9 Методи нормування і способи встановлення норм праці
|
|
Скачати 147.1 Kb.
|
|
Тема 9 Методи нормування і способи встановлення норм праці 1.Методи нормування трудових процесів 2.Методи встановлення норм виробітку 3.Якість норм праці 4.Нормування праці підсобних робітників,керівників,службовців,фахівців 5.Аналіз встановлення норм і порядок їх перегляду 6.Особливості нормування праці в умовах ринкових відносин 1.Методи нормування трудових процесів У практиці нормування праці користуються досвідно-статистичними і аналітичними методами. Досвідно-статистичні (або сумарні) методи передбачають встановлення норм в цілому на всю роботу без поелементного аналізу операцій і проектування раціональної організації праці. При досвідному методі норми визначаються на основі особистого досвіду нормувальника, а при статистичному — на основі статистичних даних про фактичні затрати часу па виконання аналогічної роботи в минулому. Досвідно-статистичні методи не можна вважати науковими, оскільки норми розробляються без необхідного аналізу фактичних умов праці. Такі норми не забезпечують ефективне використання виробничих ресурсів і повинні замінятися нормами, встановленими аналітичними методами. За допомогою аналітичних методів проводиться наукове обґрунтування норм праці на підставі аналізу конкретного трудового процесу. Для цього операція, яка нормується, розділяється на складові елементи; потім визначаються технічні, організаційні, економічні та інші фактори, що впливають на тривалість виконання кожного елементу; далі проектується раціональний склад операції і послідовність виконання її елементів із врахуванням оптимального поєднання факторів, що впливають на їхню тривалість. Після цього розраховуються затрати часу на кожен елемент, і їх сума, що визначає норму часу на операцію в цілому. Одночасно повинні розроблятися організаційно-технічні заходи, що забезпечують впровадження запроектованого трудового процесу і встановленої норми. За методикою одержання вихідних даних аналітичні методи поділяються на аналітично-розрахункові і аналітично-дослідні. Якщо затрати часу на кожен елемент операції і на операцію в цілому визначаються на основі нормативних матеріалів (науково обґрунтованих міжгалузевих, галузевих чи місцевих нормативів), такий метод називається аналітично-розрахунковим. Якщо затрати часу на кожен елемент операції і на операцію в цілому встановлюються на основі безпосередніх вимірювань цих затрат на досліджуваних робочих місцях шляхом проведення фотографії робочого часу або хронометражу, такий метод називається аналітично-дослідним. Нерідко зустрічаються випадки одночасного використання обох різновидів аналітичного методу, коли одні елементи норми часу встановлюються за нормативами, а інші — на основі конкретних вимірювань. На практиці найпоширеніший аналітично-розрахунковий метод, оскільки його застосування менш трудомістке, дає можливість розрахувати норми ще до початку трудового процесу і сприяє рівнонапруженості норм. Досягнення рівнонапруженості норм — важлива і складна проблема. Для ЇЇ вирішення необхідно забезпечити високу якість і єдність нормативних матеріалів, методів і методик нормування праці; достатню кваліфікацію технологів та спеціалістів з нормування праці; матеріальну і моральну зацікавленість працівників у високій якості норм праці. Нормування праці — це основа її організації па підприємстві, це вид діяльності з управління підприємством, спрямований на встановлення оптимальних співвідношень між витратами та результатами праці, а також між чисельністю працівників різних груп та кількістю одиниць обладнання. Основними об'єктами нормування праці є робочий час, обсяг роботи, зона обслуговування, витрати енергії працівників. Раціональне використання робочого часу на підприємстві починається із встановлення найдоцільніших режимів праці і відпочинку. Розрізняють змінний, добовий, тижневий і місячний режими. Для виявлення резервів раціональнішого використання фонду робочого часу працівників проводиться класифікація видів витрат робочого часу за такими напрямками: а) час роботи і час перерв у роботі; б) нормований і ненормований робочий час. Коефіцієнт використання робочого часу показує рівень організації праці на підприємстві і розраховується діленням фактичної тривалості робочого дня на нормальну. Нормативні матеріали (нормативи) — це комплекс довідкової інформації, необхідної для визначення норм затрат праці для конкретних трудових процесів аналітично-розрахунковим методом. Вони класифікуються за такими видами: нормативи режимів роботи устаткування; нормативи часу; нормативи обслуговування; нормативи чисельності та нормативи підлеглості. Конкретні норми праці для певного трудового процесу визначаються безпосередньо на підприємстві на основі одного або кількох трудових нормативів. За призначенням розрізняють норми часу, виробітку, обслуговування, чисельності, підлеглості, співвідношення кількості працівників, нормовані завдання. У практиці нормування праці користуються досвідно-статистичними і аналітичними методами. За методикою одержання вихідних даних аналітичні методи поділяються на аналітично-розрахункові і аналітично-дослідні. На практиці найпоширеніший аналітично-розрахунковий метод, оскільки його застосування менш трудомістке, дає можливість розрахувати норми ще до початку трудового процесу і сприяє рівнонапруженості норм. У ринкових умовах науково обґрунтоване нормування праці стає одним із найдієвіших засобів забезпечення конкурентноздатності підприємства, оскільки сприяє скороченню затрат праці, економії коштів на оплату праці, а отже — зниженню собівартості продукції і підвищенню ефективності господарювання. 2.Методи встановлення норм виробітку   3.Якість норм праці і 5. Аналіз встановлення норм і порядок їх перегляду ПИТАННЯ РАЗОМ! Якість встановлюваних норм праці характеризується ступенем їх наукового обґрунтування. При цьому повинні застосовуватися розглянуті вище методи розрахунку нормативів і норм, а також враховуватися всі фактори, що визначають їх величину, а саме: - продуктивність технологічного устаткування; раціональність планування, організації й обслуговування робочих місць; - забезпеченість матеріалами, транспортними засобами, енергією; - санітарно-гігієнічні і психофізіологічні умови праці, освітленість, стан вентиляції; - рівень кваліфікації робітників, виробничі навички, уміння, стаж роботи та ін. Якість діючих норм праці залежить не тільки від правильного вибору і класифікації факторів, але й від точності визначення ступеня впливу їх на результати праці, від кількості градацій по кожному фактору і граничних значеннях інтервалів градацій. Прогресивність норм характеризує встановлений науковими методами рівень норм, що базується на раціональному способі здійснення трудового і виробничого процесу, фізіологічно обґрунтованому режимі праці і відпочинку, оптимальному режимі роботи устаткування. Для обґрунтування прогресивності норм використовують економічні методи оцінки ефективності організації виробництва і праці, що складають розрахункову основу норм. Використовуються також методи комплексного аналізу, розрахунку й обґрунтування нормативів і норм (розрахунковий метод, методи статистичного аналізу, лінійного програмування та ін.). Критерієм оцінки підвищення ступеня прогресивності норм зростання економічного ефекту техніко-технологічного удосконалення виробництва, який визначається з використанням методу приведених затрат та інших методів. На рис. 7.5. наведено схему класифікації факторів, що впливають на рівень норм витрат праці робітників.  Рис. 7.5. Схема класифікації факторів, що впливають на рівень норм витрат праці робітників Ступінь виконання норм може характеризувати їх реальність. Тому під реальністю варто розуміти відповідність реально існуючих виробничих умов, а також середніх фізичних і психічних можливостей виконавця умовам і можливостям, що склали розрахункову основу для встановлення норм праці. Звідси основу розрахункових норм мають складати не лише прогресивні умови виробництва, а й реально існуючі на робочих місцях параметри техніки, технології, організації виробничого і трудового процесу. Реальність розрахункових норм визначаються через коефіцієнт можливого підвищення діючих норм виробітку за формулою:  Для оцінки реальності норм також проводиться аналіз середнього рівня виконання норм, розподілу відрядників за рівнем виконання норм, ефективності використання робочого часу. При цьому виявляються також резерви економії робочого часу на основі підвищення продуктивності праці, застосування більш високопродуктивного устаткування, впровадження передового виробничого досвіду, раціональних прийомів праці тощо. Для аналізу виконання (реальності) норм використовуються показники, передбачені формою статистичної звітності. У різні періоди в Україні такими показниками були: середній відсоток виконання норм, питома вага робітників, які не виконують норми, розподіл працівників за ступенем виконання норм, чисельність працівників, робота яких нормується за технічно обґрунтованими нормами. Основним показником аналізу якості виконання норм є рівень їх виконання за місяць, квартал, рік. Відсоток виконання норм виробітку визначається шляхом розподілу місячного фактичного виробітку на суму норм за відпрацьований період. Визначення рівня виконання норм робітнику, який працює протягом зміни на двох або декількох нормах, коли неможливо точно врахувати час роботи по кожній нормі, здійснюється шляхом приведення існуючих норм до єдиної норми. При цьому виробіток по кожній нормі множать на відповідний коефіцієнт, отримані результати підсумовують і ділять на величину більшої норми. Перевідний коефіцієнт визначається шляхом ділення величини більшої норми на меншу. Аналіз виконання норм доповнюється аналізом змінного балансу робочого часу, причин простоїв та ін., на основі чого розробляються заходи щодо усунення причин, які перешкоджають виконанню норми. Таким чином, нормування праці в умовах становлення ринкових відносин є найважливішим чинником зростання ефективності виробництва і праці. 4.Нормування праці підсобних робітників,керівників,службовців,фахівців Поширення нормування праці на такі виробничі сфери,як обслуговування і управління виробництвом дозволяє розширити сферу нормування праці й охопити нормами весь промисло-во-виробничий персонал. Для допоміжних робітників застосовуються три види норм:нормативи чисельності робітників, норми обслуговування устаткування, норми часу і виробітку. Розрахунковою основою для нормування їх праці є результати фотохронометражних спосте-режень. По кожній професії вивчається існуюча організація праці, фактори тривалості робіт, рівень і характер механізації праці,чисельність працюючих, їх склад і функції. Розрахунок чисельності допоміжних робітників проводитьсяпо трудомісткості робіт з використанням методу кореляційногоаналізу факторів, що визначають трудомісткість їхніх робіт. Роз-раховуються норми праці по видах устаткування, його ремонту імонтажу, обслуговуванню основного виробництва. Основою для розрахунку норм є розрахунково-нормувальнакарта, технічна характеристика устаткування, результати аналізуорганізації праці, результати фотохронометражних досліджень. Чисельність робітників (N), зайнятих планово-попереджуваль-ним ремонтом, обслуговуванням і змащенням технологічногоустаткування, встановлюється з урахуванням категорії складності ремонту по об'єктах. Розрахунок кількості обслуговуваного устаткування (норма обслуговування) також здійснюється за категоріями складності. Розрахунки проводяться по дільницях, цехах і підприємству в цілому. Для нормування праці обслуговуючих (ремонтних) робітників застосовуються також норми часу по операціях або нормативитрудомісткості робіт. Праця управлінського персоналу: керівників, фахівців і служ-бовців відрізняється від праці робітників. Особливостями її є: рі-дка повторюваність робіт, нерівномірність навантаження, наяв-ність непередбачених робіт, наявність творчих елементів праці.Тому тут широко застосовуються укрупнені методи нормування.Розрахунки норм здійснюються також із застосуванням методівматематичної статистики. В основному розробляються галузеві або міжгалузеві норма-тиви чисельності працівників за функціями управління. Кількість функцій залежить від специфіки виробництва. Але є функції, типові для багатьох виробництв: організація праці і заробітної пла-ти, ремонтне й енергетичне обслуговування, техніко-економічнепланування, матеріально-технічне постачання і збут, комплекту-вання і підготовка кадрів, загальне діловодство і господарськеобслуговування, бухгалтерський облік і фінансова діяльність. За такими специфічними функціями як:
При визначенні чисельності керівників, фахівців і службовці ввраховуються такі фактори, як виробнича потужність; обсяг си-ровини, що переробляється; річний випуск продукції (у натура-льному і вартісному вираженні); основні виробничі фонди; сере-дньоспискова чисельність виробничого персоналу, а такожробітників основного виробництва. При розрахунку нормативної чисельності керівних працівників встановлюється залежність між чисельністю і значеннями за-значених вище факторів. Зі зміною значень факторів підприємст-ва мають можливість коректувати чисельність працівників. Так,наприклад, додаткова кількість керівників, фахівців і службовців(Нг) у зв'язку зі зростанням чисельності робітників встановлю-ється за формулою: Розробка і застосування нормативів по праці в сфері обслуговування і управління на виробництві є основою для розширення сфери нормування і планування праці на нормативній основі. 6.Особливості нормування праці в умовах ринкових відносин Нормування праці в умовах становлення ринкових відносин є найважливішим чинником зростання ефективності виро-бництва і праці. З початком реформ методичні основи нормування праці не за-знали практично жодних змін. Разом з тим різноманітність формвласності в корені змінило організацію цієї роботи як на рівні пі-дприємств, так і в масштабах країни. Свобода підприємництва і повна економічна самостійність ха-рактерні для ринкової економіки, вони сприяють тому, що осно-вні виробничі питання вирішуються на рівні підприємства: вибірформ і системи оплати праці, методів її організації, встановленнявеличини затрат і визначення результатів праці, загальної чисельності персоналу й оптимальних співвідношень між різними ка-тегоріями і групами працівників, перегляд норм. Однак відмовавід державного втручання в управління процесами нормуванняне повинна привести до припинення розробок міжгалузевих і га-лузевих норм і нормативів, тому що не всім підприємствам підсилу самостійно розробляти науковообґрунтовані норми праці.Нормативна база, створена в 80-х роках, містила в собі основнівиди норм праці, умови їх введення, перегляду і заміни, порядоквстановлення нормованих завдань і норм обслуговування, питан-ня забезпечення нормальних умов для виконання норм виробіткута ін. Але в ринкових умовах ця нормативна база застаріла, томущо на підприємствах впроваджується нове високопродуктивнеобладнання, прогресивні технологічні процеси, а норми не відпо-відають досягнутому рівню техніки і технології. На етапі переходу до ринкової економіки до управління бага-тьма підприємствами прийшли менеджери, які недооцінюютьроль нормування праці. У результаті знизилося охоплення нор-муванням праці працівників багатьох категорій і професій, погі-ршилася якість застосовуваних норм. Роботодавець як власник засобів виробництва прагне матимаксимальний прибуток через найбільш раціональне викорис-тання праці працівників з найменшими затратами, у тому числі зоптимальною чисельністю персоналу і мінімальними затратамиробочого часу при забезпеченні високої якості товарів. Для роботодавця важливим є точний облік і контроль. У пра-цівників зростають вимоги до організації трудового процесу,умов праці і забезпечення нормального рівня інтенсивності, а та-кож зацікавленості в найбільш повному використанні свого тру-дового потенціалу. Відпала необхідність регулювання рівня оплати праці шляхомзавищення встановлених норм часу. Це дозволяє вводити нормина рівні необхідних затрат. Такі норми є інструментом для пла-нування чисельності і кількості виробничого устаткування, засо-бом вибору раціонального технологічного і трудового процесу,одним із найважливіших показників для визначення собівартостіпродукції і основою для оперативного виробничого планування,регулювання соціально-трудових відносин між роботодавцями інайманими робітниками. Вільні ринкові ціни не означають відсутність обліку затрат, утому числі затрат праці на одиницю виробленої продукції, щозумовлює важливість встановлення обґрунтованих трудових за-трат при визначенні цін на неї. Розвиток ринкових відносин передбачає широке застосування трудових норм, скрупульозну їхкорекцію. Без нормативного регулювання тривалості робочого часу, рів-ня напруженості норм праці, організації раціонального викорис-тання трудових ресурсів, зниження трудозатрат не домогтися ви-сокої ефективності виробництва. Для встановлення економічно і соціально обґрунтованих тру-дових затрат важливо оцінити рівень інтенсивності праці. Основ-ні показники такої оцінки: часові характеристики використанняробочого часу, обумовлені ступенем зайнятості працівника акти-вною роботою, темп праці, тяжкість праці, «зона праці». Необ-хідно, щоб норми праці і закладена в них інтенсивність забезпе-чували підвищення продуктивності праці, зростання прибуткупри мінімальних затратах на робочу силу. Ринкові відносини і продуктивність праці знаходяться в при-чинно-наслідковому взаємозв'язку. З одного боку, саме ринковесередовище визначає справжнє призначення і додають зміступродуктивності праці як реальному засобу перемоги в конкурен-тній боротьбі, з іншого боку — сам стан продуктивності праці єодним із головних критеріїв готовності підприємств для роботи врежимі ринку. При централізованому плановому управлінні економікою по-казник продуктивності праці був одним із головних оцінників,від рівня і динаміки якого, власне кажучи, залежало економічнестановище господарюючого суб'єкта. У ринкових же умовах го-ловним показником для будь-якого господарюючого суб'єктастав прибуток, а не продуктивність праці. Для збільшення реалізації і прибутку необхідне зниженнясобівартості, а виходить, жорстке внутрішньовиробниче пла-нування на основі техніко-економічних норм і нормативів (завидами робіт, витратами праці, сировини, матеріалів і палив-но-енергетичних ресурсів, використання виробничих потужно-стей і питомих капітальних вкладень). Причому потрібне пла-нування і координація масштабів та інтенсивності діяльностіпо всіх основних організаційних елементах — зайнятість,структура кадрів, технологія й устаткування, продукція і ринокзбуту, що є найважливішими складовими управління продук-тивністю праці. Нормування трудових процесів, виходячи з концепції, прийн-ятої в розвинутих ринкових економіках, тісно пов'язане з підви-щенням продуктивності праці. Характерним є комплексне проек-тування трудових технологічних процесів, устаткування, осна-щення й обґрунтованих норм трудових витрат. Цьому сприяєсформована методологічна і матеріально-технічна база норму-вання, а також створення автоматизованих систем мікроелемент-ного нормування банків даних і т.д. Автоматизовані системи но-рмування, як правило, функціонують у комплексі з автоматизо-ваними системами планування й організації виробництва. У розвинутих країнах нормування праці традиційно розгляда-ється як найважливіша складова ланки внутрішньофірмовогоуправління. Встановлення витрат праці, що здійснюється на ос-нові нормування, пов'язується з плануванням, організацією, мо-тивацією, контролем, тобто саме з тими складовими функціями,що несе в собі управління. Головними причинами, що обумовлюють актуальність норму-вання праці, на думку закордонних фахівців, є економічні, основ-на з них — необхідність постійного зниження затрат виробницт-ва і підвищення на цій основі прибутковості і конкуренто-здатності. Найважливішим напрямом діяльності передових фірм захід-них країн є посилення контролю й обліку затрат «живої» праці,зниження затрат на робочу силу. Найважливішою тенденцією в удосконаленні нормуванняпраці в умовах ринкових відносин мають стати такі напрями: Демократизація управління нормуванням праці. Вирішення всіх питань нормування праці переноситься з центра на рівень підприємства, а головне полягає в різкому ско-роченні директивних методів управління нормуванням праці. Задержавою залишається функція законодавчого врегулювання пи-тань нормування, а також тарифне нормування, включаючи скла-дання кваліфікаційних довідників переліку процесій, класифіка-торів і т.д. Індивідуалізація норм праці. Встановлення індивідуальних норм набуває особливого зна-чення в ринкових умовах через необхідність більш повного вико-ристання трудового потенціалу кожного працівника, виходячи якз його реальних можливостей і власної матеріальної зацікавлено-сті, так і з можливостей та інтересів підприємства. Соціальне обґрунтування норм праці. Ринкові відносини диктують жорсткі вимоги до найманогоробітника з погляду як його професійної придатності, так і вмін-ня раціонально використовувати робочий час. Користуючисьцим, роботодавці нерідко йдуть на порушення чинного трудовогозаконодавства, встановлюючи працівникам норми високої інтенсифікації праці. Нормування праці забезпечує соціальний захист найманих робітників, дозволяючи закладати в норми оптимальну інтенсивність праці на стадії їх розробки, що попереджує надмірну стомлюваність і такі її негативні наслідки, як виробничий тра-вматизм і захворюваність. Тому важливо на кожному робочому місці створити умови для того, щоб норми витрат праці дійсно стали мірою праці і мірою винагороди за працю. Регламентація питань нормування праці в системі соціаль-ного суперечностей. У зв'язку з передачею підприємствам головних функцій щодо нормування праці найважливішою формою регулювання трудових відносин між працівниками і роботодавцем стає колективний договір. Він конкретизує і розвиває галузеву угоду іє документом, що визначає соціально-трудові відносини на пі-дприємстві, забезпечує захист інтересів обох сторін у трудових відносинах, сприяє безконфліктному вирішенню виникаючих протиріч. |
Схожі:
|
Практичне заняття 3 Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці Гігієнічне нормування умов праці за показниками мікроклімату, повітрообміну, освітлення та засоби їх нормалізації в робочій зоні |
Реферат на тему: «Соціально-економічна оцінка умов праці» Усунути негативний вплив, тобто забезпечити нешкідливі та сприятливі умови праці, можна, виключаючи на робочих місцях шкідливі виробничі... |
|
Методика розрахунку оптових та роздрібних цін на товар. Методи встановлення... Ціна – це грошове відображення вартості товару, а вартість конкретного товару – це втілена і уречевлена в цьому суспільна праця.... |
Питання до іспиту з “Економіки підприємства” Економічна сутність продуктивності праці, методи вимірювання. Чинники підвищення продуктивності праці |
|
Методи вимірювання опору, ємності, індуктивності Мета. Розглянути способи, за допомогою яких можна вимірювати опір, ємність, індуктивність |
ЗАТВЕРДЖУЮ” Начальник СДПЧ – 3 Заводського району Майор вн сл ... |
|
Статистичний та соціологічний. Дані та припущення, на основі яких... «Про встановлення цін на необхідний мінімальний перелік окремих видів ритуальних послуг, які надаються КП Ритуальна служба» |
План Норми міжнародного права і їхні класифікації Способи утворення норм МП Норма МП визначається як «створене угодою, або мовчазною згодою суб’єктів МП, правило, що встановлює для них певні права і обов’язки... |
|
Тема. СПОСОБИ ІММОБІЛІЗАЦІЇ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ ПОТЕРПІЛИХ Мета: розглянути способи іммобілізації та транспортування постраждалих при різноманітних ушкодженнях, пояснити способи накладання... |
Повна загальна середня освіта. Без вимог до стажу роботи. Сфера професійного... Додержуватися правил і норм охорони праці, виробничої санітарії та протипожежного захисту |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua