ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
|
|
Скачати 4.32 Mb.
|
|
С.40 ДБН В.2.3-7-2003 Закінчення таблиці 7
Постійні навантаження 5.32 Напружений стан підземних конструкцій глибокого закладення слід визначати шляхом рішення контактної задачі механіки суцільних середовищ з урахуванням можливого впливу постійних навантажень на ґрунтовий масив і оправу тунелю. ДБН В.2.3-7-2003 С.41 5.32.1 До ґрунтового масиву слід прикладати навантаження: а) від власної ваги ґрунтів, що складають масив; б) від залишкових тектонічних та інших силових полів; в) від гідростатичного та гідродинамічного тиску ґрунтових вод; г) від ваги будівель, споруд та інших облаштувань на поверхні землі; д) від інших природних і техногенних факторів, якщо є підстави припустити наявність цих впливів. 5.32.2 До оправи тунелю слід прикладати навантаження від власної ваги оправи і внутрішніх пристроїв. 5.33 Величину навантажень від гірського тиску слід визначати розрахунком на основі результатів інженерно-геологічних вишукувань, аналітичних і експериментальних досліджень, а також досвіду будівництва в аналогічних інженерно-геологічних умовах. У випадку, коли в ґрунтовому масиві можливе розвинення несприятливих для оправи процесів (здимання, повзучість ґрунтів, прояви тектонічної напруженості, карстово-суфозні явища), або припускається значна зміна властивостей і стану ґрунтів в результаті застосування спеціальних способів виконання робіт, величини навантажень слід установлювати на основі спеціальних досліджень і вимірів. 5.34 Постійне вертикальне навантаження від засипки над спорудою відкритого і опускного способів робіт слід розглядати як безпосередньо прикладене навантаження на перекриття підземної споруди. Постійне горизонтальне навантаження від засипки в боках оправи, що будується відкритим способом, слід прикладати безпосередньо до оправи. Горизонтальне навантаження від тиску тиксотропного розчину при відкритому траншейному і опускному способах робіт необхідно розглядати як прикладене одночасно до ґрунтового масиву і оправи тунелю. 5.35 Постійне навантаження від власної ваги ґрунтового масиву з урахуванням реального стану масиву до моменту утворення виробки слід прикладати до нього у вигляді об'ємних сил, які створюють силове гравітаційне поле, рівень напруженості якого зростає прямо пропорційно глибині відносно поверхні землі. Нормативне значення вертикальної і горизонтальної складових цього поля, кН/м2, на довільній глибині Н, м, слід визначати відповідно до формул: С.42 ДБН В.2.3-7-2003  , (2)
Для нескельних і напівскельних глинистих ґрунтів з явно вираженими реологічними властивостями коефіцієнт бокового тиску слід приймати за формулою:  (3)Підсумовування у формулах (2) слід виконувати по усіх пластах ґрунтової товщини H. Для водонасичених і обводнених ґрунтів, які утримують вільну воду, у формулах (2) слід враховувати замулення ґрунту у воді з одночасним урахуванням гідростатичного тиску на конструкцію. 5.36 Навантаження від ваги будівель, споруд і облаштувань на поверхні землі враховуються, якщо вищезгадані існуючі або ті, що передбачаються до будівництва у перспективі наземні об'єкти, розташовуються безпосередньо над підземними спорудами метрополітену або на відстані від нього (по горизонтальній проекції), яка не перевищує значення В1, м, і визначається за формулою:  , (4)ДБН В.2.3-7-2003 С.43
Підсумовування у формулі (4) слід виконувати по усіх пластах грунтової товщі. 5.37 Навантаження від залишкових тектонічних полів слід враховувати як постійне в масивах, складених переважно скельними породами з межею міцності на стискання в зразку Rсж 50 МПа в зонах геологічних дислокацій, якщо результати інженерно-геологічних вишукувань і досліджень дають підстави припускати існування цих полів. Враховувати навантаження від залишкових тектонічних полів слід шляхом введення додаткового коефіцієнта надійності у розрахункові навантаження від гірського тиску згідно з таблицею 7. 5.38 Нормативне постійне навантаження, яке прикладається до оправи від її власної ваги і власної ваги внутрішніх конструкцій і обладнання, слід визначати за проектними розмірами будівельних конструкцій і паспортами обладнання. 5.39 Нормативне постійне навантаження від сил попереднього напруження (обтискання) оправи при вирішенні контактної задачі або її окремих елементів слід визначати, виходячи із способу попереднього напруження, розташування напружуючих пристроїв і прийнятої величини контрольованого зусилля попереднього напруження. У випадку можливості повної релаксації попереднього напруження це навантаження слід розглядати як тимчасове. 5.40 Нормативне постійне навантаження від зовнішнього тиску води слід приймати з урахуванням найнижчого рівня води в період будівництва і найвищого, який повинен установлюватись за довгостроковим гідрогеологічним прогнозом. При визначенні навантаження від зовнішнього тиску води слід враховувати наявність водотривких пластів в ґрунтовому масиві, а також можливість порушення водоупору в процесі будівництва. С.44 ДБН В.2.3-7-2003 5.41 Нормативну вертикальну складову постійного навантаження від засипки qН (  ) кН/м2, слід визначати як вагу стовпа останньої над перекриттям підземної споруди за формулою (2).Нормативну горизонтальну складову постійного навантаження рН, кН/м2, від засипки підземної споруди в її боках слід приймати рівною добутку ваги стовпа засипки на рівні, що розглядається, на коефіцієнт бокового тиску засипки і визначати за формулою:  (5)де  ;
Тимчасові навантаження 5.42 Тимчасове навантаження, яке прикладається до ґрунтового масиву від усіх видів наземного транспорту на існуючих або намічених до будівництва на перспективу шляхах сполучення (автомобільні дороги і міські вулиці, залізниці, наземні лінії метрополітену і т. ін.), враховуються тоді, коли ці шляхи сполучення розташовуються безпосередньо над підземною спорудою метрополітену або на відстані від нього, яка не перевищує значення В1 за формулою (4). 5.43 Нормативне тимчасове навантаження (вертикальне і горизонтальне) від усіх видів наземного транспорту (за виключенням метрополітену), коефіцієнти надійності по навантаженню і коефіцієнти динамічності слід приймати відповідно до СНіП 2.05.03. 5.44 Нормативне тимчасове вертикальне навантаження від рухомого складу метрополітену, що передається на рейки колії, слід приймати рівним 150 кН на кожну вісь за схемою, наведеною на рисунку 1. Нормативне навантаження на рейки колії від порожніх вагонів слід приймати таким, що дорівнює 80 кН на кожну вісь. Нормативне горизонтальне поперечне навантаження від відцентрової сили рухомого складу метрополітену на кожну колію для ділянок, розташованих на кривих радіуса Р, м, слід приймати у вигляді рівномірно розподіленого навантаження С, кН/м, прикладеного до рухомого складу на висоті 2 м від рівня головки рейки, і визначати за формулою: ДБН В.2.3-7-2003 С.45  (6)
Для порожніх поїздів значення навантаження С слід приймати як "половину величини, що визначається за формулою (6).  Рисунок 1 - Схема нормативного тимчасового вертикального навантаження від рухомого складу метрополітену (розміри наведені в м). Нормативне горизонтальне поперечне навантаження від ударів ходових частин рухомого складу з кожної колії слід приймати у вигляді рівномірно розподіленого навантаження 2 кН/м, прикладеного на рівні головки рейок. Нормативне горизонтальне поздовжнє навантаження від гальмування або сили тяги слід приймати таким, що дорівнює рівним 10 % від нормативного тимчасового вертикального навантаження від рухомого складу. Коефіцієнти динамічності до навантажень від рухомого складу слід приймати згідно з положеннями СНіП 2.05.03. При розрахунку оправи перегінних тунелів мілкого закладення на міцність і деформативність слід ураховувати вібраційний та циклічний характер впливу від рухомого складу метрополітену. 5.45 Тимчасове навантаження від пресування бетонної суміші при спорудженні оправ із прес-бетону слід прикладати по нормальному напрямку до поверхні виробки у вигляді рівномірно розподіленого тиску. С.46 ДБН В.2.3-7-2003 Нормативний тиск бетонної суміші, яка пресується, на поверхню виробки слід приймати таким, що дорівнює тиску, який передається на бетонну суміш у поздовжньому напрямку. 5.46 Нормативне тимчасове навантаження від ваги механізмів і машин, що знаходяться всередині підземної споруди метрополітену в період його будівництва, повинне визначатися на основі даних про паспортну масу цих механізмів і машин, їх вантажопідйомності. 5.47 Нормативне тимчасове навантаження на оправу тунелю від тиску щитових домкратів повинне визначатися залежно від максимальних зусиль, які розвивають домкрати, і від їх розміщення на опорному кільці прохідницького щита. 5.48 Нормативне значення тимчасового навантаження від тиску нагнітання за оправу розчинів слід визначати виходячи із рівня максимального робочого тиску в засобах нагнітання. Необхідно враховувати можливу місцеву дію навантаження, що розглядається, у випадку наявності за оправою локалізованих порожнин. 5.49 Нормативне значення тимчасового горизонтального навантаження від тиску тиксотропного розчину при його застосуванні в способі опускного кріплення і в траншейних способах робіт слід визначати, виходячи із закону тиску рідини з урахуванням вибраної щільності розчину згідно з РСН 316. 5.50 Величину тимчасового нормативного рівномірно розподіленого навантаження на платформи станцій і перекриття службових приміщень, за якими передбачається переміщення пасажирів, слід приймати таким, що дорівнює 4 кН/м2. 5.51 Тимчасове нормативне навантаження на ділянках платформ станцій і перекриття, по яких передбачається транспортування деталей ескалаторів, повинне відповідати вазі деталей, що транспортуються. Тимчасові (особливі) навантаження 5.52 До тимчасових (особливих) навантажень відносяться: а) навантаження від сейсмічного впливу (сейсмічні навантаження); б) навантаження, які виникають на підроблювальних територіях (вплив від підроблювання); в) навантаження згідно з СНіП 2.01.51 і додатку 1 ДБН В.2.2-5. ДБН В.2.3-7-2003 С.47 Сейсмічні впливи 5.53 Динамічні впливи від тимчасового сейсмічного навантаження враховуються при розташуванні підземних споруд метрополітену в зонах з сейсмічністю 7 балів і більше. Його слід прикладати до єдиної інерційної системи, яка включає в себе оправу і ґрунтовий масив, який її.(оправу) оточує. 5.54 Тимчасові (особливі) сейсмічні навантаження слід вважати такими, що діють в площинах, перпендикулярних поздовжній осі підземної споруди. Нормативні і розрахункові значення інерційних навантажень від власної ваги оправи і ваги ґрунтового масиву слід визначати згідно з вимогами СНіП 11-7. Дозволяється завантажувати механічну систему "оправа - ґрунтовий масив" статичним полем сейсмічних напруг, що виникають під впливом поздовжніх (стиск-розтягання) і поперечних (зсування) сейсмічних хвиль в ґрунтовому масиві, при таких умовах: а) довжина підземної споруди перевищує її найбільший розмір поперечного перерізу не менше, ніж у 5 разів; б) глибина закладення верху підземної споруди перевищує найбільший розмір її поперечного перерізу не менше, ніж у 3 рази; в) на відстані, меншій, ніж 2 найбільших розміри поперечного перерізу підземної споруди, не розташовуються інші підземні споруди; г) довжина пружних хвиль зсування з переважаючим періодом коливань часток ґрунту перевершує найбільший розмір поперечного перерізу підземної споруди не менше, ніж у 3 рази, тобто:  , (7)
С.48 ДБН В.2.3-7-2003
Поле сейсмічних напруг слід задавати значеннями головних напруг на безкінечності, МПа, що діють за довільними взаємно перпендикулярними напрямками:  ;  ;  (8)
 , (9) , (10)
Впливи від підроблювання 5.55 Вихідні дані для проектування споруд метрополітену на підроблюваних територіях повинні відповідати вимогам 2.1 - 2.12 ДБН В.1.1-5, частина І. Особливості проектування, будівництва і експлуатації метрополітенів на підроблюваних територіях викладені у додатку Е. 5.56 Деформації в ґрунтовому масиві в околиці підземних споруд, розташованих на глибині до 0,25Н (Н, м - середня глибина гірських робіт), дозволяється приймати такими, що дорівнюють деформаціям земної поверхні. 5.57 Тектонічні порушення слід підрозділяти на дві групи: а) I група - порушення з кутами падіння змішувачів < 45° при пологому заляганні пластів; б) II група - порушення з кутами падіння зміщувачів 450. ДБН В.2.3-7-2003 С.49 5.58 Для тектонічних порушень І групи згідно з 5.57, на виходах яких відсутні умови для утворення уступів, деформацію земної поверхні (масиву) слід визначати за формулами:  , (11) , (12)
Радіус кривизни rt, км, визначається за таблицею 8 залежно від величини деформації нахилу іТ, мм/м, земної поверхні (масиву). Таблиця 8
Для тектонічних порушень II групи згідно з 5.57, за якими можливе зсування порід по змішувачу і утворення уступів, величини деформацій земної поверхні (масиву) при відомих календарних планах гірських робіт слід визначати за формулами:  , (13) , (14) (15)
Таблиця 9
С  .50 ДБН В.2.3-7-2003
Рисунок 2 - Схема до визначення деформацій земної поверхні (масиву) на виходах зміщувачів тектонічних порушень. 5.59 При необхідності прикладання до оправи підземної споруди метрополітену або ґрунтового масиву інших навантажень слід керуватися положеннями СНіП 2.01.07. 5.60 Тунельні конструкції, що розміщені в нескельних водонасичених ґрунтах, слід перевіряти на спливання з коефіцієнтом стійкості 1,2. ДБН В.2.3-7-2003 С.51 5.61 При переході до розрахункових навантажень слід застосовувати коефіцієнти надійності по навантаженню, наведені в таблиці 7. 5.62 При визначенні коефіцієнтів жорсткості основ споруд метрополітену рекомендується керуватися положеннями додатка 9 ДБН В.1.1-5, частина І. 5.63 При визначенні модулів залишкових і пружних деформацій ґрунту рекомендується керуватися вказівками додатка 9 ДБН В.1.1-5, частина І. Основні розрахункові положення 5.64 Конструкції підземних споруд метрополітену слід розраховувати за граничними станами першої та другої груп відповідно до вимог СНіП 2.03.01 та СНіП 11-23. 5.65 Розрахунки за граничним станом першої групи обов'язкові для всіх конструкцій і їх слід виконувати на можливі найбільш несприятливі поєднання розрахункових навантажень. При розрахунках конструкцій, які споруджуються закритим способом, на міцність і стійкість слід вводити коефіцієнт умов роботи конструкції, що дорівнює 0,9 і враховує зниження її несучої здатності. Розрахунки оправ тунелів на витривалість, як правило, не виконуються. 5.66 Розрахунки оправ підземних споруд відкритого способу робіт за граничним станом другої групи слід виконувати на найбільш несприятливі поєднання нормативних навантажень з врахуванням таких вимог: а) величини прогинів залізобетонних конструкцій не повинні перевищувати: 1) для перекриттів в прогонах - 1/400 його розрахункового прогону; 2) для консольних елементів перекриттів -1/250 розрахункової довжини консолі; 3) для стін - 1/300 їх розрахункової висоти; 4) для стін рамп - 1/200 їх розрахункової висоти; б) величина тривалого розкриття окремих тріщин не повинна перевищувати: 1) для елементів перекриттів - 0,2 мм; 2) для стін - 0,3 мм. 5.67 Елементи збірних залізобетонних оправ тунелів, не захищених зовнішньою гідроізоляцією і споруджених закритим способом в обводнених ґрунтах, повинні бути розраховані на тріщиностійкість на найбільш несприятливу комбінацію розрахункових навантажень. Утворення тріщин в таких оправах на всіх стадіях їх роботи (виготовлення, складування, транспортування, монтаж і експлуатація) не дозволяється . С.52 ДБН В.2.3-7-2003 В залізобетонних і бетонних оправах підземних споруд, які споруджуються закритим способом в необводнених ґрунтах, а також в оправах з гідроізоляцією дозволяється величина тривалого розкриття тріщин не більше 0,2 мм. 5.68 Розрахунки деформацій для перегонних тунелів і притунельних споруд діаметром до 6 м дозволяється не проводити. 5.69 Міцність і деформативність основи під підошвами стін конструктивно або технологічно не замкнутих оправ слід перевіряти з урахуванням діючих зусиль від комбінації відповідно розрахункових і нормативних навантажень згідно з вимогами СНіП 3.02.01. 5.70 Розрахунок оправ підземних споруд метрополітену слід виконувати з урахуванням їх конструктивно-технологічних особливостей, структурно-механічних характеристик ґрунтового масиву і способу виробництва прохідницько-будівельних робіт. 5.71 Геометричні і жорсткісні параметри оправи підземної споруди, що зв'язані з наявністю конструктивних і монтажних елементів, податливих стиків, з'єднань і в'язів, з використанням різних за властивостями матеріалів, повинні відповідно відображуватися в її розрахунковій схемі. Слід ураховувати поетапну послідовну зміну розрахункової схеми оправи у тому випадку, якщо в межах однієї технологічної ділянки (кільця, заходки) вона споруджується частинами. Дозволяється розглядати оправу як пружна лінійнодеформована система з урахуванням набутих жорсткісних характеристик, що відповідають конкретному розрахунковому етапу її роботи. 5.72 При визначенні напруженодеформованого стану ґрунтового масиву і оправи підземної споруди слід врахувати структурну неоднорідність масиву, порушення суцільності, що викликане тріщинуватопористістю і наявністю тріщин контакту, фізично нелінійний характер деформованості ґрунтів, їх пластичні і реологічні властивості. Слід ураховувати змінення властивостей ґрунтового масиву, які пов'язані з проведенням прохідницьких робіт звичайним або спеціальними способами. ДБН В.2.3-7-2003 С.53 5.73 При розрахунку оправи підземної споруди слід враховувати вплив забою і його просування в процесі проходки. Дозволяється не враховувати цей технологічний фактор, коли спорудження оправи відстає від забою на відстань більше, ніж 2 середніх розміри поперечного перерізу підземної споруди (по ґрунту) або трикратної довжини заходки, що прийнята при розробленні ґрунту в забої. 5.74 Визначення нормативних і розрахункових зусиль в елементах оправи (згинальних моментів, поздовжніх і поперечних сил), а також нормативних переміщень оправи і ґрунтового масиву слід виконувати після вирішення контактної задачі аналітичним або чисельними методами механіки, застосовуючи суму результуючих ефектів від незалежних впливів на оправу і ґрунтовий масив нормативних та розрахункових навантажень і відповідних цим навантаженням контактних напруг. 5.75 Для підземних споруд, виробка під які розкривається в поперечному перерізі частинами, а оправа зводиться поетапно, необхідна постановка і рішення контактної задачі для кожного характерного етапу. 5.76 При розташуванні підземної споруди метрополітену, будівництво якої виконується відкритим способом, в слабких нестійких ґрунтах з коефіцієнтом міцності за Протод'яконовим f < 0,5 її оправу слід розглядати як вільно деформовану, навантажену з боку ґрунтового масиву вертикальним і горизонтальним тиском ґрунту. 5.77 Конструкції колонних і пілонних станцій метрополітену, що споруджуються закритим способом при послідовному будівництві окремих станційних тунелів, слід перевіряти за розрахунковими схемами, що передбачають різні стадії напружено-деформованого стану конструкції та окремих її частин в процесі спорудження. Сталеві колони необхідно проектувати з врахуванням коефіцієнта умов роботи - 0,8, що знижує несучу спроможність, і можливих випадкових ексцентриситетів у поперечному і поздовжньому напрямках станції, які приймаються залежно від конструкції опорних вузлів: а) при шарнірному обпиранні - 30 мм; б) при плоскому обпиранні - 100 мм; С.54 ДБН В.2.3-7-2003 в) при обпиранні через центруючі прокладки - 50-90 мм (залежно від розмірів прокладок). При дотриманні заходів, що виключають зміщення колон і розкриття в процесі будівництва стиків між колонами і торцями тюбінгів (блоків) при плоскому їх обпиранні, ексцентриситети у поперечному напрямку дозволяється зменшувати до 50 мм. 5.78 Розрахунок збірних оправ тунелів, які обтискуються в ґрунт, слід проводити: а) у стадії монтажу і обтискування - як системи елементів (блоків) на податливій (зокрема пружній) основі на повне розрахункове зусилля обтискування і розрахункові навантаження, які прикладаються до оправи у цій стадії; б) у стадії експлуатації - як конструкції, які працюють в режимі суміщених деформацій з ґрунтовим масивом на найменш вигідні комбінації всіх навантажень, що прикладаються як до оправи, так і до ґрунтового масиву, за виключенням зусилля обтискування. Остаточні значення переміщень оправи і ґрунтового масиву слід визначати як суму відповідних переміщень, що реалізуються в обох стадіях. 5.79 Стики залізобетонних блоків і чавунних тюбінгів необхідно розраховувати за міцністю і тріщиностійкістю при найбільш несприятливому можливому розподіленні контактних зусиль у стику. Граничну нормальну силу, що сприймається циліндричним стиком залізобетонних елементів N, кН, слід визначати за формулою: N = 0.75Rb bh, (16)
Ребра елементів збірної оправи, яка стягується болтами, необхідно розраховувати за міцністю і тріщиностійкістю при граничних зусиллях у болтах, які обчислюються за нормативним опором сталі болтів, помноженому на коефіцієнт 1,25, а також на зусилля від домкратів при пересуванні щита. ДБН В.2.3-7-2003 С.55 5.80 Болти, що встановлюються у кільцевих бортах чавунних або залізобетонних тюбінгів (блоків), а також інші аналогічні в'язі розтягання, при проходженні вертикальних стволів і похилих ескалаторних тунелів, які споруджуються звичайним способом, повинні бути розраховані на направлену вздовж споруди складову розрахункового навантаження від власної ваги трьох кілець оправи і ваги, розташованої на цих кільцях будівельного обладнання. Для стволів, що споруджуються опускним способом в тиксотропній "сорочці", слід ураховувати повну вагу оправи ствола. 5.81 Внутрішні залізобетонні конструкції, які притискають і підтримують гнучку гідроізоляцію до оправи, слід розраховувати на повний зовнішній тиск води з урахуванням пружного опору з боку оправи. 5.82 Перекриття підземної споруди відкритого способу робіт слід розраховувати на вплив ваги засипки у комбінації з іншими можливими навантаженнями, а бокові та лоткові елементи при прогоні опорної плити більше 6 м слід розраховувати як конструкції, що лежать на пружній основі з урахуванням бокового тиску ґрунту. При довжині прогону опорної плити конструкції до 6 м дозволяється робити її розрахунок, передбачаючи рівномірне розподілення реактивного навантаження . Суцільносекційна оправа розраховується як замкнута рама, що працює спільно з ґрунтовим масивом. 5.83 Фізико-механічні характеристики ґрунтів, модуль деформації (модуль зсуву), коефіцієнт поперечної деформації, реологічні константи і коефіцієнт пружного стискання слід приймати на основі результатів інженерно-геологічних вишукувань і експериментальних досліджень. При відсутності таких експериментальних даних фізико-механічні і деформативні параметри ґрунтів дозволяється приймати за таблицею 10. С.56 ДБН В.2.3-7-2003 Таблиця 10
ДБН В.2.3-7-2003 С.57 6 КОЛІЯ І КОНТАКТНА РЕЙКА К о л і я 6.1 Колії метрополітену підрозділяються: а) за призначенням - на головні, станційні, спеціального призначення (з'єднувальні вітки і запобіжні тупики), колії електродепо (паркові та деповські) ; б) за розміщенням - на колії в тунелях, колії на закритих і відкритих наземних (надземних) ділянках і колії в електродепо. 6.2 Як нижню будову колії слід передбачати: а) в тунелях і на закритих наземних ділянках - плоску основу із бетону або залізобетону; б) на відкритих наземних ділянках і в електродепо - земляне полотно або плоску основу із залізобетону; в) на мостах, шляхопроводах і естакадах - металеві або залізобетонні конструкції цих споруд. Як верхню будову колії слід передбачати рейки, підрейкову основу, колійний бетонний шар або баластний шар, проміжні скріплення, стики рейок та ін. Конструкції верхньої будови колії повинні бути однотипними, малодетальними і ремонтопридатними, а також забезпечувати безперебійність і безпеку руху поїздів, стабільність колії, технологічність її поточного утримання, можливість підключення пристроїв електроживлення і АТРП, електричну ізоляцію рейок відповідно до вимог ГОСТ 9.602. Ширину міжколійя і габарити наближення нижньої і верхньої будови колії в тунелях, на закритих і відкритих наземних (надземних) ділянках та в електродепо слід приймати за ГОСТ 23961. Земляне полотно слід проектувати відповідно до вимог СНіП ІІ-39 і СН 449. Внутрішні та зовнішні залізничні під'їзні колії, які з'єднують колії метрополітену з коліями загальної мережі залізниць, слід проектувати відповідно до СНіП 2.05.07 та СНіП ІІ-39. 6.3 На коліях, розташованих в тунелях, на закритих і відкритих наземних (надземних) ділянках та в електродепо, слід передбачати рейки відповідно до таблиці 11. С.58 ДБН В.2.3-7-2003 На головних коліях та коліях з'єднувальних віток, призначених для пасажирського руху згідно з 3.1, слід укладати робочу контррейку на внутрішніх нитках кривих радіусом 300 м. На мостах, шляхопроводах та естакадах слід укладати контррейки або контркутики. На металевих мостах з температурним прогоном більше 100 м необхідно укладати зрівняльні прилади або зрівняльні рейки. Зрівняльні прилади, зрівняльні рейки, стрілкові переводи і перехресні з'їзди повинні бути новими і відповідати типу рейок, укладених в колію. Таблиця 11
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
та 
Схожі:
|
1. Законодавча та нормативна база України про охорону праці Правила дорожнього руху б Стандарти, укази в Санітарні норми г Будівельні норми д Пожежні норми е КЗпП |
1. ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ. РОЛЬ БУДІВНИЦТВА У ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ ТЕМА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ. РОЛЬ БУДІВНИЦТВА У ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ |
|
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 23 травня 2011 р. №547 Відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України “Про будівельні норми” Кабінет Міністрів України постановляє |
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх... |
|
У будь-якій державі існує і виникає величезна кількість норм права.... Норми права за предметом правового регулювання (або за галузями права): норми конституційного, адміністративного, кримінального,... |
Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми Граничні норми діють на всій території України і поширюються на всі підприємства, установи, організації, учбові заклади, а також... |
|
Основні завдання районної державної адміністрації визначені статтею... Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують |
Закону України «Про місцеві державні адміністрації» Відповідно до статей 6, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та на виконання доручення Глави Адміністрації Президента... |
|
Цивільне право України Норми цивільного права (як і інші правові норми) регулюють суспільні відносини за участю громадян і різноманітних організацій. При... |
Питання до МК-2 для студентів ІІІ курсу з дисципліни «Українська... Поняття мовної норми. Види мовних норм. Орфоепічні норми української літературної мови |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua