|
|
Скачати 100.65 Kb.
|
|
Корекція агресивної поведінки дітей підліткового віку з розумовими вадами Зростання агресивних тенденцій в підлітковому середовищі відображає одну з найгостріших проблем нашого суспільства, де за останні роки різко зросла молодіжна злочинність, особливо злочинність підлітків з вадами розумового розвитку. Погіршення екологічних норм, високий рівень захворювань батьків (особливо матері), ланцюг невирішених соціально-економічних, психолого-педагогічних та медичних проблем сприяють збільшенню кількості дітей-інвалідів. На даний час багато спеціалістів працює над вирішенням комплексу проблем дітей з особливими потребами. Сама велика група дітей з відхиленням у розвитку ( більше 2 % від загальної дитячої популяції) складають діти з розумовими вадами, які мають враження кори головного мозку, що виявляється у відхиленнях пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери дитини, порушуючи їх склад та функції. Знижений інтелект і особливості емоційно-вольової сфери цих дітей не дозволяють їм навчатися за програмою масової школи. Аномальні діти потребують комплексної реабілітації, яка включає медичну, корекційно-педагогічну, психологічну допомогу, що поєднується з індивідуальною соціальною адаптацією. Професійний інтерес психологів та дефектологів до різних видів і рівнів змін особистості підлітків, їх характерних особливостей, агресивності у поведінці дітей з розумовими вадами вельми високий і стійкий протягом багатьох років; про це свідчать спрямованість і кількість робіт, присвячених проблемі. «Психологічний словник» під редакцією В. П. Зінченко пропонує наступне визначення: агресія – мотивована деструктивна поведінка, що суперечить нормам і правилам співіснування людей у суспільстві, завдає шкоди об’єктам нападу (одушевленим і неживим), приносить фізичний збиток людям або викликає у них психологічний дискомфорт ( негативні переживання, стан напруженості, страху, пригніченості). Поведінка підлітків з розумовими вадами має складну багатофакторну природу, її вивчення вимагає, по-перше, реалізації системного підходу, що виявляє ієрархію і взаємозв’язок несприятливих чинників; по-друге, застосування порівняльного аналізу, що зіставляє умови сприятливого соціального розвитку з процесом соціопатогенеза; по-третє, реалізації міждисциплінарного підходу, який не дозволяє замикатися в рамках однієї спеціалізації, а навпаки, припускає використання досягнень таких галузей психології, як вікова, соціальна, педагогічна, медична. Характерологічні особливості агресивності звичайних підлітків:
Аналізуючи особливості звичайного підлітка та підлітка з розумовими вадами, можна зазначити, що характерологічні особливості агресивної поведінки підлітків також підходять до підлітків з розумовими вадами, але є і розбіжності: у підлітків з допоміжної школи мало розвинений інтелектуальний рівень і тому вони не можуть мати зразковий набір операцій на проблемну ситуацію. До вище перерахованих характерологічних особливостей агресивних підлітків, для підлітків з розумовими вадами можна додати ще й такі:
При агресивних проявах поведінки у дітей-олігофренів, окрім порушень шкільної дисципліни ( непосидючості, дратівливості, схильності до невмотивованих вчинків, конфліктів з вчителем та товаришами, агресії і т. д.) спостерігається асоціальна поведінка (ранній алкоголізм, крадіжки, бродяжництво, схильність до наркоманії, токсикоманії, сексуальні ексцеси). Для них характерна відсутність інтересів до шкільних занять. В усій їхній поведінці переважає емоційно-вольова нестійкість, незрілість. Виразна інфантильність проявляється у веселому, безтурботному настрої зі схильністю до метушливості і нав’язливості, з відсутністю стійких прихильностей при високій комунікабельності. Саме така ситуація і зумовила вибір мого дослідження. Я намагалась визначити спрямованість корекції агресивної поведінки підлітків з вадами інтелектуального розвитку, її специфіки, психолого-педагогічних умов, розробити ефективну програму корекційної діяльності педагога. Спостереження проводилось за всіма дітьми 7-9 класів Таврійської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат (67 дітей) в два етапи. На першому діагностичному етапі використовувала методики спостереження, опитування вчителів, проективні методики, соціометрію. Поведінку учнів фіксувала у різних ситуаціях (журнали поведінки), оцінювала наявність і ступінь виявлення різних проявів агресивності. За результатами спостереження підлітків поділила на дві групи: - до першої групи увійшли 57 учнів, порушення поведінки яких мали межі в школі-інтернаті. Психічний недорозвиток у дітей першої групи неглибокий, такі діти мають діагноз «порушення інтелектуального розвитку легкого ступеню». В них відзначалась емоційна нестійкість, роздратованість. Порушення поведінки виступає у них як форма реакції на психологічні складнощі; До другої групи увійшли 10 учнів, порушення поведінки яких виходили за межі школи та мали демонстративний характер. Порівняно з учнями першої групи у них відмічався більший ступінь вияву розумової відсталості. Недостатня можливість критичної оцінки своєї поведінки в цілому приводила учнів до серйозних порушень у відносинах з вчителями, вихователями та однолітками. Труднощі поведінки ускладнювались порушеннями емоційної сфери. В одних на фоні доброго настрою майже без приводу виникали бурхливі афективні реакції, в інших учнів емоційні порушення мали прояви в постійній напруженості афекту ( мрачність, злобність у настрої, схильність до руйнації та агресивних дій). Проективну методику «Тест руки» ( В. Брайклін, З. Піотровський, Е. Вагнер), «Малюнок неіснуючої тварини» ( М. З. Друкаревич) застосовувала для діагностики та встановлення причин дезадаптації особистості, її конфліктів із соціумом, ступеню прояву агресивності. Проаналізовані результати довели, що в другій групі підлітків більш домінуючою є агресивність, натиск у досягненні цілі, дефективність, ексгібіціонізм. Емоційний світ цих дітей недостатньо багатий, у палітрі їхніх почуттів переважають похмурі тони. Соціометричне дослідження «Капітан корабля», проводила для діагностування міжособистісних відносин між підлітками. Результати показали, що аутсайдерство підлітків – як негативний феномен відносин – породжує захисну агресію, тривожність, самотність; лідерська позиція – також, оскільки поведінка з тенденцією до агресії стає взірцем для інших учнів класу; непопулярність в свою чергу спричиняє породження хворобливих агресивних проявів ( тривожність, демонстративність, агресія, запальність); наближення до лідерства – як положення невдоволеності – породжує образливість, негативізм, агресію та імпульсивність. Другий етап дослідження включав розробку та реалізацію корекційної казко терапевтичної програми, яка складалася із 12 занять – 12 годин і при системному застосуванні мала корекційний ефект. В даній програмі корекційна робота була направлена не тільки на специфіку агресивної поведінки, а й на причини її виникнення. Враховувалось, що поведінка дитини мотивована прагненням на досягнення мети та соціального інтересу. Увага акцентувалась на тих внутрішніх силах, які допоможуть дитині справитися з труднощами, які виникають у її життєдіяльності. Переоцінка значимості проблеми,формування нової системи емоційних установок, ліквідування джерела збудження – ось мета, якої я дотримувалась протягом кореційної роботи з даною групою дітей. Корекція проявів агресивної поведінки підлітків в моїй роботі передбачала розробку і проведення комплексу занять із казко терапії. Комплекс направлений на групову роботу, завдання цього комплексу включає в себе: розвиток соціальної активності, адаптації, формування адекватних міжособистісних відносин, розвиток позитивної самооцінки, навчання підлітка керуванням особистим гнівом. Після закінчення занять казко терапії провела повторне психодіагностичне обстеження. Результати повторної діагностики в цілому свідчать про достатню ефективність проведеної роботи з корекції агресивної поведінки у підлітків спеціальної школи засобами казко терапії: -майже вдвічі зменшились прояви тривожності, егоцентричності, емоційної відгородженості, апатії, нав»язливих станів, агресії – це свідчить про ефективність та доступність методу для дітей-олігофренів; - невротичність зменшилась майже у три рази, що свідчить про правильність вибору методики корекції агресивної поведінки; -міжособистісні відносини покращились у зв»язку з тим, що підлітки навчилися спілкуватися один з одним тощо. Варто зазначити, що на недостатньому рівні ще знаходяться: опозиційність, асоціальність, запальність, демонстративність. Таку ситуацію можна покращити за допомогою постійних корекційних вправ, системності корекційної роботи. Особливості хвороби дітей-олігофренів не дають можливості відносно швидко змінити прояви агресивності на достатній рівень дурашливість, стереотипність, демонстративність, загальні особливості емоційно-вольової сфери). Методичні рекомендації для вчителів-дефектологів для подолання агресії за допомогою казкотерапії:
Таким чином, розроблена і застосована на практиці система корекційних занять, спрямована на поліпшення поведінкових реакцій даної групи розумово відсталих підлітків, підвищення рівня їх адаптаційних можливостей до умов життя суспільства, близького оточення та режимних вимог допоміжної школи, виявилась досить ефективною. В той час, отримані дані вказують нам, що хоча позитивна динаміка присутня, деякі патологічні поведінкові прояви підлітків неможливо корегувати без допомоги оточення (батьків, лікарів). Крім того педагогічному колективу необхідно докласти значних зусиль, щоб закріпити позитивний ефект і сприяти подальшому розвитку адаптивних моделей поведінки учнів. |
|
РОЗДІЛ 1 КОРЕКЦІЙНА РОБОТА ЯК УМОВА ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ІНТЕЛЕКТУ Корекція порушень пізнавальної діяльності у молодших школярів з вадами інтелекту |
ТЕСТ «ПІДЛІТКИ ПРО БАТЬКІВ» (за методикою Шафера) Мета: виявити установки, поведінки й методи виховання батьків так, визначити, як бачать своїх батьків діти підліткового віку |
|
НАКА З Кінецьпіль Первомайського району загинуло 5 дітей. Недотримання правил поведінки на воді та льоду призвели до загибелі ще 5 дітей... |
План Поняття про девіантну поведінку. Соціально-психологічна характеристика... Психолого-педагогічна корекція девіантної поведінки школярів у навчально-виховному процесі |
|
9. «Психологічний розвиток особистості молодшого підліткового віку»... «Психологічний розвиток особистості молодшого підліткового віку» (факультативний курс для учнів 5-х класів) |
ТВОРЧА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ УЧНІВ МОЛОДШОГО ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ... |
|
Формувати у дітей старшого дошкільного віку свідомого дотримання... Формувати у дітей старшого дошкільного віку свідомого дотримання правил безпечної поведінки під час рухливих ігор, розваг, спортивних... |
На порозі підліткового віку Кожна людина у своєму віці пройшла через перехідний вік – критичний етап у процесі дорослішання, що називають підлітковим віком |
|
Моральне виховання дітей дошкільного віку Моральне виховання дітей дошкільного віку 227226 Зміст і методи виховання дітей ДОШКІЛЬНОГО Віку |
Лекція № Особливості проявів соціальної дезадаптації у дітей та молоді Мета: усвідомити сутність девіантної поведінки; формувати вміння розрізняти різні типи девіації; здійснити класифікацію причин девіантної... |