РОЗГЛЯНУТО

Скачати 0.75 Mb.

Назва	РОЗГЛЯНУТО
Сторінка	5/7
Дата	21.02.2016
Розмір	0.75 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Психологія > Документи

1 2 3 4 5 6 7

Короткий зміст

Важковиховуваність як психолого–педагогічна проблема. Істотні ознаки, що становлять зміст поняття «важкі діти»: 1) наявність у дітей або підлітків відхилення від норми поведінки; 2) порушення поведінки таких дітей нелегко виправляються, коригуються; 3)важкі діти особливо потребують індивідуального підходу з боку вихователів та уваги колективу однолітків. Типологія соціально-дезадаптованої поведінки. Асоціальна поведінка як відхилення від моральних норм, що безпосередньо загрожує благополуччю особистісних стосунків. Антисоціальна (делінквентна) поведінка, що суперечить правовим нормам, загрожує соціальному порядку й благополуччю оточуючих людей. Аутодеструктивна (саморуйнуюча) поведінка, як відхилення від медичних і психологічних норм, що загрожує цілісності й розвитку самої особистості. Причини та мотиви важковиховуваності. Основні напрямки роботи з важковиховуваною дитиною.
Питання для самоконтролю

Дати визначення поняття «важковиховуваність».
Назвати види соціально-дезадаптованої поведінки.
Обґрунтувати мотиви важковиховуваності.

Тестові завдання

1. Вказати на основну ознаку важковиховуваності:

а) агресивність;

б) неадекватність поведінки;

в) гіперактивність

г) занижена самооцінка.

2. Психологи-гуманісти чинниками важковиховуваності вважають:

а) соціальний фактор;

б) генетичний фактор;

в) нереалізовані базові потреби;

г) фізіологічні чинники.

3. Поведінка, яка суперечить правовим нормам, загрожує соціальному порядку й благополуччю оточуючих людей:

а) асоціальна поведінка;

б) делінквентна поведінка;

в) аутодеструктивна поведінка;

г) усі відповіді правильні.

4. Передують важковиховуваності:

а) прогули;

б) невстигання у навчанні;

в) низький статус у колективі;

г) усі відповіді правильні.

5. Робота з важкою дитиною в першу чергу передбачає:

а) тактику фіксування проступків;

б) налагодження контакту;

в) відшукування позитивного ресурсу;

г) закріплення позитивного досвіду.
Основні напрями для самоосвіти

Підліткова агресивність.
Залежність як психолого-педагогічна проблема.
Мобінг у школі.

Рекомендована література

Кириленко М. Мобінг // Дзеркало тижня. – 2008. – № 3. – С. 20
Кот В. Дитяча агресія: шляхи подолання ∕ В. Кот ∕∕ Психолог. – 2013. – №4. – С. 35 – 41.
Мізерна О. О. Корекційна тренінгова програма «самовдосконалення» для подолання агресивних проявів серед підлітків  О. О. Мізерна  Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №4. – С.54 – 61.
Філіппова Ю.І. Мобінг як педагогічна проблема // Практична психологія та соціальна педагогіка. – 2006. – № 2 – С. 74–75.
Перешеина Н. В. Девиантный школьник: Профилактика и коррекция отклонений  Н. Перешеина, М. Заостровцева. – М.: ТЦ Сфера, 2006. – 192 с.

Додаткова література

1. Важковиховуваність: сутність, причини, реабілітація: навчальний посібник для соціальних педагогів та практичних психологів освітніх закладів ∕ за ред. О. М. Полякової. – Суми.: Університетська книга, 2009. – 346 с.

2. Васильев Н. Н. Тренинг преодоления конфликтов  Н. Н. Васильев. – СПб.: Речь, 2002. – 174 с.

3. Лютова Е. К. Шпаргалка для родителей: Психокоррекционная работа с гиперактивными, агрессивными, тревожными и аутичными детьми / Е. К. Лютова, Г. Б. Монина. – СПб.: Речь, 2002. – 136 с.

4. Мізерна О. О. Корекційна тренінгова програма «самовдосконалення» для подолання агресивних проявів серед підлітків  О. О. Мізерна  Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №4. – С.54-61.

5. Ніколенко О. С. Профілактика й корекція девіантної поведінки підлітків. Науково-методичний посібник / О. С. Ніколенко. – Чернівці: Рута, 2004. – 80 с.

6. Пащенко М.І. Методика роботи з батьками  М. І. Пащенко  Практична психологія та соціальна робота. – 2005. – №11. – С. 66 – 72.

7. Перешеина Н. В. Девиантный школьник: Профилактика и коррекция отклонений  Н. Перешеина, М. Заостровцева. – М.: ТЦ Сфера, 2006. – 192 с.

8. Туріщева Л. В. Настільна книга шкільного психолога: Навчально- методичний посібник для вчителя / Л. В. Туріщева. Х.: Вид. група «Основа»: «Тріада+», 2008. – 256 с.

9. Чабан О. У пошуках вирішення проблеми «важких дітей»  О. Чабан // Рідна школа. – 2003. – № 4. – С. 19 – 21.

Психологічні аспекти управлінського спілкування

Руда Г.В.
Основні поняття: керівництво, стиль керівництва, управлінське спілкування, перцепція, інтерактивна взаємодія, комунікативні бар’єри.

Короткий зміст

Поняття про керівництво. Співвідношення понять «управління» та «керівництво». Керівництво як процес налагодження керівником міжособистісних стосунків з підлеглими, спрямування на них особистісного впливу з метою досягнення управлінських цілей.

Поняття про стиль керівництва. Дві точки зору стосовно природи стилю керівництва: а) керівництво як вияв індивідуально-психологічних і особистісних характеристик керівника; б) керівництво як результат взаємодії сумісної діяльності керівника з колективом. Основні функції стилю керівництва. Вплив стилю керівництва на ефективність управління. Комунікація як обмін інформацією між учасниками управлінської взаємодії в закладах освіти. Управлінське спілкування: сутність, функції, форми. Сутність комунікативних бар’єрів та їх роль в діяльності організації. Основні види комунікативних бар’єрів. Класифікація чинників, що впливають на виникнення комунікативних бар’єрів. Профілактика та подолання комунікативних бар’єрів у закладах освіти.
Питання для самоконтролю

Назвати функції управлінського спілкування.
Який стиль керівництва є оптимальним у сучасному закладі освіти? Обгрунтувати думку.
Назвати основні види комунікативних бар’єрів.

Тестові завдання

1. Суб’єктивні фактори, що впливають на стиль керівництва:

а) особливості розвитку суспільства в конкретний історичний період;

б) рівень розвитку освітнього колективу;

в) сукупність провідних мотивів діяльності керівника;

г) специфіка завдань, що стоять перед колективом.

2. До якої із сторін спілкування відносять формування першого враження?

а) комунікативної;

б) перцептивної;

в) інтерактивної;

г) емоційної.

3. Видача оцінної інформації про підсумки реалізації завдання – це:

а) форма управлінського спілкування;

б) функція управлінського спілкування;

в) стиль управлінського спілкування;

г) особливість управлінського спілкування.

4. Що не є комунікативним бар’єром в управлінському спілкуванні?

а) інтелектуальний бар’єр;

б) емоційний бар’єр;

в) мотиваційний бар’єр;

г) матеріальний бар’єр.

5. До яких видів комунікативних бар’єрів призводить негативний вплив об’єктивних чинників?

а) соціально-політичних;

б) технічних;

в) конкретно-ситуативних;

г) усі відповіді правильні.
Основні напрями для самоосвіти

Психологічні основи прийняття управлінських рішень керівниками освітніх закладів.
Профілактика та розв’язання конфліктів в управлінській діяльності.
Формування сприятливого психологічного клімату в колективі.

Рекомендована література

Берн Э. Лидер и группа. О структуре и динамике организаций и групп. Екатеринбург: Изд-во «Литер», 2002 – С. 177 – 248.
Емельянов С.М. Практикум по конфликтологии. СПб.: Питер, 2000. – 238 с.
Карамушка Л.М., Чеботарьова О.А. Психологічні особливості прийняття управлінських рішень українськими менеджерами: результати крос-культурних досліджень ∕∕ Проблеми загальної та педагогічної психології. – К., 2002. – Т. 4. – Ч. 1. – С. 90 – 95.
Карамушка Л.М. Попередження та подолання конфліктів в установах середньої освіти. – К., 1994. – 53 с.
Фопель К. Сплочённость и толерантность в группе: Психологические игры и упражнения. Пер. с нем. – М.: Генезис, 2003. – 336 с.

Додаткова література

Атватер И. Я вас слушаю. (Советы руководителю, как правильно слушать собеседника): Сокр. пер. с англ. – М.: Экономика, 1984. – 112 с.
Бодди Д., Пэйтон Р. Основы менеджмента: Пер. с англ. – СПб: Питер, 1999. – 816 с.
Гичан И.С. Психология делового общения.: конспект лекций. – К.: КМУГА, 1996. – 62 с.
Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. – К.: Политиздат., 1989. – 189 с.
Гринберг Дж. Управление стрессом. – СПб.: Питер, 2002. – 496 с.
Дунець Л.М. Психологія спілкування: Навчальний посібник для студентів спеціальностей «Соціальна педагогіка» та «Практична психологія». – Хмельницький: ТУП, 2003. – 142 с.
Ішмуратов А.Г. Конфлікт і згода. – К.: Наукова думка, 1996. – 190 с.
Кабаченко Т.С. Психология в управлении человеческими ресурсами. Учебное пособие – СПб.: Питер, 2003. – С. 90 – 102.
Калинич І. Психологія ділового спілкування. – Ужгород: Мистецька лінія, 1999. – 112 с.
Карамушка Л.М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія. – Київ: Ніка-Центр, 2000. – 332 с.
Карамушка Л.М., Залигіна М.П. Використання інтерактивних технік у процесі підготовки менеджерів та персоналу освітніх організацій до управління: Методичні рекомендації. – К. – Рівне, 2003. – 20 с.
Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект). – К.: МАУП, 2000. – С. 89 – 127.
Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 448 с.

Професійні деформації в педагогічній діяльності

Драпака А.В.
Основні поняття. Професійні деформації, стереотипи сприйняття, професійні рамки, демонстративність, педагогічна індиферентність, догматизм, дидактогенії.

Короткий зміст

Пояснення поняття «деформація» винятково з природничо-наукових позицій (відлат. deformatio – перекручування), що міститься в енциклопедичних джерелах, як зміна відносного положення часток тіла, пов’язана з їхнім переміщенням, нічого не дає для розумінняпоставленної проблеми. Професійна ж деформація являє собою зовсім інший соціально-психологічний феномен, а саме – появу в особистості певних психологічних змін, що впливають на якісне виконання діяльності.Психологічні особливості професійних деформацій особистості визначаються системними змінами таких особистісних утворень, як: слабоструктурована самосвідомість особистості (відсутність мотивації на самопізнання, негуманістичний погляд на природу людини, низький самоінтерес, низький рівень самоактуалізації та ін), що збільшує вплив ситуативних домінант у повсякденному житті, істотно ускладнюючи вибудовування «вертикалі » буття.

При професійних деформаціях особистості у педагога виявляється : буденна психолого-педагогічна спрямованість з тенденцією до негативізму (низька креативність, відчуття непродуктивності власного життя, низький локус відповідальності за власне життя і незадоволеність ним); комунікативна некомпетентність, що супроводжується стійкими труднощами; діяльнісна некомпетентність, яка проявляється формалізмом у викладанні, нерозумінням суті справи; особистісна некомпетентність, яка виражається в неготовності нести відповідальність за власне життя, низькому рівні саморегуляції та ін; ригідність .

Подолання професійних деформацій забезпечується усвідомленням, рефлексією учителем деформаційних тенденцій, що проявляються у нього. Однією з умов конструктивних змін поведінки і пов'язаних з ним системно сутнісних (інтегральних) характеристик особистості є інтегрована в освітній простір технологія професійного розвитку особистості вчителя.
Питання для самоконтролю

1) У чому суть професійних деформацій. 2) Назвіть найбільш важливі фактори деформуючого впливу. 3) Перелічіть основні професійні деструкції педагога.

Тестові завдання

1. Неусвідомлювана звичка людини оцінювати явища навколишньої дійсності у відповідності до професійних стандартів – це:

А) емоційне вигорання

Б) професійна деформація

В) професійний стрес

Г) делірій

2. Основними факторами професійних деформацій педагога є:

А) самооцінка та світоглядна позиція педагога

Б) професійні принципи та установки

В) мотивація та «емоційна включеність»

Г) усі відповіді правильні

3. Як називається деструкція вчителя, що виявляється у надмірній фіксації на професійних проблемах та труднощах?

А) педагогічна індиферентність

Б) рольовий експансіонізм

В) демонстративність

Г) педагогічний догматизм

4. Негативним наслідком такої професійної деструкції педагога як авторитарність є:

А) загострене бажання подобатися

Б) зниження рівня рефлексії

В) емоційна сухість

Г) упередженість стосовно нововведень

5. Що не являється професійною деформацією педагога?

А) демонстративність

Б) перверсія

В) дидактичність

Г) педагогічний догматизм
Основні напрямки для самоосвіти

Феномен «професійного вигорання» як один з основних компонентів професійної деформації особистості в системі «людина-людина».
Вплив умов праці педагога на виникнення професійних деструкцій та професійного вигорання.

Рекомендована література

Зеер Э.Ф., Сыманюк Э.Э. Психология профессиональных деструкций: Уч. для вузов. – М.: Академич. проект, 2005. – 240 с.
Безносов С.П. Профессиональная деформация личности. – СПб.: Речь, 2004. – 272 с.
Психология становления педагога профессиональной школы / Под ред. Э.Ф. Зеера. Екатеринбург: Изд-во Урал. гос. проф.-пед. ун-та, 1996. – 148 с.
Мешко Г. Субʼєктність майбутнього вчителя як важлива складова його професійної позиції / Г. Мешко, О. Мешко // Український науковий журнал: Освіта регіону .- 2010. – № 2 С.169.

Додаткова література

Василюк Ф. Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций) / Ф. Е. Василюк – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1984. – 200 с.
Водопьянова Н. Е. Синдром выгорания: диагностика и профилактика / Н. Е. Водопьянова, Старченкова Е. С – СПб.: Питер, 2008. – 336 с.

Байдик В.В. Психологічні характеристики професійної деструкції та професійного вигорання у працівників освіти. Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/tippp/2012_3/17-24.pdf
Конфлікт: його динаміка та шляхи розв’язання

Драпака А.В.
Основні поняття. Конфлікт; конфліктна ситуація; інцидент; фази конфлікту; функції конфліктів; класифікації конфліктів; стратегії вирішення конфліктів; стилі поведінки, що спричиняють виникнення конфлікту.

Короткий зміст.

Лекція розкриває поняття конфлікту, подає формулу виникнення конфлікту та фази і динаміку розвитку конфлікту. Також подано різноманітність причин та ознак конфлікту. Акцентовано особливу увагу на функціях конфлікту, що мають певне призначення в залежності від прийнятих норм у групі, колективі, суспільстві. Розкрито наступні класифікації конфлікту: за спрямованістю, за значенням, за характером причин, за критерієм істинності-помилковості, за своїм соціально-психологічним ефектом, за обсягом соціальної взаємодії. Ознайомлює із стратегіями вирішення конфліктних ситуацій та стилями поведінки, що спричиняють виникнення конфлікту.

1 2 3 4 5 6 7

Схожі:

The cycle of Kuznets and basic phases of cycles of business activity... В статті розглянуто сутність терміну «цикл», проаналізовано тенденції розвитку машинобудівної галузі України за 25 років. Розглянуто...	РОЗГЛЯНУТО
ЗАТВЕРДЖЕНО УЗГОДЖЕНО РОЗГЛЯНУТО	ЗАТВЕРДЖЕНО УЗГОДЖЕНО РОЗГЛЯНУТО
Перелік завдань до кваліфікаційних пробних робіт ЗАТВЕРДЖЕНО УЗГОДЖЕНО РОЗГЛЯНУТО	РОЗГЛЯНУТО Засоби створення електронного документа. Автоматизація введення інформації в комп'ютер
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри бухгалтерського обліку від 8 лютого 2012 р.‚ протокол №20	Розглянуто та схвалено методичною радою Українського державного центру... Розглянуто та схвалено методичною радою Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (протокол від 13....
Розглянуто та схвалено методичною радою Українського державного центру... Розглянуто та схвалено методичною радою Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді (протокол від 13....	Львів 2012 Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри кримінального процесу та криміналістики Львівського державного університету внутрішніх...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання