|
|
Скачати 165.33 Kb.
|
| 1)Українська національна ідея Украї́нська націона́льна іде́я — одна із національних ідей. Трансцендентна категорія, що виражає прагнення українців до власного самовираження, наявності власної держави.Процес формування української національної ідеї можна відобразити за допомогою трьох історичних періодів, яким відповідають певні рівні зрілості національної свідомості українців: -Від пізнього середньовіччя до доби Гетьманщини (кін. XV ст. - 1654 р.): усвідомлення українцями себе як єдиного народу з самобутньою культурою та менталітетом; -Від поч. ХІХ ст. до розпаду УНР (поч. XIX - 1919 р.): створення літературної мови, формування власної політичної та наукової думки, театру та літератури, -Від відновлення незалежності України до сьогодення (від 1991 р.): формальне утворення української нації; "постколоніальний" менталітет нації - відсутність гордості за власну мову та культуру. 2.Національне відродження З кінця XVIII ст. зароджується український національний рух, спершу культурний, а з 1840-х і політичний. Почалося формування модерної української нації. Важливе значення для національного пробудження мала творчість Т. Шевченка; внаслідок репресій російського царату з 1870-х центр національного руху перемістився в Галичину. З кінця XIX ст. виникають українські політичні партії, частина з яких висуває вимогу самостійної соборної української держави. 3.Національна культура Національна культура - це сукупність символів, вірувань переконань цінностей, норм зразків поводження, які характеризують духовне життя людського співтовариства в тій або іншій країні, державі. У державі однорідному в лінгвістичному й етнічному відношенні може бути одна національна культура. Усередині національних культур виділяють субкультури. Культура сьогодні існує в національній формі самовираження. Культура є діючим чинником формування нового міжнародного типу духовного виробництва, що народжується в співдружності культур. 4. Націоналі́зм Націоналі́зм — ідеологія і напрямок політики, базовим принципом яких є теза про цінність нації як вищої форми суспільної єдності і її первинності в державотворчому процесі. Відрізняється різноманіттям течій, деякі з них суперечать одне одній. Як політичний рух, націоналізм прагне до відстоювання інтересів національної спільноти у відносинах з державною владою. Він спирається на національне почуття, яке споріднене патріотизму. Ця ідеологія прагне до об'єднання різних верств суспільства, незважаючи на протилежні класові інтереси. 5. «Студіум рутенум». Деяке покращення відбулося завдяки реформам імператора Йосифа II. 1784 року він заснував у Львові університет, де для українських студентів, зважаючи на їхнє переважне незнання латини й німецької, організували окремий «Студіум рутенум». Тут предмети викладалися штучною мовою, котра поєднувала церковнослов'янську з місцевою українською говіркою. Тим не менше, завдяки цьому закладові українці отримали можливість познайомитися із здобутками західноєвропейської культури та науки. «Студіум рутенум» практично нагадував окремий український інститут при Львівському університеті, де діяли філософський і богословський факультети. 6. Барбареум «Барбареум» — перша греко-католицька духовна семінарія. Була заснована імператрицею Марією Терезою у 1774 р. у Відні, при церкві св. Варвари, для навчання греко-католицьких священиків Австрійської імперії. За 10 років існування семінарії у ній навчалося 46 греко-католицьких студентів. З рядів випускників цієї семінарії згодом вийшло 6 єпископів, 10 професорів університету та єпархіальних семінарій, 8 ректорів семінарій і 8 письменників.У 1784 р. семінарію «Барбареум» закрито. 7.Структура культури Розрізняють культуру матеріальну і культуру духовну. Матеріальна культура охоплює різноманітне коло речей, у середовищі яких, власне, й протікає все життя як кожної окремої людини, так і суспільства в цілому. До духовної культури належить сфера виробництва, розподілу і вжитку найрізноманітніших духовних цінностей. Галузь духовної культури включає всі результати духовної діяльності людства: науку, філософію, мистецтво, мораль, політику, право, освіту, релігію, сферу керівництва суспільством і управління ним. 8.Функції культури Адаптивна функція полягає у забезпеченні адаптації (пристосування) людини до зовнішнього середовища Інтегративна функція полягає в об'єднанні людей у соціальні групи, народи, держави, одночасно у членів однієї соціальної групи формується приналежність до неї Інформативна функція виконує передачу, трансляцію нагромадженого соціального досвіду як за «вертикаллю» (від попередніх поколінь до нових), так і за «горизонталлю» — обмін духовними цінностями між народами. Креативна функція -в процесі пізнання світу та самого себе, людина виявляє свої творчі можливості. Комунікативна функція- полягає в передаванні історичного досвіду поколінь через механізм культурної спадкоємності та формуванні на цій підставі різноманітних способів і типів спілкування між людьми. Нормативна функція- Культура поєднує функціонування звичаїв,традицій та прояву новаторства. Релаксаційна функція- Культура забезпечує фізичний та психологічний відпочинок людини. Перетворювальна функція полягає в тому, що культура є знаряддям творчої діяльності людей з метою задоволення їхніх різноманітних потреб і потреб суспільст. Сигніфікативна функція В культурі окремим явищам та речам надається значення й цінність. Трансляційна функція культури забезпечує спадкоємність людського існування для багатьох поколінь, створюючи більш або менш надійний захист від екологічних законів регулювання життя. 9. Структура та діяльність Острозького культурно-освітнього осередкуму: Найвагомішим виявився внесок у справу відродження української культурної самобутності Острозького культурно-освітнього осередку. До вченого гуртка, заснованого 1576 р. князем Костянтином Острозьким, входили люди різного походження — греки, поляки, білоруси. До осередку, крім ученого гуртка, належала колегія — перша спроба створення школи вищого типу в східних слов'ян, а також друкарня, де працював Іван Федоров. Намагаючись зберегти культурну ідентичність, діячі осередку перекладали Священні тексти і публікували власні твори слов'янською мовою, відстоювали православний релігійний обряд, започаткували полемічну літературу. На початку XVII ст. активніше пропагувалася філософсько-філологічна концепція; були написані поетичні твори з гуманістичним змістом, що прославляли земні подвиги людини, розроблена власна система віршування (Д.Наливайко, С.Пекалід). В колегії особлива увага приділялася мовам, насамперед старослов'янській і грецькій, а латинській, як мові середньовічної науки, — значно менше. Випускник колегії Мелетій Смотрицький створив першу граматику старослов'янської мови (1619 p.), яка стала зразком для всіх слов'ян. Внаслідок припинення фінансування осередку онукою К.Острозького Анною-Алоїзою Ходкевич, його діяльність 1636 р. занепадає. Острозький осередок виховав Івана Вишенського, Петра Конашевича-Сагайдачного, Мелетія Смотрицького та ін. Традицію Острозького осередка гідно продовжив учений гурток Києво-Печерської Лаври. 10. Візантійські впливи в образотворче мистецтво в Київській Русі. Вплив Візантії на мистецтво Київської Русі: -тринадцятикупольна Софія Київська була створена візантійськими зодчими; -мозаїка і фрески Софії Київської відобразили й участь у їх створенні візантійських митців, і продовження візантійської традиції давньоруськими майстрами; -у Володимирі під час розпису Дмитріївського собору місцеві майстри працювали над фресками вже на рівних з художниками, запрошеними з Константинополя. Після падіння Константинополя (1453 р.) Московська держава сприймалася у світі як пряма спадкоємниця Візантійської імперії. 11. Розвиток освіти і науки Київської Русі. Освіта почала набирати активного розвитку після хрещення Русі-України. Першу школу в Києві заснував князь Володимир. Діти бояр і вельмож там вчилися читати, писати, співати церковних пісень, оволодівали грецькою мовою. З цієї школи виходили освічені священики, писарі, перекладачі з грецької та інших мов на церковнослов'янську. Особливого піднесення освіта набула при Ярославові Мудрому. Він збирав у чужих державах книги і формував величезну бібліотеку. До шкіл на науку Ярослав залучав здібних дітей не лише князів та духовенства, а й простих міщан. Наука розвивалася під впливом Візантії, а це, з одного боку, відкривало доступ до наукових творів мужів грецького та римського світів, а з іншого — пригнічувало розвиток власної наукової думки. З перекладених книг черпали наукові знання про природу («Шестиднєв» Василя Великого та «Фізіолог»), географію («Топографія» Козьми Індикоплова, александрійського купця VI ст.), філософію (короткі уривки з творів Платона, Арістотеля). 12. Літературні пам*ятки Київської Русі, їх історичне значення. До перекладної літератури належали: богослужебні книги — Святе Письмо, Тріоді, Октоїхи, Мінеї, Требники тощо; житія святих — апографи, патерики — збірники коротких розповідей про ченців, аскетів; кормчі книги — пам'ятки церковного права, церковні статути; філософські твори на зразок "Шестодневу"; історичні хроніки; гомілетика — урочисті "слова" на церковні свята. Перший руський список Євангелія виконав дяк Григорій у 1056—1057 pp. на замовлення Остромира, назва — "Остромирове Євангеліє Найдавнішою пам'яткою писемності Київської Русі вважаєть ся "Ізборник Святослава", укладений 1073 та 1076 pp. для київського князя Святослава Ярославича. В "Ізборнику" 1073 р. подано перший "Індекс книг істинних і хибних", в якому йшлося про книги, які слід читати і які заборонені. Митрополит Іларіон автор визначної пам'ятки вітчизняної писемності — церков но-богословського твору "Слово про закон і благодать", написаного між 1037 і 1050 pp. "Повість временних літ", написана ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором 1113 р. 13. В чому проявлялося Відродження істор.-культурн. традицій Київської Русі за часів Олельковицького відродження. Традиція Кирила й Мефодія прислужилася до утвердження й збереження етнічно-національної ідентичності українського народу, що чітко проявилося в період Олельковицького ренесансу, який розцінюється як провісник першого культурно-національного відродження. обґрунтовано, що у період “Олельковицького” ренесансу (друга пол.ХV ст.) – у час тотального захоплення латинською мовою як мовою вченої Європи, Кирило-Мефодіївська традиція спричинилася до утвердження спадщиниКиївської Русі як власної, української античності, до перекладів українською мовою старозаповітних книг, а також арабо-єврейських пам’яток природничо-наукового змісту (“Арістотелеві врата”, “Космографія”, “Логіка Авіасафа” та ін.), що було першою спробою створення української наукової й філософської термінології; 14. Укр архітектори 2 половини 17-18 ст: Іван Григорович-Барський (1713—1785), С. Ковнір, Ф. Старченко, А. Зерніков, І. Батіст, Степан Ковнір (1695— 1786), Йоган Готфрід Шедель (1680—1752), Ф. Старченко й І. Зарудний. 15. Представники укр. Авангардного мистецтва: А.О. Порфирович, А. Варгола, В. Єрмилов, О. Богомазов, Д. Бурлюк, В. Татлін, В. Поліщук, М. Семенко, М. Бажан, Е. Андієвська, І. Драч, М. Вінграновський, Ю. Андрухович, В. Неборак, О. Ірванець, Ю. Позаяк, С. Либонь, В. Недоступ, І. Лучук, Н. Гончар, Р. Садловський, І. Андрусяк, І. Ципердюк, Т. Майданович, П. Вольвач, О. Ульяненко, Є. Пєшковський 16. Представники розстріляного Відродження: Я.М. Омельянович (Юліян Шпоп), М.Г. Хвильовий, В.П.Підмогильний, Г.М.Косинка, М.Г.Куліш, Є.П.Плужник, М.В.Семенко. В.Л.Поліщук, П.П.Филипович, М.К.Зеров, В.М.Ярошенко, М.М.Вороний, художники-бойчукісти , Л.Курбас, М.Л.Бойчук, І.І.Падалка, В.Т.Седляр, Д.Тась, О.О.Соколовський. 17) Козацьке бароко Козацьке бароко — назва архітектурного стилю, що був поширений на українських землях у XVII-XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко. Період другої половини 17 - 18 століття називають епохою староукраїнської культури, тобто тієї, що передувала новій, створеній за останні два століття. Мистецтво тієї доби розвивається в стилі бароко, котрий проникає в усі культурні сфери і набуває свого розквіту у 18 столітті як відоме всьому світові “українське бароко”.Національні риси українського бароко виявилися не лише у типах споруд, а й у віртуозному опануванні прийомів цегляної кладки, соковитому декорі. Блискучими пам'ятками козацького бароко в архітектурі стає кам'яні церкви. Пафос боротьби й перемоги викликав до життя справжні архітектурні шедеври. Гармонійність і пишність форм, розмаїття мальовничих композицій найкраще ві повідали естетичним смакам українців. Приваблювала в бароковому стилі динамічність, експресивність, внутрішня напруга, що були покликані вразити, збудити уяву українських архітекторів вабі декоративні можливості бароко, єдність споруди з довкіллям 18)Діяльність братських шкіл в Україні Унікальним явищем в історії вітчизняної освіти була діяльність братських шкіл (80-ті роки XVI ст.), які організовували і утримували церковні братства (громадсько-політичні організації православних громадян) з метою зміцнення православ´я. Серед них були як елементарні, так і школи підвищеного рівня. Найвідоміші — Львівська (перша школа, заснована Успенським братством у 1586 p.), Київська та Луцька школи. Притаманними їм рисами були: 1) демократичність. У школі мали право навчатися діти різних станів населення, статут школи зобов´язував учителя ставитись до всіх учнів однаково. Для сиріт та дітей з інших міст братства відкривали гуртожитки (бурси); 2) введення елементів класно-урочної системи навчання. В елементарних братських школах учнів поділяли на три групи залежно від набутих знань, умінь, навичок, а з XVII ст. у братських школах підвищеного типу встановилася класна система занять. 3) налагоджений тісний зв´язок з батьками чи родичами учнів. Між батьками і школою укладалася письмова угода, де обумовлювались обов´язки сторін з виховання і навчання дітей; 4) чітка організація навчання: заборонялись пропуски занять, запізнення, існувала налагоджена система чергових; 5) ґрунтовність освіти, яка не поступалася західноєвропейській. 19)Початок книгодрукування в Україні Вперше друкована книга в Україні з’явилася у другій половині XVI ст., а до цього книги були рукописні. Переписування книг — це була дуже копітка, виснажлива робота. На одну книгу йшло дуже багато часу: і рік, і більше. Тому подією величезної культурної ваги стало запровадження книгодрукування в Німеччині у середині XV століття, яке швидко було запозичене практично всіма країнами Європи, у тому числі й УкраїноюПочаток слов’янського друкування припадає на 1491 рік, коли відомий друкар Фіоль у Кракові надрукував дві книжки — „Часословець» і „Осмоглас- ник». Обидві книги набрані кирилівським шрифтом, який є основою сучасної української та російської азбуки. На жаль, життя і діяльність Фіоля Швайпольта закінчилося трагічно. Саме за друкарську діяльність він був заарештований краківською інквізицією. Це сталося у 1491 році. Батьком українського друкарства вважають Івана Федорова. Іван Федоров народився близько 1510 року (точна дата його народження невідома). Вважають, що він навчався у Краківському університеті, який закінчив у 1532 році і здобув ступінь бакалавра. Федоров видає один з шедеврів давньоукраїнського друкарства — повну слов’янську „Біблію» (1256 сторінок, тираж — 2000 примірників). Після смерті Івана Федорова у 1583 його друкарське устаткування перейшло до Львівської Братської друкарні. У 1977 р. скульптори Б. Борисенко і В. Подольський у Львові спорудили пам’ятник славному українському першодрукареві, у цьому ж році відкрито музей і присвоєно його ім’я Львівському поліграфічному інституту (нині — Академія друкарства). Іван Федоров багато зробив для розвитку друкарської справи. Саме він уперше ввів друкований шрифт, ще задовго до реформи Петра І використав скорочений шрифт — „гражданку», вперше помістив у книгах гравюри світського змісту, сторінки оздоблював рамками, орнаментом тощо. З 20-х років XVII ст. найбільшим центром книгодрукування в Україні стає Києво-Печерська лавра. 20) В яких жанрах представлена укр..літ 2 половини 17-18 ст. Досягла високого рівня українська драма. Теорія цього виду літератури розроблялась у курсах поетики викладачів Київської академії. Зокрема Ф. Прокопович склав теорію трагедії, комедії і трагікомедії. Як самостійний театральний жанр розвивається інтермедія – комедійні вставки у поважну драматургічну річ. Іноді вони мали тематичний зв’язок із основою п’єси. Набуває поширення громадянська та любовна лірика. Це були романси, сентиментальні пісні – жанри дуже популярні в західноєвропейській літературі. У ці твори вводилися образи, запозичені з народної поезії. Багато таких пісень і поезій приписують Марусі Чурай – легендарній українській народній співачці і поетесі, яка нібито жила у Полтаві; документальних свідчень про неї немає. 21)Образотворче мистецтво України 17-18 ст. Види образотворчого мистецтва України 17-18 ст.: Іконопис ,Портретний живопис, Гравюра та графіка, Книжкова мініатюра, Монументальний живопис, Народна картина. Українське “козацьке” бароко Декоративні ідеї та можливості бароко були близькими до національного українського мистецтва, якому притаманна мальовничість композицій, гармонія будівель із навколишньою природою. Поєднання власних традицій та європейського впливу створила умови для розквіту стилю українського бароко. Козацький собор Привідним типом споруд стає так званий козацький собор – 5-купольний, із 4 однаковими фасадами. Внутрішнє оздоблення храмів особливо різьблені дерев'яні іконостаси ілюструють мистецтво народних майстрів. У 17 ст. на кошти Козацької старшини перебудовано Софіївський і Михайлівський золотоверхі собори, Церкви Києво-Печерської Лаври Ландшафтна Архітектура Популярними були фонтани і парки, що планувалися відповідно до традицій французького (регулярного) парку. Симетричне розташування насаджень, надання геометричних форм кущам і деревам, екзотичні квіти. В кінці 18 ст. модними стали англійські парки (ландшафтне планування) – натуральні пейзажні парки, в яких місцева і привізна рослинність і пейзаж природно поєднуються. Портретний живопис Перехідне місце між іконописом і світським портретним живописом посідали парсуни – твори портретного жанру, виконані із використанням прийомів іконописної техніки. Сім‘ї козацької старшини масово замовляли парсуни. Народна картина У 18 ст. в Українському живописі поширився жанр народної картини, героєм якої був Козак Мамай (козак-бандурист). Один із най популярніших в Україні образів козака-лицаря, якого вважають космогонічним уособленням Українського народу. Його образ став настільки популярним, що позиціонувався в українській хаті на рівні за іконами. 22) Назвіть представників Києво-Могилянської академії Ки́єво-Могиля́нська акаде́мія - стародавній навчальний заклад в Києві, який під такою назвою існував від 1659 до 1817 р. Спадкоємець стародавньої Київської Академії заснованої князем Ярославом Мудрим. До випускників зокрема належали Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович. Університет довгий час був також важливою релігійною школою, звідси вийшли такі відомі християнські діячі як Степан Яворський, Феофан Прокопович і Дмитро Ростовський. Києво-Могилянська академія Лазар Баранович (1650-1657) Йосиф Мещерин (1657) Йоаникій Ґалятовський (1660-1662) Мелетій Дзик (до 1665) Варлаам Ясинський (1665-1673) Сильветр Головчич (1672-1684) 23)Назвіть представників експресіонізму в українському мистецтві Експресіоні́зм (від франц. expression - вираження, виразність) — літературно-мистецька стильова тенденція авангардизму, що сформувалася в Німеччині на початку ХХ століття. Мав своїх прихильників в мистецтві Франції, Австрії, Польщі, німецькомовної Швейцарії. В українській літературі експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. Класичний експресіонізм утвердив Осип Турянський повістю «Поза межами болю». У стильову течію експресіонізму частково вписується творчість Миколи Куліша («97»), частково — Миколи Бажана (збірка «17-й патруль»), а особливо проза Миколи Хвильового (зокрема твір "Я (Романтика)"), Івана Дніпровського, Юрія Липи, Тодося Осьмачки. 24)Які течії представлені укр.. мистецтвом 19 ст Романтизм (фр. romantisme) — ідейний рух у літературі, науці й мистецтвіз середини 19 ст. охопив інші країни Європи,Україну. Визначальними для романтизму стали ідеалізм у філософії і культ почуттів, а не розуму, звернення до народності, захоплення фольклором і народною мистецькою творчістю, шукання історичної свідомості й посилене вивчання історичного минулого (історизм).Ідеї, теми й сюжети як і мистецькі засоби романтизму мали великий вплив на образотворче мистецтво кінця XVIII і початку XIX століть Західної Європи і сусідніх з Україною слов’янських народів, зокрема тих митців, що були народжені або жили в Україні: з росіян В. Тропінін, з вірмен І. Айвазовський, з польських Ю. Коссак, А. Ґроттґер та інші. Елементи романтизму наявні в ранніх творах Т. Шевченка і К. Трутовського, у творчості І. Сошенка, Класицизм В Україні класицизм не зміг у силу несприятливих історичних обставин розвинутися як цілісна структурована система, переважно орієнтувався на низькі жанри (очевидно, під впливом низового бароко). Деякі тенденції класицизму знайшли свій вияв у трагікомедії «Володимир» Феофана Прокоповича, поезії Івана Некрашевича, шкільних «піїтиках» XVIII ст., поемі «Енеїда» Івана Котляревського, травестійній оді «Пісні Гараська» Петра Гулака-Артемовського, оповіданнях Григорія Квітки-Основ'яненка та ін. Реалі́зм (лат. realis — «суттєвий», «дійсний», від res — «річ») — стиль і метод у мистецтві й літературі, а також філософська доктрина, яка вчить, що предмети видимого світу існують незалежно від людського відчування і пізнання.У старому українському мистецтві реалізм рідко виступав у чистому виді, як це було, наприклад, у Голландії або Італії; він був тільки складовою, хоч і основною частиною таких стилів, як бароко, рококо, ампір, класицизм.своїх суто реалістичних формах він виступив щойно з пол. 19 ст. Реаліст Т. Шевченко, з своїм гаслом «ні однієї риски без натури», стояв на межі академізму й тієї класицистичної традиції, яку в Петербурзі залишили його попередники: Д. Левицький |
|
6. НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ. УКРАЇНСЬКИЙ КУЛЬТУРНИЦЬКИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ ЕТАПИ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ РУХ Навчально-тематичне планування курсу «Історія України». 9-й клас. Поглиблене вивчення. (140 год) ІІ семестр |
Розкрийте поняття літературної мови та літературної норми. Визначте... Українська мова – слов’янська мова. Вона є національною мовою українського народу. Українська національна мова існує |
|
План: Предмет і завдання курсу "Ділова українська мова". Українська... Функціональні стилі мовлення. Художній і розмовний стилі, жанри, мета і сфера спілкування, мовні засоби |
Конкурс «Візитка» Виходять, галасуючи, учасники. Всі (навперебій... Ну, почалось! Ти що, півня збираєшся пускати? Це тобі не сімнадцяте століття. Тут пожежні і вдень, і вночі не сплять |
|
Періодизація історії української культури Поняття культура. Українська народна та національна культура: їх основний зміст і взаємозв’язок |
1. УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ ПРАВА Вступ Нація не заперечує етносу, а якісно перетворює його шляхом вивільнення індивідів від обмежених принципом «землі і крові» зв’язків... |
|
УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ М.І. Козюбра (Конституційний суд України); д-р іст наук, проф. О. В. Кузьминець (Національна академія внутрішніх справ України);... |
Н73 Новий довідник: Українська мова. Українська література. — К.: ТОВ «КАЗКА», 2008. т— 864 с М. Радишевсъка — старший учитель, учитель-методист, відмінник народної освіти (автор розділу «Українська мова») |
|
План Національна економіка. Суспільний продукт і суспільні потреби Національна економіка – це економічна й організаційно єдина система взаємопов’язаних галузей і сфер діяльності людей, яким властива... |
РУНВіра цим буквосполученням позначається одна із найбільш поширених... Америки. Повна назва конфесії – Рідна Українська Національна Віра. Як віросповідання, вона не тотожна Рідній Вірі, оскільки ґрунтується... |