|
|
Скачати 307.1 Kb.
|
|
Подолаємо насилля Наукова робота СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИЯВЛЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ НАСИЛЛЯ У ПІДЛІТКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗМІСТ
ВСТУП Актуальність дослідження. Соціологічні дослідження свідчать про зростання агресивної і насильницької поведінки в підлітковому середовищі. Тривогу викликає той факт, що різні форми насилля, як безпосереднього (бійки, фізичне насилля), так і непрямого (образи, насмішки, в тому числі й нецензурні), сприймаються українськими підлітками як цілком допустимі. Профілактиці насильства щодо підлітків присвячено ряд досліджень. Психологічні аспекти насильства щодо підлітків розроблялися у дослідженнях А. Асмолова, Б. Братуся, Т. Драгунової, Н. Зинов’євої, Н. Максимової, Н. Михайлової, Л. Семенюк, Н. Тарабриної, Д. Фельдштейна. Проблемі насильства були також присвячені роботи зарубіжних психологів: А. Бандура, Р. Берона, А. Брауна, Д. Річардсона, З. Фрейда, В. Холичер. Розробку педагогічних аспектів вирішення згаданої проблеми здійснювали М. Асанова, П. Блонський, Л. Волинець, Г. Лактіонова, В. Оржеховська, В. Сатиров, В. Фуркало, Н. Щербак. Педагогічні і психологічні механізми жорстокої поведінки й насилля підлітків вивчено вкрай недостатньо. Незважаючи на значні зусилля, спрямовані на створення профілактичних і корекційних програм, до остаточного розв’язання проблеми насилля в підлітковому середовищі ще далеко. Існуючий унікальний досвід кризових центрів, притулків і телефонів довіри для потерпілих від насилля дітей і підлітків, безумовно, важливий. Разом із тим, не менш важливим є педагогічне виявлення і подолання насильницької поведінки підлітків у звичайному шкільному середовищі, коли саме насилля ще не досягає кримінальних або граничних із кримінальними форм. Важливе практичне значення цієї роботи та недостатня розробленість її теоретичних аспектів зумовили вибір теми дослідження – «Соціально-педагогічні умови виявлення та подолання насилля у підлітковому середовищі». Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити соціально-педагогічні умови підвищення ефективності профілактики насильства серед підлітків. Відповідно до мети визначено наступні завдання дослідження: 1. Уточнити зміст та соціально-педагогічну сутність поняття «насилля», чинники його детермінації. 2. Виявити особливості сімейного виховання підлітків із насильницькими формами поведінки. 3. Визначити особистісні риси підлітків, що призводять до формування насильницьких форм поведінки. 4. Розробити та експериментально перевірити програму педагогічної корекції насильницької поведінки підлітків. Об’єкт дослідження – насильницька поведінка підлітків. Предмет дослідження – фактори, які сприяють формуванню різних форм насильницької поведінки в підлітків, а також технологія її педагогічної корекції. Методи дослідження. Для реалізації програми дослідження використовувався комплекс педагогічних, статистичних, психодіагностичних методів: опитувальник «Аналіз стилів сімейних взаємин» (АСВ), аналіз самооцінки – «Методика діагностики «неузгодженості стосунків» підлітка» Н.Ю. Максимової, методика експертних оцінок, педагогічний експеримент. РОЗДІЛ 1 СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ Й ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ НАСИЛЛЯ ТА АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ 1.1. Агресивна і насильницька поведінка як соціальне явище Феномен насилля становить собою серйозну міждисциплінарну проблему. Причому його вияви вкрай різноманітні. До того ж, залежно від тих чи інших дослідницьких пріоритетів і соціального замовлення, аналізувалися різні аспекти насильницької поведінки або, принаймні, тісно пов’язані з нею: недисциплінована поведінка, «важкі» підлітки, агресивна поведінка в підлітковому середовищі і т.п. Цей феномен охоплює фізичну, психологічну і сексуальну сфери. В останньому випадку насилля доповнюється такими термінами, як «домагання», «спокушання» і т.п. Насилля – це дії або бездіяльність, які застосовуються примусово однією стороною над іншою з метою фізичного, психічного, сексуального задоволення, що призводить до особистісних порушень і негативних соціальних наслідків 10; 29]. Зокрема, психічне (емоційне) насилля щодо підлітків – це будь-яка дія, що викликає у дитини стан емоційної напруги, піддаючи небезпеці віковий розвиток її емоційного життя. Фізичне насилля щодо підлітків – це навмисні дії, що викликають у них відчуття фізичного болю. Насилля в міжособистісних, у тому числі міжстатевих, стосунках може позначати абсолютно різні феномени [22]: а) застосування фізичної сили до кого-небудь; б) примусова дія, спрямована на кого-небудь, порушення особистої недоторканності; в) утиск, беззаконня. Поняття «насилля» є близьким до поняття «жорстокість». У тлумачному словнику В. Даля [8] знаходимо такі синоніми до слова «жорстокий»: немилосердний, безжальний, нелюдяний, немилостивий, той, що не знає жалості, жалю, співчуття; безмірно суворий, тяжкий або болісний, не-стерпний, незборимо грізний, невблаганний. Таким чином, коли жорстокість є якістю, вчинком жорстокої людини, то вона допускає, що одна людина може завдати збитків і шкоди іншій людині або живій істоті. Отже, можна говорити про те, що жорстокість є одним із видів агресії або агресивної поведінки. А. Адлер [1] розглядав насильницьку поведінку як функцію соціальної природи людини. Агресія і насилля виникають за умови неможливості нормальної адаптації людини в суспільстві. На думку К. Юнга 34 і Р. Джонсона 9, агресія пов’язана з виявами маскулінності, чоловічого початку. Насилля ж може свідчити про незрілу мужність у чоловіків або вияв негативного Анімуса в жінок. У роботах Е. Фромма 31 проблеми деструктивної поведінки розглядаються в контексті соціальних взаємин. Насилля в його роботах виступає як соціальний інститут, направлений на позбавлення індивіда від відповідальності і самотності, таким чином, деструктивність є однією із форм «втечі від свободи». Агресія і насилля не можуть бути зведені до природжених інстинктів, оскільки є продуктом взаємодії соціальних і біологічних факторів. Г. Паренс [24] вважає, що батьки стикаються з виявами агресії з перших днів життя новонародженого, коли, наприклад, останній переживає «відбирання від грудей». Немовля відповідає плачем і криком. Далі агресивні реакції дітей посилюються. Так, у піврічної дитини як реакція на спроби батьків утрутитися в його дослідницьку активність виникає агресія у вигляді укусів, чіпляння за волосся, ударів батьків по обличчю та ін. Усі форми агресії, як вважає Г.Паренс, викликані спробами дитини контролювати ситуацію; дії при цьому спрямовуються або на себе, або на інших. А. Бандура [3] зазначає, що на поведінку людини впливають фактори двох видів: психологічні (у самій людині) і соціальні (в оточенні). Ворожість викликає агресивні реакції в 75% випадків, а щирість – дуже рідко. Агресивні діти створюють навколо себе агресивне оточення, а доброзичливі у відповідь отримують щирість. Таким чином, люди самі беруть участь у соціальному підкріпленні своєї поведінки за допомогою свого типового способу поведінки. Агресивна поведінка може виникати у зв’язку із соціальним підкріпленням. Причому це може бути і підкріплення поведінки інших людей. Отже, спостереження за підкріплюваними агресивними зразками поведінки – одне із джерел агресивної поведінки. Тому моделі поведінки, які спостерігаються в сім’ї, є одним із важливих факторів. Отже, і профілактика агресивної та насильницької поведінки може здійснюватися в рамках сім’ї через демонстрацію неагресивних моделей поведінки й обмеження дії ЗМІ, що пропагують насилля та агресію, на дітей. Формування насильницької поведінки є результатом дії на індивіда специфічних соціальних умов, серед яких – бідність, скупченість жителів, руйнування стійких соціальних зв’язків. Внутрішньосімейне насилля опосередковано пов’язано з рівнем сімейного прибутку: частота цієї форми насильницької поведінки в сім’ях, що живуть у багатоквартирних будинках, порівняно з тими, хто має власний будинок, вища. Сімейне насилля більш поширене в багатодітних сім’ях, ніж у сім’ях з однією дитиною чи двома, також існує взаємозв’язок між ступенем конфліктності всередині сім’ї та рівнем прибутків і матеріального благополуччя сім’ї. Прояви насильства у поведінці підлітків мають вікові, гендерні й індивідуальні особливості. Це спричинено труднощами і складнощами розвитку підлітка: його надмірною збудливістю, потребами у стихійно-груповому спілкуванні, критичному осмисленні себе і навколишніх, прагненні до протесту, особливістю природи підліткової агресивності (фізичної, вербальної, непрямої, негативізму), гендерними відмінностями та ін. 1.2. Особливості підліткової психіки, що призводять до насильницьких форм поведінки Ряд дослідників [13; 17; 33] вважає, що проблеми, пов’язані з пубертатною кризою, створюють внутрішні умови для виникнення насильницької поведінки в підлітка. Психологічні особливості підліткового віку у випадках, коли вони особливо виражені, отримали назву «підліткового комплексу», а пов’язані з ними порушення поведінки – «пубертатної кризи». Серед спільних особливостей цього віку А. Личко [19] відзначає мінливість настрою з переходами від нестримних веселощів до смутку, а також ряд поперемінно виступаючих полярних якостей: сенситивність – зайву самовпевненість, чутливість – черствість, хворобливу соромливість – розбещеність, плотське фантазування – сухе мудрування тощо. У 70-х роках у західній психологічній літературі поширилася концепція Еріксона [33] про «кризу ідентичності» як про головну особливість підліткового віку. Під «ідентичністю» мається на увазі визначення себе як особистості, індивідуальності, відповідь самому собі на питання: «Хто я такий?» і «Як я впишуся в світ дорослих?» Новий психосоціальний параметр, що з’являється в підлітковий період, на позитивному полюсі має его-ідентичності (тотожності самому собі), на негативному полюсі – рольові змішання. Задача, з якою стикаються підлітки, полягає в тому, щоб зібрати воєдино всі знання про самих себе (які вони сини, дочки, студенти, спортсмени, музиканти і т.п.) й інтегрувати ці численні образи себе в особистісну ідентичність. Нездатність підлітків досягти особистісної ідентичності призводить до того, що Е. Еріксон назвав кризою ідентичності. Багато підлітків, які переживають специфічний для цього віку конфлікт, відчувають пронизливе почуття своєї непотрібності, душевного розладу і безцільності. Вони відчувають і свою непристосованість, деперсоналізацію, відчуженість, іноді кидаються в бік «негативної» ідентичності, протилежної тій, що настирливо пропонують їм батьки та однолітки. Так виникають деякі види делінквентної поведінки. А. Личко [19] вважає, що підлітковий вік є справді критичним, але тільки стосовно становлення характеру як базису особистості. Особистість у цілому як система взаємин [20] (з її інтелектом, здібностями, схильностями, світоглядом та іншими компонентами) продовжує формуватися і після досягнення фізичної зрілості. Характер же закладається саме в підлітковому віці і в подальшому житті лише під впливом надзвичайних подій здатний зазнати значних змін. У період становлення характеру бувають особливо помітні його типологічні риси. Але, разом із загостренням типологічних рис, підлітковому віку властиві певні загальні якості - психологічні особливості, поведінкові моделі, які А. Личко називає специфічно підлітковими поведінковими реакціями на дії середовища, перш за все найближчого соціального оточення. Із точки зору А. Личка [19], суть «підліткового комплексу» складають властиві цьому віку підліткові поведінкові реакції. До них відносяться реакція емансипації, реакція групування з однолітками, реакція захоплення (хобі-реакція ) і реакції, зумовлені сексуальним потягом, що формується в цей період. Пік насильницьких злочинів доводиться на 16-річний вік як для хлопців, так і для дівчат. Насильницькі злочини в цілому є превалюючим видом злочинної діяльності підлітків і характеризують асоціальну поведінку 14–17-річних. У цій роботі ми спинилися на насиллі девіантного рівня. Ці форми досить різноманітні: знущання над слабшими і молодшими, забіякуватість, агресивна поведінка, неслухняність, конфліктність, сперечання з учителями, образи, приниження однолітків тощо. 1.3. Особистісні і сімейні детермінанти насильницької та агресивної поведінки підлітків Розглянемо особливості особистості і сімейної соціалізації осіб, схильних до насильницьких і агресивних дій. О. Кучинська [16] відзначає, що особи, які скоїли агресивні злочини, мають такі особливості, як злість, бажання помсти, низьку самооцінку, підозрілість, недовірливість, недружність, труднощі встановлення близьких контактів з іншими, раннє відкидання з боку близьких, фрустрація потреби емоційної залежності та ін. Р. Берон і Д. Річардсон [6] наводять такі сімейні фактори, сприятливі для становлення агресивної поведінки дітей і підлітків: 1. Погані стосунки з одним або обома батьками. 2. Відсутність батьківської підтримки дітей. 3. Неповна сім’я, де немає діла до дитини. 4. Особливості взаємин дитини з братом або сестрою. Наявність або відсутність насилля у взаєминах між братами-сестрами дозволяє передбачити індивідуальний рівень агресивності кожного з них. 5. Стиль сімейного керівництва. Встановлено, що жорстоке покарання дітей пов’язане з відносно високим рівнем їхньої агресивності Важливим параметром сімейного керівництва є послідовність у пред’явленні вимог. Виявилося, що непослідовні в своїх вимогах і санкціях батьки сприяють формуванню агресивності в дітей. Е. Ейдеміллер і В. Юстицький [7] наводять такий перелік психологічних причин, які зумовлюють порушення виховання: 1. Відхилення у характері самих батьків. 2. Психологічні (особистісні) проблеми самих батьків, що вирішуються дорослими за рахунок підлітка. 3. Розширення сфери батьківських почуттів (наприклад, еротизація стосунків «мати-син»), коли батьки, самі того не усвідомлюючи, бажають, щоб дитина стала для них чимось більшим, ніж просто дитина. 4. Надання переваги в підліткові дитячим якостям, коли батьки бояться або не бажають, щоб дитина подорослішала. 5. Виховна невпевненість одного чи обох батьків, пов’язана з їх психастенічними рисами, особливостями їхньої соціалізації у власній сім’ї (у певних умовах діти, виховані вимогливими, егоцентричними батьками, ставши дорослими, бачать у своїх дітях ту саму вимогливість і егоцентричність, переживають стосовно них те саме почуття «неоплатного боржника», що відчували раніше стосовно до власних батьків). 6. Фобія втрати дитини, пов’язана з тим, що дитина хвороблива, довгоочікувана тощо. 7. Нерозвиненість батьківських почуттів, унаслідок чого батьки або уважні до дитини не в достатній мірі, або емоційно відкидають її, або жорстоко з нею поводяться. 8. Проекція на дитину власних небажаних якостей. 9. Винесення конфлікту між подружжям у сферу виховання. 10. Зміщення в установках одного із батьків по відношенню до дитини залежно від її статі. Виражається в тому, що підлітка виховують неадекватно статі (надають перевагу чоловічим якостям у дівчат і жіночим у хлопців). Серед батьків, які погано поводяться з дітьми, багато таких, що програють на останніх власні дитячі переживання, пов’язані з браком емоційного тепла і любові. У ряді особистісних особливостей жорстоких батьків можна також назвати імпульсивність, ригідність, хронічну агресивність, нарцисизм, інфантильність і незрілість, низьку самооцінку. Групу ризику складають також неповнолітні батьки і батьки до 21-го року, що пояснюється не стільки їхнім віком, скільки неадекватним рівнем знань про дитину, відносно низьким рівнем освіти, важкою фінансовою ситуацією [2]. Ще одним фактором, що підвищує вірогідність насильницької поведінки, є пережите сексуальне насилля. Проте в жертв насилля актуалізуються не тільки агресивні форми поведінки, але й пасивність, боязкість, тривожність, що свідчить про відсутність жорсткого лінійного зв’язку між досвідом жертви насилля і схильністю до агресивної поведінки. Витоки насильницької поведінки підлітків слід шукати у сфері порушених взаємин особистості підлітка з дійсністю. У літературі [28] описано такі особливості формування насильницької поведінки в підлітковому віці: 1. Ізолювання, яке не дозволяє встановлювати нові зрілі взаємини з однолітками обох статей, опановувати нові соціальні ролі, досягати емоційної незалежності в контактах, створювати стосунки психологічної ін-тимності зі значущими близькими людьми, одержувати інформацію і формувати навички здорових взаємин. 2. Нереалістичні очікування відносно близьких людей – батьків, друзів, об’єкта любові і симпатії. Формуються стосунки залежності, коли підліток страждає від взаємин із близькою людиною, яка не виправдовує його очікувань, але не може існувати без цих стосунків. Ізольованість і нереалістичні очікування призводять до постійної напруги в міжособистісних стосунках, які наповнюються гнівом, злістю, роздратуванням, у результаті чого формується насильницька поведінка. Таким чином, формування насильницької поведінки є результатом дії багатьох факторів, а механізми її становлення лежать на різних рівнях (біологічному, соціальному, індивідуально-психологічному) і дотепер не можуть вважатися описаними. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Урок тренінг Хід уроку Організаційний момент Актуалізація опорних... Основні поняття та терміни: психічне насилля, фізичне насилля, злість, агресія, жертва насилля, свідок насилля |
НАУКОВА РОБОТА ТРЕНІНГ У СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ РОБОТІ З НЕПОВНОЛІТНІМИ ЗАСУДЖЕНИМИ ЗМІСТ РОЗДІЛ Особливості соціально-педагогічної роботи в пенітенціарній системі |
|
Причини поширення наркоманій в дитячому, підлітковому та молодіжному... |
«Дитина дитині вовк!» Проблема Формування у дітей моральних цінностей з позиції добра, справедливості, правди, людяності, гуманних взаємин між членами шкільного... |
|
Реферат на тему: «Системи управління охороною праці на підприємстві» Людина та її здоров'я найбільша цінність Української держави. Держава докладає великих зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності... |
Реферат на тему: «Системи управління охороною праці на підприємстві» Людина та її здоров'я найбільша цінність Української держави. Держава докладає великих зусиль, створюючи умови безпечної життєдіяльності... |
|
ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ ПОНЯТЬ НА УРОК Ціалістів із вищою освітою. Особливе місце серед них посідають майбутні педагоги як високо компетентні і всебічно освічені фахівці,... |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Всеукраїнський... Оціально-педагогічний зміст неформальної освіти підлітків з обмеженими функціональними можливостями |
|
Корекція агресивної поведінки дітей підліткового віку з розумовими вадами Зростання агресивних тенденцій в підлітковому середовищі відображає одну з найгостріших проблем нашого суспільства, де за останні... |
Тема: «Робота в середовищі текстового редактора» Мета: сформувати навички роботи в середовищі текстового редактора Microsoft Word |