|
|
Скачати 4.32 Mb.
|
|
С.24 ДБН В.2.3-7-2003 4.8 Архітектурно-планувальне рішення станцій і вестибюлів повинно створювати максимум зручностей для пасажирів і експлуатаційного персоналу відповідати технологічним та експлуатаційним правилам. Кожна станція повинна мати індивідуальне архітектурне рішення при дотриманні єдності стилю платформного залу і вестибюлів. Внесення змін в архітектурно-планувальне рішення діючих станцій та вестибюлів, окремих споруд та обладнання метрополітену не дозволяється. При відповідному обґрунтуванні внесення змін може проводитися: а) в архітектурне рішення станцій та вестибюлів - за узгодженням з авторами архітектурного оформлення цих споруд з дозволу Головного управління з архітектури та містобудування міста при дотримуванні авторських прав, що регулюються Законом України; б) в планувальне рішення і конструкцію споруд та обладнання - при реконструкції лінії (ділянок лінії), окремих споруд та обладнання з дозволу органів, які мають право затверджувати проектну документацію на реконструкцію. 4.9 Станції, як правило, вирішуються в простих архітектурних формах з використанням різноманітних економічних і довговічних матеріалів та мінімальним застосуванням ліплення та інших деталей, що можуть бути місцями скупчення пилу та бруду. Архітектурні деталі склепінь і стін повинні бути максимально наближені до основних конструкцій споруди. Освітлення станції повинно передбачатися з якомога меншим застосуванням підвісних світильників. Архітектурні деталі повинні виготовлюватися з матеріалів, що допускають вологе прибирання. Не дозволяється: а) застосовувати підвісні світильники в похилих (ескалаторних) і колійних станційних тунелях; б) застосовувати гіпс при виготовленні ліплених деталей і виконанні штукатурних робіт в підземних приміщеннях; в) підвішувати ліплені вироби та інші архітектурні деталі безпосередньо до водовідвідного зонта; ДБН В.2.3-7-2003 С.25 г) використовувати деталі і матеріали, в складі яких є азбест, без захисного покриття; д) використовувати асфальт для покриття підлоги; е) використовувати скловату як ізоляційний матеріал; ж) використовувати матеріали для покриття підлоги з різними межами стирання; з) застосовувати гвинтові сходи та забіжні сходини; и) застосовувати розсувні та оборотні двері на входах (виходах) пасажирів і службового персоналу; к) застосовувати оборотні турнікети на шляху прямування пасажирів. 4.10 В допоміжних і технологічних приміщеннях опорядження слід назначати з урахуванням вимог технологічної естетики і виробничої гігієни, а також протипожежних вимог. 4.11 Поверхня підлоги станцій і вестибюлів повинна бути неслизькою і відповідати вимогам міцності на стирання. Покриття підлоги на станціях і в вестибюлях, а також в підвуличних пішохідних переходах, що являються вхідними в підземні вестибюлі, слід передбачати шліфованими плитами із гірських порід або штучних матеріалів з межею міцності на стискання не менше 60 МПа (600 кгс/см2) і по стиранню не більше 0,5 г/см2 за ДСТУ Б В.2.7-59 і ДСТУ Б В.2.7- 37. Покриття посадкових платформ станції на ширині 50 см від краю слід передбачати кованим під мілку бучарду гранітом. На відстані 50 см від краю платформи слід передбачати контрастну або світну обмежувальну смугу шириною 10 см. Підлогу в службових приміщеннях станцій і вестибюлів з постійним перебуванням в них персоналу слід виконувати відповідно до 14.20, ж). Вхідні площадки і східці сходів на шляху руху пасажирів слід викладати кованим (пиляним) гранітом з товщиною плит не менше ніж 60 мм. Підлоги пішохідних переходів повинні мати похили до водоприймальних пристроїв з уклоном не менше 10 ‰. 4.12 На станціях і в вестибюлях, що споруджуються за 2.10, підлоги слід передбачати без перепадів рівнів на всьому шляху прямування пасажирів з обмежувальним ступенем переміщення від входу (виходу) в наземний вестибюль до вантажопасажирського ліфта у верхньому рівні і далі до обмежувальної смуги на платформі станції. С.26 ДБН В.2.3-7-2003 4.13 Опоряджування стін і стель приміщень радіовузла, ДПС, чергового по станції, медичного пункту, пункту зміни машиністів, приймання їжі і підрахунку монет - слід виконувати з використанням звукопоглинаючих матеріалів, що допускають залежно від призначення приміщення мокре або вологе прибирання та дезинфекцію, згідно з 16.6, вимог санітарних правил, ДБН В.2.2-9 та діючих нормативних документів МОЗ України, а також вимог за 14.20, д) та 14.20, е). 4.14 На кожній станції слід передбачати ДПС, що обладнується пристроями телеспостереження і керування технологічними процесами роботи станції і організації руху пасажирів та поїздів в різних режимах експлуатації. Приміщення ДПС в блоці технологічних приміщень на станції слід приймати за додатком Г. 4.15 На станції слід розміщувати: а) приміщення (кабіну) чергового біля ескалаторів, обладнану пультом телевізійного контролю та дистанційного керування роботою ескалаторів, засобами зв'язку і гучномовного оповіщення; б) стаціонарні бар'єри біля входу (виходу) на ескалатор, що ставляться в напрямку руху пасажирів; в) елементи візуальної інформації пасажирів, включаючи світлову, (розміщуються в проходах на платформи, в центральному залі, а також в переходах між станціями і на колійних стінах станції); г) вбудовані шафи з вогнегасниками в них; д) шафи керування ескалаторами (розміщуються в ніші стіни поряд з ескалатором, ближчим до входу в натяжну камеру) ; е) оглядові дзеркала на торцевих стінах посадкових платформ з боку головних вагонів; ж) лави для відпочинку пасажирів (розміщуються на посадкових платформах і в середньому залі станції) ; з) сходи для підйому (спуску) пасажирів з кожної колії на платформу (з платформи) в обох її кінцях; и) двері в кінці платформи на вході в тунель по службовому містку, що огороджується вздовж сіткою на висоту 2,1 м зі зйомними елементами в місці входу в службовий коридор (з урахуванням 14.13); ДБН В.2.3-7-2003 С.27 к) контейнери для сміття (в окремому приміщенні). 4.16 В вестибюлі слід розміщувати: а) АКП - на входах і виходах; б) розмінники монет і квиткові автомати; в) схему ліній і правила користування метрополітеном; г) елементи візуальної інформації пасажирів (розміщуються на початку та в кінці сходів, а також в передескалаторних залах); д) годинники, гучномовці, телекамери, телефонні апарати станційного зв'язку; е) стаціонарні бар'єри біля входу (виходу) на ескалатори або на сходи до платформи, що встановлюються в напрямку руху пасажирів; ж) шафу керування ескалаторами (розміщують поруч з ескалатором, ближчим до входу в машинне приміщення); з) приміщення (кабіну) контролера, обладнане засобами контролю і сигналізації про роботу АКП, засобами зв'язку, гучномовного оповіщення та освітлення проходу ручного контрольного пункту. Кабіну контролера розміщують, як правило, на протилежній стороні від кас станції. Світлові покажчики або символи слід розміщувати на фасадах наземних вестибюлів або біля вхідних сходів в підземні вестибюлі станцій в місцях, що добре проглядаються з різних шляхів підходу пасажирів до входів у метрополітен і доступних для обслуговування. 4.17 На станціях і у вестибюлях слід розміщувати службові і санітарно-побутові приміщення чергового персоналу і персоналу, що виконує налагоджувальні і профілактичні роботи на станціях, а також приміщення для виконання дрібних ремонтних робіт згідно з додатком Д. 4.18 В рівні платформи станції і у вестибюлі необхідно передбачати приміщення або спеціально відведені місця для зберігання прибиральних машин, інвентарних сходів і веж згідно з додатком Д. 4.19 Розміщення об'єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення забороняється: а) на платформах станцій і в переходах пересадочних вузлів; б) у підземних і наземних вестибюлях; в) у підвуличних підземних переходах, суміщених з входами (виходами) на станції метрополітену; С.28 ДБН В.2.3-7-2003 г) на поверхні землі в радіусі 20 м від входів (виходів) на станції метрополітену, включаючи розміщення автостоянок; Розміщення об'єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення у підвуличних підземних переходах, суміщених з входами (виходами) на станції метрополітену, дозволяється за умови дотримання вимог пункту 14.14 цих Норм. 4.20 На входах (виходах) у вестибюлі слід передбачати тамбури з двома рядами дверей. 4.21 Сходи в підвуличні підземні переходи, що примикають до підземних вестибюлів, слід накривати павільйонами з одним рядом дверей. Дозволяються за містобудівними вимогами відкриті сходи, обрамлені парапетами. Підігрів сходів слід передбачати згідно з 7.40. 4.22 3 кожного боку вулиці на одному зі сходів в підвуличний перехід, що є входом (виходом) в підземний вестибюль, а також на сходах до платформи станції, слід передбачати спуск (підйом) шириною 1 м для руху пасажирів з дитячими колясками. 4.23 Ширину підвуличного переходу, що служить входом (виходом) в підземний вестибюль станції, слід приймати не менше 6 м. 4.24 Розміри східців сходів на шляху руху пасажирів в підземні вестибюлі, всередині станцій і вестибюлів, а також в переходах між станціями слід приймати 36 см х 12 см; дозволяється застосування східців розмірами 34 см х 13 см і 32 см х 14 см. На ділянках сходів перед входом (виходом) в наземні вестибюлі, спуску в підземні вестибюлі і на станції, а також на сходах у пересадочних вузлах слід передбачати перила або поручні з довговічних матеріалів. 4.25 Приямки з решітками для приймання та відводу води і бруду слід розміщувати на щляху руху пасажирів. Розташування приямків та мінімальні розміри решіток слід приймати за таблицею 4. ДБН В.2.3-7-2003 С.29 Таблиця 4
4.26 На вході (виході) з верхнього передескалаторного залу в машинне приміщення ескалаторів слід передбачати сходи шириною 0,9 м. Сходи повинні мати перила і відповідати вимогам 14.13 і 14.14. Вхід в натяжну камеру ескалаторів слід передбачати через люк розміром 0,7 м х 0,9 м в підлозі нижнього передескалаторного залу і встановлені вертикально металеві сходи. 4.27 Транспортування великогабаритного обладнання ескалаторів із машинного приміщення на поверхню землі слід передбачати через ходок і шахту з підйомно-транспортним пристроєм вантажопідйомністю не менше ваги головного вала привода ескалатора. Дозволяється передбачати підйом (спуск) обладнання в шахту за допомогою автокрана . Вихід з шахти на поверхню землі слід розташовувати в місці, зручному для під'їзду до нього автотранспорту і виконання такелажних робіт. Підйом (спуск) обладнання з машинного приміщення, що розташовується під підлогою середнього залу станції, слід передбачати через проріз в підлозі, який перекривається зйомними плитами. Підйом (спуск) дрібного обладнання необхідно передбачати через люк розмірами не менше 1,5 м х 2 м в перекритті над машинним приміщенням. 4.28 На поверхні землі біля вестибюлів слід передбачати: С.30 ДБН В.2.3-7-2003 а) обгороджений майданчик з твердим покриттям для сміттєвих контейнерів; б) біля вестибюлів з ескалаторами - додатковий майданчик для тимчасового складування ланцюгів і сходинок ескалаторів. До вказаних об'єктів слід забезпечувати під'їзд автотранспорту. 4.29 На станціях глибокого і мілкого закладення слід передбачати спорудження вздовж станційних тунелів прохідного кабельного колектора, розрахованого на прокладання основного потоку кабелів. Кабельний колектор слід розділяти на протипожежні відсіки відповідно до 14.12 та 14.21. 4.30 В приміщеннях кас слід передбачити грати або броньоване скло на вікнах і додаткові ґратчасті двері. 4.31 В машинному приміщенні ескалаторів шафи вводу електроживлення та шафи керування ескалаторами слід ізолювати від редукторів ескалаторів протипожежною перегородкою 1-го типу. При неможливості спорудження перегородки слід передбачити встановлення автоматичних засобів газового або аерозольного пожежогасіння згідно з 14.25. ДБН В.2.3-7-2003 С.31 5 БУДІВЕЛЬНІ КОНСТРУКЦІЇ Загальні вказівки 5.1 Конструкції підземних споруд слід проектувати, виходячи із об'ємно-планувальних рішень, глибини закладення споруди, інженерно-геологічних, кліматичних і сейсмічних умов та прийнятих способів виконання робіт з урахуванням можливого агресивного впливу навколишнього природного середовища на конструкцію. При проектуванні метрополітенів на територіях, що підроблюються, слід ураховувати особливості, вказані в додатку Е цих Норм. 5.2 Конструкції підземних споруд (оправи) закритого способу робіт слід проектувати замкнутими із збірних залізобетонних елементів або монолітного бетону і залізобетону. Оправи із монолітного бетону (які не мають спеціальної гідроізоляції) слід проектувати тільки для будівництва у неводоносних ґрунтах з урахуванням вимог 5.13. В скельних ґрунтах дозволяється улаштування оправ із набризк-бетону в поєднанні з металевою сіткою, анкерами або арками. Несучі конструкції підземних споруд, що будуються відкритим способом, слід проектувати збірними із залізобетонних елементів заводського виготовлення. В складних містобудівних і інженерно-геологічних умовах при техніко-економічному обґрунтуванні стіни підземних споруд можуть бути виконані із монолітного залізобетону способом "стіна в ґрунті". 5.3 Оправи із чавунних тюбінгів дозволяється передбачати при проектуванні споруд, що будуються закритим способом, в таких умовах: а) в незв'язних водоносних ґрунтах, включаючи зони розломів і тектонічної роздрібненості скельних ґрунтів, і слабких (текучих, текучопластичних і м'якопластичних) глинистих ґрунтах; б) у водоносних ґрунтах з гідростатичним тиском на конструкцію понад 0,15 МПа (1,5 кгс/см2); в) при притоках води в забій понад 20 м3/год; г) для вентиляційних шахт і тунелей, що експлуатуються при знакоперемінних температурах оправи; С.32 ДБН В.2.3-7-2003 д) в безпосередній близькості від інших споруд метрополітену, колій залізниць, трамвайних ліній, сховищ ГММ і продуктів хімічної промисловості, а також конструкцій і споруд підземного господарства, коли застосування інших видів оправи створює небезпеку пошкодження цих споруд; е) на окремих дільницях довжиною менше 25 м, коли це зумовлюється технічною необхідністю, пов'язаною з виконанням робіт (прорізні кільця, монтажні камери, короткі притунельні споруди та інші), або з укладанням прорізних кілець в місцях примикання притунельних споруд; ж) на дільницях тунелів, що споруджуються способом продавлювання; з) в інших випадках при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні. Оправи перегінних тунелів із чавунних тюбінгів необхідно передбачати внутрішнім діаметром 5,1 (5,2) м, за винятком перехідних ділянок з глибокого на мілке закладення і ділянок тунелів, що споруджуються способом продавлювання, де слід передбачати оправи внутрішнім діаметром не менше 5,4 м. 5.4 Внутрішні несучі конструкції станції та інших підземних споруд слід проектувати збірними із залізобетону. Застосування сталевих конструкцій дозволяється в спорудах, що зводяться закритим способом для: а) станційних колон і перемичок, прогонів, затяжок та елементів їх з'єднань; б) гідроізоляції найбільш відповідальних вузлів і конструкцій; в) спряження збірних оправ тунелів всіляких діаметрів; г) окремих елементів споруд, що реконструюються в складних інженерно-геологічних умовах. 5.5 Оправи тунелів, що споруджуються закритим способом, слід проектувати з урахуванням їх спільної роботи з ґрунтом. При застосуванні збірних оправ необхідно передбачати заповнення порожнин за оправою або силове притискання кілець оправи, що монтуються, до ґрунту. Збірні оправи суміжних станційних та інших тунелів, розташованих в зоні взаємного їх впливу в нескельних грунтах, а також тунелів, розташованих на відстані менше 2 м від підстилаючих водоносних піщаних або слабких глинистих ґрунтів, повинні мати в'язі розтягання. ДБН В.2.3-7-2003 С.33 5.6 При проектуванні тунелів в незв'язних водоносних або слабких глинистих ґрунтах збірні оправи слід передбачати з в'язями розтягання і перев'язкою швів (без застосування плоского лотка). В конструкціях збірних оправ в тунелях, що споруджуються закритим способом в стійких ґрунтах, дозволяється передбачати плоский (по внутрішньому контуру) лоток. 5.7 При слабкій ґрунтовій основі (пилуваті і мілкозернисті водоносні піски, слабкі глинисті ґрунти) оправи тунелів відкритого способу робіт слід споруджувати з попереднім улаштуванням розподільної залізобетонної плити товщиною не менше 30 см. Для незв'язних водоносних ґрунтів, крім того, необхідно проведення спеціальних робіт, що запобігають осіданню конструкції. При прогнозуванні баражного впливу на підземний стік передбачається спорудження попутного компенсуючого дренажу. 5.8 Підземні споруди метрополітену повинні бути захищені від проникнення у них поверхневих, ґрунтових та інших вод шляхом застосування водонепроникних матеріалів оправ, улаштування зовнішньої і внутрішньої гідроізоляції оправ, нагнітання за оправу спеціальних розчинів, герметизації стиків між елементами оправ, деформаційних швів, а також отворів для нагнітання розчину і болтових з'єднань. В окремих випадках з метою зниження гідростатичного тиску води дозволяється передбачати влаштування заоправного дренажу з відведенням води в лоток тунелю, якщо кількість води, що впускається в тунель, не буде перевищувати 5 м3/год на 1 км тунелю. Дренування води не дозволяється в легко- і середньорозчинних ґрунтах, в ґрунтах, що піддаються суфозії, при хімічній агресивності ґрунтових вод до матеріалу конструкцій, в зонах знакоперемінних температур, в місцях розташування технологічного обладнання (контактні рейки, пристроїв СЦБ, стрілкових переводів), а також у випадках, коли це суперечить вимогам охорони навколишнього природного середовища. В тих випадках, коли в зоні закладення тунелю прогнозується зміна положення рівня підземних вод, що обумовлює обводнення шару незв'язних ґрунтів, в якому залягає тіло тунелю, або його періодичне осушення, слід передбачати комплекс конструктивних заходів для компенсації наслідків гідростатичного змулення відповідно до 5.60. С.34 ДБН В.2.3-7-2003 5.9 Залізобетонні і бетонні конструкції підземних споруд, що будуються закритим способом або відкритим способом при товщині засипки над перекриттям більше 1 м, слід проектувати відповідно до вимог СНіП 2.03.01, а при товщині засипки 1 м і менше - за СНіП 2.05.03. Чавунні тюбінги і сталеві конструкції слід проектувати відповідно до вимог СНіП II-23. При проектуванні зазначених конструкцій слід, крім того, враховувати вимоги цих Норм. 5.10 Мости і естакади слід передбачати капітального типу і проектувати згідно з вимогами СНіП 2.05.03. Конструкції будівель, та інших наземних споруд та їх основ слід проектувати з урахуванням вимог, передбачених нормативними документами з проектування будівельних конструкцій та основ будівель і споруд, та технологічних вимог цих Норм. 5.11 Бетонні і залізобетонні оправи слід проектувати із застосуванням важких бетонів. При відповідному обґрунтуванні допускається застосовувати легкі бетони щільністю не нижче 1600 кг/м3 на штучних і природних заповнювачах, а в скельних ґрунтах - набризк-бетон. Класи бетону за міцністю на стиск і марки за водонепроникністю і морозостійкістю слід установлювати залежно від виду конструкцій, їх призначення і умов спорудження та експлуатації конструкцій з урахуванням вимог їх економічності, надійності і довговічності. 5.12 Класи бетону підземних конструкцій по міцності на стиск слід приймати не нижче вказаних в таблиці 5. 5.13 Бетон для елементів конструкцій тунельних оправ повинен мати марку водонепроникності не нижче W 6 за ГОСТ 12730.5. Для конструкцій, що зводяться в обводнених ґрунтах без гідроізоляції, марку бетону за водонепроникністю слід установлювати проектом залежно від гідрогеологічних умов в районі будівництва, але приймати не нижчою W 8. ДБН В.2.3-7-2003 С.35 Таблиця 5
5.14 Проектні марки бетону порталу і оправ тунелів в зонах знако-перемінних температур за морозостійкістю слід призначати не нижчими, вказаних в таблиці 6. Таблиця 6
С.36 ДБН В.2.3-7-2003 5.15 В конструкціях станцій та інших споруд, що зводяться відкритим способом, і в місцях змінення типу конструкції або виду ґрунту в основі слід передбачати улаштування деформаційних швів. Відстань між деформаційними швами повинна бути не більше 60 м. У вказаних конструкціях, що опираються на основу, яка практично не деформується (міцні ґрунти), при висоті засипки більше глибини промерзання і при довжині конструкції меншій 110 м, дозволяється улаштування деформаційних швів тільки в місцях зміни типу конструкції або виду ґрунту в основі. В підземних конструкціях, що споруджуються в сейсмічних районах, а також на територіях, що підробляються, слід передбачати додаткові деформаційні шви, кількість яких визначається розрахунком. На станціях в зонах деформаційних швів деталі архітектурного оформлення повинні бути розрізані по площині шва. 5.16 При товщині засипки ґрунту над перекриттям підземної споруди меншій за глибину промерзання слід передбачати теплоізоляцію споруди із запобіганням зволоженню і механічному пошкодженню матеріала теплоізоляції. 5.17 При агресивному повітряному середовищі в тунелях слід ураховувати вимоги 5.26. Гідроізоляція та захист від корозії 5.18 Для оправ підземних споруд, що будуються відкритим способом, слід передбачати зовнішню гідроізоляцію. При застосуванні гідроізоляції, попередньо нанесеної на поверхню елементів збірної оправи, слід передбачати надійні засоби з'єднання гідроізоляції окремих елементів і захисту її від пошкоджень згідно з ВСН 104. 5.19 Обклеювальну гідроізоляцію слід передбачати із рулонних біо- та хіміко-стійких матеріалів, що задовольняють вимогам суцільності і водонепроникності гідроізоляційного шару. Зовнішня обклеювальна гідроізоляція повинна бути захищена від механічних пошкоджень. Дозволяється застосування для зовнішньої гідроізоляції полімерних матеріалів при відповідному техніко-економічному обґрунтуванні. ДБН В.2.3-7-2003 С.37 Для запобігання розриву обклеювальної гідроізоляції в місцях улаштування деформаційних швів необхідно передбачати компенсатори. В суцільносекційних оправах перегінних тунелів відкритого способу робіт при використанні як гідроізоляційних заходів конструкцій із залізобетону на напружуючому цементі рекомендується герметизацію стиків виконувати пружними герметичними ущільнювачами спеціального профілю. 5.20 При будівництві із застосуванням способу "стіна в грунті" несучі стіни споруди з внутрішнього або зовнішнього боку повинні мати гідроізоляцію. 5.21 Елементи збірних оправ тунелів закритого способу робіт повинні мати по внутрішньому контуру фальці, які утворюють в зібраній оправі чеканочні канавки. Чеканення канавок здійснюється спеціальними матеріалами відповідно до відомчих нормативних документів. Чеканочні канавки дозволяється не передбачати при використанні інших надійних способів герметизації стиків між елементами оправ. Гідроізоляцію стиків, болтових з'єднань, отворів і пробок в збірній оправі слід здійснювати згідно з 17.182. 5.22 Стики між елементами чавунних оправ тунелів, які експлуатуються в умовах знакоперемінних температур або можливого протягом року максимального перепаду температур внутрішньої поверхні оправ на 25°С і більше, слід герметизувати зачеканенням канавок на глибину не менше 8 мм свинцевим дротом або освинцьованим шнуром з наступним заповненням залишеної частини канавки цементними безусадочними або розширювальними сумішами. При техніко-економічному обґрунтуванні дозволяється використання чавунних оправ з податливими ущільнювальними прокладками по периметру тюбінгів без зачеканення канавок в процесі будівництва. 5.23 Захист будівельних конструкцій підземних споруд від агресивної дії зовнішнього середовища слід передбачати згідно з вимогами СНіП 2.03.11 залежно від інженерно-геологічних умов будівництва, типу гідроізоляції, щільності і корозійної стійкості застосованих матеріалів з урахуванням товщини конструкції і умов експлуатації. С.38 ДБН В.2.3-7-2003 5.24 Товщина зовнішнього (з боку контакту з ґрунтом) захисного шару бетону для робочої арматури при збірних і монолітних оправах повинна бути не меншою 30 мм, а при набризк-бетонних оправах - не меншою 20 мм. 5.25 Захист конструкцій від корозії блукаючими струмами, слід здійснювати відповідно до вимог Інструкції ЦМетро/3986. При монолітних залізобетонних оправах з метою електроізоляції через кожні 30 м слід передбачати розрив поздовжньої арматури по всьому поперечному перерізу оправи. В залізобетонних і бетонних оправах перегінних тунелів кріплення кабельних кронштейнів, труб, магістралей заземлення та інше рекомендується здійснювати шурупами, які вкручуються у важкогорючі пластмасові дюбелі, які повинні закладатися в бетон оправи. 5.26 Зовнішні поверхні сталевих конструкцій, що контактують з ґрунтом, для захисту від корозії слід покривати з боку ґрунту шаром бетону або цементно-пісчаного розчину товщиною не меншою 50 мм по металевій сітці, якщо умови роботи конструкції не потребують більш надійних способів її захисту. Дозволяється застосування протикорозійних сумішей, що забезпечують довгостроковий захист від корозії. Внутрішню поверхню чавунних тюбінгів і сталевих конструкцій, не покриту бетоном, на станціях і пристанційних спорудах, а при агресивному повітряному середовищі також в перегінних тунелях і стволах шахт, слід покривати негорючими сертифікованими вогнезахисними та протикорозійними сумішами, характеристики яких забезпечують потрібні межі вогнестійкості згідно з 14.14. 5.27 Станції і ескалаторні тунелі, що будуються закритим способом, а також окремі технологічні приміщення з обладнанням, на яке не дозволяється попадання води, повинні мати водовідвідні зонти з лючками для ревізії та очистки жолобів і труб на відведення води в приймальний лоток; труби слід приймати сталеві оцинковані або пластикові діаметром не менше 50 мм; перегини труб під кутом менше 120° не дозволяється. Жолоби слід передбачати шириною не менше 100 мм і глибиною - 80 мм. Навантаження і впливи. Основні розрахункові положення 5.28 В загальному випадку оправу підземної споруди і ґрунтовий масив, який її вміщує, слід розглядати як єдину систему "оправа-масив", яка працює в режимі спільної деформації. ДБН В.2.3-7-2003 С.39 В окремих випадках (при відкритому способі будівництва, методі "стіна в ґрунті" та інші) оправа може працювати в режимі заданого навантаження. 5.29 Розрахункові схеми системи "оправа-масив" повинні враховувати умови роботи споруд і особливості взаємодії елементів конструкції між собою і ґрунтом. 5.30 Навантаження і впливи, що діють на оправу тунелів і на ґрунтовий масив, який її вміщує, при розрахунках діляться на постійні і тимчасові (тривалі, короткочасні і особливі). 5.31 Навантаження і впливи слід приймати в таких комбінаціях: а) основних, які складаються із постійних, тимчасових тривалих і короткочасних навантажень і впливів; б) особливих, які складаються із постійних, тимчасових тривалих, деяких короткочасних і одного із особливих навантажень і впливів. Навантаження і впливи повинні прийматися у найбільш несприятливих, але можливих комбінаціях окремо для експлуатаційного і будівельного періодів. Розрахункові навантаження слід визначати як добуток нормативних навантажень на коефіцієнти надійності, значення яких наведені в таблиці 7. Таблиця 7
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1. Законодавча та нормативна база України про охорону праці Правила дорожнього руху б Стандарти, укази в Санітарні норми г Будівельні норми д Пожежні норми е КЗпП |
1. ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ. РОЛЬ БУДІВНИЦТВА У ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ ТЕМА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ. РОЛЬ БУДІВНИЦТВА У ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ |
| КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 23 травня 2011 р. №547 Відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України “Про будівельні норми” Кабінет Міністрів України постановляє |
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх... |
| У будь-якій державі існує і виникає величезна кількість норм права.... Норми права за предметом правового регулювання (або за галузями права): норми конституційного, адміністративного, кримінального,... |
Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми Граничні норми діють на всій території України і поширюються на всі підприємства, установи, організації, учбові заклади, а також... |
| Основні завдання районної державної адміністрації визначені статтею... Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують |
Закону України «Про місцеві державні адміністрації» Відповідно до статей 6, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та на виконання доручення Глави Адміністрації Президента... |
| Цивільне право України Норми цивільного права (як і інші правові норми) регулюють суспільні відносини за участю громадян і різноманітних організацій. При... |
Питання до МК-2 для студентів ІІІ курсу з дисципліни «Українська... Поняття мовної норми. Види мовних норм. Орфоепічні норми української літературної мови |