The cycle of Kuznets and basic phases of cycles of business activity are considered, the cyclic phases in development of machine-building industry of Ukraine are selected

VV82 Цикли розвитку машинобудівної галузі України В статті розглянуто сутність терміну «цикл», проаналізовано тенденції розвитку машинобудівної галузі України за 25 років. Розглянуто цикл Кузнеця, основні фази циклів ділової активності та виокремлені циклічні фази у розвитку машинобудівної галузі України. Ключові слова: цикл, циклічні фази, машинобудування, фази розвитку, цикл Кузнеця. In the article the essence of term «cycle» is considered, the progress trends of machine-building industry of Ukraine are analysed for 25 years. The cycle of Kuznets and basic phases of cycles of business activity are considered, the cyclic phases in development of machine-building industry of Ukraine are selected. Keywords: cycle, cyclic phases, engineers, phases of development, cycle of Kuznets. Машинобудування – це базова галузь економіки України, що визначає розвиток таких комплексів, як паливно-енергетичний, транспортний, будівельний, хімічний, нафтохімічний і ряд інших. Від рівня розвитку машинобудування залежать найважливіші показники валового внутрішнього продукту України й, як наслідок, конкурентоспроможність продукції, що випускається. Сучасний рівень машинобудування, його науково-технічна й виробнича бази не відповідають на сьогоднішній день зростаючим вимогам економічного й соціального розвитку країни. Якщо порівняти структуру промисловості України в 1990 році й 2010 року спостерігаються істотні зміни в структурі (рис. 1). Аналіз даних показує зменшення частки галузей у промисловості. Дані, представлені на рис. 1 свідчать, що машинобудування в 1990 році посідало перше місце в структурі промисловості України. Таким чином, мета статті полягає в виокремлені циклічних фаз в розвитку машинобудування України за 25 аналізованих років. Рис. 1. Структура промисловості України за 1990 і 2010 роки, % Зміни, що відбуваються у світі, розділяються на регулярні й хаотичні. Стійкі зміни часто мають циклічний характер, коли система переходить у точно такий стан, у якому вона була на початку процесу. Цикл (грецьке kyklos – коло) характеризується періодом, амплітудою, тобто розмахом коливань і порядком проходження подій переходу системи з одного стану в інший. Проміжок між послідовними подіями, утримуванням якого є один із взаємозалежних процесів циклу або одне з можливих станів системи являє собою фазу циклу. В енциклопедичних і тлумачних словниках синонімом циклу є кругообіг; повторюване коло операцій або подій; сукупність взаємозалежних процесів, робіт, а також період часу, протягом якого відбувається ряд подій, які випливають один за одним у тому самому порядку й повторюються раз за разом. У словнику Даля це період часу, строк, оборот днів, годин. [4] Виділяють чотири основні види економічних циклів: - короткострокові цикли Китчина (характерний період — 3-4 років); - середньострокові цикли Жюгляра (характерний період — 7-11 років); - рітми Кузнеця (характерний період — 15-20 років); - довгі волни Кондрат’єва (характерний період — 45-60 років). [2] Цикл Кузнеця, або довгі коливання (long swings), що володіють найбільшою амплітудою в будівництві, має двадцятилітній період. Ритми Кузнеця — економічні цикли з характерним періодом 15-20 років. Були відкриті в 1930 році лауреатом Нобелівської премії Саймоном Кузнецом. Кузнець зв'язував ці хвилі з демографічними процесами, зокрема, припливом іммігрантів і будівельними змінами, тому він назвав їх "демографічними" або "будівельними" циклами. [5] У циклах ділової активності виділяються чотири відносно чітко помітні фази: пік, спад, дно (або «нижча крапка») і підйом. Підйом наступає після досягнення нижчої крапки циклу (дна). Характеризується поступовим ростом зайнятості і виробництва. Багато економістів вважаються, що даної стадії властиві невисокі темпи інфляції. Відбувається впровадження інновацій в економіці з коротким строком окупності. Реалізується попит, відкладений під час попереднього спаду. Пік, або вершина циклу ділової активності, є «вищою крапкою» економічного підйому. У цій фазі безрабіття досягає найнижчого рівня або зникає зовсім, виробничі потужності працюють із максимальної або близьким до неї навантаженням, тобто в проведенні задіються практично всі наявні в країні матеріальні й трудові ресурси. Звичайно, хоча й не завжди, під час піків підсилюється інфляція. Поступове насичення ринків підсилює конкуренцію, що знижує норму прибутку й збільшує середній строк окупності. Зростає потреба в довгостроковім кредитуванні з поступовим зниженням можливостей погашення кредитів. Спад (рецесія) характеризується скороченням обсягів виробництва й зниженням ділової й інвестиційної активності. Внаслідок падіння кон’юнктури спад звичайно супроводжується ростом безробіття й падінням завантаження виробничих потужностей. Офіційно фазою економічного спаду, або рецесії, уважають ситуацію падіння ділової активності, яка триває понад трьох місяців підряд. Дно (депресія) економічного циклу — це «нижча крапка» виробництва й зайнятості. Вважається, що дана фаза циклу звичайно не буває тривалої. Однак історія знає й виключення з цього правила. Велика депресія 1930-х років, незважаючи на періодичні коливання ділової активності, тривала майже десять років. [3] Рис. 2. Чотири фази циклів[3] Застосуємо та виокремимо циклічні коливання у розвитку машинобудівної галузі України у період з 1986 по 2010 роки. На основі зібраних статистичних даних за цей період побудуємо графік розвитку машинобудівної галузі і виділимо фази циклів розвитку машинобудування. Дані представлено на рис. 3. Рис. 3. Індекси обсягів продукції машинобудування (у відсотках до попереднього року) Для українського машинобудування період з 1990 по 2000 рік був несприятливим. Більшість підприємств, які успішно працювали в радянський час, надалі не мали достатнього фінансування для ведення своєї діяльності. В останні роки машинобудівний комплекс зміг частково повернути свої втрачені позиції завдяки високим темпам розвитку економіки. В 1990 році машинобудування займало 31% у загальному обсязі промислового виробництва УРСР. Після виникнення «самостійної» України, машинобудування стислося до 12%. Тобто, головний показник технічного й промислового розвитку країни обвалився на дві третини. В економічно розвинених країнах на частку машинобудування доводиться від 30 до 50% загального обсягу промислової продукції. Приміром, у Німеччині даний показник – 53,6%, Японії – 51,5%, Англії – 39,6%, Італії – 36,4%, Китаї – 35,2%. Тільки такий рівень розвитку машинобудування забезпечує технічне переозброєння всієї промисловості кожні 8-10 років. На Україні ж, починаючи з 1991 року, ішов інтенсивний і безперервний процес зміни структури промислового виробництва убік збільшення частки капітало- енерго- і матеріалоємних  проведень і зменшення випуску високотехнологічної продукції кінцевого переділу. [1] Криза 2008 р. суттєво відбилася на промисловості України. За підсумками 2008 р. у промисловості спостерігався збиток проведення продукції проти 2007 року (на 3,1%). Така ситуація викликана різким скороченням обсягів виробництва в ІV кварталі 2008 р. (на 24,9%). [6] Негативними факторами розвитку галузі машинобудування України є: присутність на внутрішньому ринку іноземних виробників; застарілі виробничі потужності; морально й фізично; конкурентоспроможність продукції; кваліфікація й вік працівників; потреба в інвестиціях. С.Кузнець виявив взаємозалежні коливання показників національного доходу, споживчих видатків, валових інвестицій у виробниче обладнання, у будинки й спорудження із тривалими інтервалами швидкого росту й глибоких спадів або ж застою. [5] Таким чином, на основі статистичних даних з’ясуємо присутність взаємозв’язків цих показників з розвитком машинобудівної галузі України. дані подані на рис. 4,5 та 6. Рис. 4. Динаміка змін кінцевих споживчих витрат Рис. 5. Динаміка змін валового національного доходу Рис. 6. Динаміка змін інвестицій в основний капітал Рис. 4,5 та 6 вказують на відсутність чіткої залежності від даних показників розвитку машинобудівної галузі України. Таким чином, аналіз статистичних даних (рис. 7) розвитку машинобудування України показав присутність двох чітко виражених циклічних фаз. Так, період з 1986 року по 1990 роки – це фаза підйому, період з 1990 року по 2000 рік – фаза рецесії (підфаза краху/гострої кризи й спаду) 10 річного спаду. А роки з 2001 по 2010 показують хаотичний розвиток машинобудування. Підйом Рецесія Рис. 7. Фази розвитку машинобудування України Виділені фази розвитку машинобудівної галузі України не підходять під визначення циклів Кузнеця. Найімовірніше під виділені цикли машинобудівної галузі України підпходить використання которотших циклів ніж Кузнеця. такими є цикли Жюгляра. Цикли Жюгляра [7] - середньострокові економічні цикли з характерним періодом в 7-11 років. Цикли пов'язані з тимчасовими лагами між прийняттям інвестиційних розв'язків і зведенням відповідних виробничих потужностей. Висновки. Таким чином, цикл (грецьке kyklos – коло) характеризується періодом, амплітудою, тобто розмахом коливань і порядком проходження подій переходу системи з одного стану в інший. Проміжок між послідовними подіями, утримуванням якого є один із взаємозалежних процесів циклу або одне з можливих станів системи являє собою фазу циклу. Ритми Кузнеця — економічні цикли з характерним періодом 15-20 років. Були відкриті в 1930 році лауреатом Нобелівської премії Саймоном Кузнецом. Кузнець зв'язував ці хвилі з демографічними процесами, зокрема, припливом іммігрантів і будівельними змінами, тому він назвав їх "демографічними" або "будівельними" циклами. Анаіз тенденцій розвитку машинобудівної галузі України за 25 років дав можливість виокремити дві чітко виражені циклічні фази. Так, період з 1986 року по 1990 роки – це фаза підйому, період з 1990 року по 2000 рік – фаза рецесії (підфаза краху/гострої кризи й спаду) 10 річного спаду. А роки з 2001 по 2010 показують хаотичний розвиток машинобудування. Виділені фази розвитку машинобудівної галузі України не відображають визначення циклів Кузнеця. Найімовірніше під виділені цикли підпходить використання которотших циклів. такими є цикли Жюгляра. Література Ваджра А. Украинское машиностроение / http://censor.net.ua/ru/forum/view/501813/ukrainskoe_mashinostroenie Електрона бібліотека. http://kimo.univ.kiev.ua/EcCiv/31.htm Основи економічної теорії [Текст] : навч. посіб. / С. Д. Дзюбик, О. С. Ривак. - К. : Знання, 2006. - 481 с. - ISBN 966-346-087-3 Официальній сайт Института исследований природі времени. http://www.chronos.msu.ru/TERMS/gansvind_tsikl.htm Официальній сайт Электронной библиотеки «Наука и техника». http://n-t.ru/nl/ek/kuznets.htm Офіційний сайт Державного комітету статистики України www.ukrsta.gov.ua Ромазанов А. Неизвестный мир после кризисна / http://prodengi.kz/publikacii/neizvestnyj_mir_posle_krizisa/

Схожі: