|
|
Скачати 3.2 Mb.
|
|
Запитання для самоконтролю 1. Назвати міжнародні і європейські органи і організації з питань стандартизації. 2. Всесвітня федерація національних органів зі стандартизації – ІSО: мета діяльності, значення, робочі органи. 3. Організаційна структура ISO. 4. Комітети з розроблення політики: призначення та склад, 5. Які питання розробляють комітети: SТАСО, САSСО, СОРОLСО, DЕVСО, INFСО, RЕМСО. 6. Які питання розглядають технічні комітети: ІSО/ТК 146, ІSО/ТК 147, ISО/ТК 176, ISО/ТК 190, ISО/ТК 207. 7. Міжнародна електротехнічна комісія ІЕС: мета та основні напрямки діяльності. 8. Діяльність європейських організацій зі стандартизації: СЕN, СЕNЕLЕС, ЕТSІ. 9. Що визначають Міжнародні стандарти ISO серії 9000, 10000 і 14000? 10. Що регламентують Європейські стандарти серії ЕN 29000 і ЕN 45000? Тести самоконтролю 1. Назвати міжнародні і європейські органи і організації з питань стандартизації: 01. SТАКО САSСО ISONEТ 02. ЕN DЕVСО NFСО 03. ІЕС ISО ІSА, 04. СЕNЕLЕС СЕN ЕТSІ 05. ІSО Оn1іnе IECQ ANSI 06. DSТU ВЕLSТ GОSТ R 07. SIS AFNOR UNI 2. Всесвітня федерація національних органів зі стандартизації – ІSО: мета діяльності, значення, робочі органи 01. Засідання посадових осіб та обслуговування споживачів з технічних питань. 02. Підтримку і обслуговування технічних комітетів. 03. Управління структурою технічних комітетів. 04. Розроблення міжнародних стандартів. 05. Координація діяльності з питань стандартизації. 06. Генеральна асамблея, технічні комітети (ТК). 07. SТАКО, САSСО, ISONEТ. 08. Рада Генеральної Асамблеї. 3. Організаційна структура ISO: 01. Комісією Європейського Союзу. 02. Міжнародна федерація національних асоціацій із стандартизації. 03. Центральний секретаріат 04. Комітет Ради ІSО–СА5КО. 05. Генеральна Асамблея. 06. Рада з технічних питань. 07. Комітети з розроблення політики. 08. Рада Генеральної Асамблеї. 4. Комітети з розроблення політики: призначення та склад 01. Координація діяльності з питань стандартизації. 02. Вивчення наукових принципів стандартизації. 03. Управління структурою технічних комітетів. 04. Розроблення політики у сфері споживання. 05. Підтвердження відповідності. 06. SТАКО, DЕVСО, NFСО, САSСО, ІSОNЕ, СОРОLСО. 07. ІSО/ТК 146, ISО/ТК 147, ІSО/ТК 176, ISО/ТК 190. 08. ІЕС, ІSО, ISА, СЕNЕLEС, СЕN. ЕТSІ. 5. Які питання розробляють комітети SТАСО, САSСО, СОРОLСО, DЕVСО, INFСО, RЕМСО: 01. Є інформаційною службою ІSО 02. Розробляє посібники для технічних комітетів ІSО 03. Займаються розробкою міжнародних стандартів 04. Розробляє політики у сфері споживання 05. Координyє і спрямовує потік інформації про стандарти і документи стандартів 06. Підтверджує відповідність 07. Вивчає наукові принципи стандартизації 08. Управляє структурою технічних комітетів. 6. Які питання розглядають технічні комітети ІSО/ТК 1.46, ІSО/ТК 147 ІSО/ТК 176, ІSО/ТК 190, ІSО/ТК 207: 01. Розробкою міжнародних стандартів з управління навколишнім середовищем. 02. Розробкою міжнародних стандартів з якості грунтів. 03. Розробкою міжнародних стандартів з акустики. 04. Розробкою міжнародних стандартів з якості повітря. 05. Розробкою міжнародних стандартів якості води. 06. Розробкою міжнародних стандартів якості гідросфери. 07. Розробкою міжнародних стандартів з управління якістю і забезпечення якості. 08. Розробкою міжнародних стандартів „Чисті приміщення і відповідні контрольовані середовища". 7. Міжнародна електротехнічна комісія ІЕС: мета та основні напрямки діяльності 01. Вирішення проблем щодо стандартизації вимог та правил техніки безпеки електротехнічного та електронного обладнання. 02. Сприяння міжнародній співпраці та її підтримка у вирішенні проблем стандартизації. 03. Систематизація, аналіз та узагальнення інформації про існуючі перспективні напрямки науково–технічного прогресу. 04. Розроблення, узгодження, перевірка та публікація міжнародних стандартів з електротехніки і радіоелектроніки. 05. Розробка стратегічного плану (Маsterplane) та довгострокових програм робіт. 06. Ведення та розвиток міжнародних систем сертифікації електротехнічних виробів. 8. Діяльність європейських організацій зі стандартизації: СEN, СЕNЕLЕС, ЕТSI. 01. Європейський інститут зі стандартизації в галузі електрозв'язку 02. Міжнародна наукова і технічна асоціація, 03. Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці (працює в галузі електротехніки); 04. Діяльність у напрямку стандартизації систем якості 05. Оцінювання відповідності, сертифікації систем якості та акредитації органів з сертифікації у європейських країнах 06. Визначення критеріїв оцінювання діяльності випробувальних лабораторій. 07. Визначення критеріїв оцінювання органів з акредитації випробувальних лабораторій. 9. Що визначають Міжнародні стандарти ISO серії 9000, 10000 і 14000? 01. Розроблення, впровадження та функціонування систем якості. 02. Системи охорони навколишнього середовища. 03. Настанови щодо перевірки системи якості. 04. Кваліфікаційні вимоги до експертів–аудиторів з перевірки системи якості. 05. Керування програмою перевірки якості. 06. Системи і настанови щодо захищеності навколишнього середовища, системи управління навколишнім середовищем. 07. Технічні вимоги і настанови щодо його використання. 08. Загальні настанови щодо принципів, систем та заходів підтримки. 10. Що регламентують Європейські стандарти серії ЕN 29000 і EN 45000? 01. Розробку систем якості, 02. Розробку системи охорони навколишнього середовища. 03. Правила оцінювання відповідності, сертифікації систем якості 04. Оцінювання акредитації органів з сертифікації. 05. Основні критерії оцінювання діяльності органів з сертифікації продукції, систем якості та персоналу. 06. Системи і настанови щодо захищеності навколишнього середовища, системи управління навколишнім середовищем. 07. Вимоги до декларацій постачальника щодо відповідності продукції вимогам стандартів. Рекомендована література Нормативно–правова: 1. ДСТУ ІSО 9000–2001. Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення. 2. ДСТУ ISO 10011–2003. Настанови з перевірки систем якості. Перевірка. 3. ДСТУ ISO 14001–91. Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів системи управління навколишнім середовищем і настанови щодо їх застосування. 4. ДСТУ ISO 14004–91. Системи управління навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління, систем та засобів забезпечення. 5. ДСТУ ISO 14010–91. Система управління навколишнім середовищем. Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Загальні принципи. 6. ДСТУ ISO 14011–97. Система управління навколишнім середовищем. Настанови щодо здійснення екологічного аудиту. Процедура аудиту. Аудит систем управління навколишнім середовищем. 7. ДСТУ ISO 19011:2003. Настанови з перевірки систем якості. Керування програмами перевірки. 8. ДСТУ ЕN 45011–98. Загальні вимоги до органів, які здійснюють сертифікацію. Навчальна: [2,6] 1.4. Екологічна стандартизація ■ Система екологічних стандартів. ■ Система стандартів з захисту довкілля ■ Система стандартів з управління навколишнім середовищем. ■ Екологічне маркування ■ Система стандартів з захисту довкілля від забруднення відходами Екологічна стандартизація розглядає екологічні аспекти діяльності організацій. Екологічний аспект – елемент діяльності, продукції чи послуг організації, який може взаємодіяти з навколишнім середовищем. Система екологічних стандартів є невід'ємною складовою частиною комплексу стандартів держави тому, що необхідно постійно враховувати антропогенний вплив на НПС, який зростає в часі та просторі. Придатність навколишнього середовища для життя характеризується рівнем його якості. Якість природного середовища постійно впливає на якість продукції, сировини, матеріалу. Тому ця проблема є також об'єктом екологічної стандартизації і привертає все більшу увагу як урядів різних країн, так і громадських організацій. 1.4.1. Система екологічних стандартів Проблеми навколишнього середовища за самою своєю природою є міжнародними: національні кордони не мають реального значення, вода невловима і текуча течія річок, річка може протікати через кілька різних країн, іноді вона с природним кордоном між ними, обриси озер сформовані головним чином геологічними факторами, а не за рахунок діяльності людини, течія підземних вод не підкоряється кордонам на поверхні, стаючи у деяких випадках причиною гострих суперечок між державами. Якщо води мігрують між країнами, те саме робиться із забруднюючими речовинами, які в них розчинені. Тому подібні проблеми є загальними і повинні вирішуватися спільно на міжнародному рівні. Без міжнародних стандартизованих методик випробувань на світовій карті природного середовища буде багато явищ суперечностей. Тому тривале та масштабне планування серйозних проектів у галузі охорони НПС, без сумніву, вимагатиме застосування міжнародних стандартів. Екологічні стандарти визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом НПС, вимоги щодо запобігання шкідливого впливу забруднення НПС на здоров'я людей та інші питання, пов'язані з охороною НС. Система екологічних стандартів згідно з ДКНД (ДК 004) включає такі групи: ♦ систему стандартів з захисту довкілля ♦ систему стандартів з відходів систему стандартів з якості повітря; ♦ систему стандартів з якості води систему стандартів з якості грунту ♦ систему стандартів з безпеки праці, довкілля та життєдіяльності населення. Групи стандартів згідно ДК 004–2003 наведено в табл.1.4.1. Таблиця 1.4.1 Витяг з державного класифікатора ДК 004 Код Назва 13 Довкілля. Захист довкілля та здоров'я людини. Безпека 13.020 Захист довкілля 13.020.01 Довкілля та захист довкілля взагалі 13.020.10 Керування довкіллям. Охоплює також сертифікацію та аудит систем керування довкіллям (ЕМS) 13.020.20 Економіка довкілля 13.020.30 Оцінювання впливу yа довкілля Охоплює також керування довкіллям у разі ризику 13.020.40 Забруднювання, боротьба з забруднюванням Охоплює також екологічну токсикологію 13.020.50 Екологічне маркування 13.020.60 Життєвий цикл продукції 13.020.70 Проекти в сфері захисту довкілля 13.020.99 Інші стандарти стосовно захисту довкілля 13.030 Відходи 13.040 Якість повітря 13.060 Якість води 13.080 Якість грунту. Ґрунтознавство 13.100 Професійна безпека. Промислова гігієна 13.110 Безпечність машин і механізмів 13.120 Побутова безпека 13.140 Шум та його вплив на людину 13.160 Вібрації та удар і їхній вплив на людину 13.180 Ергономіка 13.200 Запобігання аваріям та катастрофам 13.220 Захист від пожеж 13.230 Захист від вибухів 13.240 Захист від надмірного тиску 13.260 Захист від ураження електричним струмом 13.280 Захист від опромінення 13.300 Захист від небезпечних вантажів Групи стандартів в таблиці 1.4.1 позначені жирним шрифтом. Кожна група поділяється на підгрупи, як показано для групи 13.020. Розглядання стандартів кожної групи буде здійснюватися в окремих параграфах. 1.4.1.1. Система стандартів з захисту довкілля. Система стандартів в галузі охорони природи (ССОП) розроблена Всесоюзним науково–дослідним інститутом стандартизації (ВНДIС) м. Москва та; доповнена в 1987 році. Система ССОП с невід'ємною складовою частиною комплексу стандартів держави. В Україні використовують стандарти системи ССОП, за міждержавною угодою, а також міжнародні стандарти ISO серії 14000. Система ССОП спрямована на вирішення таких завдань,: ♦ збереження природних комплексів і бережне використання всіх видів природних ресурсів; ♦ забезпечення рівноваги між розвитком виробництва та стійкістю НПС і раціональне використання надр; ♦ організацію та управління НПС; ♦ охорона та створення природно–заповідного фонду, збереження генофонду рослинного та тваринного світу, в тому числі рідких і зникаючих видів та ін. Стандарти, які входять в ССОП, поділяються на 8 груп (таблиця 1.4.2.) Позначення стандартів ССОП складається з категорії стандарту (ГОСТ – державний стандарт); номера системи за загальним класифікатором стандартів і технічних умов (17); номера групи (0,1,2...); номера виду (0,1,2,3...); порядкового номера стандарту і року затвердження або перегляду. Таблиця 1.4.2 Склад стандартів ССОП
Склад міжнародних стандартів ISO серії 14000: ІSО 14001 СУНС. Технічні вимоги і настанови щодо використання. ІSО 14004 СУНС. Загальні постанови щодо принципів, систем та заходів підтримки. ІSО 14011 Процедури аудиту. Частина 1. Аудит систем управління охороною навколишнього середовища. ІSО 14012 Кваліфікаційні критерії аудиторів навколишнього середовища. 1SО 14040 Екологічне керування.. Принципи і структура. ІЗО 14041 Екологічне керування. Оцінка життєвого циклу. Визначення завдань і меж та реєстраційні аналізи життєвого циклу ISO 14042 Екологічне керування. Оцінка впливу життєвого циклу. І5О 14043 Екологічне керування. Оцінка життєвого циклу. Інтерпретація життєвого циклу. Настанови. |
|
Малиновський А. С., Рибак М. Ф. Т 19 Метрологія, стандартизація і... Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
9 Методи нормування і способи встановлення норм праці У практиці нормування праці користуються досвідно-статистичними і аналітичними методами |
|
8. ОБОРОТНІ КОШТИ ТА ЇХ ПЛАНУВАННЯ Нормування оборотних коштів, іммобілізованих у виробничих запасах сировини, матеріалів і комплектуючих виробів |
Закон України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку Характеристики впливу рентгенівського випромінювання на організм людини. Принципи нормування |
|
Навчально-методичний посібник Суми Медична генетика: навчально-методичний посібник для студентів ВНЗ / В. Е. Маркевич, М. П. Загородній, І. Е. Зайцев, А. М. Лобода,... |
6 – 10 вересня 2010 р в м. Алушта, АР Крим, Україна відбулася VI... Ників міністерств і відомств, науково-дослідних інститутів, виробничих і комунальних організацій, вузів, неурядових організацій з... |
|
ПЛАН Термін та його ознаки. Термінологія як система. Способи творення термінів Кодифікація і стандартизація термінів. Алгоритм укладання термінологічного стандарту |
ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ КОЛЕДЖ» ДОПОВ І Д Ь з дисципліни:... «Державне регулювання процесів природокористування, національна система стандартів. Екологія будівництва – природна краса простих... |
|
Практичне заняття 3 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату, повітрообміну, освітлення та засоби їх нормалізації в робочій зоні |
Діяльність учнівського самоврядування (із досвіду роботи педагога-організатора... Сьогодні найбільшою перешкодою у побудові громадянського суспільства є загальне відчуження населення від влади. Бракує сталої думки... |