Діяльність учнівського самоврядування (із досвіду роботи педагога-організатора Подо-Калинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Рибак Н. А.)

Діяльність учнівського самоврядування (із досвіду роботи педагога-організатора Подо-Калинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Рибак Н.А.) Сьогодні найбільшою перешкодою у побудові громадянського суспільства є загальне відчуження населення від влади. Бракує сталої думки про те, що вони своїми силами можуть змінювати суспільство. Тому заохочення громадян до активної реальної участі в процесах управління громадським життям потрібно формувати, починаючи з шкільного віку. Саме в шкільному віці усвідомлення своєї участі у вирішенні важливих справ суспільного життя є основою нормальної життєвої позиції в дорослому житті. Однією з форм залучення учнів до громадського життя є участь у шкільному самоврядуванні. Саме з цією метою у Подо-Калинівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів у 1999 році була створена демократична модель шкільного самоврядування – Президентсько-парламентська республіка. На загальношкільній конференції було запропоновано кілька моделей учнівського самоуправління. Шляхом голосування учні обрали таку форму самоврядування, яка згодом перетворилась на президентсько-парламентську. Процес створення цієї моделі пройшов кілька етапів, у ході яких розроблялися відповідні документи, які окреслювали правове поле діяльності самоврядних органів. На засіданнях парламенту було затверджено Статут – основний закон діяльності учнівського колективу та його виборних органів, у який увійшли Положення про органи учнівського самоврядування, Положення про структуру учнівського самоврядування, Положення про Президента, Положення про парламент, Положення про вибори Президента шкільної республіки, Положення про виборчу комісію, Положення про комісії парламенту. Щороку модель самоврядування вдосконалювалась. Статут поповнювався новими розділами ( Положення про чергування по школі, Положення про старшого чергового, Положення про чергування в класі). Було затверджено девіз «Пропонуй! Плануй! Організовуй! Виконуй!», Герб та Гімн республіки. На засіданнях парламенту були прийняті закони, які стосуються внутрішкільного життя учнів: Закон про прогули та запізнення, Закон про честь і гідність школяра, Закон про заохочення учнів за чергування і т.ін. Важливість цієї роботи полягає в тому, що в умовах побудови правової держави ця обставина формує в учнів почуття відповідальності, поваги до закону, розвиває громадську активність. Можливість учнів брати участь у роботі парламенту, їхня життєва позиція стали важливим фактором перетворення їх у діючий ефективний засіб правового виховання школярів. Також до системи шкільного самоврядування увійшла Рада представників Президента. Саме радники Президента доносять до класу інформацію про те, що необхідно зробити, ведуть зошити успішності. Протягом навчального року в школі проводяться конкурси на звання «Зразковий клас» та «Найкращий черговий клас». Умови їх проведення описані в Статуті. Комісії парламенту ведуть контроль за чергуванням учнів у школі і в класах, за озелененням, за рівнем успішності в класах, станом збереження підручників. За цими критеріями виставляються оцінки в шкільну рейтингову таблицю. На засіданнях парламенту комісії підраховують бали, визначають переможців за семестр та за рік. У кінці семестру класам-переможцям вручаються вимпели «Зразковий клас», «Найкращий черговий клас». Щопонеділка у школі проводяться робочі лінійки за таким планом: виступ Президента ( оголошує підсумки минулого тижня і план роботи на наступний); звіт старшого чергового; звіт одного з голів комісії. Одне з найважливіших місць у шкільному самоврядуванні займає посада Президента школи. Вона має високий статус завдяки тому, що Президента обирає вся школа. Вибори проводяться за принципами загального рівного і прямого вибору права при голосуванні. Порядок виборів чітко розписаний у Статуті та відповідних Положеннях. У голосуванні беруть участь учні 5-11 класів. Кожен із них відчуває відповідальність за рішення, які вони приймають, відчуває можливість впливати на прийняття того чи іншого питання. За роки існування Президентсько–парламентської республіки у школі склалися свої традиції. День самоврядування: проводиться у першу п’ятницю жовтня. Із найбільш активних учнів формується шкільна адміністрація та педагогічний колектив. Школа на цілий день переходить у руки учнів: вони проводять лінійку, уроки, педагогічну раду. Такі дні готують учнів до самостійного вирішення частини питань життєдіяльності шкільного колективу. Після дня самоврядування для працівників школи проводиться святковий концерт. День шкільної республіки. На засіданні шкільного парламенту було прийнято рішення відзначати цей день у жовтні,на Покрову. Святкування супроводжується походом до лісу, де класи змагаються у різноманітних спортивних конкурсах. Фестиваль талантів «Суцвіття». Вже 10 років – це найочікуваніша, найулюбленіша подія в школі для учнів, батьків, учителів, громадськості. Свято проводиться наприкінці листопада у два тури за віковими та ступеневими групами: для учнів 5-7 кл та для учнів 8-11 класів. Класним колективам пропонується підготувати виступи в таких номінаціях: «Сольна пісня», «Колективна пісня», «Хореографічна постановка», «Художнє декламування». За виступами стежить журі, яке й визначає переможців фестивалю. Нагороди (почесні грамоти, дипломи) отримують усі учасники дійства, хоча кожен мріє здобути приз глядацьких симпатій та гран-прі фестивалю. Традиційними стали свята «Нумо,хлопці!» та «Нумо, дівчата!», до Дня святого Валентина «Ідеальна пара», солодкі ярмарки, Дні здоров’я. Новим і цікавим для учнів є тиждень Масляної. Кожен клас протягом тижня готує і продає різноманітні страви, пов’язані з цим святом, поповнюючи таким чином класний і парламентський бюджет. У кінці тижня проводиться дійство - проводи зими. Цікаво в школі проводяться звітні збори. Традиційно вони проходять на природі, у лісі. Кожен клас готує звіт про роботу колективу за рік у різноманітних формах: мальоване кіно, усний журнал, агітбригада. Основними сферами діяльності органів шкільного самоврядування є: навчальна, управлінська, спортивна, екологічна, трудова, дозвільна. Однією з форм роботи шкільного самоуправління є проектна діяльність. Учителі та лідери учнівського самоврядування проводять змістовну роботу з дитячими колективами, батьківською громадою щодо питань визначення і доведення актуальності теми обраного проекту, планування кроків до реалізації поставленої мети, підготовки робочої документації, підбиття підсумків роботи та аналізування колективної діяльності. Вибір тем для проектів свідчить про небайдуже ставлення школярів до проблем школи, села, суспільства в цілому, готовність зробити свій внесок у вирішення суспільно значущих справ. Уміння визначати життєві проблеми своєї громади, прагнення до участі у їх розв’язанні є ознаками соціальної активності молодої людини. Саме тому, проекти, які ми розробляли («Молодь за здоровий спосіб життя», «Обміняй цукерку на цигарку», «Green Pease», «Болючі точки с.Подо-Калинівка») не були «порожніми», а вирішували конкретні соціальні та екологічні проблеми. Робота над цими проектами була представлена не тільки місцевій громаді, а й висвітлювались на сторінках районної газети «Вісник Олешшя» та на телеканалі «Скіфія». Одним із основних напрямків діяльності шкільного самоврядування є волонтерство. У нашій школі це не тільки допомога підшефним, а й готовність надати безкорисливу допомогу в потрібних нашому суспільству справах. За роки існування шкільної Президентсько-парламентської республіки виробилась чітка система роботи волонтерів. Кожен клас є окремим волонтерським загоном. У кожному загоні є відповідальні. Вони ведуть щоденники волонтерів і щомісячно звітують на засіданні Центру добрих і корисних справ,який керує роботою волонтерів. Голова комісії виступає зі звітом на лінійці, а прес-центр висвітлює роботу волонтерів у шкільній газеті «Пульс школи». Важливим напрямком волонтерського руху є участь у різноманітних благодійних акціях. Учні школи відгукуються на будь-яке прохання про допомогу. Щороку робота волонтерів стає багатограннішою. У 2012 році школярі стали активними учасниками проекту «Болючі точки села Подо-Калинівка». Вони взяли участь у загальношкільних толоках по впорядкуванню та озелененню села, виявили ініціативу в створенні єдиного в селі облаштованого сміттєзвалища. Застосування наведених форм і методів громадянського виховання має на меті формування в особистості поведінкових норм, що включають у себе вміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні відповіді, критично та всебічно розглядати проблему, робити власні висновки, самореалізуватися. Таким чином, у школі сформована і діє сучасна модель шкільного самоврядування. Діяльність органів самоуправління сприяє згуртуванню шкільного колективу, розвитку громадської думки, ефективному розвитку і входженню в доросле життя. Через шкільне самоврядування відбувається і процес підготовки майбутніх активних громадян демократичної держави, високоосвічених, соціально активних, які відзначаються високими духовними якостями, патріотичними почуттями, здатними до саморозвитку й самовдосконалення. Учні нашої школи не сторонні спостерігачі, а учасники громадського життя. Вони радіють роботі і виявляють винахідливість у праці, бажаючи взяти на свої плечі важку справу.

Схожі: