|
|
Скачати 1.48 Mb.
|
|
ТЕМА 8. БОРОТЬБА БРИТАНСЬКИХ КОЛОНІЙ У ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ І УТВОРЕННЯ США Британські колонії у Північній Америці: організація управління та суспільний лад. Типи економічного розвитку колоній. Війна за незалежність: причини (соціально-економічні, політичні), характер, хід. Значення протестантизму. Організація «Сини Свободи», її роль в організації визвольного руху. С. Адамс. Ідеї Д. Локка, Т. Пейна. Б. Франклін. Т.Джефферсон. Дж.Вашингтон, О. Гамільтон. «Декларація незалежності» 1776 р. «Статті конфедерації» 1781 р. Паризький мир. Конституція США 1787р. та Білль про права 1791 р. Основні принципи конституційної системи США. Форма правління та державний устрій. Ключові слова та поняття: „Бостонське чаювання”, колоністи, штат, асамблеї, «природні права»,пуритани, «гербовий закон», «Сини свободи», гомруль, метрополія, конфедерація, федерація, конституція, президент, Конгрес, Сенат. Роль і значення теми для діяльності працівників міліції Вивчення теми має значне теоретичне та загальнометодологічне значення: оволодіння значним матеріалом щодо боротьби англійських колоній в Північній Америці за незалежність, (що поклало початок національно-визввольному руху проти колоніалізму в світі), перемога над наймогутнішою державою того часу і утворення своєї незалежної держави - США не тільки розширює світогляд, а і дозволяє усвідомити закономірность розпаду колоніалізму як системи, а також є яскравим взірцем необхідності і значення суверенної держави для кожного народу. Обсяг знань, вмінь студентів (курсантів) після вивчення теми Знання конкретного фактажу та джерел з історії боротьби американських колоністів проти Британської корони і утворення американської державності («Декларація незалежності», Конституція 1787р. на ін..) формує не тільки основу для уміння аналізувати документи і порівнювати факти з історії держави та права провідних країн світу, а й сприяє формуванню патріотичного світогляду. Особливо необхідно підкреслити: в умовах розбудови незалежної української держави досвід американського народу в боротьбі з англійськими колонізаторами за свою незалежну державу має величезне значення. Він свідчить: тільки в умовах існування своєї національної незалежної держави народ може досягти успіхів в усіх сферах свого життя. Саме це і підтверджує історія США, яка почалась з визвольної боротьби ангійських підданих – населення 13 британських колоній в Північній Америці ( 1775-1783 р.р.). Особливослід слід наголосити, що боротьба велась проти Британської імперії – наймогутнішої держави на той час. Небхідно також звернути увагу на той факт, що в колоніях проявили себе лідери, освічені і патріотичні , які зуміли, в дуже складній соціально-економічній і політичній ситуації, об'єднати навколо головної ідеї – відокремитись від імперії і побудувати свою незалежну державу - різні прошарки населення: плантаторів і рабів, фермерів і ремісників, купців і підприємців та ін. (Пізніше цих лідерів назовуть «батьками-засновниками» американської держави: Б. Франклін, Дж. Вашингтон, Т. Джефферсон, С. Адамс, О.Гамільтон.) ТЕМА 9 . УТВОРЕННЯ РОСІЙСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ ТА ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК У Х11-XV11cт. Розпад у другій половині Х11cт. єдиної давньоруської держави і утворення самостійних феодальних князівств. Найбільш впливові проторосійські князівства: Новгородське, Володимирське, Ростово- Суздальське, Московське. Боротьба в процесі державотворення двох тенденцій розвитку: демократичної (Новгород та Псков) і авторитаритарно-монархічної (Москва) Значення візантійського впливу. Місце Боярської думи в структурі державної влади Московського великого князівства. .Особливості російського феодального права, його основні джерела: «Руська Правда», Новгородська та Псковська судні грамоти, Двінська уставна грамота, Судебники 1497 і 1550р.р. Особливості станово-представицької монархії в Росії. Земські собори. Еволюція права у XV11ст. Соборне укладення 1649 р. Ключові слова та поняття: князь, боярин, посадник, архієпископ, смерди, «закладними», «половинники», боярська феодальна республіка, «дика віра» , татьба, віче, уставні грамоти, Боярська дума, Земський собор, «посул», дворянство, прикази, крамоли. Роль і значення теми для діяльності працівників міліції Вивчення теми має значне теоретичне, загальнометодологічне та практичне значення. Оволодіння фактичним матеріалом відносно формування російської державності (ХII - ХVII ст.) дозволяє студентам розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності генези та еволюції історичних форм державності від ранньофеодальної до станово-представницької монархії на основі російських джерел і російської дійсності Обсяг знань, вмінь студентів (курсантів) після вивчення теми Знання конкретного фактажу з історії генези та еволюції російської держави (ХII- ХVII ст.) формує уміння порівнювати, співставляти та аналізувати факти з історії держави та права Росії та провідних країн світ.. Але ця тема містить вельми актуальний матеріал для сьогодення: боротьба двох тенденцій– демократичної та авторитарно-монархічної - в пошуках шляхів розвитку російської держави в ХII - ХVII ств. В умовах побудови держави нового типу в Україні студент, оволодівши знаннями щодо цієї проблеми ,може використати їх в своїй діяльності. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 ТЕМА 10. ДЕРЖАВА І ПРАВО ФРАНЦІЇ У НОВИЙ ЧАС Буржуазна революція 1789 – 1794 рр. у Франції. Причини, рушійні сили, періодизація Великої французької революції. Державно-правові ідеї Вольтера, Ж.-Ж. Руссо, Ш. Монтеск’є. Три основні етапи революції. «Декларація прав людини і громадянина» 1789 р. Встановлення конституційної монархії. Конституція 1791 р. Жирондистська республіка. Диктатура якобінців. Революційний трибунал. Соціально-економічні заходи якобінців. Конституція 1793 р. Переворот 9-го термідора і термідоріанська реакція. Конституція 1795 р. Директорія. Соціально-політичний розвиток Франції у 1799 – 1870 рр. Переворот 18 брюмера 1799 р. Наполеона Бонапарта. Конституція 1799 р. Консулат. Створення централізованого бюрократичного апарату. Перша імперія. Кодифікація Наполеона. Французький цивільний кодекс 1804 р. Французький кримінальний кодекс 1810 р. Реставрація монархії Бурбонів. Хартія 1814 р. Липнева революція і Хартія 1830 р. Революція 1848 р. Друга республіка. Державний переворот Луї Бонапарта (1851 р.) і Конституція 1852 р. Державний лад Другої імперії Основні риси бонапартизму. Армія і поліція в системі бонапартизму. Революція 18 березня 1871 р. Вибори і проголошення Паризької Комуни. Державний лад Паризької комуни та принципи її організації. Соціально-економічні заходи Комуни. Судова система. Виникнення Третьої республіки у Франції. Партії і політична боротьба після поразки Комуни. Конституційні закони 1875 р. Еволюція державно-правового розвитку Франції у кінці Х1Х- на початку ХХ ст. Ключові слова та поняття: Генеральні Штати, Установчі збори, муніципалітет, комуна, декларація, природні права людини, просвітництво, декрет, роялісти, фел‘яни, трибунал, якобінська диктатура, директорія, імперія, бонапартизм, легітимна монархія, конвент, Перша республіка, Друга республіка, Паризька комуна, Третя республіка, президентсько-парламентська республіка. Роль і значення теми для діяльності працівників міліції Вивчення теми має значне теоретичне та загальнометодологічне значення: знання конкретного матеріалу з історії Французької революції ХVII1 ст. та державно-правового розвитку Франціїу ХІХ- на початку ХХ ст.. дозволяє студентові (курсантові) розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності генези та еволюції нових історичних форм суспільного життя та значення при цьому різних факторів: ідеологічних, соціально-економічних, політичних. Обсяг знань, вмінь студентів (курсантів) після вивчення теми Оволодіння великим фактажем щодо державно-правового розвитку французького суспільства кінця ХVII1 – початку ХХ ст. сприяє формуванню уміння аналізувати значення та вплив різнобічних факторів на державно-правовий розвиток та порівнювати факти з історії держави і права провідних країн світу. Для України, де йде процес модернізації всіх сфер суспільства, вивчення та використання досвіду розробки «Кодексу Наполеона» має важливе практичне значення. ТЕМА 11. ДЕРЖАВА І ПРАВО ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ У НОВИЙ ЧАС Еволюція державного ладу Англії у ХVІІІ-Х1Х ст. Виборчі реформи 1832, 1867 та 1884 -1885 р.р. Консерватори (торі) і ліберали (віги). Подальший розвиток державних структур. Реформи місцевого самоврядування. Поліція. Судова реформа 1875 р. «Загальне право» і «Право справедливості» у Новий час. Зміни в політичній системі Англії в останній чверті XIX - на початку ХХ ст. Акт про парламент 1911 р. Оформлення державного механізму буржуазної конституційної монархії. Формування громадянського суспільства і нового типу держави – буржуазної держави. Основні принципи британського парламентаризму. Колоніальні володіння Англії. Організація управління колоніями. “Завойовані” колонії та “переселенські”. Акт про колоніальні закони 1865 р. Імперські конференції. Акти про управління Індією. «Акт про Британську Північну Америку 1867р. “. Домініони. Ключові слова та поняття: торі, віги, конституційна монархія, парламентаризм, чартизм, громадянське суспільство, «Загальне право», «Право справедливості», метрополія, колонія, генерал-губернатор. Роль і значення теми для діяльності працівників міліції Знання конкретного матеріалу з історії державно-правового розвитку Англії у ХVІІІ-Х1Х ст. дозволяє студентові (курсантові) розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності генези та еволюції нових історичних форм суспільного життя –громадянського суспільства та формування нового типу держави – конституційної монархії, заснованої на засадах парламентаризму. Обсяг знань, вмінь студентів (курсантів) після вивчення теми Вивчення теми має значне теоретичне, загальнометодологічне та практичне значення: усвідомлення конкретного фактажу щодо соціально-політичних змін у Англії ХVІІІ-Х1Х ст. не тільки сприяє формуванню уміння аналізувати та порівнювати факти з історії держави та права провідних країн світу, а й становить базу для використання державно-правового досвіду Англії не тільки в юридичній практиці, а і в процесі розбудови демократичної держави і громадянського суспільства. ТЕМА 12 ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ РОЗВИТОК США У Х1Х- НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. Соціально-економічний і політичний розвиток США у першій половині XIX ст. Міссурійський компроміс 1820 р. Громадянська війна 1861 – 1865 рр.: причини, хід та її соціально-політичні і правові наслідки. Законодавчі акти уряду А. Лінкольна: «Гомстед-акт 1862 р.», «Прокламація про звільнення рабів.». Перемога Півночі. Реконструкція Півдня. XIII – XV поправки до Конституції США, їх оцінка. Закон Шермана 1890 р. Зростання централізації. Посилення ролі Верховного Суду США. Еволюція державного ладу США у другій половині XIX - на початку ХХ ст. Конгрес. Президент США. Місцеве управління. Збройні сили. Поліція. Судова система США. Особливості права США. Ключові слова та поняття: плантаційне рабство, гомстед, промислова революція, Міссурійський компроміс, Чорні кодекси, Реконструкція півдня. Роль і значення теми для діяльності працівників міліції Вивчення теми має значне теоретичне та загальнометодологічне значення: знання конкретного матеріалу з історії державно-правового розвитку США у Х1Х- поч. ХХст., особливо подій Громадянської війни та її наслідків, дозволяє студенту (курсанту) розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності еволюції історичних форм державності та правових норм. Обсяг знань, вмінь студентів (курсантів) після вивчення теми Оволодіння конкретним фактажем щодо державно-правового розвитку США у Х1Х- на поч. ХХ ст. сприяє формуванню уміння аналізувати та порівнювати факти з історії держави та права провідних країн світу. Ця тема також дає можливість висвітлити роль особистості в історії. А. Лінкольн, фермер, який виріс до державного діяча найвищого рангу, обраний президентом, взяв на себе повну відповідальність за долю країни. Відміна рабства та «Гомстед-акт» 1862р., разом з іншимии законодавчими діями, направленими на демократизацію суспільства, сприяли досить швидкому перетворенню США в одну з наймогутніших держав світу. ТЕМА 13. УТВОРЕННЯ ТА РОЗВИТОК НІМЕЦЬКОЇ ІМПЕРІЇ У НОВИЙ ЧАС. Німецькі землі на початку ХІХ ст. Віденський конгрес 1814 р. Рейнський союз. Німецький союз. Договір про Німецький союз 1815 р. Німецька буржуазна революція 1848 – 1849 р. Франкфуртська конституція 1849 р. Конституційний розвиток Пруссії та її боротьба за лідерство у Німеччині. Конституція 1850 р. Реформи О. Бісмарка. Північний німецький союз. Утворення німецької імперії. Конституція 1871 р. Кримінально-процесуальний кодекс (1877 р.), Цивільне уложення (1900 р.). Ключові слова та поняття: „Священна Римська імперія германської нації”, Рейнський союз, Німецький союз, Північнонімецький союз, кайзер, канцлер, рейхстаг, рейхсрат, ландтаг, Друга імперія (Другий рейх). Роль і значення теми для діяльності працівників міліції Вивчення теми має значне теоретичне та загальнометодологічне значення: знання конкретного матеріалу з історії державно-правового розвитку Німеччини у ХVІІІ-Х1Х ст.. дозволяє курсантові розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності генези та еволюції нових форм державності га правових норм. Обсяг знань, вмінь студентів (курсантів) після вивчення теми Знання конкретного фактажу щодо державно - правового розвитку Німеччиии у ХVІІІ-Х1Х ст. і утворення єдиної німецької держави сприяє формуванню уміння порівнювати, співставляти та аналізувати факти з історії держави та права Німеччини та провідних країн світу і використовувати в своїй діяльності. Матеріал теми, насичений протиріччями, дає можливість, зокрема, не тільки визначити значення держави як політичної організації суспільства, а й з'ясувати напрямки її функцій, що суттєво важливо в комлексному вивченні держави. З одного боку, об'єднання німецьких земель, подолання тисячолітнньої роздробленості і створення німецької держави у другій половині ХІХ ст.було фактом, безумовно, прогресивним. Але, з другого боку, необхідно замислитися над напрямком зовнішньої функції. Саме прагнення кайзерівської Німеччини до панування в світі, разом з політикою інших держав, привело до рзв'язання Першої світової війни. ТЕМА 14. ДЕРЖАВА І ПРАВО КИТАЮ ТА ЯПОНІЇ У НОВИЙ ЧАС Особливості розвитку держав Сходу у Новий час. Суспільний та державний лад у період «Закритої Японії». Передумови революції у Японії. Революція Мейдзі: мета, рушійні сили, наслідки. Реформи 70–80-х рр. ХІХ ст. Конституція 1889 р. Державний та суспільний лад Японії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Особливості формування японського права. Китайське суспільство та держава у ХІХ ст. Імперія Цин. Народна війна 1850-1864 рр.- народний рух проти іноземних колонізаторів, маньчжурських та китайських феодалів. Утворення Тайпінської держави. Значення тайпінського руху. Кан Ювей. Економічні і політичні реформи кінця Х1Х ст., їх поразка. Сіньхайська революція 1911-1913 рр. Повалення монархії, встановлення республіканської форми правління. Сунь Ятсен. Ключові слова та поняття: Мейдзі, клятва Муцухіто, Таємна рада, Міцуї, тайпіни, «Сто днів реформ”, Гоміндан. Роль і значення теми для діяльності працівників міліції Вивчення теми має значне теоретичне та загальнометодологічне значення: засвоєння матеріалу з історії державно-правового розвитку Китаю та Японії, національно-визвольного руху в цьому регіоні дозволяє студентові (курсантові) розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності і особливості генези та еволюції нових форм державності та правових норм в конкретних умовах Сходу. Обсяг знань, вмінь студентів (курсантів) після вивчення теми Оволодіння конкретним фактажем щодо державно-правового розвитку Китаю та Японії, національно-визвольного руху в цьому регіоні у ХІХ-на початку ХХ ст.. не тільки сприяє формуванню уміння порівнювати, співставляти та аналізувати факти з історії держави та права провідних країн світу, а й допомогає формувати свій світогляд, розуміючи справедливість прагнення народів до незалежності і намагання мати свою національну державу. ТЕМА 15. МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ТА ПРАВА РОСІЇ У XV111- НА ПОЧАТКУ ХХ cт. Російський абсолютизм. Постаті Петра I, Катерини II. Зміни в організації державної влади: Сенат, Верховна таємна рада, колегії. Адміністративна реформа: губернії, повіти. Реорганізація судової систем: статути, регламенти, укази - нові форми розвитку права. Реформування центрального й місцевого державного апарату у другій половині ХV111-першій половині X1X ст.: Державна рада, Імператорська канцелярія, Комітет міністрів, Рада міністрів, міністерства. Удосконалення поліцейського апарату і таємної поліції: створення 111 відділу імператорської канцелярії, «Положення про корпус жандармів»» (1836р.). Кодифікаційна робота: Повне зібрання законів Російської імперії (1830р.), «Звід законів Російської імперії», (1832), «Укладення про покарання карні та виправні» (1846). Реформи 60-70-років, їх оцінка. Буржуазна революція 1905-1907 рр. і зміни у державі і праві. «Маніфест 17 жовтня». Створення Державної думи. Виборчий закон 11 грудня 1905р. «Основні закони Російської імперії» (квітень 1906 р.) - проголошення верховенства самодержавної влади імператора. Державна рада-обмеження компетенції Державної думи. Рада міністрів. Особливості організації Російської імперії. Ключові слова та поняття: Сенат, губернії, повіти, статути, регламенти, укази, кодифікація, «тимчасовозобов’язані», рекрути, Державна дума, Державна рада, Рада міністрів, маніфест, есери, «октябристи». Роль і значення теми для діяльності працівників міліції Знання конкретного матеріалу щодо змін у державно-правовому розвитку Росії у другій половині ХІХ- на початку ХХ ст. дозволяє курсантові розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності і особливості еволюції історичних форм державності і правових норм. Обсяг знань, вмінь студентів (курсантів) після вивчення теми Засвоєння фактажу щодо державно-правового розвитку Росії у другій половині ХІХ-на початку ХХ ст. сприяє закріпленню у студентів знань термінологічного апарату, а також дає можливіть прослідкувати еволюцію основних засад конституційного, цивільного і кримінального права країни. ТЕМА 16. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ І ПРАВА НІМЕЧЧИНИ У НОВІТНІЙ ЧАС Німеччина після першої світової війни. Листопадова революція 1918р.: причини та наслідки. Веймарська конституція 1919 р. Система органів влади й управління в період Веймарської республіки (1919 – 1933 рр.). Теріторіальний устрій. Партії і політична боротьба в умовах Веймарської республіки. Кризові явища у соціально-економічній та владній сфері у кінці 20-х – на початку 30-х рр. Причини приходу до влади німецького фашизму. Державний та суспільний лад фашистської Німеччини. Встановлення нацистського режиму. Законодавство періоду нацистської диктатури. Зміни у державному ладі. Фюрер, рейхстаг, імперська канцелярія. Каральні органи. Агресивна зовнішня політика. Поразка фашистської Німеччини у Другій світовій війні. Потсдамські угоди. Окупаційний статут. Політика розколу країни: Бізонія і Тризонія. Утворення ФРН. Основні риси Боннської конституції 1949 р. Еволюція політичного режиму. Утворення НДР. Конституції 1949 і 1968 рр. Утворення єдиної німецької держави у жовтні 1990 р. Форма правління та державний устрій сучасної Німеччини. Ключові слова та поняття: Веймарська республіка, соціал–демократи, канцлер, фашизм, нацизм, Третій рейх, рейхс-фюрер, бундесрат, бундестаг, бундесвер, «Західний Берлін», «Берлінська стіна», «соціальна держава». Роль і значення теми для діяльності працівників міліції Знання конкретного матеріалу щодо тяжкого шляху німецького народу від демократичної Веймарської республіки через нацистський режим до сучасної правової держави дозволяє студентові розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності та особливості еволюції форм державності та правових норм, а також сприяє формуванню плюралістичного підходу щодо оцінки будь-яких державно-правових інститутів та розумінню засад їх функціонування. Обсяг знань, вмінь студентів (курсантів) після вивчення теми Вивчення теми має значне теоретичне, загальнометодологічне та практичне значення. Засвоєння конкретного фактажу щодо еволюції Німеччини з середини ХХ до початку ХХІ ст. від нацистського режиму до сучасної демократичної соціальної держави не тільки сприяє формуванню уміння співставляти та аналізувати факти з історії держави та права провідних країн світу, а й становить базу для використання державно-правового досвіду зарубіжних країн у юридичній практиці; ТЕМА 17. ДЕРЖАВА І ПРАВО ФРАНЦІЇ У НОВІТНІЙ ЧАС Третя республіка у Франції після Першої світової війни. Багатопартійність. Лівий блок і Національний блок. Робітничі партії. Фашистські організації. Народний фронт 1934 - 1938 рр. Уряд народного фронту. Державний механізм Третьої республіки. Франція у Другій світовій війні. Уряд Віші. Кінець Третьої республіки. Боротьба за демократичну конституцію після закінчення Другої світової війни. Референдуми 21 жовтня 1945 р. і 5 травня 1946 р. Конституція 1946 р. Четверта республіка (1946-1958). Антидемократичний перегляд Конституції 1946 р. Військовий заколот 1958 р. в Алжирі. Уряд генерала де Голля. Утворення П’ятої республіки. Державний лад Франції за Конституцією 1958 р. Кримінальна поліція Франції. Суд. Еволюція французького права у ХХ ст. Французький союз. Державно-правовий розвиток Франції у ХХІ ст.. Ключові слова та поняття: Народний фронт, уряд Віші, „Мандат народу”, Четверта республіка, П’ята республіка, Національні збори, Сенат, президентська республіка. Роль і значення теми для діяльності працівників міліції Знання конкретного матеріалу щодо особливостей державно-правового розвитку Франції у ХХ- на початку ХХІ ст. дозволяє студентові (курсантові) розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності еволюції французької держави та норм права в нових умовах. Обсяг знань, вмінь студентів (курсантів) після вивчення теми Вивчення теми має значне теоретичне, загальнометодологічне та практичне значення. Усвідомлення конкретного фактажу щодо еволюції Франції з середини ХХ до початку ХХІ ст. від нестабільної (на той час) парламентської форми правління до сучасної демократичної президентсько-парламентської республіки не тільки сприяє формуванню уміння співставляти та аналізувати факти з історії держави та права провідних країн світу, а й становить базу для використання державно-правового досвіду зарубіжних країн у юридичній практиці. ТЕМА 18. ДЕРЖАВА І ПРАВО ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ У НОВІТНІЙ ЧАС Еволюція державного ладу Англії після Першої світової війни. Особливості політичного розвитку у міжвоєнний період. Реформи виборчого права 1918, 1928р.р., Вестмінстерський статут 1931 р. Зміни в апараті державного управління та у соціальній структурі Англії у другій половині ХХ ст. Розвиток британської двопартійної системи. Консерватори і ліберали. Посилення лейбористської партії. Реформа парламенту 1949 р. Спроби подальшої реорганізації палати лордів. Акт про народне представництво 1948 р. Виборчі реформи 1949 р. і 1969 р. Корона. Посилення ролі кабінету. Стиль управління М. Тетчер. Лейбористські уряди. Поліцейські та судові органи. Обмеження місцевого самоврядування. Характерні риси англійської парламентської демократії. Джерела та основні риси права Англії. Соціальне законодавство. Основні напрями державно-правового розвитку Англії у кінці ХХ – на початку ХХІ ст. Подальший розвиток громадянського суспільства. Британська співдружність націй. «Загальне право» і «Право справедливості» у Новітній час. Ключові слова та поняття: конституційна монархія, громадянське суспільство, двопартійна система, лейбористи, підмандатна територія, Британська співдружність націй, домініон, „Австралійська спілка”, „Загальне право”, „Право справедливості”, трансплантація права, консерватизм, неоконсерватизм, «тетчеризм». Роль і значення теми для діяльності працівників міліції Знання конкретного матеріалу щодо особливостей державно-правового розвитку Англії у ХХ- на початку ХХІ ст. дозволяє студентові (курсантові) розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності еволюції колишньої абсолютистської монархії до конституційної парламентської монархії і громадянського суспільства. Обсяг знань, вмінь студентів (курсантів) після вивчення теми Вивчення теми має значне теоретичне, загальнометодологічне та практичне значення. Засвоєння конкретного фактажу щодо еволюції Великої Британії від колишньої абсолютистської монархії до конституційної парламентської монархії і громадянського суспільства не тільки сприяє формуванню уміння співставляти та аналізувати факти з історії держави та права провідних країн світу, а й становить базу для використання державно-правового досвіду зарубіжних країн у юридичній практиці. ТЕМА 19 . ДЕРЖАВА І ПРАВО США У НОВІТНІЙ ЧАС Особливості соціально-економічного розвитку США Новітнього періоду. Причини «Великої депресії». Розвиток державно-монополістичного капіталізму. “Новий курс” президента Рузвельта і його основні заходи: відбудова банківсько-фінансової системи, відбудова промисловості, аграрна політика, боротьба з безробіттям, державне регулювання ринкових відносин. Двопартійна система США. Демократи і республіканці. «Асоціація прогресивних дій». Інші політичні партії та угруповання. Зміни в політичному режимі Сполучених Штатів. Закон Вагнера 1935 р. Закон Сміта 1940 р. Зміни у державному ладі США після Другої світової війни. Поправки до конституції – ХХ, ХХІІ, ХХV. Принципи федералізму. Централізація влади. Конгрес та його постійні комітети. Демократизація виборчого права: XIX, XX11I і XXIV поправки до конституції. Д. Кеннеді. Закон про виборчі права 1965 р. Президент. Апарат Білого дому. Пентагон і ЦРУ. Структура поліцейського апарату. ФБР. Верховний Суд США. Правова система США у ХХ-на початку ХХ1ст. Еволюція соціаліально-політичної структури США в кінці ХХ–на початку ХХІ ст. (президентство Р. Рейгана, Д. Буша, Б. Обами). Ключові слова та поняття: «Новий» курс, «велика депресія,» картель, «Кодекси чесної конкуренції”, „доктрина Трумена”, сегрегація, лібералізм, неолібералізм, консерватизм , неоконсерватизм, «рейгономіка». Роль і значення теми для діяльності працівників міліції Знання конкретного матеріалу щодо особливостей державно-правового розвитку США у ХХ- на початку ХХІ ст. дозволяє студентові (курсантові) розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності еволюції американського суспільства до сучасної правової держави. Обсяг знань, вмінь студентів (курсантів) після вивчення теми Вивчення теми має значне теоретичне, загальнометодологічне та практичне значення. Оволодіння конкретним фактажем щодо еволюції США від колишньої британської колонії до сучасної правової держави з міцною президентською владою не тільки сприяє формуванню уміння співставляти та аналізувати факти з історії держави та права провідних країн світу, а й становить базу для використання державно-правового досвіду зарубіжних країн у юридичній практиці. ТЕМА 20. ДЕРЖАВА І ПРАВО ЯПОНІЇ ТА КИТАЮ У НОВІТНІЙ ЧАС Зміни в політичній системі Японії після першої світової війни. Японія між двома світовими війнами. Встановлення військово-монархічного режиму, його відмінність від фашистського. „Нова політична структура”. „Нова економічна структура”. Агресивна зовнішня політика. Ліберально-демократичні перетворення після Другої світової війни: аграрна реформа, соціальне страхування, «дзайбацу» та ін.. Конституція 1947 р. Особливості японської монархії. Вплив європейського парламентаризму на формування політичної та правової системи. Перебудова суспільно-економічного ладу на ліберально-демократичних засадах. Новий революційний підйом у Китаї після Першої світової війни. «Рух 4 травня» 1919р.- початок буржуазно-демократичної революції. Створення КПК (1921р.), її вступ до Гоміндану (1923р.) Громадянські революційні війни: (1924-1927рр.), (1927-1937рр.), (1946-1949рр.) Утворення Китайської Народної республіки. Тимчасова конституція КНР 1949 р. Конституція 1954 р. Мао Цзедун і встановлення диктатури Комуністичної партії. „Великий стрибок”, „Культурна революція”, Конституція 1975р. і їх негативні наслідки. Розпочаток активного правового будівництва після смерті Мао Цзедуна (1976 р.). Конституції 1978, 1982 рр., їх оцінка. Соціально-економічні і політичні зміни у китайському суспільстві в кінці ХХ-на початку ХХІ ст. Ключові слова та поняття: „економічне диво”, дзайбацу. „Великий стрибок”, „культурна революція”, хунвейбіни. Роль і значення теми для діяльності працівників міліції Знання конкретного матеріалу щодо особливостей державно-правового розвитку Японії та Китю у ХХ- на початку ХХІ ст. дозволяє студентові (курсантові) розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності та особливості еволюції цих суспільств від колоніального стану до сучасних розвинутих держав. Обсяг знань, вмінь студентів (курсантів) після вивчення теми Вивчення теми має значне теоретичне, загальнометодологічне та практичне значення. Оволодіння конкретним фактажем щодо особливостей державно-правового розвитку Японії та Китю у ХХ- на початку ХХІ ст., усвідомлення закономірностей та особливостей еволюції цих суспільств від колоніального стану до сучасних розвинутих держав не тільки сприяє формуванню уміння співставляти та аналізувати факти з історії держави та права провідних країн світу, а й становить базу для використання державно-правового досвіду зарубіжних країн у юридичній практиці. ТЕМА 21. РЕВОЛЮЦІЇ 1917 Р. У РОСІЇ І ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК РАДЯНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Лютнева революція 1917 р. Повалення самодержавства і виникнення республіки у Росії. Більшовицький переворот у жовтні 1917 р. Формування радянської держави і права. ІІ з’їзд Рад. Декрети про мир, про землю та інші державно-правові акти. Характеристика Конституції РРФСР 1918 р. Суть держави диктатури пролетаріату. Зміст та наслідки політики військового комунізму. Сутність НЕПу. Організація державного репресивного апарату. Формування панівного класу у СРСР – партійної номенклатури. Конституції СРСР 1924, 1936 та 1977 рр. Порівняльна характеристика. Причини зародження тоталітарної та авторитарно-бюрократичної системи, її основні риси. Головні причини та наслідки розпаду СРСР. Президентство Б.М. Єльцина. Еволюція соціаліально-політичної системи Росії в кінці ХХ- на початку ХХІ ст. Президентство В. Путіна, Д. Мєдвєдєва ). Ключові слова та поняття: Установчі збори, Тимчасовий уряд, Ради, більшовики, меншовики, диктатура пролетаріату, військовий комунізм, НЕП (нова економічна політика), партійна номенклатура, тоталітаризм, «перебудова», «Єдина Росія». Роль і значення теми для діяльності працівників міліції Вивчення теми має значне теоретичне та загальнометодологічне значення. Знання конкретного матеріалу щодо особливостей державно-правового розвитку Росії у ХХ- на початку ХХІ ст. дозволяє студентові (курсантові) розширити свій світогляд, розвивати логічне та асоціативне мислення, усвідомити закономірності та особливості еволюції соціаліально-політичної системи Росії в кінці ХХ- на початку ХХІ ст. Обсяг знань, вмінь студентів (курсантів) після вивчення теми Оволодіння конкретним фактажем щодо особливостей державно-правового розвитку Росії у ХХ- на початку ХХІ ст., усвідомлення закономірностей та особливостей еволюції російської соціаліально-політичної системи сприяє формуванню уміння співставляти та аналізувати факти з історії держави та права провідних країн світу. Ця тема дає також можливість виявити складність модернізації державно-правових процесів на пострадянському просторі. |
|
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «історіЯ держави... ... |
Навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030401... Призначення курсу «Загальна історія держави та права». Предмет історії держави і права зарубіжних країн. Методологія науки та курсу.... |
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ НАПИСАННЯ ТА РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН» |
Робоча навчальна програма дисципліни “ Історія України” для освітньо-кваліфікаційного... Робоча навчальна програма складена відповідно до навчальної програми «Історія України» |
|
НАВЧАЛЬНО–НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ Робоча програма з навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право» для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» на базі... |
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет... Робоча навчальна програма з дисципліни «Міжнародне право» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) “Правознавство” 030401),... |
|
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ «БІРЖОВЕ ПРАВО» Для освітньо-кваліфікаційного... Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Біржове право» кафедри цивільних та кримінально-правових дисциплін для студентів Українського... |
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Робоча навчальна програма з Господарського права для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) Правознавство на 52 арк |
|
Навчальна програма Навчальна програма з дисципліни “Статистика” призначена для студентів 3,4 курсу денної та заочної форм навчання галузі знань 0305... |
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ Робоча програма з дисципліни ТРУДОВЕ ПРАВО ТА ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ для студентів за напрямом підготовки 030402, спеціальністю... |