Починаючи від народження І до самої смерті, рушник супроводжував все життя українця. На чистий білий рушник, або лише полотно, котре називалось крижмо, приймали

Скачати 0.73 Mb.

Назва	Починаючи від народження І до самої смерті, рушник супроводжував все життя українця. На чистий білий рушник, або лише полотно, котре називалось крижмо, приймали
Сторінка	6/6
Дата	14.03.2013
Розмір	0.73 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3 4 5 6

Програма розробки нових товарів

Ринковий успіх підприємства значною мірою залежить від того, скільки уваги воно приділяє розвиткові нових товарів.

До нових товарів відносять справжні нововведення (піонерні товари) або суттєві модифікації існуючих товарів.

Основні причини невдач нових товарів на ринку:

— помилкове визначення величини попиту;

— дефекти товару;

— недостатня реклама і незначні зусилля у просуванні товару;

— завищена ціна;

— відповідні дії конкурентів;

— невдало вибраний час для виходу на ринок;

— нерозв'язані виробничі проблеми.

Однак, незважаючи на невдачі, фірми-виробники не припиняють інноваційної діяльності, оскільки без оновлення товарного асортименту не можна втримати конкурентні позиції на ринку.

Воно починається з етапу генерації ідей. Існує багато джерел ідей для створення новинок, зокрема:

— споживачі з їх потребами;

— співробітники самої фірми, мотивовані на пошук ідей;

— торговельний персонал, який контактує з клієнтами;

— науково-дослідні лабораторії, конструкторські бюро, консультанти;

— нова продукція конкурентів;

— публікації у професійних виданнях, газетах;

виставки, ярмарки тощо.

Дуже важливо, щоб пошук нових ідей усіляко стимулювало керівництво фірми.

Методи формування ідей дуже різноманітні: це й опитування споживачів; і аналіз недоліків існуючих товарів, обговорення скарг і пропозицій клієнтів. Дуже популярним є метод „мозкової атаки ", який має на меті швидке генерування великої кількості ідей. Умови його реалізації:

— збирають групу фахівців у складі 7—12 осіб;

— немає ніяких авторських прав на ідеї, будь-який учасник може розвивати ідеї іншого;

— критика заборонена;

— кількість пропозицій важливіша за їхню якість.

Першим кроком на цьому шляху є етап фільтрації ідей. Сутність його полягає у ранньому відсіюванні невдалих ідей, які не відповідають цілям і ресурсам фірми. Для того використовують спеціальні фільтрувальні переліки для нової продукції. Вони містять конкретні показники, кожен з яких оцінюється за бальною шкалою і має свій ваговий коефіцієнт значущості, оскільки їх вплив на успіх товару неоднаковий.

Коло цих показників може бути доволі широке й містити:

— загальні характеристики нового товару (потенційний прибуток, ступінь ризику, рівень інвестування, інтенсивність конкуренції тощо);

— маркетингові характеристики товару (місткість ринку, відповідність маркетинговим можливостям фірми, привабливість для існуючих споживачів тощо);

— виробничі характеристики товару (відповідність виробничим можливостям фірми, термін розроблення, простота виробництва товару, можливість його випуску за конкурентоспроможними цінами тощо).

Пробний маркетинг здійснюють для оцінювання споживачами і торговельними посередниками характеристик нового товару, визначення місткості ринку і складання прогнозу збуту продукції. Для його проведення треба визначити:

— місце здійснення ринкового тестування;

— термін випробування;

— характер інформації, яку фірма бажає отримати.

2. Маркетингові дослідження ринку

Маркетингові дослідження ринку включають вивчення та прогнозування його кон'юнктури, розрахунок його місткості, визначення прогнозних показників збуту продукції, аналіз поведінки споживачів і конкурентів, а також конкурентного середовища в цілому.

Кон'юнктура ринку — це реальна економічна ситуації яку характеризують співвідношення між попитом та пропонуванням, рівень і динаміка цін, товарних запасів, а також інші показники та чинники (історичні, національні, природно-кліматичні, територіальні, політичні, соціально-економічні тощо) У процесі маркетингових досліджень вивчається як загально економічна кон'юнктура, так і кон'юнктура конкретних товар них ринків. Дослідження загальноекономічної кон'юнктурі включають вивчення величини і співвідношення попиту ті пропонування товарів, аналіз стану й динаміки платоспроможності, рівня та зміни значень оптових і роздрібних цін, номінальних і реальних доходів, механізму функціонування ринк) цінних паперів і грошового обігу, динаміки продуктивності праці, обсягів капіталовкладень, величини основних макроекономічних показників і т. п. Дослідження кон'юнктури конкретного товарного ринку передбачає визначення показників попиту та пропонування конкретного товару (обсяги, структура, динаміка, еластичність), пропорційності (співвідношення попиту та пропонування, товарна структура товарообороту, частки ринку, структура покупців та продавців, регіональна структура), тенденцій розвитку обсягів продажу, цін, товарних запасів, інвестицій, даних щодо стійкості та циклічності ринку, стану його ділової активності (портфель замовлень, кількість, розмір, частота та динаміка угод), аналіз ризиків, що мають тут місце, характеристику масштабів ринку (кількість продавців та покупців, рівень приватизації та монополізації, стан конкуренції і т. п.).

Прогноз кон'юнктури товарного ринку — це об'єктивне ймовірнісне судження про динаміку його найважливіших характеристик та їх альтернативні варіанти за умови справдження певних припущень. Алгоритм такого прогнозу наведений на рис. 12.

Місткість ринку — це обсяги продажу товарів на конкретному ринку (продажу конкретній групі споживачів даного регіону в заданий проміжок часу в тому самому бізнес-середовищі в рамках конкретної маркетингової програми). Уже із самої суті такого визначення логічно випливає те, що місткість ринку — це не фік-сована величина, а функція кількох змінних. Отож, у процесах маркетингових досліджень визначають два значення місткості ринку.

Реальна місткість ринку — це обсяги продажу товарів у даний час конкретній групі споживачів.

Закріплення знань

Які якісні характеристики продукту чи послуги створюють цінність для споживача?

Які характеристики є найбільш важливими?

Вишивка бісером

Ще у X—XI ст. поряд з вишиванням лляними, шовковими, золотими і срібними нитками існувало на Русі садження (рос. «саженье»)—вишивання перлами, оралами, коштовним камінням. Пишними рослинними орнаментами із золотих ниток, коралів і перлів розшивали рукодільниці панський одяг і взуття, церковні та культові предмети. Руками безіменних майстринь створювалися різноманітні прикраси для оздоблення житла, побутових речей, народного одягу і головних уборів. У садженні, як і у гаптуванні (рос.— «золотное шитье»), найпоширенішою була техніка вишивання «уприкріп». Нитку або волосінь із насадженими, тобто нанизаними перлинками викладали на тканину по узору, а іншою ниткою за допомогою голки прикріплювали її стібками-перехватами в проміжках між намистинками. Вишивали також по шнуру: окремі намистинки нашивали на шнур, попередньо закріплений на тканину, або по білі — настилу з лляних ниток, яким густо вкривали фон майбутньої вишивки.

У гаптуванні й садженні майстрині використовували також бісер, стеклярус і блискітки.

У нашій країні бісером прикрашають одяг і головні убори жителі Кавказу — хевсури й курди; народи Прибалтики — естонці й саами, литовці; місцеве населення Сибіру, Далекого Сходу, Крайньої Півночі та Середньої Азії, Поволжя. На Україні здебільшого бісером і стеклярусом вишивають на Буковині, Прикарпатті й Закарпатті. Тут ним оздоблюють жіночі й чоловічі сорочки, пояси, кептарі, спідниці, головні убори.

Техніка вишивання бісером і стеклярусом не дуже складна. Виконують цю вишивку вручну, досить часто в поєднанні з оздоблювальними швами — гладдю, хрестом, шнуром і вузенькою тасьмою — по сукну, шерсті, оксамиту й шовку, полотну, льону з лавсаном. Нитки для вишивання мають бути міцні, навощені, щоб бісер або с

теклярус не перетирали їх, і відповідати за кольором основній тканині.

Для вишивання та нанизування згодиться бісер круглий і гранчастий, одно- і різноколірний, залежно від узору; стеклярус різної довжини, дрібне намисто, кольорові блискітки.

Зберігати бісер і стеклярус краще в маленьких пляшечках, під час роботи можна класти його у маленькі блюдечка або розетки. Так зручніше нанизувати намистинки на голку. Вони повинні мати великі отвори, щоб голка з ниткою могла пройти через них двічі. Вишиваючи, слід уважно стежити, щоб намистинки лягали рівно, одна за одною.

В

ишивають бісером по канві, яку після закінчення роботи висмикують, або по узору, який наносять на тканину за допомогою прозорого паперу і намітки. Існує кілька способів вишивання намистом і бісером. Розглянемо деякі з них (рис. 102).

Шиття у прокол. Кожна намистинка закріплюється на тканині окремо: впритул одна до одної або на деякій відстані. Шиють стібками швів «уперед» або «назад голку», справа наліво або зліва направо (рис. 102 а, б). Стеклярус нашивають швом «уперед» або «назад г

олку», а також стібками штрихової гладі (рис. 102 є — ж).

Шиття по рахунку — вишивання бісером та стеклярусом за узором для хрестика по рахунку ниток тканини (рис. 102 є). Спочатку готують візерунок, добирають бісеринки і стеклярус одного розміру і пришивають їх до тканини стібками півхреста так, щоб намистинки лягали щільно, рівно і з нахилом в один бік.

Шиття уприкріп (рис. 102 в). На закріплену нитку за допомогою голки нанизують стільки бісеринок, скільки знадобиться для тієї чи іншої частини узору. Викладають її по контуру узору, а другою ниткою прикріплюють до тканини в проміжках між бісеринками. Закріплювати намистинки на тканині можна за допомогою вузликового шва (рис. 102 д).

Блискітки пришивають до тканини за допомогою бісеринки чи стеклярусу або просто ниткою. Як це робиться, показано на рис. 102 з, і. Блискітки можна нашивати на відстані або впритул одна до одної так, щоб половину нижньої перекрити верхньою (рис. 102 к). Нитки підбирають під колір блискіток. Узор для вишивання подано на рисунку 102 л.

Треба пам'ятати, що прикрашати бісером, стеклярусом, штучними перлами можна тільки ті речі, які не потребують частого прання та хімічного чищення. Блискітки ж деформуються під впливом тепла і пару, тому таку вишивку не можна прасувати гарячою праскою по лицевій стороні і через вологу тканину.

Д

еякі предмети побуту можна оздобити торочками і фестонами з бісеру способом «нанизування», набираючи намистинки на нитку в певній послідовності. Для роботи згодяться штучні перлинки, бісер, дрібне намисто, стеклярус. Бажано, щоб намистинки мали великі отвори.

Для виготовлення торочок нитку закріплюють на тканині і набирають на неї кілька бісеринок або стеклярус (рис. 103). Голку з ниткою пропускають у передостанню бісеринку ряду й ведуть нитку через весь ряд, притягуючи її, щоб намистинки не провисали (рис. 103 а). Можна нанизувати окремі торочки або робити китички з трьох-чотирьох бісеринок, як показано на рис. 103 б. З рис. 103 в, г видно, як нанизують фестони з дрібного намиста, штучних перлинок і бісеру.

Вишивка була улюбленим видом рукоділля на Русі. Вишивали нитками, стрічками, перлами і бісером. Сучасні умільці вишивають бісером картини, сумочки, елементи прикрас та предмети одягу.

Для вишивки Вам будуть потрібні інструменти і матеріали:

1. Голки. Залежно від матеріалу використовують бісерні або швейні голки. При роботі з фетром, шкірою, будь щільною тканиною, бісерні голки легко ламаються. У цьому випадку отвір робиться товстої швейною голкою. А через нього протягується бісерна голка.

2. Нитки. Вовняні, муліне, шовкові, капронові. Підбираються в залежності від кольору основи і розміру бісеру. Тонкі нитки попередньо обробляють щоб уникнути вузликів.

Обробка воском - вощіння. Через шматок воску (не парафіну) кілька разів простягається нитку.

Закріплювати нитку краще на лицьовій частині тканини - стібки будуть приховані бісером.

3. Бісер, намистини, стеклярус, рубка, паєтки, стрази, блискітки, камені.

4. Підрамник або п'яльці.

5. Ножиці і пінцет.

6. Тканина.

Слід ретельно вибирати тканину. Занадто тонка тканина може провиснути під вагою бісеру. Перед початком роботи візерунок наноситься на тканину за допомогою крейди, мила або копіювального паперу.

7. Канва, сутажу. За канві вишивають панно і картини. Розмір намистинок повинен відповідати розмірам осередків канви.

Вишитий малюнок може бути знімним. Для цього на тканині закріплюють цілу деталь, а не окремі намистини. Зручно в тому випадку, якщо Ви хочете випрати тканину. Так виріб краще збережеться. Вишивати по еластичною тканини складно - вона розтягується. Прикладом тому трикотаж. Його краще не заправляти в п'яльці, а примотували до обруча.

Розглянемо основні види швів.

Існують односторонні і двосторонні шви. Поодинокі намистини пришиваються як гудзики. Або фіксуються додатковою маленькою намистиною.

Односторонні шви:

Вперед голку. Найпростіший шов, знайомий з дитинства. Бісеринки пришиваються по одній. Тканина протикається голкою, виходить з лицьового боку. Нанизується бісеринка, пришивається. З виворітного боку робиться маленький стібок і знову нанизується бісер.

шов "вперед голку"
Рядковий шов. На кожен стібок припадає одна намистина. Перевага такого шва в тому, що можна варіювати відстань між бісеринками. Якщо вишивка зроблена щільно, виходить суцільна лінія. Якщо між намистинами є невелику відстань - пунктирна.

рядковий шов

Для додання жорсткості голку з ниткою простягають через ряд намистин.

Стебельчатий шов. Нанизуються дві намистини, пришиваються. Голка виводиться з лицьового боку між намистинами. Потім проходить через отвір другої намистини, виводиться з виворітного боку. Третя бісеринка пришивається біля другої. Так пришивається весь ряд.

стебельчатий шов

Арочний шов. Друга назва "назад голку". За технікою виконання схожий на стебельчатий шов. Пришивають намистину. Нанизують 2 намистини, закріплюють тільки другу.

арочний шов

Таким чином можна пришивати від 2 до 4 бісерин. Набирають намистини на голку, але закріплюють тільки останню.

Малюнок виходить менш щільним, ніж у попередньому випадку.
Шов впритул. Набирають ряд бісеру. Короткими стібками закріплюють нитку між намистинами. Перевага цього виду шва у швидкості виконання. Шов впритул добре використовувати, якщо Ви працюєте з дрібним бісером, через який не проходить голка.

Бісерна низька накладвается на тканину і пришивається поперечними стібками. Стібки можна робити через кожну намистину, або через дві-три.

шов вприкреп

Такою технікою вишивки користуються північно-американські індіанці.
Двосторонні шви:

1. Вперед голку двосторонній. Виповнюється як і односторонній "вперед голку". Але намистини нанизуються як з лицьового, так і зворотного боку. Будьте уважні: якщо перетягнути нитка, виріб вийде нерівним.

2. Стебельчато-рядковий двосторонній. Поєднання двох видів. З лицьового боку пришивається намистина. На виворітній стороні пришивається друге намистина, прямо під першою. Голка знову виводиться на лицьову, проходить через першу намистину. Набирається третя, пришивається. Голка знову йде на виворіт. Пришивається четверта: голка виходить на лицьову, просмикує третій бісеринку. Вишивка виходить щільною.

3. Впритул двосторонній. Нитка з бісером накладається на тканину. Пришивається стібками між бісером. Робиться стібок. Перед виходом на лицьову з виворітного боку набирають додаткову намистину.

4. Обметочний шов. Робиться звичайний обметочний шов. У кожну верхню петлю вставляється бусерінка.

5. Монастирський шов. За характером виконання схожий на вишивку хрестиком. Стібки виконуються по діагоналі. На кожен стібок припадає по одній бусинці. З виворітного боку виходять вертикальні стібки.

1 2 3 4 5 6

Схожі:

Починаючи від народження І до самої смерті, рушник супроводжував... Так само в далеку путь проводжали душу, спускаючи тіло небіжчика до ями на рушниках чи полотні. Як І у випадку з крижмом при народженні...	Український рушник – символ праці і краси «Хата без рушників – родина без дітей», «Рушник на кілочку – хата у віночку», «Не лінуйся, дівчинко, вишивати – буде чим гостей шанувати»....
- Лише до небагатьох доля справедлива, лише деяким вдається розкрити свій талант і бути у відкритому доступі для читача як за життя,так...	Урок української літератури на тему «А. С. Малишко солов’їне серце... «А. С. Малишко – солов’їне серце України. Його пісні, що стали народними.«Пісня про рушник»
Всі процеси в біосфері взаємозалежні. Людство лише незначна частина... Всебічне вивчення людини, її взаємовідносин із навколишнім світом призвели до розуміння, що здоров'я це не тільки відсутність хвороб,...	«Я візьму той рушник, простелю наче долю» Мета : ознайомити учнів з одвічними людськими символами – українськими рушниками, розвивати художні естетичні смаки, виховувати працьовитість,...
В. Л. Белиловский Частина І. Світ без людей або «В ритмі дощу» В гори ходять або першій і останній раз, зрозумівши, що це не твоє, або все життя. Одного разу сходивши в гори, можна влюбитись в...	Виховна година «Українські вечорниці» Українська світлиця, святково прибрана лавка, стіл, піч, горщики, макітри. На стінах вишиті рушники, поріжки, салфетки. На столі...
Вишивка – невмирущий оберіг” В Україні з давніх-давен вишиті рушники прикрашали ікони та вікна, на рушник становили молодих і сповивали немовля. З давнини цьому...	Діофант Історична довідка Діофант – видатний давньогрецький математик. Рік народження і дата смерті точно не встановлені. Вважають, що він жив в ІІІ ІІ ст...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання