|
|
Скачати 0.69 Mb.
|
| Тема 7. Правовідносини інших членів сім’ї та родичів Практичне заняття - 2 год. Основні питання теми 1. Поняття інших членів сім'ї та родичів. 2. Особисті немайнові правовідносини інших членів сім'ї та родичів. 3. Майнові правовідносини інших членів сім'ї та родичів. Основні поняття: Члени сім'ї, родичі, спорідненість, ступень спорідненості, баба, дід, прабаба, прадід, брат, сестра, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, фактичний вихователь, вихованець. Запитання для самоконтролю 1. Хто, крім батьків та дітей належить до членів сім'ї? Хто таки родичі? 2. В чому полягає роль інших членів сім'ї та родичів у вихованні дитини? Які їх права відповідно до законодавства? 3. У чому значення можливості спілкування з іншими членами сім'ї та родичами для розвитку дитини? 4. Охарактеризуйте інститут фактичного виховання. 5. Що є підставою виникнення майнових відносин за участю інших членів сім'ї та родичів? 6. Яким є склад підстав виникнення аліментних правовідносин між платником і отримувачем: мачухою, вітчимом та пасинком, падчеркою. 7. Яким є склад підстав виникнення аліментних правовідносин між повнолітніми вихованцями і фактичними вихователями? 8. Чи залежить обов’язок діда, баби, внуків, правнуків, братів, сестер надавати один одному утримання від того, жили вони будь-коли однією сім’єю чи ні? 9. В якому випадку виникають аліментні зобов’язання у братів/сестер по відношенню один до одного, якщо вони мають одного спільного батька /мати? 10. Чи впливає непрацездатність діда/баби на їх обов’язок надавати утримання своїм внукам/правнукам? 11. Що слугує підставою для звільнення аліментно-зобов’язаних осіб від надання утримання іншим членам сім’ї? Практичне заняття Задача 1 Подружжя Воропаєвих Марина і Олег мало троє дітей: дочку Катерину та синів Петра і Миколу. Сини виросли, одружилися та проживали окремо, а дочка разом з батьками. На час виходу на пенсію Воропаєвої М. і Воропаєва О. їх дочці Катерині виповнилося 15 років. Пенсія у батьків була мінімального розміру, витрати на лікування досить швидко спустошили сімейні заощадження. Батьки-пенсіонери опинилися на межі бідності і не мали можливості утримувати дочку. Воропаєва М. звернулася за допомогою до синів, але ті відмовили, посилаючись на те, що на їх «шиї» власні малі діти і дружини. Натомість дали пораду, щоб Катерина влаштувалася на роботу, а навчання закінчила у вечірній школі. Відношення братів до сестри обурило батьків. Вони вмовили Катерину звернутися до суду з вимогою до Петра і Миколи про надання їй утримання. Чи правомірна вимога Катерини про призначення їй аліментів з братів? Які обставини мають враховуватися судом у даній ситуації? Яке рішення має ухвалити суд? Задача 2 Свириденко Андрій лісля розірвання шлюбу з першою дружиною Свириденко Оленою одружився з Фещенко Христиною. Від першого шлюбу у нього був син Дмитро, який залишився проживати з матір’ю, у другому шлюбі народилася дочка Василина. У віці 17 років Василина разом зі своєю матір’ю потрапили у ДТП, внаслідок чого мати − Фещенко Х. загинула, а Василина отримала травму голови і втратила пам’ять. ЇЇ визнали інвалідом ІІ-ої групи. На цей час Свириденку А. виповнилося 62 роки, стан здоров’я не дозволяв далі працювати, він змушений був покинути роботу. Статки батька-пенсіонера і дочки-інваліда були дуже мізерними. Інфляція, зростання цін на житлово-комунальні послуги зробили їх матеріальне становище зовсім скрутним. Свириденко А. звернувся за допомогою до свого сина, але розмова завершилася тим, що батько відчув себе погано і по дорозі у лікарню помер від серцевого нападу. Його дочка Василина залишилася зовсім одна. Через кілька днів після похорону, сусідка Свириденків, опікуючись долею Василини звернулася до адвоката за консультацією. Дайте відповідь на її питання. Чи можливо зобов’язати Петра, як зведеного брата, піклуватися про Василинину та надавати їй матеріальну допомогу? Задача 3 Подружжя Марченко Валентина і Семен протягом декількох останніх років спільного сімейного життя почали зловживати міцними спиртними напоями, і, унаслідок стали хронічними алкоголіками. Їх 9-річна дочка Мирослава, щоразу, під час чергового запою батьків тікала до своєї бабусі по материнській лінії Надії Петрівни. Протверезившись, Валентина Марченко забирала дитину додому. Валентина Петрівна вважала, що виною всьому чоловік її дочки: це він привчив Валентину пити горілку разом з ним «за компанію». Тому Надія Петрівна заявила до органу опіки та піклування тільки стосовно Семена, мовляв, він споює дружину, не займається вихованням дочки і попросила сприяння у позбавленні його батьківських прав. Суд вирішив позбавити батьківських прав обох батьків. Опікуном Мирослави була призначена її бабуся − Надія Петрівна. Пенсіонерка, якій виповнилося 60 років, могла розраховувати лише на свої 900 грн. пенсії. Крім того, що на ці кошти треба було жити разом з онукою, доводилося сплачувати за квартиру дітей-алкоголіків, щоб не втратити її задля Мирослави. Існувати при таких витратах було нереально, тому Надія Петрівна звернулась до бабусі і дідуся Мирослави по лінії батька − Хоменкам. Оскільки Хоменки дали на утримання онучки лише один раз 300 грн., а потім відмовились давати гроші, пославшись на свої фінансові труднощі, Надія Петрівна подала позов до суду про присудження аліментів. Хоменки з позовними вимогами не погодились. У судовому засіданні з’ясувалося, що сукупний дохід Хоменків становить 7 тис. 300 грн. на місяць. Заробітна плата дідуся становить 6 тис. грн., а пенсія бабусі − 1 тис. 300 грн. Батьки ж Мирослави − постійної роботи не мають, а випадкові заробітки негайно пропивають. Чи мала право Надія Петрівна, як опікун Мирослави, від свого імені подати позов про стягнення аліментів з діда та баби по батьківській лінії на користь онучки? Чи зобов’язані дідусь і бабуся Хоменки, які не є її опікунами, утримувати онучку? Чи зобов’язані опікуни забезпечувати підопічних матеріально? Чи повинні сплачувати аліменти батьки, яких позбавлено батьківських прав? Чим повинен керуватися суд при ухваленні рішення за позовом Надії Петрівни? Задача 4 Через два місяці після весілля 20-річного Глеба Крикуна відбулась інша подія − його батьки, подружжя Крикунів розірвало свої шлюбні відносини. Коли Крикун К. − мати Глеба досягла пенсійного віку, вона була визнана інвалідом 2-ої групи за загальним захворюванням. Їй була призначена пенсія у розмірі 880 грн. За шість місяців до цього помер від раку її син Глеб, у якого залишився син Леонід, 17 років. Постійне швидке зростання цін на ліки, продукти харчування, комунальні послуги поставило Крикун К. на межу виживання. Жінка змушена була звернутися за допомогою до онука, який працював у сфері торгівлі та непогано заробляв. Але Леонід відмовив своїй бабусі, пояснивши, що він найближчим часом збирається одружитися, заощаджує гроші на весілля. І до того ж, він не пам’ятає, щоб вона, у свій час, надавала їх сім’ї матеріальну допомогу. Безвихідь і образа на єдиного, рідного онука підштовхнули Крикун К. до рішення звернутися до суду з позовом про присудження аліментів. Чи повинен внук утримувати бабу, діда? Які чинники враховуються судом при призначенні аліментів та визначенні їх розміру? Яким має бути рішення суду у даній справі? Задача 5 На користь Михайленко Н. А. рішенням суду було призначено утримання з її онука у розмірі 30 відсотків від доходу онука. Протягом січня — травня 2011 року аліменти він не сплачував, оскільки протягом січня—лютого був у лікарні. В червні почав сплачувати аліменти з заробітної плати в розмірі 30 відсотків заробітної плати, що становила 800 грн. Чи виникла заборгованість за аліментами? Якщо так, то який її розмір та який розмір пені за прострочення її сплати належить сплатити станом на початок липня? Задача 6 Дізнавшись про намір батьків дати дитині ім’я «Королева Вікторія», бабуся була категорично проти цього. Тому вона самостійно звернулася до органів реєстрації актів цивільного стану і зареєструвала дитину як «Анастасія». Тоді батьки дівчинки подали до органу РАЦС спільну заяву, в якій просили змінити ім'я дочки. Чи має право орган РАЦС прийняти таку заяву і задовольнити вимоги батьків? Чи правомірно вчинила бабуся? Чи міг орган РАЦС у даному випадку зареєструвати дитину за заявою бабусі? Чи може орган РАЦС зареєструвати дитину за іменем «Королева Вікторія» та яким актом регулюються питання підбору імені дитини? Теми рефератів та доповідей: Права та обов’язки членів сім'ї та родичів у вихованні та утриманні дитини. Правовий статус мачухи і вітчима у сімейному праві України. Завдання для самостійної роботи 1. Зробіть моніторинг наукових та науково-практичних періодичних видань («Право України», «Держава і право», «Підприємництво, господарство і право» тощо) та зробить перелік публікацій з теми семінарського заняття. Визначіть основні напрями наукових дискусій. Підготуйте 1-2 рецензії. Література: [1;2;44;45] Тема 8. Міжнародно-правове регулювання сімейних відносин. Семінарське заняття - 2 год. Практичне заняття – 4 год. План семінарського заняття 1. Поняття іноземного елементу у сімейних правовідносинах. 2. Міжнародні договори у сімейному праві. 3. Колізійні питання укладення та розірвання шлюбу. 4. Колізійні питання визначення походження дитини. 5. Колізійні питання усиновлення. Основні поняття: Іноземний елемент, колізійні питання, об’єм колізійної норми, колізійна прив’язка, шлюб з іноземним елементом, шлюб, що кульгає, консульський шлюб, змішаний шлюб. Запитання для самоконтролю 1. Які правовідносини вважаються такими, що обтяжені іноземним елементом? 2. Що таке колізійна норма сімейного права? 3. Що таке об’єм колізійної норми та колізійна прив’язка? 4. Яку роль грають міжнародні договори в уніфікації колізійних норм? 5. Які міжнародні акти та закони України закріплюють права дитини? 6. Яку роль грають договори про правову допомогу у сімейному праві? З якими державами Україна має такі договори? 7. Яким чином реєструється шлюб громадянина України з іноземцем? 8. Коли шлюб, укладений між громадянином України та іноземцем за кордоном не буде визнаний в Україні? Чи можлива така ситуація? 9. Чи можуть іноземці зареєструвати шлюб в Україні? Яким чином? 10. Що таке шлюб, що кульгає? Коли він виникає? 11. Що таке консульський шлюб? 12. Який порядок розірвання шлюбу з іноземним елементом? 13. Які ви знаєте колізійні проблеми визначення походження дитини? 14. Яким чином здійснюється усиновлення дітей-громадян України іноземцями? Теми рефератів та доповідей: 1. Іноземний елемент у сімейних правовідносинах. 2. Система міжнародних договорів у сімейному праві. 3. Проблеми міжнародного усиновлення. Література: [1;2;4;39;43;44;45] Практичне заняття 1 Задача 1 Громадянин Франції та громадянка Німеччини виявили бажання укласти шлюб, перебуваючи на території Квебеку (Канада). За яким законодавством буде укладено шлюб, якщо обидві особи, що виявляють бажання вступити у шлюб, — представники різних держав, а шлюб планується укласти на території третьої держави? За законодавством якої країни визначатимуть особисті немайнові й майнові права та обов’язки майбутнього подружжя? Відповідно до законодавства якої країни такий шлюб може бути розірвано? Задача 2 Громадянин однієї з мусульманських держав разом з громадянкою України подали спільно заяву до органу РАЦС у м. Києві. Наречений до заяви додав документ, який підтверджує той факт, що на день подання заяви він у іншому шлюбі не перебуває. Цей документ, окрім вище зазначеної, містив інформацію про те, що ні консульство, ні органи влади держави, громадянином якої він є, не несуть відповідальності за наслідки цього шлюбу. Це положення випливає з того, що за законами держави нареченого чоловік має право укладати і перебувати у законних шлюбах з кількома жінками одночасно. Чи буде укладено цей шлюб? Яким чином має відреагувати державний орган реєстрації актів цивільного стану на таку заяву? Чи зареєстрував би орган РАЦСу України шлюб громадянки України з представником іноземної держави, за законами якої він вже перебуває у законно зареєстрованому шлюбі? Обґрунтуйте відповідь, спираючись на норми закону. Задача З У червні 2011 року громадянин України В’ячеслав Яблонченко подав позов до районного суду м. Києва про розірвання шлюбу з громадянкою Німеччини Кларою Яблонченко-Фельдман. Справа про розірвання шлюбу підлягала розгляду у судовому порядку, оскільки у сторін був малолітній син та мав місце спір з приводу розподілу спільно набутого у шлюбі майна. Крім того, позивач вимагав визначити місце проживання сина з ним, оскільки мати бажає повернутися до Німеччини і хоче забрати дитину з собою, а він буде позбавлений можливості бачитись з сином, бо у нього немає для цього коштів. Також він вимагав розподілу чотирикімнатної квартири у м. Києві за режимом спільної сумісної власності і поділу спільно нажитого у шлюбі майна за режимом спільної часткової власності через те, що його дружина не працювала, а займалась домашнім господарством і дитиною, тобто весь прибуток у сім'ю приносив він, тому дружина не має права претендувати на половину нажитого майна. Дружина у запереченнях проти позову пояснила, що дитину вона не віддасть, бо вона є матір’ю, тому має пріоритетне право на її виховання і син повинен жити з нею. Вона не проти того, щоб батько підтримував зв’язки із сином. Але відповідачка заперечувала проти вимоги чоловіка щодо нерівного розподілу спільно набутого майна, та пояснила це тим, що вона змушена була взяти на себе усі обов'язки з ведення домашнього господарства, вихованню сина, оскільки батько весь час був на роботі. Крім того, вона забезпечувала чоловікові нормальну робочу атмосферу, щоб він мав змогу ефективно працювати та отримувати дохід. Оскільки вона збирається забрати дитину у Німеччину та хоче працювати, то їй необхідні на перший час кошти, щоб найняти няню для дитини. Вона заявила вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини. Але у зв'язку з тим, що вона є громадянкою Німеччини, просила суд при розгляді справи про стягнення аліментів та визначенні їх розміру застосувати норми іноземного права, а саме законодавство Німеччини. Як у цьому випадку має відреагувати суд? Обґрунтуйте свою відповідь нормами ЦПК. За законодавством якої країни мають стягуватися аліменти на дитину? Задача 4 Громадянин України Сивідько у 2008 році одружився з громадянкою Англії Пенелопою Томас. Реєстрація шлюбу мала місце у м. Києві. Через шість місяців після одруження у них народилася дитина. Після народження дитини батько поїхав на стажування до Японії строком на два роки. Спочатку він періодично надсилав гроші, а останні півроку він припинив надавати допомогу. Коли Сивідько від’їздив до Японії, сину виповнилося шість місяців. Після повернення йому стало відомо, що його дружина разом із дитиною повернулась назад до Англії і подала заяву на розірвання шлюбу, мотивуючи тим, що вона була проти відрядження чоловіка за кордон строком на два роки, не могла сама проживати у чужій країні без матеріальної підтримки, оскільки чоловік перестав надсилати їй гроші, працювати вона також не могла, оскільки не володіла українською мовою та повинна була доглядати за дитиною. Пенелопа просила визначити місце проживання дитини з нею, а також пред'явила вимогу про стягнення аліментів на утримання сина до досягнення ним повноліття, а також на її утримання до досягнення дитиною трьох років. Відповідач заперечує проти розірвання шлюбу і вимагає повернення дружини разом із дитиною. А допомогу він не надавав, оскільки потрапив у автомобільну катастрофу та перебував на лікуванні, про що просив медперсонал повідомити його дружину, але ніхто цього не зробив. Суд якої держави уповноважений вирішувати цю справу? За законодавством якої країни, відповідно, має бути розірвано шлюб та стягнуто аліменти на утримання дитини та дружини? Обґрунтуйте свою відповідь. |
|
Міністерство внутрішніх справ України Національна академія внутрішніх... «Диференційна психологія» перезатверджені на засіданні кафедри психологічних дисциплін (протокол № від 2013 року) для студентів третього... |
Національна академія внутрішніх справ Навчально-науковий інститут... Схвалено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії... |
|
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ... Братасюк М. Г. – професор кафедри загальноправових дисциплін ННІПП НАВС, доктор філософських наук, професор |
Наукові роботи студентів під керівництвом Пушкіної О. В. (другий семестр 2012-2013 н р.) МВС, Національна академія внутрішніх справ, Навчально-науковий інститут права та психології, Науково-практична конференція, 2 квітня... |
|
НАВЧАЛЬНО–НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ Робоча програма з навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» на базі... |
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет... Робоча навчальна програма з дисципліни «Міжнародне право» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) “Правознавство” 030401),... |
|
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Плани обговорені і схвалені на засіданні кафедри філософії та соціальних дисциплін |
Протокол засідання жюрі конкурсу “Вчитель-новатор” Навчально-науковий конкурс „Ін-ститут прикладного системного аналізу” в структурі Національного технічного університету України „Київський... |
|
Національний університет “Львівська політехніка” Навчально-науковий... Методичні вказівки до виконання індивідуальних завдань для студентів 03050901 “Бухгалтерський облік” з дисципліни “Гроші та кредит”... |
Перелік питань з цивільного права України для складання комплексного... Поняття позовної давності. Правовідносини, на які позовна давність не поширюється |