|
|
Скачати 0.91 Mb.
|
|
3. Зміна ролі та значення мінерально-сировинного потенціалу України в сучасних умовах Протягом другої половини ХХ і початку ХХІ сторіччя головними ресурсами економічного розвитку України залишались земельні й мінерольно - сировинні. За оцінками фахівців РВПС НАНУ та наукових і виробничих підрозділів Державної геологічної служби Мінприроди на МСР припадає 26%, а на земельні – 72% споживчої вартості природних ресурсів України. Якщо врахувати, що на базі МСР формується до 45% ВВП, то можна бачити, що їх питома вага у кілька разів перевищує вплив інших природних ресурсів на розвиток економіки держави[2;15;23]. За оцінками Державної геологічної служби в надрах України нараховується до 20000 родовищ і проявів 114 видів корисних копалин природного і техногенного походження, з яких мають промислове значення і враховані Державним баласом запасів 96 видів корисних копалин. Наявність на території України різноманітних геологічних структур та великого фонду родовищ корисних копалин сприяла розвитку МСК, на який припадало більше 30% її виробничих фондів і до 40% річних фінансувань. У межах території Украни видобувалося біля 5 % світового обсягу мінеральної сировини, тоді як її територія займає лише біля 0,4% світової. Наведені оцінки засвідчують, що рівень техногенно-економічного використання надр України у другій половині ХХ сторіччя був на порядок вищим середньосвітового показника. Якщо врахувати, що в межах території колишнього Радянського Союзу Україна займала 3%, а її частка у формуванні ВВП сягала 21-23% при переважаючому використанні МСР, то можна бачити переважаючий потенціал мінерально-сировинного комплексу у формуванні економічної, енергетичної, екологічної, соціальної складових національної безпеки держави. Прискорений розвиток в останнє десятиріччя ринкових засад економіки України в умовах спаду виробництва та її високої енергоресурсоємності за оцінками фахівців пов’язаний з ризиком виникнення широкого комплексу незворотних процесів, які здатні призвести до загроз національній безпеці[10;23;8;28]. Головним чином це може бути зумовлено, як свідчить історичний досвід, деградацією науково-виробничого потенціалу, втратою відновлюваності та структурного розвитку МСБ .У той же час тісний зв’язок розвитку світової економіки з неухильним зростанням використання, в першу чергу, паливно-енергетичних ресурсів і практично всіх інших видів мінеральніх ресурсів привів до сталої політики розвинутих країн вирішення мінерально-сировинних проблем на державному рівні. Значна роль при цьому відводиться законодавчим нормам і механізмам (США, Франція, Японія, Німеччина та ін.). Наприклад, у США практично протягом 30 років (з 1972 р.) з періодичністю у 2-3 роки проводяться конференції з національної політики промисловості, наукових та політичних кіл. Зважаючи на аномальні обсяги споживання економікою США МСР, Конгрес у 1982 році прийняв закон про національну політику, дослідження та розробки в галузі матеріалів і мінеральної сировини, із якого випливало, що США «повинні постійно проводити політику, яка має за мету забезпечення матеріалами, потрібними для збереження національної бепеки, благополуччя та рівня промислового виробництва». При цьому особлива увага приділялась довгостроковій рівновазі між видобутком корисних копалин, витратами енергії, охороною середовища, надр та соціальними вимогами. Враховуючи вищенаведене, ще на початку 80-х років президент США Р. Рейган створив Урядову Раду з питань навколишнього середовища і природних ресурсів, яка розробляла політику США щодо стратегічних видів МСР. Було зауважено, що на початку ХХІ сторіччя на глобальному рівні буде зростати дефіцит МСР, у тому числі паливно-енергетичних, підземних вод питної якості тощо. У зв’язку із зазначеним у багатьох країнах було проведено до вивчення «старих» гірничодобувних районів (ГДР) і забезпечено перевищення приростів розвіданих запасів МСР над їх видобутком. У той же час переважаюча частина обсягу мінеральної сировини України видобувається у межах розвинутих ГДР, які сформувалися за довготривалий історичний період (Донбас, Кривбас, Прикарпаття, Крим та ін.). крім того, в умовах СРСР формування більшості ГДР України було пов’язано з видобутком і переробкою переважно одного виду мінеральної сировини, що сприяло збільшенню плою і глибин гірничих робіт, масштабному порушенню ландшафтів і біорізноманіття, а я часом – незворотному виснаженню екологічних ресурсів великих територій[20;25;13;14;1]. Переважання у структурі мінерально-сировинної бази України малих та середніх родовищ, в першу чергу, паливно-енергетичних ресурсів а також їх видобуток переважно в межах розвинутих ГДР з накопиченим великим комплексам невирішених соціально-економічних та екологічних проблем в умовах ринкової економіки створює реальні ризики національної загрози внаслідок виникнення масштабних кризових ситуацій. На наш погляд, головним чином це може бути пов’язано з недосконалими прогнозами змін екологічного стану ГДР у процесі їх реструктуризації шляхом масового закриття нерентабельних підприємств. Переважання при цьому схеми так званої «мокрої» консервації на основі практично територіально некерованого затоплення гірничиї виробок в умовах відробки родовищ переважно за схемою повного обрушення покривних порід (без закладання очисних виробок) призводить до прояву авто реабілітаційного підйому рівнів підземних вод з наступним підтопленням і затопленням підроблених ділянок та прилеглих міст і селищ. У цілому гірничодобувні роботи в межах розвинутих ГДР охоплюють площу до 20 тис. км2 (3,3% плащі держави) і практично цілком змінили не тільки стан надр, а й структурно-тектонічний режим та інженерно-гідрогеологічні умови цілісних геологічних структур, створивши регіональні складні техногенно-геологічні системи (ТГС) «техногенні об’єкти – геологічне середовище». Враховуючи місто утворюючий характер переважаючої більшості шахт та кар’єрів у межах розвинутих ГДР, регіональні та локальні ТГС у їх складі відрізняються значною нестійкістю ГС та практично повним порушенням рівноваги еколого-формуючих систем навколишнього природного середовища (НПС): літосфери, гідросфери, атмосфери та біосфери [14;1;16;17]. У цілому новий рівноважний стан ГС при реструктуризації ГДР формується при переважаючому розвитку таких процесів:
У межах розвинутих ГДР України за різними оцінками зосереджено до 20% населення, формується більше 40% ВВП, і тому мінерально-сировинний потенціал та еколого-економічні показники його сучасного використання все активніше впливають на економічну незалежність та національну безпеку держави. Тим більше, що з розпадом СРСР сформувалась ситуація, при якій Україна успадкувала значну енергоємність господарського комплексу ГДР при обмеженості власних ефективних до видобутку паливно-енергетичних ресурсів[11;16;17;29]. Створення в межах Донбасу регіональної розвинутої гідравлічної мережі виробок (загальне вилучення вугілля й порід перевищує 12 км3) є фактором практично постійного водо припливу до 730-780 млн м3/рік з поступовим збільшенням водності шахт. Подібна ситуація формується і в інших розвинутих ГДР (Західний Донбас, Кривбас, Прикарпаття та ін.).Заходи, які були прийняті в останні роки Верховною Радою, Урядом, Радою національної безпеки й оборони (РНБО), частково згладили, але не усунули впливу головних факторів погіршення мінерально-сировинної бази України[1;8;10;11;13-17;21-25;28;29]. Значною мірою це пов’язано з тим, що по ряду видів мінеральної сировини видобуток перевищує приріст розвіданих запасів, а крім того, більшість родовищ була розвідана у 60-70 роки і тому їх геолого-економічні показники здебільшого не відповідають сучасним вимогам ринкової економіки. На зниження мінерально-сировинного потенціалу національної безпеки впливає значна залежність України від імпорту вуглеводнів, кольорових металів, алюмінієвої сировини та ін. Враховуючи наміри подальшого розвитку видобутку вугілля., залізної руди та інших видів МСР в розвинутих ГДР, можна очікувати підсилення цієї залежності, беручи також до уваги зростання енергоємності гірничих підприємств (глибинність, ускладнення екологічного захисту, гірничо-геологічних умов видобутку). Одним з недоліків МСБ України є концентрація більшості розвіданих родовищ паливно-енергетичних ресурсів, залізних, уранових, марганцевих та інших руд і підземних вод питної якості на сході України і в басейні р. Дніпро, що суттєво ускладнює соціально-економічні умови життєдіяльності переважаючої частини населення (>60%). Дуже гостро, на наш погляд, є проблема формування стратегічних запасів МСР, на структуру і обсяги яких впливають політичні, охоронні й економічні пріоритети держави, структура власної МСБ, кон’юнктура світового ринку, зовнішньоекономічні зв’язки та інші обставини. Найбільш важливими стратегічними МСР для України є вуглеводні, вугілля, уранова сировина. родовище копалина сировинний геологічний 4. Загальний стан мінерально-сировинного потенціалу Природні мінеральні ресурси є основою економічного розвитку цивілізації. Розподіл корисних копалин у світі і в окремих країнах дуже нерівномірний. Через значні поклади деяких видів корисних копалин і гострий дефіцит інших практично всі держави світу є залежними одна від одної. А такі країни, як Японія, більшість країн ЄЕС залежать від імпорту мінеральної сировини на 80-100%. Національна безпека країн багато в чому залежить від її спроможності зменшити залежність від зовнішніх мінеральних джерел і забезпечити свою економіку необхідними видами мінеральної сировини і продукції в обсягах, що забезпечує стійке функціонування промислового комплексу. Вирішення цієї проблеми здійснюється як шляхом розвитку власної мінерально-сировинної бази, так і за рахунок стійкого імпорту дефіцитних матеріалів. Питання, що стосуються мінерально-сировинної бази та забезпечення ними господарського комплексу, є важливою особливістю політики промислове розвинених країн і вирішуються на державному рівні. Ці країни проводять політику в напрямку зменшення залежності від зовнішніх джерел мінеральної сировини. Геологічною службою України створено значний мінерально-сировинний потенціал, завдяки якому вона увійшла до числа провідних мінерально-сировинних держав світу, за споживанням всієї маси мінеральної сировини на душу населення наближається до розвинених країн. Споживання на душу населення кольорових металів значно нижче, ніж у розвинених країнах світу. Ситуація в Україні зі споживанням у роки стабільної роботи промисловості була дещо кращою. Україна має практично всі види мінеральної сировини для сталого функціонування та розвитку економіки. Тому мінерально-сировинний комплекс є одним з основних факторів забезпечення незалежності та національної безпеки держави.. В її надрах виявлено понад 200 видів корисних копалин, за якими відкрито майже 20000 родовищ. Багато корисних копалин представлені унікальними за своїми запасами і якістю сировини покладами, які розміщені в сприятливих географічних і економічних умовах для інтенсивного розвитку гірничопромислових комплексів. З розвідкою, видобутком, переробкою та використанням мінеральної сировини безпосередньо або побічно пов'язано 48% промислового потенціалу, до 20% трудових ресурсів, 23-25% національного доходу. По 16 видах сировини (вугілля, залізні та марганцеві руди, титан, цирконій, ртуть, уран, графіт, каоліни та ін.) держава посідає провідне місце серед країн світу. У розвіданих родовищах України зосереджено 30% запасів залізних руд країн СНД, 75% марганцевих руд, 70% каолінів, 90% кристалічного графіту. Більше третини експортного виторгу Україна має за рахунок мінерально-сировинної продукції. Після набуття Україною державного й економічного суверенітету в нових політико-економічних умовах вона продовжує зберігати становище одного з найважливіших мінерально-сировинних регіонів світу. Мінеральні ресурси є одним із основних факторів забезпечення виходу економіки з кризового стану. Але сьогоденні економічні реалії в Україні поставили перед геологічною службою нові проблеми. Це пов'язано з тим, що мінерально-сировинний комплекс на території України складався як органічна частина єдиного колишнього загальносоюзного господарчого комплексу. До розпаду СРСР частина корисних копалин забезпечувалась поставками із союзних республік. У теперішній час в Україні дефіцитними є нафта, газ, сировина кольорової металургії, рідкісні і рідкісноземельні метали, плавиковий шпат, ще деякі види мінерально-сировинної продукції виробляються з привізної сировини. Потреба в нафті задовольняється на 8%, в газі - на 22%. Такий стан обумовлено головним чином тим, що сировинна база цих видів корисних копалин розвивалась на території інших республік Союзу, які мали сприятливіші геолого-економічні умови, високоякісну сировину, а також недооцінкою наявних на території України прогнозних ресурсів деяких видів сировини. Фінансування пошуків і розвідки руд кольорових, рідкісних і благородних металів, алмазів, деяких видів нерудної сировини було недостатнім, або й зовсім відсутнім, незважаючи на наявні перспективи. У минулі роки частина мінерально-сировинних ресурсів України була значно вичерпана. Посилене добування сірки, газу, графіту, вугілля, марганцевих руд, ртуті, титанових та цирконієвих розсипів, каоліну, вогнетривких глин та інших видів сировини йшло на потреби всього Радянського Союзу, значна кількість їх також вивозилась за його кордони. В результаті вже не існує ряд газових і сірчаних родовищ, виснажується Часов-Ярське вогнетривке, марганцеві родовища, родовища ртуті, флюсова сировина, залізні руди і вугілля добуваються з надглибоких шахт. Інтенсивна експлуатація найбільших покладів нафти і газу у 70-х роках призвела до того, що зараз, маючи достатньо великі запаси нафти і газу Україна за рівнем видобутку значно поступається країнам з порівняно близькими до неї запасами. Падіння рівня видобутку нафти і газу значною мірою пов'язане з вичерпанням найбільших і добре розроблюваних родовищ. Інтенсивний видобуток вуглеводнів призводить до невиправдано значних втрат сировини у надрах і до передчасного виснаження родовища. Саме так, з метою негайного короткочасного зиску, видобувались нафта і газ із українських родовищ в останні 20-25 років існування СРСР. В умовах сьогодення ці негативні тенденції ще більше загострилися. Через нестачу коштів обсяги геологорозвідувальних робіт скоротились у 3-4 рази. Проблема дефіциту ряду корисних копалин може бути вирішена шляхом розвідки і розробки вже виявлених як великих, так і малих родовищ, до яких виявляють інтерес підприємницькі кола. Хоч наявна мінерально-сировинна база загалом задовольняє потреби промисловості, проте у деяких випадках відчувається обмеженість діючих підприємств якісним її рівнем та розташуванням родовищ. Багато видів мінеральної сировини за якістю не відповідають світовим стандартам. Крім того, розробка деяких родовищ призведе до критичного порушення навколишнього середовища. Забезпеченість розвіданими запасами промисловості в країнах з різним рівнем економічного розвитку приблизно однакова. Інвестування в геологічне вивчення надр в умовах України має незаперечні пріоритети оскільки розміри і якість мінерально-сировинної бази визначає реальний економічний потенціал держави. Значних втрат мінерально-сировинному потенціалу України надають недостатньо ефективні використання видобутих з надр корисних копалин. Це призводить до значних втрат обчислених у надрах запасів. У відвалах і в "хвостах" переробки підприємств залишається багато цінних компонентів, які містяться в рудах і концентратах, що видобуваються. Так, у теперішній час із видобутих і збагачених титан-цирконієвих руд не вилучаються ванадій, скандій, рідкісно-метальні і рідкісноземельні елементи. Проблема пошуків високо-конкурентних, в умовах ринку, родовищ корисних копалин ускладнюється тим, що фонд об'єктів, що залягають на невеликій глибині, вичерпано. Потрібно переходити до глибинних пошуків, які коштують значно дорожче. Першочерговими напрямками геологорозвідувальних робіт залишаються паливно-енергетичні ресурси. Передбачається економічно максимально можливе та екологічно виправдане використання власних енергоресурсів, насамперед нафти, газу та вугілля. Геологорозвідувальні роботи спрямовані на зміцнення сировинної бази саме цих корисних копалин. Цілком реальна перспектива створення у найближчі роки власної виробничої бази свинцю, цинку, молібдену, літію, та ін. Обсяги вже виявлених родовищ і перспективних площ свідчать про можливість вирішення проблеми внутрішнього забезпечення, або значного скорочення імпорту дефіцитної сировини. Нині імпорт мінерально-сировинної продукції в Україну перевищує її експорт. В структурі імпорту переважають енергоносії, а також майже всі види кольорових і рідкісних металів. Обсяг імпорту у грошовому вираженні в 3,5 разів вищий за експорт. Такий розрив посилюється не тільки великим переліком і обсягом імпортованих товарів, а й низькими цінами на експортовану продукцію. Особливість сировинної бази України сприяють активізації торговельно-економічних відносин із сусідніми країнами. Підтверджено науковий прогноз щодо існування на Україні реальних покладів золота промислового значення. Вже відкрито декілька родовищ і зараз постає завдання прискорити Їх розвідку. Перш за все, це стосується родовищ на Українському щиті, де виконуються гірничі роботи. Виробництво золота і срібла при активній підтримці держави і створенні сприятливих умов для залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій може бути налагоджено в найближчим часом. Але для того, щоб мати міцну базу для золотодобувної галузі, потрібно широко розвивати пошукові роботи та попередню оцінку нових родовищ, головна мета яких - знайти родовища кращі за вже відомі. У минулі роки знайдено ряд великих високоефективних родовищ, які потребують освоєння, в тому числі: титан-апатитових руд - Стремигородське, Федорівське, Видиборзьке; берилієвих руд - Пержанське; цирконій-рідкіснометальних руд - Азовське, Мазурівське; літію -Шевченківське, Полохівське; каоліну - Велико-Гадомінецьке, Біляївське; графіту - Балахівське, Буртинське; плавикового шпату - Бахтинське; велика кількість родовищ облицювального каменю, освоєння яких потребує значних інвестицій. Сировиний потенціал України дозволяє значно збільшити видобуток і експорт концентратів залізних руд, титанових і цирконієвих концентратів, графіту та деяких інших корисних копалин. МСР і гірничо-промислове виробництво будуть і надалі відігравати домінуючу роль у структурі світового господарства.За останні роки підтверджено реальні можливості подальшого приросту запасів вуглеводнів, відкриття і розвідки родовищ нових для України корисних копалин - золота, хрому, міді, свинцю, цинку, молібдену, рідкісноземельних елементів, фосфоритів, флюориту та інших. Саме ці родовища здатні створити умови для підвищення експортного потенціалу держави. За експертними оцінками експортні можливості МСК можна збільшити у 1,5-2 рази, а імпорт мінеральної сировини - скоротити на 60 - 70 відсотків, що змінить зовнішньоекономічний торговельний баланс на користь України. Загалом це дасть щорічну економію у 5-6 млрд. дол. США. За прогнозами протягом 1997-2020 pp. кількість вилученої у світі з надр мінеральної сировини невпинно буде зростати. Розробка родовищ кольорового каміння є ефективним видом діяльності. За видобутком (декоративного) каміння Україна займала провідне становище в колишньому СРСР [http://www.dgs.kiev.ua]. |
| За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки... Рекомендовано до друку Вченою радою Національної академії Служби безпеки України, протокол №13 від 23 вересня 2010 року |
У якій із відповідей правильно названо злочини, що відносяться до... Суб'єктом основних складів яких злочинів проти основ національної безпеки України є службова особа? |
| ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ Я-концепція – це цілісна структура (у хворих на шизофренію вона, наприклад, порушена). Проте ця структура має і певні протиріччя,... |
З курсу „Теорії держави і права” Поняття, основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні |
| Поняття, походження держави. Функції та форми держави Поняття і види форми правління, форми державного устрою і форми державно-правового режиму |
Поняття, походження держави. Функції та форми держави Поняття і види форми правління, форми державного устрою і форми державно-правового режиму |
| ЛЕКЦ І Я по темі №1 «Поняття, особливості та структура адміністративного процесу» Час і значні зміни в житті держави виявили непереконливість деяких поглядів на адміністративний процес, інші ж можуть слугувати теоретичною... |
1 Українська національна ідея Трансцендентна категорія, що виражає прагнення українців до власного самовираження, наявності власної держави. Процес формування... |
| План Вступ Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних... Теоретичне осмислення й усвідомлення цих проблем – необхідна умова наукового управління суспільними процесами. Саме життя висунуло... |
Структура юриспруденції(наук про державу право) Юридична наука — це система знань про об'єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, про... |