Тема: Виховна година «Українські вечорниці»
Мета : ознайомити учнів з обрядами та традиціями українського народу.
Українська світлиця, святково прибрана лавка, стіл, піч, горщики, макітри. На стінах вишиті рушники, поріжки, салфетки. На столі вишитий рушник, а на ньому запашний хліб, сіль та мед.
Ведуча 1: Україно! Чарівна моя, ненько, найкращий куточок землі, солов’їна пісне! Ти прекрасне, але найбільше твоє багатство – народ. Народ чесний, трудолюбивий, нескорений, міцний, як граніт, співучий, дзвінкоголосий.
Українці – то є назва славного народу,
Україна – то край славний, аж по Чорне море,
Україна – то лан пишний, і степи, і гори,
І як мене Україну щиро не кохати,
Мене ненька по-українськи вчила розмовляти!
Ведуча 2: Україна… Рідний край… Золота, чарівна сторона. Земля, рястом заквітчана, зелом закосичена. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народились.
Ведуча 1: З давніх – давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про ії гаї зелені, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться великими традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.
Ведуча 2:
Що таке Україна? За віконцем калина,
Тиха казка бабусі, ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата. Під тополями хата,
Під вербою криниця, золотиста пшениця.
Серед лугу лелека ш діброва далека.
Ведуча 1: Узимку, коли завершувалися роботи частішали дівочі та парубочі гуляння.
Ведуча 2: Це було 13 грудня і вважається днем пам’яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозданного.
Ведуча 1: За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії і дійшов аж до Києва, де на одному із пагорбів поставив хрест і сказав: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа!» Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.
Ведуча 2: Я хочу, щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія, а ігри, забави нагадали молодість батькам, бабусям, дідусям.
Ведуча 1: Хай сьогоднішнє свято відкриє перед вами гості розум, мудрість, щедрість нашого народу!
Дивчинка (мал.): Українські вечорниці.
Господиня: «Уже здається, усе. І риба. І м'ясо, і мед! Коли б лишень гостей! Та чого вони так довго баряться? Га?»
(чується музика, спів)
В руках у гостей каравай та рушник.
Пісня «Добрий вечір», «Ой у вишневому садочку»
Дівчина з караваєм: «Добрий вечір тому, хто господар дому»
(Кланяються за українським звичаєм)
«Радуйтесь, та на українські вечорниці збирайтесь»
Господар і господиня: «І вам вечір добрий, гості дорогі»
Господар: «Україна – край пісенний!
Через пісні до нас приходить історія мужнього, мудрого, незламаного народу українського»
Господиня: «Україна – край гостинний!
С давніх-давен в нас склалася традиція садовити гостей на наіпочеснищі місця, частувати найкращими стравами.»
Господар: «Так, так! Саме найкращими стравами: варениками, галушками, пиріжками, салом, ковбасою, борщем, пампушками, бубликами. А бубликів на Україні скільки хочете. Пам’ятаєте, як писав Котляревський у поемі «Енеіда», коли головний герой Еней потрапив до Дідони в гості.»
Господиня: «Ось який щедрий там народ український.»
Господар: «Хліб і сіль – це як годиться. А ще гостей на Україні частують піснями та танцями.»
Господиня: «А як чудово танцюють наші дівчата!»
(Танець)
Пісня «Ой на горі два дубки»
Господар: (сидя)
«Вечоріє… Зібралися дівчата у куточку. Запрацювали голки в руках. І пісня українська ніжно лине, оживаючи в наших серцях.
1 Дівчина: «Ой, дівчата! Ось послухайте цю історію!
(На фоні музики уривок : «Катерина» Шевченко)
(Десь за сценою лунає пісня «Розпрягайте, хлопці, коней»)
Входять хлопці: «Добрий вечір, господиня! Добрий вечір, дівчата!»
1 Хлопець: «Дівчата, а чому ви такі сумні? Давайте заспіваємо!»
Дівчата: «Та зараз поспіваємо»
(Співають дівчата пісню «Ти ж мене підманула»)
1 Дівчина: «Дівчата, а послухаємо, що про нас хлопці говорять.»
(Діалог Карпа і Лавріна)
Лаврін – Карпе! – промовив Лаврін. – А кого ти будеш оце сватати?
Карпе – Просватаю, кого трапиться
Лаврін – Сватай, Карпе, Палажку, кращої од неї нема на всі Семигори, Яби на мене, я б просватав Палажку.
Карпе – У Палажки очі витрішкуваті, як у жаби, а стан кривий, як у баби.
Лаврін – То сватай Хіврю. Хівря доладна, як писанка.
Карпе – А вже доладна, ходить так легенько, наче в ступі горох товче, а як говорить, то носом свистить.
Лаврін – То сватай Вівдю, говорить тихесенько, мов сопілка грає, а так, як ячниця.
Карпе – Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем.
Лаврін – То бери Химку, ця як брикне, то й перекинешся.
Карпе – Коли в Химки очі, як у сови, а своїм кирпатим носом вона чує, як у небі млинці печуть. А як ходить, то таки викрутаси виробляє.
Лаврін – Карпе, сватай Олену. Олена кругла, як цибулька, в неї щоки, як яблука, дівка здорова, як тур, а як іде, то під нею аж земля стугонить.
Карпе – Гарна, мордою, хоч пацюків бий.
Лаврін – Але ж ти вередливий. То сватай Хотину Корчаківну.
Карпе – Чи ти здурів? Хотина як вигляне у вікно, то на вікно три дні собаки брешуть.
Хлопець : «Ось не дивиться, як перебирали, а яких дівчат знайшли».
(Пісня «Несе Галя воду»).
Хлопець :»Так, наші дівчата все вміють. І вишивати, і шити, і співати, і в’язати».
Хлопець : «Це ми бачимо, що вони вміють, а от які з них господині, чи вміють вони біля печі ходити та їсти варити?»
Господиня : «Це недовго, щоб перевірити. Покажіть їм, дівчата, чи вмієте ви вареники варити».
Дівчина :»Та вже й наварили».
Господиня : «Не журиться, мої орлята! Я вас пригощу варениками. Хай дівчата їдять пироги, а ви – вареники. Тай гостей треби пригостити».
(Пісня «А мий милий вареників хоче»).
(Дівчата частують гостей)
Дівчина: «Милі гості, просимо сісти.
Вареники будемо їсти.
Вареники не погані,
Вареники у сметані.»
2 Дівчина: «В кожній хаті на Вкраїні
Вареники варять щирі.
Це вареники знамені -
Як їх родичі пельмені».
3 Дівчина: «Вас чекають у макітрі
Вареники дуже ситні.
Білолиці, круглолиці
Із фермерської пшениці».
Господиня: «Їжте, їжте, просимо щиро,
Вареники наші з сиром.
Вареники не погані,
Вареники у сметані.»
Дівчина: «Шумлять дніпровські води сині,
Підняв Донбас копри свої.
Ми живимо на Україні,
Ми дуже любимо її».
Господиня: «Щиро вам спасибі, що прийшли до нас.
Кращі побажання ви прийміть від нас.
Хай біда і горе обійде ваш дім.
Доброго здоров’я зичимо вам усім».
Господар: «Скільки б не співали, а кінчати час.
Кращі побажання ви прийміть від нас!»
(Пісня)
Кінець.
|