|
|
Скачати 83.44 Kb.
|
| Шляхи оптимізації педагогічної діяльності у роботі з обдарованими учнями Ординович Тетяна Степанівна, вчитель-методист ліцей «Лідер», м. Київ Постановка проблеми. Одним із основних завдань системи національної освіти суверенної України є формування творчо активної, всебічно розвинутої особистості. Про це свідчать Укази Президента України про державну підтримку обдарованої молоді та про програму роботи з обдарованою молоддю. Для того, хто уважно простежує ситуацію у світі, пов'язану із загальним і економічним розвитком різних країн, уже давно стало очевидним, що найбільше успіхів досягають ті держави, які мають висококваліфіковані кадри працівників, тобто йдеться про інтелектуальний, творчий потенціал кожної країни. На сьогодні відчувається дефіцит фахівців високого рівня в різних галузях, дефіцит талановитих й обдарованих працівників. Саме тому для розвитку інтелектуального потенціалу нації, який є показником духовного і матеріального поступу країни, дедалі актуальнішою стає проблема визначення, навчання і розвитку обдарованих дітей. У зв’язку з цим в регіонах, областях, окремих містах і районах створена мережа спеціальних шкіл для обдарованих дітей, однак, направити туди усіх обдарованих дітей неможливо, тому важливо виявляти, навчати, виховувати таких дітей не тільки в спеціалізованих школах, але й в умовах загальноосвітньої школи. Відтак учителю необхідно використовувати різні види робіт з розвитку здібностей школяра, враховувати індивідуальні особливості учня, формувати і підтримувати позитивні мотиви, залучати його до активної діяльності . Протягом багатьох років школа орієнтувалася на дитину з середніми здібностями, а робота з обдарованими дітьми залишалася осторонь. Перетворення, які відбулися у вітчизняній системі освіти за останнє десятиліття, переорієнтація на гуманістичні, особистісно зорієнтовані та розвиваючі освітні технології, змінили ставлення до учнів, які виявляють неординарні здібності. Дослідженням даної проблеми займалися такі вітчизняні і зарубіжні вчені як: А.Н.Леонт.ьєв, С.А.Рубінштейн, П.Я.Гальперін, Б.М.Теплов, Н.С.Лейтес, Г.Костюк, Х.Гарднер, Ф.Гальтон, В.Штерн, Р.Стернберг. Обдаровані діти потребують особливого виховання, спеціальних індивідуальних навчальних програм, спеціально підготовлених вчителів, спеціалізованих шкіл. У цих школах враховуватимуться можливості кожної дитини. Робота у такій школі – складна й важка праця, оскільки обдаровані діти переважно проявляють впертість, самозакоханість й честолюбність [4, с.8]. Проблема навчання й виховання юних обдарувань викликає гострий інтерес у всьому світі. Незважаючи на досить інтенсивні спроби напрацювати єдині теоретичні позиції з даної проблеми та забезпечити координацію зусиль щодо її практичного вирішення, серед спеціалістів спостерігається розбіжність у думках щодо цієї проблеми. Більшість учених вважають за необхідне спеціально навчати дітей. Та постає нове питання: яку форму навчання обдарованих дітей краще обрати, у чому полягатиме зміст освіти таких дітей? У спеціалістів є різні підходи щодо цього: наприклад, переведення обдарованих у старшу вікову групу, створення спеціальних навчальних закладів, прискорення та збагачення програм навчання обдарованих дітей, розподіл за потоками, сетами, поглиблене вивчення окремих предметів, відокремлення обдарованих [1, с.82]. Мета статі - дослідження основних форм роботи з обдарованими дітьми та визначення шляхів оптимізації педагогічної діяльності з вирішення проблеми обдарованості учнів. Виклад основного матеріалу. Переведення обдарованих учнів у старшу вікову групу у зарубіжних школах практикується нечасто в силу того, що його логічним завершенням є ранній перехід дитини до системи наступної освіти. А це викликає необхідність підготовки до випускних екзаменів у більш юному віці. Переведення обдарованих учнів у старшу вікову групу передбачає всебічну обдарованість дитини, хороший фізичний розвиток, соціальну зрілість. Без наявності цих факторів користуватися даною формою роботи з обдарованими недоцільно і ризиковано [2, с.8]. Нерідко у роботі з обдарованими учнями в українських школах використовуються прискорені навчальні програми. Прискорення – це така форма навчання, за якої учень може розпочати вивчення якого-небудь предмета або курсу раніше, ніж більшість учнів його вікової групи; таким чином, прискорення стосується швидкості вивчення матеріалу. Прискорені програми бувають двох видів: прискорення першого виду подібне до переведення учнів у старшу вікову групу, однак здійснюється воно лише з однією або кількома дисциплінами, з інших же предметів учень займається з усім класом. Другий вид прискорення передбачає роботу обдарованої дитини з якого-небудь курсу, який рано чи пізно буде вивчатися всіма учнями. Обдарована дитина може пройти курс прискорено, випереджаючи інших учнів і одержуючи таким чином додатковий час на розвиток нових навичок, однак незважаючи на чіткі переваги прискорених програм для обдарованих, їх застосування у класах змішаних здібностей пов’язане з великими організаційними труднощами. Крім того, дефіцит розробленого навчального матеріалу і нестача підручників хорошої якості, які б дозволили учневі велику частину навчального часу працювати самостійно, обмежують можливість застосування цієї форми роботи [3, с.17]. Для досягнення позитивних результатів у навчанні й вихованні обдарованих учнів в наших школах широко використовується метод збагачення навчальних програм, який передбачає не кількісні зміни у змісті навчального матеріалу, а якісні. Процес збагачення передбачає вивчення або дослідження матеріалу в межах одного і того ж навчального плану на більш високому рівні, більш глибоко. Реалізація збагачених програм для обдарованих також пов’язана з великими труднощами, оскільки вона здійснюється в межах класу, куди входять діти із змішаними здібностями, і вимагає від учителя гнучкості, інтуїтивного розуміння індивідуальних потреб учнів, прекрасного знання предмета та володіння відчуттям часу, тобто залежить від рівня підготовленості вчителя. Одним із різновидів збагачених програм є диференційоване домашнє завдання. Як форма навчання і виховання цей метод, на жаль, використовується досить рідко. У більшості випадків обдарованим пропонується вдома розв’язати більшу кількість завдань, ніж іншим учням, що, зрозуміло, не є збагаченням і має сумнівну педагогічну ефективність [5, с. 254]. Основними принципами, на яких будується діяльність школи для обдарованих дітей є: 1. Віднайти точку росту. Для успішної роботи з обдарованою дитиною школа повинн.а віднайти її сильну сторону і дати їй можливість проявити її, відчути смак успіху і повірити у власні можливості. Важкість виконання цього принципу заключається в тому, що точка росту може лежати поза шкільною програмою, наприклад, у захопленні театральним мистецтвом. 2. Виявити індивідуальні особливості. Обдарованість не лежить на поверхні, вона може бути не.помітна, тобто скрита, прихована. 3. Проводити заняття за індивідуальним розкладом. Мета - підтримання дитини в її точках росту передбачає можливість індивідуальної швидкості засвоєння знань з різних навчальних дисциплін. 4. Запровадити малі розміри навчальних груп. Бажано, щоб навчальні групи не перевищували десяти чоловік. Тільки в цьому випадку можна досягнути індивідуального підходу і забезпечити індивідуальний розклад для учнів. 5. Не підганяти учнів. Не варто пришвидшувати процес навчання у тих галузях, які учневі даються важко. 6. Надавати спеціальну допомога. Передбачає як індивідуальні заняття із спеціалістами, так і використання спеціальних засобів на заняттях, наприклад, друкування на комп'ютері замість письма при дисграфії. 7. Готувати особистість, а не професіонала. Надрання професіоналізація веде до звуження інтересів і заважає формуванню повноцінної особистості. 8. Виховувати лідерські якості. 9. Створювати навчальні програми, що відкривають простір для творчості. 10. Організовувати заняття за типом “вільного класу”. Цей тип занять допускається при невеликих розмірах навчальних груп, передбачає можливість переміщення учнів по класі під час занять, утворення груп, зайнятих різними питаннями, і відносно вільний вибір робіт дітьми. 11. Дотримуватись стилю роботи вчителя – спільної творчості з учнями. Вчитель у роботі з обдарованими дітьми повинен прагнути не стільки до того, щоб передати певну сукупність знань, скільки допомогти учням робити самостійні висновки і відкриття. 12. Проводити роботу з батьками. Батькам повинна надаватись достовірна інформація про їх дітей, їх сильні і слабкі сторони та перспективи розвитку. 13. Формувати коректні відносини між учнями. Установка на лідерство і на змагання не повинна переходити в агресивні форми поведінки учнів [7, с.37]. Пріоритетним напрямком роботи педагога є створення системи пошуку та моніторингу розвитку обдарованих учнів, розробка рекомендацій зі створення сприятливих умов навчання й виховання. У цілому, можна виділити такі види роботи педагога з обдарованими учнями: діагностика; психолого-педагогічне просвітництво педагогів і батьків, тобто розширення їх уявлень про природу і прояви обдарованості, особливості навчання і виховання обдарованих дітей; створення соціально-психологічних умов для прояву і розвитку обдарованих школярів; надання психолого-педагогічної допомоги обдарованим дітям і їх педагогам у вирішенні їхніх проблем; формування у шкільному середовищі певної психологічної установки по відношенню до обдарованості як унікального цілісного стану особистості дитини, великої соціальної цінності, яка потребує виявлення і підтримки, але не повинна використовуватись як засіб забезпечення престижу школи [6, с.27]. Основними шляхами оптимізації педагогічної діяльності з визначення, підтримки та розвитку обдарованості у дітей шкільного віку, на наш погляд, є: використання найсучасніших методів діагностики обдарованості; допомога обдарованим школярам у соціально-психологічній адаптації; організація спеціальних умов для всебічного, цілісного розвитку обдарованих школярів; надання обдарованим школярам методичної, технологічної допомоги з розвитку різних психічних особливостей і якостей, вдосконалення своїх здібностей; здійснення психопрофілактичної роботи; підготовка педагогічних кадрів, які б мали практичні навички роботи з даною категорією дітей; інтеграція усіх сил суспільства щодо діагностики, підтримки та розвитку обдарованості у школярів. Таким чином, на сьогоднішній день, існують різноманітні погляди щодо навчання і виховання обдарованих дітей: переведення обдарованих учнів в старшу вікову групу; прискорення навчальних програм; збагачення навчальних програм; створення спеціальних шкіл, які не обов’язково повинні бути “однорідними”, але включати можливість “різних швидкостей руху”. Кожен підхід до навчання і виховання обдарованих дітей має свої позитивні і негативні сторони, проте всі вони так чи інакше заслуговують на увагу педагогів, психологів, оскільки спрямовані на інтенсивний розвиток пізнавальних здібностей й інтересів обдарованих учнів. проведене нами дослідження не вичерпує усіх питань даної проблеми. У подальшому, на наш погляд, доцільним є розширення об’єкту та предмету дослідження, включаючи інші вікові категорії людей, види обдарованості тощо. Резюме В статье рассматриваются пути решения проблемы обучения и воспитания одаренных детей в Украине, основне принципы и подходы к организации такого обучения и воспитания, формы и методы; пути оптимизации работы учителей по решению проблемы одаренности учеников. Ключевые слова: одаренность, одаренные учащиеся, обучение, воспитание, развитие, педагогическая деятельность, пути оптимизации. Резюме У статті розглядаються шляхи вирішення проблеми навчання і виховання обдарованих дітей в Україні, основні принципи та підходи до організації такого навчання і виховання, форми та методи; шляхи оптимізації роботи педагогів з розв’язання проблеми обдарованості учнів. Ключові слова: обдарованість, обдаровані учні, навчання, виховання, розвиток, педагогічна діяльність, шляхи оптимізації. Summary Тhe article highlights the peculiarities education of gifted children and principal of organizer this education. Keywords: gift, gifted student, teaching, education, development, pedagogical activity, ways of optimization. Література 1. Кобзар Б.С. Обдаровані діти // Педагогіка і психологія. – Київ, 1995. – №3. – С. 80 – 86. 2. Концепція обдарованості // Обдарована дитина. – Київ, 2000. – №1. – С. 5–9. 3. Липова Л. Концепція обдарованості та її види// Рідна школа. – Київ, 2003. – №4. – С. 10 – 19. 4. Липова Л. Специфіка навчання обдарованих дітей // Рідна школа. – Київ, 2003. – №7. – С. 8 – 14. 5. Онацький В.М. Обдарованість як психологічна проблема// Педагогіка і психологія професійної освіти. – Львів, 2002. – №6. – С. 250–261. 6. Панов В.М. Обдаровані діти: виявлення – навчання – розвиток // Педагогіка. – Київ, 2001. – №4. – С. 23 – 27. 7. Ясінський В. Деякі аспекти роботи з обдарованими дітьми (Вінницька область) // Рідна школа. – 2002. – С.31–39. Подано до редакції 18.06.2006 |
| В УМОВАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ЩОДО НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО СУПРОВОДУ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ УЧНЯМИ |
Проект Діти тим талановитіші та розумніші Рекомендації науково-практичної конференції «Використання інноваційних методів в роботі з обдарованими учнями» |
| XXI століття є “епохою змін”, що вимагає від шкіл генерування та... У статті представлено модель сучасного вчителя та випускника; види інноваційної діяльності педагога в роботі з обдарованими учнями;... |
Закономірності, принципи та прийоми організації процесу взаємодії педагога з учнями Мета та завдання навчальної дисципліни – формування у студентів знань, умінь організації процесів навчання й виховання як педагогічної... |
| Основні категорії дидактики Сутність педагогічної діяльності. Структура педагогічної діяльності. Специфіка педагогічної діяльності |
Подяки та премії отримали Лупак Оксана Ярославівна, гімназія «Євшан», вчитель географії за високу результативність роботи з обдарованими учнями |
| ТЕМИ рефератІВ З ДИСЦИПЛІНИ «НБУ: ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА» Ризики в міжнародних кредитно-розрахункових валютних операціях та шляхи їх оптимізації |
ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ Вчитель, який має прагнення працювати творчо, розвиває у себе здібності до творчої педагогічної діяльності, самовдосконалюється в... |
| Організація роботи з обдарованими учнями у школі-родині У матеріалі представлена система роботи з виявлення та сприяння розвитку обдарованих учнів у навчальному закладі |
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ, НАД ЯКИМИ ПРАЦЮЮТЬ МЕТОДИЧНІ СЛУЖБИ ОБЛАСТІ Канівський ММК «Шляхи підвищення професійного рівня педагогічних працівників через моніторинг освітньої діяльності на основі впровадження... |