ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Скачати 117.18 Kb.

Назва	ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ
Дата	13.03.2013
Розмір	117.18 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

В.І Хрипун, старший викладач

освітнього менеджменту і педагогічних інновацій ЧОІПОПП,

Н.П.Николюк, завідувач відділення

загальноосвітніх дисциплін

Агротехнічного коледжу Уманського

державного аграрного університету

ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ ВЧИТЕЛЯ

Вчитель, який має прагнення працювати творчо, розвиває у себе здібності до творчої педагогічної діяльності, самовдосконалюється в цій діяльності, так необхідний сьогоднішній школі, яка на потребу нашого часу має готувати своїх випускників розвинутими творчими особистостями.

Створити необхідні умови для розвитку педагогічної творчості вчителів школи, відповідну позитивну атмосферу, надихнути педагогів на творчу діяльність і підтримати своїх колег у їхніх творчих педагогічних пошуках має керівник загальноосвітнього навчального закладу.

У психолого-педагогічній літературі не існує єдиного підходу щодо виділення етапів творчої діяльності вчителя. Так, у процесі здійснення конкретизації структури творчого навчально-виховного процесу В.А. Кан-Калик та М.Д. Нікандров вводять таку послідовність етапів творчості педагога: виникнення педагогічного задуму, спрямованого на розв’язання психолого-педагогічної задачі; розробка задуму; втілення педагогічного задуму в діяльність, в процес спілкування з людьми; аналіз і оцінка результатів творчості (4).

М.М. Поташник визначає три етапи творчої діяльності вчителя щодо його підготовки до уроку чи позаурочного заходу: знаходження оптимального варіанту уроку чи позанавчального заходу за допомогою даних методичних рекомендацій, або тих, які вчитель уже одержував. При цьому вчитель здійснює операцію вибору, яка є творчою; конструювання оптимального варіанту уроку чи позаурочного заходу на рівні раціоналізації існуючих варіантів; конструювання оптимального варіанту уроку, заснованого на принципово новому, новаторському вирішенні навчально- виховних завдань (6).

С.О.Сисоєва виділяє такі етапи педагогічної творчості: педагогічний задум; актуалізація і відбір професійних знань, умінь, здобутків власного педагогічного досвіду щодо реалізації задуму; інформаційний пошук; проектування навчально-виховної взаємодії з учнями; визрівання остаточного розв’язку; реалізація педагогічного задуму; аналіз і внесення коректив у подальші впровадження педагогічного задуму (7).

На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури було виявлено,

що при виділенні рівнів педагогічної творчості дослідницькі підходи можна поділити на дві групи: перша визначає рівні творчої професійної діяльності досвідчених педагогів (Ю.К. Бабанський, В.І.Загвязинський), а друга – рівні прояву педагогічної творчості всіх вчителів, які прагнуть до творчості

(В.А. Кан-Калик, Н.В. Кузьміна, С.О. Сисоєва, І.П. Радченко).

Ю.К. Бабанський виділяє три рівні прояву педагогічної творчості вчителя: професійна майстерність; новаторський і дослідницький рівні. Автор зазначає, що у творчо працюючих вчителів всі три рівні взаємопов’язані і фактично поєднані, але домінування того чи іншого аспекту зумовлює рівень прояву педагогічної творчості. Так, учитель-майстер характеризується вільним володінням професійної технології, творчим підходом до справи і досягає високих результатів у навчанні та вихованні. Вчитель-новатор має якості майстра, але, крім того, вносить у роботу нові форми, методи і засоби, що підвищують ефективність навчально- виховного процесу. Такому вчителю властиві оригінальність стилю діяльності, раціоналізаторство, прогресивні новації. Вчителя – дослідника характеризують не лише майстерність і новаторський підхід до справи, але й цілеспрямована науково-дослідницька діяльність, створення нових систем побудови навчально-виховного процесу (1).

В.І. Загвязинським створена трирівнева характеристика творчої особистості вчителя. Її вищий рівень – це педагогічні відкриття (наприклад, творчий досвід А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського); середній – педагогічні винаходи, які робляться педагогами-новаторами (С.Н.Лисенкова, І.П.Волков, В.Ф. Шаталов та інші); низький рівень – це педагогічні вдосконалення, які здійснюють педагоги-практики у масовому досвіді (3).

С.О. Сисоєва вводить чотири рівні творчої педагогічної діяльності вчителя: 1) репродуктивний рівень характеризується тим, що вчитель, працюючи на основі вироблених до нього методик, рекомендацій, досвіду вибирає ті, які найбільше відповідають конкретним умовам його праці та індивідуально – психологічним особливостям учнів; 2) раціоналізаторський рівень характеризується тим, що вчитель на основі аналізу свого досвіду, конкретних умов своєї педагогічної діяльності вносить корективи у свою роботу, вдосконалює, модернізує деякі елементи існуючих рекомендацій, методик, досвіду відповідно до нових завдань, які виникають у конкретних умовах; 3) конструкторський рівень характеризує діяльність вчителя тоді, коли на основі власного досвіду, самоаналізу власної діяльності й знань психолого-педагогічних особливостей кожного учня та учнівського колективу в цілому, вчитель, використовуючи існуючі методики, рекомендації, передовий досвід, конструює власні варіанти вирішення педагогічних проблем, прагнучи до найбільш оптимального їх розв’язання;

4) новаторський рівень характеризується тим, що вчитель підходить до вирішення педагогічних проблем на принципово нових засадах, які відрізняються новизною, оригінальністю та високою результативністю.

С.О. Сисоєва зазначає, що творчість у різних видах педагогічної діяльності вчителя має нерівномірні прояви, тому рівні її прояву доцільно розглядати в контексті п’яти основних підсистем творчої педагогічної діяльності вчителя. Серед яких: дидактична, виховна, організаційно- управлінська, громадсько-педагогічна та підсистема самовдосконалення. Автор зазначає, що методична підсистема опосередковано проходить через усі вказані вище підсистеми. Кожна з підсистем може бути об’єктом педагогічної творчості вчителя, тому розглянемо їх характеристики. Дидактична підсистема зумовлена ступенем володіння вчителем змістом навчального матеріалу. Формами, методами, засобами ефективної організації навчально-творчої діяльності учнів, а також творчою педагогічною діяльністю вчителя в ході планування навчально-виховного процесу, реалізації плану і мети, самоаналізу і коригування своєї діяльності з метою розвитку потенційних можливостей учнів, формування їх пізнавальних інтересів і мотивів творчої діяльності, оволодіння знаннями, уміннями та навичками в процесі навчальних занять та позаурочних заходів. Виховна підсистема характеризує творчу педагогічну діяльність вчителя в ході забезпечення психолого – педагогічних умов для формування кожного учня як всебічно розвиненої особистості через активну життєву діяльність вихованців, їх творчий розвиток, самореалізацію потенційних можливостей як вчителя, так і учнів у різних видах діяльності. Організаційно-управлінська підсистема характеризує творчу педагогічну діяльність вчителя з розвитку здатністю до самоуправління та комунікації, а також ступінь оволодіння вчителем формами, методами і засобами педагогічного керівництва творчою діяльністю вихованців з метою розвитку їх потенційних можливостей та здібностей. Підсистема самовдосконалення характеризує творчу педагогічну діяльність вчителя в ході підвищення своєї професійної та загальної культури, самовиховання й саморозвитку професійно значущих якостей, педагогічної креативності, створення власної творчої лабораторії. Громадсько-педагогічна підсистема характеризує професійний, громадський та особистісний рейтинг вчителя, ефективність його взаємодії з батьками, колегами, громадськістю, іншими соціальними інститутами виховання, творчими спілками та об’єднаннями тощо

Аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми довів, що існують різні класифікації рівнів прояву творчої професійної діяльності та готовності вчителя до педагогічної творчості. Отже, цей аналіз дає можливість керівникові загальноосвітнього закладу здійснити різноманітні підходи для діагностики етапів та рівнів творчої педагогічної діяльності вчителів школи.

За поданим нижче показниками готовності до педагогічної творчості вчитель особисто та керівник загальноосвітнього закладу мають можливість виявити готовність вчителя до педагогічної творчості або з боку керівника навчального закладу допомогти вчителеві, паралельно з його власною оцінкою кожної складової показників готовності,

дати свою оцінку, звернувши, при цьому, увагу на сильні і слабкі сторони готовності до педагогічної творчості.

Показники готовності до педагогічної творчості:

Теоретичний компонент:

знання сучасної педагогічної та психологічної теорії творчості фахові знання;

знання особистісно орієнтованих технологій розвитку і виховання творчої особистості; дидактичні знання щодо організації навчально-виховного процесу, спрямованого на творчий розвиток його суб’єктів; знання форм і методів стимулювання творчої діяльності учнів.

Практичний компонент:

володіння методами педагогічного оцінювання розвитку творчих якостей учнів; вміння реалізовувати особистісно орієнтовану розвивальну взаємодію з учнями; вміння проектувати і керувати навчально-пізнавальною діяльністю учнів; здатність до систематичного самоаналізу професійної діяльності, узагальнення власного досвіду та досвіду інших; комунікативні навички щодо здійснення творчої взаємодії з учнями.

Особистісний компонент:

педагогічний оптимізм на основі адекватної „Я”- концепції; настанова на творчий професійний пошук і досягнення ефективних результатів у творчій взаємодії з учнями в конкретних умовах педагогічної праці; емпатія та любов до дітей; педагогічна спостережливість; розвинутість творчого професійного мислення; винахідливість, творча уява та інтуїція; прагнення до самореалізації в професійній діяльності.

Успішність професійного самовизначення молодого вчителя залежить від того, наскільки ефективно поєднується його підготовка під час навчання у вищому
навчальному закладі зі сприятливими творчими умовами діяльності у школі.

Найбільші проблеми виникають у вчителя-початківця на уроці: він вперше має самостійно вирішувати різні педагогічні ситуації, тобто виявляти педагогічну майстерність, яка у практичній діяльності педагога формується поступово, під впливом систематичної методичної допомоги.

Критерії майстерності педагога: доцільність (за спрямованістю), продуктивність (за результатами), діалогічність (характер взаємовідносин з усіма учасниками виховного процесу), оптимальність (у виборі засобів), творчість (за змістом діяльності).

В.О.Сухомлинський велику увагу приділяв творчості вчителя в становленні справжньої людини, громадянина, патріота Батьківщини.

Шляхами формування педагогічної майстерності є:

самовиховання загальної та педагогічної культури (потреба, самопізнання, планування, реалізація, контроль, корекція);
засвоєння професійних знань, вмінь, навичок;
громадська активність;
педагогічна практика;
вивчення передового педагогічного досвіду.

Педагогічна праця нетворчою не буває й бути не може, тому що неповторні діти, обставини, особистість самого вчителя і будь-яке його педагогічне рішення має виходити із нестандартних дій. «Я знаю представників багатьох спеціальностей, - писав В. Сухомлинський, - але немає - я в цьому переконаний-людей більш допитливих, невгамовних, більш одержимих думками про творчість, як учителі». Педагогічна діяльність, яка є сплавом науки і мистецтва, за своїми компонентами завжди передбачає творчість.

Творчий педагог – це творча особистість. Творча особистість - це креативна особистість, яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула необхідних для актуалізації творчого потенціалу людини додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що сприяють досягненню творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності.

Одним із шляхів розвитку творчої особистості вчителя, допомоги молодим вчителям в розвитку своїх творчих можливостей є створення Школи творчого зростання молодих вчителів, метою якої є виховання компетентного, професійно підготовленого педагога, який має глибокі знання, застосовує кращі надбання світової і національної педагогіки, нові інформаційні педагогічні технології, здатного до творчих, нестандартних рішень, готового до роботи в нових умовах. Основними завданнями діяльності Школи творчого зростання є:

надання молодому фахівцю кваліфікованої, ефективної і своєчасної допомоги в організації навчально-виховного процесу та підвищенні фахового рівня відповідно до Державного стандарту;
допомога в плануванні й організації роботи з питань модернізації навчально-виховного процесу;

- сприяння постійному творчому зростанню, формування педагогічної майстерності молодих вчителів;

формування постійної потреби у творчій самоосвіті молодих вчителів;

пошук, експериментально-дослідницька діяльність молодих вчителів, спрямовані на забезпечення розвитку особистості вчителя та учня.

Основні напрямки діяльності Школи творчого зростання:

створення творчих динамічних груп «наставник - молодий учитель»;

взаємні відвідування занять наставників та молодих вчителів з метою вдосконалення методики викладання навчальних предметів;
проведення відкритих занять і відкритих позакласних заходів з предметів молодими вчителями;обговорення методики проведення типів уроків і змісту дидактичних матеріалів до них;
організація і проведення педагогічних експериментів з пошуку та впровадження нових Інформаційних технологій навчання.

Засідання Школи творчого зростання молодих вчителів сприяють
формуванню основ педагогічної майстерності, вмінь володіти собою,
спілкуватися з учнями, розв'язувати педагогічні завдання, адже питання, які

розглядаються на засіданнях, треба планувати так, щоб дати змогу кожному молодому спеціалісту максимально реалізувати свої творчі можливості. У плані передбачається підготовка та проведення відкритих уроків, їх обговорення, відвідування уроків кращих учителів, що дозволяє ширше ознайомитися з методикою використання різноманітних методів і прийомів навчання, структурою уроків, формами роботи на уроці.

Робота з молодим учителем на етапі розвитку педагогічних знань і вмінь у процесі навчально-виховної діяльності починається відвідуванням його уроків та виховних годин з подальшим їх обговоренням з наставником. Особливу увагу треба приділяти організації стажування вчителів-початківців, яке здійснюється під керівництвом наставників - вчителів-методистів, вищої категорії. Педагогічне наставництво дає змогу управляти становленням молодого педагога, сприяє розвитку його професійних здібностей, набуттю педагогічної майстерності. Наставників молодих вчителів призначають наказом по школі, їхню роботу контролює заступник директора з навчально-виховної роботи.

Цілком зрозуміло, що основне завдання творчого вчителя - розвивати свою творчу особистість та творчу особистість учня. Про це дуже тонко підмітив В.Сухомлинський: «Якщо в педагогічному колективі є талановитий творчий математик, серед учнів обов'язково знайдуться здібні й талановиті математики. Немає хорошого вчителя математики - немає талановитих учнів. У цьому випадку той, хто має математичні здібності ніколи їх не виявить. Учитель - це перший світоч інтелектуального життя».

Важливою умовою розвитку педагогічної творчості є матеріальна забезпеченість, створення необхідної навчально-матеріальної бази. Мова йде про всебічну підтримку створення домашніх бібліотек, інформованість усіх педагогічних працівників навчального закладу про наявність навчально- методичної, педагогічної літератури у своїх колег. Необхідно використати всі можливості для поповнення шкільних бібліотек періодичною фаховою пресою, новинками науково-методичної літератури. Належне місце в роботі вчителя має посісти використання комп'ютерної, копіювальної та оргтехніки.

Актуальним у навчанні, розвитку творчих можливостей молодих вчителів залишається відвідування уроків своїх колег, а також підготовка власних відкритих заходів.

Однією з необхідних умов для розвитку творчої особистості вчителя, розкриття його творчого потенціалу є цілеспрямована і систематична робота із самоосвіти.

Творчий вчитель необхідний сучасній школі. Адже відомо, що лише у творчого вчителя можуть бути творчі учні. Тож, якщо творчій особистості вчителя, розвитку його творчих здібностей приділяється належна увага в навчальному закладі, створюються відповідні умови для саморозвитку в творчому плані, для вияву своїх творчих здібностей, підтримуються творчі спроби вчителя, то такий підхід відкриває можливість перед вчителем проявити себе в повній мірі як творчій особистості.
Використана література:

1. Бабанский Ю.К. Избранные педагогические труды. – М.: Педагогика, 1989. – С. 367-378.

2. Волошенко О.В. Формування готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості в умовах коледжу. Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук.

3.Загвязинский В.И. Педагогическое творчество учителя. – М.: Педагогика, 1987. – 159 с.

4. Кан-Калик В.А., Никандоров Н.Д. Педагогическое творчество, – М.: Педагогика, 1990. – 144 с.

5. Освітні технології: Навч.-метод. посіб. О.М. Пєхота, А.З.Кіктенко,

О.М. Лабарська та ін.; за ред. О.М. Пєхоти – К.: Видавництво А.С.К.2003.–255 с.

6. Поташник М.М. Педагогическое творчество: проблемы развития и опыт: Пособие для учителя. – К.: Рад.шк., 1988. – 187 с.

7.Сисоева С.О. Основи педагогічної творчості вчителя: Навчальний посібник. – К.: ІСДОУ, 1994 – 112 с.

Схожі:

Як працювати зі здібними і обдарованими дітьми Формування творчої талановитої особистості є основним напрямком роботи творчого вчителя	Одним із найперспективніших шляхів розвитку творчої активності учнів,... Нтерактивне навчання – це шлях формування творчої особистості, створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини,...
Курсова робота з художньої культури Шляхи формування творчої особистості засобами мистецтва в процесі викладання інтегрованого курсу «Художня культура»	Професійна мобільність вчителя як фактор розвитку особистості учня По суті, життєва компетентність особистості стає інструментом, за допомогою якого особистість будує власне життя, реалізує можливості,...
СОЦІАЛЬНА РЕКЛАМА ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ Анотація Оціальна реклама”, висвітлено її значення у ствердженні соціальних норм, цінностей, моделей поведінки, вихованні гуманної, толерантної...	ПРОЕКТ МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ, ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ І ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ УЧНІВ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ...
Виховання найбільш діалектична і найбільш суперечлива сфера педагогічної... Виникла соціальна потреба у формуванні творчої особистості майбутнього спеціаліста, який би зміг розв’язувати як щоденні, так і масштабні...	Завдання асоціативного характеру як спосіб розвитку творчої діяльності... Завдання асоціативного характеру як спосіб розвитку творчої діяльності учня на уроці української літератури
Досвіду: «Інноваційні технологій навчання у розвитку творчих здібностей... Апробовано спосіб інтеграції деяких сучасних технологій навчання у розвитку творчої особистості учня на уроках фортепіано	Бондарчук Анастасія Олександрівна Основне її призначення бачиться у формування особистості випускника: особистості самостійної, творчої, підготовленою до рішення важливих...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання