1.6. Робота класного керівника з класом.
Робота з класом включає:
1.Роботу з особовими справами учнів.
2.Бесіди з медичним працівником, психологом, соціальним педагогом, фахівцями додаткової освіти.
3.Моніторинг пізнавальних інтересів, потреб та особливостей учнів (спостереження, співбесіда з учнями і батьками, педагогами).
4.Складання карти можливих інтересів учнів.
5.Індивідуальні бесіди з учнями, визначення тих, хто потребує навчальної, психологічної допомоги.
6.Ознайомлення учнів з додатковою позаурочною інформацією.
7.Організацію виховної роботи у класі.
8.Залучення учнів до клубів за інтересами.
9.Контроль за дотриманням навчальної дисципліни.
10.Організацію спільних справ, заснованих на інтересах учнів, відповідно до програми.
11.Участь класу в загальних справах навчального закладу.
12.Розвиток культури спілкування учнів через заняття з етикету, тренінгів зі спілкування, особистішого зростання.
13.Організацію розвиваючих заходів, екскурсій, концертів, виставок, музеїв тощо.
Організація повсякденного навчального побуту включає:
розробку спільно з учнями правил (законів) спілкування у класному колективі;
спільну роботу з учнями і педагогами зі створення комфортних умов для занять у класах;
організацію самообслуговування.
Індивідуальна робота з учнями передбачає:
вивчення (спільно з медпрацівником, психологом і соціальним педагогом) стану здоров'я, міжособистісних стосунків, інтересів, акцентуації характеру, пізнавальних особливостей, сімейних умов учнів;
регулювання їхніх взаємин у колективі;
турботу про учнів з малозабезпечених, багатодітних, неповних, неблагополучних сімей, учнів, які позбавлені батьківського піклування, або учнів, які перебувають під опікою;
допомогу в подоланні навчальних труднощів, проблем у діяльності, у виборі спецкурсів, факультативів, творчих робіт;
допомогу в розвитку інтересів через стимулювання та координацію його участі у клубах, секціях, об'єднаннях;
настанову на здоровий спосіб життя;
надання рекомендацій щодо організації активного відпочинку, з проблеми адаптації у соціумі, щодо раціонального планування режиму дня;
розкриття творчих задатків учнів.
1.7. Форми роботи класного керівника з учнями.
Від способів організації виховної роботи певною мірою залежить результат і взаємини «вчитель — учень».
1. Класна година — форма організації процесу безпосереднього спілкування класного керівника з класом, де можуть підійматися і розв'язуватися важливі організаційні, моральні та етичні проблеми. Педагог може включати: бесіди, дискусії, ігри, змагання, походи, екскурсії, конкурси, суспільно-корисну та творчу працю, художньо-естетичну діяльність, тренінг і т. д. Теми тематичної класної години визначаються потребами духовного розвитку учнів, їхніми інтересами, прагненнями.
2. Класні збори — одна з форм організації життя класу. На класних зборах можуть вирішуватися різноманітні питання. Наприклад: вибори, перевибори старости класу і заступника старости; розв'язання конфліктних ситуацій; налагодження дружніх взаємин між однокласниками; вирішення проблемних питань тощо.
3.Конкурс — це особисте або командне змагання, що має на меті виявити найкращих учасників, виконавців роботи. Конкурс може бути самостійною формою роботи і складовою частиною свят, КВК, брейн-рингів та інших форм.
4.Конференція — широко використовується у навчально- виховній роботі. Проходить у вигляді зборів, занять-конференцій, наукових, науково-практичних, читацьких, підсумкових. Будь- який вид конференції вимагає ретельної підготовки: визначення теми; повідомлення учасників (за місяць) про терміни її проведення; розробка програми, списку пропонованої літератури для підготовки; формулювання дискусійно-проблемних питань, що виносяться на обговорення. Підготовка учасників конференції припускає вивчення різних джерел, енциклопедій, довідників, оволодіння навиками складання планів, написання тез, тексту доповіді.
5. Клуби за інтересами — об'єднання учнів на основі спільних інтересів. Діяльність клубу може бути пов'язана із залученням учасників до спорту, літератури, музики, театру, професії та інше. Члени клубного об'єднання повинні брати активну участь у його роботі, мати права й обов'язки. Важливі не тільки їх присутність, а й уміння сприймати інформацію, виражати себе, свою індивідуальність. Форми роботи клубу: лекції, бесіди, диспути, зустрічі, змагання, вистави, концерти, виставки, дискотеки.
6. Вечори — вечірні збори для дружньої зустрічі, для розваги. Тематика вечорів може бути різноманітною: літературні, музичні, пісенні, танцювальні, поетичні, вечори гумору та інше. Мета вечорів — об'єднати учасників, весело, цікаво та корисно провести час. Організація вечора починається з його оголошення, створення: програми, підготовки ведучого, музичного супроводу. У завершальну частину вечора бажано включити яскравий виступ, пісню, номер, що театралізується, танець.
7.Вікторина — пізнавальна гра, що складається із запитань і відповідей на теми з різних ца- рин науки, техніки, літератури і мистецтва. Має велике значення для розширення освітнього кругозору учнів.
8.Дискусія — організація обміну думками між учнями. Основною умовою підготовки до дискусії є: ознайомлення кожного з інформацією, яка є в інших учасників; заохочення різних підходів в обговоренні; спонукання учнів до пошуку групової угоди у вигляді загальної думки або рішення. Дискусія може проходити у формі: дебатів, засідання класу експертів, круглого столу, судового засідання, форуму.
9.Свято — масовий захід, присвячений певним датам або подіям, проводиться відповідно до традицій навчального закладу. Свято, присвячене урочистим датам, включає дві частини:
урочисту частину у вигляді поздоровлень, вітань, підбиття підсумків;
концерт, показ вистав, сольні виступи, ігри, танці.
10.Екскурсія — вихід, поїздка, колективні відвідування визначних місць. Вона може бути навчальною або культурно-освітньою.
11.Гра — змагання за узгодженими і визначеними правилами. На практиці широко використовуються ігри інтелектуального і розважального характеру: вікторина, КВК, конкурси, брейн-ринги.
12.Дискотека (англ. слово, означає «збори пластинок»). Форми організації дискотек найрізноманітніші: дансинг — «танцюємо без перерви»; тематичні; дискотека; диско-театри. Підготовка і проведення дискотек потребують необхідної апаратури та фонетики.
1.8. Батьківські збори.
1.Збори організовуються двічі на семестр або залежно від поточних проблем, які потребують вирішення.
2.На початку навчального року, на першій зустрічі з батьками
важливо визначити день тижня та час зборів і оповістити тематику зборів.
3.Збори можуть проходити у вигляді лекторію, тематичної конференції, читань, семінару, присвячених окремим проблемам виховання і навчання. На збори можна запрошувати фахівців: психологів, медиків, соціологів, працівників правових структур та інших.
4.Необхідно налагодити дружні, партнерські взаємини з батьками.
5.Кожні батьківські збори вимагають від класного керівника ретельної підготовки, щоб вони проходили за активної участі батьків, а не зводилися лише до констатації помилок і невдач дітей у навчанні.
6.Для взаємодії велике значення має стиль спілкування педагогів на батьківських зборах. Краще обирати діалог з батьками, а не монолог.
7.Збори повинні мати як теоретичний, так і практичний характер: розбір ситуацій, тренінги, дискусії.
8.Питання, що стосуються окремих учнів, на цих зустрічах не зачіпаються. Вони можуть обговорюватися тільки в особистій бесіді педагога з батьками.
9.Класний керівник і педагоги повинні знати умови життя дитини, характер взаємин у її сім'ї для правильної побудови діалогу з батьками.
10.На зборах слід повідомити, які заходи намічено і яку участь у їх проведенні можуть взяти батьки.
Структура батьківських зборів (тривалість зборів 1—1,5 години):
1.Вступне слово класного керівника (представлення гостей).
2.Аналіз анкет батьків або учнів.
3.Виступ за темою: фахівці або класний керівник.
4.Обговорення проблеми разом із батьками.
5.Аналіз класного керівника, успішності (поведінки) класу.
6.Підсумкова частина.
Правила спілкування з батьками:
Зустріч із батьками має проходити тільки як ділове, дружнє обговорення деяких проблем, пов'язаних із поведінкою учня або з необхідністю розвитку його особистих якостей.
Ніколи не скаржитися батькам на їхніх дітей, вимагаючи вживання «відповідних заходів».
Педагог не повинен робити зауваження батькам за «неуспіхи» їхньої дитини. Тільки наодинці, коректно, не оцінюючи батьків. Заборонено повідомляти батькам результати психодіагностики дитини, але можна порадити звернутися до психолої а для обговорення особистих труднощів дитини, шляхів їх подолання і розвитку потрібних якостей.
Класний керівник не повинен втручатися в приватне життя сімей своїх учнів, порівнювати сім'ї, пропонувати обмінюватися сімейним досвідом виховання.
Правила поведінки класного керівника на батьківських зборах:
Педагогу необхідно зняти власну напругу та тривогу перед зустріччю з батьками.
За допомогою мови, інтонації, жестів і інших засобів дайте батькам відчути вашу пошану та увагу до них.
Постарайтеся зрозуміти батьків, правильно визначити проблеми, що найбільш хвилюють їх. Переконайте їх у тому, що у школи і сім'ї одні проблеми, одні завдання, одні діти.
Розмовляти з батьками слід спокійно і доброзичливо. Важливо, щоб батьки всіх учнів — і благополучних, і дітей «групи ризику» пішли зі зборів з вірою всвою дитину.
Результатом вашої спільної роботи на батьківських зборах повинна стати впевненість батьків у тому, що у вихованні дітей вони завжди можуть розраховувати на вашу підтримку і допомогу інших вчителів навчального закладу.
Десять секретів успішного проведення батьківських зборів.
(пам 'ятка для педагога):
Для проведення батьківських зборів виберіть найсприятливіші день та годину і постарайтеся, щоб на цей час ні у вас, ні у батьків ваших учнів не було заплановано ніяких важливих справ, цікавих телепередач і т. п.
Визначте одну найважливішу проблему, що стосується учнів вашого класу, і на її обговоренні побудуйте розмову з батьками.
Особливу увагу зверніть на розміщення батьків у класі. Наприклад, можна розставити столи і стільці по колу, щоб усі учасники батьківських зборів добре бачили і чули одне одного.
Підготуйте візитки з іменами батьків, особливо в тому разі, якщо вони ще недостатньо добре знають одне одного.
Разом із батьками придумайте правила для учасників зборів. Наприклад: знімати верхній одяг обов'язково; не допускається мовчання під час обговорення проблеми; відкидаючи пропозицію (думку), необхідно вносити зустрічну; називати одне одного на ім'я та по батькові або тільки по імені і т. д.
Бережіть час людей, запрошених на збори. Для цього встановіть регламент і суворо стежте за його дотриманням.
У ході зборів використовуйте ігри та групові форми організації взаємодії батьків.
Зробити спілкування на зборах невимушеним і відвертим може допомогти чашка чаю.
Обговорюючи проблемні питання, спирайтеся на життєвий та педагогічний досвід найавторитетніших батьків, на думку членів батьківського комітету і ради школи.
Прагніть до того, щоб на зборах були ухвалені конкретні рішення.
1.9. Поточна робота класного керівника протягом
навчального року.
Діагностування учнів: співбесіди, спостереження, контроль журналів, визначення рівнів вихованості.
Планування виховної роботи.
Аналіз виховної діяльності у класі.
Залучення учнів до суспільної діяльності.
Проведення класної години.
Підготовка до конкурсів, змагань, олімпіад.
Проведення вечорів, дискотек, репетиції до концертів.
Проведення батьківських зборів та індивідуальна робота з батьками.
Засідання методичного об'єднання класних керівників.
Професійне навчання.
Підготовка звітної документації.
Участь у засіданні педрад.
-
Проведення екскурсій.
Підготовка та проведення зльотів і походів.
Організація роботи з чергування та прибирання території.
Взаємодія з учителями-предметниками.
-
Організація дозвілля учнів.
Облік успішності, аналіз, організація допомоги та підтримки відстаючих учнів.
Персональна робота з важковиховуваними учнями.
Організація творчої, позаурочної діяльності учнів.
Організація діяльності самоврядування.
Складання плану на канікули та проведення канікулярних заходів.
Підготовка до свят. Участь у загальних заходах навчального закладу.
Річний звіт класного керівника.
Вивчення літератури з класного керівництва.
Підготовка виступу на педраді з проблем виховання.
Робота з активом класу.
Підготовка аналітичних матеріалів для адміністрації школи.
Контроль за дисципліною учнів (явка на заняття, прогули, запізнення, зовнішній вигляд).
Взаємодія з психологом у роботі з групою ризику.
Організація для батьків вечора-презентації досягнень учнів.
1.10. Діагностика виховного процесу.
Діагностика особи учня — це напрям у педагогічній діагностиці, яке дає можливість отримати дані про якість навчання або вихованість учня, його сім'ю, оточення. Оброблені психологом дані допоможуть точніше спрогнозувати, скорегувати виховний процес та побачити особливості кожної дитини і на цій основі будувати взаємини з нею: стежити за її розвитком, бачити її проблеми, своєчасно надавати допомогу у їхньому подоланні.
Для виявлення особових інтересів, ціннісних орієнтації учнів, їх згуртованості, взаємин із батьками класному керівнику необхідно звернути особливу увагу на співпрацю з виховним центром і соціально-психологічною службою для проведення психолого-педагогічної діагностики.
Психолого-педагогічна діагностика — це психолого-педагогічна діяльність, спрямована на вивчення об'єктів і суб'єктів педагогічного процесу для співпраці з ними і управління цим процесом.
Без діагностики годі контролювати виховний процес, грамотно формулювати педагогічні завдання; неможливо організувати цілеспрямований, обгрунтований процес розвитку особистості учня.
Методи педагогічної діагностики: спостереження, бесіда, соціометрія, тест, анкета, твір, педагогічний консиліум, недописана теза, рольова гра, тест-рисунок, тренінг та інші.
В основу діагностики виховного процесу покладено не порівняння явища, що вивчається, з якимись загальноприйнятими нормами, а зіставлення отриманих результатів, що характеризують його нинішній і попередній стан. За динамікою показників протягом кількох років можна доходити висновків про результати виховної роботи.
Діагностика має прямий зв'язок з етапами управління розвитком колективу та особистості. Виявлено три типи діагностики у роботі класного керівника: початкова, корекційна (поточна) та узагальнююча (підсумкова).
Класний керівник за тісної співпраці з виховним центром та соціально-психологічною службою діагностує розвиток вихованців, вивчаючи якості особистості, які були об'єктом виховання, були головними на цьому етапі їхнього розвитку.
Р ОЗДІЛ II.
Планування виховного процесу.
Аналіз педагогічної практики засвідчує, що у багатьох навчальних закладах педагоги зазнають труднощів у плануванні виховної роботи. Планувати виховний процес можна у такому порядку:
1.Аналіз наявних виховних результатів навчального закладу і визначення перспектив виховного процесу, вибір пріоритетів на наступний навчальний рік. Аналіз слід проводити наприкінці навчального року (травень) у формі педради, круглого столу і т. д.;
2.Колективне педагогічне планування виховної роботи в учнівських колективах на навчальний рік;
3.Індивідуальне планування роботи класного керівника, педа- гога-організатора, заступника директора, педагогів (вересень);
4.Складання плану виховної роботи навчального закладу на рік;
5.Педагогічне (за семестрами) індивідуальне та колективне планування виховної роботи і діяльності класних колективів, де необхідно враховувати такі принципи:
добровільність участі учнів відповідно до їхніх інтересів та здібностей;
систематичність в організації;
особистісно орієнтований підхід у розвитку та формуванні особистості учня;
створення умов для прояву творчих можливостей, поглядів;
поєднання масових, групових та індивідуальних форм роботи;
діагностика вихованості особи, колективу.
|