). Отже, навіть за наявності КПКТ комплектації «10 +1» (10 комп'ютери­зованих робочих місць учнів та 1 — учителя) існує суттєвий резерв часового ресурсу, який можна і потрібно використовувати з максимальною ефективністю.

Використання засобів КПКТ у навчальному процесі з більшості навчальних предметів не потребує від учителя предметника значної поза фахової підготовки (уміння встановлювати і налагоджувати апаратне та програмне забезпечення, програмувати тощо), тобто вимоги до підготовки учителя, як правило, не перевищу­ють компетенцій, які достатньо мати у разі ви­користання звичайних технічних засобів на­вчання (кодо-, слайдопроектора, магнітофона, відеомагнітофона, телевізора тощо).

Водночас ефективність сучасних мультимедійних засобів навчання, яка визначається їх адаптивністю, за багатофункціональністю значно перевищує ефективність традиційних технічних засобів навчання (ТЗН).

Метою розроблених рекомендацій є забезпе­чення вчителів і керівників загальноосвітніх навчальних закладів достовірною інформацією стосовно найважливіших аспектів організації, облаштування, ефективної та безпечної екс­плуатації кабінетів інформатики та інформа­ційно-комунікаційних технологій загально­освітніх навчальних закладів.

Вказані у, рекомендаціях норми та вимоги до технічних характеристик обладнання, інші вимоги (щодо безпеки життєдіяльності, протипожежних заходів тощо) ґрунтуються на доку­ментах, посилання на які подано у тексті. Увесь текст більшості чинних документів, тобто з усі­ма поправками, внесеними на час звернення, до документа можна отримати з офіційних сайтів Міністерства освіти і науки України (httр://www. Education. gov. ua, http://www/mon. gov. ua/ education/), Верховної Ради України(http://www.rada.gov. ua), Інституту засобів навчання АПН України (http://www.znz.edu-ua.net) та інших.


1.ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання (далі —КПКТ, кабінет ) створюється для забезпечення умов формування інформаційно-освітнього і куль­турного середовища,

Основні вимоги щодо організації, облаштуван­ня та використання КПКТ викладено у Положенні про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційннх технологій навчання загально­освітніх навчальних закладів, затвердженому наказом МОН України від 20.05.2004 р. № 407, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.06.2004 р. за № 730/9329 (далі — Положен­ня про КПКТ).

Відповідно до п. 2.9 Положення про КПКТ на кабінет поширюються вимоги Правил без­пеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної серед­ньої освіти, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.03.2004 р. № 81, зареєстрованим у Мїністерстві юстиції Украйні 17.05,2004 р. за №620/9219 (далі -—Правила безпеки під час навчання в КІІКТ).

Кабінет інформатики та інформаційно-комукаційних технологій навчання обладнується навчальним комп'ютерним комплексом, навчально-наочними посібиками, обладнанням навчального призначення, меблями, іншим об­ладнанням, призначеним для проведення уроків, факультативних занять, гурткової ро­боти, роботи з підвищення фахового рівня вчителів.

Навчальний комп'ютерний комплекс (далі НКК, комплекс)—універсальний апаратно-про­грамний засіб навчання, який є основною складовою частиною обладнання КПКТ, призначе­ний для використання у навчально-виховному процесі та створення умов формування інформа­ційно-освітнього і культурного середовища.

Програмно-методичний комплект (далі ПМК) — це сукупність засобів навчання, вико­наних у формі програмних засобів, аудіо- та відео- записів, баз даних, для застосування яких у навчально-виховному процесі необхідні апаратно-програмні засоби (комп'ютери, засо­би телекомунікацій тощо) та навчально-методичної документації (інструкцій, дидактичних матеріалів для учнів і вчителів тощо).

Навчання у КПКТ має сприяти:

•формуванню в учнів інформаційної культури, компетенцій, які передбачені Державним стандартом базової і повної середньої освіти;

• розвитку особистісних якостей учнів;

•ознайомленню учнів з сучасними засобами продуктивної діяльності людини.

Для досягнення мети створення КПКТ, ви­значених «Програмою інформатизації загаль­ноосвітніх навчальних закладів, комп'ютери­зації сільских шкіл на 2001—2003р.» інши­ми документами, обладнання кабінету і орга­нізація його роботи повинні забезпечувати умови навчання як за класно-урочної організа­ційної форми, так і індивідуального навчання, навчання у малих групах, сприяти інтенсифі­кації навчально-виховного процесу, спонукати учнів і вчителів до продуктивної навчальної діяльності. .

Навчальний комп'ютерний комплекс (НКК) як основна складова КПКТ повинен забезпечу­вати комфортне навчальне середовище, створю­вати умови для набуття учнями передбачених відповідними програмними документами знань, сприяти здійсненню допрофесійної підготовки, спрямованої на усвідомлене обрання учнями професій.

Для досягнення таких умов, на етапі ство­рення кабінету та комплектування його програмним забезпеченням навчально-виховного при­значення, необхідно дотримуватися психолого-педагогічних вимог, визначених сучасною парадигмою загальної середньої освіти. Основними з них є:

•гуманістичність освіти;

• відповідність змісту навчання сучасному рівню наукового пізнання світу, науковість і достовірність знань;

•недопустимість психічних і фізичних пере­вантажень учнів;

•позитивна мотивація навчальної діяль­ності.

Склад програмно-апаратного забезпечення і структура НКК, організація роботи кабінету інформатики повинні забезпечувати:

• універсальність застосування при форму­ванні інформаційно-освітнього середовища;

• адаптивність до методик навчавня та організаційних форм навчально-виховноґо процесу;

• адаптивність до вимог та потреб конкрет­ного учня і вчителя;

•персоніфікацію користувачів і ресурсів системи;

•надійність;

• захищеність від випадкових неправильних дій учня або вчителя (користувача);

• зручність і простоту експлуатації непідготовленим користувачем;

• комфортність робочого місця і безпечність експлуатації;

• протоколювання завдань, виконаних на кожному робочому місці;

• облік використання ресурсу кожного ком-п'юотера, комплексу в цілому та мережі Інтернет.

Обладнання і організація роботи кабінету повинні забезпечувати проведення таких видів навчально-виховної роботи:

-навчальних занять з інформатики та інших навальних предметів з використанням НКК, інших засобів інформаційних та комунікацій­них технологій;

• позакласних (позаурочних) групових та індивідуальних занять з використанням засобів інформаційних та комунікаційних технологій;

• розробки учнями програмних засобів за завданнями вчителя або керівництва навчального закладу.

•проведення навчання вчителів використан­ню засобів інформаційно-комунікаційних тех­нологій у навчальному процесі.

Відповідно до Угоди про партнерство між Міністерством освіти та науки України, ВАТ «Укртелеком», Всеукраїнською асоціацією ком­п'ютерних клубів та програмою розвитку Орга­нізації об'єднаних націй в Україні від 24 грудня 2003 року, на базі ЗНЗ можуть організовуватись інтернет-клуби. На етапі проектування і створення КПКТ слід передбачити такий вид робо­ти, оскільки він може бути досить ефективним точки зору організації позаурочної діяльності учнів, оргаиізації їхнього дозвілля.
  1   2   3   4   5   6

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації
Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах...
Загальні методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного...
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової...
Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової навчальних планів для історичної та суспільствознавчої освіти...
Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової...
Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової навчальних планів для історичної та суспільствознавчої освіти...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВИХ, ДИПЛОМНИХ
Методичні рекомендації щодо оформлення курсових, дипломних і магістерських робіт для студентів факультету іноземної філології / Уклад.:...
Методичні рекомендації щодо використання ІКТ під час викладання іноземних мов
Основний зміст діяльності з навчання іноземної мови зосереджений на пріоритеті комунікативної мети, збалансованому навчанні усних...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК
Методичні рекомендації щодо оцінювання знань і практичних навичок слухачів, курсантів і студентів під час державної атестації / В.І....
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОНАННЯ НАУКОВИХ РОБІТ СТУДЕНТАМИ
Методичні рекомендації щодо виконання наукових робіт студентами ОКР бакалавра, спеціаліста та магістра / Укладачі Козачишина О. Л.,...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНО-ДОСЛІДНОЇ...
Методичні рекомендації щодо підготовки, оформлення та захисту основних форм індивідуально-дослідних завдань
Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності
Методичні рекомендації щодо оформлення магістерських робіт для студентів спеціальності “Прикладна статистика” усіх форм навчання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка