|
|
Скачати 1.48 Mb.
|
83. основні етапи перебудови та її наслідки для України. Перебудова - це період в історії СРСР- спроба партійно-державного керівництва СРСР вивести країну з кризи, що охопила всі сфери життя суспільства, шляхом здійснення радикальних реформ в економіці і політиці.Етапи перебудови:1/Квітень 1985-січень 1987 – визрівання політичного курсу перебудови.Ознаки етапу:визрівання потреби в політичних узагальненнях та чіткій програмі перебудови; законсервованість, інертність, зорієнтованість на політичний центр суспільної думки.2.Січень 1987-літо 1988 – кристалізація та усвідомлення основних завдань перебудови, формування і розширення її соціальної бази.Ознаки етапу: політичний центр сформулював, а згодом і обнародував стратегічну тріаду перебудови:нове політичне мислення; розпочалося активне формування соціальної бази перебудови.3.Літо 1988-травень 1989 – зміцнення центр рушійних сил перебудови зверху вниз.Ознаки етапу: обєднання громадян на основі спільних інтересів та особистих стосунків; порівняно значний ступінь самостійності та незалежності від державних і політичних структур.Травень 1989- лютий 1990 – розмежування, консолідація та протистояння політичних сил.Лютий- грудень 1990 – поступове зміщення вправо акцентів політики керівництва СРСР і радикалізація народних мас.Ознаки етапу: чітка розстановка нових політичних партій в Україні.Грудень 1990 – серпень 1991 – кінець перебудови.Наслідки:1Формування багатопартійності в Україні;2Отримання державного суверенітету;3Проголошення незалежності України. 89.Шляхи реформування аграрного сектора економіки України в умовах ринкових відносин. Найважливішою особливістю аграрних відносин є те, що в сільському господарстві основним засобом виробництва є земля. Земля -- перша й основна умова будь-якого виробництва, але в сільському господарстві вона ще й головний засіб виробництва, елемент продуктивних сил . Особливість аграрних відносин зумовлена й тим, що земля є предметом праці й одночасно засобом виробництва. Сучасний земельний фонд України становить 60,4 млн га. Значна частка земельної площі (69,3 % , або 41,8 млн га) -- це сільськогосподарські угіддя, у структурі яких 78 % (32,5 млн га) припадає на ріллю.За оцінками вчених, при оптимальній структурі землекористування, відповідному рівні землеробства держава здатна прогодувати 300-- 320 млн осіб. Складовою аграрних відносин є рентні відносини. В Україні склалася структура АПК, характерна для країн з відносно низьким рівнем господарського розвитку. Підраховано, що якби всю продукцію, вироблену в сільському господарстві України, було збережено і своєчасно перероблено, то приріст обсягу виробництва і продовольства становив би не менше як 25 % , а за деякими видами -- 35-40 %. Державна підтримка селянських господарств має стати невід'ємною складовою загальнодержавної програми соціально-економічних перетворень і розвитку країни. 90. Історія України і формування громадської позиції, національної свідомості майбутніх фахівців. 1. Психологічні засади формування громадської активності у молоді. Удосконалення будь-якого суспільства немислиме без систематичної та цілеспрямованої роботи щодо розвитку і становлення особистості. Але досягти зрілості як особис-тість людина здатна лише через громадянське бачення сві-ту, через оцінку усього, що відбувається навколо, з позицій власної активної участі та відповідальності за ті процеси, що проходять у суспільстві. Реформа освіти ставить проблему виховання громадя-нина на перше місце, оскільки добре відомою є незапереч-на істина: аби демократія стала реальністю життя, потрібна зацікавленість людей у досягненні суспільно важливих цілей; відповідальність за долю суспільства як за свою власну; сприяння зближенню інтересів особи та суспільст-ва, держави; подолання або хоча б послаблення суперечно-стей поміж ними. САМООЦІНКА - це судження людини про міру наявності у неї якостей, властивостей порівняно з їх певними еталонами, котрі являють собою систему національних цінностей тієї спільноти, до якої людина - суб'єкт самооцінки, себе відносить, з якою себе ідентифікує. ДОМАГАННЯ - це настанова людини на вибір особисто значущих цілей, що визначаються системою етнічних, національних цінностей, досягнення яких (цілей) може задовольняти прагнення людини посісти бажане місце на шкалі таких цінностей. НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ - це усвідомлення особистістю себе часткою певної національної /етнічної/ спільноти та оцінка себе як носія національних /етнічних/ цінностей, що склалися у процесі тривалого історичного розвитку національної спільноти, її самореалізації як суб'єкта соціальної дійсності. 86. Україна у світовому політичному процесі. Зовнішня політика України, її пріоритети. Зовнішня політика кожної країни випливає з її внутрішньої політики. Через поведінку людини проявляється її внутрішній стан. Так само можна сказати і про державу. Росія проводить більш активну зовнішню політику по відношенню до України, ніж навпаки. В лютому 1991 року Верховна Рада України узаконила автономну радянську соціалістичну республіку Крим (Кримська АРСР).. Влітку 1991 року відбувся їх з'їзд — курултай. Делегати з'їзду розцінили створення Кримської АРСР як спробу закріпити результати депортації кримських татар у 1944 р. Прагнення президента Л. Кравчука призначити силових керівників ще до того, як була поновлена конституція 1992 p., — це відчайдушна спроба зупинити сепаратистів, не застосовуючи крайні методи. Коли ж вона провалилася, обидві сторони зразу ж обмінялися повідомленнями про пересування військ "ворога". Україна є цілком європейською державою за етнічним складом, п"ятою за кількістю населення на континенті і другою за розмірами території. Вигідне геополітичне становище, багаті природні ресурси, сприятливі кліматичні умови регіону є тим потенціалом, який привертає увагу міжнародної спільноти до нашої країни. 87. Державна символіка України(прапор,герб,гімн) та її історичне походження. Україна як суверенна держава має власні державні символи. Державні символи — це закріплені в законодавстві країни офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, що в короткій формі виражають одну чи кілька ідей політичного, національного, історичного характеру і символізують суверенітет держави. Згідно зі ст. 20 Конституції України державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Державний Прапор України — стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Синьо-жовті кольори вперше згадуються близько 1410 р. на корогвах Галицько-Волинського князівства. У березні 1918 р. Центральна Рада затвердила державний герб і держав ний прапор УНР. За гетьмана П. Скоропадського жовто-блакитний прапор був замінений на блакитно-жовтий. Блакитно-жовті прапори затвердили уряди Західноукраїнської Народної Республіки 13 листопада 1918 р. у Львові і Підкарпатської Русі як складової частини Чехо-Словаччини. Перший сейм Карпатської України 15 березня 1939 р. в м. Хусті ухвалив блакитно-жовтий державний прапор. Після розпаду Київської Русі тризуб утратив значення державного символу, зберігаючись на гербах провінційних міст, українських магнатів, дворян та козацької старшини. Інший елемент Великого Державного Герба — козак з мушкетом і шаблею. як герб Війська Запорізького відомий з XVI ст., а з XVIII ст. та кий герб стає символічним зображенням Гетьманщини. У 1918 р. після проголошення незалежності УНР золотий тризуб на синьому тлі був затверджений Державним Гербом України. Державним Гімном України є національний гімн на музику Михайла Вербицького. 88. Конституційний процес.Основні положення конституції України та їх значення для утвердження національної державності. Декларація про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. стала не тільки поштовхом для конституційних змін, а й політико-правовою основою концепції нової Конституції України, ухваленої Верховною Радою в травні 1991 р. В 1992—1993 pp. двох варіантів проекту Конституції України — закінчилися невдачею: Верховна Рада не затвердила жоден з них. У жовтні 1993 р. остаточно загальмувала конституційний процес, внаслідок чого чинною залишилася Конституція УРСР 1978 p., до якої було внесено понад 200 поправок. Після того, як Президентом України став Л. Кучма. Протягом 1990—1998 pp. прийнято загалом понад 1200 законодавчих актів, серед них декрети Кабінету Міністрів України та Укази Президента України з економічних питань, не врегульованих законом. 7.СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ І ЕКОНОМІЧНИЙ УСТРІЙ КИЇВСЬКОЇ РУС Київська Русь —держава з монархічною формою правління. Протягом IX—XIII ст. влада пережила складну трансформацію. На етапі становлення Давньоруської держави утворилася дружинна форма державності: на ґрунті княжої дружини утворився примітивний апарат управління, судочинства та збирання данини. У цей час дружина виконує не тільки роль війська, а й радників. Центральною фігурою цієї форми державності є князь, який більше виявляє себе як воєначальник, а не як державний діяч. У добу піднесення Київської Русі формується централізована монархія: вся повнота влади дедалі більше зосереджується в руках князя, дружина відходить від державних справ, а на рішення князя впливає лише частина старших дружинників та вихідців зі старої племінної аристократії — бояри. У період феодальної роздрібненості відбулася ще одна зміна форми державного устрою: одноосібна монархія поступилася місцем федеративній монархії. Тепер долю Русі вершив не великий князь, а група найвпливовіших князів, що шукали компромісних рішень на своїх зібраннях («снемах»). Цю форму правління історики називають «колективним сюзеренітетом». Основними елементами механізму політичної влади в Давньоруській державі стали князь, боярська рада та віче (збори міського населення). Великий київський князь був головним носієм державної влади, гарантом функціонування всіх органів управління, репрезентантом країни на міжнародній арені, символом державної стабільності. У його руках зосереджувалася вся повнота законодавчої, виконавчої, судової та військової влади. У своїй діяльності князь спирався на військову підтримку дружини та ідеологічну — церкви. Дружина являла собою постійне військо, що виконувало роль апарату примусу. Вона формувалася на засадах васалітету і складалася зі старшої (бояри, великі феодали) та молодшої («отроки», «діти боярські», «пасинки») дружин. За свою службу старші дружинники одержували землі, а молодші — частину військової здобичі або плату. Віче — це народні збори дорослого чоловічого населення, що вирішували важливі громадські та державні справи. Економіка Київської Русі За феодалізму земля була основним засобом виробництва. Право володіння нею стало юридичним підґрунтям, економічною основою отримання феодалами земельної ренти від залежних селян. Характерними рисами формування відносин залежності були пряме насильство (позаекономічний примус) та економічне закабалення смердів. Провідною галуззю економіки Київської Русі було сільське господарство. Спираючись на давні традиції, особливо великого розвитку досягло землеробство. Це сталося за рахунок використання досконалих та різноманітних знарядь праці (плуг, рало, соха, борона, заступ, мотика, серп, коса) та різних, залежно від географічних умов, систем обробітку ґрунту (вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозмінами). У сукупності ці чинники сприяли високому рівню продуктивності зернового господарстваДопоміжними галузями господарства стали промисли — бджільництво, мисливство, рибальство. Важливе місце в господарському житті давньоруського суспільства належало ремеслу. У Київській Русі найпоширенішими його видами були залізообробне, гончарне, ювелірне, ткацьке виробництва, всього ж існувало понад 60 видів ремесел Прогресуюче відокремлення ремесла від землеробства, диференціація ремісничих спеціальностей, концентрація та організація ремісників зумовили піднесення торгівлі та зростання міст. Розквіту Київської Русі сприяло й те, що її територія була вкрита мережею важливих міжнародних торговельних шляхів. Одним із найдавніших і освоєних був «грецький» шлях («із варяг в греки»), що через Дніпро зв'язував Прибалтику та Причорномор'я. «Шовковий» шлях, який пролягав через Наддніпрянщину, з'єднував Центральну Європу з Середньою Азією та Китаєм. «Соляний» та «залізний» були сполучною ланкою між Кавказом та Прикарпаттям. Активні торговельні відносини та операції сприяли становленню в Давньоруській державі грошової системи. Перші монети на території України, головним чином, римські, з'явилися в II—III ст. Отже, роблячи підсумок, можна сказати, що Київська Русь була унікальною і самобутньою соціальною системою, яка розвивалася в бік європейського феодалізму. 5.Антична колонізація Північного Причорномор'я (VII ст. до н.е. - V ст. н.е.) Із VII ст. до н.е. в Північному Причорномор'ї вихідцями із Греції були засновані міста-держави: Ольвія (гирло Південного Бугу), Tipa (біля гирла Дністра), Феодосія, Херсонес (на місці нинішнього Севастополя), Пантікапей (на місці сучасної Керчі) та інші. Засновані спочатку містами малоазійського узбережжя, ці поселення невдовзі стали незалежними державами (VII-І ст. до н.е.), а пізніше (І ст. до н.е. - III ст. н.е.) опинились під протекторатом Риму. Найбільшого розквіту держави досягли у VI-IV ст. до н.е. Провідну роль серед них відігравали Ольвія, Херсонес, Боспорське царство. Головні причини заснування греками колоній - дефіцит землі і хліба, перенаселеність грецьких міст, воєнно-політичні конфлікти. Лідерство у заснуванні колоній належало малоазійському місту Мі-лету, "родоначальнику" понад 90 міст у басейні Чорного моря. Саме з малоазійських грецьких міст, які потерпали від постійних нападів персів і лідійців, рухався основний потік грецьких колоністів. За формою правління міста-держави були республіками: демократичними (де вирішальну роль у політичному житті відігравав демос) або аристократичними (де влада фактично належала рабовласницькій аристократії). Типовими демократичними полісами були Ольвія та Херсонес. Економіка була багатогалузевою: - Торгівля велася у двох напрямках - з Грецією і з північними сусідами (скіфами та сарматами). У Грецію вивозили хліб, худобу, шкіру, пушнину, рабів. Сусідам продавали вино, зброю, тканини, вироби мистецтва та ін. - Ремесло досягло високого рівня розвитку і славилося виробництвом металевих, керамічних, ювелірних виробів, ткацтвом. - Землеробство: вирощували пшеницю, ячмінь, просо, виноград, яблука, груші тощо. - Скотарство і рибальство. Духовна культура досягла високого рівня розвитку: розвивалися освіта, наука, література, музика, театр, скульптура, архітектура. Культуру міст-держав визначають як чорноморський варіант античної культури. Причини занепаду: - загальна криза рабовласництва, яка почалася з III ст. н.е. і підірвала сили держав; - натиск кочівників. У III ст. н.е. під натиском готів загинула Ольвія та інші міста, в IV ст. н.е. під натиском гунів загинуло Боспорське царство. У V ст. н.е. античні міста-держави припинили існування. - Культура античних колоній значною мірою вплинула на культурний розвиток сусідніх народів, у т.ч. і слов'ян. 14Давньоруські князівства у боротьбі проти монголо татарської навали Монгольська держава утворилася в кінці XII — на початку XIII ст. у степах Центральної Азії. У 1206 р. хан Темучин був проголошений Чінгісханом (великим ханом) і розпочав широку завойовничу політику. Він підкорив Північний Китай, Сибір та Середню Азію. У 1222 р. через Кавказ монголи вдерлися в причорноморські степи і завдали поразки половцям. у битві на річці Калка у 1223 р. через неузгодженість дій руські і половецькі війська були розгромлені. Монголи захопили кілька руських князів у полон і замордували їх. Загинуло майже все руське військо. Данило Романович врятувався, хоч і був поранений. Розгром руської армії був тяжким ударом для Русі. Однак татари повернули на схід і зникли в степах. Літопис свідчить, що страшний ворог «не знати звідки прийшов і не знати куди подівся». Однак у 1237 р. він знову з´явився і у значно більшій кількості під проводом хана Батия (Бату). Битва на річці Калка була лише прелюдією жорстокого погрому. Восени 1240 р. монголо-татари вдруге підступили і обложили Київ. Здобувши Київ, загарбники рушили на Галицько-Волинську землю. Долаючи відчайдушний опір русичів, захопили й зруйнували міста Кам’янець, Ізяслав, Луцьк. Особливо жорстоко повелися вороги у Володимирі — головному місті Волині, всі жителі якого були винищені. Така ж доля спіткала Галич. Політичний розвиток Русі уповільнився. Татарам було вигідне роздроблення, і вони заохочували феодальні чвари та міжусобиці. Посилився економічний та політичний занепад Києва та Подніпров´я. Поступово Київ втратив і значення релігійного центру. |
|
Совість – це глядач та суддя доброчинності Батьківщиною. Також на чужині відмінні від наших звичаї, побут, і людині важко до цього пристосуватися |
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД Ліквідовано 2 стихійних сміттєзвалища. Вручений припис сільському голові для усунення недоліків, що були виявлені під час перевірки.... |
|
Кири ́ ло і Мефо ́ дій Кири́ло і Мефо́дій — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки, перші перекладачі богослужбових... |
Уроку. І. Актуалізація опорних знань Діти, ми з вами ознайомилися з одним із найдавніших періодів в історії нашої держави і дізналися, що на теренах нашої країни в давнину... |
|
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з особовим... Навчальна мета: Вивчити з особовим складом українські народні звичаї та традиції |
1. Формування й розвиток давньоруської держави Археологічні пам’ятки... У писемних джерелах тих часів (римські історики Пліній Старший, Тацит) слов’яни згадуються під назвою “венеди”. Венеди становили... |
|
ПІЗНАВАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ Читаючи твори світової літератури,... Як ви вважаєте, чи відображено духовні й моральні цінності в літературі, яку ви вивчали? Свою думку обґрунтуйте прикладами |
Скрынников Р. Г. История Российская. IX XVII вв СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1 2 історії слов’янських народів на І курсі інституту історії, етнології і права |
|
Перелік територій природно-заповідного фонду Краснолиманського, Слов'янського,... Відділення "Крейдяна Флора" Українського степового заповідника (Краснолиманський та Слов'янський р-ни) |
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття з гуманітарної підготовки ... |