|
|
Скачати 4.32 Mb.
|
|
С.78 ДБН В.2.3-7-2003 Закінчення таблиці 13
7.20 Машинне приміщення ескалаторів слід обладнувати припливно-витяжною системою місцевої вентиляції, передбачуючи рециркуляцію повітря і димовидалення при пожежі відповідно до СНіП 2.04.05 і за 14.8, а при необхідності - підігрів або охолодження повітря. Приплив повітря в машинне приміщення ескалаторів вестибюлів станції глибокого закладення слід передбачати з поверхні землі, в машинні приміщення вестибюлів станцій мілкого закладення - з поверхні землі або з тунелів, а в машинне приміщення ескалаторів пересадочних вузлів та в машинні приміщення між двома маршами ескалаторів - із тунелів або зі станцій. Викид повітря - на поверхню, в підвуличний перехід або в тунель. При технічному обґрунтуванні дозволяється приймати приплив повітря в машинне приміщення ескалаторів із касового залу. Обмін повітря слід розраховувати на асиміляцію повітрям тепла, що виділяється обладнанням і освітленням, за вирахуванням тепла що переходить в ґрунт. 7.21 Для кладових мастильних, кладових мастильних і фарбувальних матеріалів, а також приміщень лужних акумуляторних АТРП, слід передбачати окремі системи місцевої витяжної вентиляції із штучним спонуканням. ДБН В.2.3-7-2003 С.79 Надходження повітря слід передбачати із тамбурів, які улаштовують у входах в ці приміщення, через гермоклапани або зворотні протипожежні клапани. Вентилятори витяжних систем вентиляції слід приймати вибухозахисного типу із вибухозахисним електродвигуном. На всмоктувальній ділянці повітропроводу, на вході в його камеру, необхідно передбачати герметичний клапан з електроприводом, що зблокований з вентилятором; при виникненні пожежі вентилятор повинен автоматично вимикатися, а гермоклапан - закритися. Вентилятори витяжних систем слід розміщувати в окремих приміщеннях. Видалення повітря із приміщень кладових проводиться на поверхню землі по самостійних повітропроводах, а з приміщення лужних акумуляторів АТРП - в перегінний тунель за станцією за напрямом руху поїздів. 7.22 Приміщення кислотних акумуляторів підстанцій повинні бути обладнані припливно-витяжними системами вентиляції з витяжкою 2/3 об'єму повітря із верхньої і 1/3 із нижньої зон приміщень. Подачу повітря в акумуляторні приміщення слід передбачати із коридорів або сусідніх приміщень, або із тунелів з урахуванням вимог за 14.22. На припливній вентиляції встановити фільтри очищення повітря від металевого пилу. Відстань від верхньої кромки верхніх вентиляційних отворів до стелі повинна бути не більше 100 мм, а від нижньої кромки нижніх вентиляційних отворів до підлоги - не більше 300 мм. Видалення повітря із приміщень кислотних акумуляторів необхідно передбачати безпосередньо на поверхню землі по самостійних повітропроводах, які обладнані клапанами проти затоплення. Кіоски витяжної системи вентиляції приміщень кислотних акумуляторів СТП повинні бути обладнані блискавкозахистом відповідно до РД 34.21.122. Вхід в приміщення акумуляторної і вентиляційного обладнання повинен мати тамбур-шлюз, що вентилюється через зворотні протипожежні клапани в об'ємі 20 % від розрахункової кількості повітря. 7.23 Припливні і витяжні агрегати вентиляції акумуляторного приміщення підстанції слід застосовувати і розташовувати з урахуванням вимог за 14.22 даних Норм. С.80 ДБН В.2.3-7-2003 Кратність обміну повітря для приміщення акумуляторної батареї слід визначати із розрахунку, що концентрація водню повинна бути не більше 0,2 % об'єму повітря в приміщеннях, а концентрація aepозолів сірчаної кислоти або лугів в робочій зоні - не більше величин, встановлених ГОСТ 12.1.005, а також із розрахунку, що на відстані 1 м від повітровипускної решітки в атмосферному повітрі концентрація шкідливих речовин не перевищить: - в режимі постійного підзарядження батареї - максимально разову концентрацію шкідливих речовин в повітрі за ГОСТ 12.1.005; - в режимі глибокого заряду батареї максимальним струмом, що прийнятий відповідно до 8.25, - концентрацію шкідливих речовин в повітрі за ГОСТ 12.1.005. В системах місцевої вентиляції резервні вентиляційні агрегати не передбачаються. 7.24 Приміщення для сухих трансформаторів та агрегатів-перетворювачів в підземних підстанціях слід обладнувати припливно-витяжною системою місцевої вентиляції з забором повітря із перегінного тунелю, по якому поїзд відходить від станції, або з поверхні землі і випуском повітря в цей же тунель на відстані не менше 25 м по ходу поїзда від місця забору повітря. Дозволяється застосування рециркуляційних систем з охолодженням повітря. 7.25 Приміщення розподілювальних пристроїв підстанцій слід обладнувати припливно-витяжними системами місцевої вентиляції із забором повітря з перегінного тунелю, по якому поїзд входить на станцію. На припливній системі слід встановити важкогорючі фільтри очищення повітря від металевого пилу. 7.26 Приміщення медичних пунктів, вбиралень на станціях і перегінних тунелях, каналізаційних насосних установок слід обладнувати окремими витяжними системами місцевої вентиляції. Видалення повітря на поверхню землі із вбиралень і приміщень каналізаційних насосних установок на станціях і перегонах глибокого закладання необхідно передбачати через кільцеву порожнину між напірним трубопроводом каналізації і обсадною трубою її свердловини, а із вбиралень на станціях і перегонах мілкого закладення - по самостійному повітропроводу. ДБН В.2.3-7-2003 С.81 7.27 Вентиляцію приміщень насосних водовідливних установок і артезіанських свердловин, що розташовуються між перегінними тунелями, слід забезпечувати за рахунок поршневого ефекту поїздів при їх рухові з улаштуванням у дверях сітчатих фрамуг, а приміщень водовідливних насосних установок і артезіанських свердловин, що розташовуються збоку від тунелів, вентиляторами місцевої витяжної вентиляції, видаляючи повітря в перегінний тунель за входом в приміщення по ходу руху поїздів зі станції. 7.28 Повітрозабори і повітровипуски систем місцевої вентиляції повинні бути окремо розташованими або вбудованими в наземні вестибюлі станцій. При цьому, відстань від повітрозаборів (повітровипусків) до будівель, кіосків, стоянок автомобілів повинна бути не менше 5 м. Відстань від низу повітрозабірних (повітровипускних) решіток до поверхні землі слід приймати не менше 2 м (для періодично підтоплюваних місць - вище рівня підтоплення). Дозволяється розміщення решіток в підвуличних переходах, що є входами (виходами) в підземні вестибюлі, за виключенням решіток повітровипусків із вбиралень, кладових мастильних матеріалів, кладових мастильних та фарбувальних матеріалів, акумуляторних, медпунктів і душових. 7.29 Підземні і закриті наземні ділянки лінії метрополітену слід обладнувати телеметричною системою інформації, що передає показники вимірюваних параметрів повітря на диспетчерський пункт. За цією метою слід передбачати установлення датчиків: - температури і відносної вологості повітря в одному торці станції у вентиляційній камері тунельної вентиляції; - температури повітря в касовому залі і коридорі між станціями; - вмісту двоокису вуглецю в одному торці станції; - вмісту окису вуглецю у вентиляційній камері тунельної вентиляції. 7.30 У нижній частині ескалаторного тунелю або в одному з проходів між конструкціями ескалаторів для підключення пневматичного інструменту слід прокладати сталеву трубу умовним діаметром 50 мм з патрубками і вентилями для відбору стисненого повітря, які розташовуються по похилому тунелю через кожні 25 м і одного патрубка з вентилем - у машинному приміщенні ескалаторів. Труба повинна бути виведена на поверхню землі для підключення до неї пересувного компресора. С.82 ДБН В.2.3-7-2003 7.31 В службово-побутових, технологічних і складських приміщеннях станцій слід проектувати повітропроводи з оцинкованої листової сталі товщиною 1,5-2 мм зі знімними ділянками для періодичного їх очищення. В акумуляторних приміщеннях повітропроводи слід фарбувати зовні і всередині кислотостійкими фарбами у два шари; передбачати конструктивні рішення очищення повітропроводів. Межа вогнестійкості повітропроводів - за 14.19. Теплопостачання, опалення 7.32 Теплову енергію (водою і електрикою) слід подавати до таких споживачів: приладів опалення і повітронагрівачів систем вентиляціі приміщень вестибюлів, окремих приміщень станцій і притунельних споруд, а також до водопідігрівачів системи гарячого водопостачання вестибюлів. 7.33 Як джерело теплопостачання слід приймати: - для водяних систем - розподілювальні мережі ТЕЦ або районних котелень;
При відсутності поблизу розташованих станцій теплових мереж, як джерела теплопостачання вестибюлів слід використовувати найближчу водяну або парову котельну підприємства або житлового будинку; при техніко-економічному обґрунтуванні - передбачати електроенергію або використання як джерело теплопостачання теплових насосів для утилізації та передачі тепла, яке виділяється на підстанціях та у машинних залах. 7.34 Як теплоносій необхідно передбачати: а) для приладів опалення службових приміщень, розташованних в наземних і підземних вестибюлях, а також на станціях мілкого закладення - воду температурою 95-70 °С. При техніко-економічному обґрунтуванні дозволяється використання електричних обігрівачів закритого типу (електропечі, нагрівальні кабелі). Перелік приміщень, в яких дозволяється застосування електричних обігріваючих приладів, наведено в таблиці 13; б) для службових приміщень станцій глибокого закладення - електричні прилади опалення закритого типу; ДБН В.2.3-7-2003 С.83 в) для повітронагрівачів теплових завіс на входах (виходах) в касовий зал і місцевих припливних систем вентиляції, регістрів обігріву підніжних решіток в наземних вестибюлях, приладів опалення касових залів вестибюлів, а також системи гарячого водопостачання вестибюлів (через бойлер) - перегріту воду температурою 150-70 °С; ґ) для східців сходів на входах (виходах) в підземні вестибюлі - електропідігрів; Теплові мережі, теплові пункти слід проектувати відповідно до вимог СНіП 2.04.07. 7.35 Теплопостачання кожного вестибюлю станції слід передбачати самостійним вводом від теплової мережі з улаштуванням теплового пункту. Дозволяється передбачати на два вестибюлі один ввід в тепловий пункт вестибюлю, що знаходиться ближче до джерела теплопостачання. В цьому випадку між тепловими пунктами обох вестибюлів слід прокладати трубопроводи під поверхнею землі в каналі висотою не менше 1100 мм. При глибині закладання каналів більше 1,8 м від поверхні землі до низу каналу в місцях примикання до вестибюлів передбачати камери розміром 1,5 м х 2 м з люком і сходами. Дозволяється прокладати трубопроводи через станцію мілкого закладення при умові установки в тепловому пункті вводу на цих трубопроводах засувів з електроприводом, яким дистанційно керують із ДПС. На трубопроводах вводів теплових мереж необхідно установлювати сталеві засуви з електроприводом, яким дистанційно керують із ДПС, і електроізолюючі фланці. Облік тепла слід передбачати приладами, що встановлюються в теплових пунктах на вводах теплових мереж. 7.36 Теплові пункти слід розташовувати в окремих приміщеннях вестибюлів; висота приміщень повинна бути не менше 2,2 м, ширина проходів для обслуговування обладнання повинна забезпечувати можливість прочистки бойлерів і бути не менше 0,8 м. Не дозволяється розміщення теплових пунктів над приміщеннями АТРП, кросового зв’язку і підстанції. Ввід трубопроводу в підземний вестибюль слід передбачати через газонепроникний сальник і нерухому опору, що встановлюється в стіні або перед стіною. С.84 ДБН В.2.3-7-2003 Стіна повинна мати теплостійку гідроізоляцію на площині каналу теплової мережі, що прилягає. Попутні дренажні води теплової мережі слід відводити в міські каналізаційні мережі. Обладнання теплового пункту і водопровідного вводу дозволяється розташовувати в загальному приміщенні. При розташуванні теплового пункту безпосередньо над перегінними тунелями або над підземними приміщеннями станцій слід передбачати металеву (із листової сталі) ізоляцію підлоги теплового пункту. 7.37 Приєднання споживачів тепла лінії метрополітену до теплових мереж слід передбачати за залежною схемою при тиску в зворотному трубопроводі і статичному тиску в мережі теплопостачання менше допустимої межі тиску для системи споживачів тепла. В інших випадках необхідно застосовувати незалежну схему, за якою приєднання систем опалення слід здійснювати через водонагрівач, передбачаючи циркуляцію води насосами у внутрішній мережі опалення. Приєднання систем гарячого водопостачання повинно передбачуватися по закритій схемі через водопідігрівач. 7.38 Розрахункові температури і теплоутримання зовнішнього повітря для розрахунку систем опалення (в тому числі повітряного) наземних приміщень, повітряно-теплових завіс вестибюлів і порталів в тунелях слід приймати відповідними до параметрів Б згідно з СНіП 2.04.05. 7.39 Обігрів підніжних решіток і приямків, що розташовані в наземних вестибюлях і на підходах до них, слід передбачати тільки в містах з середньою температурою зовнішнього повітря самого холодного місяця нижче 0 °С. Для обігріву підніжних решіток та приямків слід застосовувати регістри із сталевих безшовних труб або гріючі кабелі. 7.40 Підігрів східців сходів, площадок між сходовими маршами і перед входами (виходами) в підземні і наземні вестибюлі необхідно передбачати для районів із середньою температурою зовнішнього повітря самого холодного місяця нижче 0 °С. За розрахункову температуру зовнішнього повітря слід приймати значення, вище якого сумарний час випадання снігових опадів складало не менше 80 % часу випадання всіх снігових опадів за рік. ДБН В.2.3-7-2003 С.85 Розрахункова температура поверхні східців, площадок і підножних решіток з приямками, що обігріваються, повинна бути не нижче плюс 3 °С. 7.41 Повітряно-теплові завіси слід передбачати всередині входів (виходів) вестибюлів станцій для міст з середньою температурою зовнішнього повітря самого холодного місяця року нижче 0 °С. Забирання повітря для повітряно-теплових завіс слід передбачати: а) на станціях глибокого закладення - із приміщення касового залу; б) на станціях мілкого закладення - по можливості з колійного тунелю або із приміщення касового залу; в) подачу повітря слід здійснювати в тамбур між двома лініями дверей входів (виходів). При цьому швидкість руху повітря у решітці, що подає повітря, повинна бути не менше 4 м/с і не більше 6 м/с. Низ решітки, що подає повітря, слід розташовувати на висоті 0,3 м від підлоги, а верх - не вище 1,5 м. Повітряно-теплові завіси повинні бути розраховані на подачу в тамбур повітря температурою не вище плюс 45 °С в об'ємі, що забезпечує підігрів зовнішнього повітря, яке проривається в касовий зал, до температури плюс 5 °С. Засуви на трубопроводах калориферів повітряно-теплових завіс слід приймати з електроприводами. Необхідність улаштування повітряних і повітряно-теплових завіс в порталах тунелів установлюється розрахунком із умов забезпечення в холодний період року температури зовнішнього повітря на ділянці від порталу до ближчої біля порталу станції не нижче плюс 5°С. 7.42 В вестибюлях станцій декоративні решітки, що закривають нагрівальні прилади, згідно з 14.20 повинні бути із негорючих матеріалів, а також з сітками, що мають вічко розміром не більше 4 мм х 4 мм. Застосування решіток не повинно збільшувати розрахункову площу нагрівання приладів більше, ніж на 15 %. 7.43 Для касових залів вестибюлів підземних і наземних станцій слід передбачати водяне або електричне опалення. 7.44 В приміщеннях насосних установок, що розташовані збоку від перегінних тунелів або на ділянках одноколійних тунелів, де можлива температура повітря нижче плюс 5 °С, слід передбачати електричне опалення. С.86 ДБН В.2.3-7-2003 Водопостачання 7.45 Для споруд метрополітену слід передбачати такі системи внутрішніх водопроводів: - господарсько-питна; - протипожежна; - технологічна; - об'єднана. Вибір застосування об'єднаних або роздільних систем вирішується при проектуванні з урахуванням характеристик джерел водопостачання Якість холодної і гарячої води, що подається на господарсько-побутові потреби і в форсуночні камери відкритої системи охолодження повітря, повинна відповідати ГОСТ 2874; джерелом водопостачання повинна бути мережа міського водопроводу. Для технологічних цілей слід передбачати водозабірні свердловини. Кількість свердловин на підземній лінії повинна бути не менше двох. Обладнання водозабірних свердловин, а також системи технологічного водопостачання слід проектувати, виходячи з умов зворотного використання води в системі охолодження з подальшим скиданням її в міську дощову або господарчо-побутову каналізацію. Якість і джерело води, яка подається на технологічні потреби, визначається їх призначенням і умовами району розташування лінії метрополітену. Дозволяється використання для технічних цілей ґрунтових вод, а також при спеціальному обґрунтуванні - очищених виробничих стічних вод. У локальних та об'єднаних схемах оборотного і замкненого водопостачання електродепо слід, при технічній та економічній доцільності, передбачати використання очищених виробничих і поверхневих стічних вод з території паркових колій. 7.46 Мережа водопроводу повинна мати вводи від мережі міського водопроводу на кожну станцію з улаштуванням у вестибюлі водомірного вузла, який розташовується в окремому приміщенні або в приміщенні теплового пункту, а також, при необхідності, підвищувальну насосну установку. В місці підключення до міського водопроводу (в першому колодязі) слід установлювати засув і електроізолюючі фланці. Водопровідні вводи від мереж міського водопроводу на станціях глибокого закладення слід передбачати в кожному вестибюлі станції з улаштуванням водомірного вузла на кожному вводі або (при обґрунтуванні) двома водогонами в один вестибюль з улаштуванням одного водомірного вузла. ДБН В.2.3-7-2003 С.87 На наземних станціях та станціях мілкого закладення дозволяється передбачати водопровідні вводи від мереж міського водопроводу в один з вестибюлів. Водомірний вузол слід обладнати лічильником холодної води і обвідною лінією. На обвідній лінії необхідно передбачити встановлення засувки з електроприводом, що відкривається з місця встановлення засувки та пожежних кранів всіх рівнів, з ДПС і пульту чергового сантехніка. На вводи повинні бути установлені засувки з електроприводом, зворотний клапан і електроізолюючі фланці. Система водопроводу лінії метрополітену повинна забезпечувати подачу води на станції, в перегінні тунелі, тунелі з'єднувальних віток, притунельні споруди і ділянки наземних перегонів, які закриті галереями. Магістральні мережі водопроводу кожної станції слід з’єднувати двома трубопроводами, що прокладаються по одному в кожному перегінному тунелі на висоті 0,6-0,8 м від рівня головки рейок. На станції глибокого закладення водопровідну магістраль від вестибюля до рівня станційної платформи необхідно прокладати через спеціальну свердловину або в кабельному каналі ескалаторного тунелю у випадку, коли канал не використовується для тунельної вентиляції. 7.47 Мережа об'єднаної системи водопроводу повинна задовольняти вимогам 14.31. Витрати води на господарсько-питні потреби слід приймати за чисельністю експлуатаційного персоналу в найбільшій зміні і відповідно до СНіП 2.04.01. Витрати води на технологічні потреби необхідно визначати розрахунком. Витрати води на внутрішнє пожежогасіння в спорудах метрополітену слід визначати, виходячи з вимог 14.31. 7.48 В системах водопроводу слід застосовувати: а) для магістралей на станціях і перегонах - безшовні труби із корозійно-стійкої сталі або з внутрішнім захисним антикорозійним покриттям; С.88 ДБН В.2.3-7-2003 б) для мереж розводки - труби сталеві оцинковані за ГОСТ 3262; для діаметрів 15-50 мм дозволяється застосування водопровідних труб з пластмас. Товщину стінок труб необхідно визначати розрахунком. Трубопровідну, водозабірну і змішувальну арматуру слід установлювати відповідно до робочого тиску в мережі. Запірну арматуру діаметром 50 мм і менше слід застосовувати із кольорових сплавів; для пожежних кранів рекомендується використовувати клапан пожежний з муфтою та цапкою марки (15кч 11p) Ду 50 мм. 7.49 Пожежні крани на водопровідній мережі слід розміщувати відповідно до 14.32, а також з загальними вимогами СНіП 2.04.01. До водопровідної мережі внутрішнього водопостачання слід передбачати підключення резервуарів запасу води пристроїв тонкорозпиленого водяного пожежогасіння в приміщеннях та спорудах, вказаних в 14.25. Прокладання сухотрубів в спорудах метрополітену слід вести відповідно до 14.33 та 14.34. 7.50 Умовний діаметр труб водопроводу слід приймати: а) для вводів від міського водопроводу, обвідної лінії водомірного вузла - не менше 100 мм; б) для магістралей в тунелях, станцій, тупиків - не менше 80 мм; в) для мереж розводки - за розрахунком. Трубопровід водопроводу у тунелі слід розташовувати на боці, протилежному контактній рейці. При розміщенні трубопроводу і контактної рейки з одного боку тунелю трубопровід слід прокладати в сталевому футлярі. Трубопровід, що прокладається в колійному бетонному шарі, слід виділяти з обох боків засувками з ручним приводом. 7.51 На водопровідній мережі в тунелях і на ділянках, закритих галереями, слід установлювати засувки з ручним приводом через 500 м, біля торців станцій - з електроприводом. На водопроводі між станцією і вентиляційною шахтою (на початку тунельного водопроводу) необхідно влаштовувати перемичку з електроізолюючими фланцями. Ділянки водопроводу, що примикають до припливної вентиляційної шахти на перегоні, повинні бути виділені засувками з електроприводом, що вмикаються автоматично з місця установлення та з ДПС. Засувки слід установлювати в зоні тунелю з плюсовою температурою згідно з розрахунком. ДБН В.2.3-7-2003 С.89 Магістральні трубопроводи холодної води слід теплоізолювати негорючими матеріалами в перегінних тунелях на ділянках в обидва боки від припливної вентиляційної шахти до засувок, а також від місця вводу до примикання до магістрального тунельного водопроводу на ліеіях мілкого закладення і в межах вестибюлів станцій глибокого закладення. 7.52 На водопровідній мережі необхідно установлювати поливочні крани в касових залах вестибюлів, в приміщеннях: водовідливних і каналізаційних установок, вбиральнях, калориферних, вентиляційних камер, дистиляторної підстанції, а також біля наземних і підземних входів (виходів) на станцію, біля кожного торця і в середині платформної частини станції, біля стрілкових переводів в тунелях. В коридорах між станціями, пішохідних підвуличних переходах, кабельних колекторах, прохідних вентиляційних каналах і шахтах тунельної вентиляції слід передбачати установлення поливочних кранів через 20 м, в перегінних тунелях і на ділянках закритих галерей через 30 м. Діаметр поливочного крана – 20 мм. На водопроводі в тунелях і на ділянках закритих галерей слід встановлювати через кожні 450 м крани для наповнення машин для мийки (два вентилі діаметром 50 мм із з’єднувальними головками). В одному із торців платформної частини станції, у блоках технологічних і службових приміщень, на всіх рівнях вестибюлів слід установлювати по два водозабірних крана на висоті 0,5-0,7 м від підлоги з підводкою до одного холодної, а до другого – гарячої води. В приямках під решітками, що розташовуються на входах у вестибюлі для прийому води і бруду із взуття пасажирів, необхідно передбачати прокладання водопроводу для промивання. 7.53 Санітарно-побутові приміщення вестибюлів і станцій слід обладнати системою гарячого водопостачання для подачі гарячої води до змішувачів душових сіток і умивальників. Джерелом підігріву воду повинен бути бойлер, який встановлюється в системі теплопостачання станції.Дозволяється передбачати підігрів води в електроводонагрівачах. У вестибюлі станції слід встановлювати електроводонагрівач для подачі гарячої води до умивальників і двох душових сіток на період відключення систем теплопостачання для профілактичного ремонту. На тяговопонижувальних підстанціях слід встановлювати електроводонагрівач для подачі гарячої води до умивальників. С.90 ДБН В.2.3-7-2003 В пунктах технічного обслуговування рухомого складу душові слід забезпечувати гарячою водою від електронагрівачів. Трубопроводи системи гарячого водопостачання слід робити із сталевих оцинкованих труб. Водовідвід 7.54 В підземних спорудах метрополітену слід передбачати систему водовідведення, яка повинна забезпечувати приймання води, що надходить в споруди із ґрунту при порушенні водонепроникності тунельних оправ, а також від миття тунелів і станцій, від обладнання охолодження, при гасінні пожежі на станціях, у тупиках і перегінних тунелях, і відведення води в водовідливні установки. Система водовідведення складається із самопливних лотків і труб, приймальних колодязів, трапів і насосних водовідливних установок з водозбірниками і напірними трубопроводами. 7.55 Відведення води самопливом по відкритих лотках слід передбачати: в колійних тунелях і на станціях з бетонною основою колії, у вентиляційних каналах, кабельних колекторах, в підвуличних переходах (коридорах для входу в підземний вестибюль), у спорудах, обладнаних системами водяного (тонкорозпиленого водяного) пожежогасіння . Приймання води через трапи і колодязі з решітками, а потім відведення самопливом по трубах необхідно передбачати: в колійних тунелях із щебеневою основою колії, на платформах станцій, у касових залах вестибюлів, в машинних приміщеннях ескалаторів, в приміщеннях місцевої вентиляції, водопровідних вводів, теплових пунктів, кубових, акумуляторних підстанцій, насосних санітарних вузлів, у приміщеннях, обладнаних системами водяного (тонкорозпиленого водяного) пожежогасіння, в коридорах службових приміщень, а також у коридорах між станціями. Поздовжній уклон самопливних труб і лотків повинний бути не менше 3 0/00. Відстань між трапами або колодязями повинна бути не більше 20 м. Трапи і колодязі необхідно розташовувати в місцях, доступних для їх прочистки. Діаметр труб відводів повинен бути не менше 100 мм. Відведення води в перегінних тунелях з щебеневою основою колій необхідно передбачати по двох трубах діаметром 200 мм, в обмежених умовах - по трьох трубах діаметром 150 мм. ДБН В.2.3-7-2003 С.91 Приямки з решітками для приймання води і бруду з 4.25 слід споруджувати для наземних вестибюлів - глибиною 0,65 м; для підземних вестибюлів і станцій мілкого закладення і наземних - глибиною 1 м. Приямки повинні мати відстійники місткістю по 2 м3 , що розташовуються в місцях, доступних для механізованої очистки. 7.56 Водовідливні насосні установки залежно від їх призначення і розташування слід розділяти на основні, транзитні і місцеві. Водовідливні установки слід розташовувати: а) основні - в понижених місцях траси лінії, а також на станціях мілкого закладення, коли установка приймає воду із перегінних тунелів; б) транзитні - на середині ділянок із затяжним уклоном траси при відстані від водорозділу до пониженої точки більше 1500 м; в) місцеві - в понижених місцях станцій і притунельних споруд, звідки вода не може бути видалена по самопливній системі. Кожна водовідливна насосна установка повинна розташовуватися в окремому приміщенні. Рівень підлоги приміщень основних і транзитних насосних установок, за виключенням основних, розташованих на станціях мілкого закладення, повинен бути вище рівня головки рейок колії на 0,25 м. Висота фундаментів насосів повинна бути не менше 0,2 м від рівня підлоги. Рівень підлоги насосних установок, розташованих в тупиках з оглядовими канавами, дозволяється приймати на 0,15 м нижче рівня головок рейок, в місцевих насосних установках і в основних насосних установках на станціях мілкого закладення, як правило, не вище рівня підлоги сусідніх приміщень. Приміщення водовідливних насосних установок необхідно обладнувати підйомно-транспортними механізмами з ручним приводом. 7.57 В основних і транзитних водовідливних насосних установках водозбірники повинні мати дві камери, в місцевих - одну. У водозбірниках станційних установок слід виділяти відстійну частину. Місткість водозбірників водовідливних насосних установок повинна бути не менше величин, наведених в таблиці 14. У водозбірниках необхідно установлювати сигналізатори рівнів, пристрої для змулювання випадаючого осаду та уловлювання сміття, містки для огляду обладнання. С.92 ДБН В.2.3-7-2003 Таблиця 14
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1. Законодавча та нормативна база України про охорону праці Правила дорожнього руху б Стандарти, укази в Санітарні норми г Будівельні норми д Пожежні норми е КЗпП |
1. ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ. РОЛЬ БУДІВНИЦТВА У ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ ТЕМА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ. РОЛЬ БУДІВНИЦТВА У ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 23 травня 2011 р. №547 Відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України “Про будівельні норми” Кабінет Міністрів України постановляє |
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх... |
| У будь-якій державі існує і виникає величезна кількість норм права.... Норми права за предметом правового регулювання (або за галузями права): норми конституційного, адміністративного, кримінального,... |
Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми Граничні норми діють на всій території України і поширюються на всі підприємства, установи, організації, учбові заклади, а також... |
| Основні завдання районної державної адміністрації визначені статтею... Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують |
Закону України «Про місцеві державні адміністрації» Відповідно до статей 6, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та на виконання доручення Глави Адміністрації Президента... |
| Цивільне право України Норми цивільного права (як і інші правові норми) регулюють суспільні відносини за участю громадян і різноманітних організацій. При... |
Питання до МК-2 для студентів ІІІ курсу з дисципліни «Українська... Поняття мовної норми. Види мовних норм. Орфоепічні норми української літературної мови |