РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА з дисципліни „ Історія держави і права зарубіжних країн” з підготовки фахівців освітньо-професійного рівня „бакалавр” за спеціальністю „Правознавство”

Історія держави та права зарубіжних країн є нормативною дисципліною, яка визначається державним стандартом освіти і відповідно до освітньо-професійної програми підготовки належить до циклу фундаментальних і професійно орієнтованих дисциплін.

Предметом науки історії держави і права зарубіжних країн є вивчення виникнення, розвитку і зміни типів та форм держави і права, а також державних органів і правових інститутів народів світу.

Як наука, історія держави і права зарубіжних країн виступає частиною історії людства, тісно пов’язаною з історією народного господарства, культури, науки та інших галузей людської діяльності. У той же час вона зберігає відносну самостійність і має чітко виражений об’єкт дослідження. Тому історія держави і права зарубіжних країн є також наукою юридичною, однією з фундаментальних державно-правових дисциплін. Саме з цих позицій вона охоплює розвиток усіх еволюційних аспектів держави (форму державного правління, державного устрою, генезу та функціонування правових систем світу тощо).

Появі тих чи інших державних або правових інститутів передують відповідні ідеї. Проте наука історії держави і права зарубіжних країн спеціально не займається вивченням таких ідей, враховуючи, що вони докладно висвітлюватимуться у самостійному навчальному курсі – історії вчень про державу і право (історії політичних і правових учень).

Існує певна схожість історії держави і права з теорією держави і права. Але принципова відмінність між ними полягає в тому, що теорія держави і права вивчає переважно загальні закономірності розвитку держави та права різних народів і суспільно-економічних формацій, абстрагуючись від історичної дійсності, а історія держави і права опікується конкретними державно-правовими інститутами, їхніми особливостями та характерними рисами. Історія держави і права використовує узагальнення та понятійний апарат, розроблені теорією держави і права, й одночасно надає відповідний державно-правовий матеріал для таких узагальнень.

Слід мати на увазі, що історія держави і права вивчає політичні та правові інститути аж до сьогодення, тому вона тісно пов’язана з чинним правом, допомагаючи певною мірою зрозуміти його сутність, негативні та позитивні сторони. Історико-правова наука, вивчаючи та узагальнюючи досвід минулого, сприяє пізнанню і використанню закономірностей суспільного розвитку, уникненню повторення попередніх помилок.

- застосовувати різноманітні наукові методи, здійснюючи порівняльний аналіз правових актів та інших документів і базуючись при цьому на принципах історизму та об’єктивності;

- прогнозувати розвиток суспільно-політичного та правового життяв в Україні та світі, спираючись на знання історії держави і права зарубіжних країн;