Список тем:
1. Предмет і задачі психології, етики і етикету. Формування ключових компетентностей фахівців інформаційних технологій.
2.Культура спілкування. Стилі спілкування. Вербальні і невербальні засоби спілкування.
3.Ділове спілкування по телефону. Правила ділового спілкування по телефону.
4.Особливості ведення телефонної розмови.
5.Поняття про особистість, особу, індивід, індивідуальність, суб’єкт, об’єкт.
6.Темперамент. Типи темпераменту. Характер та його вплив на мотиви поведінки фахівця.
7.Самоменеджмент у професійній діяльності. Його потреби та мотиви. Самооцінка та рівень домагань.
8.Самоменеджмент: самоконтроль, самоосвіта та самоорганізація.
9.Психологія конфлікту. Сутність і види конфліктів в організації.
10.Основні джерела та причини виникнення конфліктів. Тематичне оцінювання.
11.Форми й типи поведінки людини в ситуації конфлікту.
12.Принципи та методи подолання конфліктів. Психологічний клімат колективу як умова його успішного розвитку.
13.Емоційно вольова сфера особистості: воля, рефлексія, симпатія, співчуття, співпереживання. Креативність як загальна здатність до творчості.
14.Характеристика психічних процесів: пам'ять, увага, уява, фантазія, мислення, стрес.
15.Група та колектив. Корпоративна культура в колективі.
16.Поняття про імідж. Особистий імідж. Корпоративний імідж.
1.Предмет і задачі психології, етики і етикету. Формування ключових компетентностей фахівців інформаційних технологій.
Предмет психології
Предметом психології є психіка (від грец. psychikos - душевний) людини і тварини" тобто психічні явища, притаманні людині і тварині. Факти психології - це не предметні речі, а різні за змістом, інтенсивністю, тривалістю, пов'язаними між собою процеси, що перебувають у розвитку та належать певній людині.
Психологія вивчає внутрішній психічний світ людини, психічні процеси, стани, властивості, закони виникнення, розвитку й перебігу психічної діяльності, становлення психічних властивостей людини, життєве значення психіки.
Внутрішній психічний світ людини психологія розглядає як живий, неперервний процес, який формується і розвивається, породжує деякі продукти чи результати.
Психологічна наука вивчає такі психічні явища:
- психічні процеси, до яких входять відчуття, сприймання, запам'ятовування, мислення, уява, почуття і т.д.;
- психічні стани - уважність, байдужість, спокій, схвильованість, піднесення, зацікавленість тощо;
- психічні властивості - спостережливість, чутливість, розумові, емоційні, вольові якості людини, її здібності, риси характеру тощо.
Продукти психіки здійснюють взаємодію людини із довкіллям; допомагають людині орієнтуватись у середовищі, забезпечують її успіх в усіх видах діяльності (ігровій, навчальній, трудовій та ін.).
Психіка пов'язана з активним відображенням людиною об'єктивного світу, зі створенням у свідомості людини картини світу, її образу, із знаходженням свого Я в об'єктивному світі, з адаптацією до середовища.
Психічне відображення не є дзеркальним, механічним, пасивним копіюванням світу. Це активневідображення, яке завжди належить суб'єкту і залежить від його особливостей. Психіка - це суб'єктивний образ об'єктивного світу.
Психічному відображенню властиві такі особливості:
o воно дає змогу об'єктивно відображати світ. Правильність відображення перевіряється практикою;
o це змінне, динамічне явище, яке відображає минуле, теперішнє і майбутнє, може поглиблюватися та вдосконалюватись;
o воно забезпечує доцільність поведінки та діяльності;
o виражає індивідуальну своєрідність людини;
o має випереджальний характер.
o психічний образ - це ідеальне явище, тобто таке, що виникає та існує у психіці та свідомості людини, формується в процесі її активної діяльності;
Відображення майбутнього називають випереджувальним відображенням.
Структура психіка має три рівні: свідомий, підсвідомий, несвідомий.
У кожної людини питома вага цих рівнів різна. Психіку розглядають як динамічну систему, яка постійно змінюється під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників.
Отже, психологія - це наука про закономірності формування і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності. Вона вивчає психічне життя людини в його суб'єктивних та об'єктивних вимірах.
Завдання психологічної науки
Психологічна наука розв'язує три групи завдань: науково-дослідні, діагностичні, корекційні.
1. Науково-дослідні завдання передбачають вивчення об'єкта науки на різних рівнях. Наприклад, на рівні загальних закономірностей і чинників розвитку розв'язують такі завдання: а) дослідження вікової динаміки окремих психофізіологічних функцій, процесів, властивостей; 6) виявлення окремих взаємозв'язків психіки впродовж усього життєвого циклу людини з урахуванням її діяльності.
2. Діагностичні завдання мають на меті: 1) розпізнати й оцінити рівень психіки особистості, ступеня зрілості індивідуальних і соціальних характеристик людини на різних етапах; 2) оцінити відхилення у психічному розвитку порівняно з віком і досвідом; 3) визначити потенційні можливості психічного розвитку; 4) здобути наукові дані для вдосконалення та прогнозування розвитку окремого індивіда.
Для виконання діагностичних завдань психолог визначає конкретне завдання, підбирає відповідні методи збору даних, аналізує ці дані, інтерпретує, встановлює діагноз, здійснює психологічний прогноз.
3. Корекційні (психокорекційні) завдання спрямовані на виправлення дефектів у психічному розвитку; усунення причин, що призводять до таких дефектів; спеціальну організацію навчального експерименту та психологічного тренінгу; розроблення рекомендацій щодо способу життя з урахуванням віку та індивідуальності людини. Ці завдання виконують науковці-психологи, які працюють у спеціальних установах, та практичні психологи (які працюють у школі, промисловості, спорті тощо).
Психологи, зокрема, консультують, допомагають людині обрати спеціальність, роботу, яка відповідала б її інтересам та здібностям, надають допомогу, пов'язану з процесами адаптації.
Психокорекцію фахівці розуміють як діяльність, пов'язану з виправленням тих особливостей психічного розвитку, які за узвичаєною системою критеріїв не відповідають установленій нормі У психології методи корекції надзвичайно різноманітні.
|