Управління освіти Миколаївської міської ради Науково-методичний центр

Скачати 0.69 Mb.

Назва	Управління освіти Миколаївської міської ради Науково-методичний центр
Сторінка	1/6
Дата	17.04.2013
Розмір	0.69 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Психологія > Документи

1 2 3 4 5 6

Управління освіти

Миколаївської міської ради
Науково-методичний центр

Психолого-педагогічний

супровід роботи з обдарованою дитиною

Миколаїв

2008

Укладачі: Л.В. Сенчишак, методист НМЦ;

Т.О. Сливінська, методист НМЦ

Рецензент: О.О. Удовиченко, директор НМЦ

Затверджено науково-методичною радою

Миколаївського науково-методичного центру,

протокол від 09.04.08 №4

Методичний посібник містить теоретичні поняття, які розкривають особливості обдарованої дитини, демонструє методи виховання та розвитку обдарованих і талановитих школярів.

Призначений для практичних психологів, вчителів та батьків.

Л.В. Сенчишак, Т.О. Сливінська

Психолого-педагогічний супровід роботи з обдарованою
дитиною – Миколаїв, 2008 - 76 с.
ЗМІСТ
Вступ..............................................................................................4

Погляди на визначення здібностей та обдарованості…………6

Типи обдарованості……………………………………………14

Говорячи про обдаровану дитину, яку саме

дитину маємо ми на увазі?..........................................................21

Соціальна модель обдарованого учня…………………………27

Головні напрями роботи з обдарованими дітьми…………….29

Практичні методи розвитку творчого мислення школярів….39

Риси творчої особистості……………………………………...42

Специфіка виховання та розвитку обдарованих

і талановитих школярів………………………………………..44

Особливості обдарованих дітей……………………………….59

Діагностика виявлення обдарованості у школярів…………..63

Родина обдарованої дитини…………………………………...70

Проблеми обдарованих дітей………………………………….72

Взаємини обдарованої дитини з однолітками й дорослими…74

Пам’ятка вчителю для роботи з обдарованими дітьми……...76

ВСТУП

Перетворення, які відбулися у системі освіти змінили ставлення до учнів, які виявляють неординарні здібності. З'явилися освітні установи, навчальні й соціальні програми, громадські організації та фонди, головною метою яких є виявлення, навчання, розвиток обдарованих дітей.

Науковий зміст роботи, спрямованої на виявлення обдарованих і талановитих, полягає в можливості розкрити на найбільш представницькій вибірці природу та психологічний механізм творчості, забезпечити можливості використання законів творчості для вдосконалення змісту й методів навчання всіх дітей та учнів.

Однак під час роботи з обдарованими дітьми постійно виникають педагогічні й психологічні труднощі, обумовлені розмаїтістю видів обдарованості, зокрема віковою та прихованою обдарованістю, безліччю суперечливих теоретичних підходів і методів, варіативністю сучасної освіти, а також надзвичайно малим числом фахівців, професійно та особистісно підготовлених до роботи з обдарованими дітьми. Виникає проблема, вирішенню якої присвячено багато робіт: розробка психологічних, дидактичних і психолого-дидактичних методів та навчальних матеріалів, які стосуються теорії і практики роботи з різними категоріями обдарованих дітей в освітніх установах різного типу. Насамперед йдеться про дітей з підвищеним рівнем розвитку інтелектуальних, творчих, академічних та соціально-особистісних здібностей, а також дітей з прихованими можливостями.

Вирази «обдаровані учні», «видатні діти» — дуже умовні. Цими термінами (стосовно розумової сфери школярів) позначають учнів із надзвичайно раннім розумовим підйомом, з яскравою вираженістю тих чи інших спеціальних розумових властивостей, з ознаками сприятливих передумов розвитку наукового таланту. Але, оскільки мова йде про дітей, усі ці характеристики мають значення тільки чогось попереднього: виявлені особливості можуть не отримати очікуваного розвитку, залишитися не реалізованими.

З огляду на різноманітність, індивідуальну своєрідність феномена обдарованості, вибір методів психологічної роботи з обдарованими дітьми потребує попереднього визначення:

з яким типом обдарованості ми маємо справу;
які завдання роботи з обдарованими дітьми є пріоритетними: розвиток уже високих здібностей чи, навпаки, недостатньо розвинутих здібностей (зокрема комунікативних і особистісних); психологічна підтримка й навіть допомога, навчання обдарованих дітей у спеціальних освітніх установах чи в умовах загальноосвітньої школи; розробка і психолого-педагогічний моніторинг спеціальних освітніх технологій: навчальних, розвивальних або навчально-розвивальних тощо.

Кожна обдарована дитина – індивідуальність, що потребує особливого підходу. Сприяння реалізації обдаруванню найчастіше потребує організації особливого середовища, зокрема спеціальної освіти, яка виходить за межі навчання у звичайній школі.
Погляди на визначення

здібностей та обдарованості
Учені з різних країн працюють над проблемою обдарованості. Біологи намагаються виділити ген геніальності, психологи і соціологи винаходять тисячі тестів для визначення яскравих здібностей дітей. І все-таки поки що залишається таємницею відповідь на запитання: чому одній людині вдається багато, а інша стає аутсайдером.

Соціологи кажуть, що генії народжуються в епоху історичних зрушень. Відомо, що французька революція кінця XVIII ст. змінила європейське життя. У світі з'явилися Наполеон, Гете, Гумбольт, Ротшильд, Бальзак, Бетховен, Гегель і ще багато талантів у всіх сферах життя. Деякі вчені вважають, що світові цивілізації живуть за законами духовних ритмів. Вони малюють криву — синусоїду, і на її вершинах очікують «урожаю» геніїв. Але варто поглянути пильніше на життя тих, кого прийнято вважати титанами.

Люди відрізняються один від одного своїми здібностями.

Що ж таке здібності? Здібності являють собою синтез властивостей особистості, який забезпечує успішне виконання діяльності й виявляється у швидкості оволодіння знаннями, уміннями, навичками.

Здібності завжди виявляються в певній діяльності: в науці, мистецтві, навчанні. Одні люди здібні до математики, інші — до гуманітарних наук, треті — до живопису, музики, трапляються і різносторонньо обдаровані люди, здібні до різних видів діяльності.

Виділяють два рівні розвитку здібностей: репродуктивний і продуктивний (творчий). Репродуктивний рівень розвитку здібностей характеризуються тим, що людина легко засвоює знання, без особливих зусиль оволодіває новою діяльністю. Досягаючи високих результатів в діяльності, вона, однак, не вносить у неї нічого нового, діє за сталим зразком. Продуктивний (творчий) рівень розвитку здібностей характеризується тим, що людина винаходить, раціоналізує, творить у процесі діяльності.

Здібності не можна розглядати поза розвитком: у процесі діяльності з набуттям досвіду, знань, умінь людина може перейти від репродуктивного рівня здібностей до творчого. Іноді це відбувається настільки швидко і несподівано, що викликає здивування в оточуючих.

Найвищий рівень розвитку здібностей — талант і геній. Досягнення талановитих людей завжди мають величезне суспільно-історичне значення для життя багатьох поколінь. Геній відкриває нову епоху, створює новий напрям у науці, мистецтві, виробництві. Талант творить у межах висунутих ідей, що визначили напрям. Вчені підрахували, що за всю історію розвитку людства було не більш ніж 400 геніїв, тобто тільки один геній на кожне десятиріччя життя суспільства. Підраховано ймовірність появи здібних людей: у 10% людей спостерігаються здібності вищі від середніх, 2% можна віднести до талантів, а 0,05% — до геніїв.

Крім рівнів, виділяють здібності за їх спрямованістю. Розрізнюють загальні і спеціальні здібності, а також здібності до практичної діяльності. Під загальними мають на увазі розумові здібності. Це система інтелектуальних властивостей особистості, що забезпечує успішність оволодіння знаннями.

Спеціальні здібності дозволяють людині досягнути значних успіхів у певних видах діяльності: в математиці, літературній творчості, музиці. Спеціальні здібності дітей батьки, як правило, помічають набагато раніше, ніж загальні, які найбільш повно можуть розкритися в процесі навчання в школі. Те, що дитина добре малює, грає на музичному інструменті, намагається відтворити мелодії, складає вірші, впадає в око швидше, ніж високий рівень інтелекту, що потребує, крім природної основи, достатнього багажу знань.

У психології, передусім у працях С.Рубінштейна і Б.Теплова зроблено спробу дати класифікацію понять «здібності», «обдарованість» і «талант» за єдиною основою — успішністю діяльності.

Здібності розглядаються як індивідуально-психологічні особливості, що відрізняють одну людину від іншої, від яких залежить можливість успіху діяльності, а обдарованість — як якісно своєрідне поєднання здібностей (індивідуально-психологічних особливостей), від якої також залежить можливість успіху в діяльності.

Іноді здібності вважають природженими, «даними від природи». Однак науковий аналіз показує, що природженими можуть бути лише задатки, а здібності є результатом розвитку задатків.

Задатки — природжені анатомо-фізіологічні особливості організму. До них належать передусім особливості будови головного мозку, органів чуттів і руху, властивості нервової системи, якими організм наділений від народження. Задатки являють собою лише можливості і передумови розвитку здібностей, але ще не гарантують, не зумовлюють появи і розвитку здібностей. Виникаючи на основі задатків, здібності розвиваються в процесі і під впливом діяльності, яка потребує від людини певних здібностей. Поза діяльністю ніякі здібності розвиватися не можуть. Жодна людина, якими б задатками вона не володіла, не може стати талановитим математиком, музикантом або художником, не займаючись багато і наполегливо відповідною діяльністю.

Здібності розрізнюються за якістю, широтою, своєрідністю їх поєднання і ступенем розвитку.

Якість здібностей визначається тією діяльністю, умовою успішного виконання якої вони є. Про людину звичайно кажуть не просто, що вона здібна, а до чого здібна, тобто вказують якість її здібностей. За якістю здібності поділяються на математичні, технічні, художні, літературні, музичні, організаторські, спортивні тощо.

За широтою здібності поділяються на загальні і спеціальні.

До спеціальних здібностей належать, наприклад, музичний слух, музична пам'ять і почуття ритму в музиканта, педагогічний такт у вчителя. Загальні здібності необхідні для виконання різних видів діяльності. Наприклад, така здібність, як спостережливість, потрібна і художнику, і письменнику, і лікареві, і педагогу; організаторські здібності, розподіл уваги, критичність і глибина розуму, хороша зорова пам'ять, творча уява властиві людям багатьох професій. Ці здібності й прийнято називати загальними. Загальною і водночас основною здібністю людини є аналітико синтетична здібність. Завдяки їй людина розрізняє окремі предмети або явища в складному їх комплексі, виділяє головне, характерне, типове, вловлює суть явища, об'єднує виділені моменти в новому комплексі і створює щось нове, оригінальне.

Ніяка окрема здібність не може бути достатньою для успішного виконання діяльності. Треба, щоб у людини було багато здібностей. Поєднання здібностей, необхідних для успішного виконання діяльності, називається обдарованістю.

Як і окремі здібності, обдарованість може бути спеціальною (до конкретної діяльності) або загальною (до різних видів діяльності).

Обдарованість — це свого роду міра генетично і досвідом обумовлених можливостей людини пристосуватися до життя. Основні функції обдарованості — максимальне пристосування до світу, оточення, знаходження рішення у всіх випадках, коли є нові проблеми, що потребують саме творчого підходу.

Спеціальна обдарованість характеризується наявністю в суб'єкта можливостей, що чітко переносяться зовні (що виявляється в діяльності) — думок, навичок і знань, що конкретно реалізуються, виявляються через функціонування стратегій планування і розв'язання проблем.

Складові обдарованості:

біофізіологічні, анатомо-фізіологічні задатки;
сенсорно - перцептивні блоки, що характеризуються підвищеною чутливістю;
інтелектуальні й розумові можливості, що дозволяють оцінювати нові ситуації і вирішувати нові проблеми;
емоційно-вольові структури, що зумовлюють тривалі домінантні орієнтації і їх штучне підтримання;
високий рівень продукування нових образів, фантазія, уява.

А. Матюшкін, спираючись на роботи багатьох дослідників, розробив синтетичну структуру творчої обдарованості:

домінуюча роль пізнавальної мотивації;
дослідницька творча активність, що виражається у виявленні нового, постановці і розв'язанні проблеми;
можливість досягнення оригінальних рішень;
можливість прогнозування і передбачення;
здібності до створення ідеальних еталонів.

О. Моляко визначив у системі творчого потенціалу такі складові:

задатки, схильності, що виявляються в підвищеній чутливості, вибірковості, перевагах, а також у динамічності психічних процесів;
інтереси, їх спрямованість, частота й систематичність їх вияву, домінування пізнавальних інтересів;
допитливість, прагнення до створення нового, схильність до вирішення й пошуку проблем;
швидкість у засвоєнні нової інформації, утворення асоціативних масивів;
схильність до постійного порівняння, зіставлення, вироблення еталонів для наступного відбору;
вияв загального інтелекту — розуміння, швидкість оцінок і вибору шляху вирішення, адекватність дій;
емоційна забарвленість окремих процесів, емоційне ставлення, вплив почуттів на суб'єктивне оцінювання, вибір;
наполегливість, цілеспрямованість, рішучість, працьовитість, систематичність у роботі, сміливе прийняття рішень;

творчість — уміння комбінувати, знаходити аналоги, реконструювати; схильність до зміни варіантів, економічність у рішеннях, раціональне використання коштів, часу;
інтуїтивізм — схильність до надшвидких оцінок, рішень, прогнозів;
порівняно швидке оволодіння уміннями, навичками, прийомами, оволодіння технікою роботи, ремісничою майстерністю;
здатність робити особистісні стратегії й тактики у розв'язанні загальних і спеціальних нових проблем, задач, пошук виходу із складних, нестандартних, екстремальних ситуацій.

Обдарованість виявляється через:

домінування інтересів і мотивів;
емоційну заглибленість у діяльність;
волю до успіху;
загальне й естетичне задоволення від процесу і продуктів діяльності;
розуміння суті проблеми, задачі, ситуації;
несвідоме, інтуїтивне розв'язання проблеми («позалогічне»);
стратегіальність в інтелектуальній поведінці (особистісні можливості продукувати проекти);
багатоваріантність рішень;
швидкість рішень, оцінок, прогнозів;
мистецтво знаходити, вибирати (винахідливість).

Основні типи творчої діяльності:

науково-логічний;
техніко-конструктивний;
образно-художній;
вербально-поетичний;
музично-руховий;
практико-технологічний;
ситуативний (спонтанний, розсудливий).

Творчий пошук виявляється за ознаками:

реконструктивна творчість;
комбінаторна творчість;
творчість через аналогії.

Інтелект фіксують за:

розумінням і структуруванням початкової інформації;
постановкою задачі;
пошуком і конструюванням рішень;
прогнозуванню рішень (розробкою задумів рішення), гіпотезами.

Динаміку (швидкісні показники) рішень і творчої діяльності визначають основні типи:

повільний;
швидкий;
надшвидкий.

Рівні досягнень можна визначати за завданнями, які ставить перед собою суб'єкт, або ж за досягнутими успіхах, і тут доречно виділити три умови:

бажання перевершити існуючі досягнення (зробити краще, ніж є);
досягти результату вищого класу;
реалізувати надзавдання (програму-максимум) — на грані фантастики.

У плані емоційного реагування на виконання діяльності, захопленості можна виділити три типи:

натхненний (іноді ейфоричний);
упевнений;
той, що вагається.

Таким чином, запропонована структура описує різні типи обдарованості, їх характеристики.

1 2 3 4 5 6

Схожі:

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДЕПАРТАМЕНТУ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ ХАРКІВСЬКОЇ... Методичний посібник для заступників директорів ЗНЗ та вчителів, які працюють з обдарованими дітьми	УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ДЕПАРТАМЕНТУ З ГУМАНІТАРНИХ ПИТАНЬ ХАРКІВСЬКОЇ... Методичний посібник для заступників директорів ЗНЗ та вчителів, які працюють з обдарованими дітьми
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ... Бойко Л. А., Пшенична Ю. С., викладачі Лубенського фінансово-економічного коледжу Полтавської ДАА	ВОЗНЕСЕНСЬКА МІСЬКА РАДА МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Р ІШЕННЯ ...
Управл і ння освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради Методичний... Смілянського природничо-математичного ліцею Смілянської міської ради Черкаської області, Волошина Марія Сергіївна, учитель фізики,...	ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ, КРАЄЗНАВСТВА ТА ЕКСКУРСІЙ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ Начальнику управління освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації Мельніченку В. В
Інструктивно-методичний лист щодо використання державної символіки Постанова Кабінету Міністрів України від 15. 09. 1999 р. №1697 Науково-методичний центр вищої освіти розробив і надсилає Інструктивно-методичний...	УКРАЇНА УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ МИКОЛАЇВСЬКА... Одним із принципів реалізації Державної національної програми «Освіта (Україна – ХХІ ст.)» є гуманізація освіти, що полягає в утвердженні...
Департамент освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації... Кожен здібний учень – індивідуальність, яка потребує особливого підходу. Найважливішим в організації роботи зі здібними учнями є...	УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ... Головною ланкою в процесі освоєння знань молодшими школярами є рівень розвитку їх пізнавальної сфери, і особливо таких психічних...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання