У корекційно-відновлювальній та розвивальній роботі:
Систематизувати за віком, проблематикою, цільовою групою та скласти перелік наявних корекційно-розвиваючих програм;
Фіксувати хід індивідуальної чи групової форм роботи у журналі корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи. Вести плани-конспекти кожного заняття;
Удосконалювати прийоми та урізноманітнювати форми корекційно-відновлювальної та розвивальної роботи, систематично використовувати їх у практичній діяльності, поглиблювати знання з психогігієни, психотерапії.
У консультативній діяльності:
Систематично проводити групові та індивідуальні консультації за результатами проведених досліджень;
Регулярно консультувати батьків та педагогів з проблем навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами;
Розробляти конкретизовані стратегії психологічної допомоги учням з проблемами у навчанні, поведінці, психологічному самопочутті, передбачаючи співпрацю з фахівцями суміжних галузей;
Дотримуватись принципу конфіденційності, нерозголошення отриманих у ході консультування відомостей.
У просвітницькій діяльності:
Використовувати інтерактивні форми роботи з учнями, педагогами, батьками;
Проводити системну просвіту батьків та педагогів про аспекти суїцідальної поведінки.
І.М. Куцак,
методист-психолог НМЦППіСР
Рекомендації
ОНМЦППіСР щодо психологічної профілактики і корекції суїцидальної поведінки
в учнів закладів інтернатного типу
Психологічним службам проводити систематичну роботу з профілактики суїциду в навчальних закладах. Системна робота повинна включати компоненти: психологічну просвіту з профілактики суїциду; створення і підтримання позитивного психологічного клімату в навчальному закладі і сім’ї; психологічну та педагогічну діагностику суїцідальних тенденцій; психологічне консультування учнів, батьків (опікунів), педагогічних працівників; психолого-педагогічну корекцію суїцидальних тенденцій; систематичний контроль і врахування динаміки змін в особистості та поведінці учнів.
Психологічна просвіта з профілактики суїциду
З педагогами – проводити семінари: «Як попередити суїцид», «Фактори, що впливають на суїцідальну поведінку підлітка», «Як підняти соціальний статус учня в групі», «Дитина з неблагополучної сім’ї», «Конфлікти між учителями і підлітками».
З батьками – приймати участь у батьківських зборах, організовувати бесіди: «У сім’ї – підліток», «Депресивні стани у підлітків», «Як допомогти дитині?».
З учнями – цикл бесід «Про цінність й сенс життя», «Спілкування з дорослими», «Спілкування з однолітками», «Спілкування з однолітками протилежної статі», «Стрес».
Працювати над створенням позитивного психологічного клімату в навчальному закладі та сім’ї. Брати участь в планових заходах культурної, громадської, виховної роботи, підтримувати директора і навчальний колектив. Вивчати психологічний клімат в учнівських колективах, розподіл ролей, виявляти учнів, що мають статус лідерів або відторгнутих.
Психодіагностика суїцидальних тенденцій
Спрямовувати психодіагностичну роботу на виявлення індивідуальних особливостей, які є можливою причиною емоційних порушень, дезадаптації, інших негативних проявів, а також знаходження «особистісних ресурсів», компенсаторних механізмів реабілітації. Виявляти на основі спостережень та експертного опитування педагогів учнів «групи ризику», схильних до аутоагресії. Всі діагностичні показники заносити до діагностичної карти.
У процесі спостереження звертати увагу педагога на фактори ризику суїцидальності учнів: спадковість, вербальна і фізична агресія, висока конфліктність спілкування, ізоляція або неприйняття однолітками, різкі зміни в поведінці, імпульсивність, неадекватність реакцій, низький або високий IQ, неадекватна самооцінка, несприятливе сімейне оточення, психотравматичні події (смерть близької людини, міжособистісний конфлікт, поганий вчинок, погані стосунки у сім’ї), асоціальний спосіб життя, алкоголізм і наркоманія; ознаки емоційних порушень: втрата апетиту або імпульсивне переїдання, безсоння або підвищення сонливості впродовж останніх декількох днів, часті скарги на соматичні хвороби (головний біль, біль у животі, постійна млявість), незвичне неохайне ставлення до своєї зовнішності, постійне почуття самотності, непотрібності, провини або суму, нудьга під час перебування у звичайному оточенні або виконання роботи, яка раніше подобалась, втеча від контактів, ізоляція, занурення у роздуми про смерть.
Діагностичний інструментарій для учнів з особливими потребами:
проективні методи: «Уявна тварина», «Людина» і «Людина під дощем», «Кінетичний малюнок сім’ї», колірний тест Люшера;
стандартизовані методи: моторна проба Шварцландера, дитячий опитувальник неврозів, методика Дембо, методика визначення схильності до суїцидальної поведінки (М.Горської), карта спостереження Скотта, соціометрія.
Алгоритм роботи:
1. Виявлення дітей «групи ризику» за результатами бесід з педагогічними працівниками, спостережень, соціометричних досліджень, аналізу анкет учнів;
На цьому етапі проводяться бесіди і консультації з батьками (опікунами), діти яких мають труднощі в поведінці та ознаки емоційних розладів.
2. Визначення можливих причин труднощів дітей групи суїцидального ризику: а) індивідуальне обстеження учня під час бесіди, тестування, інтерв’ю;
б) функціональний аналіз проблем дитини, виявлення головних причин, що зумовлюють її труднощі;
в) визначення типу групи суїцидального ризику та рівня небезпеки.
3. Визначення можливих шляхів подолання труднощів:
а) переадресування до спеціалістів – дитячого психоневролога, психотерапевта, у соціальні служби для молоді;
б) індивідуальне консультування дитини, в ході якого обговорюються ситуації, в яких проявляється особистість, акцентується увага на позитивних рисах характеру, надаються рекомендації з вирішення ситуації, модель поведінки в конфліктній ситуації. Наприкінці консультації варто нагадати, що у випадку виникнення труднощів дитина може завжди звернутись по допомогу;
в) індивідуальна чи групова психолого-педагогічна корекція: заняття, спрямовані на розвиток соціальних навичок з використанням різних форм роботи (ігор, етюдів, вправ, пантоміми, обговорення художніх фільмів, окремих випадків); у груповій роботі здійснюється актуалізація життєвого досвіду дитини, комунікативних навичок, навичок взаємодії.
г) робота психолога з сім’єю: індивідуальне консультування, надання рекомендацій з налагодження батьківсько-дитячих стосунків, зміни стилю виховання;
д) надання рекомендацій вчителям про вибір індивідуального педагогічного стилю спілкування з конкретною дитиною;
є) зниження вимог до виконання навчальної програми;
е) тимчасовий перехід на індивідуальну форму навчання;
ж) переведення до іншого вчителя;
з) створення «ситуацій успіху», заохочення до позашкільної діяльності.
4. Систематичний контроль і врахування динаміки змін в особистості та поведінці учнів: неперервний моніторинг ознак, тенденцій, ризиків суїцидальної поведінки учнів на всіх етапах роботи психолога.
І.М. Куцак,
методист-психолог НМЦППіСР
З М І С Т
Сучасний урок: основні вимоги щодо підготовки та проведення ………
Внутрішкільний моніторинг – технологія управління якістю освіти ..........
Рекомендації ОНМЦППіСР щодо організації діяльності працівників
психологічної служби у 2009/2010 н.р. ……………………………….....
Рекомендації працівникам психологічної служби,
педагогам навчальних закладів
для стимулювання і виховання креативності в школі …………………
Організація психологічної роботи щодо запобігання самогубств
у шкільному середовищі …………………………………………………
Рекомендації НМЦППіСР щодо організації профілактики
правопорушень та злочинності у закладах освіти …………………………
Методичні рекомендації щодо вивчення курсів
морально-етичного спрямування «Етика» .......................................
Методичні рекомендації щодо роботи з дітьми
з особливими потребами …………………………………………
Індивідуальне навчання дітей з особливими освітніми потребами ………
Логопедична робота з дітьми, що мають
фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення ………………………
Патопсихологічне обстеження дітей в умовах шкільної ПМПК …………
Сучасна модель супроводу дітей з особливими потребами…………………
Про впровадження Базової програми розвитку
дітей дошкільного віку «Я у Світі»………………………………………….
Організація навчально-виховного процесу у початкових класах
загальноосвітніх навчальних закладів у 2009/2010 н.р……………….
СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ ЦИКЛ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
Українська (рідна) мова ………………………………………………………
Українська література ………………………………………………………..
Зарубіжна література …………………………………………………….
Іноземні мови ……………………………………………………………..
Історія та правознавство ………………………………………………
Українознавство …………………………………………………
ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИЙ ЦИКЛ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
Математика …………………………………………………………………….
Інформатика ………………………………………………….
Хімія ………………………………………………………………
Природознавство. Біологія ……………………………………………………
Географія ………………………………………………………………………
Основи економіки ……………………………………………………………..
ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНИЙ ЦИКЛ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН
ТА „ОСНОВ ЗДОРОВ’Я”
Музика та музичне мистецтво…………………………………………..........
Образотворче мистецтво …………………………………………………......
Організація та методичне забезпечення
викладання основ здоров’я та ОБЖД………………………………………..
Захист Вітчизни …………………………………………………………..
Трудове навчання …………………………………………………………..
ДЛЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ШКІЛ-ІНТЕРНАТІВ
Школи-інтернати ……………………………………………………………...
Рекомендації ОНМЦППіСР щодо організації роботи для практичних психологів закладів інтернатного типу …………………………………….
Рекомендації ОНМЦППіСР щодо психологічної профілактики
і корекції суїцидальної поведінки в учнів закладів
інтернатного типу ……………………………………………...………………
|