|
|
Скачати 1.66 Mb.
|
|
Загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії. Інститут негласних слідчих (розшукових) дій, основу якого складає глава 21 КПК України, є новим для кримінального процесуального законодавства нашої країни. Його поява - наслідок багаторічного пошуку в теорії кримінального процесу, оперативно-розшукової діяльності, криміналістики, в слідчо-судовій практиці рішення задачі по розробці механізму використання результатів оперативно-розшукової діяльності в кримінальному судочинстві, який забезпечував би не лише невідворотність кримінального покарання, але і гарантував належне дотримання прав і законних інтересів громадян і суспільства в цілому. Першим істотним кроком у напрямі законодавчої регламентації використання результатів оперативно-розшукової діяльності в кримінальному процесі було прийняття в ході так званої малої судової реформи в Україні в 2001 році змін і доповнень в ст. 65 і 66 КПК України 1960 року, відповідно до яких протоколи оперативно-розшукових заходів і додатки до них можуть бути джерелами доказів у кримінальній справі. Проте, вимог до таких протоколів не було встановлено, не було вирішено питання про умови і порядок використання в доказуванні у кримінальних справах відомостей, що містяться в протоколах оперативно-розшукових заходів і додатках до них, особливо це стосується ситуацій, коли законодавством у сфері забезпечення захисту державної таємниці по оперативно-розшукових заходах заборонено розголошувати інформацію про засоби, методи і осіб, що брали в них участь, що, в свою чергу, утрудняє їх перевірку слідчим, прокурором і судом. Ці обставини, безумовно, ускладнювали використання результатів оперативно-розшукової діяльності в доказуванні. Розробники нового КПК України замість розвитку нормативно-правової регламентації використання результатів оперативно-розшукової діяльності в доказуванні у кримінальних справах запропонували інший підхід. А саме, ввести в кримінально-процесуальну діяльність з розслідування злочинів в якості засобів збирання доказів негласні слідчі (розшукові) дії, визначивши їх в ч. 1 ст. 246 КПК України як різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК України. Їх негласність означає неочевидність, скритність слідчих (розшукових) дій, що проводяться, від осіб, які в них не беруть участь, у тому числі й від співробітників слідчих і оперативних підрозділів, але передусім від об'єктів, відносно яких вони проводяться. Проведення слідчих (розшукових) дій в такій формі покликане забезпечити збір відомостей про злочин і особу, що його вчинила, встановити її місцезнаходження і місцезнаходження речей і документів, що мають значення для кримінального провадження, попередити протидію розслідуванню злочину, забезпечити безпеку учасників кримінального судочинства і членів їх сімей в ситуаціях, коли проведенням гласних слідчих (розшукових) дій це здійснити неможливо. КПК України в главі 21 містить вичерпний перелік негласних слідчих (розшукових) дій: 1) втручання в приватне спілкування, формами якого є аудіо-, відеоконтроль особи, накладення арешту на кореспонденцію, огляд і виїмка кореспонденції, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 258, 260-264 КПК України); 2) обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України); 3) встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК України); 4) спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України); 5) аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК України); 6) контроль за вчиненням злочину, формами якого є контрольована поставка, контрольована та оперативна закупка, спеціальний слідчий експеримент, імітування обстановки злочину (ст. 271 КПК України); 7) виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК України); 8) негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК України). Інші нормативно-правові акти (постанови Кабінету Міністрів України, відомчі накази правоохоронних органів) можуть містити тільки положення про порядок і тактику проведення, визначених у главі 21 КПК України негласних слідчих (розшукових) дій. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 270, 271, 272, 274 КПК України, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає на підставах та в порядку, передбачених главою 21 КПК України: - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, про дозвіл на проведення втручання в приватне спілкування (ст. 260-264 КПК України), обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК України), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК України), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України), аудіо-, відеоконтролю місця (ст. 270 КПК України), контролю за вчиненням злочину (у випадках, передбачених ч. 8 ст. 271 КПК України), негласного отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК України); - прокурор щодо контролю за вчиненням злочину (ст. 271 КПК України); - прокурор або слідчий у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України (ч. 1 ст. 250 КПК України), щодо проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК України), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК України). Щодо проведення останньої негласної слідчої (розшукової) дії слідчий своє рішення узгоджує з керівником органу досудового розслідування. При прийнятті рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії у перелічених у ч. 1 ст. 250 КПК України випадках прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з клопотанням до слідчого судді про надання дозволу на її проведення. Якщо слідчий приймає рішення про проведення конкретної негласної слідчої (розшукової) дії він зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття такого рішення та про отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення, припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, що здійснює досудове розслідування злочину, чи за його письмовим дорученням, в порядку ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК України, уповноважені законодавством оперативні підрозділи правоохоронних органів, співробітники яких при проведенні цих слідчих (розшукових) дій користуються повноваженнями слідчого (ч. 2 ст. 41 КПК України). За рішенням слідчого або прокурора до проведення негласних (слідчих) розшукових дій можуть залучатися також інші особи (співробітники оперативних підрозділів, фахівці, перекладачі, особи, що конфіденційно співробітничають з оперативним підрозділом, поняті тощо). Ухвалення процесуальних рішень про проведення негласних слідчих (розшукових) дій є результатом оцінки слідчої ситуації, що склалася на певний момент розслідування. Такі слідчі ситуації характеризуються наявністю відомостей про злочин і особу, що його вчинила, які вимагають перевірки, для їх підтвердження або спростування, за умови, якщо іншим способом, ніж шляхом проведення конкретної негласної слідчої (розшукового) дії, це зробити неможливо. Рішення про порядок, прийоми, засоби, місце, учасників негласних (слідчих) розшукових дій в ході їх проведення приймає слідчий або співробітник оперативного підрозділу, якому доручено її проведення. При ухваленні таких рішень обов'язково повинен враховуватися ризик можливості: 1) здійснення посягання на життя або заподіяння особі (особам), що проводить негласну слідчу (розшукову) дію, бере в ній участь або іншим особам, тілесних ушкоджень; 2) поширення речовин небезпечних для життя багатьох людей; 3) втечі осіб, що скоїли тяжкі або особливо тяжкі злочини; 4) настання екологічної або техногенної катастрофи; 5) спричинення значної матеріальної шкоди. За наявності можливості настання таких наслідків у разі проведення негласної слідчої (розшукового) дії слідчий, прокурор або уповноважений співробітник оперативного підрозділу, якому доручено проведення негласної слідчої (розшукового) дії, повинні обрати інший порядок, прийоми, засоби, місце, учасників її проведення або відмовитися від її проведення та обрати такі гласні або негласні слідчі (розшукові) дії, які повністю виключать настання таких наслідків. Ця рекомендація виходить з аналізу нормативних вимог до проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій, що містяться в главі 21 КПК України та положень ст. 43 і відповідних статей розділів XVII, XVIII Кримінального кодексу України. У процесуальному рішенні про проведення негласної слідчої (розшукового) дії має бути точно вказаний строк її проведення на це вказує ч. 5 ст. 246, п. 6 ч. 2, п. 5 ч. 4 ст. 248, п. 4 ст. 251 КПК України. Виняток становлять негласні слідчі (розшукові) дії, які проводяться з метою встановлення місцезнаходження особи, що переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді або суду, і оголошеної в розшук. Для таких негласних слідчих (розшукових) дій в ухвалі слідчого судді (постанові слідчого, прокурора) вказується конкретна дата початку їх проведення, а строк завершення - до встановлення місцезнаходження особи, що переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді або суду, і оголошеної в розшук. Встановлення і обчислення строків проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також їх продовження, здійснюється відповідно до положень глави 7 КПК України, ч. 5 ст. 246 і ст. 249 КПК України. Закон не визначає, за який час до завершення строку дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, прокурор, або слідчий, за погодженням з прокурором, повинен звернутися до слідчого судді з клопотанням про подовження дозволу на проведення цієї слідчої дії. Однак, виходячи з того, що, по-перше, у разі відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про подовження дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні (ч. 3 ст. 40 КПК України), а по-друге, апеляційні суди України працюють за п’ятиденним робочим тижнем, тому слідчий повинен подати на узгодження відповідному прокурору клопотання про подовження слідчим суддею дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не пізніше ніж за п’ять робочих днів до завершення строку дії попередньої ухвали слідчого судді. У такому клопотанні, крім відомостей, зазначених у ст. 248 КПК України, слідчий, прокурор повинен, поряд із викладенням результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії, навести відомості, які дають достатні підстави вважати, що продовження проведення негласної слідчої (розшукової) дії дозволить додатково зібрати інформацію, яка має значення для кримінального провадження. У кожному конкретному випадку при визначенні строку проведення негласної слідчої (розшукового) дії або його продовження слід керуватися положеннями ч. 1 та 4 ст. 249 про те, що: 1) строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати двох місяців; 2) такий строк не повинен перевищувати фактичний максимальний строк досудового розслідування, який залишився на момент ухвалення відповідного процесуального рішення; 3) загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на який надає слідчий суддя, не може перевищувати максимальні строки досудового розслідування, передбачені ст. 219 КПК України. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений (ч. 5 ст. 246 КПК України): - прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням, - до вісімнадцяти місяців; - керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням, - до шести місяців; - начальником головного, самостійного управління Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до дванадцяти місяців; - Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, головою державного бюро розслідувань, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до вісімнадцяти місяців; - слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Необхідно також звернути увагу на те, що відповідно до ст. 247 КПК України під слідчим суддею в главі 21 КПК розуміється голова або визначений ним інший суддя Апеляційного суду АРК, областей, міста Києва і Севастополя, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Слідчі судді місцевих судів не правомочні давати дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукового) дії. Порядок розгляду слідчим суддею клопотань про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукового) дії визначений ст. 248 КПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 248 КПК України у клопотанні зазначаються: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) короткий виклад обставин злочину, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання; 3) правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України; 4) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію; 5) обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину; 6) вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення; 7) обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб; 8) відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо; 9) обґрунтування можливості отримання під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили. До клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання. У випадках, коли прокурор відмовляє у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, слідчий відповідно до ч. 3 ст. 40 КПК України має право звернутися до керівника органу досудового слідства, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, звертаючись до нього про погодження клопотання до слідчого судді про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні. Слідчий суддя протягом шести годин з моменту отримання клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії зобов’язаний розглянути це клопотання за участю особи, яка подала це клопотання (ч. 1 ст. 248 КПК України). За необхідності слідчий суддя вивчає матеріали кримінального провадження та вислуховує суб’єкта внесення клопотання. Обсяги надання матеріалів кримінального провадження визначаються слідчим суддею. Невиконання законних вимог слідчого судді про надання йому матеріалів кримінального провадження, що обґрунтовують клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, може бути підставою для відмови в задоволенні такого клопотання. Слідчий суддя під час розгляду клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії може постановити відповідну ухвалу, якщо ним будуть встановлені достатні підстави вважати, що вчинений злочин є відповідної тяжкості та під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин. Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених КПК України, а також містити відомості про: 1) прокурора, слідчого, який звернувся з клопотанням; 2) злочин, у зв’язку із досудовим розслідуванням якого постановляється ухвала; 3) особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію; 4) вид негласної слідчої (розшукової) дії та відомості залежно від виду негласної слідчої дії про ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо; 5) строк дії ухвали. За результатами розгляду такого клопотання слідчий суддя може постановити ухвалу як про надання дозволу на проведення негласної (слідчого) розшукової дії, так і про відмову в такому дозволі. Останнє, відповідно до ч. 5 ст. 248 КПК України, не є перешкодою для звернення до нього з новим клопотанням, але в новому клопотанні мають бути враховані підстави, по яких слідчий суддя раніше відмовив в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукового) дії. Постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути винесена у випадках, передбачених ч. 1 ст. 250 КПК України. Слідчий є самостійним у обранні негласної слідчої (розшукової) дії, яку він вважає за необхідне провести за наявності достатніх підстав для її проведення, що наведені у відповідних статтях глави 21 КПК України. Таке рішення у вигляді постанови слідчого, згідно із ч. 1 ст. 250 КПК України, повинно бути письмово узгоджене ним з прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням. Прокурор може, за наявності передбачених главою 21 КПК України підстав, самостійно винести постанову про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, виконання якої доручити слідчому, органу досудового розслідування, оперативному підрозділу, виходячи із положень п. 4, 5 ст. 36, ст. 41 КПК України та особливостей порядку та тактики проведення певної негласної слідчої (розшукової) дії. Слідчий, прокурор, які прийняли рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, несуть повну відповідальність за їх законне та своєчасне проведення. Уповноважені посадові особи оперативних підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які за дорученням слідчого або прокурора проводять негласну слідчу (розшукову) дію, також несуть відповідальність за законність та своєчасність її проведення. Кожна постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії в кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. 6 ст. 110 КПК України, виготовляється на офіційному бланку та засвідчується підписом особи, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, та, згідно із ст. 251 КПК України, повинна містити: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України; 3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія; 4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії; 5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію; 6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб; 7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться. У випадках, передбачених ч. 1 ст. 250 КПК України, слідчий, за узгодженням з прокурором, або прокурор у своїй постанові, поряд із відомостями, що наведені у ст. 251 КПК України, повинен розкрити зміст ситуації, що склалася, яка вимагає невідкладного проведення негласної слідчої (розшукової) дії з метою врятування життя людей та запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини КК України. Кожна постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії має бути мотивованою, тобто із наведенням доводів, що обґрунтовують ухвалення цього рішення, містити точні відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія, та про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію. Фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, встановленим ст. 103-107, 252, 273 КПК України, а в ході проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж і зняття інформації з електронних інформаційних систем ще і положенням ст. 265 КПК України. Протоколювання є основною формою фіксації ходу та результатів проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Загальні вимоги до структури та змісту протоколу негласної слідчої (розшукової) дії містяться у ч. 3 ст. 104 КПК України, відповідно до яких він повинен складатися з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: - місце, час проведення та назву процесуальної дії; - особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім’я, по батькові, посада); - всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); - інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; 2) описової частини, яка повинна містити відомості про: - послідовність дій; - отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; 3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: - вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; - спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; - зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії. У вступній частині протоколу негласної слідчої (розшукової) дії додатково повинно бути зазначене відповідне рішення про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Особливості умов та порядку проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій можуть вимагати забезпечення конфіденційності даних про осіб, які проводили негласну слідчу (розшукову) дію або були залучені до її проведення. Порядок застосування таких заходів забезпечення конфіденційності, щодо названих осіб, визначається відповідними нормативно-правовими актами України. Додатками до протоколу можуть бути: 1) спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів; 2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; 3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії; 4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Додатки до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків. Відповідно до ч. 3 ст. 252 КПК України протоколи негласних слідчих (розшукових) дій з додатками до них не пізніше чим через 24 години після їх припинення мають бути передані прокуророві, що здійснює нагляд за дотриманням законів в ході проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, у рамках якого були проведені ці негласні слідчі (розшукові) дії. Протоколи негласних слідчих (розшукових) дій і додатки до них відповідно до ст. 256 КПК України можуть бути використані в доказуванні на тих же самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій в ході досудового слідства. Виходячи з положень ст. 256 а також ст. 84-89, 91, 94 і 252 КПК України ключовою умовою використання в доказуванні результатів конкретних негласних слідчих (розшукових) дій є визнання в результаті їх перевірки і оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом процесуальними джерелами доказів. Така перевірка і оцінка полягає: 1) в перевірці і оцінці протоколу кожної негласної слідчої (розшукового) дії, що включають вивчення відомостей, що містяться в протоколі, цілісності упаковки додатків до нього, перевірку самого носія інформації на предмет наявності в протоколі підчисток, вставок, поправок, чи обумовлені такі вставки і поправки в протоколі, чи підписаний протокол усіма особами, що брали участь в цій негласній слідчій (розшуковій) дії, в порівнянні відомостей, що містяться в протоколі негласної слідчої (розшукової) дії та в додатках до нього з іншими доказами, зібраними в ході кримінального провадження; 2) в перевірці результатів негласної слідчої (розшукового) дії шляхом проведення інших гласних і негласних (слідчих) розшукових дій і співставленні їх результатів. У зв'язку з цим ч. 2 і 3 ст. 256 КПК України містить найважливіші положення, що надають можливість у разі потреби допитати в якості свідків осіб, що проводили або приймали участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, зі збереженням в таємниці відомостей про цих осіб і застосуванням до них заходів забезпечення їх безпеки, а також допитати осіб, з приводу дій і контактів яких проводилися такі дії. Рішення про використання в кримінальному провадженні як доказів обвинувачення відомостей про факти, що містяться в протоколах негласних слідчих (розшукових) дій і в додатках до них, вилучені в ході їх проведення речі, документи приймає прокурор. Зберігання таких предметів забезпечується прокурором з дотриманням вимог ст. 100 КПК України або ним складається письмове доручення слідчому по забезпеченню їх збереження в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України і Кабінетом Міністрів України. Відомості про факти, що містяться в протоколах відповідних негласних слідчих (розшукових) дій і додатках до них можуть покладатися в основу ухвалення різних процесуальних рішень і після завершення кримінального провадження протоколи негласних слідчих (розшукових) дій і додатки до них, які прокурор планує використати в кримінальному провадженні, мають бути внесені в реєстр матеріалів досудового розслідування. Кримінальним процесуальним законом в ст. 257 передбачена можливість використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій не лише в доказуванні по кримінальному провадженню, у рамках якого вони були отримані, але і в інших кримінальних провадженнях. Основою для цього є наявність в протоколі негласної слідчої (розшукової) дії і додатках до нього інформації про ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується в даному кримінальному провадженні. Така інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка виноситься за відповідним клопотанням прокурора в порядку ст. 248 КПК України. Перед направленням такого клопотання прокурор повинен з'ясувати чи зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань або ні досудове розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке виявлені в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Відомості про наявність або відсутність зареєстрованого досудового розслідування відображаються в клопотанні до слідчого судді. Прокурор, отримавши ухвалу слідчого судді про дозвіл використати інформацію, отриману при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії в іншому кримінальному провадженні, у разі, коли таке провадження не розпочато, вносить відповідні відомості в Єдиний реєстр досудових розслідувань, доручає органу досудового розслідування проведення досудового розслідування і направляє йому ухвалу слідчого судді і відповідні матеріали проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо таке досудове розслідування вже проводиться і процесуальний контроль його здійснює інший прокурор, то прокурор, що отримав ухвалу слідчого судді про дозвіл на використання інформації, отриманої при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії в іншому кримінальному провадженні, передає його разом з матеріалами негласної слідчої (розшукової) дії цьому прокуророві. В результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути отримані відомості, речі і документи, які при подальшій їх оцінці прокурором можуть бути визначені ним так ті, що не можуть бути використані як докази в кримінальному провадженні. В цьому випадку відповідно до ст. 255 КПК України прокурор зобов'язаний забезпечити знищення цих матеріалів, про що складає відповідну постанову з визначенням осіб, яким доручається його виконання. Така постанова підлягає негайному виконанню під контролем прокурора. За результатами знищення речей, документів складається протокол з дотриманням вимог ст. 104, 106 КПК України. Законом забороняється знищення речей, документів, отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, якщо їх власник може бути зацікавлений в їх поверненні. Про наявність таких речей або документів прокурор зобов'язаний письмово повідомити їх власника з метою з'ясування його бажання отримати ці речі або документи. Про повернення документів і речей їх власникові складається розписка. Допустимість таких дій і час їх здійснення визначаються прокурором з урахуванням необхідності забезпечення прав і законних інтересів осіб, а також попередження спричинення збитку для кримінального провадження. КПК України в ст. 253, 254, 290 містить нормативно-правову регламентацію порядку відкриття факту проведення негласних слідчих (розшукових) дій і ознайомлення з його результатами в процесі ознайомлення підозрюваного, його захисника, потерпілого з матеріалами кримінального провадження, а також осіб, чиї конституційні права були тимчасово обмежені в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Особливість ознайомлення осіб з протоколами негласних слідчих (розшукових) дій і додатками до них полягає в тому, що ці особи попереджаються про кримінальну відповідальність по ч. 1 ст. 387 КК України за розголошення відомостей про факт, методи проведення негласних слідчих (розшукових) дій, осіб, що їх проводили, інформацію, отриману в результаті їх проведення. Також не допускається виготовлення копій протоколів про проведення негласних (слідчих) розшукових дій і додатків до них. Після розгляду основних концептуальних положень інституту слідчих (розшукових) дій розглянути процесуальний порядок проведення окремих слідчих (розшукових) дій. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ ТЕМА ЗАНЯТТЯ: «Практичні питання зупинення та відновлення, закінчення досудового розслідування». ЧАС – 2 години. ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: розвиток навичок прийняття рішень про прийняття рішень про зупинення, відновлення, закінчення досудового розслідування. ВИД ЗАНЯТТЯ – розгляд кримінально-процесуальних ситуацій різної складності на основі розроблених викладачем завдань. РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ У ході підготовки до заняття необхідно уважно ознайомиться з теоретичним матеріалом та виконати практичні завдання, успішне виконання навчального завдання багато в чому залежить від якості виконання кожним студентом і курсантом наступного завдання на самопідготовку (домашнє завдання). ЗАВДАННЯ НА САМОПІДГОТОВКУ Необхідно пошукати літературні джерела до теми «Практичні питання зупинення та відновлення, закінчення досудового розслідування». Ознайомитися з тестовими завданнями та вирішити їх. Ознайомитися зі зразками процесуальних документів та за їх допомогою скласти власні зразки процесуальних документів. Питання 1 Підставою для зупинення досудового розслідування є:
Питання 2 Необхідною умовою для зупинення досудового розслідування є:
Питання 3 Досудове розслідування зупиняється вмотивованою:
Питання 4 Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на:
Питання 5 Зупинене досудове розслідування відновлюється постановою:
Питання 6 Прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особи про підозру здійснити одну з таких дій:
обрати особі запобіжний захід. Питання 7 Кримінальне провадження закривається судом:
Питання 8 Протягом якого строку прокурор має право скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю?
Питання 9 Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється:
Питання 10 Протягом якого часу сторони кримінального провадження, потерпілий можуть ознайомитись з матеріалами, до яких їм надано доступ, у зв`язку із завершенням досудового розслідування?
ПОСТАНОВА про зупинення досудового розслідування та оголошення підозрюваного у розшук місто Н-ськ 1 січня 2013 року Слідчий слідчого відділу Н-ського МВ УМВС України в Н-ській області Н-ов А.А., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 01-000001 від 22.11.2012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,- ВСТАНОВИВ: До СВ Н-ського МВ УМВС України в Н-ській області 21.11.2012 надійшла заява П. щодо зникнення грошових коштів у сумі 2 000 грн і документів під час проїзду у маршрутному таксі № 21 у м. Н-ську. У ході розслідування 25.11.2012 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України гр. І. вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Слідчим суддею Н-ського міського суду Н-ської області 27.11.2012 до І. застосовано запобіжний захід - домашній арешт. Водночас при відвідуванні житла І. та опитуванні осіб, які з ним проживають, установлено, що підозрюваний за місцем проживання не з’являється, його місцеперебування невідоме. Враховуючи, що всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе у цьому кримінальному провадженні, у тому числі щодо встановлення місцезнаходження підозрюваного, виконані, приймаючи до уваги, що він ухиляється від слідства та його місцезнаходження не відоме, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 280, ч. 2, 3 ст. 281, ч. 5 ст. 110 КПК України, ПОСТАНОВИВ : 1. Досудове розслідування за підозрою І. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України – зупинити. 2. Оголосити розшук підозрюваного І., 20.03.1990 року народження, здійснення якого доручити відділу Н-ського МВ УМВС України в Н-ській області. 3. Відомості про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 01-000001. 4. Копію постанови направити підозрюваному І., його захиснику З., потерпілому П. 5. Постанова про зупинення досудового розслідування може бути оскаржена потерпілим, його представником_чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником на підставі п. 2 ч. 1 ст. 303, ст. 304 КПК України до слідчого судді Н-ського міського суду Київської області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Слідчий СВ Н-ського МВ УМВС України в Н-ській області _______________ А.А. Н-ов ПОСТАНОВА про відновлення досудового розслідування місто Н-ськ 1 січня 2013 року Слідчий слідчого відділу Н-ського МВ УМВС України в Н-ській області Н-ов А.А., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 01-000001 від 01.12.2012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,- ВСТАНОВИВ: До СВ Н-ського МВ УМВС України в Н-ській області 21.11.2012 надійшла заява П. щодо зникнення грошових коштів у сумі 2 000 грн і документів під час проїзду ним у маршрутному таксі № 21 у м. Н-ську. У ході розслідування 25.11.2012 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України І. вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Відповідно до медичного висновку від 27.11.2012 № 435 підозрюваний І. хворий на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні. 29.11.2012 досудове розслідування за підозрою І. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України зупинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 280 КПК Україниу зв’язку із захворюванням підозрюваного на тяжку хворобу. Згідно з медичною довідкою від 29.12.2012 підозрюваний І. видужав та може брати участь у слідчих діях. З огляду на викладене, керуючись ч. 1 ст. 282, ч. 5 ст. 110 КПК України, ПОСТАНОВИВ : 1. Досудове розслідування за підозрою І. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України – відновити. 2. Відомості про відновлення досудового розслідування внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 01-000001. 3. Копію постанови надіслати підозрюваному І., його захиснику З. та потерпілому П. Слідчий СВ Н-ського МВ УМВС України в Н-ській області _______________ А.А. Н-ов ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ (індивідуальні навчально-дослідницькі завдання) 1.Закінчення досудового розслідування зі складанням обвинувального акту. 2.Особливості звільнення особи від кримінальної відповідальності за новим КПК України. |
| Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних... Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”.... |
| ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ... Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при... |
Методика проведення семінарських занять План семінарських (практичних)... Мета: засвоєння принципів, завдань та функцій маркетингу і менеджменту. Розгляд проблем реалізації з товарної, цінової політики розподілу... |
| Плани семінарських занять навчальної дисципліни Яка роль і місце «Повчання» Володимира Мономаха у розвитку давньоруської риторики? (впр. 556) |
Лінгвістична експертиза Плани семінарських занять з навчальної дисципліни „Правнича лінгвістика” для слухачів магістратури/ Укл. Руколянська Н. В. Дніпропетровськ,... |
| Плани семінарських занять Лосев А. Ф. Критика платонизма у Аристотеля // Лосев А. Ф. Миф. Число. Сущность. М., 1993 |
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Плани обговорені і схвалені на засіданні кафедри філософії та соціальних дисциплін |
| РЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ Плани семінарських занять, методичні рекомендації до них, перелік тем рефератів, контрольних робіт,, питань для підготовки до екзамену... |
КРИМІНАЛЬНе ПРАВо Плани семінарських занять та самостійної роботи ... |