Тема № 4: Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту..
Характер об’єктивної сторони транспортних злочинів;
Відносини, що забезпечують безпеку руху та експлуатацію транспорту, як об’єкт злочинів;
Конструкція об’єктивної сторони транспортних злочинів;
Суспільно небезпечні наслідки, як обов’язкова ознака транспортних злочинів з матеріальним складом;
Ознаки спеціальних суб’єктів транспортних злочинів;
Ознаки об’єктивної сторони пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277 КК України);
Кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України);
Поняття транспортних засобів у злочинах, передбачених ст. ст. 286, 287, 289, 290 КК України;
Кримінальна відповідальність за випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення правил їх експлуатації;
Кримінальна відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК України).
Тема № 5: Злочини проти громадського порядку та моральності.
Відмежування групового порушення громадського порядку (ст. 293 КК України) від масових заворушень (ст. 294 КК України) та хуліганства, вчиненого групою осіб (ч. 2 ст. 296 КК України);
Кримінальна відповідальність за масові заворушення;
Особлива зухвалість або винятковий цинізм, як обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 296 КК України;
Кримінальна відповідальність за хуліганство;
Кримінальна відповідальність за наругу над могилою;
Кримінальна відповідальність за ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства й жорстокості;
Проблеми кваліфікації створення або утримання місць розпусти (ст. 301 КК України);
Спосіб, як обов’язкова ознака сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 КК України);
Кваліфікуючі ознаки сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією (ч. 2-4 ст. 303 КК України);
Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
Тема № 6: Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин,
їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення.
Предмет, як обов’язкова ознака злочинів, передбачених Розділом ХІV Особливої частини КК України;
Кримінальна відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів;
Ознаки об’єктивної сторони незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК України);
Мета збуту, як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК України);
Відмежування викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 КК України) від злочинів проти власності;
Особливості спеціального суб’єкта злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення;
Особливості кваліфікації дій службових осіб, які вчинили злочини проти здоров’я населення з використанням службових повноважень;
Кримінальна відповідальність за схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;
Кримінальна відповідальність за незаконне публічне вживання наркотичних засобів;
Суспільно небезпечні наслідки порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами (ст. 326 КК України).
Змістовний модуль 3
Тема № 1: Злочини проти основ національної безпеки.
Національна безпека, як родовий об’єкт злочинів, передбачених І розділом Особливої частини Кримінального кодексу України;
Злочини проти внутрішньої безпеки України;
Злочини проти зовнішньої безпеки України;
Відносини щодо забезпечення територіальної цілісності і недоторканості України в межах встановлених кордонів як безпосередній об'єкт посягання на територіальну цілісність і недоторканість України;
Кримінальна відповідальність за державну зраду.
Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду (ст. 111 КК України) та шпигунство (ст. 114 КК України);
Відмінність диверсії (ст. 113 КК України) від умисного знищення чи пошкодження майна (ст. 194 КК України) та терористичного акту (ст. 258 КК України).
Кримінальна відповідальність за шпигунство.
Відмінності посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК України) від злочинів проти особи;
Підрив чи послаблення державної влади, як обов’язкова мета злочинів проти основ національної безпеки України.
Тема № 2: Злочини у сфері охорони державної таємниці, державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
Кримінально-правова характеристика злочинів, що порушують правила охорони та зберігання державної таємниці або службової інформації (ст. ст. 328 - 330 КК України);
Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на недоторканість державного кордону України (ст. ст. 332 - 334 КК України);
Кримінально-правова характеристика злочинів, що порушують порядок комплектування Збройних Сил України (ст. ст. 335 - 337 КК України);
Відомості, що становлять державну таємницю як предмет розголошення державної таємниці (ст. 328 КК України);
Специфіка суб'єктивної сторони втрати документів, що містять державну таємницю (ст. 329 КК України);
Особливості предмета передачі або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави (ст. 330 КК України);
Суб'єкт злочинів у сфері охорони державної таємниці, державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
Особливості складів злочинів, що порушують правила охорони та зберігання державної чи службової таємниці (ст. ст. 328 - 330 КК України);
Кримінальна відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України;
Ухилення від виконання конституційного обов'язку нести військову службу як загальна ознака об’єктивної сторони злочинів, що порушують порядок комплектування Збройних Сил України.
Тема № 3: Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.
Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на загальні засади управлінської діяльності держави (ст.ст. 338, 339, 340, 341, 353, 354, 355, 356 КК України);
Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на окремі блага та інтереси фізичних осіб, як суб’єктів управлінської діяльності (ст.ст. 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 350, 351, 352 КК України);
Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на встановлений порядок функціонування матеріальних носіїв управлінської діяльності (ст.ст. 357, 358, 359, 360 КК України);
Службова особа як спеціальний суб’єкт злочинів проти авторитету державної влади та самоврядування;
Спосіб, як об’єктивна ознака злочинів проти авторитету державної влади та самоврядування;
Наслідки, як об’єктивна ознака злочинів проти авторитету державної влади та самоврядування;
Потерпілі від опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (ст. 342 КК України);
Відмежування одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК України) від одержання хабара (ст. 368 КК України);
Відмежування примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК України) від вимагання (ст. 189 КК України);
Кримінальна відповідальність за самоправство.
Тема № 4: Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку.
Проблеми вдосконалення законодавства про відповідальність за злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж;
Види предметів злочинів, передбачених розділом ХVІ КК України;
Програмісти, як спеціальні суб’єкти «комп’ютерних» злочинів;
Правове регулювання відповідальності за «комп’ютерні» злочини у Кримінальному кодексі України;
Наслідки, до яких призвело несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ст. 361 КК України);
Юридичний аналіз складу злочину, передбаченого ст. 361-1 КК України «Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут»;
Способи вчинення несанкціонованих дій з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї (ст. 362 КК України);
Кримінальна відповідальність за несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.
Характеристика об’єктивних ознак порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється (ст. 363 КК України);
Суспільно небезпечні наслідки перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку (ст. 363-1 КК України).
Тема № 5: Злочини проти правосуддя.
Характеристика об'єктивної сторони втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК України);
Види спеціальних суб’єктів злочинів проти правосуддя;
Потерпілі від злочинів, що посягають на конституційні принципи діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду;
Потерпілі від злочинів, що посягають на життя, здоровя, особисту безпеку, власність суддів, народних засидателів, присяжних та інших учасників судочинства;
Проблеми кваліфікації злочинів проти правосуддя;
Форми здійснення об’єктивної сторони дій, що дезорганізують роботу виправних установ (ст. 392 КК України);
Ознаки об’єктивної сторони втечі з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 КК України);
Кваліфікуючі ознаки втечі з місця позбавлення волі або з-під варти (ч. 2 ст. 393 КК України);
Кримінальна відповідальність за приховування злочину;
Відмежування приховування злочину (ст. 396 КК України) від співучасті у злочині у вигляді пособництва.
Тема № 6: Злочини проти встановленого порядку несення в
ійськової служби (військові злочини).
Особливості родового та безпосередніх об’єктів військових злочинів;
Види спеціальних суб’єктів військових злочинів;
Кримінально-правова характеристика суб’єктивних ознак військових злочинів;
Кваліфікуючі ознаки та особливості кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ст.ст. 407-409 КК України;
Кримінальна відповідальність за ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом;
Відмежування марнотратства (ст. 413 КК України) від умисного знищення або пошкодження військового майна (ст. 411 КК України);
Відмежування самовільного залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК України) від дезертирства (ст. 408 КК України);
Особливості складів злочинів, що посягають на порядок взаємовідносин між військовослужбовцями;
Особливості складів злочинів, що посягають на встановлений порядок поводження зі зброєю та порядок експлуатації військової техніки;
Особливості складів злочинів, вчинюваних в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
Тема № 7: Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку
Значення міжнародного права для кваліфікації порушення законів та звичаїв війни;
Ознаки об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 436 КК України (Пропаганда війни);
Відмежування екоциду (ст. 441 КК України) від злочинів проти довкілля (Розділ ІХ КК України);
Об’єктивні ознаки діянь злочину, передбаченого ст. 442 КК України (Геноцид);
Мета, як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК України);
Потерпілі від посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК України);
Місце вчинення злочину та використання судна для вчинення злочинних дій як обов’язкова ознака об’єктивної сторони піратства (ст. 446 КК України);
Відмежування піратства (ст. 446 КК України) від угону або захоплення морського чи річкового судна (ст. 278 КК України);
Характеристика спеціального суб’єкта найманства (ст. 447 КК України);
Кримінальна відповідальність за найманство.
3.4. Контрольні питання, що виносяться на
підсумковий модульний контроль
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ
ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА
Поняття, завдання та система кримінального права. Наука кримінального права як галузь правознавства.
Кримінальне право та суміжні галузі права.
Поняття закону про кримінальну відповідальність, його ознаки та значення.
Структура закону про кримінальну відповідальність.
Тлумачення закону про кримінальну відповідальність. Види тлумачення.
Структура Кримінального кодексу України. Загальна та Особлива частини КК, їх єдність та взаємозв’язок.
Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів вчинених на території України.
Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів вчинених за межами України громадянами України або особами без громадянства, що постійно проживають в Україні.
Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів вчинених за межами України іноземцями або особами без громадянства що не проживають постійно в Україні.
Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.
Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
Поняття злочину (формальне, матеріальне, формально-матеріальне, їх сутність).
Ознаки злочину. Відмінність злочину від інших правопорушень.
Класифікація злочинів.
Поняття кримінальної відповідальності.
Підстави кримінальної відповідальності. Форми реалізації кримінальної відповідальності.
Поняття складу злочину та його ознаки.
Співвідношення злочину і складу злочину.
Види складів злочину.
Кваліфікація злочинів.
Поняття об’єкту злочину. Дискусія відносно об’єкту злочину у науці кримінального права.
Поняття предмету злочину та його місце в структурі складу злочину.
Класифікація (види) об`єктів злочину.
Поняття і значення об’єктивної сторони злочину.
Суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність).
Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види, кримінально-правове значення (злочини з матеріальними та формальними складами).
Причинний зв’язок в кримінальному праві та його значення.
Місце, час, обстановка, спосіб та засоби вчинення злочину як факультативні ознаки, що характеризують об’єктивну сторону.
Поняття суб’єкту злочину. Види суб`єктів злочину.
Поняття неосудності її критерії . Наслідки визнання особи неосудною.
Відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння та її обґрунтування.
Поняття і значення суб’єктивної сторони злочину.
Поняття і значення вини в кримінальному праві. Форми вини в кримінальному праві, їх значення.
Умисел та його види.
Відмежування прямого умислу від непрямого. Особливості умислу в злочинах з формальним складом.
Необережність та її види.
Злочинна самовпевненість: її інтелектуальний та вольовий моменти. Відмежування самовпевненості від непрямого умислу.
Злочинна недбалість: її об’єктивний та суб’єктивний критерії, їх значення.
Змішана (подвійна, складна) форма вини, її значення для кваліфікації злочину.
Мотив та мета злочину як факультативні ознаки суб’єктивної сторони злочину.
Випадок (казус) як невинне заподіяння суспільно небезпечних наслідків. Його відмінність від злочинної недбалості.
Юридична помилка, її значення для кримінальної відповідальності.
Фактична помилка, її види та значення для кримінальної відповідальності.
Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння.
Поняття необхідної оборони. Підстави необхідної оборони та її ознаки.
Перевищення меж необхідної оборони.
Уявна оборона. Відповідальність при уявній обороні.
Поняття та підстави затримання особи, що вчинила злочин. Ознаки правомірного затримання.
Поняття, підстави та ознаки крайньої необхідності.
Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони та затримання злочинця.
Фізичний або психічний примус.
Виконання наказу або розпорядження як обставина, що виключає злочинність діяння.
Діяння, пов’язане з ризиком.
Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Поняття та види стадій вчинення злочину.
Готування до злочину та його види.
Відмежування готування до злочину від виявлення умислу. Відповідальність за готування до злочину.
Замах на злочин, його поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
Види замаху на злочин (закінчений та незакінчений). Непридатний замах та його види.
Поняття закінченого злочину. Момент закінчення злочину з матеріальним, формальним та усіченим складом.
Відмежування замаху на злочин від закінченого злочину та від готування до злочину.
Відповідальність за готування до злочину та замах на злочин.
Поняття добровільної відмови від доведення злочину до кінця, її ознаки.
Стадії вчинення злочину, на яких можлива добровільна відмова від злочину.
Дійове каяття. Його відмінність від добровільної відмови від доведення злочину до кінця.
Поняття, ознаки та значення співучасті в злочині.
Об`єктивні та суб’єктивні ознаки співучасті. Спільність умислу співучасників злочину.
Спільність участі осіб у вчиненні злочину (зміст ознаки).
Форми співучасті.
Види співучасників та їх визначення в КК України.
Виконавці та співвиконавці злочину.
Організатор злочину.
Підбурювач до злочину. Способи підбурювання.
Пособник злочину. Відмінність пособництва від підбурювання.
Підстави та межі відповідальності співучасників.
Спеціальні питання відповідальності за співучасть.
Співучасть у злочинах із спеціальним суб’єктом. Посередня винність (виконання) як спеціальні питання відповідальності за співучасть.
Провокація злочину як спеціальне питання відповідальності за співучасть.
Ексцес виконавця. Види ексцесу.
Невдале підбурювання та пособництво і безнаслідкова співучасть як спеціальні питання відповідальності за співучасть.
Добровільна відмова співучасників. Відповідальність при добровільній відмові співучасників.
Поняття і види причетності до злочину (переховування, неповідомлення, попуск). Відповідальність за причетність до злочину.
Повторність, сукупність та рецидив злочинів як види множинності злочинів.
Одиничний злочин як структурний елемент множинності злочинів. Види одиничних злочинів.
Поняття сукупності злочинів та її ознаки.
Види сукупності злочинів.
Повторність як вид множинності злочинів. Види повторності.
Відмежування повторності від суміжних з нею понять.
Рецидив злочинів: поняття, ознаки, види.
Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.
Поняття і види звільнення від кримінальної відповідальності.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із дійовим каяттям.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із примиренням винного з потерпілим.
Поняття покарання та його ознаки.
Мета покарання та її ознаки.
Поняття системи покарань за кримінальним правом. Система покарань за чинним законодавством про кримінальну відповідальність.
Види покарань за кримінальним правом.
Довічне ув‘язнення.
Позбавлення волі: поняття та зміст. Види та строки.
Виправні роботи як вид покарання: зміст, строки та види.
Громадські роботи як вид покарання.
Поняття та зміст позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Штраф як вид покарання.
Арешт як вид покарання.
Конфіскації майна: поняття, зміст та її види.
Позбавлення військових, спеціальних звань, рангів, чинів, кваліфікаційних класів: зміст цього виду покарання, умови та порядок застосування.
Загальні засади призначення покарання.
Обставини, які пом’якшують покарання.
Обставини, які обтяжують покарання.
Призначення покарання за сукупністю злочинів.
Призначення покарання за сукупністю вироків.
Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом.
Поняття звільнення від покарання та його відбування
Поняття звільнення від відбування покарання з випробуванням та його підстави.
Обов’язки, які покладає суд на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. Застосування додаткових покарань у разі такого звільнення.
Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.
Звільнення від покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Заміна невідбутої частини покарання більш м‘яким видом покарання.
Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
Звільнення від покарання за хворобою.
Звільнення від покарання на підставі Закону України про амністію або акту про помилування.
|