структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).
Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються
положеннями про них.
Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює
чисельність працівників і штатний розпис.
Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші
відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів
підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування. Такі відокремлені
підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них,
затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах
банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Управління підприємством
Управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів
на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і
участі в управлінні трудового колективу.
Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через
уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих
документів.
Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник або уповноважений
ним орган призначає керівника підприємства, з яким укладається договір.
Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його
інтереси, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства
в межах та порядку, визначених установчими документами.
На всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або
уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом
повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та
соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.
Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть
участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди). Повноваження
трудового колективу щодо його участі в управлінні підприємством встановлюються
статутом або іншими установчими документами.
13
Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства,
виробляються і приймаються його органами управління за участі трудового колективу і
уповноважених ним органів.
№22 Види та організаційно-правові форми підприємств
Види:
1. Залежно від форм власності:
-
приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи
суб'єкта господарювання (юридичної особи);
-
підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної
власності);
-
комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної
громади;
-
державне підприємство, що діє на основі державної власності;
-
підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна
різних форм власності).
2.За критерієм наявності в статутному фонді підприємства іноземної:
-
підприємства з іноземними інвестиціями (в статутному фонді такого
підприємства іноземна інвестиція має становити не менше ніж 10%);
-
іноземні підприємства (в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція
становить 100%).
3.Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації
продукції за рік:
-
малі(<50oc; <70mln);
-
великі(250oc<; 100mln<);
-
середні
Організаційно-правові форми:
- Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне
для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки
(паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним
призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах
трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є
підприємства:
- державні,
- комунальні,
- підприємства, засновані на власності об'єднання громадян,
- релігійної організації
- на приватній власності засновника;
- Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше
засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або
підприємницької чи трудової діяльності засновників, їх спільного управління справами, на
основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі
засновників у розподілі доходів і ризиків підприємства. Корпоративними є:
- кооперативні підприємства,
- підприємства, що створюються у формі господарського товариства,
- засновані на приватній власності двох або більше осіб
Подільність майна або статутного капіталу на частки. Унітарне без реорганізації на
щось інше перетворити не можна – критерій розмежування унітарного та
корпоративного підприємства.
№23 Правове становище державних комерційних підприємств
14
Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на
основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї
діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном.
Статутний капітал державного комерційного підприємства утворюється
уповноваженим органом, до сфери управління якого воно належить.
Статутний капітал державного комерційного підприємства підлягає сплаті до
закінчення першого року з дня державної реєстрації такого підприємства.
Держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне
підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями.
Державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до
нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, а також складати і
виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний
рік.
Для закупівель товарів, робіт чи послуг державне комерційне підприємство застосовує
процедури закупівель, визначені Законом України "Про здійснення державних
закупівель".
Державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому
майно іншим юридичним особам чи громадянам.
Відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне
підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого
воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом.
Відчуження нерухомого майна, а також повітряних і морських суден, суден
внутрішнього плавання та рухомого складу залізничного транспорту здійснюється за
умови додаткового погодження в установленому порядку з Фондом державного майна
України.
№24 Правове становище казенних підприємств
Казенні підприємства створюються у галузях народного господарства, в яких:
законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним
підприємствам;
основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає
держава;
за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи
споживачів;
переважаючим (понад п'ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної
продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним
задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;
приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.
Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету Міністрів України.
Майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного
управління.
Казенне підприємство є юридичною особою, має відповідні рахунки в установах
державного банку, печатку із своїм найменуванням.
Орган, до сфери управління якого входить казенне підприємство, затверджує статут
підприємства, призначає його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним
підприємством господарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг), на
виробництво та реалізацію якої поширюється зазначений дозвіл.
Для закупівель товарів, робіт чи послуг казенне комерційне підприємство застосовує
процедури закупівель, визначені Законом України "Про здійснення державних
закупівель".
15
Казенне підприємство не має права відчужувати або іншим способом розпоряджатися
закріпленим за ним майном, що належить до основних фондів, без попередньої згоди
органу, до сфери управління якого воно входить.
Казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише коштами, що
перебувають у його розпорядженні. У разі недостатності зазначених коштів держава, в
особі органу, до сфери управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну
відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства.
№25 Правове становище комунального унітарного підприємства
Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого
самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної
власності і входить до сфери його управління.
Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є
представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції.
Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і
закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне
комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне
некомерційне підприємство).
Найменування комунального унітарного підприємства повинно містити слова
"комунальне підприємство" та вказівку на орган місцевого самоврядування, до сфери
управління якого входить дане підприємство.
Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями
власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно
входить.
Комунальне унітарне підприємство очолює керівник підприємства, що призначається
органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові.
Для закупівель товарів, робіт чи послуг комунальне унітарне підприємство застосовує
процедури закупівель, визначені Законом України "Про здійснення державних
закупівель".
№26 Правовий статус громадянина-підприємця
Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним
підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без
статусу юридичної особи.
Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном,
на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.
Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність:
- безпосередньо як підприємець або
- через приватне підприємство, що ним створюється;
- із залученням або без залучення найманої праці;
- самостійно або
- спільно з іншими особами (договором про спільну діяльність).
Громадянин-підприємець зобов'язаний:
у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцензію на здійснення певних
видів господарської діяльності;
повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в
реєстраційних документах, предмета діяльності тощо;
додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпечувати належну якість
товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватися правил обов'язкової
сертифікації продукції, встановлених законодавством;
не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольно-
конкурентного законодавства;
16
вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог
законодавства;
своєчасно надавати податковим органам декларацію про майновий стан і доходи
(податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших
обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в
розмірах, встановлених законом.
№27 Правове становище приватного підприємства
Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної
власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх)
праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє
на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.
Громадянин здійснює управління заснованим ним приватним підприємством
безпосередньо або через керівника, який наймається за контрактом.
Приватні підприємства можуть бути двох типів - унітарного та корпоративного.
Приватне підприємство корпоративного типу має ту особливість, що майно за ним
закріплюється на праві спільної часткової приватної власності.
Різновидом приватного підприємства є фермерське господарство
№28 Правове становище виробничого кооперативу
Виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на
засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що
базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків,
участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу
|