Уроку: Урок: Тема: Зрілий вік. Розвиток статевих клітин. Оваріальний і менструальний цикли


Скачати 201.91 Kb.
Назва Уроку: Урок: Тема: Зрілий вік. Розвиток статевих клітин. Оваріальний і менструальний цикли
Дата 06.01.2014
Розмір 201.91 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Біологія > Урок
Дата проведення уроку:

Урок:

Тема: Зрілий вік. Розвиток статевих клітин. Оваріальний і менструальний цикли.

Мета: ознайомити учнів з особливостями зрілого віку, розвитком статевих клітин, оваріальним і менструальним циклом: розвивати вміння працювати з підручником, складати опорні конспекти, робити висновки; виховувати інтерес до вивчення біології.

Обладнання та матеріали: підручник, фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати особливості зрілого віку, розвиток статевих клітин, оваріальний і менструальний цикли.

Базові поняття й терміни: зрілий вік, статеві клітини, оваріальний цикл, менструальний цикл.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Перевірка домашнього завдання

- Опишіть особливості підліткового віку.

Обговоримо разом

Як ви вважаєте, які особливості притаманні зрілим людям, наприклад Вашим батькам та вчителям? Чим вони відрізняються від підлітків?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя: Зрілий вік триває в чоловіків від 22 до 60 років, а в жінок від 21 до 55років.

Робота в парах. Заповнити таблицю.

Зрілість, або дорослість,

це найбільш тривалий період онтогенезу. У цей час людина повністю розкриває свої духовні, інтелектуальні й фізичні можливості. Вона реалізує себе в певній професії, створює родину, народжує й виховує дітей. Зріла людина стає незалежною матеріально, вона здатна утримувати себе й свою родину. Вона відповідає за свої рішення і вчинки. Зрілість не вбачає економічну й соціальну самостійність, високий професіоналізм, вміння спілкуватися з людьми, ставити перед собою цілі й знаходити шляхи їхнього досягнення.

2. Гаметогенез

Розповідь учителя: У зрілому віці сім'яники та яєчники активно функціонують і виробляють статеві клітини гамети.

Прийом “Словничок” (робота з підручником)

Процес утворення гамет називають гаметогенезом.

Гаметогенез поділяється на сперматогенез процес утворення сперматозоїдів та оогенез процес утворення яйцеклітин.

Оогенез

Яйцеклітини це клітини, які є значно більшими за інші клітини організму. Вони містять великий запас поживних речовин, необхідних для розвитку зародка. При утворенні яйцеклітини одним із головних завдані, є завдання її максимального постачання запасом поживних речовин.

Яйцеклітини утворюються в яєчниках з ооцитів першого порядку внаслідок спеціального поділу за допомогою мейозу.

Кожен ооцит першого порядку спочатку ділиться на дві дочірні клітини, кожна з яких отримує однаковий генетичний матеріал. Одна з них забирає собі майже всю цитоплазму й поживні речовини вихідної клітини і перетворюється на вторинний ооцит. А друга, яка залишилася без запасу, перетворюється на полярне тільце, або первинний полоцит.

Потім ооцит другого порядку знову ділиться, унаслідок чого утворюються дві клітини з половинним набором хромосом. Одна з них забирає собі майже всю цитоплазму й поживні речовини вихідної клітини та перетворюється на яйцеклітину. А друга, яка залишилася без запасу, перетворюється на вторинний полоцит.

Сперматогенез

Сперматозоїди є значно меншими за яйцеклітину. Вони не мають запи­су поживних речовин і є рухомими клітинами. Сперматозоїди утворюються в сім'яниках із вихідних клітин, які називають сперматоцитами, внаслідок спеціального поділу за допомогою мейозу.

При сперматогенезі сперматоцити першого порядку діляться на дні дочірні клітини, кожна з яких отримує однаковий генетичний матеріал та однакову кількість цитоплазми. Ці клітини називають сперматоцитами другого порядку.

Потім сперматоцити другого порядку знову діляться, внаслідок чого утворюються дві клітини з половинним набором хромосом та однаковою кількістю цитоплазми. Унаслідок дозрівання цих клітин утворюються сперматозоїди.

Після дозрівання сперматозоїди потрапляють у просвіт сім'яникони* канальців і є готовими до руху в пошуках яйцеклітини та запліднення, У чоловічому організмі сперматозоїди дозрівають постійно, а от процес Щ зрівапня яйцеклітин у жіночому організмі відбувається циклічно. За псі життя в жінки дозріває всього 400—500 яйцеклітин. При цьому в жіночому організмі відбувається два пов'язані один із одним цикли оваріальніи і менсіруальний.

3. Оваріальний і менструальний цикли

Розповідь учителя

Оваріальний цикл починається з того, що в яєчнику в спеціальним мішечку фолікулі дозріває яйцеклітина. Це дозрівання відбувається під дією фолікулостимулюючого гормона, який виділяється передними часткою гіпофіза, а також інших гормонів. Першу стадію оваріального циклу називають фолікулярною.

Ріст і розвиток яйцеклітини триває приблизно 14 днів. У процесі до­зрівання фолікул переміщається до зовнішньої частини коркового шару яєчника й утворює яйценосний горбок. Розміри дозрілого фолікула ста­новлять близько 10—20 мм.

Фолікулярна стадія завершується тим, що дозрілий фолікул лопається звільняє яйцеклітину, викидаючи її в маткові труби. Цей процес отримав назву овуляції. Після овуляції порожнина фолікула спадає, і він перетвоюється на жовте тіло.

Другу фазу оваріального циклу називають фазою жовтого тіла. Жовте тіло працює як ендокринна залоза й виділяє гормон прогестерон, або, як його ще називають, «гормон вагітності». Під впливом прогестерона відбуваються зміни слизової оболонки матки, які готують її до можливого прикріплення ембріона, тобто до вагітності.

При заплідненні яйцеклітини жовте тіло оваріального циклу перетворюється на жовте тіло вагітності. Починається третя фаза циклу — фаза вагітності, що закінчується пологами. Після пологів починається четверта фаза — фаза лактації. Вона триває близько року.

Після цього цикл починається заново, тобто знову відбувається фолікулярна фаза. Такий цикл називають повним.

Але якщо запліднення не відбувається, то цикл стає коротшим, і після фази жовтого тіла відразу ж настає фолікулярна фаза. Цей цикл називається «холостим», оскільки вагітність не настає, а цикл триває в середньому, 28 днів.

Оваріальний цикл пов'язаний зі змінами в яєчнику, а паралельно відчуваються зміни в іншому органі — матці. Ці зміни називають менструальним циклом, від латинського слова menstruus — щомісячний, місячний.

Менструальний цикл являє собою зміни ендометрію — слизової оболонки матки, які відбуваються паралельно з оваріальним циклом. Під час фолікулярної фази циклу відбувається потовщення ендометрію, а після овуляції під впливом гормона жовтого тіла прогестерона в клітинах ендометрію накопичується велика кількість поживних речовин для ембріона. Якщо запліднення не відбувається, жовте тіло редукується, що спричинює відторгнення слизової оболонки матки — менструацію. Паралельно з мен­струацією починається дозрівання первинних фолікулів. Менструальний цикл є, по суті, вторинним стосовно оваріального. Овуляція відбувається приблизно посередині між двома менструаціями.

Таким чином, організм жінки щомісяця готується до вагітності, І якщо вагітність не настала, то він зліквідовує наслідки цієї підготовки, потім знову починає готуватися до вагітності.

У 45—50 років у жінки починається клімактеричний період (клімакс). Під час якого припиняються процеси овуляції та менструації і настає менопауза.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

Робота із зошитом. Учні виконують у робочому зошиті завдання № 1 на с. 62.

Робота з підручником

Питання для повторення та обговорення

1. Які особливості характерні для зрілого віку?

2. Як протікає гомеостаз?

3. Я': протікає оогенез?

4. У чому полягають особливості оваріального циклу?

5. У чому полягають особливості менструального циклу?

6. Як оваріальний і менструальний цикли пов'язані між собою?

  1. Підбиття підсумків уроку

Прийом “Мікрофон”

VI. Інструктаж домашнього завдання

1-6

7-9

10-12

III. Вивчення нового матеріалу

щ 1. Чоловічі статеві органи

Розповідь учителя Статеві органи поділяють за їхнім розташуванням на зовнішні й вну-рішні. До внутрішніх чоловічих статевих органів належать сім'яники З їхніми оболонками, сім'явивідні протоки із сім'яниковими пухирцями, передміхурова залоза й куііерові залози. А до зовнішніх — пеніс (статевий член) і мошонка.

Оскільки сім'яники є овальними тілами, злегка сплющеними з обох ків, то вони отримали назву яєчок. Яєчка розташовані в спеціальній кладці шкіри в паху — мошонці.

У звивистих канальцях сім'яників утворюються чоловічі статеві клі­тини — сперматозоїди, які потрапляють до сім'явивідної протоки. Спер­матозоїди можуть існувати тільки в певному середовищі, що утворюється Внаслідок діяльності придаткових залоз статевого апарату — сім'яникових Пухирців і передміхурової залози. Сперматозоїди й середовище, у якому Цони перебувають, утворюють сперму.

Під час народження яєчка в хлопчиків перебувають у черевній по­рожнині. Але для нормального розвитку сперматозоїдів потрібна нижча Ьмпература, аніж та, що є всередині тіла. Тому вони впродовж певного іасу опускаються в мошонку, оскільки там температура нижча.

Яєчко підвішене на сім'яниковому канатику. Канатик має сім'явивідну |)отоку, кровоносні й лімфатичні судини, нерви.

Передміхурова залоза (простата) оточує початковий відділ сечівника. В своєю будовою — це залозисто-м'язовий орган, що виробляє секрет, який Ходить до складу сперми.

Сім'яникові пухирці — трубчасті утворення довжиною 10—12 см — розташовані вище й позаду передміхурової залози. При з'єднанні їхньої цільної протоки із сім'явивідною протокою утворюється сім'явикидна НЬтока, яка відкривається в передміхурову частину сечівника.

Пеніс складається з двох печеристих тіл і губчатого тіла. Губчате тіло вташоване під печеристими й пронизане сечівником.

Чоловічий сечівник являє собою трубку завдовжки близько 18 см, що Не від сечового міхура до зовнішнього отвору сечівника на головці статево- члена. Він служить не тільки для виведення сечі, але й для переміщення Щісрми, що надходить у нього із іім'явикидних проток.

Нм 2. Жіночі статеві органи

Розповідь учителя

І Жіночі статеві органи поділяють на внутрішні й зовнішні. До вну-Ншніх органів належать яєчники, маткові труби, або яйцепроводи, матка І піхва. Вони розташовані в порожнині малого таза.

ї Зовнішні статеві органи разом становлять жіночу статеву ділянку Нредставлені великими й малими статевими губами, клітором, дівочою ИЛІІіою га лобком.

І Найважливішими органами є яєчники — залози змішаної секреції. Ніжина яєчника близько 2,5 см, ширина 1,5 см, говщина 1 см. До кінця Нника прикріплена бахромка отвору маткової труби й складка очереви­ни — зв'язка, що підтримує яєчник й у товщі якої проходять ЯЄЧНИКОВІ судини та нерви. Під оболонкою яєчника розташована коркова речовина, у якій утворюються жіночі статеві клітини й виробляються оваріальні гор мони. Глибше розміщена мозкова речовина яєчника, що складається перс валено зі сполучної тканини, у якій проходять судини й нерви.

Коркова речовина містить велику кількість первинних фолікулін. Кожний такий фолікул складається із зачаткової яйцеклітини (оогонія), оточеної одним шаром фолікулярних клітин. У корковій речовині яєчники розташовані також жовті тіла.

Маткова труба являє собою парну протоку — яйцепровід, по якому я її

.......------.„„„ї „.„„к,

парну ііуиіилу ........—^

потрапляє в матку. Довжина маткової труби

цеклітина з поверхні яєчника становить 10—12 см.

Матка — це непарний порожнистий м'язовий орган, у порожнин якого розвивається у разі запліднення яйцеклітина, що надійшла черо:і маткову трубу. Матка розташована в порожнині малого таза, між сечовим міхуром попереду й прямою кишкою позаду. У ній розрізняють дно, тіло та шийку. Деюм називають верхню частину матки. Тіло є найбільшою час тиною матки. Звужуючись донизу, воно переходить у шийку. Шийка мат ки зовнішнім кінцем заходить у верхню частину піхви. Довжина матки 6,0—7,5 см, довжина шийки близько 2,5 см.

З настанням статевої зрілості слизова оболонка матки періодичнії змін, які зумовлені овуляцією та утвооенням жовтого тіл

зазнає в яєчнику.

Піхва являє

та утворенням

собою м'язово-фіброзну трубку завдовжки близько 7 що верхнім кінцем обхоплює шинку матки, а нижнім відкривається в < теву щілину. Попереду піхва прилягає до дна сечового міхура й сечів.... ка, позаду — до прямої кишки. Верхній відділ піхви вкритий очеревиною Отвір піхви у дівчинки прикритий складкою слизової оболонки — дівочпк плівою, що залишає тільки невеличкий отвір.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів . Робота з підручником Питання для повторення та обговорення

1. Які органи належать до внутрішніх чоловічих статевих органів?

2. Чому сім'яники отримали назву — яєчка?

3. Як утворюється сперма?

4. Чому яєчка мають перебувати в мошонці?

5. Яку будову мають яєчники?

6. Що таке матка? Яка її будова?

V. Самостійна робота учнів

Робота із зошитом Учні виконують у робочому зошиті завдання, запропоновані учителои

VI. Підбиття підсумків уроку

VII. Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника, наприкінці параграфа.

відповісти на пити

Тема. Мета:



її и І чи

ми

Урок № 59

Запліднення. Генетичне визначення статі.

познайомити учнів з особливостями запліднення й генетичним ви­значенням статі.

Обладнання та матеріали: фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють

ілюструвати процеси запліднення й генетичне визначення статі. Базові поняття й терміни: запліднення, стать, генетичне визначення статі. Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

I. Організаційний етап........... ..................................2 хв

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності......5 хв

III. Вивчення нового матеріалу......................................18 хв

1. Запліднення.

2. Генетичне визначення статі.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів.... 10 хв

V. Самостійна робота учнів..........................................5 хв

VI. Підбиття підсумків уроку..........................................З хв

Домашнє завдання...............................................2 хв

Хід уроку

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

Обговоримо разом Як ви вважаєте, від кого з батьків залежить стать дитини? III. Вивчення нового матеріалу k 1. Запліднення

Розповідь учителя з елементами бесіди У новонародженої дівчинки є два яєчники, у кожному з яких міс­титься близько 200 тисяч незрілих яйцеклітин. Слід враховувати те, що Іпродовж усіх років росту й розвитку ці клітини перебувають усередині Ірганізму. Якщо він у цей період зазнає негативних впливів фізичних та Хімічних чинників, наприклад нікотину, алкоголю, наркотиків, то й стате-11клітини можуть постраждати. Дівчинка повинна розуміти, що, хоча до продуктивного періоду ще далеко, від її способу життя залежить здоров'я Майбутнього потомства.

З настанням репродуктивного періоду приблизно один раз на місяць у жінки дозріває одна яйцеклітина й відбувається овуляція. Яйцеклітина Щходить із яєчника й потрапляє в черевну порожнину, де захоплюється отвором маткової труби. Після виходу з фолікула яйцеклітина може жити ЙЛіьіько 24 48 годин.

У матковій трубі яйцеклітина зустрічається зі сперматозоїдом і відбу-кться запліднення. У заплідненні бере участь тільки один з безлічі спер-Втозоїдів, які оточують яйцеклітину. Для того щоб проникнути всередину ріцеклітини, сперматозоїд має спеціальну органелу — акросому, що допо-Вгає розчинити оболонку яйцеклітини. Але всередину потрапляє не весь Ійгрматозоїд. н тільки йото ядро, що несе генетичну інформацію.

Біологічна сутність запліднення полягає в об'єднанні генетичного Д)ного матеріалу чоловічої та жіночої гамет, що призводить до об'єднання батьківських і материнських генів. Окрім того, запліднення стимулює яіі цеклітину до зародкового розвитку.

Оболонка яйцеклітини влаштована таким чином, що тільки сперма тозоїд власного виду може потрапити в яйцеклітину. Після проникнення в яйцеклітину генетичного матеріалу одного сперматозоїда оболонка яіі цеклітини змінюється, внаслідок чого інші сперматозоїди вже не можуть потрапити крізь неї всередину клітини.

Іноді буває так, що в організмі жінки дозріває не одна, а кілька яіі -цеклітин. У цьому разі кожна яйцеклітина запліднюється своїм сперма тозоїдом і утворюється кілька зигот. Якщо їхній розвиток іде нормально, то народжуються близнюки, яких називають різнояйцевими. Вони можуть бути різної статі й схожі один на одного як звичайні брати й сестри.

Буває й так, що одна зигота, пройшовши через перший поділ, розпада ється на дві самостійні клітини, які дають початок двом новим організмам. Як наслідок, народжуються близнюки, яких називають однояйцевими. Вони завжди однієї статі й дуже схожі один на одного.

У разі потреби лікарі можуть провести так зване штучне заплідненші. У цьому випадку з організму жінки беруть яйцеклітини, запліднюють їх сперматозоїдами чоловіка безпосередньо в пробірці, а потім зародки, які вже почали розвиватися, пересаджують у матку. Після цього розвиток пло] да відбувається як зазвичай.

Із запліднення не тільки починається онтогенетичний розвиток, але й визначається стать майбутньої дитини.

2. Генетичне визначення статі

Розповідь учителя

Чоловіча й жіноча стать відрізняються одна від одної генетично. Спаї кова інформація в людини знаходиться в її хромосомах, які містять геми, що визначають розвиток організму. Для людини характерно 46 хромосом, які розташовані в ядрі кожної клітини організму. Усі хромосоми парні Кожна пара хромосом наче близнюки, схожі одна на одну зовні й за скли дом генів. Серед усіх пар хромосом виділяється одна пара, що одержали назву статевих хромосом.

Статеві хромосоми в жіночому організмі однакові, їх називають Х-хромосомами, відповідно генотип жіночого організму позначають як XX

У чоловічому організмі статеві хромосоми різні. Однією з ЯЩ є Х-хромосома, а інша, не схожа на неї, одержала назву Y-хромосомн. IV нотип чоловічого організму позначають як XY.

При утворенні гамет іде скорочення числа хромосом удвічі. Кожя гамета одержує тільки по одній хромосомі з кожної пари. Отже, у гам. , | людини всього 23 хромосоми, а не 46.

У всіх жіночих гаметах є одна статева хромосома, і це хромосома XJ Тому жіночу стать називають гомогаметною, тобто статтю з однаковими! гаметами, що містять Х-хромосому.

Тим часом чоловічі гамети різні. Половина з них міститі Х-хромосому, а інша половина Y-хромосому. Тому чоловічу стать наші ми ють гетерогаметною, тобто статтю з різними гаметами, що містять або або Y-хромосому.

При заплідненні відбувається об'єднання хромосом чоловічої й жіно-ЮЇ гамети. Число хромосом знову дорівнює 46.

При зустрічі чоловічих гамет, що містять Х-хромосому, із жіночими іметами, які теж містять Х-хромосому, утвориться генотип XX. Це Й ви-ачить стать дитини. Дитина буде дівчинкою.

При зустрічі чоловічих гамет, що містять У-хромосому, із жіночими аметами, які містять Х-хромосому, утвориться генотип ХУ. Отже, дитина іуде хлопчиком.

Таким чином, стать дитини залежить тільки від батька. Це пов'язано тим, що саме чоловіча стать є гетерогаметною. Материнський організм Ьє гамети, які завжди містять тільки Х-хромосому, тому він не впливає а стать дитини.

Імовірність Шірддакеняя хлопчика чи дівчинки становить 50 %, іму що половина сперматозоїдів містить X хромосому, а інша половина хромосому.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

Робота із зошитом Учні виконують у робочому зошиті завдання N° 5 на с. 59, №1,2 не. с. 64.

Робота з підручником Питання для повторення та обговорення

1. Чому від способу життя дівчинки залежить здоров'я її майбутнього потомства?

2. Як відбувається запліднення?

3. Які пристосування має сперматозоїд для'проникнення в яйцеклітину?

4. Чому в яйцеклітину може проникнути тільки один сперматозоїд?

5. Як утворюються однояйцеві та різнояйцеві близнюки?

6. Чому саме від батька залежить стать майбутньої дитини?

V. Самостійна робота учнів

Робота із зошитом Учні виконують у робочому зошиті завдання № 6, 7 на с. 59. 'І. Підбиття підсумків уроку 'II. Домашнє завдання

Прочитати відповідний параграф підручника, відповісти на питання Дврикінці параграфа. У робочому зошиті виконати завдання № 8 с,

Схожі:

Тема: Будова статевих клітин. Форми розмноження організмів
Закріпити раніш отримані знання про будову статевих клітин. Вміти робити порівняльну характеристику
Тема: Будова статевих клітин
Основні терміни і поняття: гамети, сперматогенез, овогенез, сперматозоїд, яйцеклітина, статеве та нестатеве розмноження, гаплоїдний...
Уроку: Урок Тема: Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організмів
Освітня: розширити знання учнів про розвиток організмів, з’ясувати вплив умов зовнішнього середовища та генотипу на онтогенез
Лекція №5 Тема : Цитологія наука про будову і функції клітин
Мета: навчальна: розглянути основні методи цитологічних досліджень та загальний план будови клітин, сформувати поняття про основні...
УРОК 11. КАТЕГОРІЯ «ЗБАЛАНСОВАНИЙ РОЗВИТОК», її ЕВОЛЮЦІЯ. НАЙВАЖЛИВІШІ...
Цілі уроку: ознайомити учнів з категорією «збалансований розвиток», розглянути найважливіші баланси у сфері користування; розвивати...
Будова клітин прокаріот і еукаріот
Обладнання: таблиці-схеми будови клітин рослин, тварин, бактерій, грибів; світловий мікроскоп, мікропрепарати: "Луска цибуля", "Мукор",...
РОЗДІЛ 3 СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ЖИВОГО СВІТУ
Великі організми, які ми звикли бачити навколо себе – багатоклітинні, що складаються з багатьох клітин, наприклад, тіло людини побудовано...
Уроку: Урок: Тема : Розмноження та розвиток рослин. Типи розмноження...
Тема: Розмноження та розвиток рослин. Типи розмноження рослин. Практична робота № Вегетативне розмноження рослин
Урок 21 Тема уроку
Тема уроку. Паралельне проектування та його властивості, Зображення просторових фігур на площині
УРОК №46 Тема уроку
Тема уроку. Характеристики варіаційних рядів. Середні величини. Мода, медіана вибірки
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка