|
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навча...
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01
Зміст документа
ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ
ЗАТВЕРДЖЕНО Постанова Головного державного санітарного лікаря України
14.08.2001 N 63
ПОГОДЖЕНО:
Лист Міністерства освіти і науки
України
05.06.2001 N 1/12-1459
Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01
1. Галузь застосування
ДСанПіН поширюються на загальноосвітні навчальні заклади I, I-II, I-III ступенів, спеціалізовані школи I, II, III ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, що проектуються, будуються, реконструюються та ті, що існують, незалежно від тилу, форми власності і підпорядкування.
Передмова
СанПІН 5.5.2.008-01
1. Державні санітарні правила і норми (ДСанПіН) влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу розроблені:
Сапуга Ірина Євгеніївна Головне санітарно-епідеміологічне
Цибенко Тамара Олексіївна управління МОЗ України
Полька Надія Степанівна, (м. Київ, вул. Грушевського, 7)
Єременко Галина Миколаївна, Інститут гігієни та медичної
Вдовенко Алла Костянтинівна, екології АМН України
Гозак Світлана Вікторівна (м. Київ, вул. Попудренка, 50)
Івахно Олександра Петрівна, Національний медичний університет
Глущенко Алла Григорівна, ім. О.О.Богомольця
Баранова Майя Миколаївна (м. Київ, б-р. Шевченка, 17)
Кульчицька Валентина Павлівна Інститут харчування МОЗ України
Карповець Петро Макарович (м. Київ, вул. Чигоріна, 18)
Козярін Іван Петрович Київська медична академія
Сисоєнко Надія Василівна післядипломної освіти
ім. Л.П.Шупика
Рубашкевич Алла Лукінічна Український центр
держсанепіднагляду МОЗ України
(м. Київ, вул. Ярославська, 41)
У розробці також брали участь
Обласні СЕС Львівської (Савченко Галина Іванівна),
Тернопільської (Маціпура Надія Степанівна), Луганської (Маркова
Надія Олександрівна), Чернігівської (Тарасенко Алла Миколаївна),
Донецької (Шелех Галина Петрівна), Херсонської (Бульба Лариса
Павлівна) областей, Міністерство освіти і науки України
(Заїка Антоніна Михайлівна).
Державні санітарні правила і норми підготовлені відповідно до Законів України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про загальну середню освіту” з урахуванням сучасних наукових розробок і досліджень з регламентації гігієнічних умов і режимів навчання при чинних формах організації навчально-виховного процесу для всіх загальноосвітніх навчальних закладів для дітей і підлітків від 6 до 18 років.
2. Введено в дію вперше.
Вважати такими, що втратили чинність: ДСанПіН 5.5.2.008-98 “Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного процесу”, СанПиН 42-125-42-16-86 “Санитарно-гигиенические правила и нормы по организации обучения детей шестилетнего возраста”.
3. При розробці ДСанПіНу використані матеріали ДСанПіН 5.5.2.008-98 “Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного процесу”, “Санитарные правила по устройству и содержанию общеобразовательных школ” N 1186-а-74, ДБН В.2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів”.
Ці санітарні правила і норми призначені для керівників, учителів, вихователів і медичного персоналу загальноосвітніх навчальних закладів, працівників органів управління освітою і санітарно-епідеміологічної служби.
Посадові особи і громадяни України, які допустили порушення Державних санітарних правил та норм, можуть бути притягнені до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності у відповідності з чинним законодавством.
ДСанПіН 5.5.2.008-01 — обов’язковий для виконання документ, що регламентує безпечні для здоров’я дітей і підлітків умови навчання та виховання, які сприяють підвищенню їх працездатності протягом навчального дня, тижня, року, поліпшують психофізіологічний розвиток та зміцнюють здоров’я дитини (підстава ст. 7, 11, 13, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 26, 27, 28 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.
Нормативні посилання
1. Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.94 р. N 4004-XII.
2. Закон України “Про загальну середню освіту” від 13.05.99 р. N 651-XIX.
3. Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. N 964.
4. СНиП 11-4-79 “Естественное и искусственное освещение”.
5. СНиП 2.04.05-91 “Отопление, вентиляция и кондиционирование”.
6. СНиП 2.04.01-85 “Внутренний водопровод и канализация зданий”.
7. СНиП 3.05.06-85 “Электротехнические устройства”.
8. СанПіН N 42-121-4719-88 “Влаштування, обладнання і утримання гуртожитків для робітників, студентів, учнів середніх учбових закладів і ПТУ”.
9. ДСанПіН 5.5.6.009-98 “Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп’ютерах”.
10. СП N 1567-76 “Санітарні правила влаштування і утримання місць занять по фізичній культурі і спорту” від 30.12.76 р.
11. ВСН 59-88 “Электрооборудование жилых и общественных зданий”.
12. СН 3077-84 “Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки”.
13. Методичні рекомендації МР від 26.04.99 р. N 5.5.6.26-99 “Про використання шкільних меблів”.
14. Методичні вказівки з санітарно-мікробіологічного контролю предметів вжитку та обладнання закладів для дітей та підлітків МВК від 24.04.99 р. N 5.10.2.024-99.
15. Санітарно-гігієнічні вимоги від 22.02.85 р. N 3216-85 “Санітарно-гігієнічні вимоги до організації трудового навчання учнів 1-7 класів”.
16. Інструктивно-методичні вказівки від 07.07.80 р. N 11/57-6 “Проведення лікарської професійної орієнтації школярів”.
17. Методичні рекомендації від 19.09.74 р. N 1179-А “Використання технічних засобів навчання в учбовому процесі”.
18. Методичні рекомендації від 27.04.82 р. N 08-14/4 “Комплексна оцінка стану здоров’я дітей і підлітків при масових лікарських оглядах”.
19. Методичні рекомендації від 04.06.83 р. N 2819-83 “Організація роботи спеціаліста по гігієні дітей і підлітків сільських і міських СЕС (1 рівня)”.
20. Методичні рекомендації від 27.12.84 р. N 11-14/30-7 “Лікарський контроль за навантаженням учнів на уроках фізичної культури в загальноосвітніх школах”.
21. Методичні рекомендації від 24.12.86 р. N 08-1412 “Медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням дітей шкільного віку”.
22. Методичні рекомендації від 30.04.85 р. N 11-14/13-6 “Визначення функціональної готовності дітей до вступу в школу і організація навчання і режиму продовженого дня в перших класах загальноосвітньої школи”.
23. ДСТУ Б В.2.2-6-97 “Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості”.
24. ГОСТ 2874-82 “Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством”.
25. ГОСТ 12.1.036-81 “Шум. Допустимые уровни в жилых и общественных зданиях”.
26. ГОСТ 11015-93 “Столы ученические”.
27. ГОСТ 11016-93 “Стулья ученические”.
28. ДБН В.2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів”.
29. ДБН 360-92 “Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень”.
30. ДБН В.2.2-9-99 “Громадські будинки та споруди”.
31. ДСанПіН “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання” від 15.04.1997 р. N 136/1940.
32. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів від 19.06.1996 р. N 173.
1. Загальні положення
1.1. Державні санітарні правила та норми визначають гігієнічний стандарт для всіх типів загальноосвітніх навчальних закладів (шкіл I, I-II, I-III ступенів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв тощо), далі за текстом — шкіл, незалежно від типу, форм власності і підпорядкування.
1.2. Загальноосвітній навчальний заклад функціонує у відповідності з Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 р. N 964, створює необхідні умови для здобуття загальної середньої освіти на рівні Державних стандартів і сприяє вихованню морально і фізично здорового покоління.
1.3. Влаштування, обладнання приміщень шкіл, що будуються, реконструюються, а також діючих, здійснюється у відповідності до вимог ДБН В.2.2-3-97 “Будинки та споруди навчальних закладів”.
1.4. Відповідальність за виконання санітарних правил і норм покладається на засновника (власника) та керівника загальноосвітнього навчального закладу.
1.5. Щоденний контроль за виконанням чинних санітарних правил і норм здійснює керівник та медичний персонал загальноосвітнього навчального закладу, а також відповідальна особа, призначена наказом керівника загальноосвітнього закладу.
1.6. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд за виконанням чинних санітарних правил та норм здійснюють посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби.
2. Земельна ділянка
2.1. Розміри земельних ділянок шкіл, що будуються, встановлюються відповідно до ДБН 360-92* “Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень” (Додаток 1).
2.2. Відведення земельної ділянки здійснюється за наявності технічних умов на електропостачання, водопостачання, каналізування, опалення тощо, погоджених з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.
2.3. Ділянки під забудову шкіл повинні розташовуватися в зонах населеного пункту з дотриманням санітарних норм щодо відстані від джерел викидів шкідливих речовин, шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань. Не допускається їх розміщення в санітарно-захисних зонах промислових підприємств та інших об’єктів, що є джерелами забруднення довкілля небезпечними факторами. Санітарно-захисні зони слід затверджувати згідно з додатком до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом МОЗ України від 19.06.96 р. N 173.
Ширина санітарно-захисної зони між межею шкільної ділянки та гаражами повинна бути не меншою 50 м. Розміри санітарно-захисної зони повинні погоджуватися з державною санітарно-епідеміологічною службою.
Відстань від станцій технічного обслуговування (СТО), автозаправних станцій (АЗС) до шкільної ділянки визначається за погодженням з органами Держсанепіднагляду, яка не може бути меншою ніж 50 м (Зміни N 4-8 до ДБН 360-92 “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”, пп. 7.54, 7.55) та Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів N 173, додаток N 10.
2.4. Будівля загальноосвітнього навчального закладу повинна бути розміщена на відстані 100-170 м від проїжджої частини дороги. Через територію школи не повинні проходити повітряні лінії електропередачі з напругою в 35 кВ і більше (п. 8.23 Зміни N 4-8 до ДБН 360-92 “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень").
Радіус обслуговування від місця проживання до загальноосвітнього навчального закладу повинен складати не більше 0,5 км пішохідної доступності.
Дозволяється розміщення шкіл на відстані транспортної доступності: для учнів шкіл I ступеня — 15 хв. (в один бік), для учнів шкіл II і III ступенів — не більше 30 хв. (в один бік).
У сільській місцевості розміщення шкіл передбачає для учнів I ступеня радіус пішохідної доступності не більше 2 км і не більше 15 хв. в один бік — при транспортному забезпеченні учнів.
Підвезення учнів до навчального закладу у сільській місцевості повинно здійснюватись спеціальним транспортом.
Максимальний радіус обслуговування учнів шкіл II-III ступенів не повинен бути більшим 15 км.
Транспортним обслуговуванням забезпечуються учні, які проживають на відстані від школи понад 3 км, з попередньо визначеними зупинками відповідного транспорту.
Відстань від місця проживання до місця збору на зупинці не повинна бути більшою 500 м.
Для учнів, які проживають на відстані більшій за максимально допустимі границі транспортного обслуговування, а також при транспортній недоступності в період негоди, повинен передбачатися пришкільний інтернат із розрахунку 10 відсотків місць від загальної місткості закладу.
2.5. Будівлі загальноосвітніх шкіл розміщуються не ближче ніж за 25 м від червоної лінії. Відстань від межі ділянок шкіл до стін житлових будинків із входами та вікнами встановлюються 10 м і більше, від будинків шкіл до житлових і громадських будинків та споруд — згідно з нормами інсоляції, природного освітлення та шумозахисту.
2.6. По периметру земельної ділянки закладу слід передбачити захисну зелену смугу (дерева, кущі, газон) завширшки не менше 1,5 м, а з боку вулиць не менше 3-х м.
2.7. Огорожа території закладу повинна бути заввишки не менше 1,2 м. При розміщенні шкіл всередині житлових кварталів допускається застосування огорожі між ними з зелених насаджень заввишки не менше 1 м.
2.8. Площа озеленення земельної ділянки повинна складати 45-50 відсотків загальної площі ділянки. Якщо ділянка прилягає безпосередньо до зелених масивів (парків, садів, скверів), а також при розміщенні шкіл у сільській місцевості або за умов їх реконструкції, площі зелених насаджень допускається скорочувати, але не більше ніж на 30 відсотків.
Високорослі дерева належить висаджувати на відстані не меншій ніж 10 м від стін з вікнами навчальних приміщень, а кущі — не меншій ніж 5 м.
Розташування та орієнтація основних функціональних приміщень загальноосвітніх навчальних закладів повинні забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції на день.
Нормативна тригодинна інсоляція повинна бути забезпечена на території спортивної зони та зони відпочинку, у тому числі спортивних та ігрових майданчиках.
Забороняється біля школи висаджувати колючі дерева і кущі (біла акація, глід, шипшина тощо) і рослини з отруйними ягодами ("вовче лико”, “бріонія”, “сумах отруйний”, рицина та інші), вирощувати гриби.
2.10. Земельна ділянка поділяється на такі функціональні зони:
- навчальна;
- навчально-виробнича;
- навчально-дослідна;
- фізкультурно-спортивна;
- відпочинку;
- сільськогосподарська (для шкіл в сільській місцевості);
- житлова.
Розміри зон ділянок шкіл визначаються завданням на проектування, але не менш ніж в додатку N 2 до ДБН В.2.2-3-97.
2.11. Фізкультурно-спортивну зону слід розміщувати поруч з навчальною, але не з боку вікон приміщень для початкових класів.
Майданчики для ігор з м’ячем та метання спортивних снарядів розміщуються на відстані не меншій ніж 25 м, від вікон навчальних та навчально-допоміжних приміщень будинків (при наявності огорожі 3 м заввишки і не менше 15 м завдовжки), майданчики для інших видів фізкультурних занять — на відстані не меншій ніж 10 м.
Спортивні майданчики повинні мати тверде покриття.
Спортивні майданчики доцільно розміщувати по довжині з півночі на південь.
Бігова доріжка влаштовується навколо футбольного поля, доріжка довжиною 100 м входить до складу бігової.
Ями для стрибків у довжину і висоту заповнюються піском, змішаним з тирсою.
При будівництві бігових доріжок і спортивних майданчиків (волейбольних, баскетбольних, гри у ручний м’яч) необхідно використовувати дренаж.
Комбінований майданчик можна асфальтувати (бетонувати), футбольне поле повинно мати трав’яне покриття. З метою попередження травм майданчики повинні мати рівну поверхню.
Забороняється проводити заняття на зволожених майданчиках.
Борти ям для стрибків, крім переднього, оббиваються гумою.
Наливні льодові катки для катання, хокею та швидкісного бігу на ковзанах повинні мати товщину льоду 5-6 см, гладку поверхню без розколин і виямок.
Штучне освітлення катка повинно бути рівномірним на всій льодовій поверхні і повинно становити не менше 100 лк.
Майданчики для учнів 1-4 класів повинні бути обладнані тіньовими навісами, ліанами, гірками для спуску, гойдалками, бетонованою стіною для ігор з м’ячем і малювання, лавками, доріжками з твердим покриттям для катання на роликових ковзанах та велосипедах, плескальним басейном.
Займатися на спортивних майданчиках дозволяється тільки у спортивному одязі та взутті.
Діти повинні бути ознайомлені з правилами користування спортивним інвентарем і обладнанням.
Фізкультурні майданчики необхідно відгороджувати один від одного зеленими насадженнями.
Ігрові майданчики, розміщені біля будівлі школи, засівають невисокою травою.
2.12. Господарська зона повинна мати окремий в’їзд і розташовуватися поблизу навчально-виробничої зони, приміщень їдальні. У цій зоні розміщуються ремонтні майстерні, склади, гаражі, підсобно-виробничі приміщення, навіси, сміттєзбірники. Сміттєзбірники повинні щільно закриватися кришками і встановлюватися на відстані не менш ніж 25 м від вікон і входу до їдальні на бетонованому або асфальтованому майданчику під навісом. Проїжджа частина, пішохідний прохід до господарських будівель, майданчики для сміття, а в сільських школах, які не мають каналізації — до надвірних туалетів, повинні бути асфальтованими або бетонованими.
Підходи до будівель школи повинні мати тверде покриття на відстані не менш ніж 100 м.
2.13. У житловій зоні земельної ділянки розміщуються гуртожитки для учнів, допускається розміщення житлових будинків для викладачів та обслуговуючого персоналу. Житлова зона повинна мати окремий вхід з боку вулиць та проїздів, ізолюватись від господарської зони на відстані не менше ніж 100 метрів.
Санітарні розриви між спальними корпусами і межею ділянки житлової зони повинні становити не менше 50 м. Відстань від спальних корпусів до автомагістралей повинна бути не меншою 150 м, до господарської зони — не меншою 100 м.
На території земельної ділянки повинні бути передбачені поливальні установки та питні фонтани.
Для поливу земельна ділянка обладнується водопроводом і оснащується спеціальними кранами.
Територія ділянки повинна бути освітлена у вечірній час при нормі освітленості на землю — 10 лк.
2.14. Майданчики для рухливих ігор та відпочинку повинні розташовуватися біля виходів з приміщень (для максимального використання їх під час перерв) і бути розділені для учнів кожної вікової групи.
Використання внутрішнього двору навчальних закладів для господарських потреб (стоянка автотранспорту, меблів, обладнання, макулатури, металобрухту, будівельних матеріалів тощо) забороняється.
2.15. Навчально-дослідна зона повинна бути не більшою 25 відсотків площі земельної ділянки. У міських школах вона може бути зменшена за рахунок будівництва на ділянці парників, теплиць і оранжерей, органічно пов’язаних з комплексом кабінетів біології та хімії.
2.16. Земельні ділянки сільських шкіл повинні бути розширені за рахунок будівництва парників, теплиць, оранжерей, приміщень для зберігання сільськогосподарської техніки, садово-городнього інвентарю та ін.
|