|
|
Скачати 1.41 Mb.
|
Видами співучасників злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.Співучасники злочину Пособник Підбурювач Організатор Виконавець Виконавець (співвиконавець) - це особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений Законом. Організатор - це особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації. Підбурювач - це особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину. Пособник - це особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню злочину. 2. Загальна характеристика Кримінального кодексу України Кримінальний кодекс України - це систематизований законодавчий акт, прийнятий Верховною Радою України, який визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та встановлює конкретні міри покарання за їх вчинення. З першого вересня 2001 р. набрав чинності прийнятий 5 квітня 2001 р. Верховною Радою України новий Кримінальний кодекс України. Чинний Кодекс складається з двох частин — Загальної і Особливої, а також прикінцевих та перехідних положень — і містить 447 статей (Загальна частина — 108, Особлива — 339), Загальна й Особлива частини КК України поділяються на розділи, а останні, у свою чергу, — на окремі статті. Загальна частина чинного КК України передбачає норми узагальненого характеру, в яких відображаються завдання КК України, підстави кримінальної відповідальності, чинність закону в часі й просторі; поняття злочину та його види; співучасть у злочині, повторність і рецидив злочинів тощо і складається з 15 розділів: “Загальні положення”, “Закон про кримінальну відповідальність”, “Злочини, його види та стадії”, “Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину)”, “Вина та її форми”, “Співучасть у злочині”, “Повторність; сукупність і рецидив злочинів”, “Обставини, що виключають злочинність діяння”, “Звільнення від кримінальної відповідальності”, “Покарання та його види”, “Призначення покарання”, “Звільнення від покарання та його відбування”, “Судимість”, “Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування”, “Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх”. Сукупністю злочинів визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними статтями, або різними частинами однієї статті Особливої частини, за жоден з яких її не було засуджено. Встановлено поняття рецидиву злочину, яким визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин (ст.34). Особлива частина Кодексу складається з 20 розділів, систематизованих за групами подібних суспільних відносин (у Кодексі 1960р.-11 глав) і передбачає конкретні норми щодо відповідальності за окремі злочини і зазначені покарання щодо осіб, які їх вчинили. 3. Кримінальна відповідальність і кримінальне покарання Кримінальна відповідальність — це одна із видів юридичної відповідальності, яка настає за скоєння злочинів і встановлюється державою. Суть кримінальної відповідальності в тому, що держава осуджує особу, дає негативну оцінку їй та вчиненому злочину, що визначається обвинувальним вироком суду. Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України. Підстави кримінальної відповідальності Вчинення особою передбаченого законом злочину Винність особи у вчиненні злочину Наявність у особи суб’єктивних ознак (вік, осудність) Кримінальним законом передбачені обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільне небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання. Не визнаються злочинними дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам влади, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи. Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності; - дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками; - дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження. - діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети. Ризик не визнається виправданим, якщо він завідомо створював загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи інших надзвичайних подій; - вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до чинного закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності. Кримінальний кодекс також передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності. Особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кримінальним кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування. Вчинення неповнолітнім злочину, який не становить великої суспільної небезпеки, з застосування примусо-вих заходів виховного характеру Застосування акту амністії або помилування Підстави звільнення від кримінальної відповідальності У зв'язку з прими-ренням винного з потерпілим У зв'язку з дійо-вим каяттям У зв'язку із зміною обстановки У зв'язку із закінченням строків давності У зв’язку з передачею особи на поруки
Кримінальне покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. До осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані лише такі види покарань:
Групи кримінальних покарань Основні:- громадські роботи (від 60 до 240 годин); - виправні роботи без позбавлення волі на строк від 6 місяців до 2 років. - службове обмеження для військовослужбовців (від 6 місяців до 2 років). - арешт (від 1 до 6 міс.) - обмеження волі (від 1 до 5 років). - тримання в дисципліна-рному батальйоні військо-вослужбовців (від 6 місяців до 2 років). - позбавлення волі на певний строк (від 1 міс. до 15 років). - довічне позбавлення волі Додаткові:- позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; - конфіскація майна Змішані:(можуть застосуватися як основні, так і додаткові) - позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (як основне від 2 до 5 років, як додаткове від 1 до 3 років); - штраф (від 30 до 1 тис. неоподатковуваних міні-мумів доходів громадян). За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті Особливої частини КК. До основного покарання може бути приєднане одне чи декілька додаткових покарань Питання для самоконтролю
Список літератури та нормативних актів 1. Кримінальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України, 2001. - №25-26. 2. Коржанський М.Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України.- К., 2001. 3. Правознавство. Навч. посібник / За редакцією В.В.Копейчикова.- К.,2002. Тема 10. Основи сімейного права Питання теми
Основні терміни теми: сімейне право, сім’я, дитина, малолітня дитина, неповнолітня дитина, шлюб, шлюбний договір, фіктивний шлюб, розірвання шлюбу, неукладений шлюб, спільна власність подружжя, опіка, піклування, усиновлення. Інформаційний блок 1. Шлюб і сім’я за законодавством України Сімейне право – це сукупність норм права, які регулюють сімейні особисті немайнові та пов’язані з ними майнові відносини фізичних осіб, що виникають із шлюбу й належності до сім’ї. Завдання держави в галузі сімейного праваУкраїни Забезпечує охорону прав матері та батька, пріоритет сімейного виховання дитини Охороняє сім’ю, дитинство, материнство, батьківство Матеріально та морально заохочує і підтримує материнство та батьківство Створює умови для зміцнення сім'ї, для материнства та батьківства Основними джерелами сімейного права є Конституція України та Сімейний кодекс України, прийнятий 10 січня 2001року і який набрав чинності з 1 січня 2004 р. Сімейний кодекс України визначає Обов’язки усиновлювачів та усиновлених , інших членів сім'ї та родичів Зміст особистих майнових та немайнових прав та обов’язків батьків та дітей Обов’язки подружжя, підстави виникнення Особисті майнові та немайнові права Засади шлюбу Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому, а також відносини усиновлення, опіки і піклування. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Відсутність хоча б однієї з перелічених ознак свідчить про відсутність сім'ї у правовому її розумінні. У сімейному законодавстві вперше визначено правовий статус дитини, якою є особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років, а неповнолітньою - дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Сімейні відносини регулюються За домовленістю сторін Кодексом та іншими нормативно – правовими актами 2. Підстави і порядок реєстрації та припинення шлюбу Шлюбом є сімейний союз жінки і чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. |
| Б. Харчук «Планетник». Добро і зло в повісті Обладнання: текст твору, дидактичний матеріал (кросворди,опорні конспекти),малюнки до твору |
Тема : ЕЛЕКТРИЧНИЙ СТРУМ У РІЗНИХ СЕРЕДОВИЩАХ ... |
| Урок з географії Тема: “Чорна металургія України” України, атласи, опорні конспекти уроку, зразки корисних копалин, контурні карти, пересувна дошка з ватманом, маркер, малюнки-плакати... |
Уроку: Урок: Тема: Зрілий вік. Розвиток статевих клітин. Оваріальний і менструальний цикли Мета: ознайомити учнів з особливостями зрілого віку, розвитком статевих клітин, оваріальним і менструальним циклом: розвивати вміння... |
| “Многогранники та їх властивості” (геометрія з застосуванням комп’ютерної грамотності) Юріївна відповідально працює над підвищенням якості знань учнів, приділяючи увагу індивідуальним, груповим, колективним формам роботи.... |
Конспекти уроків Конспекти уроків. Трудове навчання 5-6 клас. Варіативний модуль. Технологія електротехнічних робіт. – Рівне: РУГ. 2013. 49 с |
| ПЛАНУВАННЯ ПЕРЕЛІК РОЗДІЛІВ І ТЕМ ТА РОЗПОДІЛ ГОДИН ІІ. КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ІІІ. ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ |
Історія вивчення клітини. Методи цитологічних досліджень Лугова Т. О. Опорні схеми і таблиці на уроках біології «Клітинний рівень організації живої матерії» |
| Конспекти уроків за темою Художньо-технічні особливості вишивки різних регіонів України (художні особливості, матеріал та техніка виконання) |
Матеріал для перевірки знань з теми «Прикметник» в 6 класі за посібником Глазова О. Н., Дика Н. М. Плани – конспекти уроків. Харків: Веста: Видавництво «Ранок»,2004. 272 с |