- державні господарські об'єднання;
- комунальні господарські об'єднання.
Господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни,
інші об'єднання підприємств, передбачені законом.
Асоціація - договірне об'єднання, створене з метою постійної координації
господарської діяльності підприємств, що об'єдналися на основі об'єднання учасниками
фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб
учасників асоціації.
Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників
асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх
інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями.
Корпорацією визнається договірне об'єднання, створене на основі поєднання
виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об'єдналися, з
делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності
кожного з учасників органам управління корпорації.
Консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його
учасниками певної спільної господарської мети
. Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані
ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з
інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його
створення консорціум припиняє свою діяльність.
Концерном визнається статутне об'єднання підприємств, а також інших організацій, на
основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об'єднання, з
21
централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної,
фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його
частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з
органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть
бути одночасно учасниками іншого концерну.
Державні і комунальні господарські об'єднання утворюються переважно у формі
корпорації або концерну, незалежно від найменування об'єднання (комбінат, трест тощо).
№39 Функції та компетенція об’єднання підприємств
Функції:
- виконання завдань, визначених договором, статутом, актом про створення об'єднання
(промислова діяльність, будівництво, транспортна діяльність тощо);
- вирішення спільних для групи підприємств питань, зокрема, питань соціально-
економічного розвитку;
- проведення спільної для галузі науково-технічної політики (поліпшення якості
продукції, підвищення технічного рівня виробництва, ефективне використання
потужностей, зовнішньоекономічна діяльність тощо);
- координаційні;
- захист прав та інтересів підприємств об'єднання тощо.
Повноваження:
- приймають рішення про створення, реорганізацію і ліквідацію підприємств і
організацій;
- затверджують статути цих суб'єктів;
- контролюють дотримання підприємствами статутів;
- вживають заходів до керівників підприємств у випадках порушення статутів;
- здійснюють контроль за ефективним використанням і збереженням майна,
закріпленого за підприємствами;
- укладають і розривають контракти з керівниками підприємств;
- дають згоду Фонду державного майна України на створення спільних підприємств,
до статутних фондів яких передається майно, що є державною власністю, тощо.
№40 Управління об’єднанням підприємств
Господарські об'єднання мають вищі органи управління (загальні збори учасників) та
утворюють виконавчі органи, передбачені статутом господарського об'єднання.
Вищий орган господарського об'єднання:
- затверджує статут господарського об'єднання та вносить зміни до нього;
- вирішує питання про прийняття в господарське об'єднання нових учасників та
виключення учасників з його складу;
- утворює виконавчий орган господарського об'єднання відповідно до його статуту чи
договору;
- вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчих документів
господарського об'єднання.
Виконавчий орган господарського об'єднання (колегіальний чи одноособовий)
вирішує питання поточної діяльності, які відповідно до статуту або договору віднесені
до його компетенції.
Управління державним (комунальним) господарським об'єднанням здійснюють
правління об'єднання і генеральний директор об'єднання, який призначається на посаду
та звільняється з посади органом, що прийняв рішення про утворення об'єднання. Склад
правління визначається статутом об'єднання. Порядок управління державним
(комунальним) господарським об'єднанням визначається статутом об'єднання відповідно
до закону.
22
Здійснення управління поточною діяльністю об'єднання підприємств може бути
доручено адміністрації одного з підприємств (головного підприємства об'єднання) на
умовах, передбачених установчими документами відповідного об'єднання.
№41 Правове становище господарських об’єднань
Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою
підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою
господарську діяльність.
Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який
затверджується їх засновниками.
Державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене
державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України
або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери
управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням
компетентних органів місцевого самоврядування.
Державне (комунальне) господарське об'єднання діє на основі рішення про його
утворення та статуту, який затверджується органом, що прийняв рішення про утворення
об'єднання.
№42 Правове становище холдингових компаній
ЗУ «Про холдингові компанії»
Холдингова компанія - публічне акціонерне товариство, яке володіє,
користується, а також розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами
акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств (крім пакетів акцій,
що перебувають у державній власності).
Якщо корпоративне підприємство через дії або бездіяльність холдингової компанії
виявиться неплатоспроможним та визнається банкрутом, то холдингова компанія несе
субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями корпоративного підприємства.
Статутний капітал холдингової компанії формується за рахунок вкладів засновників у
формі холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв), а також додаткових
вкладів у формі майна, коштів та нематеріальних активів, необхідних для забезпечення
діяльності холдингової компанії. Частка у формі майна, коштів та нематеріальних активів,
необхідних для забезпечення діяльності холдингової компанії, не повинна перевищувати
20 відсотків статутного капіталу холдингової компанії.
- Загальні збори акціонерів
- Статутом холдингової компанії встановлюються обмеження щодо правочинів, які
мають право вчиняти органи управління компанії, а також випуску цінних паперів.
№43 Правовий режим майна суб’єктів господарювання
Правовий режим майна суб’єктів господарювання - встановлені чинним
законодавством структура майна, порядок і умови його набуття, використання і
вибуття, здійснення суб’єктом права володіння, користування, розпорядження ним,
реалізація функцій управління майном, а також його правова охорона і порядок
звернення на нього стягнення кредиторів.
Суб’єкт господарювання може вносити зміни до правового режиму майна.
Основою правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх
господарська діяльність є право власності, а також речові права осіб, які не є власниками,
— право господарського відання, право оперативного управління і право
оперативного використання майна.
У ст. 133 ГКУ визначається, що господарська діяльність може здійснюватися також на
основі інших речових прав (володіння, користування тощо), передбачених Цивільним
кодексом України. Майно суб'єктів господарювання може бути закріплено на іншому
23
праві відповідно до умов договору з власником майна(право користування, володіння
чужим майном тощо).
№44 Види майна та джерела формування майна суб’єктів господарювання
Майном у сфері господарювання визнається сукупність речей та інших цінностей
(включаючи нематеріальні активи), які:
- мають вартісне визначення,
- виробляються чи використовуються в діяльності суб'єктів господарювання та
- відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом
формах обліку майна цих суб'єктів (ст. 139 ГКУ).
Види майна у с.г.:
1) Майно в речовій формі:
- об’єкти нерухомого майна: індивідуальне, нероздільне, підлягає держ реєстрації права
вл-ті, обліковується у спец реєстрах;
- рухомого майна – річ яка може вільно переміщуватись у просторі, спрощений режим
пр. вл-ті
2) Безтілесне майно (нематеріальні активи) – об’єкти інтелектуальної вл-ті в т.ч.
промислової вл-ті, а також ін. аналогічні права визнач законом об’єктом пр. вл-ті суб
госп-ня – Положенням стандарту Бухгалтерського обліку (ПСБО).
Нематеріальні активи – немонетарний актив, який не має матеріальної форми, але
може бути ідентифікований і утримується підп-вом з метою використання протягом
періоду більше ніж 1р або операційного циклу для виробництва, торгівлі в адмін. цілях
або з метою надання в оренду.
До монетарних активів належать грошові кошти, їх еквіваленти та ін. активи, які мають
бути утримані у фіксов сумі грошей. Решта належить до немонетарних.
Нематеріальні активи, включ підвиди:
- корпоративні права;
- цінні папери;
- нематеріальні активи в чистому вигляді
Корпоративні права – право особи, частка якої визначена у статутному капіталі госп
орг.-ції, вони включ у себе правомочності на участь такої особи в упр-нні госп орг.-цією,
на отримання певної частки прибутку та на отримання частини активів у разі ліквідації
такої орг-ції, а також мають ін. правомочності, визнач статутом орг-ції.
Цінні папери – док-ет встан форми з відповід реквізитами, що посвідч грошове або ін.
майнове право і визнач відносини між суб’єктом госп-ня, що його придбав і
безпосереднім вл-ком ц.п. Що передбачає виконання зобов’язання згідно з умовами його
випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього док-ту ін. особам.
Джерела формування майна
До джерел формування майна суб'єктів господарювання належать:
1) грошові та матеріальні внески засновників, учасників, власників у майно суб’єкта
госп-ня:
- передання у вл-ть госп орг.-ції
- передання майна у користування;
2) доходи від реалізації продукції (робіт, послуг)
3) доходи від цінних паперів:
- дивіденди – доходи від пайових ц.п.
Проценти – доходи від боргових ц.п.
4) капітальні вкладення і дотації з бюджетів
капітальні вкладення – госп операція яка перебачає придбання будівель, споруд, а
також нематер активів що підлягають амортизації.
24
Дотації з бюджетів – кошти які надаються суб’єктам госп-ня за реалізов товари,
виконані роботи або надані послуги, фінансування яких відбувається з відповідного
бюджету для покриття витрат такого суб’єкта.
5) надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що
належать їм, придбання майна інших суб'єктів:
- виручка від продажу
- дохід від оренди або здачі у користування
- дохід від придбання майна у ін. субєктів
6) кредити банків та інших кредиторів
Кредит – кошти і матер цінності які надаються резидентам або неризедентам у
користав суб’єкта госп-ня на певний строк і під проценти.
Види:
- фін кредит
- товарний кредит
- кредит під ц.п., які засвідчують відносини позики.
7) Фінансова допомога – регул ПК. Види: поворотна та безповоротна.
8) безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян;
9) інші джерела, не заборонені законом.
№45 Склад майна, що використовується у сфері господарювання
Майно скл з:
1) Основних фондів
2) Оборотних засобів (обігових коштів)
3) Нематеріальних активів
4) Спец фондів і резервів
Основні фонди – матер активи вартість яких перевищує 2500грн і поступово зменш у
зв з фіз. і матеріальним зносом, а очікуваний строк експлуатації або викор цього майна з
мом введення його в експлуат становить понад 1р.
Використовуються поступово, а перенесеня їх вартості на витрати виробництва відбув
за доп амортизаційних відрахувань.
Обігові засоби – сировина, матеріали, паливо тощо – майно яке споживається
суб’єктом госп-ня протягом 1 операц циклу до спливу однорічного терміну, вартість яких
переноситься на собівартість викон робіт, наданих послуг.
Нематеріальні активи – немонетарний актив, який не має матеріальної форми, але
може бути ідентифікований і утримується підп-вом з метою використання протягом
періоду більше ніж 1р або операційного циклу для виробництва, торгівлі в адмін. цілях
або з метою надання в оренду.
|