Управління освіти Миколаївської міської ради Науково-методичний центр


Скачати 0.69 Mb.
Назва Управління освіти Миколаївської міської ради Науково-методичний центр
Сторінка 3/6
Дата 17.04.2013
Розмір 0.69 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
1   2   3   4   5   6

Категорії обдарованих дітей (за М Лейтесом)

М.Лейтес вирізняє три категорії обдарованих дітей:

  • з ранньою розумовою реалізацією;

  • з прискореним розумовим розвитком;

• з окремими ознаками нестандартних здібностей.

Діти з ранньою розумовою реалізацією — це учні, у яких за звичайного рівня інтелекту спос­терігається особливе прагнення, цікавість до якогось окремого навчального предмета.

Діти з прискореним розумовим розвитком це учні, які за рівних умов різко вирізняються високим рівнем інтелекту, особливо це помітно в молодших класах. За даними психологів, при­скорений розвиток інтелекту завжди пов'язаний з великою розумовою активністю та пізнаваль­ною потребою.

Діти з окремими ознаками нестандартних здібностей не випереджають ровесників у за­гальному розвитку і не виявляють яскравих успіхів з певного навчального предмета, але ви­різняються особливими якостями окремих пси­хічних процесів (надзвичайна пам'ять на якісь об'єкта, багатство уяви або здатність до спосте­реження).

Обдаровані діти найяскравіше виявляються в таких галузях діяльності: інтелектуальній, ака­демічних досягнень, творчості, комунікацій та лідерства в різних видах діяльності, в руховій діяльності.

Інтелектуальна сфера. Обдарована дити­на вирізняється доброю пам'яттю, жвавим ро­зумом, допитливістю. Вона добре розв'язує за­дачі, логічно викладає свої думки, може мати здібності й до практичного застосування знань.

Царина академічних досягнень — це успіхи в опануванні навчальних дисциплін.

Творча галузь дитина дуже допитлива, не­залежна й оригінальна.

Галузь спілкування — дитина добре пристосовується до нових ситуацій, легко спілкується з дорослими, виявляє лідерство в іграх та за­няттях із дітьми, ініціативна, відповідає за свої дії.

Сфера художньої діяльності. Дитина виявляє неабиякий інтерес до візуальної інформації, за­хоплюється художніми заняттями, її роботи ви­різняються оригінальністю. Виявляє інтерес до музики, залюбки співає, легко відтворює мелодії й інколи намагається створити власні музичні твори.

Рухова діяльність. Така дитина має тонку і точну моторику, чітку зорово-моторну коорди­націю, широкий діапазон рухів, добре володіє тілом, має високий рівень розвитку основних рухових навичок.
Соціальна модель обдарованого учня
1. Здатність ставити перед собою завдання різного рівня складності, виконання яких розрахо­ване нарізні терміни:

- вміння перетворити мету на практичне завдання;

- здатність акумулювати волю та докладати необхідних зусиль до виконання завдань;

- вміння, бажання, потреба й здатність ство­рити власну життєву траєкторію та складати пла­ни досягнення успіху на різний термін.

2. Інноваційні риси особистості:

- відчуття нового;

- здатність до пошуку нестандартних рішень;

- потреба у нових знаннях;

- бажання добре орієнтуватися у різноманіт­них процесах, явищах;

- вміння дивуватись;

- розвинена допитливість.

3. Креативність, тобто творче сприйняття навколишньої дійсності:

- потреба у створенні нового;

- здатність отримувати задоволення від про­цесу творчості.

4. Здатність до рефлексії та аналітичні здібності:

- вміння оцінювати обставини;

- бачення та розуміння своїх переваг і не­доліків;

- вміння аналізувати ставлення оточення до себе і своєї діяльності.

5. Функціональна грамотність (вміння працю­вати з інформацією, яка подається за допомогою різних знакових систем):

- знання рідної та іноземної мов і вміння їх використовувати (особливу увагу слід звертати на ступінь «проникнення» в рідну мову, понятійну базу, яка певною мірою зумовлює рівень особистої та професійної діяльності людини);

- комп'ютерна грамотність;

- валеологічна грамотність;

- етична грамотність;

- психологічна грамотність;

- знання властивостей і явищ природи, вміння їх аналізувати;

- естетична грамотність;

- математична грамотність.

6. Комунікативні навички:

- знання правил спілкування, розуміння їй значущості;

- терпимість, толерантність у стосунках з людьми з різним рівнем розвитку;

- душевність і доброта у стосунках з людьми;

- відповідальність;

- визнання права особистості на са­мостійність і незалежність.

7. Емоційний розвиток особистості (слід пам'ятати, що нерозвиненість почуттєвої сфери емоційна скутість, сором'язливість збіднюють духовний світ людини):

- здатність адекватно реагувати на різні зовнішні впливи;

- розвинені почуття жалю, любові, відданості, обов'язку.

8. Долучення до цінностей світової культури

- розвинене почуття гордості за здобутки людського генія;

- вміння пишатися національними досяг­неннями у скарбниці світової культури.
Головні напрями роботи з обдарованими дітьми
Про наявність творчої обдарованості роблять висновки на підставі результатів діяльності людини. Тому дослідники насамперед звертають увагу на інтелектуальні та творчі здібності.

Останнім часом помітна тенденція розглядати обдарованість як явище, яке не лише враховує здібності, а й охоплює всі структурні компоненти особистості. Відомо, що рівень моти­вації, емоційні стани можуть впливати на рівень виявлення здібностей.

Розвивати творчі здібності необхідно ще з ранніх років, використовуючи схильності дитини.

Чим раніше розпочати розвиток здібностей і талантів, тим більше шансів на їх розкриття. На жаль, популярний вислів «талант себе виявить» не відповідає дійсності. Спостереження свідчать, що в ранньому віці діти часто приховують свої здібності, якщо дорослі не оцінюють їх належним чином.

Багато психологів використовують психодіагностичні методи, які допомагають оцінити соціальний розвиток дитини, її творчі здібності, інтелект (тести Торренса, «ШТРР», тести інтелекту Векслера, Айзенка). Проте часто показники тестів на інтелект не можуть повністю вияви­ти творчу обдарованість дитини. Ці тести по­трібно доповнювати відомостями батьків, вихователів, учителів, даними спостережень за дитиною.

При проведенні практичних досліджень необхідно вказувати, що виявлення обдарованих і талановитих дітей — це тривалий процес. Тому в своїй роботі слід використовувати спостереження вчителя - предметника, батьків, кураторів-вихователів протягом усіх років навчання.

Обдарована дитина сама собі допоможе, якщо вчитель підтримає її творчість. Тому і вчитель має бути творчим, щоб навчальний процес був цікавим, різнобічним, результативним.

Процес творчості посилюється в умовах відсутності критики, оцінок, елементу обов'яз­ку, стресових ситуацій.

Особливої актуальності на сучасному етапі набувають проблеми формування творчої особистості. Це потребує розробки і впровадження нових активних навчальних технологій, зокре­ма подальшого вивчення питання застосування методів навчання, які забезпечують набуття учнями творчих умінь, розвиток їхньої пізнавальної самостійності, індивідуальних здібностей.

У фахівців, які займаються проблемами навчання обдарованих дітей, є два підходи:

  • удосконалювати якість та ефективність функціонування всієї системи загалом;

  • довірити це невеликій кількості спеціалізованих шкіл.

Аналіз досліджень зарубіжних учених з проблем обдарованості свідчить про те, що більшість дослідників вважають за необхідне навчати обдарованих дітей за спеціальними методами.

Метод навчання — це різнобічне явище, яке має внутрішню структуру та зовнішню форму виявлення: розв'язує певну дидактичну мету, являє собою форму обміну науковою інформацією між учителем і учнем, визначає вид і рівень пізнавальної діяльності, це спосіб стимулювання та мотивації навчання, сукупність взаємопов'язаних прийомів і операцій у діяльності вчителя й учнів, спрямованої на досягнення поставлених завдань.

Успішному формуванню в учнів досвіду творчої діяльності сприятимуть методи навчання з:

  • практичною спрямованістю методів на основі нових підходів до визначення складності творчих завдань, їх систематизації;

  • оптимальним поєднанням методів;

  • забезпеченням необхідних педагогічних умов для їх реалізації.

Форми роботи з цією категорією учнів — групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації для них має доповнюватися науковими відомостями, які вони можуть отримати в процесі виконання додаткових завдань за той самий час, що й інші учні, але за рахунок прискореного темпу обробки навчальної інформації. У методах навчання цих учнів мають приваблювати самостійна робота, частково-пошуко­вий і дослідницький підходи до засвоєння знань, умінь та навичок. Контроль за їх навчанням спрямовується на стимулювання поглибленого вивчення навчального матеріалу, його систематизацію, класифікацію, перенесення знань у нові ситуації, виявлення і розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання для таких учнів мають бути творчими.

Слід також проводити позакласну та позашкільну роботу (виконання учнем позанавчальних завдань, відвідування занять гуртка або участь у масових тематичних заходах: вечорах, оглядах-конкурсах художньої, технічної та інших видів творчості, зустрічі з ученими). Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання школярами різноманітних завдань, участь в олімпіадах. Важливо керувати позакласним читанням учнів. Учителі мають налагоджувати контакти з позашкільними закладами, де займаються їх вихованці. Вивчаючи інтереси учнів, вони допомагають їм обрати профіль позашкільних занять. У роботі з обдарованими дітьми не тільки створюють сприятливі умови для їх розвитку на уроках і в позашкільній діяль­ності, а й психологічно готують до наполегливої праці. Вони мають усвідомити, що розвинути здібності й досягти успіхів можуть лише ті, які готові подолати труднощі. Брак таланту пояснюється не збідненою людською природою, а відсутністю сильних натур, здатних виявити мужність, наполегливість, дисципліну в самоосвіті чи самовихованні, в критичному самоосмисленні загальноприйнятих норм поведінки.

Особливого значення для розвитку обдарованості набувають соціально-педагогічні системи, які здатні не тільки виявляти таланти, а й підтримувати їх у шкільні роки, виводячи на найвищий рівень творчості. Очевидно, що чим раніше виявляються й розвиваються обдарованість і талант, тим більший ефект.

Для забезпечення сприятливих умов розвитку дітей різних вікових груп, починаючи з дошкільного віку, доцільно широко використовувати ранню й поетапну діагностику та своєчасно виявляти творчий потенціал особистості шляхом застосування різних видів тренінгових занять, які передбачають опанування дітьми таких методів:

а) психофізичного удосконалення (навчання дітей способів виживання в екологічно несприятливих умовах, розвиток їхніх здібностей);

б) удосконалення комунікативних рис дітей;

в) стимулювання творчого мислення в різних сферах діяльності методами, які реалізують ідею колективної праці, співтворчості, засобами інтенсивного засвоєння знань і способів діяльності.

Доцільно запроваджувати в повсякденну практику дошкільних, шкільних, позашкільних установ форми творчо організованого дозвілля дітей, молоді — як через традиційні клуби, гуртки, студії, так і через пошук нових оригінальних форм — створити нові дитячі організації, центри, групи, які займатимуться розв'язуванням посильних творчих завдань, пов’язаних з удосконаленням навколишнього світу.

Одним з найважливіших моментів у роботі з дітьми є забезпечення поетапного розвитку (дитсадок, школа, коледж, ВНЗ) з урахуванням індивідуальних і вікових особливостей, а також специфіки виявлення творчого потенціалу в різних видах діяльності.

Творчі здібності особистості розкриваються та формуються лише в активній творчій діяльності, що потребує нестандартності мислення. Творчі здібності — явище багатогранне.

У педагогіці визначають компоненти творчих здібностей:

  • мотиваційно-творча активність;

  • інтелектуально-логічні здібності;

  • інтелектуально-евристичні здібності;

  • здібності до самоорганізації;

  • комунікативні.

Інтелектуально-евристичні здібності називають творчими у вузькому значенні цього слова, креативними. Вони виявляються в здатності генерувати нові ідеї, здійснювати перенесення знань, умінь у нові ситуації, в незалежності суджень, здатності висувати гіпотези, фантазувати, знаходити послідовні асоціації.

Предметом особливої уваги кожного педагога має бути використання в роботі засобів, методів і форм навчання, спрямованих на розвиток критичності й незалежності мислення, допитливості, винахідливості, самостійності тощо.

Суттєво підвищити ефективність розвитку інтелектуально-евристичних здібностей можна лише в тому разі, якщо постійно використовувати в процесі навчально-виховної діяльності творчі завдання: виготовлення оригінального виробу, написання казки, вірша, оповідання музичної п'єси тощо. У процесі роботи над завданнями учні застосовують здобуті знання, вміння та навички, варіюють відомі способи діяльності.

Різні рівні розвитку інтелектуально-евристичних здібностей виявляються в роботі створенням оригінального продукту: учні або самостійно його моделюють, або за зразком.

У психології загальноприйнятим є твердження про те, що здібності виявляються та розвиваються лише в діяльності, що потребує відповідних здібностей.

Тому формування творчих здібностей можливе тільки в творчості, через вирішення різноманітних творчих (або проблемних) завдань. Поняття «творче завдання» більш вдале, аніж поняття «проблемне завдання». Творчість має новизну, і передбачає значні зусилля, спеціальний пошук, знаходження нового способу розв'язання завдання.

Але, щоб спрямувати людину до творчої діяльності, необхідні не лише протиріччя, а так звані «потреби творення». Мається на увазі певний емоційний настрій, мотивація, установка, рівень власної активності особистості тощо. Без усіх цих компонентів неможливе виникнення творчої ситуації, а отже, самої творчості.

Якщо ми хочемо розвивати творчі здібності, маємо відповідно організовувати творчу діяльність.

Великого значення набуває система поступово ускладнених творчих завдань. Складність цих завдань і ступінь самостійності пошуку треба підвищувати відповідно до отриманого запасу знань і досвіду, оволодіння прийомами творчої діяльності, розвитку здібностей до творчого мислення.

Для систематичного розвитку творчих здібностей у школярів необхідно ставити перед ними підвищені вимоги.

Схема поетапного формування творчих здібностей школярів за М.Скаткіним:

І етап — учитель формує творчі завдання й сам їх вирішує, а дітям пропонує роль виконавців своїх вказівок;

ІI етап — учитель ставить завдання учням, підбиває підсумок роботи;

III етап — учитель ставить творчі завдання, а учні самостійно проходять усі етапи пошуку аж до висновків.

У процесі розвитку творчих здібностей шля­хом використання творчих завдань необхідно враховувати такі аспекти:

  • наявність особливого типу спілкування вчителя та учня, коли зберігається рівноправність і зацікавленість співрозмовників у поглядах, думках;

  • створення такої ситуації, коли творчі завдання розробляються не зовні, а в самому учнівському колективі;

  • розвиток творчих здібностей можливий лише за високого рівня творчої активності й творчої освіти вчительського колективу.

На жаль, сучасна школа готує дітей до виконавської діяльності та розвиває їхні виконавські здібності.

Зважаючи на потребу суспільства в розвитку творчих здібностей дітей, школа вже робить певні кроки у розв'язанні цих завдань.

Ефективний шлях самовдосконалення учня — опанування принципів психологічного тренінгу та прийомів сучасних методик психотехніки, за допомогою яких обдарована особистість може вийти на новий рівень регуляції. Практика свідчить, яких високих результатів у підвищенні здібностей до навчання можна досягти, застосовуючи психотренінг. Вправи, які допомагають встановити адекватне творче самопо­чуття, розвиваючи й удосконалюючи творчий апарат — інтуїцію, уяву, волю, увагу, фантазію, працездатність, нестандартність мислення, здавна формуються в людській практиці самовдосконалення.

Початок історії психотренінгу пов'язаний з давньою індійською системою йогів. Сама назва «йога» означає зосередження, психічне явище, яке закладається в основу сучасних, уже науково обґрунтованих методик. Елементи психотренінгу використовували для навчання професійної діяльності багатьох знаменитостей, які досягли визначних успіхів у різних сферах науки, техніки, мистецтва.

Найбільший інтерес становить система Станіславського, спрямована на формування творчої індивідуальності актора, через тренування елементів творчого процесу — творчої психотехніки.

Останнім часом великого поширення, здебільшого в медицині, набула система аутогенного тренування (аутотренінг) для відновлення сил після фізичної та психічної перевтоми. Нині сфера застосовування прийомів аутотренінгу дедалі розширюється.

Найінтенсивніше розвивалися й впроваджувалися методики психотренінгу в спортивній психології. У США для вивчення та практичного використання психотренінгу в усіх сферах людської діяльності організовано Міжнародну раду, яка об'єднує зусилля різних фахівців для розробки та навчання людей особливих психологічних навичок і прийомів, які сприяють гармонійному розвитку людини.

Загалом, в основі всіх методикєдиний підхід, спрямований на досягнення й підтримку високої психічної та фізичної форми за рахунок спрямованого зосередження з опорою на внутрішні творчі можливості особистості в процесі самопізнання й саморозвитку, на перехід від репродуктивного до творчого мислення.

Механізм розумового зосередження базується на навичках, які стосуються усіх сфер діяльності. Способів використання цього механізму багато. Аби якомога повніше використовувати всі, можливості, треба знати основи технології прийомів тренування своєї психіки.

Отже, ще у школі учні мають дізнатися про зв'язок між психологією й тілом, емоційним та фізичним станом, між наміром і дією.

У різних сферах діяльності й навчання для формування творчого мислення доцільно розробляти й впроваджувати комплекси різних видів тренінгів: від найдоступніших для засвоєння аутотренінгу до навмисно створюваних систем творчої психотехніки, які ґрунтуються на новітніх досягненнях теорії та практики навчання аудіо-, відео- й комп'ютерних програм. Доцільно на першому етапі такого впровадження до програм спеціалізованих навчальних закладів (ліцеїв, гімназій, комплексів) вводити інформаційно-практичний курс «Основи саморегуляції і психотренінгу».
1   2   3   4   5   6

Схожі:

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДЕПАРТАМЕНТУ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ ХАРКІВСЬКОЇ...
Методичний посібник для заступників директорів ЗНЗ та вчителів, які працюють з обдарованими дітьми
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДЕПАРТАМЕНТУ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ ХАРКІВСЬКОЇ...
Методичний посібник для заступників директорів ЗНЗ та вчителів, які працюють з обдарованими дітьми
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ...
Бойко Л. А., Пшенична Ю. С., викладачі Лубенського фінансово-економічного коледжу Полтавської ДАА
ВОЗНЕСЕНСЬКА МІСЬКА РАДА МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Р ІШЕННЯ
...
Управл і ння освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради Методичний...
Смілянського природничо-математичного ліцею Смілянської міської ради Черкаської області, Волошина Марія Сергіївна, учитель фізики,...
ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
Начальнику управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації Мельніченку В. В
Інструктивно-методичний лист щодо використання державної символіки
Постанова Кабінету Міністрів України від 15. 09. 1999 р. №1697 Науково-методичний центр вищої освіти розробив і надсилає Інструктивно-методичний...
УКРАЇНА УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ МИКОЛАЇВСЬКА...
Одним із принципів реалізації Державної національної програми «Освіта (Україна – ХХІ ст.)» є гуманізація освіти, що полягає в утвердженні...
Департамент освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації...
Кожен здібний учень – індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Найважливішим в організації роботи зі здібними учнями є...
УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ...
Головною ланкою в процесі освоєння знань молодшими школярами є рівень розвитку їх пізнавальної сфери, і особливо таких психічних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка