Річ Посполита – назва держави, що утворилася поєднанням Польщі (Корони Польської) та Великого князівства Литовського згідно Люблінської унії в 1569 р., припинила своє існування після так званого третього поділу Польщі (1795 р.).
Руська Правда – перший давньоруський писаний звід норм світського права, найдавніша частина якого укладена у 1-й половині ХІ ст. за князювання Ярослава Мудрого, згодом доповнена та перероблена його наступниками.
КОНТРОЛЬ УСПІШНОСТІ
Для визначення академічних успіхів осіб, які навчаються, за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, пропонується використовувати єдину бальну систему розрахунків рейтингових балів за шкалою НАВС з обов’язковим їх переведенням до національної шкали та шкали ECTS (табл. 1).
Таблиця 1
За шкалою
НАВС
|
За національною
шкалою
|
За шкалою
ECTS
|
Рівень
компетент-ності
|
Критерії оцінювання
|
90 – 100
|
5
„відмінно”
|
А
|
Високий
(творчий)
|
Особа, що навчається, виявляє особливі творчі здібності, вміє самостійно здобувати знання, без допомоги викладача знаходить джерела інформації, використовує набуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, переконливо аргументує відповіді, самостійно розвиває власні обдарування і нахили.
|
85 – 89
|
4
„добре”
|
В
|
Достатній
(конструкт-тивно-варіатив-ний)
|
Особа, що навчається, вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, застосовує його на практиці, вільно розв’язує вправи і задачі в стандартних ситуаціях, самостійно виправляє допущені помилки, кількість яких незначна.
|
75 – 84
|
С
|
Особа, що навчається, вміє зіставляти, узагальнювати, систематизувати інформацію під керівництвом викладача, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, контролювати власну діяльність, виправляти помилки, серед яких є суттєві, добирати аргументи на підтвердження певних думок.
|
70 – 74
|
3
"задовільно"
|
D
|
Середній
(репродук-тивний)
|
Особа, що навчається, відтворює значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, з допомогою викладача може аналізувати матеріал, виправляти помилки, серед яких є значна кількість суттєвих.
|
60 – 69
|
E
|
Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, значну частину його відтворює на продуктивному рівні.
|
35 – 59
|
2 "незадовільно" з можливістю повторного складання
|
FX
|
Низький
(рецептивно-продуктивний)
|
Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу.
|
1 – 34
|
2 "незадовільно" з обов’язковим повторним курсом ”
|
F
|
Особа, що навчається, володіє матеріалом на рівні елементарного розпізнання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів.
|
Контрольні заходи включають поточний, рубіжний (модульний), підсумковий контроль та державну атестація.
Поточний контроль проводиться для оцінювання рівня навчальних досягнень курсантів (слухачів, студентів) під час семінарських, практичних занять та якості виконання індивідуальної і самостійної роботи.
Поточний контроль під час проведення семінарських та практичних занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок курсантом (слухачем, студентом) з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань курсантів (слухачів, студентів) забезпечується чіткими критеріями.
Конкретна кількість балів за роботу курсантів (слухачів, студентів) під час семінарських та практичних занять визначається керівником заняття.
Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять курсантами (слухачами, студентами) та їх успішності.
Рубіжний (модульний) контроль визначає якість виконаної курсантом (слухачем, студентом) навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу.
Модульна контрольна робота (тестування або інші види діагностики навчальних досягнень) проводиться після вивчення модуля, а її максимальна "вартість" у балах для кожного модуля визначається кафедрою для кожної навчальної дисципліни.
Складові оцінки рубіжного (модульного) контролю для всіх модулів мають бути універсальними.
Бали за шкалою НАВС за рубіжний (модульний) контроль виставляються в журнали обліку відвідування занять курсантами (слухачами, студентами) та їх успішності.
Якщо за підсумками рубіжного (модульного) контролю курсант (слухач, студент) показав незадовільні результати менше 60 балів, йому виставляються відповідні бали за шкалою НАВС, що передбачає його обов’язкове наступне перескладання. Перескласти рубіжний (модульний) контроль потрібно обов’язково до початку наступного рубіжного (модульного) контролю.
Для перескладання рубіжного (модульного) контролю проводиться додатковий контроль у визначеній кафедрою формі та відповідно затвердженого графіка.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ
Предмет і завдання курсу історії держави та права України.
Місце курсу історії держави і права України в системі навчальних юридичних дисциплін.
Періодизація і методи вивчення історії держави та права України.
Скіфія: державний і суспільний лад, право.
Державний та суспільний лад, право грецьких полісів північного Причорномор’я.
Державний та суспільний лад Боспорського царства.
Суспільний лад Русі.
Державний лад Русі.
Розбудова Русі за князювання Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.).
Церква в політичній системі Русі.
Судочинство Русі.
Джерела та основні риси права Русі. Загальна характеристика.
Договори Русі з Візантією як джерела права.
Право власності, спадкове та зобов’язальне право за "Руською правдою".
Шлюбно-сімейне право Русі.
Система злочинів і види покарань за "Руською правдою".
Зміни в державно-правових інститутах Русі в період феодальної роздробленості.
Галицько-Волинське князівство (державний лад).
Суспільний лад Галицько-Волинського князівства.
Джерела та основні риси права Галицько-Волинської держави.
Суспільний лад Великого князівства Литовського.
Державний лад Великого князівства Литовського.
Кревська (1385 р.) і Городельська (1413 р.) унії Литви та Польщі, їх наслідки для українських земель.
Джерела та основні риси права Литовсько-Руської держави.
ІІ Литовський статут: основні положення.
ІІІ Литовський статут: загальна характеристика.
Магдебурзьке право в українських містах: запровадження та принципи функціонування.
Правове становище українських земель у складі Польщі (XIV-XVI ст.).
Люблінська унія та її наслідки для України.
Берестейська церковна унія та її наслідки для України.
Копні суди в українських землях.
Виникнення і розвиток Запорозької Січі.
Органи влади та управління Запорозької Січі.
Судочинство Запорозької Січі.
Основні риси звичаєвого права Запорозької Січі.
Система злочинів та види покарань в Запорозькій Січі.
Виникнення та структура управління реєстрового козацтва.
Державний лад Української гетьманської держави.
Джерела права Української гетьманської держави, їх характеристика.
Право власності та спадкове право Української гетьманської держави.
Гетьманські статті як основа державного права Української гетьманської держави.
Формування української національної держави в ході визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького (1648-1657 рр.).
Білоцерківський договір: основні положення.
Березневі статті 1654 р.: основні положення.
Переяславські статті (1659 р.) Ю. Хмельницького: суть та наслідки для України.
Українсько-шведська угода І. Мазепи: мета, наслідки.
Договірні статті (Конституція П. Орлика), їх історичне значення.
Політика Московії в Лівобережній Україні у другій половині XVII-XVIII ст.
Створення та діяльність малоросійського приказу (1663-1722 рр.).
Андрусівський мир 1667 р. між Польщею та Московією. Поділ України.
Правобережна Україна у XVIII ст.: поділи Польщі.
Суспільно-політичний устрій українських земель у складі Російської імперії (XVІІІ-XІХ ст.).
Обмеження автономних прав України. Перша малоросійська колегія (1722 – 1727 рр.).
Кодекс українського права: "Права за якими судиться малоросійський народ" 1743 р.
Ліквідація автономії України. Друга малоросійська колегія (1764-1786 рр.).
Селянська реформа 1861 р. в Росії та особливості її проведення в Україні.
Судова реформа 1864 р. Росії та її особливості в Україні.
Суспільно-політичний устрій та право Галичини, Північної Буковини та Закарпаття у ХІХ ст.
Перший всеукраїнський з’їзд рад 1917 р. – проголошення УСРР. Становлення радянської влади в Україні.
Перший і другий універсали Центральної Ради та їх значення.
Українська Центральна Рада і становлення УНР: ІІІ і IV універсали Центральної Ради.
Брестський мир 1918 р. і його наслідки для України.
Конституція Української народної республіки від 29 квітня 1918 р.
Українська держава гетьмана П. Скоропадського (1918 р.).
Формування української національної держави доби Директорії.
Проголошення ЗУНР. Акт злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 р. та його значення.
Конституція УСРР (1919 р.): загальна характеристика.
Посилення ролі позасудових репресивних органів УСРР в 1917-1921 рр.
Міждержавна угода між Польщею і УНР квітня 1920 р. (Варшавський договір).
Ризький договір (1921 р.) та його наслідки для України.
Правові засади входження УСРР до складу Союзу РСР. Конституція СРСР 1924 р.
Кодифікація права радянської України у 1920-х роках.
Молдавська АРСР у складі радянської України (1924-1940 рр.)
Конституція УСРР (1929 р.): загальна характеристика.
Посилення ролі позасудових репресивних органів в УСРР в 1930-х рр.
Право УРСР в умовах тоталітарного режиму в 1930-х рр.
Основні положення конституції УРСР 1939 р.
Радянсько-німецькі договори 1939 р. та їх наслідки для України.
Проголошення державності Карпатської України (1939 р.).
Приєднання Західної України, Північної Буковини та частини Бессарабії до УРСР (1939 – 1940 рр.).
Розчленування України німецько-фашистськими загарбниками. Характеристика тимчасового окупаційного режиму.
Правоохоронні органи УРСР у роки війни з фашизмом.
Акт відновлення української державності 30 червня 1941 р., його політико-правове значення.
УРСР – засновник і член ООН.
Основні тенденції розвитку права УРСР після Другої світової війни.
Правове закріплення передачі Кримської області та Севастополя до складу УРСР (1954 р.).
Конституція УРСР 1978 р.: характеристика основних положень.
Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р.: основні положення.
Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. і його закріплення всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 р.
Розпад Союзу РСР. Створення СНД.
Конституційний процес в незалежній Україні. Конституція 1996 р.
Політико-правовий аналіз діяльності політичних партій в Україні.
Основні напрями політичної та правової реформи в Україні?
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
Аксютин В.В. Хрущевская оттепель и общественное настроение в СССР в 1953-1964 гг. Москва, 2004. – 488 с.
Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року // Голос України. – 1991. – 25 серпня.
Актуальні проблеми історії держави та права : матеріали наук. конф., присвяченої 20-річчю незалежності України та 90-річчю НАВС (19 квіт. 2011 р.) / Редкол. : В. В. Коваленко, В. І. Шакун, А. С. Чайковський та ін. – К., 2011. – 147 с.
Андрусяк Т. Правові основи Української гетьманської держави // Останній гетьман. – К., 1993. – С. 83–93.
Андрущенко В.Л., Федосов В.М. Запорізька Січ як український феномен. – К., 1995.
Білас І. Репресивно-каральна система в Україні. 1917–1953 . Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: У 2 томах. – К., 1994.
Брехуненко В. Московська експансія і Переяславська рада 1654 року. К., 2005. – 368 с.
Гетьман В.П. Як приймалась Конституція України.– К., 1996.
Горський А.А. Ще раз про роль норманів у формуванні Київської Русі // Укр. істор. журн. – 1994. – №1.
Гурбик А. Копні суди на українських землях у XIV-XVI ст. // Укр. істор. журн. – 1990. – № 10. – С.110–116.
Декларація про державний суверенітет України, ухвалена Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року// Вечірній Київ. – 1990. – 17 липня.
Довбня В. Січові стрільці київського формування у визвольних змаганнях 1917–1920 років. – К., 2002.
Зайцев Л.О. Спроби відновлення Української держави (теорія і практика 1941 – 1945 рр.) // Академія правових наук України. – Вісник…Харків, 1996. – Вип.5. – С. 126–134.
Заруба В. М. Історія держави і права України : навч. посіб. / В. М. Заруба. – К. : Істина, 2006. – 416 с.
Захарченко П. П. Історія держави та права України : Підруч. / П. П. Захарченко. – К. : Атіка, 2005. – 368 с.
Захарченко П. Суспільно-політичний лад і право на землях України у складі Великого князівства Литовського // Історія України. – № 33–34. – 2002.
Іванов В. М. Історія держави і права України :
|