Навчально-методичний комплекс з курсу «Основи охорони праці» для студентів денної форми навчання Укл.: В. П. Матейчик, М. В. Половко, Г. Ф. Гусєв, В. С. Гринчук, Г. В. Хорькова К., 2012. 56 с

ЗМІСТ

1. ВСТУП
Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобіганню нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Одним із головних принципів цієї політики є принцип інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці.

Реалізація цього принципу, забезпечується, зокрема, виконанням всіма центральними і місцевими органами виконавчої влади, асоціа­ціями, концернами, об’єднаннями підприємств, підприємст­вами, уста­новами та організаціями незалежно від форм власності та видів діяльності вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці.

Типовим положенням встановлюється порядок навчання і пере­вірки знань посадових осіб та інших працівників у процесі їх трудової діяльності, а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час їх трудового і професійного навчання. Спрямоване положення на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці всіх верств населення, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварій.

Вивчення основ охорони праці у вищих навчальних закладах проводиться у відповідності із Типовою навчальною програмою нормативної дисципліни «Основи охорони праці», затвердженою 18.03.2011 р. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту (МОН) на виконання спільного наказу МОН, МНС України та Держгірпромнагляду за № 969/922/216 від 21.10.2010 р.

Дисципліна «Основи охорони праці» у НТУ вивчається студентами за навчальною програмою, тематичним планом та планами лекційних, семінарських, практичних занять і лабораторних робіт, а також самостійної роботи, розробленими і викладеними у даному навчально-методичному комплексі на основі вищевказаної Типової програми.

Надалі поглиблене вивчення питань охорони праці, техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій на виробництві передбачається на етапі підготовки спеціалістів (магістрів) за професійно орієнтованими програма­ми, розробленими згідно з Державними стандартами освіти і спрямо­ваними на оволодіння студентами методами і засобами створення безпечних умов праці з урахуванням специфічних особливостей ви­робництва за профілем спеціальностей на базі знань дисципліни «Ос­нови охорони праці» і профілюючих дисциплін.

В основу даного навчально-методичного комплексу покладені модулі (змістові модулі) вивчення дисципліни та оцінення рівня знань студентів у відповідності до кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ– IV рівня акредитації.

Методологія навчання та оцінювання рівня знань студентів в рамках такої системи організації навчального процесу полягає у його переорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента – індивідуальну роботу студента.

Індивідуальна робота студента передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність.

Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача у поза аудиторний час за окремим графіком, ухваленим кафедрою (предметною або цикловою комісією) з урахуванням потреб і можливостей студента. Індиві­дуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебіль­шого на поглиблене вивчення студентами окремих навчальних дисциплін. На старших – такі знання мають науково-дослідний характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

Одним із видів індивідуальної роботи є самостійна робота як основний засіб засвоєння навчального матеріалу в час вільний від обов’язкових навчальних занять без участі викладача.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалі­зації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги у навчаль­ному процесі практичних, і практичних (лабораторних) занять.

Зміст самостійної роботи з дисципліни визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями.

Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисципліни, електронно-обчислювальною технікою тощо.

Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.

Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинне передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакети контрольних завдань та ін.).

Обсяг і зміст самостійної роботи, методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, діагностику якості самостійної роботи та аналіз результатів здійснює викладач.

2. ЦІЛІ КУРСУ ТА РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ
У процесі вивчення курсу «Основи охорони праці» у студентів повинен сформуватися рівень базових знань та умінь з правових і організаційних питань з охорони праці, виробничої санітарії, техніки безпеки, пожежної безпеки тощо, необхідний для створення належ­них, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випад­кам та професійним захворюванням на виробництві.
Зокрема, студенти повинні знати:

• 
  основні поняття у галузі охорони праці, їх терміни та визначення;
  
• 
  основні законодавчі акти про охорону праці, їх загальну характеристику;
  
• 
  основні положення нормативно-правових актів з охорони праці;
  
• 
  систему державного нагляду і громадського контролю за охороною праці в Україні, функції та повноваження органів нагляду і контролю;
  
• 
  систему державного управління охороною праці та органі­зацію охорони праці на підприємстві, зокрема, на автомо­більно-транспортному, функції та повнова­ження органів управління;
  
• 
  порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві;
  
• 
  методи аналізу та заходи щодо профілактики виробничого трав­матизму та професійних захворювань;
  
• 
  основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії;
  
• 
  основи техніки безпеки: електробезпека, загальні вимоги без­пеки до технологічного обладнання та процесів, безпека при експлуатації машин та механізмів, систем під тиском, кріогенної техніки, інже­нерних мереж тощо;
  
• 
  загальні вимоги з охорони праці щодо конструкцій об’єктів, машин та механізмів підвищеної небезпеки і організації їх безпечної експлуатації;
  
• 
  основи пожежної безпеки: пожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів, безпека об’єктів, системи попередження пожеж та системи пожежного захисту;
  
• 
  систему державного пожежного нагляду в Україні та органі­за­цію навчання посадових осіб та працівників з питань пожеж­ної безпеки;
  
• 
  порядок надання першої долікарської медичної допомоги потерпілим.
  

Студенти повинні уміти:

• 
  проаналізувати і оцінити стан організації охорони праці на підприємстві та його відповід­ність вимогам законодавчих та нормативних актів з охорони праці;
  
• 
  розробити й організувати систему управління охороною праці на підприємстві;
  
• 
  розробити план навчання і перевірки знань з охорони праці працівників підприємства з урахуванням специфіки робіт;
  
• 
  розробити заходи стосовно безпечної експлуатації систем, що працюють під тиском, вантажопіднімальних та транспорту­вальних пристроїв, механізмів, машин;
  
• 
  організувати розслідування нещасного випадку на під­приємстві;
  
• 
  скласти статистичні показники травматизму та професійного захворювання на підприємстві;
  
• 
  організувати проведення інструктажів з охорони праці на підприємстві;
  
• 
  оцінити стан електробезпеки на підприємстві, розробити заходи щодо недопущення електротравматизму;
  
• 
  визначити категорію приміщень і зон за вибуховою та пожежною безпекою;
  
• 
  обґрунтувати первинні засоби пожежогасіння для конкретних виробничих умов підприємства і провести інструктаж працюючих щодо їх користування цими засобами;
  
• 
  вибрати заходи обмеження надходження шкідливих речовин у повітря робочої зони;
  
• 
  надати першу долікарську медичну допомогу потерпілому.
  

3. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ
Досягнення навчальних цілей при вивченні курсу «Основи охо­рони праці» (54 навчальні години) здійснюється шляхом:

• 
  проведення лекцій проблемних за змістом і діалогічних за формою – 18 навчальних годин за темами чотирьох змістових (тематичних) модулів;
  
• 
  виконання студентами п’яти лабораторних робіт – 18 навчаль­них годин;
  
• 
  самостійного навчання студентів (індивідуальні консультації, аналіз першоджерел, підготовка анотацій прочитаної літера­тури, розробка концепцій, проектів та їх захист тощо) за те­мами п’ятьох змістових модулів навчальної програми та використанні першоджерел – 18 навчальних годин;
  
• 
  проведення поточного модульного та підсумкового контролю рівня знань студентів – протягом семестру в порядку визначе­ному розділом 5 цього комплексу.
  

4. ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС КУРСУ
Структурно навчальна дисципліна «Основи охорони праці» побу­дована за модульною системою і складається із двох Модулів: Модуля І (Правові та організаційні основи охорони праці. Вироб­ничий трав­матизм та професійні захворювання) та Модуля ІІ (Гігієна праці та ви­робнича санітарія. Основи техніки безпеки. Пожежна безпека. Долі­карська медична допомога).

У свою чергу Модулі за окремими навчальними елементами структуровані змістовими (тематичними) модулями (див. розділ 7).

Черговість Модулів та змістових модулів, тематичні питання їх змісту, та розподіл навчальних годин для вивчення студентами визначені у розділі 7.

Кількість лекційних, і лабораторних (практичних) робіт та тема­тика самостійної роботи студентів передбачені відповідними планами (розділи 8, 9, 10).

Тематика аудиторних занять та самостійної роботи не повторюються і вивчаються паралельно відносно тем лекційних занять.

Оцінка рівня знань студентів за тематикою аудиторних занять та самостійної роботи, виконується за окремими тестами і у межах кожного Модуля визначається шляхом отримання студентами певної кількості балів.

Бали нараховуються також за додатковими показниками: систе­матичність відвідування занять та активність на них, участь студентів у науково-дослідній роботі, в олімпіадах тощо.

До модульного контролю студент допускається завжди.

Детально порядок проведення поточного та підсумкового модульного контролю рівня знань студентів викладені у розділі 5.

Зокрема, тематичним планом робочої навчальної програми курсу перед­бачено виконання студентами:

• 
  модульного контролю (тестування) за двома Модулями;
  
• 
  поточних тестів за чотирма змістовими (тематичними) мо­дулями за темами аудиторних занять;
  
• 
  поточних тестів за п’ятьма змістовими (тематичними) модулями самостійної роботи студентів;
  
• 
  підсумкового контролю рівня знань студентів у вигляді екзамену.
  

Поточні тести слугують для оцінювання рівня знань студентів з кожної теми змістового модуля і спрямовані на перевірку репродук­тивних знань студентів.

Лабораторні роботи. Головним завданням при виконанні лабо­раторних занять є: отримання студентами практичних навичок дослід­ження параметрів мікроклімату робочої зони; вміння оцінити метеоро­логічні умови праці; освоєння Порядку розслідування та оформлення нещасних випадків на виробництві; набуття практичних навичок оцінки чинників санітарно-гігієнічних умов праці; вивчення будови, принципу дії та практичного застосування вогнегасників різних типів.

Практичні заняття спрямовані на оновлення і поповнення теоретичних знань і здобуття практичних навичок у студентів, роз­витку навичок аналітичного та творчого мислення, умінню коректно використо­вувати опанований понятійний апарат. Заняття також перед­бачають аналіз літератури, створення власної думки (поняття) за пев­ними параметрами, визначення певних заключень на конкретних прикладах.

Знайомство з першоджерелами курсу спрямоване на набуття студентом навичок самостійного мислення, рефлексії і саморефлексії, що передбачає роботу з науковою, законодавчо-нормативною та до­відковою літературою і формування здібностей по її застосуванню в аргументації власної позиції при розгляді певних проблем. Студент повинен навчитися самостійно опрацьовувати літературу, визначати головну проблематику, понятійний апарат, які в ній застосовуються, і формувати власну точку зору, яка повинна базуватися на законодавчо-нормативних вимогах (критеріях) щодо проблемного питання.

Підсумковий контроль (заключний тест чи екзамен) слугує визначенню кінцевого рівня знань студентів.

Поточний рівень знань студентів може контролюватися також виконанням студентами Модульних контрольних робіт та рефератів, теми яких надаються у 12 та 13 розділах цього комплексу.

Окрім того, комплекс містить перелік контрольних екзаменацій­них питань та список першоджерел основної, додаткової літе­ратури та літератури, яка розміщена на сайті НТУ (кафедри) в електронному вигляді, якими рекомендується користуватися при вивченні дисцип­ліни «Основи охорони праці».



5. ФОРМИ КОНТРОЛЮ, КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗНАНЬ ТА РЕЙТИНГ СТУДЕНТА
Відповідно до Тимчасового положення про оцінювання рівня знань студентів в Національному транспортному університеті запро­ваджена кредитно-модульна система організації навчального процесу Згідно із цією системою рішенням кафедри «Екології та безпеки жит­тєдіяльності» навчально-тематичний план дисципліни «Основи охорони праці» побудований за модульним принципом і складається із двох модулів (Модуля І та Модуля ІІ).

В свою чергу Модулі за окремими навчальними елементами поді­ляються на змістові модулі: Модуль І на два змістових модулі (ЗМ 1, ЗМ 2), а Модуль ІІ – на три змістових модулі (ЗМ 3, ЗМ 4, ЗМ 5).

Окрім цього рішенням кафедри запроваджений також модульний конт­роль результатів вивчення студентами навчальної дисципліни: протя­гом семестру – поточний (модульні контрольні роботи МКТ), а в кінці семестру – підсумковий (екзамен).

Основним об’єктом контролю є рівень знань та вмінь студента, набутими у процесі вивчення дисципліни.

Разом з тим наряду із основними об’єктом контролю Тимчасове положення надає можливість при контролі рівня знань студента враховувати інші складові навчального процесу: систематичність відвіду­вання аудиторних занять та активність на них, участь у наукових дос­лідженнях, конференціях та інших заходах, пов’язаних із пи­таннями дисципліни «Основи охорони праці».

Форми модульного поточного та підсумкового контролю рівня знань студентів визначені наступні.

Для поточного контролю засвоєння студентами учбового матеріалу в рамках кожного із двох модулів проводиться Модульна контрольна робота (МКТ) у формі тестування спеціальних тестових завдань.

Кожна контрольна робота складається із двох частин: тестування за темами аудиторних занять (тест МКТА) та тестування за темами самостійної роботи (тест МКТС).

Одночасно із виконанням тестів МКТ студенти виконують тестування за темами самостійної роботи двох змістових модулів Модуля І (тести ЗМ 1С та ЗМ 2С) та трьох змістових модулів Модуля ІІ (тести ЗМ 3С, ЗМ 4С та 3М 5С).

За рішенням викладача в контексті оцінки активності студентів на аудиторних заняттях та засвоєння ними учбового матеріалу аудиторних занять студенти виконують тестування за темами цих занять змістових модулів Модуля І (тести ЗМ 1А та ЗМ 2А) та двох змістових модулі Модуля ІІ (тести ЗМ 3А та ЗМ 4А).

Тематичні питання контрольних тестів за темами аудиторних занять та самостійної роботи не повторюються, але вивчаються та контролюються паралельно.

Кожний тест змістового модуля та Модуля має відповідно 15 та 30 контрольних питань, а також 4–7 запропонованих відповідей на кожне питання, з яких, як правило, одна вірна.

Тестування може виконуватися як на комп’ютері так і в ручному режимі.

При тестуванні на комп’ютері із бази контрольних питань, вве­дених до програми, комп’ютер вибирає 10 та 20 питань тестів відпо­відно змістових модулів та Модулів і студент зобов’язаний протягом 10 та 20 хв. вибрати правильні, на його думку, відповіді.

При тестуванні в ручному режимі студент надає відповіді на 15 та 30 питань тестів відповідно змістових модулів та Модулів.

Кількісні показники (кількість балів) контролю рівня знань студентів, якими оцінюються результати виконання одного тесту, наведені у табл. 5.1. Показники взяті у дужках відносяться до тестування Модулів, без дужок – змістових модулів.

Результати кожного тестування рахуються позитивними і зараховуються (нараховуються бали), якщо студент надав не менше 59 % правильних відповідей від їх максимально можливої кількості.

Виконання протягом семестру відповідно до графіку навчального процесу (розділ 11 даного комплексу) контрольних тестів за темами змістових модулів чи Модулів обов’язкове.

У разі неотримання балів за результатами тестування чи неучасті у визначений час у тестуванні без поважної причини, студент до виконання такого тесту у інший час не допускається, і у встановле­ному порядку виконує тестування наступних контрольних модулів.

При незадовільних результатах тестування Модуля в цілому за рішенням кафедри (викладача) студент виконує контрольну роботу (реферат) за темами відповідного Модуля, наведеними у даному комплексі.

6. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ
Ця робоча навчальна програма розроблена на основі Типової навчальної програми нормативної дисципліни «Основи охорони праці» для вищих навчальних закладів, затвердженої 18.03.2011 р. заступником міністра Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Жеброським Б.М. відповідно до спільного наказу МОН України, МНС України та Держгірпромнагляду за № 969/922/216 від 21.10.2010 р.