Навчально-методичний комплекс з курсу «Основи охорони праці» для студентів денної форми навчання Укл.: В. П. Матейчик, М. В. Половко, Г. Ф. Гусєв, В. С. Гринчук, Г. В. Хорькова К., 2012. 56 с

МОДУЛЬ І.

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ. ВИРОБНИЧИЙ ТРАВМАТИЗМ ТА ПРОФЕСІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

Змістовий модуль 1. Законодавча та нормативна база з охорони праці

Охорона праці в Україні

Поняття і предмет охорони праці. Стан охорони праці, виробничого травматизму та професійної захво­рю­ваності в Україні та інших країнах.

Основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення: умови праці, шкідливі та не­безпечні виробничі фактори, їх класифікація.

Основні законодавчі акти про охорону праці, їх загальна характеристика

Основні законодавчі акти про охорону праці. Правове поле цих актів законодавства і коло питань, на які поши­рюється їх дія щодо охорони праці.

Основні положення законодавства України про працю та охорону праці наступні:

• 
  основні принципи державної політики в галузі охорони праці;
  
• 
  права громадян на охорону праці при укладанні трудового договору та під час роботи;
  
• 
  соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань;
  
• 
  права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці;
  
• 
  відшкодування шкоди працівникам у разі уш­кодження їх здоров’я чи нанесення моральної шкоди;
  
• 
  дотримання вимог щодо охорони праці при проектуванні, бу­дівництві та реконструкції підприємств, розробці і виготовленні за­собів виробництва;
  
• 
  тривалість робочого часу працівників, скорочена тривалість робочого часу, обмеження робіт у нічний час і надурочних робіт;
  
• 
  обов’язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкід­ливих умов праці;
  
• 
  обов’язки працівника щодо виконання вимог нормативних актів про охорону праці;
  
• 
  гарантії охорони праці жінок, обмеження застосування праці жінок залежно від умов праці та у нічний час, гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок та жінок, які мають неповнолітніх дітей;
  
• 
  права неповнолітніх у трудових правовідносинах, роботи, на яких забороняється застосування праці осіб молодше 18 років;
  
• 
  медичні огляди при прийнятті на роботу та у період роботи.
  

Нормативно-правові акти з охорони праці

Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охоро­ну праці (норми, правила, поло­ження, інструкції, переліки тощо). Кодування міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охоро­ну праці. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці, державні стандарти України з питань безпеки праці, вимоги з охорони праці нормативних документів у галузі будівництва. Держа­вний реєстр нормативних актів про охорону праці.

Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства.

Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організа­ції роботи щодо поліпшення умов і безпеки праці. Директиви ЄС і Конвенції МОП, впровадження їх в Україні.

Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці

Органи державного нагляду за охороною праці: Комітет по нагляду за охороною праці, органи пожежного нагляду Міністерства внутрішніх справ, органи санітарно-епідеміологічної служби Міні­с­терства охорони здоров’я, Адміністрація ядерного регулювання Мінекобезпеки, органи прокуратури.

Основні повноваження і права органів державного нагляду за охороною праці.

Громадський контроль за дотриманням законо­давства про охорону праці.

Повноваження і права профспілок у здійсненні контролю за до­держанням законодавства про охорону праці.

Уповноважені трудових колективів. Типове положення про ро­боту уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, формування складу уповноважених, їх навчання, функціональні обо­в’язки, права, гарантування прав та діяльності уповноважених з пи­тань охорони праці
Змістовий модуль 2. Державне управління охороною праці. Організація охорони праці на підприємстві
Органи державного управління

Органи державного управління охороною праці: Кабінет Мініст­рів України, органи державного нагляду за охороною праці, мініс­терства та інші центральні органи державної виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Ком­петенція і повноваження цих органів у галузі охорони праці, їх функції.

Основні функції управління охороною праці. Фінансування робіт з охорони праці, контроль за функціонуванням системи управління охороною праці стимулювання.
Основні завдання управління охороною праці:

• 
  навчання працівників, безпечних методів праці та пропаганда питань охорони праці;
  
• 
  забезпечення безпечності технологічних процесів, виробни­чого устаткування будівель і споруд;
  
• 
  нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
  
• 
  забезпечення працівників засобами індивідуального захисту;
  
• 
  забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку пра­цівників;
  
• 
  організація лікувально-профілактичного обслуговування пра­цівників;
  
• 
  професійний добір працівників з окремих професій;
  
• 
  удосконалення нормативної бази з питань охорони праці.
  

Організація наукових досліджень. Наукова база охорони праці: Національний науково-дослідний інститут охорони праці, галузеві науково-дослідні інститути з питань охорони праці, відділи та лабораторії з питань охорони праці у галу­зевих науково-дослідних інститутах, кафедри охорони праці та інші підрозділи вищих навчальних закладів.

Організація охорони праці на підприємстві

Управління охороною праці на підприємстві та обов'язки ро­ботодавця. Організація служби охорони праці. Положення про службу охорони праці, її основні завдання, функціональні обов’язки та права.

Комісія з питань охорони праці на підприємстві. Типове поло­жен­ня про комісію з питань охорони праці підприємства, порядок її ство­рення, обов’язки та права.

Атестація робочих місць на відповідність вимогам нор­мативних актів про охорону праці.

Регулювання охорони праці у колективному договорі.

Комплексні плани підприємств щодо поліп­шення стану охорони праці.

Фінансування охорони праці на підприємстві.

Навчання з питань охорони праці

Навчання та систематичне підвищення рівня знань, населення України з питань охорони праці – один з основних принципів державної політики в галузі охорони праці, фундамен­тальна основа безпеки праці й необхідна умова удосконалення управління охороною праці та забезпечення ефективної профілактичної роботи щодо запобігання аваріям і травматизму на вироб­ництві.

Основні положення щодо реалізації системи безперервної освіти в галузі охорони праці.

Основні науково-методичні принципи побудови системи без­перервної освіти в галузі охорони праці, її цільові функції та мето­дологічні основи:

• 
  наступність і безперервність навчання з питань безпеки жит­тя, діяльності та охорони праці усіх вікових категорій населення України,
  
• 
  навчання з питань безпеки життя і діяльності у цілому та охорони праці студентів вищих навчальних закладах;
  
• 
  навчання з питань охорони праці працівників при їх під­готовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації, при прийнятті на ро­боту та в період роботи, навчання працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою та на роботах, де є потреба у професійному доборі;
  
• 
  інструктажі з питань охорони праці, їх види та порядок прове­дення, порядок допуску працівників до виконання робіт;
  
• 
  стажування (дублювання) та допуск працівників до самостійної роботи.
  

Обов’язки і відповідальність роботодавця щодо виконання, чинних нормативів про навчання з питань охорони праці.

Пропаганда охорони праці: мета, завдання, форми, методи пропаганди знань та передового досвіду з питань охорони праці.

Активні методи і засоби навчання та пропаганди охорони праці, пріоритетні напрями їх використання.

Нещасні випадки, професійні захворювання та аварії на виробництві

Основні причини нещасних випадків на виробництві і профе­сійних захворювань. Заходи щодо їх запобігання.

Вимоги Закону України «Про охорону праці» щодо розслідування та обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій.

Розслідування, облік та аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій як ос­нова для розробки профілактичних заходів щодо їх запобігання та вирішення соціальних питань, пов'язаних з нещасними випадками, професійними захворюваннями та аваріями. «Положення про розслідування та облік нещасних випадків, профе­сійних захворювань та аварій на підприємствах, в установах і організаціях». Нещасні випадки, що підлягають розслідуванню згідно з Положенням.

Порядок і терміни розслідування нещасних випадків на вироб­ництві. Склад комісії. Акт про нещасний випадок.

Спеціальне розслідування нещасних випадків, формування комісій спеціального розслідування і їх функції. Перелік документів, що входять до матеріалів спеціального розслідування.

Порядок розслідування професійних захворювань на виробництві. Мета розслідування, діагностування професійного захворювання, пові­домлення власника та органів санітарного нагляду про професійні розслідування.

Порядок розслідування аварій на виробництві, класифікація ава­рій, склад комісії.

Основні та організаційні заходи щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності.

МОДУЛЬ ІІ

ГІГІЄНА ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ. ОСНОВИ ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА. ДОЛІКАРСЬКА МЕДИЧНА ДОПОМОГА.
Змістовий модуль 3. Основи фізіології, гігієни праці та
виробничої санітарії
Праця та її фізіологічні особливості. Гігієнічні класи умов праці

Основи фізіології ручної, механізованої, автоматизованої, кон­веєрної та розумової праці. Роль центральної нервової системи у трудовій діяльності людини, втома.

Вплив характеру праці, санітарних особливостей виробничих процесів, обладнання, перероблюваної сировини, проміжного та кін­цевого продукту, санітарних умов праці в цілому на функціонування організму та його окремих систем.

Фактори, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.

Загальний підхід до оцінки умов праці та забезпечення умов праці, що відповідають нормативам.

Виробнича санітарія

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»: основні його вимоги щодо організації, розміщення виробництва та створення умов праці, що відповідають санітарним вимогам.

Відповідальність за невиконання санітарних нормативів щодо умов праці та проживання населення.

Поняття «виробнича санітарія», її значення.

Класи шкідливості підприємств за санітарними нормами залежно від складу і кількості шкідливих виділень та характеру технологічних процесів.

Розміри санітарно-захисних зон залежно від класу підприємств. Гра­нично допустимі викиди в навколишнє середовище, заходи по обме­женню викидів. Вимоги до розташування промислового майданчика підприємства, споруд та будівель на промисловому майданчику, до виробничих, допоміжних та санітарно-гігієнічних приміщень. Вимоги до приміщень, де використовуються особливо шкідливі речовини. Енерго- та водопостачання, каналізація, транспортні комунікації.

Повітря робочої зони

Визначення понять «робоча зона» та «повітря робочої зони».

Мікроклімат робочої зони: поняття, вплив на теплообмін організ­му людини з навколишнім середовищем, основні види теплообміну, їх залежність від параметрів мікроклімату. Нормування та контроль параметрів мікроклімату.

Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату: удосконалення технологічних процесів та обладнання з метою змен­шення виділення тепла у виробничі приміщення, раціональне розмі­щення технологічного обладнання, автоматизація та дистанційне управління технологічними процесами, вентиляція, опалення та кондиціювання повітря, влаштування зон (приміщень) для охолод­жен­ня чи зігрівання, захисні екрани, водяні та повітряні завіси, повітряне та водоповітряне душування, засоби індивідуального захисту.

Склад повітря робочої зони: природно-фізіологічний склад повіт­ряного середовища, джерела забруднення повітряного середовища виробничих приміщень і території підприємств шкідливими речо­винами (газами, парою, пилом, димом, мікроорганізмами), виробничі отрути, вплив шкідливих домішок виробничого повітряного сере­довища на функціонування організму.

Класифікація шкідливих домішок повітряного середовища за характером дії на організм людини: речовини гостронаправленої дії (Г), алергічної дії (А), фіброгенної (Ф) та канцерогенної (К). Класи не­безпечності речовин залежно від гранично допустимих концентрацій.

Санітарно-гігієнічне нормування забруднення повітряного сере­довища на виробництві, гранично допустимі концентрації (ГДК) та орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ) шкідливих речовин у повітрі робочої зони.

Загальні заходи та засоби попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих: удосконалення технологічних процесів і обладнання, вилучення шкідливих речовин з технологічних процесів, герметизація виробничого обладнання, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції та аспіраційних укриттів, робота технологічного обладнання під розрід­женням, кондиціювання повітря, видалення забрудненого повітря з приміщень за рахунок загальнообмінної вентиляції, автома­тизація і дистанційне управління технологічними процесами та обладнанням, періодичні медичні обстеження працюючих у шкідливих умовах пра­ці, викорис­тання засобів індивідуального захисту.

Нагляд за дотриманням санітарних вимог до стану повітряного середовища на виробництві.

Вентиляція виробничих приміщень

Вентиляція як сукупність заходів і засобів, що забезпечують роз­рахунковий повітрообмін в приміщеннях чи інших спорудах. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, кратність повітрообміну, повітряний баланс.

Природна вентиляція. Переваги над штучною вентиляцією, недоліки.

Штучна (механічна) вентиляція, її переваги над аерацією, недо­ліки системи штучної вентиляції. Конструктивні елементи систем штучної вентиляції: повітропроводи, повітро-розподільча арматура, фільтри, вентилятори, калорифери.

Системи загальнообмінної припливної, всмоктувальної та прип­ливно-всмоктувальної штучної вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення.

Місцеві (локальні) системи механічної вентиляції, доцільність використання, види, їх вибір, конструктивне оформлення.

Освітлення виробничих приміщень

Види виробничого освітлення, вимоги санітарних нормативів щодо їх засто­сування. Основні поняття системи світлотехнічних величин: сила світла, світловий потік, освітленість, яскравість, яскравісний контраст, видимість, фон.

Природне освітлення, його значення як виробничого і фізіолого-гігієнічного чинника для працюючих. Системи природного освіт­лення, вимоги санітарних нормативів щодо їх використання залежно від розмірів приміщень. Нормування природного освітлення, коефі­цієнт природного освітлення, розряди робіт по зоровій напрузі, їх визначення для конкретних умов. Орієнтація робочих місць відносно світлових отворів. Експлуатація систем природного освітлення.

Штучне освітлення. Системи штучного освітлення та вимоги санітарних нормативів щодо їх використання. Штучне освітлення робоче, аварійне, чергове, евакуаційне, охоронне. Джерела штучного освітлення. Світильники, їх приз­начення. Експлуатація систем штучного освітлення. Контроль параметрів штучного освітлення.

Вібрація

Визначення поняття «вібрація». Параметри вібрації: амплітуда, віброшвидкість, віброприскорення, частота. Причини вібрації: меха­нічні, гідро-, газо- та електродина­мічні. Джерела вібрацій. Вібрації як позитивний і негативний чинник виробничого процесу. Класифікація вібрацій за походженням, локаль­ні вібрації та вібрації робочих місць. Вплив вібрацій на організм людини, функціональні порушення окре­мих систем та регуляторної функції центральної нер­вової системи. Методи контролю параметрів вібрацій. Заходи та засоби колективного та індивідуального захисту від вібрацій, безпечний режим роботи та відпочинку.

Шум, ультразвук та інфразвук

Визначення поняття «шум» – фізичного та фізіологічного. Пара­метри звукового поля: звуковий тиск, інтенсивність, частота, коли­вальна швидкість. Звукова потужність джерела звуку. Діапазон частот та звукового тиску, що сприймаються органами слуху людини, нижній поріг сприймання, поріг больового відчуття. Рівні звукового тиску та рівні звуку. Контроль параметрів шуму, вимірювальні прила­ди. Мето­ди та засоби колективного та індивідуального захисту від шуму.

Інфра- та ультразвук. Параметри інфра- та ультразвукових коли­вань: частота, тиск та інтенсивність. Джерела ультра- та інфра­звуко­вих коливань. Дія ультра- та інфразвуку на організм людини. Норму­вання та контроль рівнів, методи та засоби захисту від ультра- та інфразвуку.

Іонізуючі випромінювання

Визначення понять «іонізуюче випромінювання» та «радіаційна безпека». Корпускулярні та фотонні іонізуючі випромінювання, взаємодія випромінювання з середовищем.

Проникаюча та іонізуюча здатність, поглинута та еквівалентна дози, потужність дози. Радіонукліди та електронно-променеві прила­ди як джерела іонізуючих випромінювань. Внутрішнє та зовнішнє опро­мінення. Променева хвороба. Можливі наслідки разо­вого опромінення залежно від еквівалентної дози, абсолютно смер­тельні дози. Методи та засоби захисту: екранування, захист часом, відстанню, будівельно-планувальні рішення, зонування приміщень і територій, заходи та засоби індивідуального і колективного захисту, дозиметричний конт­роль, використання радіопротекторів.

Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону

Параметри полів і випромінювань. Вплив на людину. Гранично допустимі напруженості полів. Методи захисту від полів: вибір оптимальних геометричних параметрів електроустановок високої напруги, екрануючі пристрої, захист часом та відстанню, виділення зон випромінювання, екрануючий одяг. Нормування електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону. Захист від електромагніт­них випромінювань радіочастотного діапазону: зменшенням випро­мінювання джерела, часом і відстанню, екрануванням, виділенням зон випромінювання, застосуванням засобів індивідуального захисту. Прилади та методи контролю електромагнітного випромінювання на робочих місцях.

Випромінювання оптичного діапазону

Границі випромінювань оптичного діапазону за частотою та довжиною хвилі, види цих випромінювань — інфрачервоні, ультра­фіолетові, лазерні, їх природа, особливості.

Інфрачервоні (14) випромінювання, класифікація та джерела інфрачервоних випромінювань, їх вплив на організм людини, нормування, засоби та заходи захисту.

Ультрафіолетові випромінювання (УФ), класифікація та джерела ультрафіолетових випромінювань, особливості дії на організм люди­ни, нормування, заходи та засоби захисту.

Лазерне випромінювання, небезпечні та шкідливі фактори, що супроводжують роботу лазерів. Дія лазерного випро­мінювання на організм людини. Апаратура і методика контролю. Екранування. Вимоги до персоналу, застосування засобів індивідуального захисту. Перша допомога при ураженні лазерним випромінюванням.
Змістовий модуль 4. Основи техніки безпеки
Електробезпека

Поняття «електробезпека», «електротравма» та «електротравма­тизм». Електротравматизм в Україні. Особливості електротрав­матизму. Дія електричного струму на людину. Електричні травми місцеві та загальні (електричні удари). Причини летальних наслідків від дії електричного струму. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним струмом. Сила струму. Величина напруги. Опір тіла людини проходженню струму. Вид та частота струму. Тривалість та шлях протікання струму через людину. Допустимі значення струмів і напруг. Класи­фікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом. Причини електротравм: дотик до нормально-струмоведучих частин, до нормально-неструмоведучих частин, що потрапили під напругу внаслідок пошкодження ізоляції, виникнення електричної дуги між струмоведучими частинами і тілом людини, потрапляння в зону розтікання струму в землі.

Ураження людини електричним струмом при дотику або набли­женні до струмоведучих частин. Небезпека при замиканні на землю в електроустановках. Небезпека при дотику до корпусу електроуста­новки, який опинився під напругою. Напруга кроку та дотику.

Системи засобів і заходів безпечної експлуатації електроуста­но­вок: система технічних засобів, що реалізуються в конструкції елект­роустановок; система електрозахисних засобів; система організа­ційних заходів.

Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при нормальних режимах роботи: ізоляція струмоведучих частин (робоча, подвійна), недосяжність до неізольованих струмоведучих частин, за­хисні огородження, блокувальні пристрої, засоби орієнтації та сигна­лізації, захисні заземлення та вимикання.

Організація безпечної експлуатації електроустановок. Вимоги до пра­цівників. Медогляди. Навчання та інструктажі з електробезпеки. Ква­ліфікаційні групи з електробезпеки. Оформлення порядку робіт в елект­роустановках. Допуск до роботи. Відповідальність за безпечність робіт.

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.

Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів

Безпечність технологічного обладнання при монтажі, демонтажі, транспортуванні, експлуатації. Основні вимоги безпеки до конструкції технологічного обладнання, організації робочих місць, систем управ­ління, захисних і сигнальних пристроїв, що входять до конструкції обладнання.

Усунення безпосереднього контакту працю­ючих з небезпечними технологічними чинниками, удосконалення тех­нологічних процесів з метою вилучення або зменшення параметрів шкідливих і небезпечних чинників, комплексна механізація, автомати­зація та дистанційне управ­ління технологічними процесами, контроль технологічних параметрів, вилучення та знешкодження відходів, без­печне взаємне розташування обладнання, вибухопожежобезпечність, органі­зація робочих місць з урахуванням вимог безпеки та ергономіки.

Стандартизація та сертифікація з метою забезпечення безпеки. технологічного обладнання та технологічних процесів.

Безпека при експлуатації систем під тиском, кріогенної техніки, при вантажно-розвантажувальних роботах і на транспорті

Визначення «посудина, що працює під тиском». Причини аварій і нещасних випадків при експлуатації систем, що працюють під тиском.

Загальні вимоги безпеки до посудин, що працюють під тиском. Класифікація посудин, що працюють під тиском. Паспорт посудини. Розміщення посудин. Реєстрація посудин. Обслуговування посудин. Технічне опосвідчення посудин.

Безпека при експлуатації котельних установок. Класифікація котельних установок. Технічне опосвідчення котлів.

Безпека при експлуатації компресорних установок.

Безпека при експлуатації трубопроводів. Групи речовин, що транспортуються по трубопроводах. Розпізнавальне зафарбування та цифрове позначення груп трубопроводів. Попереджувальні кольорові кільця. Вимоги до прокладки трубопроводів.

Безпека при експлуатації балонів. Класифікація балонів. Паспорт балона. Написи на балонах, колір забарвлення, колір поперечної полоси. Випробування балонів на міцність та герметичність. Складу­вання і транспортування балонів.

Безпека при експлуатації установок кріогенної техніки. Харак­теристика кріогенних продуктів. Дія кріогенних продуктів на організм людини.

Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах. Класифікація вантажів залежно від їх небезпечності та маси одного місця. Знаки небезпеки небезпечних вантажів. Карта технологічних процесів на вантажно-розвантажувальні роботи. Механізація вантажно-розван­тажувальних робіт. Норми переміщення вантажів вручну.

Безпека підіймально-транспортного обладнання. Вантажопідйом­ні крани, ліфти, електро- та автонавантажувачі. Небезпечні чин­ники, що виникають при експлуатації обладнання. Безпека конст­рукцій, запобіжні пристрої, контрольні прилади. Технічне опосвід­чення обладнання. Статичні та динамічні випробування. Підготовка працівників.

Безпека внутрішньозаводського транспорту. План-схема руху транспорту і пішоходів. Ширина проходів і проїздів. Дорожні знаки. Га­барити наближення. Обмеження швидкості руху транспортних засобів.

Безпека внутрішньоцехового транспорту. Огородження рухомих частин конвеєрів, звукова сигналізація, засоби аварійної зупинки, місця руху людей.

Позначення шляхів проїзду електрокарів, обмеження швидкості руху електрокарів, влаштування шляхів руху людей.
Пожежна безпека

Основні нормативні документи, що регламентують вимоги щодо пожежної безпеки:

Закон України «Про пожежну безпеку». Визначення понять «пожежа» та «пожежна безпека». Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами.

Основні причини пожеж: порушення технологічних регламентів, несправність виробничого обладнання, іскри електрозварювальних та інших вогневих робіт, необережне поводження з вогнем, порушення правил користування інструментом та електронагрівальними прила­дами, невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Статистика та динаміка пожеж в Україні.
Пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів

Суть процесу горіння. Класифікація видів горіння.

Негорючі, важкогорючі, горючі матеріали та речовини.
Показники пожежовибухонебезпечних властивостей матеріалів і речовин

Класифікація рідин, що горять, на легкозаймисті (ЛЗР) і на горючі рідини (ГР) за температурою спалаху. Самозаймання, його види, необхідні умови для самозаймання, схильні до самозаймання речо­вини, фактори, які сприяють самозайманню. Класи вибухонебез­печних і пожежонебезпечних приміщень і зон у приміщеннях.

Вибухопожежна безпека об’єкта

Пожежовибухонебезпечність об’єкта як функція пожежо­небезпечних властивостей матеріалів і речовин, що використовуються на даному об’єкті, кількості цих матеріалів і речовин, особливостей виробництва. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю. Класифікація вибухо­небез­печності та пожежонебезпечності примі­щень і зон у приміщеннях та за їх межами за Правилами.

Система попередження пожеж

Призначення системи. Концептуальні засади системи попередження пожеж. Можливість пожежі при наявності трьох фак­торів: горючої речовини, окислювача, джерела підпалювання.

Методи запобігання виникненню у горючому середовищі (внесенню у горюче середовище) джерела підпалювання: викорис­тання устаткування та пристроїв, при роботі котрих не виникає джерел займання; використання електроустаткування, що відповідає за виконання класу вибухонебезпечності (пожежонебезпечності) при­міщень і зон, групи і категорії вибухонебезпечної суміші; обме­ження щодо сумісного зберігання речовин і матеріалів; використання устат­кування, що задовольняє вимогам електростатичної іскробезпеки; влаштування блискавкозахисту, автоматичний контроль параметрів, що визначають джерела займання, заземлення устаткування, видов­жених металоконструкцій.

Система пожежного захисту

Суть і складові системи пожежного захисту, її призначення. Система пожежного захисту як комплекс методів, заходів та засобів, спрямованих на обмеження розповсюдження та локалізацію пожежі, виявлення пожежі, створення умов для ліквідації пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Попередження розповсюдження пожежі. Планування та розташу­вання приміщень і виробництв з урахуванням вимог пожежної без­пеки. Ступінь вогнестійкості будівель та споруд, межа вогне­стійкості будівельних конструкцій, протипожежних споруд і їх елементів. Протипожежні перепони в будівлях, системах вентиляції, паливних і кабельних комунікаціях. Розриви між будівлями та спорудами.

Пожежна сигналізація. Засоби виявлення пожежі та сповіщення про пожежу. Автоматичні електричні системи пожежної сигналізації. Ручні та автоматичні сповіщувачі про пожежу.

Способи і засоби гасіння пожежі. Вогнегасні речовини. Первинні засоби гасіння пожежі. Порядок оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння. Вибір типу та визначення кількості вогне­гас­ників. Стаціонарні засоби гасіння пожежі. Протипожежне водо­постачання. Устаткування пінного, газового та порошкового пожежо­гасіння.

Евакуація людей. Роз­міри, кількість, розміщення, виконання та утримання шляхів ева­куації лю­дей. Протидимовий захист. Засоби колективного та інди­ві­дуаль­ного захисту людей від небезпечних і шкідливих факторів пожежі.

Система організаційно-технічних заходів

Забезпечення пожежної безпеки – невід’ємна частина державної діяльності щодо охорони життя та здоров’я людей, національного багатства та навколишнього середовища. Обов’язки державних орга­нів, керівників підприємств, установ, організацій, підприємців, громадян України і перебуваючих на території України іноземних громадян щодо забезпечення пожежної безпеки.

Державний пожежний нагляд. Пожежна охорона: державна, відомча, сільська, добровільна, пожежотехнічні комісії на підприємст­вах, в установах, організаціях.

Інструкції безпечного використання пожежонебезпечних речовин і матеріалів, дій персоналу під час виникнення пожежі. Використання засобів наочної агітації, знаків пожежної небезпеки, контроль стану пожежної безпеки на підприємстві, наявності та стану засобів гасіння пожежі.

Вивчення питань пожежної безпеки працівниками, у тому числі посадовими особами, при прийнятті на роботу і в період роботи. Навчання з питань пожежної безпеки в закладах освіти всіх рівнів — від дошкільних до закладів післядипломної освіти, населення – за місцем проживання.

Змістовий модуль 5. Долікарська медична допомога.

Надання першої долікарської медичної допомоги: непритомність, дихальна недостатність, шок, кровотеча.

Невідкладна допомога при травмах.

Медична допомога при опіках: термічних. хімічних, електричних, променевих.

Медична допомога при тепловому та сонячному ударах, переохолодження, утоплення, ураження електричним струмом та блискавкою.

Перша медична допомога при отруєнні отрутами тваринного та рослинного походження.