ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ


Скачати 4.32 Mb.
Назва ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ
Сторінка 2/30
Дата 08.04.2013
Розмір 4.32 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Право > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

С.12 ДБН В.2.3-7-2003
2.4 Пропускна спроможність суміжних ділянок руху пасажирських потоків на станції, в вестибюлі або переході між станціями повинна бути однаковою.

При наявності ділянок шляху різної пропускної, спроможності, визначальною є ділянка з мінімальним значенням.

2.5 Пропускну спроможність вестибюлю, при кількості вестибюлів на станції більше одного, встановлюють з урахуванням коефіцієнта нерівномірності пасажиропотоків - 1,25.

2.6 Ширину коридорів і сходів на шляхах руху пасажирів слід визначати відповідно до 2.3, але приймати не менше 2,5 м.

У випадках, якщо платформа станції мілкого закладення з'єднується з вестибюлем тільки сходами, ширина сходів повинна бути меншою за 6 м.

2.7 Ескалатори на станціях і в коридорах між станціями слід приймати:

а) при висоті підйому від 4 до 6 м - тільки для підйому пасажирів;

б) при висоті підйому більше 6 м - для підйому і спуску пасажирів.

На станціях особливої містобудівної значимості дозволяється улаштування ескалаторів при висоті підйому від 3,2 м, що повинно бути обумовлено завданням на проектування.

При застосуванні на станціях ескалаторів тільки для підйому, кількість їх повинна бути не менше двох в похилому тунелі.

Кількість ескалаторів поміж вестибюлями і платформою станції повинна складатися із кількості ескалаторів, визначеній розрахунком по періоду з максимальним пасажирським потоком відповідно до 2.3, і додаткового одного ескалатора на підміну іншого, що ремонтується в одному з похилих тунелів.

При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні в планувальних рішеннях ходів дозволяється улаштовування декількох ескалаторних маршів з проміжними залами. Площа підлоги кожного проміжного залу, який не має додаткових виходів, повинна бути не менше половини площі горизонтальної проекції ескалаторних стрічок найбільш довгого ескалаторного підйому, що примикає до залу.

Кількість ескалаторів між вестибюлем і платформою станції повинна бути не менше трьох в одному похилому ескалаторному тунелі.

ДБН В.2.3-7-2003 С.13
При одному вестибюлі на станції у похилому тунелі слід установлювати чотири ескалатори, а при двох вестибюлях (або при наявності пересадочного вузла) кількість ескалаторів слід визначати розрахунком.

В пересадочному вузлі, який не має поділу пасажирських потоків за напрямками, необхідно передбачати чотири ескалатори, а на горизонтальних. ділянках пересадочного переходу довжиною 100 м і більше – не меньше трьох стрічок пасажирського конвеєра. В рішеннях з поділом напрямків руху, кількість ескалаторів і пасажирських конвеєрів визначається розрахунком по періоду з максимальним пасажирським потоком.

При двох вестибюлях - в першому встановлюються чотири ескалатори, якщо в перший період вводиться в експлуатацію один вестибюль; необхідність будівництва другого вестибюлю, кількість ескалаторів в похилому тунелі і строки введення другого входу на станцію визначаються проектом.

Загальну кількість ескалаторів, що примикають до платформи станції, включаючи ескалатори в переходах між станціями, слід перевіряти на евакуацію пасажирів і обслуговуючого персоналу станції в екстремальних умовах. При цьому слід ураховувати, що один ескалатор в одному з ескалаторних тунелів поміж вестибюлями і платформою станції або в переході між станціями знаходиться на ремонті, а другий ескалатор в одному з ескалаторних тунелів зупинений за непередбаченими обставинами.

Розрахунковий час роботи ескалаторів в режимі евакуації людей повинен бути не більше 10 хвилин.

2.8 На станціях мілкого закладення слід передбачати два вестибюлі, котрі розташовані в різних кінцях платформи.

При обгрунтованій недоцільності будівництва другого вестибюля слід передбачати другий вихід як евакуаційний.

Кількість вестибюлів для станцій глибокого закладення слід визначати розрахунком залежно від величини максимальних розрахункових пасажирських потоків, а також з умови евакуації пасажирів в екстремальних випадках відповідно до розділу 14.

Кожна станція глибокого закладення, яка з'єднується пересадочним вузлом зі станцією другої лінії, повинна мати для входу і виходу назовні похилий тунель з ескалаторами і окремий або загальний для двох станцій вестибюль.

С.14 ДБН В.2.3-7-2003
При загальному вестибюлі необхідно передбачати рішення, які забезпечували б незалежну роздільну роботу станцій в екстремальних випадках.

2.9 В планувальних рішеннях вестибюлів і пересадочних вузлів слід передбачати організацію роздільного руху пасажирів на вхід та вихід.

2.10 На станції в одному з вестибюлів слід передбачати вантажно-пасажирський ліфт, що забезпечує транспортування пасажирів в інвалідних колясках, а також пасажирів з дитячими колясками і осіб, що їх супроводжують. Розрахункову кількість пасажирів з обмеженим ступенем переміщення слід приймати в розмірі 10 % від максимального пасажирського потоку, що очікується в годину пік, з урахуваванням нерівномірності розподілення пасажирських потоків протягом однієї години.

Кількість вантажнопасажирських ліфтів визначається розрахунком і повинна бути не менше двох, враховуючи, що один ліфт працює на підйом і спуск пасажирів, а другий ліфт знаходиться у ремонті.

Дозволяється при техніко-економічному обґрунтуванні та відповідних містобудівних умовах будівництво додаткового окремого вестибюля з ліфтовими підйомниками від рівня підлоги пасажирської платформи станції до підлоги наземного вестибюля.

Установка ліфтів повинна проектуватися за окремим завданням та спеціальними вимогами відповідно до 14.6.
ДБН В.2.3-7-2003 С.15

3. ТРАСА ЛІНІЇ

3.1 Лінії метрополітену в плані розміщують переважно за найкоротшим напрямком відповідно до 1.1, 1.3, 1.4.

3.1.1 Ділянки мілкого закладення розміщують, як правило, вздовж основних магістралей і вулиць міста (при достатній їх ширині) і по території з низькою щільністю забудови.

Радіуси кривих в плані повинні бути не менше:

а) на головних коліях перегонів і тупиків (з урахуванням примітки 1 таблиці 10)–600 м;

б) на з'єднувальних коліях службового призначення - 150 м;

в) на паркових коліях - 75 м.

3.1.2 Для ліній метрополітену, що споруджуються в складних умовах, при техніко-економічному обґрунтуванні дозволяється приймати менші значення радіусів кривих, але не менше:

а) на головних коліях перегонів і тупиків - 300 м, за виключенням випадків згідно з 16.4;

б) на з'єднувальних коліях службового призначення - 100 м;

в) на паркових коліях - 60 м.

При використанні колії з'єднувальної вітки для тимчасового пасажирського руху, якщо це обумовлено завданням на проектування, радіус кривих в складних умовах слід приймати не менше 300 м.

Станції слід розташовувати в плані на прямих ділянках колій. В складних умовах дозволяється розміщення наземних станцій і станцій мілкого закладення в плані на кривих ділянках колій радіусом не менше 800 м.

3.2 Криві радіусом 2000 м і менше необхідно спрягати з прямими ділянками головної колії перехідними кривими.

Складові кругові криві різних радіусів також слід спрягати за допомогою перехідних кривих.

Довжину перехідних кривих слід приймати за таблицею 2.

Довжина кругової кривої між кінцями перехідних кривих повинна бути не менше 15 м.

3.3 Без перехідних кривих дозволяється спрягати:

а) на головних коліях окремі частини складової кривої, якщо різниця кривизни в кожному спряженні:

(1)

С.16 ДБН В.2.3-7-2003
де Р1, Р2 - радіуси суміжних кривих, м;

б) на з'єднувальних коліях службового призначення (окрім тимчасового використання для пасажирського руху) прямі і криві ділянки, а також складові кругові криві, дозволяється спрягати без перехідних кривих.

Довжина кругової кривої спряження з прямими ділянками колій, а також кругових кривих складовою кривою, які не потребують для спряження влаштування перехідних кривих, повинна бути не менше 15 м.

Таблиця 2

Головна колія лінії

З’єднувальна колія лінії

Ра-діус кривої, м

Пере-вищен-ня зов-нішньої рейки, мм

Дов-жина пере-хідної кривої, м

Швидкість руху поїздів, км/год при непогашенім прискоренні, м/с2

Ра-діус кривої, м

Пере-вищен-ня зов-нішньої рейки, мм

Дов-жина пере-хідної кривої, м

Швидкість руху поїздів, км/год при непогашенім прискоренні, м/с2

-0,4

0

+0,4

0

+0,7

3000

0

0

-

0

125

600

0

0-60

0

75

2000

10

20-30

-

40

110

500

0

0-60

0

65

1500

20

20-40

-

50

100

400

0

0-60

0

60

1200

40

20-50

-

60

100

350

0

0-60

0

55

1000

60

30-70

-

70

100

300

0

0-60

0

50

800

80

40-80

30

70

95

250

0

0-60

0

45

600

100

50-80

40

70

90

200

10

0-60

10

45

500

120

60-80

45

70

85

175

30

0-60

20

45

400

120

60-80

40

60

75

150

40

0-60

20

45

350

120

60-80

40

60

70

125

70

0-60

25

45

300

120

60-80

35

55

65

100

110

0-60

30

45

Примітка 1. Перехідні криві розбиваються по радіоідальній спіралі.

Примітка 2. Довжини перехідних кривих слід приймати більших значень, з урахуванням розрахункових швидкостей руху поїздів.

Примітка 3. У складних умовах дозволяється приймати менш табличні значення довжин перехідних кривих з відповідним обмеженням швидкості руху поїздів пристроями АТРП.

ДБН В.2.3-7-2003 С.17
3.4 Довжину прямої вставки між початковими точками перехідних кривих, а при їх відсутності між кінцем однієї і початком другої кривої слід приймати не менше, м:

- на головних коліях 20

- те саме у складних умовах 15

- на паркових коліях 3

- на інших коліях 15

3.5 На кривих ділянках колії зовнішню рейку необхідно укладати з підвищенням над внутрішньою рейкою, за винятком ділянок:

а) головних колій в межах платформи станції;

б) з’єднувальних колій в межах службової платформи;

в) паркових колій;

г) колій на оглядових канавах, стрілкових переводах і з'їздах.

Величину підвищення зовнішньої рейки слід приймати за таблицею 2.

Підвищення зовнішньої рейки над внутрішньою рейкою в тунелях і на закритих наземних ділянках слід здійснювати підняттям рейки зовнішньої нитки на половину потрібного підвищення і опусканням на ту саму величину рейки внутрішньої нитки; на відкритих наземних ділянках - підйомом рейки зовнішньої нитки на повну величину потрібного підвищення.

На кривих, розташованих частково в тунелі і частково на відкритій наземній ділянці, підвищення рейки зовнішньої нитки над рейкою внутрішньої нитки слід улаштовувати так само, як і на кривих, розташованих в тунелі.

Відвід підняття і опускання рейкових ниток слід улаштовувати по довжині перехідної кривої; при відсутності перехідної кривої - на круговій кривій і на прямій ділянці, яка примикає до кругової кривої.

Сума уклонів відведень рейок на кривій повинна бути не більше 2 ‰ на дві нитки; для складних умов дозволяється уклон 3 ‰. Довжина, на якій здійснюється повне розрахункове підвищення зовнішньої нитки кривої над внутрішньою, повинна бути не менше 15 м. При менших значеннях довжини - підвищення на кривій не робиться.

Габарити наближення споруд, устаткування і рухомого складу, а також відстань між осями суміжних колій на прямих і кривих ділянках слід приймати за ГОСТ 23961.

С.18 ДБН В.2.3-7-2003
3.7 Стрілкові переводи слід розміщувати на прямих ділянках колії, як правило, пошерсно. Нормальне плюсове положення стрілок колійного розвинення станції повинно виключати можливість лобових маршрутів основному пасажирському руху по головних станційних коліях.

При складних підходах колій, що примикають, дозволяється укладання протишерсних стрілкових переводів.

Відстань від центра стрілкового переводу до платформи станції повинна бути не менше 25 м.

3.8 Згідно з ЦМетро/4013 стрілкові переводи повинні мати хрестовини таких марок:

а) на головних коліях, на коліях тупиків і з'єднувальної вітки, на паркових коліях електродепо, що з'єднуються з коліями залізниці, яка входить в загальну мережу залізниць України і, як правило, на відводі віяла паркових колій електродепо від з'єднувальної вітки 1/9;

б) на решті паркових колій електродепо і в складних умовах на відводі віяла паркових колій від з'єднувальної вітки 1/5.

Глухі пересічення перехресних з'їздів повинні мати хрестовини марки 2/9.

3.9 Відстань від початкових точок кривих в плані, а також від вертикальних кривих в профілі до ЦСП, крім паркових колій електро­депо, повинна бути не менше 20 м.

3.10 Стрілкові переводи слід розміщувати на уклонах не більше 5 ‰; в складних умовах допускаються уклони до 10 ‰.

3.11 Поздовжні уклони ділянок ліній і колій метрополітену слід приймати:

а) найменший – 3 ‰;

б) найбільший - на підземних і закритих наземних ділянках - 38 ‰ при наявності кривизни колій в плані і 40 ‰ при її відсутності;

в) на відкритих наземних ділянках - 35 ‰.

В обґрунтованих випадках дозволяється розміщувати окремі ділянки на горизонтальній площадці при умові забезпечення відводу води. Поздовжній уклон дна водовідвідного лотка повинен бути не менше 2 0/00.
ДБН В.2.3-7-2003 С.19
b складних умовах на одній або двох суміжних ділянках (підземних або закритих наземних) загальною довжиною не більше 1500 м, (розділених станцією, або ділянкою перегону довжиною до 500 м) дозволяється з відповідними обґрунтуваннями приймати на головних коліях поздовжній уклон не більше 45 ‰ при відсутності кривизни колій в плані і не більше 43 ‰ при її наявності, передбачуючи при необхідності обмеження швидкості руху поїздів пристроями АТРП. При загальній довжині ділянки з уклоном 45 ‰, або 43 ‰, що дорівнює 1500 м, ділянки, які примикають до іі кінців, слід розміщувати на уклонах не більше 20 ‰ і довжиною не менше 1500 м кожна. Застосування уклонів більше 40 ‰ (або 38 ‰ при наявності кривих в плані) повинно бути узгоджене з заводом - виробником вагонів.

3.12 Сполучення двох елементів поздовжнього профілю, що направ­лені в різні боки з уклонами, які перевищують 5 ‰, слід здійснювати елементом профілю з уклоном не більше 5 ‰ .

3.13 Суміжні елементи поздовжнього профілю при алгебраїчній різниці значень уклонів, що дорівнює або перевищує 2 0/00, слід спрягати в вертикальній площині кривими радіусами:

а) 3000 м - на головних коліях біля станцій;

б) 5000 м - на головних коліях перегонів;

в) 1500 м - на коліях віток, тупиків і паркових.

3.13.1 Для складних умов дозволяється зменшувати радіуси вертикаль­них кривих на головних коліях:

а) до 2000 м - біля станцій;

в) до 3000 м - на перегонах.

3.14 Довжину елемента поздовжнього профілю необхідно приймати не менше розрахункової довжини поїзда на перспективу. Довжина прямої вставки в елементі поздовжнього профілю між суміжними кінцями кривих вертикального спрягання повинна бути не менше 50 м.

3.15 Станції слід розміщувати на односхилому поздовжньому уклоні, що дорівнює 3 ‰; для важких умов дозволяється уклон до 5 ‰ або розташування станції на горизонтальній площадці при умові забезпечен­ня відведення води.

С.20 ДБН В.2.3-7-2003
Підземні станції, як правило, розміщують на підвищеннях профілю (на "горбах") . При цьому, ділянки, що примикають до станцій, на довжині 150 - 200 м рекомендується розташовувати на уклоні до 30 ‰.

3.16 Колії в тупиках, що передбачені для відстою і оберту поїздів, слід розташовувати на уклоні 3 ‰ з підйомом до станції.

Відстійні колії в електродепо слід розташовувати на горизон­тальній площадці або на уклоні не більше 1,5 ‰.

3.17 Обертові тупики за станцією, в яких передбачається нічний відстій поїздів, слід проектувати під дві колії відповідно до 1.16 і 1.17.

Довжину тупикових колій, рахуючи від ЦСП до брусу упору, слід приймати:

а) для оберту поїздів і нічного відстою одного поїзда на кожній колії - на 85 м більше довжини поїзда на перспективу;

б) для оберту поїздів і нічного відстою декількох поїздів на кожній колії, як суму їх довжин на перспективу, ширини проходів по 5 м між поїздами, відстані 7 м або 15 м (при наявності ПТО) від поїзда до брусу упору, відстані 35 м від ЦСП до місця нічного відстою першого поїзда;

в) для нічного відстою декількох поїздів, що розташовуються на продовженні головних колій за тимчасово кінцевою станцією, як суму довжин поїздів, ширини по 5 м проходу між поїздами, відстані 7 м від крайнього поїзда до брусу упору і додаткової відстані 47 м (для колії з протишерсним рухом поїздів в тупик) або 22 м (для колії з пошерсним рухом поїздів в тупик). Довжина тупикової колії на продовжені головної колії повинна бути кратною 12,5 м.

Приведені нормативи відстаней обов'язкові для інших варіантів схем обертових і відстійних тупиків.

3.18 У тупиках з ПТО слід передбачати оглядові канави, що роз­ташовуються по осі кожної обертової колії (по одній на колію).

Якщо оберт поїздів проводиться по головній колії тимчасово кінцевої станції, оглядова канава може передбачатися за окремим завданням.

Розміри оглядових канав слід приймати:

ДБН В.2.3-7-2003 С.21
а) ширину - 1,2 м;

б) довжину (між нижніми східцями сходу в канаву) - на 2 м більше розрахункової довжини поїзда на перспективу;

в) глибину, рахуючи від рівня головки рейок: 1,2 м - в одно­колійному тунелі колового окреслення і 1,4 м - в тунелях прямокут­ного окреслення та двоколійних тунелях колового окреслення.

3.19 В обертовому тупику слід передбачати службову платформу. Службову платформу слід розміщувати:

а) в двоколійному тунелі - між обертовими коліями;

б) в одноколійному тунелі - зліва по руху поїзда у тупик.

Край платформи повинен знаходитись на відстані 25,6 м від ЦСП.

Довжина службової платформи повинна бути на 11 м більше розрахунко­вої довжини поїзда на перспективу.

3.20 Мости, в тому числі естакади і шляхопроводи, дозволяється розташовувати на ділянках з будь-якими поєднаннями поздовжнього профілю і плану лінії, передбаченими цим розділом.

3.21 Відстань від поверхні землі (з урахуванням відміток верти­кального планування) до верху конструкції станційного комплексу підземних споруд метрополітену слід приймати не менше сумарної товщи­ни дорожнього покриття і теплоізоляційного шару, що забезпечують захист споруд від промерзання; над перегінними тунелями на ділянках пересічення магістральних вулиць і доріг - не менше 3 м, в інших місцях дозволяється зменшення відстані при умові захисту тунелів від промерзання і можливості влаштування над ними дорож­нього покриття.

С.22 ДБН В.2.3-7-2003
4 СТАНЦІЇ І ВЕСТИБЮЛІ

4.1 Станції слід проектувати з острівними платформами. У складних умовах при техніко-економічному обґрунтуванні дозволяється влаштуван­ня бокових платформ.

4.2 Станції наземних (надземних) ділянок ліній слід проектувати закритими від вітру і атмосферних опадів.

4.3 Розміри станційних споруд повинні бути не менше величин, наведених в таблиці 3.

4.4 Довжину посадкової частини платформи слід приймати такою, що дорівнює розрахунковій довжині поїзда (на період з найбільшою кількістю вагонів в поїзді), збільшеній не менше, чим:

а) на 8 м - для станцій, які розташовані на підземних і закри­тих наземних лініях;

б) на 10 м - для станцій, які розташовані на відстані менше 300 м від відкритих наземних ділянок лінії.

4.5 Довжину безпрорізних частин станцій глибокого закладення слід визначати розрахунком на період найбільшої величини пасажир­ських потоків, але приймати не більше 1/3 довжини посадкової час­тини платформи. При цьому в розрахунках слід враховувати, що звільнення пасажирами безпрорізних частин платформи повинно здійсню­ватися за час не більше мінімального інтервалу між поїздами і в межах часу евакуації пасажирів зі станції в екстремальних умовах.

4.6 Відстань від ескалаторів до початку посадкової платформи односклепінних станцій, або першого проходу на посадкову платформу пілонних і колонних станцій, а також від ескалаторів до АКП в вестибюлях, слід приймати не менше 7 м; відстань від кас в вестибюлі до АКП слід приймати не менше 4 м.

4.7 Вестибюлі станцій слід проектувати наземного або під­земного типу відповідно до завдання і з врахуванням містобудівних, архітектурно-просторових і кліматичних умов.

Дозволяється передбачати вестибюлі, вбудовані в будинки громад­ського та виробничого (об'єктів метрополітену) призначення, що мають І-ІІ ступінь вогнестійкості.

Виходи (входи) із підземних вестибюлів передбачають, як правило, в підвуличні пішохідні переходи або в будинки (павільйони) зі встановленням в переходах дверей типу "Метро".

ДБН В.2.3-7-2003 С.23
Таблиця 3

Показник

Розмір, м

Ширина острівної платформи станції:




  • мілкого закладення, односклепінної глибокого закладення, наземної (надземної)

  • колонної глибокого закладення

10

12

Ширина бокової платформи станції (від краю платформи до облицювання стін)

4

Відстань від краю платформи:




  • до облицювання колон на станції мілкого закладення

  • до облицювання конструкцій сходів, що всунуті на платформу, на станціях мілкого закладення, наземних (надземних) на довжині не більше 10 м від торця посадкової частини платфрми

  • до облицювання колон на станції глибокого закладення

  • до облицювання пілонів і стін в безпрорізних частинах пілонної станції:

а) при залізобетонній оправі;

б) при чавунній оправі

1,6

1,7

2,5

2,9

3,2

Ширина проходів під сходовим маршем в платформному залі станції при максимальній висоті 2 м

2

Ширина проходів (по облицюванню) між боковими і середніми залами станції

2,5

Висота проходів по осі руху пасажирів на станції і в вестибюлі (при обґрунтуванні дозволяється знижувати до 2,1 м на ділянці довжиною до 25 м)

2,5

Ширина коридорів в технологічних і службових приміщеннях

1,2

Ширина відкритого сходу з огорожею між двома - поверхами технологічних і службових приміщень

0,8

Висота службових приміщень (дозволяється місцеве зниження висоти до 2,1 м)

2,5
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

Схожі:

1. Законодавча та нормативна база України про охорону праці
Правила дорожнього руху б Стандарти, укази в Санітарні норми г Будівельні норми д Пожежні норми е КЗпП
1. ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ. РОЛЬ БУДІВНИЦТВА У ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ
ТЕМА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ. РОЛЬ БУДІВНИЦТВА У ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 23 травня 2011 р. №547
Відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України “Про будівельні норми” Кабінет Міністрів України постановляє
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх...

У будь-якій державі існує і виникає величезна кількість норм права....
Норми права за предметом правового регулювання (або за га­лузями права): норми конституційного, адміністративного, кри­мінального,...
Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми
Граничні норми діють на всій території України і поширюються на всі підприємства, установи, організації, учбові заклади, а також...
Основні завдання районної державної адміністрації визначені статтею...
Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують
Закону України «Про місцеві державні адміністрації»
Відповідно до статей 6, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та на виконання доручення Глави Адміністрації Президента...
Цивільне право України
Норми цивільного права (як і інші правові норми) регулюють суспільні відносини за участю громадян і різноманітних організацій. При...
Питання до МК-2 для студентів ІІІ курсу з дисципліни «Українська...
Поняття мовної норми. Види мовних норм. Орфоепічні норми української літературної мови
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка