УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ЦЕНТР ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ І СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
Затверджено
рішенням обласної Експертної комісії
науково-методичного Центру
практичної психології і соціальної роботи
Інститут післядипломної педагогічної освіти
Чернівецької області
«27» лютого 2013р.
Протокол №23
Голова Експертної комісії
Романовська Д.Д.
«Програма розвитку когнітивної сфери
(пам’яті, уваги, мислення)
для дітей молодшого шкільного віку»
Укладач:
практичний психолог
Чернівецької гімназії №7
Рибак Л.В.
Чернівці, 2013 р.
Пояснювальна записка
Молодший шкільний вік є ключовим в оволодінні дитиною навчальною діяльністю. Саме в початковий період навчання у дітей закладається фундамент системи знань, які поповнюються в подальші роки, і одночасно формуються розумові і практичні операції, дії і навички, без яких неможливі подальші навчання та практична діяльність. Головною ланкою в процесі освоєння знань молодшими школярами є рівень розвитку їх пізнавальної сфери, і особливо таких психічних процесів як сприймання, увага, пам’ять, мислення.
Однією із основних проблем шкільного навчання, на думку А.Ф.Ануфрієва та С.Н. Костроміна, є ряд труднощів, що виникають у дітей в процесі оволодіння новими знаннями, основними психологічними причинами яких є недостатня розвиненість основних пізнавальних психічних процесів (довільної уваги, пам’яті, сприймання та мислення). За даними різних досліджень складнощі в навчанні відчувають від 15% до 40% дітей початкових класів загальноосвітніх шкіл. Причому, починаючи з кінця 60-х років і до сьогодні, кількість труднощів в навчанні школярів постійно росте. Цю ситуацію, при відсутності грубих порушень в психічному розвитку дитини, можна вирішити, надавши своєчасну і адекватну її проблемам психологічну допомогу, зокрема шляхом діагностування та цілеспрямованого розвитку пізнавальної сфери молодших школярів.
Проте, не дивлячись на велику кількість досліджень з особливостей пізнавальної сфери молодших школярів, вказана проблема залишається актуальною, і особливо з практичної точки зору. Так, практика свідчить, що пріоритетною для психологів, які працюють в системі сучасної освіти, є проблема діагностики та розвитку пізнавальної сфери дітей, і особливо у початковій школі. Це підкреслює актуальність і практичну значущість обраної нами проблеми.
Аналіз психолого-педагогічної літератури показує, що пізнавальна сфера – це складне за своїм змістом поняття, що є важливою характеристикою інтелектуального розвитку особистості. Переважна більшість авторів у її змісті виділяє такі пізнавальні психічні процеси, як відчуття, сприймання, пам’ять, увага, уява та мислення. Пізнавальна сфера особистості на кожному новому віковому відрізку має свої індивідуальні особливості, які пов’язані зі специфікою розвитку основних пізнавальних процесів на певному віковому етапі. Більшість вчених зазначає, що загальною особливістю молодшого шкільного віку є переважна нерозвиненість довільної сфери дитини, оскільки в неї ще недостатньо сформовані внутрішні засоби саморегуляції.
Отже, молодший шкільний вік – це період значних змін у пізнавальній сфері дитини, оскільки він є найбільш сприятливим для засвоєння нею попередньо здобутого досвіду та подальшого психічного розвитку. Тому, слід не упустити можливості розвинути у дитини пізнавальні психічні процеси, від чого залежить легкість і ефективність процесу її навчання.
Основним напрямом роботи у вказаній програмі став розвиток таких пізнавальних процесів, як зорово-просторове сприймання,зорова та слухова пам’ять, довільна увага, словесно-логічне мислення.
Для активної реалізації розвивального впливу ми обрали переважно ігрову форму проведення занять, оскільки саме гра дає можливість здійснити більш глибше проникнення в світ дитини та здійснити в ньому продуктивні перетворення. Діти даного віку,зазвичай, проявляють жвавий інтерес до ігрової форми діяльності та активно беруть в ній участь. Отже, в програмі використовувався розвивальний матеріал паралельно з елементами гри. Вправи були підібрані з урахуванням основних вікових особливостей пізнавальної сфери молодших школярів.
Примітка: Для заохочення дитини можна використовувати систему накопичування балів, де за певну кількість балів дитина буде отримувати подарунок чи бонуси. Максимальна кількість балів встановлюється індивідуально, так само як і визначається подарунок чи бонус.
Програма складається з 30 занять.
Тривалість заняття – від 45 до 60 хв.
Частота занять – 2 рази на тиждень, протягом 3,5 місяців.
Вік учасників – 7 – 9 років
Найкраще починати цю програму з 2-го класу. Це пояснюється тим, що перший рік навчання дитині у школі присвячений знайомству та адаптації до нових умов.
Мета: покращення розвитку пам’яті, уваги та мислення у дітей молодшого шкільного віку
Завдання:
Розвиток зорово-просторового сприймання через активне формування зорово-пошукових навичок, вміння орієнтуватись в просторі, слідувати зразку.
Покращення зорової та слухової пам’яті через розвиток вміння запам’ятовувати наочну та вербальну інформацію
Розвиток довільної уваги дітей через формування у них здатності довільно керувати нею, зосереджуватись на заданих об’єктах
Розвиток словесно-логічного мислення, через активізацію синтезу, аналізу і порівняння та збагачення поняттєвих запасів мислення за рахунок формування навичок розрізнення та поєднання речей за спільними і відмінними ознаками, вміння мислити цілими поняттями
Предмет розвивальної програми: когнітивна сфера
Засоби розвивальної програми: ігри, вправи.
Форма роботи: індивідуальна
Критерії ефективності програми
По закінченню роботи проводиться повторна діагностика, результати якої порівнюються з первинною діагностикою.
Для оцінки ефективності програми автором запропоновані критерії можливого оцінювання (див. Додаток А).
Сітка розвивальної програми
№
|
Мета
|
Тривал. год.
|
Заняття 1
|
Знайомство з учнем, встановлення довірливого контакту. Психодіагностика когнітивної сфери.
|
1
|
Заняття 2
|
Розвиток зорової пам’яті, уваги та формування навичок поєднання речей за спільними ознаками
|
1
|
Заняття 3
|
Розвиток мислення, зорової та короткочасної пам’яті
|
1
|
Заняття 4
|
Розвиток словесно-логічного та асоціативного мислення, запам’ятовування та відтворення інформації
|
1
|
Заняття 5
|
Формування понятійного мислення, тренування зорової та слухової пам'яті
|
1
|
Заняття 6
|
Розвиток уяви, мислення та пам’яті
|
1
|
Заняття 7
|
Розвиток пам’яті за допомогою шифрування, розвиток мислення
|
1
|
Заняття 8
|
Розвиток навику зосередження, тактильної пам’яті. Формування навичок розрізнення та поєднання речей за спільними та відмінними ознаками.
|
1
|
Заняття 9
|
Розвиток мислення, пам’яті та уваги.
|
1
|
Заняття 10
|
Розвиток пам’яті, мислення та уяви.
|
1
|
Заняття 11
|
Розвиток уяви, пам’яті та мислення.
Формування навичок миттєвої, або швидкої реакції у доборі слів.
|
1
|
Заняття 12
|
Розвиток асоціативного мислення, уваги, пам’яті та моторики.
|
1
|
Заняття 13
|
Розвиток навиків зосередження, мислення та уяви.
|
1
|
Заняття14
|
Розвиток мислення, пам’яті, формування навичок узагальнення.
|
1
|
Заняття 15
|
Розвиток мислення та пам’яті.
|
1
|
Заняття 16
|
Розвиток пам’яті та асоціативного мислення.
|
1
|
Заняття 17
|
Розвиток мислення, робота над збільшенням об’єму уваги
|
1
|
Заняття 18
|
Розвиток пам’яті, творчого мислення, формування навичок розрізнення та поєднання речей за спільними та відмінними ознаками, вміння мислити цілими поняттями.
|
1
|
Заняття 19
|
Розвиток мислення, пам’яті, уяви.
|
1
|
Заняття 20
|
Розвиток асоціативного мислення, пам’яті.
|
1
|
Заняття 21
|
Розвиток понятійного та творчого мислення, розвиток уяви
|
1
|
Заняття 22
|
Розвиток асоціативного мислення та уяви.
|
1
|
Заняття 23
|
Розвиток уяви та короткочасної пам’яті
|
1
|
Заняття 24
|
Розвиток швидкості мислення та образного мислення, уяви.
|
1
|
Заняття 25
|
Активізація рухової пам'яті дитини, розвиток мислення.
|
1
|
Заняття 26
|
Розвиток уваги та уяви
|
1
|
Заняття 27
|
Розвиток асоціативного мислення та пам’яті.
|
1
|
Заняття 28
|
Розвиток мислення та пам’яті
|
1
|
Заняття 29
|
Розвиток зорової пам’яті та мислення
|
1
|
Заняття 30
|
Розвиток мислення, збільшення об’єму уваги
|
1
|
Заняття 31
|
Збільшення об’єму уваги, розвиток асоціативного мислення
|
1
|
Заняття 32
|
Розвиток мислення та пам’яті.
|
1
|
Заняття 33
|
Розвиток зорової пам’яті, мислення та уяви.
|
1
|
Заняття 34
|
Повторна діагностика когнітивної сфери. Підведення підсумків роботи.
|
1
|
Заняття 1
Мета: знайомство з учнем, встановлення довірливого контакту. Психодіагностика когнітивної сфери.
Знайомство з учнем. Встановлення довірливого контакту.
Проводиться тестування на виявлення обсягу механічної пам’яті, дослідження рівня уваги та самоконтролю. Використовуються наступні методики (по одній на вибір з кожної групи):
Дослідження уваги:
Дослідження концентрації уваги [ 21, с.37 ]
Діагностика «Кільця Ландольта» [ 21, с.49 ]
Дослідження пам’яті:
Запам’ятовування цифрових рядів (завдання із тексту Д.Векслера) (див. Додаток D)
Методика «Впізнання фігур» (дослідження відтворення та впізнання, варіант 2) [ 21, с. 73 ]
Дослідження переважаючого типу запам’ятовування [ 21, с.70 ]
Дослідження мислення:
Дослідження процесу узагальнення [ 21, с.91 ]
Методика «Визначення спільних рис» (Вербальний тест)(див. Додаток C)
Вправа на релаксацію (див. Додаток Е, №1)
Заняття 2
Мета: Розвиток зорової пам’яті, уваги та формування навичок поєднання речей за спільними ознаками
Налаштування на роботу, привітання.
Гра"Фотоапарати"
Мета: Створення сприятливої емоційної атмосфери; розвиток зорової пам’яті.
1-й варіант: дитині на секунду показується картка з будь-яким зображенням, потім картка ховається, дитина повинна як можна детальніше описати побачене.
Вправа «Які звуки повторюються?»
Мета: розвиток довільної уваги
Психолог зачитує 4-5 слів, у кожному з яких зустрічається якийсь один звук. Наприклад: хліб – відро – пролісок – камінь. Дитина визначає звук, який повторюється в кожному слові.
Вправа «Визначення»
Мета: формування навички поєднання речей за спільними ознаками.
Назвати предмети одним узагальнюючим словом:
калина, ліщина, … - це
помідор, огірок, капуста, … - це
ялина, верба, … - це
курка, гуска, індик, … - це
Вправа на релаксацію(див. Додаток G, №2)
Закінчення. Обговорення.
Заняття 3
Мета: розвиток мислення, зорової та короткочасної пам’яті
Налаштування на роботу, привітання.
Гра «Художник»
Мета: налаштування на співпрацю; розвиток зорової пам’яті.
Дитина грає роль художника.
Варіант 1: Вона уважно розглядає того, кого буде «малювати». Потім відвертається і дає його словесний портрет. Психолог може допомагати дитині запитаннями.
Варіант 2: Дитині пропонується різні іграшки, які вона теж роздивляється декілька секунд. Потім іграшка ховається, а дитина описує її.
Гра «Ланцюжок дій»
Мета: розвиток пам’яті
Дитині пропонують ланцюжок дій, які потрібно виконати в певній послідовності. Наприклад: «підійди до шафи, візьми книгу, поклади її на середину столу тощо”.
Потім нехай учень сам придумає і дає команди психологу. Коли психолог буде виконувати завдання нехай учень перевіряє чи правильно та послідовно його завдання виконано.
|