ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ


Скачати 1.66 Mb.
Назва ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Сторінка 5/13
Дата 20.04.2013
Розмір 1.66 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13
РЕКОМЕНДАЦІЇ
З ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ


Розглядаючи питання семінару необхідно звернути увагу на основні новели інституту слідчих (розшукових) дії.

Поняття, види та класифікація слідчих (розшукових) дій.

Досудове розслідування являє собою сукупність різноманітних кримінальних процесуальних дій які здійснюються уповноваженими посадовими особами, у ході розслідування кримінальної справи та чітко регламентовані кримінальним процесуальним законом.

У такій сукупності кримінальних процесуальних дій особливе місце займають ті дії, за допомогою яких збираються і досліджуються докази. Такі дії кримінальний процесуальний закон іменує слідчими (розшуковими) діями.

Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (ч. 1 ст. 223 КПК України).

Види слідчих (розшукових) дій передбачених кримінальним процесуальним законом:

  • допит (ст. ст. 225, 226, 227, 351, 352, 353, 354, 356);

  • пред’явлення для впізнання (ст.ст. 228, 229, 230, 231, 232, 355);

  • обшук (ст. ст. 233, 234, 235, 236);

  • огляд (ст.ст. 237, 238, 239);

  • ексгумація трупа (ст. 239);

  • слідчий експеримент (ст. 240);

  • освідування особи (ст. 241);

  • проведення експертизи (ст. 242).

Кримінальний процесуальний закон до слідчих (розшукових) дій відносить ще й такі, як негласні слідчі (розшукові) дії.

Негласні слідчі (розшукові) дії, є різновидом слідчих (розшукових) дій, проте відомості про факт та методи їх проведення не підлягають розголошенню.

Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб (ч.ч. 1, 2 ст. 246 КПК України ). У зв’язку з цим вони відокремлені від слідчих (розшукових) дій і мають особливий процесуальний порядок їх провадження, якій чітко регламентований главою 21 КПК України.

Види негласних слідчих (розшукових) дій передбачених кримінальним процесуальним законом:

  • аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260);

  • накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261),

  • огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262),

  • зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263),

  • зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264),

  • обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267),

  • установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268),

  • спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269),

  • аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270),

  • контроль за вчиненням злочину (ст. 271),

  • виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272),

  • негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274).


Класифікація слідчих (розшукових) дій.

Слідчі (розшукові) дії можна класифікувати за різними критеріями, а саме:

  1. Залежно від обсягу предмета слідчої (розшукової) дії вони поділяються на:

  • основні – коли предмет слідчої (розшукової) дії досліджується повністю (допит свідка, огляд, обшук та ін.);

  • додаткові – коли досліджуються окремі обставини, що не були з’ясовані з різних причин під час основної слідчої (розшукової) дії (додатковий допит свідка, додатковий огляд, додатковий обшук та ін.).

  1. Залежно від повторюваності слідчі (розшукові) дії бувають:

  • первинні – які проводяться вперше;

  • повторні – які проводяться повністю вдруге з різних причин: неякісне проведення первісних слідчих (розшукових) дій, порушення порядку їх проведення, визнання їх результатів незаконними (повторний допит свідка, повторний огляд місця події та ін.)

3. Залежно від наявності в кримінальному процесуальному законі обов’язку проведення певної слідчої (розшукової) дії вони поділяються на:

  • обов’язкові – необхідність проведення яких за певними обставинами встановлена законом: призначення судово-медичної експертизи для встановлення обставин, які вказані в частині 2 ст. 242 КПК;

  • необов’язкові (факультативні) – необхідність проведення визначається особисто слідчим в залежності від обставин справи.

4.За послідовністю проведення:

  • невідкладні - невідкладність проведення слідчої (розшукові) дії може виникнути не тільки на початковому етапі розслідування (огляд місця події), а й у ході подальшого його провадження (обшук житла);

  • інші.

5.Залежно від мети, яка перед ними ставиться:

  • спрямовані на збирання доказів – коли одна і та сама слідча (розшукова) дія за різних обставин може бути направлена і на збирання і на перевірку доказів);

  • спрямовані на перевірку доказів.

6.Залежно від характеру одержуваної інформації:

  • вербальні - виявляють і фіксують словесну інформацію (допити);

  • невербальні - виявляють, досліджують і фіксують матеріальні об’єкти (огляд, освідування);

  • змішані (пред’явлення для впізнання, слідчий експеримент).

7. За своєю процесуальною формою слідчі (розшукові) дії можна поділити на ті які провадяться:

  • з дозволу (ухвали) слідчого судді або без нього(огляд житла чи іншого володіння особи, обшук);

  • за постановою прокурора і без неї (освідування особи);

  • за участю понятих і захисника і без них (обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи);

  • за участю фахівця і без нього (огляд трупа).


Загальні правила провадження слідчих (розшукових) дій.

Кожна слідча дія має свій встановлений кримінальним процесуальним законом порядок проведення. Разом з тим, існують загальні правила провадження слідчих дій, які закріплені в чинному КПК України.

Загальні правила провадження слідчих (розшукових) дій.

Провадження слідчих (розшукових) дій допускається лише під час досудового розслідування. Як виняток огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Підставами для проведення слідчих (розшукових) дій є наявність достатніх відомостей, що вказують на досягнення її мети.

Послідовність проведення слідчих (розшукових) дій, їх обов’язковість або необов’язковість визначаються конкретною ситуацією та вирішується особою, в провадженні якої знаходиться справа, або прокурором, що здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, або керівником органу досудового розслідування, який здійснює процесуальний контроль.

Провадження слідчих (розшукових) дій здійснюється слідчим, прокурором, а у відповідних випадках встановлених кримінальним процесуальним законом за дорученням слідчого, прокурора є обов’язковими для виконання оперативним підрозділом.

За загальним правилом слідчі (розшукові) дії провадяться за місцем досудового розслідування, але разом із тим із цього правила є винятки, наприклад, у разі неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом здоров’я, або з інших поважних причин допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) (ст. 232 КПК України).

Слідчий, прокурор повинен вжити належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені КПК України, а також відповідальність, встановлена кримінальним процесуальним законом.

Кримінальний процесуальний закон передбачає провадження слідчих (розшукових) дій у денний час. Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Тривалість слідчих (розшукових) дій кримінальним процесуальним законом не обмежується, але наприклад у випадках тривалого допиту, понад дві години, кримінальним законом передбачається перерва, а в цілому допит не може тривати не більше ніж понад вісім годин на день. Тривалість повністю залежить від характеру самої слідчої (розшукової) дії, умов, в яких вона провадиться, а також досвідченості та кваліфікації слідчого.

У разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов’язаний провести відповідну слідчу (розшукову) дію в повному обсязі, долучити складені процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування та надати їх суду у випадку звернення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру або клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред’явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатимуть це за доцільне.

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду, а саме, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, в такому разі, суд за клопотанням сторони має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цих правил, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази – недопустимими.

У ході провадження слідчих (розшукових) дій забороняються будь-які дії, що принижують честь і гідність особи, не передбачені законом засоби примусового характеру. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність (ч. 2 ст. 11 КПК України). Примусові заходи застосовуються тільки в разі крайньої необхідності і тільки в передбаченому законом порядку.

У процесі провадження слідчих(розшукових) дій слід вжити заходи щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування (ст. 222 КПК України) та захисту сфери особистого життя (статті 14, 15 КПК України). Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

При провадженні слідчих (розшукових) дій необхідно забезпечити безпеку учасників кримінального провадження.

Учасники слідчих (розшукових) дій мають право на оскарження незаконних на їх думку дій чи бездіяльності особи, в провадженні якої знаходиться кримінальна справа, у встановленому кримінальним законом порядку.

Фіксація результатів слідчих (розшукових) дій.

Результати будь-якої процесуальної дії згідно зі ст. 103 КПК України під час кримінального провадження можуть фіксуватися у таких формах: 1) протокол; 2) носій інформації, на якому процесуальна дія зафіксована за допомогою технічних засобів; 3) журнал судового засідання.

Основною формою фіксування результатів отриманої інформації під час провадження слідчих (розшукових) дій у ході досудового розслідування є протокол.

У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на технічному носії інформації, який додається до нього.

Протокол складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім’я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання;

2) описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені або надані речі і документи;

3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсутності – підписами понятих.

Особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу можуть долучаються додатки, якими можуть бути:

1) спеціально виготовлені копії, зразки об’єктів, речей і документів;

2) письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії;

3) стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії;

4) фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп’ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу.

Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її проведення або безпосередньо після її закінчення.

До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належного упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для перевірки результатів процесуальної дії.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Методичні рекомендації шодо проведення семінарських та практичних...
Методичні рекомендації щодо проведення семінарських і практичних занять з кримінального процесу для студентів інституту фінансово-економічної...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ з навчальної дисципліни «КРИМІНАЛЬНЕ...
Нарські заняття проводяться з метою закріплення тих теоретичних знань з кримінального права, які студент отримує на лекціях і при...
Методика проведення семінарських занять План семінарських (практичних)...
Мета: засвоєння принципів, завдань та функцій маркетингу і менеджменту. Розгляд проблем реалізації з товарної, цінової політики розподілу...
Плани семінарських занять навчальної дисципліни
Яка роль і місце «Повчання» Володимира Мономаха у розвитку давньоруської риторики? (впр. 556)
Лінгвістична експертиза
Плани семінарських занять з навчальної дисципліни „Правнича лінгвістика” для слухачів магістратури/ Укл. Руколянська Н. В. Дніпропетровськ,...
Плани семінарських занять
Лосев А. Ф. Критика платонизма у Аристотеля // Лосев А. Ф. Миф. Число. Сущность. М., 1993
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ...
Плани обговорені і схвалені на засіданні кафедри філософії та соціальних дисциплін
РЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Плани семінарських занять, методичні рекомендації до них, перелік тем рефератів, контрольних робіт,, питань для підготовки до екзамену...
КРИМІНАЛЬНе ПРАВо Плани семінарських занять та самостійної роботи
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка