|
|
Скачати 0.91 Mb.
|
|
Для підвищення рівня фінансової безпеки необхідно: • розробити стратегію фінансової безпеки України; • забезпечити прийняття Податкового кодексу, законів України про державний борг, фінансово-кредитну сферу, фінансові операції, про валютне регулювання; • створити надійну систему фінансового контролю; • запровадити чіткий порядок у справі отримання і відшкодування іноземних кредитів для господарських суб'єктів усіх форм власності; • створити єдину державну інформаційну базу, яка охоплювала б усі фінансово-кредитні установи; • створити умови для збільшення реальних грошових доходів населення. Література 1. Барановський О. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): Монографія /О. Барановський. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. – 759 с. 2. Бескід Й.М. Бюджетна система України: Навчальний посібник. – Київ: НІОС. – 2000. – С.5-396. 3. Бюджетна система: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – 2-ге вид., перероб. і доп./ В.М. Опарін, В.І. Малько, С.Я. Кондратюк, Г.Б.Коломієць.- К.:КНЕУ, 2002.– 5-333 с. 4. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 1997.– 18-287с. 5. Дегтярьова І.В. Формування елементів фінансового ринку. Проблеми формування ринкової економіки: Міжвідомчий науковий збірник. - К.: Либідь, 1992.-Вип. 1. – С. 91-95. 6. Методика розрахунку рівня економічної безпеки України // Офіційний сайт Міністерства економіки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=97980&cat_id=38738. 7. Економічна безпека: навч. посіб. / за ред. З.С. Варналія. – К: Знання, 2009. – 647 с. 8. Фінанси : підручник / [С. І. Юрій, В. М. Федосов, Л. М. Алексєєнко та ін.] ; за ред. С. І. Юрія, В. М. Федосова. — К. : Знання, 2008. — 611 с. ЛЕКЦІЯ 3 ______________________________________________________________ Сировинно-ресурсна безпека України ______________________________________________________________ План 1. Мінерально-сировинна база України 2. Сучасні фактори національної безпеки України при формуванні мінерально-сировинної бази 3. Зміна ролі та значення мінерально-сировинного потенціалу України в сучасних умовах 4. Загальний стан мінерально-сировинного потенціалу 5. Родовища корисних копалин на території України 6. Заходи щодо підвищення ефективності державного управління у галузі геологічного вивчення використання надр Перелік умовних позначень ПЕК - паливно-енергетичного комплексу МСК – мінерально-сировинний комплекс ООН – Організація об’єднаних націй СРСР – Союз радянських соціалістичних республік ВВП – внутрішній валовий продукт МРП – мінерально-ресурсний потенціал АЕС – атомна електростанція МСР – мінерально-сировинні ресурси ГДР- гірничобудівні райони ТГС – техногенно-геологічні системи ГС – геологічні системи НПС – навколишнє природне середовище РНБО – рада національної безпеки і оборони МСБ – мінерально-сировинна база ЄС – Європейський союз СНД – Співдружність незалежних держав РВПС НАНУ – Рада з вивчення продуктивних сил національної академії наук України 1. Мінерально-сировинна база України Розвиток світової економіки постійно супроводжується збільшенням обсягів використання усіх видів природних мінеральних ресурсів. За експертними оцінками,у найближчі десятиріччя у світі прогнозується підвищення рівня споживання більшості видів мінеральної сировини. У зв’язку з цим кожною країною формується політика нарощування мінерально-сировинної бази, яка залежить від трьох основних чинників: природного, економічного, геополітичного. Інтереси національної безпеки та економічного розвитку України вимагають розв’язання таких основних проблем: стабілізація промислового і сільськогосподарського виробництва та поступовий вихід економіки з кризового стану. Під час розв’язання цих проблем необхідно врахувати такі особливості: пріоритетність розвитку нафтогазової галузі, чорної та кольорової металургії, хімічної промисловості, будівельної індустрії та сільського господарства; можливість освоєння випуску нових видів продукції на існуючих підприємствах. Тобто і в найближчій перспективі у МСК держави зберігатиметься першочергове значення певних напрямів розвитку мінерально-сировинної бази, таких як: сировина для ПЕК; для гірничо-металургійного комплексу, для гірничо-хімічного комплексу та сільського господарства; виготовлення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, забезпечення підприємств якісною місцевою неметалевою сировиною та лікувально-оздоровчих установ і закладів – мінеральними водами. Україна – унікальна мінерально-сировинна держава, багатства надр якої зумовлені особливостями геологічної будівлі її території. В межах країни розповсюджені всі основні геоструктурні зони земної кори: платформні, геосинклінальні і перехідні між ними області – крайові прогини. В геологічній будівлі цих зон приймають участь дуже різноманітні по своєму складу, походженню і віку гірської породи. З унікальною, в металогенічному відношенні, структурою - Українським щитом, точніше його кристалічною підставою, зв’язана більшість родовищ металевих корисних копалин і, в першу чергу, найбільший Криворізький залізорудний басейн, комплексні докорінні родовища ільменіт-апатитових руд, родовища інших кольорових металів(урану, алюмінію, міді, молібдену, нікелю,берилію, літія, германію, ніобію, тантала, металів рідкоземельної групи, скандію, золота, платиноїдів), а також алмазів, графіту, нефелінових руд, великої кількості родовищ облицювальних і декоративних каменів і ін. В платформному чохлі, перекриваючому кристалічний фундамент, розміщені великі поклади марганцевих руд Нікопольского басейну, а також экзогенні родовища урану, унікальні за якістю і запасам родовища каолінів, бентонітових, вогнетривких і тугоплавких глин, бурого вугілля і багатьох інших видів корисних копалин. В Дніпровсько-донецької металогенічної провінції залягають родовища газу, нафти, газоконденсату, кам'яної соли, гіпсу. В південній частині провінції знаходиться Донецькі складчасті спорудження з найбільшим однойменнім кам'яновугільним басейном, а також родовища ртуті, кам'яної соли, вогнетривких і тугоплавких глин. В вугіллях Донбасу зосереджені трильйони кубічних метрів метану. З геосинклінальної зоною Карпатської складчастій області зв'язані родовища газу, нафти, сірки, калійних і магнієвих солей в Предкарпатському прогину і родовища золота, поліметалів, ртуті, кам'яної соли, цеолітів, бариту, алунітів в Закарпатській міжгірній западині. На шельфі Азовського і Чорного морів розвідані родовища вуглеводневої сировини і ведеться активний пошук нових їх покладів. Значний прорив в пошуках кольорових, рідких, шляхетних металів, а також алмазів і деяких видів нерудної сировини, по яким Україна традиційно була нетто-імпортером, відбувся в останнім десятиріччі. В межах Українського щиту, Донецької складачстої споруди і Карпатської складчастої області виявлені шість золоторудних районів з ресурсним потенціалом в декілька тисяч тон золота. З родовища Мужиївське (Закарпаття) в 1999 р. отримані перші вітчизняні зливки золота. На Українському щиту, Донецькому складчастому спорудженні і Скіфської плити виявлені алмази всіх відомих генетичних типів. Нинішнім сенсаційним відкриттям 1999-2000 рр. стали перші 168 алмазів з кімберлітових структур Приазов'я. В межах Вільно-Подільської плити в трапових покровах базальтів відкриті великі запаси самородної міді, аналогу відомих родовищ району Великих Озер (США). Ресурсний потенціал міді з змістом від перших до декількох десятків відсотків оцінюється в 25 млн. т.. В північно-західній частині Українського щиту на Устинівському рудному полі ведеться розвідка молібденових руд. На Приазовському блоку виявлені і розвідуються великі родовища рідких і рідкоземельних металів (Азовське, Мазурівське). По багатьох, у знов виявлених видів корисних копалин, Україна здатна не тільки задовольнити внутрішні потреби, але і створити значний експортний потенціал. МСК забезпечував 23-25% валового національного продукту. В нинішній час в надрах України виявлене біля 20 тис. родовищ корисних копалин з яких більш 7500 родовищ по 90 видам мінеральної сировини мають промислове значення. Промисловістю освоєне 3350 родовищ, що містять від 40 до 75% розвіданих запасів різноманітних видів корисних копалин. На їхній базі діють понад двох тисяч гірничодобувних, збагачувальних і переробних підприємств. В значній кількості видобувають з надр вуглеводневу сировину, буре вугілля, торф, цементну сировину, карбонатну сировину для хімічної і харчової промисловості, тугоплавкі і вогнетривкі глини, сировину для будівельних матеріалів, йод, бром, різноманітні мінеральні води, дорогоцінні і виробні камені, п'єзокварц і ін. В відносно невеликих обсягах видобувають також нікелеві руди, золото, скандій, гафній, янтар, цеоліти. Іде переоцінка запасів раніше в значних обсягах ртуті ,що витягалася. 2. Сучасні фактори національної безпеки України при формуванні мінерально-сировинної бази Україна має потужну мінерально-сировинну базу й відноситься до найбільших мінерально - ресурсних держав світу. На її території, що сягає всього 0,7% світової, виявлено до 5% МСР світу, які включають понад 20 тисяч родовищ. Розвідано близько 8 тисяч родовищ, майже половина з яких розробляються. Найбільше значення мають: залізні, марганцеві, уранові руди, вугілля, газ, нафта і конденсат, титан, циркон, каолін, графіт, нерудна сировина для металургії, облицювальне каміння, мінеральні води [2;15;23;10;24;8;28]. МСК на початку 90-х років забезпечував 23-25% валового національного продукту і третину валютних надходжень від експорту. З видобутком і використанням корисних копалин було пов’язано 48% промислового потенціалу країни і до 20% її трудових ресурсів, працювало близько 400 шахт, 1100 кар’єрів, десятки гірничо-збагачувальних комбінатів, нафто- і газовидобувних комплексів. Нині з мінеральними ресурсами і продуктами їх переробки пов’язано 42% ВВП і 60% валютних надходжень до експорту, що безпосередньо впливає на економічну та фінансову складові національної безпеки України. Особливий інтерес представляє динаміка видобутку основних видів корисних копалин України, що простежена з 1970 по 2007 рік. У 2007 р. порівняно з 1995 роком відбулися, на мій погляд, показові зміни у видобутку основних корисних копалин: залізних руд – збільшення в 1,5 разу, марганцевих руд – зменшення в 1,2 разу, газу – збільшення в 1,15 разу [4;7;12]. Відносне зростання видобутку залізної руди головним чином пов’язане з експортом продукції її первинної переробки, що підвищує ризик негативних впливів глобалізацій них процесів, у т. ч. на видобуток коксівного вугілля. На сьогодні актуальним завданням є визначення оптимальних рівнів видобутку корисних копалин з метою забезпечення стабільного розвитку гірничо-металургійного комплексу. З «важким» виробництвом в Україні пов’язано 64% економіки. Водночас згідно із світовим досвідом навіть «благополучні» індустріальні країни (США. Франція, Японія та ін.) не дозволяють собі піднімати цей рівень вище 30% ставка робиться на «малотоннажне», наукоємне виробництво, із зниженою енерго та ресурсоємністю, з обмеженим ековпливом. Зазначені проблеми особливо проявляються і загострюються в умовах поточної кризової ситуації [12;17;18;26;27]. Проведені дослідження сучасних тенденцій на ринку металів у другій половині 2008 р. дають змогу виділити три групи металів:
З урахуванням цих тенденцій необхідно по-новому реалізувати потужний МРП України і перебудувати гірничодобувну і металургійну галузі країни, а також повного забезпечення діючих АЕС власною урановою сировиною[18]. Займаючи площу у 603,7 тис. км2 (0,4%світової суші), Україна здатна забезпечити близько 5% світової потреби в мінеральній сировині[3;6;7]. Низка корисних копалин України представлена унікальними родовищами якісної сировини в досить сприятливих умовах для створення сучасних гірничопромислових комплексів. З надр України видобувається вуглеводнева сировина, кам’яне і буре вугілля, торф, цементна сировина, тугоплавкі та жароміцні глини, сировина для виготовлення будівельних матеріалів, коштовні й виробні камені, різноманітні мінеральні лікувальні та питно-столові води. У невеликих обсягах видобуваються нікелеві руди, золото, скандій, гафній, бурштин, цеоліти, фосфатна сировина. Виявлені й вивчені родовища нетрадиційних для України корисних копалин, що мають значний ринковий потенціал – берилію, ніобію і танталу, міді, свинцю, цинку, молібдену, апатиту, горючих сланців, значна частина з яких має нескладні умови. Останніми роками підтверджені реальні можливості відносно подальшого зростання запасів вуглеводнів, відкриття й освоєння нових для України родовищ корисних копалин – золота, хрому, міді, свинцю, цинку, молібдену, рідкісних металів, рідкісноземельних. Останнім часом доведена можливість використання техногенних родовищ[6;7;27] для видобутку кольорових, рідкісних і благородних металів, різного роду неметалічної сировини. Визначений потужний мінерально-ресурсний потенціал України не є випадковим. Роботами останніх років доведено, що Україна є унікальним геологічним регіоном світу[3;6]. Її будова характеризується великою різноманітністю геологічних структур і геодинамічних умов їхнього розвитку, геологічних і рудних формацій. На території України сходяться майже всі основні геологічні структури Європейського континенту. Тому Україну можна вважати своєрідним геологічним центром Європи. Також виявлені унікальні Пержанське родовище берилію в Житомирській, крупне Азовське родовище рідкісноземельних у Донецькій, родовища літію в Кіровоградській областях. Одним із нових досягнень українських геологів останніх років було виявлення золотоносності України й відкриття промислових золоторудних родовищ Мужієвського, Сауляк – у Карпатах; Бобриківського – на Донбасі; Сергієвського, Майського, Клинцівського – у межах Українського щита. Що стосується концепції мінерально-сировинного комплексу, це передусім концепція балансованого розвитку, яка була проголошена на конференції ООН в Ріо-де-Жанейро в 1992 р.. Практичним втіленням цієї концепції стала глобалізація механізмів використання мінерально-сировинних ресурсів, прояв якої особливо відчувається за останні півстоліття, оскільки багато країн вичерпали власні ресурси, доступні для економічно ефективного використання. Україна має найбільший у Європі МРП і здатна зайняти провідне місце у світі. Водночас сучасний рівень розвитку МСК України є незадовільним і не відповідає рівню її ресурсного потенціалу внаслідок хибної стратегії розвитку МСК, застарілих технологій, успадкованих ще з часів СРСР. Передусім необхідно розробити і реалізувати новий стратегічний курс, відповідний до вимог і умов сучасної ринкової економіки, враховуючи впливову роль МСК на перспективи розвитку економіки країни та екологічний стан її регіонів [20,27]. Враховуючи зазначене, структура нової Концепції розвитку геологічної галузі України має враховувати світовий досвід країн із розвиненою ринковою економікою:
Ефективність використання різноманітних МСР України – найважливіший шлях до зниження енергетичної залежності країни, сприяння її інноваційному розвитку. Для повної реалізації мінерально-ресурсного потенціалу України слід здійснити такі першочергові заходи:
Таким чином, реструктуризація використання МРП України в напрямі виробництва сучасних металів і сплавів значною мірою дає змогу нейтралізувати вплив чинників кризи і майже повністю забезпечити власною сировиною як поточні потреби гірничо-металургійного комплексу України, так і його розвиток на перспективу. [ http://eko.org.ua]. |
| За загальною редакцією ректора Національної академії Служби безпеки... Рекомендовано до друку Вченою радою Національної академії Служби безпеки України, протокол №13 від 23 вересня 2010 року |
У якій із відповідей правильно названо злочини, що відносяться до... Суб'єктом основних складів яких злочинів проти основ національної безпеки України є службова особа? |
| ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ Я-концепція – це цілісна структура (у хворих на шизофренію вона, наприклад, порушена). Проте ця структура має і певні протиріччя,... |
З курсу „Теорії держави і права” Поняття, основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні |
| Поняття, походження держави. Функції та форми держави Поняття і види форми правління, форми державного устрою і форми державно-правового режиму |
Поняття, походження держави. Функції та форми держави Поняття і види форми правління, форми державного устрою і форми державно-правового режиму |
| ЛЕКЦ І Я по темі №1 «Поняття, особливості та структура адміністративного процесу» Час і значні зміни в житті держави виявили непереконливість деяких поглядів на адміністративний процес, інші ж можуть слугувати теоретичною... |
1 Українська національна ідея Трансцендентна категорія, що виражає прагнення українців до власного самовираження, наявності власної держави. Процес формування... |
| План Вступ Теорія держави і права в системі суспільних та юридичних... Теоретичне осмислення й усвідомлення цих проблем – необхідна умова наукового управління суспільними процесами. Саме життя висунуло... |
Структура юриспруденції(наук про державу право) Юридична наука — це система знань про об'єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, про... |